Мовна репрезентація ціннісного складника концепту РАДІСТЬ (на матеріалі сучасної англомовної пісенної лірики)

Таким чином, дискурс мислиться як мова, яка вписана в комунікативну ситуацію і у силу цього, як категорія з більш чітко вираженим соціальним змістом у порівнянні з мовною діяльністю індивіда; по афористичному вираженню Н.Д. Арутюнової, «дискурс - це мовлення, занурене в життя». Пісенний дискурс стає вираженням емоцій, тобто здійснює емотивну функцію, насамперед завдяки тому, що вона є одночасно добутком і словесного, і музичного мистецтва - останнє, як відомо, орієнтовано тільки на емоційно-несвідомі структури психіки. Прецедентні пісенні тексти формують особливу область колективної творчості, яка носить назву мовної субкультури. Вона існує у свідомості носіїв мови у вигляді цитат, вихоплених з яких-небудь текстів, з різноманітних комунікативних ситуацій. Такі фрази передають експресію того контексту, осколком якого вони є; вони несуть у собі емоційну пам'ять про мовний акт, що їх породив. Головна умова входження в субкультуру - загальновідомість соціально-мовного контексту, у якому вона виникла.

2. Ціннісна складова емоційного концепту РАДІСТЬ на матеріалі сучасних англомовних пісень

2.1 Теоретико-методологічні засади дослідження образно-ціннісної складової емоційного концепту РАДІСТЬ, об'єктивованого в англомовному пісенному дискурсі

Серед безлічі виконуваних мовою функцій особняком стоїть «картиноутворююча» функція національної мови, що полягає у формуванні в колективній мовній свідомості цілісного уявлення конкретного народу про світ, у формуванні його унікальної «точки зору» на світ. Картина світу - це створювана людиною спрощена заміна реального світу придуманою схемою. Національна специфіка в семантиці мови обумовлена, насамперед, екстралінгвістичними причинами - особливостями розвитку культури та історії народу, його способу життя, нормами поведінки в тому або іншому суспільстві, ідеологією і т. п. На формування картини світу впливають мова, традиції, природа та ландшафт, виховання та навчання, і інші соціальні фактори. Різні народи володіють тими самими цінностями, але в різному ступені. Культура не може розвиватися ізольовано і у процесі життєдіяльності вона змушена постійно звертатися або до свого минулого, або до досвіду інших культур. Люди обмінюються думками, почуттями, особистим досвідом, і завдяки цьому спілкуванню, обміну знаннями відбувається взаємодія не тільки окремих індивідів, але й цілих націй, культур. Дослідження лінгвоспецифічних слів у їхньому взаємозв'язку й у міжкультурній перспективі дозволяє вже сьогодні говорити про відновлення досить істотних фрагментів російської та англомовної мовних картинах світу і їхніх ідей, що конституюють. Особливо яскраво це проявляється при описі емоцій [16: 10].

Спочатку була емоція. Емоція народжує ситуацію, у якій відбувається емоційне вербальне спілкування. Саме тому зовнішній світ сприймається спочатку нашими почуттями/емоціями, які керують вербальним кодом і його емотивним потенціалом у рефлексії й інтерпретації/коментуванні цього світу. Почуття йде поперед події, індуціює його. Існують особливі види концептів, ядром яких являються базові емоції - емоційні концепти [2; 14; 40]. Уявлення людини про його внутрішній світ утворюють у свідомості емоційну концептосферу, що складається із системи розумових, що динамічно розвиваються, конструктів - емоційних концептів. При цьому емоції (ядро особистості) виступають у якості мотиваційної й когнітивної бази мови [5: 134].

Усвідомлення всеосяжного та всепроникаючого характеру емоцій у поводженні людського організму та особистості виражається в тому, що емоційна сфера життєдіяльності людини перетворилася в об'єкт активного дослідження ряду наук. Цим і пояснюється поява безлічі класифікацій емоцій. (Н.Я. Грот, Р.С. Лазарус, А. Ортоні, С.Л. Рубинштейн, Ж.П. Сартр, П.В.Сімонов, Б. Спіноза, С.Сінгер) З обліком спеціалізації нашої роботи, нас цікавить когнітивна теорія емоцій, у якій розглядаються питання про взаємозв'язок емоцій і когнітивних процесів, місце та роль когнітивної оцінки ситуації в емоційному процесі.

Кожна галузь знань намагається створити фундаментальну теорію емоцій. Варто відзначити, однак, що в зв'язку з великою кількістю теорій емоцій напрошується висновок про те, що жодна з них не є вичерпною. Універсальної поки не створено наукою. Як справедливо зауважує П.В.Сімонов, «будь-яка класифікація емоцій по суті справи служить лише ширмою для далеко не завжди усвідомлюваної [57:10-13] й визнаної класифікації людських потреб» Дослідники, що належать до різних наукових шкіл, приводять у своїх роботах майже ідентичний перелік основних емоцій, число яких коливається у різних авторів від 2 до 11, при цьому більшість списків включає від п'яти до дев'яти емоцій (Н.В. Вітт, К. Ізард, А. Ортоні, Дж. Клоур, А. Коллінз, П.В.Сімонов та ін.). Проте, у ході нашого дослідження ми будемо користуватися класифікацією К. Ізарда, що виділяє емоції: інтерес, радість, подив, смуток, гнів, відраза, сором, страх, стомлення [25:220]. Як було показано у роботах 90-х років, «мова однакова для всіх і різна для кожного, насамперед у сфері його емотивності, де діапазон варіювання й імпровізації семантики мовних одиниць у сфері їх особистісних емотивних змістів найбільш широкий і різноманітний» [70: 59].

Емоційна складова має важливе значення при розкритті змісту та форми універсальних культурних концептів. Концепти подібні у всіх користувачів однієї мови й у своїй сукупності формують концептосферу. Існують особливі види концептів, ядром яких являються базові емоції - емоційні концепти [2; 14; 40]. Уявлення людини про його внутрішній світ утворюють у свідомості емоційну концептосферу, що складається із системи розумових, що динамічно розвиваються, конструктів - емоційних концептів. При цьому емоції (ядро особистості) виступають у якості мотиваційної та когнітивної бази мови.

Ще одним аспектом вивчення емотивного потенціалу мови є міжмовна комунікація. У процесі перекладу з однієї мови на іншу особливо актуальними стають знання про національно-культурну специфіку картини світу, що проявляється в коді використовуваних мов. Емоції - загальнолюдська універсалія, але їхнє відображення в мові національно специфічно, тому емотивний компонент семантики мови природно розглядати в складі його культуроведчеського аспекту.

