«апозиченн€ в €понськ≥й мов≥

‘ормуванн€ словникового складу €понськоњ мови. ¬иди ≥ншомовних запозичень, "васейейго" €к феномен лексики. ¬≥дсоток запозичених сл≥в в лексиц≥ €понськоњ мови, попул€рн≥сть в њњ лексичному склад≥ англ≥йських сл≥в на сучасному етап≥, обірунтуванн€.

–убрика »ностранные €зыки и €зыкознание
¬ид курсова€ работа
язык украинский
ƒата добавлени€ 02.10.2014
–азмер файла 48,6 K

ќтправить свою хорошую работу в базу знаний просто. »спользуйте форму, расположенную ниже

—туденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

–азмещено на http://www.allbest.ru/

–азмещено на http://www.allbest.ru/

¬ступ

” склад≥ лексики кожноњ мови певний в≥дсоток складають запозиченн€ з ≥нших мов. ƒе€к≥ з них втрачають своЇ ≥ншомовне забарвленн€, проте ≥нш≥ збер≥гають свою фонетику, граматику чи семантичну незвичайн≥сть та залишаютьс€ чужор≥дними.

японська мова дуже незвичайна по своњй структур≥. ¬она ув≥брала в себе значну частину китайськоњ лексики (це спричинено ≥сторичними передумовами виникненн€ традиц≥йноњ €понськоњ мови), при цьому активно розвиваючи св≥й лексичний пласт. ѕ≥сл€ в≥дмови в≥д ≥зол€ц≥њ словниковий запас €понськоњ мови поповнила нова категор≥€ запозичень - гайрайго.

” наш час лексичн≥ запозиченн€ пост≥йно виникають у мов≥ та культур≥ крањни; вход€ть у словниковий склад мови, збагачують його новими словами та терм≥нами. ѕоповненн€ словникового складу €понськоњ мови в≥дбувалос€ двома способами: 1) нов≥ слова створювалис€ з на€вних у мов≥ словотворчих елемент≥в (корен≥в, суф≥кс≥в, приставок), 2) нов≥ слова вливалис€ в €понську мову з ≥нших мов в результат≥ економ≥чних, пол≥тичних ≥ культурних зв'€зк≥в €понського народу з ≥ншими народами.

ƒо актуальних проблем ≥ншомовних сл≥в в сучасному €понському сусп≥льств≥ в≥днос€ть так≥ €к, наприклад, уточненн€ пон€ть окремих лексичних одиниць, сп≥вв≥дношенн€ запозиченоњ лексики з ≥ншими одиниц€ми мови, виникненн€ ≥ закр≥пленн€ в мовн≥й систем≥ нових запозичень, особливост≥ њх мовноњ реал≥зац≥њ тощо.

јктуальн≥сть теми даного досл≥дженн€ пол€гаЇ в тому, що в сучасному сусп≥льств≥ досл≥дженн€ лексичного складу мови набуваЇ все б≥льшого значенн€, у зв'€зку з швидким техн≥чним та культурним розвитком сусп≥льства. ќкр≥м того,

ќб'Їктом курсовоњ роботи Ї запозичена лексика в €понськ≥й мов≥.

ѕредметом досл≥дженн€ Ї функц≥онуванн€ ≥ншомовних запозичень в €понськ≥й мов≥ та њх роль у формуванн≥ та розвитку словникового запасу сучасноњ €понськоњ мови.

ћета курсовоњ роботи - визначенн€ особливостей вживанн€ запозичених сл≥в, њх походженн€ та впливу на сучасний стан €понськоњ мови.

ƒл€ дос€гненн€ вказаноњ мети необх≥дно вир≥шити так≥ завданн€:

1. ¬изначити ≥сторичн≥ передумови формуванн€ лексичного запасу €понськоњ мови;

2. ƒосл≥дити в≥дм≥нност≥ м≥ж запозиченн€ми Ђкангої та Ђгайрайгої;

3. ¬иокремити сфери вживанн€ запозичених сл≥в в процес≥ розвитку €понськоњ мови та у сучасному сусп≥льств≥;

4. ѕросл≥дкувати вплив ≥ншомовних запозичень на сучасний стан €понськоњ мови.

ќсновн≥ методи досл≥дженн€ (теоретичн≥):

- анал≥з в≥тчизн€них ≥ заруб≥жних джерел з даноњ проблематики;

- дедукц≥€;

- узагальненн€;

- пор≥вн€льно-≥сторичний метод.

1. ’арактеристика запозичень в €понськ≥й мов≥

1.1 ‘ормуванн€ словникового складу €понськоњ мови

лексичний словниковий €понський запозиченн€

—учасна €понська мова - це державна мова япон≥њ, нею говор€ть фактично 125 м≥льйон≥в жител≥в, а також €понц≥, що пост≥йно живуть на √ава€х, в јмериц≥ та ≥нших крањнах. ўе вона використовуЇтьс€ €к друга мова жител€ми  итаю ≥  орењ, €к≥ перебували п≥д €понською окупац≥Їю в перш≥й половин≥ 20 стол≥тт€.

