Перекладацький та стилістичний аналіз труднощів текстів в галузі психології

Сукупність термінів даної області знання складає її термінологію. У межах цієї термінології всі терміни однозначні [10:59].

Термінологічні питання виникають у повному об'ємі у зв'язку з перекладом наукових текстів, що відносяться до тієї чи іншої галузі знань. Терміни в наукових текстах, як правило, переважають над іншими словами. Але так само, як і звичайні слова, вони можуть бути рівнозначними, виступаючи і в галузі науки, як назви різноманітних речей і понять в залежності від контексту. Ця полісемантічність терміну, поєднання у ньому декількох спеціальних значень, або значень спеціальних й побутових ставить перед перекладачем по суті такі ж задачи, як і будь-яке багатозначне слово, яке є потенційним носієм декількох значень, з яких у контексті реалізується лише одне. Передумовою вірного перекладу є правильне розуміння того, про що йдеться у контексті, тобто знання явищ, дійсності та їх назв [11:272].

При перекладі наукового тексту в більшості випадків використовують вже готові терміни, які вже існують в нашій мові у відповідній галузі наукової літератури. Запас спеціальних наукових знань у даній галузі не можна замінити вмілим користуванням словниками, хоча це також є необхідним. Головною передумовою правильного перекладу є досконале знання предмета, про який йдеться [11:272-273].

Незалежно від того, з якої мови виконується переклад, принципи научного стилю тієї мови, на яку ми перекладаємо є вирішальними при виборі варіантів для передачі окремих слів (у тому числі термінів), фразеології й синтаксичних зворотів. Це стосується й тих випадків коли перекладач вперше зіштовхується з новим іншомовним терміном, ще не відображеним у словниках, який ще не зустрічався у інших текстах та який потребує, як точної розшифровки шляхом логіко-лінгвістичного аналізу даного слова, так і його зв'язків з контекстом і побудови точного однозначного відповідника (хоч би й у формі розширеного словосполучення [11:274].

Що стосується термінів, однією з важливих практичних задач перекладу наукового тексту є правильний вибір варіанта у тих випадках коли для іншомовного терміну існують відповідники у формі:

слова рідної мови й

запозиченого слова [11:274].

Вибір перекладачем одного з варіантів слова рідної мови або запозиченого - для передачі відповідного за змістом слова оригіналу, не залишається справою смаку або випадкової пристрасті, а виражає його ставлення до можливостей мови. Звичайно ж. один випадок вибору того чи іншого варіанту ще не є вирішальним, і важливою є система, якої дотримується перекладач (так само як і оригінальний автор наукового тексту), який дотримується в цілому тієї чи іншої тенденції [11:275].

Стиль наукового тексту надає перекладачу дуже широкі синтаксичні можливості: оскільки побудова речення тут не відіграє самостійної стилістичної ролі, то при перекладі на іншу мову у доволі широких межах можливі різного роду граматичні перебудови й синтаксичні перегрупування аж до розбивки речення на менші частини, сполучення менших частей в одне ціле, поєднання однієї частини речення з частиною іншого [11:276].

Як ступінь термінологічної насиченості тексту, і як ступінь його синтаксичної складності, так і застосування «академічної» фразеології в перекладі залежить в найбільшій мірі від характеру того окремого різновиду наукового матеріалу, до якого належить оригінал, що перекладається. Чим популярнішим є він, чим більше в ньому застосовано елементи усно-розмовного стилю або засоби образності, що ріднять його з художньою літературою, тим сильніше відступають на задній план специфічні особливості наукового стилю [11:280].

Терміни виникають різними шляхами: тут і використання слів загальнонародної мови в спеціальному термінологічному значенні (наприклад, палець, п'ята, серга), і словоскладання (наприклад, вертоліт), і словотвір за допомогою різних суфіксів і префіксів (наприклад, переключення, приводнення). Перекладачу важливо знати, що первісне значення слова, використаного як термін, часто продовжує відчуватися в значенні створеного терміна, утворюючи так зване буквальне значення терміна, що іноді називають внутрішньою формою слова. Проникнення у внутрішню форму слова іноді дозволяє глибше зрозуміти зміст терміна і підказує шляхи для знаходження відповідних еквівалентів у мові перекладу.

Найважливішою властивістю термінів є їхня системна обумовленість, тобто взаємозалежність термінів, часто ієрархічна підпорядкованість їх по якій-небудь ознаці. Системна обумовленість терміна визначає його місце в термінологічній системі. Найбільш частий випадок ієрархічної залежності термінів - це наявність видових і родових понять.

Важливою властивістю терміна є його стислість і здатність давати різні похідні, необхідні для диференціації понять. Знання суті питання, що описується в джерелі, що перекладається, дозволяє перекладачу правильно вирішити питання про вибір існуючого терміна. Перекладач повинний чітко уявляти собі всю ієрархічну підпорядкованість у системі даної термінології, щоб не помилитися у виборі потрібного терміна.

Наступною відмінною рисою науково-технічної термінології є її стилістична нейтральність. Ця властивість терміна пояснюється тим, що єдина функція терміна - назва поняття, при цьому які-небудь емоційно-експресивні моменти цілком виключаються. Саме тому ми не знаходимо в термінологічних системах експресивно-стилістичних синонімів.

Говорячи про однозначність терміна в межах однієї галузі знання, слід, однак, мати на увазі, що в ряді випадків, ми спостерігаємо певну полісемію термінів, коли одне і те саме слово в межах однієї і тієї ж галузі знання означає як процес, так і результат цього процесу. Наприклад, переклад - вид діяльності і переклад - результат цієї діяльності, тобто текст на іншій мові [10:61].

Отже, загальними властивостями будь-якого терміна незалежно від мови є:

однозначність у межах одного семантичного поля (галузі знання),

точність терміна, що не залежить від контексту, тобто чисто номінативна його функція,

стилістична нейтральність терміна,

4)співвіднесеність терміна лише з одним поняттям чи денотатом, 5) системність термінів.