У семантиці концепту як «багатомірного ідеалізованого формоутворення» [43:20-22] виділяються насамперед понятійний, образний і ціннісний компоненти [28:39], визначальним з яких, є на думку більшості дослідників, перший з них понятійний компонент [67: 73]. Понятійна складова культурного концепту безумовно, не зводиться просто до інформації про «істотні ознаки предмета». Другим по значимості для концепт-духовних цінностей представляється образний компонент, що опредмечує у язиковій свідомості когнітивні метафори, через які осягаються абстрактні сутності. Компонент ціннісний для метафізичних концептів не є специфічним, він властивий будь-якому ментальному утворенню, що відправляє до духовного життя людини, як значення властиве будь-якому феномену культури, із втратою якого вони, зберігаючи фізичне існування, втрачають свій культурний статус [8:19]. Прямим наслідком ціннісного характеру цих ментальних одиниць є «переживаємость» - вони не тільки мисляться, але й емоційно переживаються [4:20] і здатні інтенсифікувати духовне життя людини при влученні у фокус думки.

Підсумовуючи можимо сказати що, під емоційним концептом ми розуміємо культурно зумовлений, вербалізований конструкт із багатошаровою структурою, яка включає поняття, образ і культурну цінність. У цьому зв'язку, КР вбачається парасольковим концептом, тобто охоплює всебічне знання мовцем емоційного смислу, репрезентованого низкою мовних реалізацій, щj відбивають культурні цінності представників певної лінгвокультури. КР охоплює концепт ПЕРЕЖИВАННЯ (ENJOYMENT, DELIGHT, ELATION, ECSTASY); ПОЧУТТЯ\ВІДЧУТТЯ (CONTENTMENT, GLADNESS, PLEASURE, SATISFACTION, KINDNESS, LOVE) та ЕМОЦІЙНИЙ СТАН (HAPPINESS, BRIGHTNESS, JOLLITY, CHEERFULNESS, WELL-BEING, EXCITEMENT, GOODNESS, FEELING GOOD, SMILE, HOPE) [68].

Емоції як об'єкт дослідження є недоступними прямому спостереженню, що викликає необхідність застосування їх метафоричного тлумачення Дж. Лакофф і М. Джонсон виділили три типи концептуальних метафор: 1) структурні метафори, які описують, як одне явище структурно метафорично впорядковується через інше; 2) онтологічні метафори, що представляють абстрактні явища (емоції, ідеї) та дії, події як матеріальну субстанцію 3) орієнтаційні метафори, що конструюють концепти через просторові поняття та відносини [81:7-32].

Інструментом аналізу мовної об'єктивації ціннісного складники концепту РАДІСТЬ ми обрали вербалізовану концептуальну метафору з огляду на те, що саме терія концептуальної метафори [14; 48: 63; 81] дозволяє диференціювати вербалізацію та когнітивний процес як її підґрунтя [69]. Крім того, дослідження метафор радості саме на матріалі англомовного пісенного дисурса зумовлено тим, що вони є закінченим прецедент ним продуктом мовленнєво-мисленнєвої діяльності, обов'язково знайомим представникам того чи іншого лінгвокультурного колективу.

Структура емоційного концепту РАДІСТЬ як лінгвокультурного

Головний лінгвокультурний смисл будь-якого ЕК міститься у його спроможності відбивати в своїй афективній реалізації специфіку національного менталітету як сукупності особливостей світогляду та комунікативної поведінки етносу, а також національний характер як досить стійкий склад внутрішнього світу мовця, детермінуючий його етнокультурну своєрідність. Це надає емоційному концепту лінгвокультурологічного статусу. Згідно зі спеціалізацієй нашої роботи, ми можимо виділити декілька якісно відмінних складових у лінгвокультурному КР: поняттєва, значущісна, образна і ціннісна [28:8].

Поннятєва складова - це мовна фіксація ЕК, його опис, ознакова структура, порівняльні риси. Образна складова ЕК - це чуттєві характеристики предметів, явищ, подій, відбитих в нашій пам' яті, переважним чином метафорично відбиті у мові релевантні ознаки практичного знання, а значущісна та ціннісна компоненти відбивають важливість цього психічного конструкту як для індивіда, так і для колективу.

З погляду лінгвокогнітивістів найбільш поширеною в науці видається модель концепту, що складається з ядра (або базового шару концепту) та периферії (концептуальних шарів). Ядро концепту складають конкретно-образні характеристики, які є результатом чуттєвого пізнання світу, його буденного пізнання [10:29]. Це первинні найбільш яскраві образи, що асоціативно пов'язані з тим чи іншим предметом або явищем [83:59]. У той же час, базовий шар концепту як певний чуттєвий образ є одиницею універсального предметного коду, що кодує даний концепт для розумових операцій (кодуючий образ) [34: 61].

Отже, на підставі вищевикладеного, структуру концепту в межах лінгвокультурології та лінгвокогнітології можна представити наступним чином

Мал. 2.1. Структура концепту

Когнітивна лінгвістика Лінгвокультурологія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концептуальна метафора як інструмент дослідження дискурсологічного емоційного концепту. Основи для вивчення метафори як когнітивного явища були закладені вже в античності. Ще Аристотель поставив питання про евристичні можливості метафори. Аристотель аналізує логічний механізм метафори, що обумовлює її здатність виражати знання про світ. Гарною є логічно ясна метафора, у якій перенос імені заснований на впорядкованій думці, що пояснюється прагненням античної науки шукати в мовних формах відображення логічних структур. Аристотель стверджував, що метафора (metaphora) - це «невластиве ім'я, перенесене з роду на вид, або з виду на рід, або з виду на вид, або за аналогією» [3].

Існувала й інша думка, Квінтіліан думав, що «метафора дарована нам самою природою» і «сприяє тому, щоб жоден предмет не залишився без позначення» [1:218]. Подібна думка простежується й у Деметрія: «Повсякденне мовлення створило такі гарні метафори для деяких понять, що ми вже не маємо потреби для них у точних вираженнях: така метафора затвердилася в мові, зайнявши місце буквального позначення» [1:220]. У трактуванні Цицерона метафора представлена як спосіб формування відсутній мові значень - перенос по подібності здійснюється «через відсутність у мові відповідного поняттю слова» [1: 218].

Вже Ф. Ніцше проголошував когнітивне значення метафори. Він вважав, що пізнання в принципі метафорично, має естетичну природу й не оперує поняттям веріфіцируємості [4:12]. «Немає ніякого «реального» вираження або «реального» знання без застосування метафори, але й отут ще залишаються ілюзії […] Знання - це ніщо інше, як робота з улюбленими метафорами, наслідування, що не повинне вважатися більше наслідуванням» Ф. Ніцше малює картину того, як мова створює постійний потік концептуальних домовленостей, через які в мову проникають нові метафори. Вони поступово стають загальноприйнятими, потім поступово досягають меж загальноприйнятости. У цьому процесі старі метафори утворюють рамки, усередині яких можуть народжуватися нові метафори [1: 297].

Початок сучасним когнітивним дискусіям поклали дослідження Е. Кассірера про символічні форми в культурі. Він звертається до етапу дологічного мислення, що відклалося в мові, міфології, мистецтві, релігії. Він розрізняв два види ментальної діяльності: метафоричне (міфо-поетичне) і дискурсивно-логічне мислення. Дискурсивно-логічний шлях складається в ряді поступових переходів від окремого випадку до все більш широких класів, тобто «мова йде про концентричне розширення кола» [31]. Це шлях формування понять і законів природних наук. На противагу цьому метафоричне мислення має зворотну спрямованість: «уявлення не розширюється, а спресовується, зводиться в одну точку» [31].

