Культура наукової мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

Культура наукової мови



1. Назвіть найважливіші принципи міжособистісного спілкування

Найважливішими принципами міжособистісного спілкування є принцип Кооперації (Співробітництва), сформульований американським логіком Г.П. Грайсом, і принцип Ввічливості (Етикетності), описаний американським дослідником прагматики мовлення Дж. Лічем.

Принцип Кооперації передбачає наявність:

· повноти інформації («висловлювання повинно мати не менше інформації, ніж потрібно» та «висловлювання повинно мати не більше інформації, ніж потрібно»);

· якості інформації («не говори того, що вважаєш неістинним» та «не говори того, для чого у тебе немає достатніх підстав»;

· релевантності («не відхилятися від теми» та «бути релевантним, тобто говорити по суті»;

· манери (висловлюйся чітко і уникай незрозумілих висловів, неоднозначності; будь лаконічним, організованим).

Суть принципу Ввічливості (Етикетності) полягає у максимальному «піднятті» образу свого співрозмовника, володіння куртуазним (витончено ввічливим) апаратом мовних побудов. Дотримання принципу Ввічливості створює прийнятну атмосферу спілкування, нормальний фон для реалізації комунікативних стратегій.

Цей принцип передбачає наявність у спілкуванні таких ознак:

· тактовності, обережності у поводженні з комунікативною стратегією співбесідника, турботі про інтереси співрозмовника;

· великодушності, тобто необтяжуваності співбесідників розмовою, в захисті їх від постійного домінування у процесі комунікативного акту, рівномірному розподілі мовленнєвої ініціативи, виконанні демократичного принципу: «Живи сам і давай жити іншим»;

· схвалення, що передбачає позитивну налаштованість на спілкування;

· скромності, що полягає у делікатному (так, щоб не образити співрозмовника) відхиленні компліментів на власну адресу;

· згоди, яка проявляється у відсутності опозиційності в спілкуванні: «У суперечці народжується істина, але гине симпатія»;

· симпатії, доброзичливості, толерантності.

2. Назвіть структурні компоненти бібліографії (статті із журналу)

Бібліографічний опис журнальної статті включає наступні елементи: автор (прізвище, ініціали); заголовок; назва журналу (без лапок); рік (тільки цифри); том, серія чи номер журналу; випуск; сторінки (якщо необхідно).

Наприклад:

1. Красовська О.В. Аналіз стану фінансування науково-технічних робіт в Україні в 2000 р. // Проблеми науки. - 2000. - №7. - С. 3

3. Розкрийте зміст загальнонаукових термінів: догма, структура

1. Догма (гр., думка, вчення) - 1) поняття, ідея, вчення, які вважаються правильними й істинними за будь-яких умов і обставин. 2) центральне, основне положення певного вчення, що приймається без доказів як аксіома.

2. Структура (від лат., structыra - «будова») - внутрішній устрій чого-небудь.

4. Розкрийте зміст термінів сфери бізнесу: менеджер, капітал, контракт, підприємство, інвестиція

Менеджер - (англ., manager - керівник) 1) керівник, фахівець з управління виробництвом і зверненням товарів, що працює по найму. Менеджера організовують роботу на фірмі, керують виробничою діяльністю груп співробітників фірми. Менеджер є посадовою особою фірми, в якій він працює, і входить в середній і вищий керівний склад фірм. На відміну від членів наглядових і контрольних органів менеджера наділяються виконавчою владою; 2) учасник керівної групи банківських синдикатів, здійснюючу емісію і розміщення облігаційних позик на ринку капіталів. Члени керівної групи синдикату беруть участь у визначенні умов емісії, гарантують розміщення позик і встановлений термін по погодженому курсу.

Капітал - (лат., capitalis - головний) - у широкому сенсі - це все, що здатне приносити дохід, або ресурси, створені людьми для виробництва товарів і послуг. У вужчому сенсі - це вкладений в справу, працююче джерело доходу у вигляді засобів виробництва (фізичний дохід.). Прийнято розрізняти основний дохід, що представляє частину капітальних коштів, що бере участь у виробництві протягом багатьох циклів, і оборотний дохід, що бере участь і повністю витрачається протягом одного циклу. Під грошовим доходом розуміють грошові кошти, за допомогою яких отримується фізичний «капітал».

