Щира подяка визначається тими вчинками, словами, які йдуть від ініціатора. До сильних детермінантів глибокої вдячності можна віднести надання допомоги адресату в екстреній ситуації, прояв великої прихильності й поваги, вдячність за допомогу та ін., тому реакція подяки може виражатися в словах з істинною оцінкою достоїнств адресата: Dear Ann, thank you so much for taking such good care of us. We feel honored that You sacrificed your time away from your family especially on the weekends to show us around the town. (Дорога Енн, велике спасибі за турботу про нас. Це велика честь для нас, що Ви пожертвували своїм часом, особливо в вихідні дні, коли Ви могли провести їх з родиною, для того, щоб показати нам місто). (Власний переклад).

Формально-етикетна подяка - досить поширене явище в реальній комунікації, цей підтип подяки реалізується в ситуаціях, які є структурно обумовленими. У цих ситуаціях на передній план виступає модус ввічливості. Прийнято дякувати за надання уваги, за комплімент, за надання невеликої допомоги, за надання послуг, але незначних. Відзначимо, що формально-етикетну подяку в англомовній комунікативній культурі має клішоване, стандартне "Thank you" (Спасибі), якого цілком достатньо в таких ситуаціях.

Найбільш вживаними нейтральними формами подяки є: Thank you. (Спасибі!); Yes, please. (Так, спасибі.); Thank you (so) very much. Thank you (ever) so much. Many thanks. Thanks a lot. Thanks awfully. (Велике спасибі!); No, thank you. (Ні, спасибі.); Thank you for. (Спасибі вам за.).

Оборотами з коротким прикметником "вдячний" є такми: I'm gratful / obliged / indebted you for (sth. / Doing smth.). (Я вдячний вам.), слід зазначити, що "gratful" вживається у тих випадках, коли необхідно підкреслити значущість наданої комусь послуги, a "thankful” - в контексті, коли потрібно підкреслити полегшення від того, що все обійшлося: You ought to be thankful that you got off so lightly. (Ти маєш бути вдячним за те, що відбувся так легко.); Thank you from the bottom of my heart for. (Від усієї душі (серцево) дякую вам за.); I don't know how to thank you. (Я так вдячна Вам, що немає слів.); I can never thank you enough. (Я до такої міри вдячна вам, що мені важко знайти слова.).

Стилістичної підвищеністю і офіційністю володіють обороти з коротким прикметником "вдячний”. I'm very / most grateful to you / so (very) grateful to you / mostgrateful / much obliged / d eeply indebted to you / extremely / exceedingly / ever so grateful to you! (Я вам дуже (так, глибоко, вкрай, надзвичайно) вдячний!); Thank you. Much obliged. (Я вам дуже вдячний.); I would like to thank you. I would like to express my gratitude / appreciation. (Дозвольте вам подякувати.); A thousand thanks! (Велике дякую!).

Продовженням подяки може бути комплімент за послуги, а також запевнення щодо виконання своїх зобов'язань: Thank you, it's really very kind of you. (Спасибі, ви дуже (так) люб'язні!); You're very obliging. (Ви дуже (так) уважні!); I am deeply indebted to you. (Я Вам дуже (так) зобов'язаний!).

Подякою аудиторії за увагу в англійській мові є вираз: Thank you for your kind attention. (Спасибі (Дякую) за увагу!). Іноді разом з проханням заздалегідь висловлюється подяка за майбутню послугу: I would like to thank you in advance. Thank you in advance. (Заздалегідь дякую (вас, тебе)!); I'll be very grateful to you. I'll be much obliged. (Я буду вам дуже вдячний (вдячний, зобов'язаний)!).

В англійській мові немає однозначного еквівалента для українського "будь ласка”. Репліка-відповідь залежить від змісту висловлювання. Наприклад: - Thanks for the interesting book. - I'm glad you liked it. ( - Спасибі тобі за цікаву книгу. - Будь ласка, радий, що вона тобі сподобалася.).

Поширеними є наступні варіанти: Don't mention it. It's nothing. Think nothing of it. That's really nothing! Don't mention it. (Нема за що.); It was no trouble at all / whatever! (Мені це не склало труднощів.); It was no bother. It was a pleasure. It was a real pleasure for me to do it. My pleasure. (Мені було приємно це зробити.); I can never thank you enough for your help. - Oh, it's nothing. I was happy to oblige you. (Ви не можете собі уявити, як я вам вдячна за допомогу. - Ну що ви, мені це було неважко.).

