Мовна репрезентація ціннісного складника концепту РАДІСТЬ (на матеріалі сучасної англомовної пісенної лірики)

Це дозволяє нам припустити, що багатство та матеріальні цінності для західної лінгвокультури є безсумнівними джерелами щастя та радості. У цьому вбачаємо докази прагматизму носіїв західної лінгвокультури. Але звернемося до СКМ, аксіологічний потенціал JOY IS BUSINESS, складає лише 0,55%, тобто є очевидним, що для представників західної лінгвокультури бізнес як процес не сприймається з радістю.

Результати аналізу ОКМ віддзеркалюють радість як: JOY IS A GEOGRAPHICAL PLACE (РАДІСТЬ - ЦЕ ГЕОГРАФІЧНЕ МІСЦЕ) (3,34%):

(79) And it's one more day in paradise

one more day in paradise

one last chance to feel alright… alright (Vanessa Carlton-Paradise) [3].

Нами був зроблений висновок, що носії західної лінгвокультурі досить часто почувають себе не дуже щасливими у своєму повсякденному середовищі та інші края приваблюють їх набагато більше., представникі Заходу постійно знаходяться в пошуках чогось кращого, зміцнюючи вірність нашої гіпотези, стосовно валоративної значущості СКМ JOY IS CHANGE.

Техногенна спрямованість носіїв західної лінгвокультури підтверджує результати нашого аналізу щодо концептуального кореляту концептуального референту РАДІСТЬ як JOY IS MACHINE (РАДІСТЬ - ЦЕ ТЕХНІКА) (0, 55%):

(80) My engine's ready to explode, So start me up and watch me go (Rihanna - Shut Up and Drive) [3].

Але в умовах високо індустріального світу, представники західної лінгвокультури не втратили відчуття гармонії і краси у своїх спостереженнях за природою JOY IS NATURE (РАДІСТЬ - ЦЕ ПРИРОДА) (1,11%):

(81) Feel like a butterfly/ Searching in the summer sky (Jamiroquai - Butterfly) [3].

Таким чином, природа виявилась більшим джерелом радості, ніж техніка.

У пісенному дискурсі радість у ОКМ концептуалізується як JOY IS HIDDEN OBJECT (РАДІСТЬ - ЦЕ ПРИХОВАНИЙ ОБ'ЄКТ) (3,34%):

(82) Oh, my sweet, just help me find that happiness, let me find that joy (Nelly Furtado - Sweet) [3].

(83) You and me, we will put our happiness in box and hide it from everybody (Chris Brown-Hold on) [1],

що говорить про високий ступінь настороженості у сприйнятті позитивних емоцій, які треба шукати та приховувати від інших, щоб зберегти для себе, у чому ми вбачаємо ще один прояв індивідуалізму.

У пісенному дискурсі ЕК РАДІСТЬ в термінах орієнтаційних КМ актуалізується як JOY IS UP (РАДІСТЬ - УГОРУ) (6,96%):

(84) It's because of you I feel so lifted/I've been looking at my life from higher ground (Westlife - Something Right) [1],

що є передбачуваним, з огляду на те, що радість постає як щось підвищене, розташоване «над» людиною, над її буденним життям, так і тому, як будь-яка емоція, РАДІСТЬ має гештальтне фізичне підґрунтя [40].

Таким чином, ціннісна організація ОЦСКР (базові аксіологічні складові) представлена на малюнку 2.1.

Мал. 2.1

Усі стереотипні цінності, притаманні носію західної лінгвокультури, як то активна життєва позиція, любов до спорту та подорожування, цілеспрямованість, працьовитість у нашому дослідженні були деякою мірою спростовані, через отримання результатів, що відбивають порівнянно низьку аксіологічну значущість цих концептуальних корелятів концептуального референту РАДІСТЬ. Інакше кажучи, наша розвідка показала що, англомовні етносемантичні особистості виявляють слабкість, наприклад ностальгію по минулому та ліноші, і це робить їх щасливими. Проаналізувавши відношення представників заходу до свого зовнішнього вигляду було виявлено, те стурбованість своєю зовнішніст'ю є домінуючою над здоров'ям. Матеріальні цінності відіграють неабияку роль у носіїв західнії лінгвокультури, являючи собою нескінченний потік радості та щастя, а ось бізнес та робота як процес не надихає їх. Техногенність та високий ступінь індустріалізації 21 століття зіграли свою роль та сприймаються з радістю, але метафоризація радості як природи у нашому дослідженні має більший валоративний потенціал.