Контракт - (лат., contractus) 1) усна або письмова угода, по якій одна із сторін бере зобов'язання що-небудь зробити для іншої сторони на певних умовах; 2) двостороння або багатобічна угода, де обумовлені права і обов'язки для її учасників; 3) у торгівлі - документ, що містить умови купівлі-продажу.

Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами.

Інвестиція - (від лат., invest, вкладення коштів) - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.



5. Перекладіть українською мовою: взимать (пошлину), доход, принимать вид, производственный, расчеты

Взимать (пошлину) - стягувати (мито);

доход - дохід;

принимать вид - набирати вигляду,

производственный - виробничий;

расчеты - розрахунки.

6. Сформулюйте науковий апарат дипломної роботи (визначте актуальність теми, мету, завдання, об'єкт, предмет, методи, наукову новизну, теоретичне значення, практичне значення і апробацію результатів дослідження із теми «Забезпечення ефективності інвестиційної політики»)

спілкування бібліографія науковий мова

Актуальність теми. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розв'язання проблеми науково-прикладного обґрунтування механізму формування інвестиційної політики на регіональному рівні. Науковий підхід до пізнання сутнісних основ інвестиційної політики у регіонах закономірно містить методологічне обґрунтування формування інвестиційної політики з переходом до практичних розробок і висновків. Системний та комплексний науковий підхід до розв'язання проблеми формування інвестиційної політики у регіонах України пояснюється необхідністю розробки її діючого механізму з урахуванням ефективних факторів її формування, принципів управління й напрямів розвитку.

Мета і задачі дослідження. Метою дипломної роботи є розв'язання проблеми науково-методологічного обгрунтування і розробка механізму формування збалансованої інвестиційної політики в регіонах, теоретичне обгрунтування форм ефективного залучення інвестицій та управління інвестиційними процесами регіону.

Для досягнення сформульованої мети були поставлені і вирішені наступні основні завдання:

· представлено методичну основу розробки ефективної інвестиційної політики в Україні на регіональному рівні;

· визначено механізм впливу державних інвестицій на збалансованість валового внутрішнього продукту регіону;

· визначено основні напрями вдосконалення впливу банківського капіталу на інвестиційний процес у регіонах України;

· надано кількісну оцінку факторам рівноваги інвестиційного ринку на регіональному рівні;

· надано обґрунтування ефективних факторів управління розміщенням інноваційних коштів;

· обгрунтовано принципи визначення регіонів пріоритетного розміщення інвестицій;

· представлено і надано обґрунтування можливих форм ефективного залучення інвестицій на територію регіонів України;

· представлено розрахунок мультиплікатора інвестицій в регіонах України і визначено його роль у прогнозуванні розміщення інвестицій на територіях України;

· надано оцінку факторам рентабельного залучення інвестицій у регіони;

· надано оцінку загальноекономічного розвитку регіонів щодо рівня їх інвестиційного залучення;

· представлено прогнозну економіко-математичну модель розвитку регіону.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є фактори забезпечення збалансованої інвестиційної політики на регіональному рівні.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є економічний потенціал регіонів в їх галузевому розрізі, рівень та динаміка валового внутрішнього продукту, державний та регіональні бюджети, джерела їх наповнення та інвестиційного забезпечення виробничих структур у регіонах України.

Методологія і методи дослідження. Методологічною основою дослідження є система економічних законів та категорій ринкової економіки, що визначають механізм пізнання інвестиційного процесу на регіональному рівні. Прикладною складовою методологічної основи проведеного дослідження стало використання статистичного матеріалу загальнодержавного рівня і соціально-економічного становища регіонів України.