Теорія інтеракції М. Блека стала величезним внеском у розуміння метафори як когнітивного процесу. Саме він ввів поняття «когнітивна метафора» (cognitive metaphor), відносячи до цього розряду метафори, роль яких не зводиться до орнаментальної та експресивної. До заслуги М. Блека можна віднести аналіз мовної метафори в рамках розумової діяльності, усвідомлення й незвідності її змісту до наявних у мові буквальних засобів номінації, а також розгляд метафори як динамічного явища, що, формуючись у русі думки, розвиває концептуальний апарат мови [9:167].

На думку П. Рікера «можна говорити про фундаментальну метафоричність думки у тому ступені, у якому фігура мовлення, називана метафорою, дозволяє нам побачити загальну процедуру створення понять» [54:422]. Метафора спочатку створюється силою уяви, у якій провідну роль грає здатність бачити або встановлювати подоби: «бачити подібне - бачити однакове, незважаючи на наявні різниці. Дж. Серль запропонував трактування метафори виходячи з теорії мовних актів, де метафоричне висловлення, як і інші риторичні прийоми (напр. іронія, гіпербола, і т. п.), демонструють розрив між значенням висловлення, яке мається на увазі й буквальним значенням висловлення, що нейтралізується слухачем шляхом фігуральної інтерпретації. Дж. Серль формує сім принципів переходу від буквального до метафоричного значення. При цьому кінцева мета його дослідження складається не у виділенні сутнісного інтенціонального компонента метафори, а в знятті семантичної неоднозначності аналогії, що лежить в основі метафори [56:145].

Аналогії, засновані на ключовій метафорі, вводить у свою систему автор теорії фреймів М. Мінський, що дає можливість побачити предмет або ідею «з якостями» іншого предмета або ідеї, уможливлюючи застосувати знання й досвід, придбані в одній області, для рішення інших проблем. Метафора, по М. Мінському, сприяє утворенню непередбачених міжфреймових зв'язків, що володіють великою евристичною силою [18: 51].

Н. Гудмен також не зупиняється на традиційному розгляді метафори як «простого засобу прикраси», він стверджує, що вона «бере активну участь у розвитку знання, заміщуючи застарілі «природні» категорії новими, що дозволяють побачити проблему в іншому світі, надаючи нам нові факти або нові мири». Він також бачить метафору як спосіб економії лексичних засобів мови, тому що вона пристосовує старі слова до виконання нових функцій, у ній ми використовуємо свої устояні звички в процесі створення нових переносних значень [18:52] Н. Гудмен висловлює думку про те, що метафори пронизують все наше мовлення, що одержало подальший розвиток у теорії концептуальної (когнітивної) метафори Дж. Лакоффа та М. Джонсона. На думку Дж. Лакоффа та М. Джонсона метафори пронизують все наше життя не тільки в мові, але й у мисленні, і в дії. Наша повсякденна понятійна система, у рамках якої ми мислимо та діємо, метафорична по самій своїй суті [82]. Також ці видатні досліджувачи, виділили 3 категорії метафор, на які у практичній частині нашої роботи ми будемо спиратися. Отже, Лакофф і Джонсон виділяють три категорії метафор: а) структурні метафори, які структурно упорядковують одне поняття в термінах іншого; б) орієнтаційні метафори, це організація однієї системи понять за зразком іншої системи; в) онтологічні метафори - мають здатність трактувати абстрактні поняття як предмети чи речовини. Дж. Лакофф і М. Джонсон підкреслюють у своїй теорії мотивованість, культурну зумовленість вибору джерела метафори [18:51].

Теорія когцептуальної метафори дозволяє разграничити мовні засоби вираження та когнітивний процес, який є їх основою-розуміння одного явища у термінах іншого. У руслі цієї теорії концептуальна метафора визначається як переніс інформації з одної сфери знання в іншу. Компонентами процеса виступають: концептуальний референт - «цільовий концепт або концептуальний комплекс, який ідентифікується за допомоги метафори», концептуальний корелят - «концепт або концептуальний комплекс, який задіюється для порівняння» та перехресна зона - «параметр для порівняння, є загальним для референту та кореляту» [72:186]

У когнітивних дослідженнях прийнято відрізняти метафору як термін від метафоричного вислову. Під метафорою слід розуміти концептуальну метафору - спосіб «думати про одну область крізь призму іншої». Метафоричні вислови ж - це відображення метафор у мові. Важливо те, що, згідно з цією теорією, метафори можуть бути виражені різними способами - не лише за допомогою мови, але й за допомогою жестів, культурних звичаїв [60: 352]. Метафоричність також проявляється не тільки у мовленнєвій діяльності, але й у повсякденній реальній діяльності - у створенні деяких видів навчання, дослідження, у створенні витворів мистецтва, у театральних виставах, у створенні кінофільмів, що беззаперечно свідчить про існування метафоричності у людській свідомості/підсвідомості [33].

Таким чином, у когнітивній лінгвістиці метафора розглядається як головний засіб нашої концептуальної системи, за допомогою якого ми розуміємо та сприймаємо один тип об'єктів у термінах об'єктів іншого типу [83]. Метафора - це за своєю природою не мовне, а концептуальне явище, оскільки метафорична мова - це лише поверхневий прояв концептуальної метафори; це важливий механізм, за допомогою якого ми розуміємо абстрактні поняття та міркуємо над ними. Цей механізм ґрунтується не на об'єктивних зовнішніх чи внутрішніх схожостях царини-цілі та царини-джерела, а на відповідностях у нашому досвіді. Система концептуальних метафор, головним чином, не усвідомлюється людиною, вона автоматична, застосовується без помітних зусиль, а отже, і не підлягає зовнішньому впливу чи контролю [60: 355].

Дослідження метафори стає дедалі більш когнітивно - етнопсихолінгвістично- і комунікативно-орієнтованим, оскільки метафора слугує тим знаряддям мислення, за допомогою якого нам вдається досягти найвіддаленіших «ділянок нашого концептуального поля». Метафора подовжує «руку» інтелекта, оскільки слугує не тільки наймнуванню, але й мисленню [82: 237].

Зважаючи на мету нашого дослідження - виявлення та опис мовних засобів вираження ціннісно-образної складової емоційного КР у англомовних піснях, - звернення до теорії концептуальної метафори, без сумніву, може пролити світло на проблему встановлення зв'язку між мовою та культурою, адже оскільки мова народу нерозривно пов'язана з його культурою, а метафоричний зріз мови - це її інший, більш глибинний небуквальний вимір, то можна стверджувати, що концептуальна метафора завжди має своїм ґрунтом конкретні умови розвитку тієї чи іншої лінгвокультури, багаторічний досвід народу, його етнічні особливості та національну свідомість.