Складні слова-терміни яскраво демонструють собою чітку системність відповідної термінології, тому що багато складних термінів часто мають однакові компоненти, що визначають приналежність терміна до тієї чи іншої галузі науки. При визначенні конкретного значення того чи іншого складного терміна часто буває необхідним ознайомитися з усіма словами, що містять шуканий компонент терміна, щоб зрозуміти виражений їм обсяг поняття.

Переводячи складні терміни, необхідно пам'ятати, що останній компонент складного слова-терміна визначає його родову приналежність, а попередні компоненти характеризують різновид об'єкта, тобто конкретизують цей об'єкт усередині цілого класу. Таким шляхом можна легко визначити системну приналежність терміна.

Однак виявлення структурної і системної організованості наукової термінології не є єдиним шляхом, що вирішує проблему перекладу терміна. Іншим важливим засобом, що веде до еквівалентної відповідності, є установлення функціональної тотожності між поняттями вихідної мови і мови перекладу. Однак функціональну тотожність можна знайти лише в закінченому мовному творі. Що стосується терміна, узятого поза контекстом, вона не може бути визначена, але виявлена в контексті, її можна застосувати і до конкретного одиничного терміна.

Як уже говорилося вище, термін звичайно називає конкретний об'єкт дійсності в якійсь спеціальній області знання чи називає спеціальне поняття. Цілком закономірно, що і цей об'єкт, і поняття від мови не залежать, тому що визначаються не мовою, а самою наукою. Саме ця обставина дозволяє знаходити й еквівалентні терміни. Такий підхід є функціональним, тому що по функції, що виконується об'єктом, він визначає і відповідний термін [10:62].

Іноді визначення функціональної співвіднесеності терміна стає дуже важким, тому що в оригіналі використано не основне, а якесь додаткове, коннотативне значення терміна, тобто значення, пов'язане з основним по якійсь асоціації. Для того, щоб зрозуміти це специфічне значення, потрібно проникнути у всю глибину називаного терміном поняття, зрозуміти ту його частину, що міститься у всіх варіантах уживання даного слова. Це загальне значення терміна прийняте називати інваріантним значенням. Це значення є уявним узагальненням усіх варіантів слововживання і може бути простежене у всіх варіантах конкретних співвіднесень даного слова.

Раціональним шляхом відшукання інваріантного значення терміна є звертання до двомовному словнику. У кожній словниковій статті завжди наводиться кілька варіантів еквівалентних відповідностей, що можуть відноситися до різних галузей науки. Якщо уважно прочитати всі наведені в словниковій статті варіанти відповідностей, то можна знайти дещо спільне, поєднуюче ці варіанти. Саме це спільне і складає інваріантне значення даного терміна. Найчастіше це інваріантне значення не можна сформулювати у виді якогось терміна, а лише описовим шляхом у виді пояснення.

У такий спосіб ми бачимо, що переклад наукових термінів навіть при наявності гарних словників є не такою простою справою, тому що словник не може містити в собі всіх можливих варіантів відповідностей даного терміна, багато нових термінів і термінологічних сполучень можуть не знаходити свого відображення в словнику, а іноді буває не зовсім ясно, до якої області значень варто віднести незнайомий термін у даному мовному творі. Усе це змушує перекладача удаватися до кропіткого аналізу тексту і термінів на основі системної організованості і функціональної тотожності, викликає необхідність ознайомлення з суттю справи, що описується, за різною довідковою літературою, змушує застосовувати різні трансформації й описи [10:63].

Займаючись перекладом науково-технічної літератури, перекладач зобов'язаний постійно накопичувати свій особистий термінологічний словник, у який необхідно включати всі ті терміни, що викликали ті чи інші труднощі в процесі перекладу іноземного матеріалу. При цьому завжди бажана певна спеціалізація перекладача в конкретній галузі науки. Така спеціалізація може бути досить широкою, що охоплює ряд суміжних областей. Поступово перекладач стає фахівцем у своїй галузі знання і легко справляється з будь-яким перекладом по цій спеціальності.

Навчання термінології - справа складна, тому що потрібно не просто запам'ятати слово, але і зрозуміти його співвіднесеність з об'єктом, тобто усвідомити собі призначення і суть названого об'єкта. Тому терміни найкраще вивчати, використовуючи опис, креслення і схеми, одномовні термінологічні довідники [10:64].

Значну роль у науковій і технічній літературі грають службові (функціональні) слова, що створюють логічні зв'язки між окремими елементами висловлень. Це прийменники і сполучники (в основному складені) а саме: on, upon, in, after, before, besides, instead of, in preference to, apart (aside) from, except (for), save, in addition (to), together with, owing to, due to, thanks to, according to, because of, by means of, in accordance with, in regard to, in this connection, for the purpose of, in order to, as a result, rather than, provided, providing, both... and, either... or, whether... or (not). Крім того, у науково-технічній літературі часто вживаються прислівники наприклад: however, also, again, now, thus, alternatively, on the other hand, що є невід'ємними елементами розвитку логічного міркування [9:16].

2.3 Граматичні особливості перекладу науково-технічних текстів

Поділ складних випадків перекладу на граматичні та лексичні явища -досить умовний, адже в кожній мові граматичне тісно пов'язане з лексичним і спосіб передачі в перекладі граматичних форм і конструкцій нерідко залежить від їх лексичного наповнення. Одне й те ж граматичне явище залежно від конкретного лексичного вираження може перекладатися різними способами. Однак існують певні загальні закономірності співвідношення та відповідності граматичних форм і конструкцій мов оригіналу і перекладу, тому докладний опис таких співвідношень, орієнтований на переклад, видається не тільки доцільним, а й необхідним, аби достатньо чітко уявляти, які можливості має перекладач у своєму розпорядженні для переламі у перекладі граматичних явиш оригіналу.