Загальні висновки

Наша робота була присвячена дослідженню цііностно-образної складової емоційного концепту РАДІСТЬ на матеріалі сучасних англомовних пісень. Вербалізований концепт є одним з основних об'єктів вивчення сучасної когнітивної лінгвістики. Увагу лінгвістів привертають, перш за все, базові концепти, до яких належить і досліджуваний концепт РАДІСТЬ, що найтісніше пов'язані з культурою народу і найяскравіше відбивають специфіку його колективної свідомості.

Концепт РАДІСТЬ є важливим об'єктом лінгво-конгнітивного аналізу, зважаючи на декілька причин. По-перше, цей концепт є зосередженим у мові базових емоцій. По-друге, РАДІСТЬ є складним багатогранним парасольковим концептом, охоплюючим всебічне знання мовцем емоційного смислу, репрезентованого низкою мовних реалізацій, що експлікують культурні цінності представників певного етносу.

КР охоплює концепти ПЕРЕЖИВАННЯ (ENJOYMENT, DELIGHT, ELATION, ECSTASY), концепт ПОЧУТТЯ/ВІДЧУТТЯ (CONTENTMENT, GLADNESS, PLEASURE, SATISFACTION, KINDNESS, LOVE) та концепт ЕМОЦІЙНИЙ СТАН (HAPPINESS, BRIGHTNESS, JOLLITY, CHEERFULNESS, WELL-BEING, EXCITIMENT. GOODNESS, FEELING GOOD, SMILE, HOPE). По-третє, КР відіграє винятково важливу роль в емоційному аспекті інтра - та між культурної комунікації.

У сучасній філології відзначається високий рівень інтересу до емоцій позитивного спектру та недостатній ступінь їх досліджуваності, зокрема це стосується емоції радості. Разом з тим, ЕК як феномен мовної, концептуальної та емоційної картин світу на сьогодні вивчений це недостатньо. Питання мовного відбиття радості досліджували й раніше, однак дотеперішні студії буди обмежені аналізом семантики її окремих мовних репрезентантів. Цим зумовлюється актуальність досліджування КР у руслі когнітивної лінгвістики та лінгвокутурології.

У нашому дослідженні ми використали концептуальну метафору як основний інструмент вивчення образно-ціннісної складової КР. Це зумовлено тим, що у змісті КМ як основного засобу дослідження ЕК сполучається інформація про царину мети, що характеризує досліджувану сутність, у нашому випадку ЕК РАДІСТЬ, і царину джерела, яка містить інформацію про об'єкт, що залучається для її визначення. Звернення до концептуально - метафоричного аналізу мовної об'єктивації образно-ціннісної складової КР забезпечило системне осмислення та поглиблення змісту цієї складової КР в англомовному пісенному дискурсі, сприяючи кращому засвоєнню способів мовно-мисленнєвої репрезентації емоційного досвіду.

У результаті аналізу мовної об'єктивації образно-ціннісної складової концепту РАДІСТЬ в сучасному англомовному пісенному дискурсі було вирішено наступні завдання: а) визначено теоретико-методологічні засади дослідження засобів мовної об'єктивації образно-ціннісної складової концепту РАДІСТЬ; б) проаналізовано мовні засоби репрезентації образно-ціннісної складової концепту РАДІСТЬ на матеріалі сучасних англомовних пісень; в) виділено й систематизовано концептуальні кореляти метафор, що репрезентують образну та ціннісну складові концепту РАДІСТЬ у пісенному дискурсі англійської мови з точки зору когніто-лінгвокультурології.