2.2 Концептуально-метафорична реалізація ціннісно-образної складової емоційного концепту РАДІСТЬ на матеріалі англомовного пісенного дискурса

Структурна метафоризація ціннісно-образної складової емоційного концепту РАДІСТЬ, вербалізованого в пісенному дискурсі. Користуючись класифікацією, що пропонують Дж. Лакофф і М. Джонсон, ми будемо розглядати в цьому розділі подібне явище як структурну метафору. Зазначені автори розуміють під цією назвою структурне метафоричне упорядкування одного поняття в термінах іншого [40]. Застосування цього терміна зручно з кількох причин, головною з яких є те, що, на відміну від терміну «реалізація метафори», що припускає конкретний випадок вживання метафори, термін «структурна метафора» вказує на заданість способу мислення про світ, що є невід'ємною частиною концептуальної системи.

Отже, структурні метафори - це такі метафори, де один концепт метафорично порівнюється з живою істотою та її діями. Згідно з вищенаведеними визначенням структурної концептуальної метафори, основним концептуальним корелятам метафоризованого концептуального референту РАДІСТЬ виділяємо базовий концептуальний корелят JOY IS LIFE (РАДІСТЬ - ЦЕ ЖИТТЯ):

(1) Enjoy every day (Abba - Lovers) [1].

Відображує протилежність життя базової концептуальної метафори JOY IS A LIVING BEING (РАДІСТЬ - ЦЕ ЖИВА ІСТОТА):

(2) How I long to be with you my happiness (Elvis Presley - My Happiness) [2]

Звідси витікають такі метафоричні відгалуження, як JOY IS A FAMILY (РАДІСТЬ - ЦЕ СІМ'Я):

(3) What an amazing time/What a family (What You Waiting For? - Gwen Stefani) [2],

та JOY IS CHILDHOOD (РАДІСТЬ - ЦЕ ДИТИНСТВО):

(4) I wish the world was run by all the little children/ We could be happy once again (Bee Gees - Give a Hand, Take a Hand [2].

Як живі істоти ми розуміємо також і РОСЛИНИ (JOY IS A PLANT)

(5) I see trees of green, roses too/ I see them bloom, for me and you/ And I think to myself what a wonderful world (Louis Armstrong - What a wonderful world [1]. Радість безперечно виникає від КРАСОТИ (JOY IS BEAUTY):

(6) How much i adore those pretty eyes of yours (Jennifer Lopez-Baby I Love You) [1].

та ЗДОРОВ'Я (JOY IS HEALTH)

(7) Every time you look at me, My heart is jumpin', it's easy to see. (Britney Spears - You Drive Me Crazy [4].

Ми також побачили, що концептуальна метафора радість метафоризується як хвороба (JOY IS SICKNESS):

(8) You know this ain't the first time/ This has happened to me, this joy sick thing (Fergie - Clumsy) [4].

Стиль життя відображує саме життя JOY IS LIFE STYLE:

(9) I'm gonna be be good to you/ We'll be happy as can be (Jonas Brother - BB Good) [1].

Тісно пов'язаною зі сприйняттям радості у термінах здоров'я виявляється концептуальна метафора JOY IS INSANITY (РАДІСТЬ - ЦЕ БОЖЕВІЛЛЯ):

(9) The days were endless, we were crazy - we were young/ The sun was always shining - we just lived for fun (Queen - These are the days of our lives) [1].

Найхарактернішою рисою людини є дія. Це відбивається в значній за обсягом концептуальній групі JOY IS ACTION (РАДІСТЬ ЦЕ ДІЯ):

(10) Spread a little happiness as you go by/ Please try (Sting - Spread A Little Happiness) [1].

Інколи РАДІСТЬ полягає у відпочинку та лені JOY IS LAZINESS:

(11) Feel like spending time with u/Just Doing absolutely nothing / That makes me happy (Rihanna - Just Be Happy) [2].

Радість як дія концептуалізується у термінах любові, тобто JOY IS LOVE:

(12) When we're together, I feel perfect (Evanescence - You) [2].

Будь яка дія приводить до змін, тобто JOY IS CHANGE (РАДІСТЬ - ЦЕ ЗМІНИ):

(13) But its gonna be alright/ You will soon be changing everything/ everything will be so different (Abba Little You) [2].

Найяскравішим фізичним проявом дії є рух. Це ми можемо побачити у низці концептуальних метафор JOY IS MOVEMENT (РАДІСТЬ - ЦЕ РУХ):

(14) The fourth one said. Lets run and run and run! The fifth one said, I am ready for some fun (Fine Little Pumpkins) [2].

Культурно маркованою у західній лінгвокультурі виявляємо метафоричне відгалуження JOY IS TRAVELLING (РАДІСТЬ - ЦЕ ПОДОРОЖУВАННЯ):

(15) When I grow up, I wanna see the world (Pussycat Dolls - When I Grow Up) [3].

Цікаво, що концептуалізація радості як активної дії набуває навіть таких екстремальних форм, як JOY IS WAR (РАДІСТЬ - ЦЕ ВІЙНА):

(16) Happiness is a warm gun (U2 - Happiness is a warm gun) [1].

Отже, радість є тим, за що варто боротися з метою володіння. Звідси JOY IS POSSESSING (РАДІСТЬ - ЦЕ ВОЛОДІННЯ):

(17) Its just all those, simple things like to be cared for. Just to have him, be there for. (Rihanna - Winning Women) [1].

Радість виникає від успіху у бізнес справах, від можливості бути першим у будь-яких справах, від щастя у майбутньому. Тобто JOYS IS BUSINESS (РАДІСТЬ - ЦЕ БІЗНЕС):

(18) And I know if you give us a try, I'll work harder for you, girl (Justin Timberlake - Senorita) [1].

Звідси ми робимо висновок, що JOY IS BEST, FIRST RATE (РАДІСТЬ - ЦЕ ПЕРШІСТЬ):

(19) Smiling, having fun/ Feeling like a number one (Abba - Top) [2].

Як закономірне метафоричне відгалуження дії виступає ризик, тобто JOY IS RUNNING RISKS (РАДІСТЬ - ЦЕ РИЗИК):

(20) You are so happy now/ Burning the candle at both ends (Muse - Fury) [2].

Також концептуалізація радості як якогось результату набуває у концептуальній метафорі JOY IS A RESULT (РАДІСТЬ - ЦЕ РЕЗУЛЬТАТ):

(21) All this time you were pretending/So much for my happy ending (Avril Lavigne - My Happy Ending) [1].

Базова концептуальна метафора ГРА пов'язана з усім вищезгаданим, тобто JOYS IS A GAME (РАДІСТЬ - ЦЕ ГРА):

(22) Smiling, throwing kisses, busy making lazy sounds/ Let's play in the park (ROXETTE - June aftrenoon) [3].

Поряд із прагненням дії, будь який живій істоті притаманне прагнення до свободи. JOY IS FREEDOM (РАДІСТЬ - ЦЕ СВОБОДА):

(23) I like my freedom, yeah that's my style (Geri - Halliwell Passion) [3].

