Особливості говіркового мовлення Житомирської області

254

тєомже, також.

255

тєоп'імрєу, тоді.

256

тєомптаЮнка, картопляне пюре .

257

тєор'імк, минулого року

258

тєоўч, дерть.

259

тра, треба.

260

трампєочка, ганчірка.

261

трамхтєор, трактор.

262

тр'ім?ка, отрута.

263

трєомшки, трішки.

264

тєутєом, тут.

265

тєухвемл?, черевик.

266

усп'імти, встигнути

267

уч'нпка, одна з мотузок, на яких підвішують колиску.

268

учєомба, навчання

269

ўбрамти, вдягнути.

270

ўвс?акєовєо, по-різному

271

ўд?імтис?а, вдягнутися.

272

ўзамўтра, завтра.

273

ўкєуснєэЮти, вкусити.

274

ўрйЮмjа, урйЮмjа, телевізійні новини

275

ўрєушнэЮ, вручну

276

ўсбЮмиЮ? перемд, спочатку.

277

ўс?єо, все.

278

ўстр'ічамти, зустрічати.

279

хватам, фата.

280

хвамтка, підсак

281

хвемрмаЮ, ферма.

282

хв'імртка, фіртка

283

хвєомкєус, фокус.

284

хвоЮнбЮр, ліхтар.

285

хвєор, хвороба

286

хвєомрмаЮ, Р.в. хворм?іў, форма

287

хлєомпаўка, мухобойка.

288

хєолєомднеЮ, холодець

289

хт?імти, хотіти

290

хєуз, осад від олії.

291

цвъЮндар, цвинтар.

292

цем?гєод, цьогоріч

293

цебрєом, велике відро.

294

цеигєом, це.

295

цимбати, стрибати

296

ц'ілєумшка, перший шматок хліба, відрізаний від цілої хлібини.

297

ц'імпки, курчата.

298

ц'эЮмкати, плямкати, чавкати під час жування .

299

час, година.

300

чаЮмаЮjдбЮн, валіза.

301

червєоЮноЮрамба, корова з рудими плямами.

302

чєорнєоЮрамба, корова з чорними плямами.

303

чєомхєол, низ рука сорочки

304

чєутєомк, трохи.

305

шарєувамти, терти.

306

шйЮнєоЮ, лише.

307

шкл?амнка, склянка

308

шклєо, скло

309

шкєоръЮнка, скоринка.

310

шкєумрка, плівка, що виникає на молоці, пряженому жару в печі.

311

шкєурєудам, сковорода.

312

шл?апамк, перестиглий опеньок

313

шєомхвер, водій

314

шпарєувамти, замащувати щілини

315

шпєоримш, спориш.

316

шпєор?імчки, порічки.

317

штахвемти, паркан.

318

шєумтливиi, жартівливий.

319

шчемлиЮниЮ, щілини

ВИСНОВКИ

1. Загалом обстежено 2 населених пункти Житомирської області - смт. Ружин та с. Крилівка Ружинського району.

2. Інформаторами добиралися типові носії говірки. Переважно це люди старші за 65 років, з початковою або неповною середньою освітою, що не виїжджали на довго за межі села.

3. Основу аналізованого матеріалу становлять понад 300 лексичних одиниць середньонаддіпрянських говорів. Деякі лексеми з тим же значенням вживаються в інших українських говорах, оскільки досліджена територія знаходиться на прикордонні середньонадніпрянського, волинського та подільського говорів, також окремі риси говірки перегукуються з поліськими говорами. Багато з них є загальнонародними і нормативними, проте значна їх кількість має фонетичні і морфологічні відмінності.

Основними рисами дослідженої говірки на фонетичному рівні є:

· помірне «укання»;

· повна диспалаталізація [р']

· наявне альвеолярне [л^.]

· широко вживається вставний [н]

На морфологічному ровні:

· числівники один, чотири виступають здебільшого у формі jнден, штъри

· широке вживання форм предметно-особового займенника чол. і середи, роду з прийменниками без при-ставного [н]

· дієслова І дієвідміни в 1-ій ос. однини тепер. часу мають чергування [д], [т], [з], [с], з відповідними шиплячими

· відповідно до прийменника-префікса від виступає од

На синтаксичному рівні:

· обмежене вживання протистаного сполучника але і заступлення його протиставними сполучниками та, но;

· полісемантичність сполучника що, який вживається як у підрядних реченнях місця, так і в означальних, підметових, присудкових (шєо в jiх пєо пйршєоЮмєуЮ хрешчйЮниЮкєу, jе такб шєо в апарбт неЮ давблас', сєорєучкєу / шєо вєоЮнбЮ сєоб'н наЮ?меЮ^инєуЮвбла);

наявність невластивих літературній мові форм типу дві дівчаті, і день додоми нема.

Зібраний та проаналізований матеріал становить велику цінність для дослідження взаємовпливу різних говіркових масивів та загалом середньонаддіпрянського говору.

Размещено на Allbest.ru