Мова науково-технічної літератури відрізняється від розмовної мови або мови художньої літератури певними лексичними, граматичними та стилістичними особливостями. Якщо лексичні відмінності помітні навіть для нефахівця, то у граматичному плані вони значно менш виразні однак не менш різноманітні. Необхідно підкреслити, що тут йдеться не про інвентарні відмінності, тобто відмінності у складі синтаксичних конструкцій морфологічних форм (що майже відсутні між текстами різних письмових стилів), а про відмінності у функціонуванні граматичних елементів. Однією з найпомітніших граматичних особливостей науково-технічних текстів є велика кількість різного роду поширених складних (у першу чергу -складнопідрядних) речень, що вживаються для передачі типових для наукового викладу логічних відношень між об'єктами, діями, подіями та фактами [3:10].

Між науково-технічними текстами, написаними різними мовами, також існують значні граматичні відмінності, зумовлені особливостями граматичної будови мови, нормами і традиціями письмового наукового мовлення. Так в англійських фахових текстах значно частіше, ніж в українських, вживаються форми пасивного стану не особові форми дієслів, дієприкметникові звороти й специфічні синтаксичні конструкції, особові займенники першої особи однини та одночленні інфінітивні й номінативні речення тощо. Та все ж найбільше між англійськими та українськими науково-технічними текстами граматичних розбіжностей інвентарного характеру, зумовлених особливостями побудови цих мов. Так, в українській мові відсутні неозначений та означений артиклі, що вживаються в англійській мові не тільки як певні означення, а й сигналізують особливості розподілу інформації в англійському реченні [3:10].

Обов'язковою умовою адекватного перекладу є вміння правильно аналізувати граматичну будову іншомовних речень, правильно визначати граматичні труднощі перекладу й конструювати речення у перекладі відповідно до норм мови і жанру перекладу. Зрозуміло, що перекладач повинен бути добре обізнаним з граматичними особливостями вихідної та цільової мов, основами теорії перекладу взагалі та науково-технічного перекладу зокрема, а також із перекладними відповідниками у галузі граматики та лексики, перекладацькими трансформаціями, способами перекладу різних мовних та мовленнєвих явищ. Все це становить частину загальної компетенції перекладача, яка, звичайно, значно ширша від означеної нами. Дія перекладача науково-технічної літератури особливо важливе знання предмета перекладу - він повинен орієнтуватися у тій предметній галузі, до якої належить призначений для перекладу текст. Під час перекладу потрібно правильно зрозуміти зміст речень, смислові відношення між реченнями та значення метаконтекстових елементів, що беруть учать в організації тексту. Природно, що найбільший комплекс граматичних проблем перекладу пов'язаний із розумінням синтаксичної структури та морфологічного складу речень як мовних елементів, що є безпосередніми носіями предметної інформації [3:11].

Як відомо, англійська і українська мова належать не тільки до різних гілок індоєвропейської родини мов (перша - до германської, друга -- до слов'янської), а й до різних структурних типів мов: перша -- переважно аналітична мова, де граматичні відношення у реченні передаються вільними граматичними морфемами, а друга - флективна мова, де граматичні значення й відношення передаються за допомогою зв'язаних граматичних морфем -флексій. Саме розбіжності в будові мов, у наборі їхніх граматичних категорій, форм та конструкцій і становлять першу велику групу граматичних труднощів перекладу. Так в українській мові немає артиклів, герундія, часових форм дієслова груп Continuous та Perfect, складних підметових та додаткових інфінітивних конструкцій, а в англійській мові -дієприслівників, категорії роду іменників і прикметників тощо. Певні відмінності існують у побудові речення: на відміну від української мови, де група підмета нерідко може міститися після групи присудка, в англійській мові порядок головних членів речення значно фіксованіший, що може вимагати перебудови речення при перекладі [3:11J.

Друга група граматичних труднощів перекладу пов'язана з різним обсягом змісту подібних у двох мовах форм і конструкцій. Так, форма теперішнього часу дієслова-присудка в українській мові відповідає за своїм змістом англійським відповідним формам Present Indefinite, Present Continuous та частково Present Perfect, а форма родового відмінку українського іменника може відповідати за своїм граматичним значенням англійській прийменниково-іменниковій конструкції «of+N» або формі загального відмінку іменника в препозиції до іншого іменника.

Третю групу граматичних труднощів перекладу складають ті граматичні явища мови тексту оригіналу, що мають відмінні від відповідних граматичних явищ мови перекладу функціональні характеристики: наприклад, форми однини і множини іменника наявні і в українській, і в англійській мовах, однак форми конкретних іменників можуть не збігатися (англійське evidence вживається тільки в однині, але може перекладатися формою і однини, і множини).

Ще одна група граматичних труднощів перекладу складається з тих граматичних явищ, що мають різні частотні характеристики в англійській та українській науково-технічній літературі. Так, у першій частотність форм пасивного стану дієслова-присудка значно більша, ніж у другій, тому в перекладі такі форми нерідко доводиться замінювати на форми активного стану. Такі труднощі викликані розбіжностями у мовностилістичних нормах текстів мовами оригіналу й перекладу.

Певні труднощі для перекладачів-початківців становлять граматичні омоніми - формально тотожні граматичні форми або конструкції, що мають різне граматичне явище (наприклад, дієслово to do може вживатися як допоміжне дієслово у заперечувальних та питальних реченнях, дієслово-репрезентант попереднього дієслова та як смислове дієслово) [3:12].