За основу способу пізнання закономірностей інвестиційного процесу й особливостей формування інвестиційної політики на регіональному рівні прийнято метод визначення потенційного рівня показників рівновагомого зростання валового внутрішнього продукту на відносно відособленій території. При цьому враховується, що оцінка рівновагомого продукту через зворотний функціональний зв'язок дає можливість визначення потенційного рівня сукупних інвестицій, а також сукупного споживання, чистого експорту й інвестиційних витрат державних і регіональних органів влади на території окремого регіону.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна результатів дослідження проблеми формування інвестиційної політики на регіональному рівні полягає в наступному:

· уперше визначено і представлено обґрунтування принципів розв'язання проблеми впливу розміщення продуктивних сил на динаміку інвестиційних процесів на регіональному рівні;

· уперше запропоновано вирішення проблеми формування інвестиційної політики регіону на основі застосування принципу рівноваги валового внутрішнього продукту регіону;

· розроблено та реалізовано розрахунок мультиплікатора інвестицій регіону з визначенням рівня граничної схильності до споживання і нагромадження;

· доведено ефективність форм управління інвестиційною політикою регіону на основі використання вперше розрахованого для досліджуваного регіону мультиплікатора інвестицій;

· розроблено механізм прогнозування інвестицій на регіональному рівні на базі застосування математичних і статистичних методів моделювання.

· визначено фактори та обґрунтовано принципи розв'язання проблеми створення діючого механізму впливу на інвестиційну політику в регіоні з боку органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування;

· дано оцінку й представлено обґрунтування механізму регулювання інвестиційного процесу на регіональному рівні на основі врахування економічних законів, що визначають сукупний попит та сукупну пропозицію;

· обґрунтовано і доведено ефективність математичної моделі оптимізації регіонального управління інвестиційними процесами.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення отриманих результатів проведеного дослідження полягає в тому, що теоретичні положення, викладені здобувачем, і захищаються в дипломній роботі, доведені до рівня конкретних практичних пропозицій і рекомендацій. Вони створюють умови для подальшого розвитку нового напряму в теоретичних і прикладних дослідженнях проблем забезпечення ефективного інвестиційного механізму на регіональному рівні, що враховує інвестиційну привабливість регіону, рівень потенційної можливості джерел інвестицій у регіонах, наявність матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, інвестиційну можливість бюджетної системи регіонів.

У результаті дослідження розроблені та реалізовані методи забезпечення ефективної інвестиційної політики на регіональному рівні, у тому числі:

· обґрунтовано нові напрями механізму пізнання інвестиційних явищ і їх ефективної реалізації в Україні на регіональному рівні;

· обґрунтовано способи розв'язання проблеми забезпечення збалансованої інвестиційної політики на регіональному рівні;

· запропоновано математичний підхід до розв'язання проблеми оптимізації моделі інвестиційного розвитку регіону;

· представлено обґрунтування принципово нового механізму оцінки інвестиційної політики в Україні на регіональному рівні;

· розроблено й обґрунтовано напрями вдосконалення нормативної і правової бази інвестиційної політики в Україні та регіонах;

· визначено зміст механізму впливу іноземних інвестицій на рівновагу інвестиційного ринку в регіоні;

· обґрунтовано механізм забезпечення рівноваги інвестиційного ринку в умовах впливу бюджетно-фінансових факторів;

· дано оцінку факторів розміщення інвестиційних ресурсів у процесі формування інвестиційної політики в регіоні;

· розроблено і представлено напрями вдосконалення правових основ управління розміщенням інвестицій на регіональному рівні.

Усі результати наукового дослідження отримані автором особисто. Вони можуть бути використані при прийнятті рішень і розробці програми інвестиційного й інноваційного розвитку центральними та регіональними органами виконавчої влади, при розробці й удосконаленні законодавчих і нормативних актів у сфері інвестиційної діяльності, фахівцями в галузі розміщення продуктивних сил та регіональної економіки, в практичній і науковій діяльності.

Апробація результатів. Результати проведеного дослідження були представлені автором і схвалені на науково-практичних конференціях і семінарах.

Дослідження із теми. У дипломній роботі здобувачем уперше визначений механізм впливу факторів розміщення продуктивних сил на інвестиційну політику окремого регіону.

Уперше на прикладному рівні здобувачем здійснений розрахунок мультиплікатора інвестицій досліджуваного регіону з урахуванням граничної схильності до споживання і граничної схильності до накопичення.

У дипломній роботі обґрунтовані методи моделювання рівновагомої інвестиційної політики, які полягають у поєднанні матричного і функціонального аналізу інвестиційних явищ.