Послуги можуть бути взаємними, тоді слід використовувати кліше, що виражають взаємну подяку: Thank you! (І вам теж спасибі!); The pleasure is entirely mine. (Це я повинен вам дякувати!); It is I who should thank you. (Це Вам спасибі.). В англомовній комунікації відповідь господині будинку на подяку за частування має такий вигляд: I'm glad you enjoyed it. You're welcome! (На здоров'я!).

Подяка може супроводжуватися жестами. Це, головним чином, рукостискання. Існують специфічні вирази подяки, які словесно описують жест і зазвичай супроводжують його. Це зазвичай стилістично підвищений вираз подяки за який-небудь шляхетний вчинок: I want to shake your hand. May I shake your hand? (Я хочу (Дозвольте, дозвольте) потиснути вашу руку!); Let me shake your hand! (Дай потиснути твою руку!); Let me shake your noble hand. You told him the whole truth and to his face, too. (Дай потисну твою руку! Ти сказав йому всю правду в очі.). (Власний переклад).

Засоби вираження офіційної подяки мають свої соціолінгвістичні контексти функціонування, в яких важливу роль відіграють інститути та установи, в яких здійснюється офіційна комунікація. Успішна реалізація дискурсивної події офіційного вираження подяки припускає наявність у його учасників знання всіх релевантних, для здійснення цієї процедури культурно обумовлених чинників: семантичних (зміст дії-стимулу; ініціативний або реактивний характер дії-стимулу); соціопрагматичних (місце спілкування, що обумовлює ритуальний характер комунікації, інстітуалізована ситуація; формальна обстановка спілкування; велика соціально-психологічна дистанція між комунікантами; комунікативно-рольові відносини між учасниками спілкування, зумовлені специфікою комунікативної ситуації, предмет (тему) спілкування) [17, с.1 - 2].

Англійці часто дякують в ситуаціях, в яких, з нашої точки зору, немає приводу для подяки. Особливо це характерно для сфери обслуговування. Крім частотності, ще однією характеристикою для англійської подяки, є експресивність і перебільшення. Створюється враження, що, усвідомлюючи семантичну спустошеність своєї формули подяки і бажаючи, щоб їх вдячність звучала більш щиро, різними способами посилюють її. В офіційному спілкуванні в якості формул подяки можуть бути використані ще більш складні поєднання: I'm so grateful for your help. (Я так вдячний за вашу допомогу); I'm much obliged for your cooperation. (Я дуже вдячний за вашу співпрацю); I appreciate your efforts very much. (Я дуже ціную ваші зусилля); I have no words to express my gratitude. (У мене немає слів, щоб висловити мою подяку); I can't find words to express my thanks (Я не можу знайти слів, щоб висловити мою подяку). Офіційні промови подяки можна віднести до епідейктичних, урочистих промов, коли слухач - простий глядач. Мета епідейктичної мови - це похвала. Епідейктична мова - це заклик до почуттів людей через звернення до вічних етичних законів і норм, добра і зла, це урочиста промова на ювілеях та інших урочистих актах, у дружньому колі, тому головною метою оратора - це побажання наснаги.

Отже, в англомовному суспільстві між освідченими людьми спілкування ведеться на трьох рівнях ввічливості - офіційному, нейтральному і фамільярності. На офіційному рівні ввічливості ведеться ввічливе спілкування в офіційній обстановці, коли переважне значення має ні вік, стать або особисті достоїнства, а соціальне становище співрозмовників і займані ними посади.

Офіційний рівень ввічливості є нормою в установах, організаціях, ділових колах, у сфері освіти, охорони здоров'я, обслуговування і т.п. Соціальна обумовленість вчинків, справ та намірів співрозмовників виражається в стилі їх мовної поведінки, яке оформляється інакше, ніж мовна поведінка в домашній обстановці, приятельському колі або при випадковому спілкуванні з незнайомою людиною. Відхилення від офіційного рівня ввічливості в офіційній обстановці сприймається як явну неповагу до співрозмовника і може привести співрозмовників до конфлікту і навіть розриву їх офіційних відносин. Тому треба чітко дотримуватися офіційного рівня ввічливості там, де він необхідний і передбачений етикетом.

На нейтральному рівні ввічливості здійснюється ввічливе спілкування між незнайомими людьми, а також між тими знайомими людьми, які не перебувають в офіційних або фамільярний відносинах.

Фамільярний рівень ввічливості характерний для спілкування в родинному і родинному колі, а також між друзями і приятелями [3, с.43 - 46].

Висновок