Ще одна група граматичних труднощів перекладу пов'язана з особливостями вираження членів речення у двох мовах, насамперед підмета і присудка. Наприклад, в англійській мові є так звані «формальний підмет» й «формальний додаток», неможливі у структурі українського речення. Тільки незначна частка англійських та українських висловлювань має ідентичну синтаксичну структуру та порядок компонентів і тільки у такому випадку англійські висловлювання можуть перекладатися відповідними українськими висловлюваннями без застосування граматичних трансформацій. Такий переклад називається «дослівним» або «послівним». Його слід відрізняти від граматично буквального перекладу, який є дослівним перекладом граматичної форми або синтаксичної конструкції, що порушує граматичні норми мови перекладу та/або жанрово-стилістичні норми науково-технічної літератури. Граматичний буквалізм призводить не тільки до порушення норм перекладу, а й до різних викривлень у передачі смислу оригіналу. Наприклад, у граматично буквальному перекладі речення «A new element will be discovered sooner or later» - «Новий елемент буде відкрито раніше чи пізніше» спостерігається порушення норм функціонування порівняльних форм прислівників: в українській мові у подібних випадках вживається форма позитивного, а не порівняльного ступеня («рано чи пізно»). А наступний буквальний переклад викривляє смисл оригіналу і порушує деякі граматичні норми української мови, згідно з якими, зокрема, дієприкметниковий зворот не може вводитися сполучником, а анафоричний присвійний займенник повинен мати форму «свій», а не «його» : While taking part in the discussion he advanced his famous theory. *Коли беручи участь у дискусії, він висунув його відому теорію. (Треба: «Саме під час цієї дискусії він висунув свою знану тепер теорію») [3:12].

Дослівний переклад відбувається послідовно з першого слова речення до останнього. Він не виключає вилучення артиклів та певних лексичних трансформацій, якщо внаслідок їх застосування струтура й порядок членів речення, що перекладається не змінюються:

This is the phenomenon of diffraction. Це - явище дифракції.

It is one of the basic questions of any science. Це є одним з головних питань будь-якої науки.

Саме для того, щоб уникнути неадекватного буквального перекладу («граматичного буквалізму»), і потрібно застосовувати перекладацькі граматичні трансформації, внаслідок яких буквальний переклад адаптується до норм мови перекладу та стає адекватним. Граматичні трансформації спричиняються різними чинниками. Зокрема, причинами таких трансформацій є:

Різниця у способах передачі інформації англійським і українським реченням: те, що в одній мові передається лексичними засобами, в іншій мові може виражатися граматичними засобами. Так, наприклад, попередність однієї дії іншій у минулому в англійській мові позначається формою Past Perfect дієслова-присудка, а в українській мові - словами або словосполученнями («раніше», «перед цим», «до того» тощо).

Відсутність в одній з мов певних граматичних явищ, форм або конструкцій. Наприклад, в українській мові артиклі, герундіальна форма дієслова, формальний додаток «it», а в англійській мові - родові форми іменників та прикметників, форми відмінків числівників

Необов'язковість вираження граматичної інформації в одній з мов (наприклад, в українській мові граматично не виражена інформація про те, що дія в теперішньому часі відбувається у момент говоріння (англійська дієслівна форма Present Continuous).

Різниця у представленні змісту речення поверхневою структурою (наприклад, в англійській мові складна інформація у додатку може виражатися у вигляді складного додатку Objective Infinitive) [3:13].

Особливості сполучуваності й функціонування слів у словосполученнях і реченнях (наприклад, через особливості сполучуванності прикметника administrative словосполучення administrative efficiency не може перекладатися як «адміністративна ефективність»і повинна перекладатися як «ефективне управління»).

6. Піл граматичною перекладацькою трансформацією розуміється зміна граматичних характеристик слова, словосполучення або речення у перекладі.

Вміння та навички перекладацьких трансформацій становлять істотний компонент компетенції перекладача, і тому їх виробленню та правильному застосуванню слід надавати належної уваги. Застосування трансформацій у перекладі має спрямовуватися на адекватну передачу смислу оригіналу та враховувати норми мови перекладу. Обов'язково використовуються трансформації при перекладі відсутніх в українській мові граматичних явищ англійської мови [3:14].

У книгах, статтях, рефератах і підручниках переважають відносно довгі речення. За останнє сторіччя вони стали коротше, проте в середньому вони в 1,7 рази довші, ніж у художній літературі, тому що в науково-технічних текстах зустрічається значно більше визначень. На відміну від художньої літератури, основна задача якої - створення образів, науково-технічна література прагне як можна точніше описати і пояснити певні факти. Тому в ній переважають іменники, прикметники і не особові форми дієслова.

Що стосується синтаксичної структури, англійські тексти науково-технічного змісту відрізняються своєю конструктивною складністю. Вони багаті дієприкметниками, інфінітивними і герундіальними зворотами, а також деякими іншими книжковими конструкціями [9:16].

Основною формою речень у науково-технічній літературі служать складносурядні і складнопідрядні речення. Це обумовлює широке вживання складених прийменників і сполучників, а також не особових форм дієслова у функції додатку й обставини і відповідних інфінітивних, дієприкметникових і герундіальних зворотів. Особливо варто згадати абсолютні дієприкметникові конструкції, що вводяться прийменником with. Ці конструкції полегшують і збагачують структуру речення, особливо складного періоду, у якому уже використані сурядність і підпорядкування.

В англійській научно-технічній літературі особові форми дієслова дуже часто вживаються в пасивному стані. Це обумовлено вагомою причиною.

У науково-технічній літературі основна увага автора спрямована на конкретні факти, які треба описати і пояснити. Тим самим особа автора відсувається на другий план, а назви предметів, процесів і т.п. висуваються на перше місце і за твердим порядком слів, властивому англійській мові, стають підметами.

Крім того, у сучасній науково-технічній літературі прийнято вести виклад не від першої, а від третьої особи і часто застосовуються безособові і невизначено-особові конструкції, наприклад: it was decided, it is to be noted, it is necessary, it is important [9:17-18].