У цьому зв'язку концептуальний референт РАДІСТЬ як жива істота, концептуалізується у термінах безтурботності. JOY IS CARELESSNESS (РАДІСТЬ ЦЕ БЕЗТУРБОТНІСТЬ):

(24) Waiting, watching/ Wishing my whole life away/ Dreaming, thinking/ Ready for my happy day/ And some easy living (Uriah Heep - Easy Living) [1].

Мистецтво завжди було проявом свободи, тому досить частотною є КМ JOY IS ART (РАДІСТЬ - ЦЕ МИСТЕЦТВО):

(25) Everybody sing joy to the world (Whitney Houston - Joy to The World) [2].

Як різновид мистецтва концептуальна метафора набуває осмислення у термінах святкування, тобто JOY IS A CELEBRATION (РАДІСТЬ - ЦЕ СВЯТКУВАННЯ):

(26) Happy Birthday to you (Uriah Heep - The Magician's Birthday) [2].

Повертаючись до базової концептуальної метафори, людині притаманно сподіватися на майбутнє, тому JOY IS A FUTURE ORIENTATION (РАДІСТЬ - ЦЕ МАЙБУТНЄ):

(27) I don't worry, cause everything is going to be alright! (Alicia Keys - No one) [1].

Також несподівано виявилася неспецифічна для представників західної лінгвокультури орієнтація на минуле, про що свідчить КМ JOY IS PAST (РАДІСТЬ - ЦЕ МИНУЛЕ):

(28) These are the good old days (Mandy Moore - Anticipation) [1].

У відсотковому відношенні СКМ у пісенному дискурсі складають 40,26% від загального масиву метафор. Серед них були виділені такі типи концептуальних корелятів концептуального референту JOY як LIFE (2,22%), який має концептуальні відгалуження такі як: LIVING BEING (5,01%), ACTION (7,79%), BEAUTY (2,78%), HEALTH (2,50%), INSANITY (1,94%), WAR (1,94%), ART (1,94%), FREEDOM (1,94%), POSSESSNG (1,67%), LOVE (1,11%), CHANGE (1,11%), FUTURE (0,83%), PAST (0,83%), FIRST RATE (0,83%), MOVEMENT (0,83%), FAMILY (0,83%), LIFESTYLE (0,55%), PLANT (0,55%), CHILDHOOD (0,55%), BUSINESS (0,55%), RESULT (0,55%), SICKNESS (0,27%), LAZINESS (0,27%), TRAVELING (0,27%), RUNNING RISKS (0,27%), GAME (0,27%), CARELESSNESS (0,27%), CELEBRATION (0,27%) Повний перелік досліджених способів метафоризації РАДОСТІ в англомовному пісенному дискурсі міститься у Додатку А (С. 77).

Онтологічна метафоризація ціннісно-образної складової емоційного концепту РАДІСТЬ, вербалізованого в пісенному дискурсі. Звернемося до концептуальних корелятів концептуального референту РАДІСТЬ в онтологічних концептуальних метафорах. Онтологічні концептуальні метафори це такі метафори, які репрезентують абстрактні емоційні сутності шляхом окреслення їх у вигляді об'єкту. З визначення онтологічної концептуальної метафори логічною є концептуалізація радості у термінах об'єкту JOY IS AN OBJECT (РАДІСТЬ ЦЕ ОБ'ЄКТ):

(29) But never had I imagined such a feeling/Joy is what you bring, I wanna give you everything (Alicia Keys - Butterflyz) [3],

а іноді і чогось прихованого, мотивуючого до пошуку JOY IS A HIDDEN OBJECT (РАДІСТЬ - ЦЕ ПРИХОВАНИЙ ОБЄКТ ПОШУКУ):

(30) I'm running, I'm running, catch up with me, life/Or is it joy that I'm looking to find? (Nelly Furtado - Turn Off The Light [1].

Щодо реіфікаційной концептуалізації емоції, що вивчається, зупинимось на так званій «контейнер» метафоризації КР, що репрезентує смисли як наповнення контейнерів або масі контейнери, відбиваючи фундаментальні риси людської психіки. Тут знаходимо два взаємопов'язані типи ОКМ радості:

JOY IS A CONTAINER (РАДІСТЬ - ЦЕ КОНТЕЙНЕР):

(31) You See It All In My Smile/You Hear It All In My Laugh (Ne-Yo - Feel Better Today) [2].

JOY IS CONTENTS (РАДІСТЬ - ЦЕ ВМІСТ):

(32) Now there's a feeling of joy in my heart (Eloy - Metromania) [2].

Повертаючись до базової ОКМ JOY IS AN OBJECT (РАДІСТЬ - ЦЕ ОБЄКТ), зазначимо, що за своїм масштабом об'єкти досягають навіть параметрів споруд, символізуючи все велике, добротне, як, наприклад, домівка JOY IS A BUILDING (РАДІСТЬ - ЦЕ СПОРУДА):

(33) It's a wonderful feeling/Feel the joy in the roomFrom the floor to the ceiling (NSync - Marry Christmas) [2].

Певною частотністю характеризується осмислення радості як певного географічного місця - JOY IS A PLACE (РАДІСТЬ - ЦЕ МІСЦЕ):

(34) Love can be funny/ Happy and sunny/ in my tropical Loveland (Abba - Tropical Loveland) [1].

Включаючи місце призначення JOY IS DESTINATION (РАДІСТЬ - ЦЕ МІСЦЕ ПРИЗНАЧЕННЯ):

(35) It's gonna take a long time to love, it's gonna take a lot to hold on/It's gonna be a long way to happy, yeah (Pink - Long Way To Happy) [1].

Одним з ключових онтологічних концептуальних корелятів є JOY IS SUBSTANCE (РАДІСТЬ - ЦЕ СУБСТАНЦІЯ):

(36) Double your pleasure/ Double you fun (Ne-Yo - Forever) [1].

Головною для індивіда субстанцією є рідина, що й зумовлює концептуалізацію радості саме у її термінах JOY IS LIQUID (РАДІСТЬ - ЦЕ РІДИНА):

(37) I gaze upon a sea of smiling faces (Bee Gees - See of smiling Faces) [1].

метафоричне відгалуження КР, ми можемо побачити також, як JOY IS VITAL LIQUID (РАДІСТЬ ЖИТТЄВЕ НЕОБХІДНА РІДИНА):

(38) My joy, the blood in my veins (My Joy - by Depeche Mode) [2].

Аксіологічно забарвленим для англомовної вербалізації КР виступає кластер ОКМ JOYS IS WEALTH (РАДІСТЬ - ЦЕ БАГАТСТВО), латентною частиною якого є ОКМ JOY IS MONEY (РАДІСТЬ - ЦЕ ГРОШІ):

(39) Don't care bout your money or the car that you drive/Cos my affection ain't somethin' you can buy (Victoria Beckham-That Kind Of Girl) [1].