Обгрунтовано зв'язок зростання валового внутрішнього продукту регіону залежно від сукупних інвестицій.

7. З'ясуйте, які види простих і складних речень та чому домінують у науковій літературі. Наведіть переконливі приклади

У науковій літературі фіксуються і узагальнюються результати наукових досліджень та їхнього аналізу. Первинним видом наукової літератури в наш час є наукові статті, що публікуються в наукових журналах та збірниках статей, а також доповіді і тези доповідей на наукових конференціях. Більшість наукових статей присвячена викладенню оригінальних результатів досліджень. Оглядові статті підбивають підсумок досліджень в певній області знань за певний період часу. Крім того, до наукової літератури належать описи винаходів та відкриття - патенти, авторські свідоцтва тощо.

Наукова література призначена для розповсюдження знань і орієнтується на непідготовленого у вибраній області науки читача. Її мета зацікавити читача та дати йому певні уявлення про сучасні наукові дослідження. При цьому наукова література намагається використовувати просту мову і не вживати спеціалізованих термінів.

У будь-якому науковому тексті загальновживана лексика - основа викладу. У першу чергу відбираються слова з узагальненим значенням. За допомогою загальнонаукових слів описуються яви ща й процеси в різних сферах науки та техніки (система, питання, значення). Однією з особливостей уживання загальнонаукових слів є їх не однократне повторення у вузькому контексті.

За типом висловлювання речення розповідні. На морфологічному рівні переважають іменники, що є однією з визначних рис наукового стилю взагалі.

Серед простих речень широко вживаною є конструкція з великою кількістю залежних, послідовно перерахованих іменників і формі родового відмінка. Прості речення ускладнені рядом однорідних членів речення при перерахуванні певних явищ, фактів, вставними, уточнюючими конструкціями. Серед простих речень найбільше домінують поширені речення, називні речення, в яких стверджується наявність предметів чи явищ та неозначено-особові речення. Переважають безособові предикативні форми (можна стверджувати, був розроблений проект), що сприяє об'єктивності викладу.

У науковому стилі має місце книжний, логічний синтаксис. Типовими є ускладнені й складні конструкції, розповідні речення, прямий порядок слів. Логічна визначеність досягається шляхом підрядних сполучників (тому що, так як…), вставних слів (по-перше, таким чином). Серед складних речень переважають сполучникові (складнопідрядні, а саме підрядні місця, часу, способу дії).



8. Визначте актуальність проблематики і побудову статті; з'ясуйте структуру заголовку і особливості авторського стилю

Роль термінології у формуванні мовно-професійної компетентності фахівців економічного профілю

Формування мовно-професійної компетентності фахівців будь-якого профілю при їх підготовці у неспеціальних вищих навчальних закладах України й визначення ролі термінології в цьому процесі становить одну з важливих проблем сучасної професійної освіти.

Це зумовлене кількома чинниками: по-перше, значно підвищеними вимогами до якісної підготовки спеціалістів різного профілю у наш час; по-друге, ринковими умовами в Україні, які поставили перед вищою школою конкретне завдання дати усім сферам діяльності українського суспільства, зокрема виробничо-професійній сфері, фахівців нової генерації: висококваліфікованих, мовно-компетентних у своїй професійній діяльності, конкурентоздатних, грамотних, з належним інтелектуальним потенціалом, з глибокими знаннями української мови, необхідної для задоволення професійних потреб, і, по-третє, необхідністю забезпечити майбутнім фахівцям із різних галузей знань та виробничих сфер належну культуру загальновживаної та професійної мов і досконале володіння своєю професійною термінологією.

Проблема професійного спрямування навчального процесу при вивченні мови у неспеціальних вищих навчальних закладах не є новою. Лінгводидакти давно звернули увагу на необхідність наблизити викладання мови у цих закладах до професійних потреб тих, хто її вивчає. У сучасних умовах розвитку суспільства ця проблема з вказаних вище причин значно актуалізувалася.