2.4 Стилістичні особливості перекладу науково-технічних текстів

Поняття про стиль зародилося в древні часи: греки і римляне створили науку про красномовство - риторику, що, проіснувавши кілька тисяч років, поступово поширилася на письмову мову й одержала сучасну назву стилістики.

Стиль мови - це сполучення двох факторів: «що говориться» і «як говориться», тобто це цілеспрямована сукупність мовних засобів. В основі поняття стилю мови лежить оцінка ставлення засобів вираження до змісту, що виражається [9:18].

Прийнято вважати, що науково-технічній літературі притаманний нейтральний засіб викладу матеріалу, або нейтральний стиль. Однак, оскільки науково-технічній літературі притаманний формальний, логічний, майже математично строгий виклад матеріалу, очевидно правомірно назвати подібний виклад формально-логічним.

Стиль ученого - формальний, він уникає неточних визначень, неспілих узагальнень, сенсацій, у його роботах завжди присутня ясність і глибоке проникнення в суть предмета, що є невід'ємними від чіткості мислення і формулювань. Обережність є невід'ємною від точності: вчений не стверджує того, що не може довести. Отже, основна вимога до мови науково-технічної літератури - це точний і чіткий виклад, опис і пояснення фактів. Головний натиск робиться на логічну, а не емоційну сторону інформації. Автор прагне виключити можливість довільного тлумачення суті предмета. Тому в науково-технічній літературі не використовуються такі виразні засоби як метафора, метонімія і т.п., і виклад носить трохи сухуватий, формальний характер [9:19].

Під час обговорення способу викладу науково-технічної літератури треба враховувати, що ця література має обмежене коло читачів, для яких саме формально-логічний стиль забезпечує найбільш повну й ефективну інформацію. Формально-логічний стиль з'явився в результаті насущної потреби в такому стилі великої групи людей. Він є природним наслідком розвитку мови науково-технічної літератури [9:19].

Особливостями перекладу науково-технічних текстів є:

а)наявність вузькоспеціальної лексики (термінів), багатозначних слів, власних назв, вставних та сполучних слів, які забезпечують логічність та послідовність викладу окремих частин речення;

б)широке використання складнопідрядних та складносурядних речень, інфінітивних та герундіальних зворотів та безособових та неозначено- особових конструкцій;

в)використання формально-логічного стилю з фокусуванням на фактах, процесах та явищах.

РОЗДІЛ 3. ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ КОМЕНТАР

Для того, щоб адекватно перекласти будь-яку наукову літературу, ми повинні застосовувати різноманітні перекладацькі прийоми та трансформації. Нижче ми наводимо різновиди складнощів, притаманних науковим текстам та можливі шляхи їх подолання.

Мова науково-технічної літератури відрізняється від розмовної мови або мови художньої літератури певними лексичними, граматичними та стилістичними особливостями. Поділ складних випадків перекладу на граматичні та лексичні явища-- досить умовний, адже в кожній мові граматичне тісно пов'язане з лексичним і спосіб передачі в перекладі граматичних форм і конструкцій часто залежить від їх лексичного наповнення. Одне й те ж граматичне явище залежно від конкретного лексичного вираження може перекладатися різними засобами [3:10].

Розбіжності в будові мов, труднощі перекладу, пов'язані з різним обсягом змісту подібних у двох мовах форм і конструкцій, граматичні явища мови тексту оригіналу, що мають відмінні від відповідних граматичних явищ мови перекладу функціональні характеристики, граматичні омоніми і так далі становлять граматичні труднощі перекладу [3:11].

Під граматичною перекладацькою трансформацією розуміється зміна граматичних характеристик слова, словосполучення або речення у перекладі. Розрізняють п'ять основних видів граматичних трансформацій: пермутація (перестановка), субституція (заміна), додавання, вилучення й комплексна трансформація [3:13].

Серед лексичних труднощів науково-технічного перекладу відокремлюють такі: багатозначність слів (термінів) та вибір адекватного словникового відповідника або варіанта перекладу слова (терміна), особливості вживання загальнонародних слів в науково-технічних текстах, правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики, визначення межі припустимості перекладацьких лексичних трансформацій,

переклад термінів-неологізмів, абревіатур, такі „фальшиві друзі" перекладача, як псевдо-інтернаціоналізми, лексикалізовані форми множини іменників та терміни-омоніми, етноспецифічна лексика і етнонаціональна варіантність термінів, іншомовні слова і терміни в англійських науково-технічних текстах, різного роду власні імена і назви (фірм, установ і організацій) тощо [4:12].

Причинами існування лексичних труднощів перекладу перш за все є розбіжності в картині світу англійської і української мов (тобто, розбіжності у членуванні дійсності за допомогою номінативних елементів), особливості багатозначності англійських і українських слів, відсутність в мові перекладу відповідників нових термінів, особливості словотвору і термінотворення в англійській та українській мовах та інших.

Серед жанрово-стилістичних труднощів перекладу англійських науково-технічних текстів на українську мову варто назвати переклад метафоричних термінів, образної і необразної фразеології, кліше і розмовні лексичні елементи, що вжинаються u наукових і технічних текстах, особливості вживання в письмових текстах англійського особового займенника І, жанрові особливості науково-технічних текстів (інструкцій, технічних умов, патентів тощо) та інших.

Серед причин, що зумовлюють існування жанрово-стилістичних проблем науково-технічного перекладу, слід назвати певні розбіжності у стилістичних і жанрових нормах подання інформації в науково-технічних текстах англійською і українською мовами, особливості вживання слів і сталих образних і необразних словосполучень та ін [4:13].

Психологія є дуже цікавим та важливим але недостатньо дослідженим напрямком, який виник нещодавно і термінологія якого знаходиться у процесі становлення. Існує багато гіпотез, теорій та моделей психології і, через це, література цієї галузі насичена новітніми термінами та неологізмами, багаточленними атрибутивними словосполученнями, неоднозначними словами та багатьма іншими труднощами перекладу науково-технічних текстів.