—ловниковий склад ц≥Їњ мови з етимолог≥чноњ точки зору прийн€то д≥лити на три прошарки: ваго (споконв≥чно €понськ≥ слова), канго (слова китайського походженн€) ≥ гайрайго (лексичн≥ запозиченн€ з ≥нших, в основному Ївропейських мов). ¬аго - це найб≥льш фундаментальний компонент €понського лексикону.  анго характерн≥ перш за все дл€ письмовоњ мови, в б≥льшост≥ своњй вони сприймаютьс€ €к книжков≥ слова. ўо ж стосуЇтьс€ гайрайго, то в ц≥лому лексика цього прошарку так чи ≥накше пов'€зана з процесом модерн≥зац≥њ житт€ сучасноњ япон≥њ [18].

≤снуЇ два основн≥ напр€ми розгл€ду запозичень в €понськ≥й мов≥: одн≥ досл≥дники пропонують розгл€дати канго €к основн≥ та первинн≥ запозиченн€ в становленн≥ €понськоњ мови, ≥нший же напр€м пропонуЇ в≥днести давн≥ китайсько-€понськ≥ стосунки до розгл€ду ≥стор≥њ, а увагу звернути на особливост≥ гайрайго - запозичених сл≥в, що проникли у склад €понськоњ мови п≥зн≥ше, коли сама мова вже була достатньо сформованою.

ѕитанн€ щодо китањзм≥в у €понськ≥й мов≥ маЇ особливий ≥сторико-л≥нгвокультуролог≥чний статус. як в≥домо, масовий приплив китањзм≥в в≥дбувс€ ще на початку письмовоњ ≥стор≥њ €понц≥в (приблизно V ст. н.е.). Ќайдавн≥ш≥ л≥тературн≥ пам'€тники  одз≥ки (М√ОЦЛL, Ђ«аписи про д≥€нн€ старовиниї, 712) та Ќ≥хонг≥ (УъЦ{ЛL, Ђяпонськ≥ хрон≥киї, 720) записан≥ фактично китайською мовою - камбун (КњХґ). ÷€ своЇр≥дна мова, що ув≥брала в себе аромат ≥Їрогл≥ф≥чноњ культури —тародавнього  итаю, €вл€ла собою родючий ірунт, на €кому сформувалис€ й отримали нове, самост≥йне житт€ могутн≥ паростки нац≥ональних культур практично вс≥х народ≥в рег≥ону, зокрема, ≥ япон≥њ.

 итањзми - стародавн≥ запозиченн€ в €понськ≥й мов≥ - можна пор≥вн€ти ≥з сучасними гайрайго (КOЧИМк), тобто ≥ноземними словами, €к≥ записуютьс€ особливою складовою азбукою катакана, завд€ки чому њхн€ ≥дентиф≥кац≥€ в письмовому текст≥ практично н≥коли не викликаЇ труднощ≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д гайрайго ≥дентиф≥кац≥€ китањзм≥в вимагаЇ достатньо високоњ профес≥йноњ п≥дготовки, оск≥льки в даному випадку необх≥дн≥ не т≥льки знанн€ етимолог≥чних особливостей лексики €понськоњ мови, а також ≥сторичних, культурних ≥ л≥тературних реал≥й  итаю [13].

¬ пер≥од класичноњ €понськоњ мови найперспективн≥шим видом писемност≥ був так званий Ђзм≥шаний стильї - kanji-katakana-majiribun. ÷ей стиль передбачав використанн€ китайських ≥Їрогл≥ф≥в у текстах, з додаванн€м елемент≥в €понського письма - абеток х≥рагани ≥ катакани. ќднак ц≥кавим Ї те, що переклад текст≥в Ђзм≥шаного стилюї збер≥гав €понський пор€док сл≥в, був наповнений новоутвореними €понськими словами, €к≥ зам≥нювали њх китайськ≥ в≥дпов≥дники. “обто, таким чином €понська мова закр≥плювала своЇ право на ≥снуванн€ автономно в≥д китайських первинних запозичень [15].

¬ к≥нц≥ XVI ст. до япон≥њ почали проникати перш≥ Ївропейц≥, в основному португальц≥, голландц≥, а також ≥спанц≥, €к≥ поширювали христи€нство ≥ зах≥дну матер≥альну культуру. ÷€ под≥€ значно вплинула на €понську мовну культуру в двох напр€мах. ѕо-перше, в япон≥њ усв≥домили ≥снуванн€ ≥нших мов кр≥м €понськоњ та китайськоњ. ѕортугальц≥ перекладали на €понську мову христи€нську та ≥ншу л≥тературу (наприклад, байки ≈зопа). ÷е були перш≥ в япон≥њ переклади не з китайськоњ мови. “од≥ €понц≥ вперше познайомилис€ з латинським письмом. ѕо-друге, в мов≥ з'€вилис€ перш≥ запозиченн€ ≥з зах≥дних мов. ¬они д≥лилис€ на два класи: торгову ≥ рел≥г≥йну лексику; торгова лексика (т≥льки ≥менники) записувалас€ ≥Їрогл≥фами, а рел≥г≥йна (що включала д≥Їслова ≥ прикметники: молитис€, безневинний та ≥нш≥) латиницею, оск≥льки њњ треба було суворо в≥докремлювати в≥д ваго ≥ канго.