Матеріалом даної роботи слугували 1200 текстів англомовних пісень. У результаті наскрізної суцільної вибірки було виявлено 450 фрагментів що містили метафори РАДОСТІ як засоби мовної об'єктивації образно-ціннісної складової концепту РАДІСТЬ.

Аналіз базових метафор у реалізації ОЦСКР дозволив виявити найчастішу концептуалізацію РАДОСТІ як LIVING BEING (ЖИВА ІСТОТА) (5,01%), яка осмислюється у термінах ACTION (ДІЇ) (14,6%), WEALTH (БАГАТСТВА) (4,17%), енергетичне збагачення особистості через позитивні емоції ENERGY (ЕНЕРГІЯ) (7,52%), орієнтації на рух ВГОРУ (JOY IS UP) (6,96%).

Структурні метафори складають 40,2% від загальної кількості концептуальних корелятів концептуального референту РАДІСТЬ, онтологічні - 50,64%, орієнтаційні метафори 9,17%.

Перспективою роботи вбачається використання методики асоціативного експерименту та контрастивного аналізу вербалізації емоційного концепту РАДІСТЬ у різних лінгвокультурах, зокрема німецькій, італійській, українській та російській з метою точнішого виявлення національної специфіки емотіологічної концептуальної реалізації.

Список бібліографічного матеріалу

1. Античные теории языка и стиля / Под ред. О. Фрейденберг. - М.; Л.: ОГИЗ, Соцэкгиз, 1936. - 341 с.

2. Апресян Ю.Д. Избранные труды: В 2 т. - М.: Школа «Языки русской культуры», 1995. - 1239 с.

3. Аристотель Поэтика // Аристотель. Сочинения: В 4 т. - М.: Мысль, 1984. - 669 с.

4. Арутюнова Н.Д. Введение. Наивные размышления о наивной картине языка // Язык о языке. Сб.статей / Под общ. рук. и ред. Н.Д. Арутюновой. - М.:Языки русской культуры, 2000. - С. 7-22.

5. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры - М.: Прогресс. - 1990. - С. 17.

6. Бабенко Л.Г. Обозначение эмоций в языке и речи. - Свердловск: Юни, 2003. - 255 с.

7. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1996. - 104 с.

8. Берестнев Г.И. Семантика русского языка в когнитивном аспекте: Навчальний посібник. - Калининград: Изд-во КГУ, 2005. - С. 156.

9. Блэк М. Метафора // Теория метафоры. - М.: Прогресс. - 1990. - С. 153-172.

10. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: курс лекций по английской филологии. - Тамбов, 2002. - 123 с.

11. Болдырев Н.Н. Концепт и значение слова // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: научное издание. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 2001. - С. 25-36.

12. Бондаренко Є.В. Картина світу і дискурс: реалізація дуальної природи людини // Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен/ Під заг. ред. Шевченко І.С.: Монографія. - Харків: Константа, 2005. - С. 36-64.

13. Борисов О.О. Мовні засоби вираження емоційного концепту СТРАХ: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози): Автореф. дис… канд. філол. н.: 10.02.04 / Донецький національний університет. - Донецьк, 2005. - 22 с.

14. Вежбицкая А.С. Понимание культур через посредство ключевых слов. - М.: Языки славянской культуры, 2001. - 288 с.

15. Витгенштейн Л. О достоверности // Вопросы философии. - 1991. - №2. - С. 67-120.

16. Воркачев С.Г. Концепт как «зонтиковый термин» // Язык. Сознание. Коммуникация. Вып. 24. Московский гос. ун-т. Филологический факультет - М.: Макс-пресс, 2003. - С. 5-12.

17. Воркачев С.Г. Концепт счастья: понятийный и образный компоненты // Изв. РАН. Сер. лит-ры и языка. - 2001. - Т. 60. - №6. - С. 47-58.