Через головну метафору РАДІСТЬ - ЦЕ ГРОШІ концептуальна метафора радість метафоризується як JOY IS TREASURE (РАДІСТЬ - ЦЕ СКАРБ):

(40) You're my diamond/Baby I love the way you shine (Ne-Yo - Diamond) [1]

та JOY IS PRESENT (РАДІСТЬ - ЦЕ ПОДАРУНОК):

(41) Joy to the world the lord is come/Let earth receive her king (Whitney Houston - Joy to The World) [2].

До різновидів енергії можна віднести по-перше: енергію руйнування або енергію сили JOYS IS RUINING FORCE (РАДІСТЬ - ЦЕ РУЙНУЮЧА СИЛА):

(42) Everything about you resonates happiness/Now I won't settle for less (Muse - Bliss) [2],

по-друге: енергію вогню: JOY IS FIRE (РАДІСТЬ - ЦЕ ВОГОНЬ):

(43) I never knew a girl could shine like the sun (WILL.I.AM- I Got It From My Mama) [2],

по-третє: енергію Сонця (світла/тепла) JOY IS SUN (РАДІСТЬ - ЦЕ СОНЦЕ):

(44) When I see the bright lights in your eyes (Victoria Beckham - Unconditional Love) [2].

Наступним концептуальним корелятом концептуального референту РАДІСТЬ виступає ЇЖА, тому що вона є одним з найважливіших джерел енергії JOYS IS FOOD (РАДІСТЬ - ЦЕ ЇЖА):

(45) I'm feeling Yummy head to toe (Yummy - Gwen Stefani) [1].

Цікавим фактом є те, що нами було знайдено незначна кількість ОКМ відгалужень, пов'язаних з індустріальним аспектом життя, а саме JOY IS A MACHINE (РАДІСТЬ - ЦЕ МАШИНА):

(46) My engine's ready to explode, explode, explode/So start me up and watch me go, go, go, go (Rihanna - Shut Up and Drive) [1].

та JOY IS AN INSTRUMENT (РАДІСТЬ - ЦЕ ІНСТУМЕНТ):

(47) But now I got myself a spoon/ I am feeling fine (Uriah Heep - So Tired)

Але у той самий час, радість метафоризується у певний стан, який тісно пов'язаний с природою JOY IS NATURE (РАДІСТЬ - ЦЕ ПРИРОДА):

(48) Feel like a butterfly/ Searching in the summer sky (Jamiroquai - Butterfly) [2].

У відсотковому відношенні ОКМ в пісенному дискурсі складають 50,63% від загального масиву КМ. Серед них були виділені такі типи концептуальних корелятів концептуального референту JOY як: ENERGY (7,52%), OBJECT (4,73%), SUN (4,45%), WEALTH (4,17%), FOOD (3,62%), PLACE (3,34%), HIDDEN OBJECT (3,34%), BUILDING (3,06%), SUBSTNACE (3,06%), FIRE (3,06%), CONTAINER (3,06%), LIQUID (2,22%), CONTANTS (1,67%), RUINING FORCE (1,11%), NATURE (1,11%), MACHINE (0,55%), DESTINATION (0,27%), TOOL (0,27%), VITAL LIQUID (0,27%), TREASURE (0,27%), PRESENT (0,27%) Повний перелік досліджених способів метафоризації РАДОСТІ в англомовному пісенному дискурсі міститься у Додатку Б (С. 87)

Орієнтаційна метафоризація ціннісно-образної складової емоційного концепту РАДІСТЬ, вербалізованого в пісенному дискурсі. Тип метафоричного поняття, коли немає структурного упорядкування одного поняття в термінах іншого, але є організація цілої системи, понять за зразком деякої іншої системи називається орієнтаційними метафорами. Тому що більшість подібних понять пов'язана із просторовою орієнтацією, із протиставленнями типу «верх - низ», «усередині - зовні», «перед - зад», «глибокий - мілкий», «центральний - периферійний». Подібні орієнтаційні протиставлення виникають з того, що наше тіло має певні властивості і функціонує певним чином у навколишньому нас фізичному світі. Орієнтаційні метафори надають поняттю просторову орієнтацію [1].

Для ЕК РАДІСТЬ найбільш характерним є вербальна репрезентація через рух вгору. JOY IS UP (РАДІСТЬ - ВГОРУ):

(49) Can you make me hot/ Make me touch the ceiling (Paris Hilton - Turn it up) [2].

В орієнтацій них термінах КР також репрезентується як широкість JOY IS WIDTH (РАДІСТЬ - ЦЕ ШИРОКІСТЬ):

(50) An angel smiled broadly across the room (ROXETTE - It will take a long time) [2].

Водночас, спостерігалась поодинока метафоризація КР JOY IS DOWN (РАДІСТЬ - ДОНИЗУ)

(51) If you are happy living down on the ground/ I got a feeling God is still around (Bee Gees - Living In Chicago) [1].

У відсотковому відношення базової ОрКМ в пісенному дискурсі складають 9,17% від загального масиву метафор, що репрезентують ціннісно-образну складову КР на матеріалі англійських пісень: JOY IS UP (6,96%), JOY IS WIDTH (1,94%), JOY IS DOWN (0,27%). Повний перелік досліджених способів метафоризації РАДОСТІ в англомовному пісенному дискурсі міститься у Додатку С (С. 94).

Отримані результати аналізу способів метафоризації вербілвзованого ОСКР у англомовному пісенному дискурсі відображені у таблиці 2.1.

Табл. 2.1. Концептуальні кореляти концептуального референту РАДІСТЬ, об'єктивованого в англомовному пісенному дискурсі

Тип базової концептуальної метафори	Концептуальний корелят	Кількість	Значущість	Відсоткове відношення типу базових метафор до загального концептуального масиву
1. Структурні	Action	28	7,79%	40,2%
	Living Being	18	5,01%
	Beauty	10	2,78%
	Health	9	2,50%
	Life	8	2,22%
	Insanity	7	1,94%
	War	7	1,94%
	Freedom	7	1,94%
	Art	7	1,94%
	Possessing	6	1,67%
	Love	4	1,11%
	Change	4	1,11%
	Future	3	0,83%
	Past	3	0,83%
	First rate	3	0,83%
	Movement	3	0,83%
	Family	3	0,83%
	Lifestyle	2	0,55%
	Plant	2	0,55%
	Childhood	2	0,55%
	Business	2	0,55%
	Result	2	0,55%
	Sickness	1	0,27%
	Laziness	1	0,27%
	Traveling	1	0,27%
	Running risks	1	0,27%
	Game	1	0,27%
	Carelessness	1	0,27%
	Celebration	1	0,27%
2. Онтологічні	Energy	27	7,52%	50,63%
	Object	17	4,73%
	Sun	16	4,45%
	Wealth	15	4,17%
	Food	13	3,62%
	Place	12	3,34%
	Hidden Object	12	3,34%
	Building	11	3,06%
	Substance	11	3,06%
	Fire	11	3,06%
	Container	11	3,06%
	Liquid	8	2,22%
	Contents	6	1,67%
	Ruining Force	4	1,11%
	Nature	4	1,11%
	Force	3	0,83%
	Machine	2	0,55%
	Destination	1	0,27%
	Tool	1	0,27%
	Vital liquid	1	0,27%
	Present	1	0,27%
	Treasure	1	0,27%
3. Орієнтаційні	Up	25	6,96%	9,17%
	Width/Expansion	7	1,94%
	Down directionorientation	1	0,27
Усього	359	100%	100%