В даній роботі ми зосередили увагу саме на термінологічних труднощах, оскільки терміни є базовими у викладенні теоретичних засад психології і без їх вірного тлумачення неможливо зрозуміти зміст статей. При перекладі термінів було використано наступні перекладацькі прийоми:

1 .калькування (дослівний або буквальний переклад, прийом перекладу нових слів (термінів), коли відповідником простого чи (частіше) складного (терміна) слова вихідної мови в цільовій мові вибирається, як правило, перший за порядком відповідник у словнику), наприклад ore yard - рудний двір, movable table - рухомий стіл, self-cooling - самоохолодження, line service - лінійна служба, toxic shock syndrome - токсичний шоковий синдром, Big Bang - Великий вибух, floating zero -плаваючий нуль. В цих прикладах українські відповідники англійських термінів утворені шляхом вибору першого словникового відповідника кожного з компонентів.

Калькування як прийом перекладу частіше застосовується при перекладі складних слів (термінів). Воно може застосовуватися також стосовно тільки одного з компонентів складного слова (терміна): charmed quark - зачарований кварк, slag yard - шлаковій двір. Досить часто калькування застосовується при перекладі до тих складних термінів, що утворені за допомогою поширених загальнонародних слів: worm shaft -- черв'ячний вал, target search - пошук цілі, drafting table - креслярський стіл, self-loading - самозавантаження.

Калькування можна застосовувати тільки тоді, коли утворений таким чином перекладний відповідник не порушує норми вживання і сполучуваності слів в українській мові [4:25]: language style - мовний стиль linguistic exchange - лінгвістичний обмін language feature - мовленнєва особливість social category - соціальна категорія

electronic discourse - електронний дискурс

current events - поточні події

self-derogatory comments - самозневажливі коментарі

personal information - особиста інформація

electronic message - електронне повідомлення

contextual variations - контекстуальні варіації

additive effect - сумарний ефект

zero-order - нульовий порядок

gender label - тендерний ярлик

social interaction - соціальна взаємодія

speech behaviour - мовленнєва поведінка

female/male label - жіночий/чоловічий ярлик

between-subjects factor -- міжсуб'єктний фактор

stigmatized group - таврована група

2. транскодування (такий спосіб перекладу, коли звукова та/або графічна форма слова вихідної мови передається засобами абетки мови перекладу), наприклад management - менеджмент, emitter - емітер, periscope - перископ, perforator - перфоратор, piperitone - піперитон.

Розрізняють чотири види транскодування: транскрибування (коли літерами мови перекладу передається звукова форма слова вихідної мови, наприклад, peak - пік, resistor - резистор), транслітерування (слово вихідної мови передається по літерах, наприклад marketing - маркетинг, ping-pong -пінг-понг, ort - орт), змішане транскодування (переважне застосування транскрибування із елементами транслітерування, наприклад, overlook -оверлок, altimeter - альтиметр) і адаптивне транскодування (коли форма слова в вихідній мові дещо адаптується до фонетичної та/або граматичної структури мови перекладу, наприклад middle - мідель, nipple - ніпель, occlusion - оклюзія, platform - платформа, pallet -палета).[4:21]

При транскодуванні, як можна бачити, літерами мови може передаватися вся форма, або більша її частина (в такому випадку говорять про адаптивне транскодування. Іноді застосовується змішане транскодування, коли більша частина транскодованого слова відбиває його звучання в вихідній мові, але разом з тим передаються й деякі елементи його графічної форми. Зокрема, це досить часто застосовується у випадку передачі власних імен, наприклад, Mansell - Манселл (а не «Менселл», як вимовляється це власне ім'я англійською мовою).

При переклалі неологізмів транскодування звичайно супроводжується описовим перекладом, що подається в дужках: maceral - мацерал (органічна складова вугілля), pace - пейс (позасистемна одиниця довжини). Саме так подаються в перекладних словниках ті транскодовані терміни, що лише недавно увійшли у мову перекладу, наприклад marker - маркер (маркувальний олівець або маркувальна ручка чи фломастер), pager -пейджер (абонентський радіоприймач системи персонального виклику з невеличким дисплеєм для текстових повідомлень).

Транскодування неологізмів відбувається при перекладі в тих випадках, коли в культурі, і, зокрема, науці країни мови перекладу відсутнє відповідне поняття і відповідний перекладний еквівалент, а перекладач не може підібрати слово, або слова в мові перекладу, які б адекватно передавали зміст поняття і задовольняли вимогам до термінотворення. Оскільки при транскодуванні транскодоване слово має одне значення, то такий спосіб перекладу доцільно застосовувати в тих випадках, коли в мові перекладу необхідно створити чітко однозначний термін.

Особливо часто транскодування термінів відбувається в тих випадках, коли термін в мові перекладу складається з міжнародних терміноелементів латинського або давньогрецького походження: perlocution - перлокуція, bigamy - бігамія, optron -- оптрон.

Перш ніж застосовувати цей спосіб перекладу, перекладач повинний переконатися, що в мові перекладу відсутній перекладний відповідник слова, що перекладається, інакше через транскодування в мові перекладу можуть виникнути дублетні (синонімічні терміни), а це порушує чіткість та стрункість певної терміносистеми [4:23-25]:

situation - ситуація

analysis - аналіз

variation - варіація

compliment - комплімент

aspect - аспект

effect - ефект

function -функція

emotion - емоція

category - категорія

manipulation - маніпуляція

context - контекст

dynamism - динамізм

hyperconvergence - гіперконвергенція

divergence - дивергенція

adaptation - адаптація

model - модель

hypothesis - гіпотеза

variation - варіація

discourse - дискурс

experiment - експеримент

gender - тендер

discrimination - дискримінація

theory - теорія

dyad - діада

proportion - пропорція

factor - фактор

differentiation - діференціація

mechanism - механізм

4.перестановка - це граматична трансформація, внаслідок якої змінюється порядок слів у словосполученні або реченні. Наприклад, в українському реченні сполучне слово «однак» звичайно стоїть на початку речення, тоді як в англійській мові його відповідник however може вживатися й у середині та наприкінці речення; іменник-означення в англійській мові може перебувати в препозиції, перед означуваним іменником (theory construction), тоді як в українській мові іменник-означення звичайно стоїть після означуваного іменника («побудова теорії»).