Питання фахової мови, яке безпосередньо пов'язане з викладанням мовознавчих дисциплін у неспеціальних вищих навчальних закладах, останнім часом викликають значний інтерес у мовознавців різних країн світу, зокрема Росії, Польщі, Естонії, України, Німеччини та ін. Вони були предметом обговорення на міжнародних мовознавчих конференціях у Варшаві, Щецині, Познані, Зеленій Гурі, Києві та інших містах. Їм присвячувалися (й присвячуються) теоретичні праці, навчальні посібники, методичні розробки, програми окремих курсів, що наочно свідчить про актуальність висвітлюваної теми й про творчі пошуки лінгводидактів, спрямовані на піднесення рівня ефективності навчального процесу при викладанні мов для студентів нефілологічних спеціальностей у вищих навчальних закладах і забезпечення їхнього професійного спрямування.

Необхідність підготовки висококваліфікованих фахівців в Україні, як і в інших державах світу, є фактом безсумнівним: цього вимагає саме життя. Звідси такий великий інтерес до питань, пов'язаних з удосконаленням сучасної професійної освіти. Незважаючи на те, що ця тема є актуальною, проте в лінгвометодичному плані вона розроблена недостатньо. Саме тому вона й стала предметом нашого дослідження.

Проблему професійної мови й формування мовно-професійної компетентності майбутніх фахівців з економіки можна розглядати у двох аспектах: 1) у плані формування мовно-професійної компетентності у студентів-іноземців; 2) у плані навчання професійної мови й формування мовно-професійної компетентності в українських студентів. Кожен з аспектів має свою специфіку.

Формування мовно-професійної компетентності студентів-іноземців починається з опрацювання економічної термінології на підготовчому факультеті. Слухачам пропонується той мінімум економічних термінів (так званий «Професійний словник»), який необхідний їм для розуміння опрацьовуваного матеріалу з фахових дисциплін. Робота з економічною термінологією з кожним курсом ускладнюється, а кількість економічних термінів, які студенти в процесі навчання повинні засвоїти, збільшується.

Оскільки термінологія становить основу професійної мови, для студентів-іноземців усіх курсів, починаючи з підготовчого відділення, укладено професійні словники, які включають необхідну для засвоєння фахових дисциплін економічну термінологію; проводиться робота з економічними текстами, в яких виділяють економічні терміни, пояснюють їхнє значення, з'ясовують сферу використання; готуються навчальні словники професійного спрямування тощо.

Опрацювання економічної термінології систематично проводиться і на заняттях з української мови як іноземної, і на заняттях з наукового стилю мови. Словники незрозумілих економічних термінів, почутих на лекціях із фахових дисциплін, укладають самі студенти. З'ясування значень таких термінів на заняттях з української мови як іноземної допомагає студентам-іноземцям краще засвоювати фахові навчальні дисципліни, краще розуміти почуте на лекціях, семінарах тощо.

Не зупиняючись докладно на методах і прийомах опрацювання студентами-іноземцями економічної термінології, зазначимо, що саме термінологія, як основа професійної мови, відіграє важливу роль у формуванні мовно-професійної компетентності іноземних студентів, допомагаючи їм здобути кваліфікацію економіста належного рівня.

Приступаючи до питання про формування мовно-професійної компетентності в українських студентів, зазначимо, що в останні десятиріччя XX ст. в центрі уваги багатьох учених нашої планети перебуває проблема гуманізації освіти вищої школи, одним із важливих завдань якої є підвищення фахової компетентності випускників різнопрофільних вищих навчальних закладів України.

Ця проблема може бути вирішена лише за умови чіткого професійного спрямування всього комплексу навчальних дисциплін, які викладаються в університетах. Важливу роль у цьому процесі покликана відігравати мова, зокрема така важлива її галузь, як термінологія. Відомо, що термінологічна лексика посідає важливе місце у словниковому складі української літературної мови. Саме вона є показником рівня розвитку наукової мови в суспільстві і, отже, науки загалом. Термінологічна лексика є тим своєрідним барометром, який визначає й рівень професійної освіти, оскільки багата й розгалужена термінологія, безсумнівно, є одним із важливих показників рівня професійної освіти в державі.