2.3 Валоративний аспект образної складової емоційного концепту РАДІСТЬ у західній лінгвокультурі (на матеріалі сучасних англомовних пісень)

Однією із актуальних проблем сучасної лінгвокультурології визначається дослідження національних концептосфер через аналіз національно-культурної специфіки концептів, які її наповнюють [44]. Базовою одиницею лінгвокультурології, яка експлікує взаємозв'язок мови та культури, називають лінгвокультурний концепт. Відтак, наше дослідження визначається зверненням сучасної лінгвістики до міждисциплінарного аналізу взаємозв'язку мови, мислення та культури через концепти як «культурно-ментально-мовні» одиниці лінгвокультурології.

ЕК, існуючи у свідомості етнокультурної спільноти та набуваючи своєї культурно-детермінованої мовної реалізації, відображають аксіологічну специфіку лінгвосоціуму [12; 14; 35; 52]. Найяскравіше культурно-ціннісна специфіка відбивається саме в образному компоненті ЕК, бо її ре презентами стають метафори, асоціації, актуалізовані в прецедентному масиві тієї чи іншої мови.

У зв'язку з цим доцільним вбачається більш детально розглянути поняття цінності як базового у лінгвокультурології. Цінність - термін, широко використовуваний у філософській і соціологічній літературі для вказівки на людське, соціальне й культурне значення певних явищ дійсності. Власне кажучи, все різноманіття предметів людської діяльності, суспільних відносин і включених у їхнє коло природних явищ може виступати в якості «предметних цінностей» або об'єктів ціннісного відношення. Подібні оцінки іноді можуть бути шкалірованими (що відмічають різні рівні відповідної якості). Способи й критерії, на підставі яких здійснюються самі процедури оцінювання відповідних явищ, закріплюються в суспільній свідомості й культурі як «суб'єктні цінності» (установки й оцінки виражені у формі нормативних уявлень), виступаючи орієнтирами діяльності людини. «Предметні» і «суб'єктні» цінності є, таким чином, як би двома полюсами ціннісного відношення людини до миру. У структурі людської діяльності ціннісні аспекти взаємозалежні з пізнавальними й вольовими; у самих ціннісних категоріях виражені «пограничні» орієнтації знань, інтересів і переваг різних суспільних груп і особистостей. Розвиток раціонального пізнання суспільства, у тому числі дослідження природи й генезису цінностей, впливає на всю сферу ціннісних відносин, сприяючи звільненню її від метафізичної абсолютизації.

Говорячи про цінності, не можна не згадати про теорію цінностей, що є аксіологією й філософським вченням про природу цінностей, їхньому місці в реальності й про структуру ціннісного миру, тобто про зв'язок різних цінностей між собою, соціальними й культурними факторами та структурою особистості.

Аксіологія як самостійна галузь філософського дослідження виникає тоді, коли поняття буття розщеплюється на два елементи: реальність і цінність як об'єкт різноманітних людських бажань і устремлінь. Головне завдання аксіології - показати, як можлива цінність у загальній структурі буття, і яке її відношення до «фактів» реальності. Пісенний дискурс здобуває свою цінність лише остільки, оскільки впливає на людську психіку, набуває властивостей психогенного тригера [79], тобто, психолінгвістичного механізму, що відповідає за певні культурно детерміновані реакції етносемантичних особистостей при наявності вербального стимулу у певних соціо-культурних контекстах.

З метою виявлення характеристик концептуалізації досліджуванної емоції нами було проведено кількісний аналіз складу вербалізованих концептуальних корелятів концептуального референту РАДІСТЬ на матеріалі сучасних англійських пісень. Наступним етапом дослідження було виявлення універсальних та національно-специфічних рис культурних цінностей, характерних для західного суспільства як взагалі, так і поодинокі цінності, які висвітлюють індивідуальні риси етносемантичної особистості.

Аналіз базових метафор у реалізації ОЦСКР дозволив виявити наступні культурно-релевантні концептуальні ознаки КР згідно з критерієм частотності: JOY IS ACTION, JOY IS LIVING BEING, JOY IS ENERGY, JOY IS AN OBJECT, JOY IS SUN and JOY IS WEALTH (РАДІСТЬ - ЦЕ ДІЯ, ЖИВА ІСТОТА, ЕНЕРГІЯ ОБ'ЄКТ, СОНЦЕ, БАГАТСТВО).Таким чином, РАДІСТЬ концептуалізується у західній лінгвокультурі переважно як дія, жива істота, енергія. Навіть коли РАДІСТЬ концептуалізується у термінах об'єкту, цей об'єкт є життєво необхідним, наприклад, таким як сонце та гроші.

У пісенному дискурсі радість інтенсивно персоніфікується, про що свідчить СКМ JOY IS A LIVING BEING (РАДІСТЬ - ЦЕ ЖИВА ІСТОТА) (5,01%).

(52) I'm waiting for the agony to stop/Oh, let the happiness in (Sylvian David - Let The Happiness In) [1].

Як вітальний аспект життєдіяльності, радість набуває життєво значущі для людини рис. У західній лінгвокультури превалює універсальна цінність життя людини. Тому відбувається наділення життєвими якостями емоції радості, як вищий прояв жаги, любові до життя та свободи індивіду.

Домінантним для західної лінгвокультури є осмислення КР як JOY IS FREEDOM (РАДІСТЬ - ЦЕ СВОБОДА) (1,94%):

(53) I like my freedom, yeah that's my style (Geri Halliwell-Passion) [2].

Провідним виявленням валоративного аспекту також є бажання бути першим (JOY IS FIRST RATE) (0,83%):

(54) Smiling, having fun/ Feeling like a number one (Abba - Top) [1],

орієнтація на майбутнє (JOY IS FUTURE ORIENTATION) (0,83%):

(55) I don't worry 'cause/Everything's gonna be alright in our near future (Alicia Keys - No One) [1].

Згідно з результатами, виявилось, що снага до лідерства у західній лінгвокультурі не така й велика, і, можливо, стереотип такого оптимістичного, життєдіяльного, спортивного, лідируючого представника західної лінгвокультури є занадто ідеалізованим. Водночас оборотним боком орієнтацієї західного індивіда на майбутнє є ностальгія по минулому (JOY IS PAST) (0,83%):

(56) Seems like all the good old days are gone (Catch 22 - Alone in a crowd) [1], що теж свідчить про слабкість.