18. Гвоздиченко Л.М. Феномен метафори: основні аспекти дослідження // Лінгвістика. - Луганськ: Вид-во Луг. нац. педаг. ун-т. - 2008. - С. 44-53.

19. Гумбольдт В. Язык и философия культуры. - М.: Прогресс, 1987. - 349 с.

20. Додонов Б.И. В мире эмоций. - К.: Изд-во полит. лит-ры, 1987. - 140 с.

21. Додонов Б.И. Эмоция как ценность. - М.: Изд-во полит. лит-ры, 1978. - 272 с.

22. Жаркынбекова Ш.К. Моделирование концепта как метод выявления этнокультурной специфики // Материалы IX Конгресса МАПРЯЛ. - Братислава, 1992. - 25 с.

23. Замалетдинов Р.Р. Проблемы номинации в сопоставительном аспекте // Труды Междунар. науч. конф. «Русская и сопоставительная филология: состояние и перспективы» / Под общ. ред. К.Р. Галиуллина. - Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2004. - C. 144-145.

24. Зинченко В.Г., Зусман В.Г., Кирнозе З.И. Межкультурная коммуникация: системный подход: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. - Нижний Новгород, 2003. - 192 с.

25. Изард К. Эмоции человека. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. - 440 с.

26. Карасик В.И. Оценочные доминанты в языковой картине мира // Труды Междунар. конф. «Единство системного и функционального анализа языковых единиц.» - Белгород, 1999. - С. 39-40.

27. Карасик В.И. Языковые концепты как измерения культуры (субкатегориальный кластер темпоральности) // Концепты. Вып.2. - Архангельск, 1997. - С. 7-15.

28. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. - Волгоград: Перемена, 2004. - 390 с.

29. Карасик В.И., Слышкин Г.Г. Лингвокультурный концепт как единица исследования // Методологические проблемы когнитивной лингвистики / Под ред. И.А. Стернина. - Воронеж: ВГУ, 2001. - С. 75-80.

30. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. - М.: Наука, 1987. - 261 с.

31. Кассирер Э. Сила метафоры // Теория метафоры. - М: Прогресс. - 1990. - С. 30.

32. Киров Е.Ф. Цепь событий и дискурс в философии языка // Вестник Нижегородского университета. - 2001. - Сер. «Филология». Вып. 1 (3). - С. 31-52.

33. Кобрина Н.А. О соотносимости ментальной сферы и вербализации // Реальность, язык и сознание. - Тамбов: Изд. ТГУ, 2005. - С. 77-93.

34. Концептуальное пространство языка: сборник научных трудов / Н.Л. Потанина, А.Л. Шарандин, Л.В. Бабина и др.; Под ред. Е.С. Кубряковой. - Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 2005. - 492 с.

35. Красавский Н.А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах. - М.: Изд-во Гнозис. 2008. - 376 с.

36. Красных В.В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология. - М.: Гнозис, 2002. - 284 с.

37. Кубрякова Е.С. Когнитивная лингвистика и проблемы композиционной семантики в среде словообразования // Изв.РАН. Сер. литературы и языка. - М., 2002. - Т.61. - №1. - С. 150.

38. Кубрякова Е.С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика - психология - когнитивная наука // Вопросы языкознания. - М., 1994. - №4. - С. 34-47.

39. Кубрякова Е.С. О современном понимании термина «концепт» в лингвистике и культурологи // Реальность, язык и сознание: Международный межвузовский сборник научных трудов. - Тамбов: Изд-во ТГУ, 2002. - С. 5-15.

40. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем. - М.: Издательство ЛКИ, 2008. -256 с.

41. Лисиченко Л.А. Структура мовної картини світу // Мовознавство. - 2004. - N5/6. - С. 36-41.

42. Лихачёв Д.С. Концептосфера русского языка // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. - М.: Academia, 1997. - С. 280 - 287.

43. Ляпин С.Х. Концептология: к становлению подхода // Концепты. Научные труды Центроконцепта. Вып. 1. - Архангельськ: Изд-во Поморского гос. ун-та., 1997. - С. 11-35.