Перестановка нерідко супроводжується іншою граматичною трансформацією - заміною, внаслідок якої змінюються граматичні ознаки словоформ (наприклад, замість форми однини у перекладі вживається форма множини), частин мови (наприклад, інфінітив у перекладі трансфомується в іменник), членів речення (наприклад, додаток перетворюється при перекладі в підмет) та речень (наприклад, просте речення перетворюється на складне або навпаки) [3:14]: regression equation - рівняння регресії double-jeopardy hypothesis - гіпотеза подвійної дискримінації ethnic-prominence-hypothesis - гіпотеза етнічної переваги intergender friendship - дружба між статями speaking time - тривалість говоріння course requirement - вимога курсу user code - пароль користувача in-group member - член групи stereotype development - формування стереотипу perceived discrimination - дискримінація, що відчувається behaviour midway - компроміс у поведінці

5.додавання (трансформація яка полягає у введенні в переклад лексичних елементів, що відсутні в оригіналі, з метою правильної передачі смислу речення (оригіналу), що перекладається, та/або дотримання мовленнєвих і мовних норм, що існують в культурі мови перекладу.

Розглядаючи цю трансформацію, ми повинні зробити наступне застереження. Як відомо, перекладач не має права щось додавати від себе до змісту тексту, що перекладається. Всі смислові зміни, в тому числі додавання, повинні робитися за межами тексту перекладу - в зносках, посиланнях, коментарях, які знаходяться поза текстом, що перекладається. Нагадаємо принагідно, що смисл кожного тексту складається з експліцитної (безпосередньо вираженої) та імпліцитної (не вираженої в поверховій структурі) частин. При перекладі певні фрагменти експліцитного смислу оригіналу можуть переходити в імпліцитну частину тексту перекладу і, навпаки, певні фрагменти імпліцитного смислу можуть знаходити в тексті перекладу вираження на поверхні. Тому коли йдеться про додавання як лексичну трансформацію, мають на увазі експліцитне вираження частини імпліцитного смислу оригіналу в тексті перекладу. Як можна бачити, тут не йдеться про зміни смислу оригіналу через вилучення частини загального смислу оригіналу або додавання до загального смислу.

Оскільки трансформація додавання зумовлена необхідністю дотримання норм мови перекладу, застосування цієї трансформації потребує належного знання мови перекладу та її норм.

Через особливості дії принципу мовленнєвих зусиль в англійській мові та у зв'язку з тим, що складні слова (терміни) можуть утворюватися на основі скорочених розмовних, жаргонних або професійних норм при їх перекладі доводиться вводити певні додаткові лексичні елементи, що відсутні в структурі таких складних слів (термінів), з метою дотримання норм мови перекладу та забезпечення більшої вмотивованості зрозумілості перекладених слів (термінів) [4:48]:

This study examined the joint impact of gender and ethnicity on expectations of general discrimination. - В цьому дослідженні було проаналізовано спільний вплив статевої та етнічної приналежності на очікування загальної дискримінації. ...we coded the messages of the netpals for the same features as the participants'

messages. - ми зашифрувати повідомлення друзів по мережі" тими самими мовними особливостями, що й повідомлення учасників.

Differences in the frequencies of these features... - Розбіжності у частотах вживання цих мовних особливостей...

То yield a frequency per hundred words - щоб отримати частоту вживання з розрахунку на сто слів.

The idea that participants in a conversation both change the situation and are changed by it... - Думка про те, що учасники розмови, як змінюють саму ситуацію, так і змінюються під її впливом...

6. вилучення слів (виправдане з точки зору адекватності перекладу, в першу чергу норм мови перекладу, усунення в тексті перекладу тих плеонастичних або тавтологічних лексичних елементів, які за нормами мови перекладу є частинами імпліцитного смислу тексту).

Говорячи про цю трансформацію, слід також зробити застереження, яке вірне й для лексичної трансформації додавання. Перекладач від себе,

тобто довільно, не може вилучати нічого зі змісту тексту, що перекладається. Вилучати можна лише ті елементи смислу, що певним чином дублюються в оригіналі за нормами мови оригіналу або передача яких мовою перекладу може порушити норми останньої.

Слід зазначити, що ця трансформація не є поширеною при перекладі наукових і технічних текстів. Застосовуючи її, слід стежити за тим, щоб в перекладі не було зменшено обсяг оригінальної інформації: in public context -- на публіці

For example, one netpal personality was a 1-st year student who was studying English and lived in a dormitory. - Наприклад, один «друг по мережі» був першокурсником, який вивчав англійську та жив у гуртожитку.

Слід також звернути особливу увагу на переклад багаточленних атрибутивних словосполучень, які досить часто зустрічаються в наших статтях.