Англомовні етносемантичні особистості 21 століття багато уваги приділяють своєму зовнішньому вигляду та здоров'ю, і це ми можемо прослідити, проаналізувавши вербалізований концептуально-метафоричний корпус JOY IS BEAUTY (РАДІСТЬ - ЦЕ КРАСА) (2,78%):

(57) How much i adore those pretty eyes of yours (Jennifer Lopez - Baby I Love You) [1].

Вражаючим виявися той факт, що під красою представнику західній лінгвокультури розуміється окремі частини та характеристики саме жіночого тіла, як то очі (pretty eyes of your; angel eyes), волосся (long, beautiful hair; golden curls), вуста (lips of an angel; cherry lips), голос (your sweet voice) та обрис (my beautiful curves). В цьому відбивається, на наш погляд гендерний аспект (гіпотетично, дискримінація чоловиків) у метафоризації ОСКР. Аксіологічна баченість зовнішньої краси лише трохи превалює над здоров'ям, JOY IS HEALTH (РАДІСТЬ ЦЕ ЗДОРОВ'Я (2,22%):

(58) So glad I met you/Take my breath away (Maroon 5-The Sun) [1].

Це вже може слугувати тривожним сигналом і свідчити про те, що представники західної лінгвокультури приділяють більше уваги зовнішньому вигляду ніж своєму фізичному здоров'ю, не кажучи вже про духовне.

Дивовижним виявился досить нехарактерний для індивідів західної лінгвокультури засіб концептуалізації радості як безумності (JOY IS INSANITY) (1,94%):

(59) And when it feels so good/ can almost lose my mind/And when it feels so good

Ooh it makes me crazy, every time (Victoria Beckham-Let Your Head Go) [2], переважно у контексті фізичних, а не ментальних проявів. Проаналізувавши нашу вибірку, тлом безумністі переважно стають клуби та вечірки, де англомовні етносемантичні особистості, незважаючи на свої індивідуалістичні настанови, втрачають цю якість, підпадаючи під вплив мас:

(60) Don't forget the honeys/The mad fun has just begun at the party, yo (Backstreet boys-Let's Have A Party) [2].

Відштовхуючись від стереотипу активного, працьовитого, повного сил та енергії представника західної лінгвокультури було виявлено що лінощі (JOY IS LAZINESS) (0,27%) також складають істотну частину їх життя, яка сприймається з радістю і є культурно схваленою.

(61) Feel like spending time with u/Just Doing absolutely nothing / That makes me happy (Rihanna - Just Be Happy) [2].

Концептуалізація радості як дії (JOY IS ACTION) (7,79%), свідчить про активну життєву позицію англомовних етносемантичних особистостей:

(62) My life would mean nothing without the joy you bring to me (Backstreet boys-Just To Be Close To You) [2],

(63) Spread a little happiness as you go by/Please try (Sting-Spread A Little Happiness) [1],

Ця діяльність набуває різноманітних концептуальних форм, як то БІЗНЕС (BUSINESS) (0,55%):

(64) I was lucky to get the job at this gas station (Sting - Fill her Up) [1],

МИСТЕЦТВО (ART) (1,94%):

(65) Everybody sing joy to the world (Whitney Houston - Joy to The World) [2],

РУХ (MOVEMENT) (0,83%):

(66) Joy is to move, to run (Blackmore - Man On the Silver Mountain) [2],

ГРА (GAME) (0,27%),

(67) Smiling, throwing kisses, busy making lazy sounds/ Let's play in the park (ROXETTE - June aftrenoon) [2],

ПОДОРОЖУВАННЯ (TRAVELING) (0,27%)

(68) When I grow up, I wanna see the world (Pussycat Dolls - When I Grow Up) [2].

Результати виявилися напрочуд незвичайними. Традиційно представникам західної лінгвокультури притаманна любов до спорту та подорожуванням. Разом з тим наше дослідження демонструє дуже низький коефіцієнт відповідно ціннісної домінанти. Крім того, концептуальний корелят концептуального референту BUSINESS (БІЗНЕС) не є домінуючим в англомовнії пісеннії лірици, з чого виводими, що бізнес як процесс для західної лінгвокультури не є джерелом радості.

Дивовижною виявилась така екстремальна форма метафоризації ОСКР, як JOY IS WAR (РАДІСТЬ-ЦЕ ВІЙНА) (1.94%):

(69) You got your weapons, baby I got mine

We will fight for our happiness, Lets do it, love (Bon Jovi-Love is War) [1],

(70) The only times she's happy/ When the bullets fly (Uriah Heep - Love machine) [1].

Функціювання концептуального кореляту WAR можливо пояснити через цілеспрямованість представників Заходу та досягненні мети за будь яких умов. В цьому просліджується певний культурно схвалений егоїзм індивідів західної лінгвокультури.

Вбачаємо доцільним звернути увагу на те, що концептуальний корелят CHANGE (ЗМІНИ) (1,11%) також має неабияке валоративне забарвлення. Це репрезентує відкритість та бажання/готовність мовців змінюватися та змінювати світ. Зміни, в їх розумінні є направленними на покращення життя та є джерелом радісті:

(71) Change is never done/Something better has begun/ A change is gonna come/

Change is good (Band-Change is Good) [1].

Стосовно ОКМ, найяскравішою валоративною характеристикою репрезентації ЦОСКР у пісенному дискурсі виявляється КМ JOY IS ENERGY (РАДІСТЬ - ЦЕ ЕНЕРГІЯ) (7,52%).

(72) Light up your face with gladness (Westlife - Smile) [1],

(73) You were my friend/You gave me life/You were the sun (Madonna-Incredible) [1].

При цьому найяскравішими є такі її різновиди, як енергія сонця JOY IS SUN (4,45%):

(74) I never knew a girl could shine like the sun (WILL.I.AM-I Got It From My Mama) [2],

та вогню JOY IS FIRE (3,06%):

(75) When you talk sweet things in my car/I get so hot inside I am burning my clothes (Scissor sisters-Ooh) [1].

З нашої точки зору, звідси витікає такий ціннісний пріоритет західної лінгвокультури, як енергетичне збагачення особистості через позитивні емоції-КМ JOY IS FOOD (РАДІСТЬ ЦЕ ЇЖА) (3,62%):

(76) You're so fine, I want you mine, you're so delicious, I think about you all the time, you're so addictive (Avril Lavigne-Girlfriend) [1].

Це надає досліджуваній емоції статусу вітальної цінності, на кшталт того, як РАДІСТЬ концептуалізується через метафору JOY IS LIQUID (РАДІСТЬ - ЦЕ РІДИНА) (2,22%):

(77) My joy, the blood in my veins (Depeche Mode - My Joy) [1].

Неабиякий аксіологічний потенціал має концептуально-метафоричний сектор ОКМ JOY IS WEALTH (РАДІСТЬ - ЦЕ БАГАТСТВО) (4,17%):

(78) Think that money could bring joy/I'd buy everything/Clean out Vivienne Westwood/In my Galliano gown (Gwen Stefani-Rich Girl) [1].