44. Маслова В.А. Лингвокультурология. - М.: Издательский центр «Академия», 2001. - 208 с. 31

45. Мягкова Е.Ю. Эмоционально-чувственный компонент значения слова. - Курск: Изд-во Курск. гос. пед. ун-та, 2000. - 110 с.

46. Павиленис Р.И. Проблема смысла: современный логико-философский анализ языка. - М.: Мысль, 1983. - 146 c.

47. Погосова К.О. Сопоставительный аспект языковой репрезентации эмоциональных концептов. // Тезисы докладов конференции по итогам НИР. - Владикавказ: Изд-во СОГУ, 2006. - С. 137-140.

48. Полиниченко Д.Ю. Естественный язык как лингвокультурный семиотический концепт: Автореф. дис… канд. филол. наук. - Волгоград, 2004. - 22 с.

49. Попова З.Д. Очерки по когнитивной лингвистике. - Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 2001. - 191 с.

50. Попова З.Д., Стернин И.А. Понятие «концепт» в лингвистических исследованиях. - Воронеж: Истоки, 1999. - 237 с.

51. Потапчук С.С. Лінгвокогнітивний і лінгвокультурологічний підходи до вивчення концепту у сучасному мовознавчтві // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії. Збірник наукових праць Рівненського держ. іуман. ін-ту. Виа.15. - Рівне: РДГУ, 2007. - 104 с.

52. Приходько А.М. Дискурсологія концепту VS Концептологія дискурсу // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - 2007. - №782 - С. 66-71.

53. Проскурина А.А. Тексты типа «политический портрет» как прецедентные феномены // Язык. Текст. Слово: Филологические исследования. - Самара: Изд-во СГПУ. - 2004. - С. 80-85.

54. Рикер П. Метафорический процесс как познание, воображение и ощущение // Теория метафоры. - М.: Прогресс. - 1990. - С. 419-420.

55. Серебренников Б.А. Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. - М.: Наука, 1988. - 244 с.

56. Серль Дж.Р. Перевернутое слово (Рецензия на книгу Дж. Кулера) // Вопросы философии. - 1992. - №4. - С. 142-149.

57. Симонов П.В. Что такое эмоция? Мозговые механизмы эмоций // Лекции о работе головного мозга. - М.: ИП РАН, 1998. - С. 5-26.

58. Слышкин Г.Г. Дискурс и концепт (о лингвокультурном подходе к изучению дискурса) // Языковая личность: институциональный и персональный дискурс. - Волгоград: Перемена, 2000. - С. 38-45.

59. Слышкин Г.Г. От текста к символу: лингвокультурные концепты прецедентных текстов в сознании и дискурсе. - М.: Academia, 2000. - 128 с.

60. Современная американская лингвистика: фундаментальные направления / Под ред. А.А. Кибрика, И.М. Кобзевой и И.А. Секериной. - М.: УРСС, 2002. - 480 с.

61. Степанов Ю.С. Методы и принципы современной лингвистики. М.: Наука, 2005. - 312 с.

62. Стернин И.А. Методика исследования структуры концепта // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Научное издание / Под редакцией И.А. Стернина. - Воронеж, 2001. - С. 58-65.

63. Телия В.Н. Метафоризация и ее роль в создании языковой картины мира // Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. - М.: Наука, 1988. - С. 173-204.

64. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация: Учебное пособие. - М.: Слово, 2000. - 624 с.

65. Фрумкина Р.М. Психолингвистика. - М.: Академия, 2008. - 230 с.

66. Чейф У.Л. Значение и структура языка. - М.: Прогресс, 1975. - 432 с.

67. Чернейко Л.О. Гештальтная структура абстрактного шимени // Филологические науки. - М., 1997. - №4. - С. 73-83. 586. - С. 148-151

68. Шамаєва Ю.Ю. Когнітивна структура концепту РАДІСТЬ (на матеріалі англійської мови). Дис… канд. філолог. наук: 10.02.04/ Харків. нац. у-т. - Х., 2004. - 260 с.