Визначення ролі термінології у формуванні мовно-професійної компетентності фахівців будь-якої галузі знань є центральною проблемою у сучасній професійній освіті. Вона безпосередньо пов'язана з іншою актуальною у наш час проблемою - становленням, нормалізацією і кодифікацією української національної термінології, яка після проголошення незалежності України та змін у статусі української мови, розширення її функцій у державі вступила в новий етап свого розвитку. Це знайшло якнайширше відображення в професійній освіті, коли виникла потреба активного використання української термінологічної лексики в навчальній сфері, в якій раніше функціонувала термінологія російська, оскільки навчання у всіх державних вищих навчальних закладах України (крім приватних) здійснюється українською мовою. Це поставило перед науковцями й викладачами різних навчальних, у тому числі й фахових, дисциплін вищої школи цілий ряд проблем, що стосуються нормалізації й кодифікації української національної термінології, визначення джерел, з яких вона поповнюється, функціонування термінів, вибору найбільш відповідного з-поміж тих, що вживаються в мові, тощо.

Усе вищезазначене має безпосереднє відношення до формування мовно-професійної компетентності у майбутніх фахівців з економіки, оскільки викладач у процесі роботи з економічною термінологією на заняттях з української чи української ділової мови повинен ознайомити студентів з тими процесами й змінами, які відбуваються в національній термінології під впливом лінгвістичних й екстралінгвальних чинників.

Так, викладач має з'ясувати у студентській аудиторії, якому з двох відомих в українській мові термінів слід надати перевагу: відсоток чи процент, промисловість чи індустрія, всесвіт чи космос, ухвала чи резолюція, фотографія чи світлина, кореспондент чи дописувач, концепція чи світогляд, корпорація чи об'єднання, чинник чи фактор та ін. Він має пояснити студентам, як їм ставитися до запозичених термінів в українській мові, адже проблема нормалізації української національної термінології насамперед ставить на порядок денний питання про співвідношення в ній національного та інтернаціонального. При сучасному активному припливі іншомовних термінів в український словник (до речі, не завжди виправданому!) це питання є винятково актуальним: підхід до його вирішення має бути розумним і зваженим.

На заняттях з української мови слід підкреслити, що не варто зловживати іншомовними термінами, але й недоцільно замінювати їх не зовсім вдалими українськими, наприклад, неділка замість атом, звучик замість фонетика, летовище замість аеродром, руханка замість гімнастика, вагадло замість маятник та ін., або вилучати з активного мовного обігу інтернаціоналізми, вживані у більшості розвинених мов світу. Маємо на увазі термін процент, який, на наш погляд, неправомірно в усіх мовних ситуаціях замінюється терміном відсоток, до речі, теж запозиченим, оскільки слово відсоток утворене з латинізованого вислову від ста. Обидва слова мають право на паралельне вживання (термінові процент доцільно надавати перевагу в наукових текстах). Це підтверджує й найбільший та найавторитетніший з українських словників - «Словник української мови», в якому обидва слова подаються паралельно.

Щодо іншомовних слів, і зокрема інтернаціоналізмів, які в наш час активно поповнюють український термінологічний словник, особливо в галузі економіки, політики й техніки, то досить сильний струмінь інтернаціональної лексики в сучасній українській літературній мові є характерною ознакою нашої епохи, даниною часові.

Інтернаціоналізми не порушують внутрішньої структури української мови, а забезпечують контакти з іншими мовами світу й указують на досить високий рівень української літературної мови загалом і української національної термінології зокрема, хоча й на сьогодні в ній чимало проблем.

Водночас на заняттях з української мови при опрацюванні економічної термінології значна увага приділяється власне українським термінам, які й визначають національну специфіку української мови (напр.: споживач, виробник, підприємець, виробництво, підприємство, кошти, кошторис, вартість, купівля, продаж: та ін.), їх утворенню й правильному вживанню в професійній мові.

Як приклад недоречного використання власне українського терміна наведемо слово випробування, яке в документах стосовно вступних іспитів, що надсилалися Міністерством освіти і науки України у вищі навчальні заклади, подавалося як синонім до слів іспит та екзамен. З таким значенням воно й потрапило в документацію вищих навчальних закладів щодо вступних іспитів і в мовний обіг. Незрозуміло, чим керувався автор такого «неологізму», оскільки сучасні українські словники такого значення у цього слова не фіксують. Випробовувати можна машину (випробування трактора), якість предмета (випробування сталі на твердість та ін.), проте людину випробовувати (в плані виявлення рівня її знань з певної навчальної дисципліни) не можна. Отже, до використання термінів, іншомовних і власне українських, слід ставитись з особливою увагою.