Існує багато способів перекладу багаточленних атрибутивних словосполучень-термінів, тому важливішим видається знання загального алгоритму перекладу таких термінів. Процедура перекладу термінів-атрибутивних словосполучень складається з таких операцій:

дихотомічне членування терміну на означувальний та означуваний компоненти (ними можуть бути слово або група слів)до тих пір, поки кожний з компонентів не буде представлено одним або двома словами;

встановлення характеру семантичних зв'язків між складовими означуваного компоненту [4:131]:

communication accommodation theory - теорія комунікаційної адаптації mutually influencing speech behaviours - мовленнєві манери, що впливають друг на друга mixed-factor multivariate analysis of variance - багатофакторний багатомірний дисперсійний аналіз low-status ethnic group - низькостатусна етнічна група ethnic-minority woman -- жінка, що належить до етнічної меншості internal psychology network - внутрішня мережа факультету психології female/male-preferential language feature - мовна особливість, що притаманна жінкам/чоловікам multiple group membership - приналежність до різноманітних груп total word count - загальна кількість слів perceived general group discrimination - загальна дискримінація, що відчувається на рівні групи expected gender personal discrimination - очікувана дискримінація по статевих ознаках на рівні особи undergraduate psychology student - студент останнього курсу психологічного факультету

Певна кількість труднощів була пов'язана з перекладом новітніх авторських термінів, що подаються в лапках. В науково-технічній літературі факт знаходження слова в лапках може означати, що воно є неологізмом,

запозиченням, вжито в іронічному смислі, або є метафорою. Значні труднощі виникають у перекладача при перекладі першої групи - авторських новоутворених термінів, оскільки такі терміни з'являються на папері вперше або ж були вжиті лише в попередніх працях автора. Існує кілька способів перекладу авторських термінів-новоутворень, що подаються в тексті звичайно в лапках: транскодування, шляхом опису значення, використання існуючого українського відповідника та калькування: «netpal» - «друг по мережі» «female/male-style» language - мовний стиль, притаманний жінкам/чоловікам

Проаналізував переклад статей в галузі психології, ми виявили, що найбільші складнощі пов'язані саме із перекладом термінів, неологізмів (авторських термінів, що подаються в лапках), багаточленних атрибутивних словосполучень, які заслуговують на найбільшу увагу.

1. При перекладі термінів ми використовували наступні перекладацькі прийоми:

транскодування

калькування

перестановка

2.При перекладі багаточленних атрибутивних словосполучень нами було застосовано:

-процедуру дихотомічного членування терміну на означувальний та означуваний компоненти до тих пір, поки кожний з компонентів не буде представлено одним або двома словами;

-процедуру встановлення характеру семантичних зв'язків між складовими означуваного компоненту.

3.Інші перекладацькі складнощі були пов'язані із наявністю у тексті багатозначних слів, власних назв, абревіатур та псевдо-інтернаціоналізмів.

ВИСНОВКИ

1.Розглянувши фонові знання, необхідні для перекладу текстів в галузі психології ми можемо констатувати, що такими знаннями є:

а)загальні знання з психології, знання її предмету та основних понять;

б)знання особливостей перекладу науково-технічних текстів.

2.Особливостями перекладу науково-технічних текстів є:

а)наявність вузькоспеціальної лексики (термінів), багатозначних слів, власних назв, вставних та сполучних слів, які забезпечують логічність та послідовність викладу окремих частин речення;

б)широке використання складнопідрядних та складносурядних речень, інфінітивних та герундіальних зворотів та безособових та неозначено- особових конструкцій;

в)використання формально-логічного стилю з фокусуванням на фактах, процесах та явищах.

3.Аналіз перекладу статей в галузі психології виявив, що найбільші складнощі пов'язані саме із перекладом термінів, оскільки багато з них є абсолютно новими та зовсім не дослідженими, неологізмів (авторських термінів, що подаються в лапках), багаточленних атрибутивних словосполучень, які заслуговують на найбільшу увагу.

а)При перекладі неологізмів ми використали такі прийоми як:

транскодування

калькування

б)При перекладі багаточленних атрибутивних словосполучень нами було застосовано:

-процедуру дихотомічного' членування терміну на означувальний та означуваний компоненти (ними можуть бути слово або група слів) до тих пір, поки кожний з компонентів не буде представлено одним або двома словами;

-процедуру встановлення характеру семантичних зв'язків між складовими означуваного компоненту:

4.Інші перекладацькі складнощі були пов'язані із наявністю у тексті багатозначних слів, власних назв, абревіатур, псевдо-інтернаціоналізмів. Для подолання цих труднощів нами було застосовано такі прийоми:

транскодування

калькування

вилучення

додавання

перестановка

5.Окрему частину труднощів складають суто математичні терміни, вживання яких обумовлюється наявністю різноманітних аналізів у статтях. Перш за все ці терміни потребують вузькоспеціальних знань на високому рівні, та при їх перекладі не можна обмежуватися лише вмілим використанням словників. Деякі з цих труднощів, ми так і не змогли подолати або подолали лише частково (наприклад, формули, величини р, F, г, через нестачу певного професійного досвіду у цій галузі. Але ж ми вважаємо, що загального значення тексту вони не зменшують, тому можна вважати, що мету нашого дослідження досягнено.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Ванников Ю. В., Кудряшова Л.М., Марчук Ю.Н. Научно-технический перевод. - М.: Наука, 1987. - 140 с.

Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию. -- М.: ЧеРо, 1999. - 334 с.

Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: Навчальне видання. - Вінниця: Нова книга, 2001. - Частина 1: Граматичні труднощі. - 271 с.

Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: Навчальне видання. - Вінниця: Нова книга, 2001. - Частина 2: Лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні труднощі. - 303 с.

Комиссаров В. Н. Слово о переводе. -- М.: Международньїе отношения, 1973.-214 с.

Комиссаров В. Н. Текст и перевод. - М.: Наука, 1988. - 165 с.

Комиссаров В. Н. Теория перевода. - М.: Вьісшая школа, 1990. - 252 с.

Психологический словарь // www.psychology.net.ru

Пумпянский А. Л. Введение в практику перевода научной и технической литературьі на английский язьїк. - М.: Наука, 1981. - 342 с.

Размещено на Allbest.ru