69. Шаховский В.И. Языковая личность в эмоциональной коммуникативной ситуации // Язык и эмоции: личностные смыслы и доминанты в речевой деятельности: Сб.науч. трудов/ ВГПУ. - Волгоград: ЦОП «Центр», 2004. - с. 248

70. Шевченко И.С., Морозова Е.И. Дискурс как мыслекоммуникативное образование. // Вестник Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина. - 2003. - №586. - С. 33-38

71. Школенко И.В. Понятие контейнер как коррелят концептуальной метафоры в англоязычном научном тексте // Вестник Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина. - 2003. - №609. - С. 186-190

72. Эко Умберто. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. - СПб.: ТОО ТК «Петрополис», 1998. - 432 с.

73. Якобсон Р. Язык и бессознательное. - М.: Гнозис, 1996. - 248 с.

74. Ярошевский М.Г. Исторический путь развития психологии // Введение в психологию / Под общ. ред. А.В. Петровского. - М.: Академия, 1997. - С. 5-69.

75. Bierwish V, Kiefer F. Remarks on definition in natural language // Stuides in synax and semantics. Vol. 10. Dortrecht, 1969. - P. 55-79.

76. Casler L. Toward a re-evalution of love // Symposium on love. NY: Behaviorial publications, 1973. - P. 1-36

77. Clore, G.L. & Ortony, A. Cognition in emotion: Always, sometimes, or never? The Cognitive neuroscience of emotion. - New York: Oxford University Press, 2000. - 268p.

78. Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of the English Language. - Cambridge: Cambridge University Press, 2005. - 490 p.

79. Fauconnier G., Turner M. Conceptual Integration Networks // Cognitive Science. - 1998. - Vol. 22 (2). - P. 59-82.

80. Gооdman N. Languages of Art. - Indianapolis: Bobbs-Merrill, 1968. - 196p.

81. Kemper T.D. A social interaction theory of emotions. NY etc.: John Wiley, 1978. -188p.

82. Lakoff G. Women, Fire and Dangerous Things: What Categories Reveal About the Mind. - Chicago: University of Chicago Press, 1987. - 614 p.

83. Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Live By. - Chicago: University Press 1985. - 242 p.

84. Lakoff G. The Contemporary Theory of Metaphor // Metaphor and Thought. - Cambridge: Cambridge University Press, 1993 - P. 202-251.

85. Langacker R.W. Concept, Image and Symbol: The Cognitive Basis of Grammar. - Berlin: Mouton de Gruyter, 1990. - 90 p.

86. Ortony, A. On making believable emotional agents believable. Emotions in humans and artifacts. - Cambridge, MA.: MIT Press, 2003. - 287 p.

87. Ortony, A., Norman, D.A., & Revelle, W. Affect and proto-affect in effective functioning. Who needs emotions: The brain meets the machine. - New York: Oxford University Press, 2005. - 320 p.

88. Ortony, A., Revelle, W. & Zinbarg, R. Why Emotional Intelligence needs a fluid component. In G. Matthews, M. Zeidner & R.D. Roberts (Eds.). The science of Emotional Intelligence. - New York: Oxford University Press, 2007. - 296 p.

89. Parkinson, B. What we think about when we think about emotions. Cognition and Emotion. - Chicago: Ava Press, 1998 - P. 615-624.

90. Wallace Chafe. Discourse, Consciousness, and Time: The Flow and Displacement of Conscious Experience in Speaking and Writing. - Chicago: The University of Chicago Press, 1994. - 392 p.

91. Whorf B.L. Language, Thought and Reality: Selected writings by Benjamin Lee Whorf; Ed. by J.B. Carroll. - Cambridge, MA: The MIT Press, 1956. - 219 p.

92. Wierzbicka A. Kocha. Lubi. Szanuje: Medytacie semantyczne. Warszawa: KK Press, 1971. -67p.

Размещено на Allbest.ru