Формуванню мовно-професійної компетентності студентів, майбутніх економістів, сприяє також ознайомлення їх з новими економічними термінами, що насамперед з'являються в пресі й на телебаченні, і з тими змінами, які відбуваються з часом у значенні окремих термінів, що зумовлене екстралінгвістичними чинниками. Це добре можна проілюструвати, розглянувши термін спекуляція, який після зміни політичного устрою в Україні переосмислився. Цю думку підтверджують словники різних років видання, в яких слово спекуляція по-різному (неоднаково) тлумачиться. Так, «Словник іншомовних слів» (1974 р.) фіксує два значення цього слова: 1) торгівля, біржова угода, розрахована на легку і швидку наживу; 2) в СРСР - злочин, що полягає в скуповуванні та перепродажу товарів або інших предметів з метою наживи. У «Словнику іншомовних слів» (2000 р.) слово спекуляція трактується: «купівля-продаж біржових цінностей (акцій, облігацій, валюти тощо) з метою одержання прибутку від різниці між купівельною ціною і ціною продажу під час перепродавання цих цінностей…». Отже, у новому словнику слово спекуляція втрачає негативне забарвлення й переходить до розряду економічних термінів, тобто набуває нової якості. Так само втрачає негативне забарвлення і слово спекулянт, яке в сучасних словниках подається як «юридична або фізична особа, що укладає угоди з метою одержання прибутку тільки від зміни цін».

Вивчення української економічної термінології - неодмінний складовий елемент кожного заняття. Це передбачено програмою з української ділової мови. Робота з економічною термінологією починається з укладання професійного словника (за спеціальностями), яку студенти виконують з великим інтересом. Вони вчаться працювати зі словниками, знаходити в них потрібні терміни, з'ясовувати їх походження й різні значення, які розкриваються в контексті тощо. Професійні словники за спеціальностями включають перелік найуживаніших і вузькофахових економічних термінів, значення яких вони повинні засвоїти. Студенти знайомляться з буквальним значенням слова і значенням терміна, спостерігають, як слово набуває статусу терміна в мові, в якій сфері переважно функціонує тощо. Так, студенти дізнаються, що італійське за походженням слово банк, первісне значення якого «лава, конторка, стіл міняйла», з часом набуло статусу економічного терміна і почало означати «особливий економічний інститут, що акумулює тимчасово вільні кошти, надає кредит, здійснює грошові розрахунки, випускає в обіг гроші, цінні папери». З цим значенням слово банк закріпилося в українській фінансовій термінології. Проте зв'язок первісного значення цього слова з новим термінологічним простежується досить виразно.

Мовно-професійна компетентність студентів економічних спеціальностей формується й при роботі з економічними текстами, при складанні анотацій праць економічного змісту, при написанні рефератів з термінології, при виконанні лабораторних робіт, так чи інакше пов'язаних з термінологією. Ефективне навчання української мови в сучасних умовах передбачає наявність навчальних матеріалів і посібників, зорієнтованих на формування у студентів умінь і навичок професійного спілкування, які б сприяли оволодінню фаховою мовою. З огляду на це всі навчальні посібники й матеріали мають виразне професійне спрямування. Вони вчать професійної мови й сприяють формуванню у студентів, майбутніх фахівців економічного профілю, мовно-професійної компетентності, необхідної їм у подальшій професійній діяльності.

Роль термінології у цьому процесі, безсумнівно, надзвичайно важлива, оскільки саме з опанування економічної термінології й починається професійна освіта майбутнього економіста.

Я.В. Януш

(Українська термінологія і сучасність: збірник наукових праць / відп. ред Л.О. Симоненко. - К.: КНЕУ, 2001. - Випуск ІV. - С. 15 - 19).

Відповідь:

У статті розглядається формування мовно-професійної компетентності фахівців будь-якого профілю та визначення ролі термінології в процесі становлення сучасної професійної освіти.

Актуальність

Термінологія у формуванні мовно-професійної компетентності фахівців економічного профілю спрямована на піднесення рівня ефективності навчального процесу при викладанні мов для студентів нефілологічних спеціальностей у вищих навчальних закладах і забезпечення їхнього професійного спрямування. Визначення ролі термінології у формуванні мовно-професійної компетентності фахівців будь-якої галузі знань є центральною проблемою у сучасній професійній освіті. Роль термінології безсумнівно, надзвичайно важлива, оскільки саме з опанування економічної термінології й починається професійна освіта майбутнього економіста.

Структура заголовку. Заголовок аналізованого типу, що в даній ситуації створює сконденсований образ і оцінку того, про що розповідається у статті.

Особливості авторського стилю. Науковий стиль (власне науковий), де автор вказує на проблематику статті.

9. Складіть довідкову анотацію на статтю

Анотація. У статті обґрунтована необхідність і запропоновані шляхи удосконалення змістовних умов навчання студентів економічних факультетів іноземній мові в контексті формування професійної компетентності на основі інтегрального формування іншомовної компетентності. Для студентів економічних спеціальностей, фахівців-практиків, усіх, хто цікавиться економікою.

10. Напишіть рецензію на статтю

Рецензія

на статтю «Роль термінології у формуванні мовно-професійної компетентності фахівців економічного профілю» студентки ІІ курсу Хмельницького національного університету.

Автором доведено, що у процесі формування мовно-професійної компетентності фахівців економічного профілю важливу роль відіграє термінологія. Саме її визначення становить одну з важливих проблем сучасної професійної освіти. Упевнена в тому, що ця проблема може бути вирішена лише за умови чіткого професійного спрямування всього комплексу навчальних дисциплін, які на даний час викладаються в університетах.

Можна спростувати наведену думку автора, що формування української мовної і мовленнєвої компетенції студентів економічного профілю має здійснюватися на основі комплексного урахування таких основних факторів: а) комунікативні потреби студентів; б) результати порівняльного аналізу мовних систем іноземної й української мов у цілому; в) опора на знання і вміння з української мови.

Є підстави висунути гіпотезу, що українська мовленнєва компетенція студентів, що відповідає обсягові та характеру комунікативних потреб у межах різних сфер діяльності, може бути сформована тільки на основі літературної мови, коли студенти, оволодівши ядром системи, закономірно переходять до вивчення специфічних особливостей термінології. Саме це питання не висвітлено автором.

Але переконливою є точка зору автора у тому, що роль термінології надзвичайно важлива, оскільки саме з її опануванням починається професійна освіта майбутнього економіста.

11. Складіть розширений план статті

Відповідь:

План:

1. Роль термінології, як одна з важливих проблем сучасної професійної освіти.

2. Питання фахової мови, як предмет дослідження.

3. Формування мовно-професійної компетентності студентів-іноземців.

4. Формування мовно-професійної компетенції в українських студентів.

5. Важлива галузь мови - термінологія.

6. Ставлення студентів до іноземних та запозичених термінів.

7. Українські терміни, як специфіка української мови.

8. Ознайомлення студентів з економічними термінами.

9. Вивчення української економічної термінології - неодмінний складовий елемент кожного заняття.

10. Термінологія - важлива складова майбутнього економіста.

Список використаної літератури

1. Українська мова: Енциклопедія. - К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2004. - 824 с.

2. Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови Є/ Г.С. Онуфрієнко. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 312 с.

3. Мацько Л. І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови / Л. І. Мацько, О.М. Сидоренко, О.М. Мацько. - К.: Вища школа, 2003. - 462 с.

4. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф.С. Бацевич. - К.: Академія, 2004. - 342 с.

5. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови / О.Д. Пономарів. - К.: Либідь, 1992. - 248 с.

6. Пентилюк М. І. Культура мови і стилістика / М. І. Пентилюк. - К.: Вежа, 1994. - 240 с.

7. Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки / уклад.: Й.Ф. Андерш, С.А. Воробйова, М.В. Кравченко та ін. - К.: Наукова думка, 1994. - 600 с.

8. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови / Н.В. Ботвина. - К., 1999. - 264 с.

9. http://www/novamova.com.ua

10. http://www.dinai.com/detail.ph? ks=knowhow

Размещено на Allbest.ru