јле перше знайомство з Ївропейською культурою ви€вилос€ нетривалим. Ќа початку XVII ст. династ≥€ в≥йськових правител≥в (шьогун≥в) “окугава захопила владу, заборонила христи€нство, вигнала Ївропейц≥в ≥ перетворила япон≥ю на закриту крањну. японц≥ не могли залишати япон≥ю, а ≥ноземц≥ (переважно голландц≥) допускалис€ туди вкрай р≥дко, не маючи права сп≥лкуватис€ з €понц€ми. “ака ситуац≥€ тривала б≥льше двох стол≥ть. ’ристи€нська лексика зникла, але торгова лексика багато в чому збереглас€. —лова, що прийшли з португальськоњ мови, наприкладГpГУ(pan) xл≥б, живуть в €понськ≥й мов≥ б≥льше чотирьох стол≥ть ≥ нав≥ть назва специф≥чноњ €понськоњ страви Ђтемпураї под≥бна до португальського слова tempero, що перекладаЇтьс€ €к Ђпом≥рнийї [9].

” €понськ≥й мов≥ Ї особливий терм≥н дл€ позначенн€ запозичених сл≥в - гайрайго, Ђслова, що прийшли ззовн≥ї. ¬≥н в≥дноситьс€ до вс≥х запозичень, кр≥м тих, що прийшли з китайськоњ мови (њх називають терм≥ном  анго). √айрайго приходили в €понську мову з р≥зних мов. ” XVI стол≥тт≥ з'€вилис€ запозиченн€ з португальськоњ ≥ н≥дерландськоњ мов, п≥зн≥ше, коли у друг≥й половин≥ XIX стол≥тт€ япон≥€ в≥дмовилас€ в≥д пол≥тики ≥зол€ц≥њ, з'€вилис€ слова з ≥нших Ївропейських мов. « повоЇнного часу ≥ до наших дн≥в серед гайрайго стало все б≥льше сл≥в з англ≥йськоњ мови (точн≥ше - з американськоњ англ≥йськоњ). «а п≥драхунками, зробленими в 1970-≥ роки слова англ≥йського походженн€ становили 94,1% вс≥х гайрайго, а п≥сл€ цього њх частка ще зб≥льшилас€ [14].

√айрайго зазвичай легко вир≥зн€ютьс€ в≥д ≥нших €понських сл≥в, оск≥льки пишутьс€ катаканою. ¬ усному мовленн≥ багато, хоча ≥ не вс≥ гайрайго звертають на себе увагу незвичайним дл€ €понських сл≥в фонетичним вигл€дом. “≥льки в гайрайго, наприклад, можлив≥ склади фа, фо, д≥, подвоЇн≥ дзв≥нк≥ приголосн≥; маЇтьс€ специф≥чний дл€ гайрайго звук - губно-зубний в, приблизно в≥дпов≥дний рос≥йськ≥й в чи англ≥йськ≥й v. –€д таких особливостей гайрайго не можна адекватно передати каною. ¬ япон≥њ в≥др≥зн€ти ц≥ слова в≥д вс≥х ≥нших вчать, починаючи з дит€чого садка; спочатку вони по€снюютьс€ €к слова, €к≥ потр≥бно писати катаканою, ≥ лише в середн≥й школ≥ розпов≥дають про њх походженн€ [3].

1.2 ¬иди ≥ншомовних запозичень

«а часом по€ви ≥ ступенем освоЇност≥ мовою гайрайго д≥л€тьс€ на три класи. ѕерший - самий нечисленний - складають лексеми, що з'€вилис€ в XVI-XVIII ст., в пер≥од ранн≥х контакт≥в з Ївропейц€ми. «азвичай це запозиченн€ з двох мов: португальськоњ (зважаючи на контакти з португальськими м≥с≥онерами та торговц€ми в к≥нц≥ XVI - на початку XVII ст.) ≥ голландськоњ (в пер≥од Ђзакритт€ япон≥њї - з початку XVII до середини XIX ст. - √олланд≥€ була Їдиною Ївропейською крањною, з €кою япон≥€ мала обмежен≥ зв'€зки). ¬ основному це конкретна лексика, що позначаЇ ран≥ше не в≥дом≥ в япон≥њ предмети матер≥альноњ культури: порт. пан Ђхл≥б', табако 'тютюнї та ≥н; голл. б≥: ру Ђпиво', ко: х≥: 'кава', √арас 'склої та ≥н ÷≥ слова в м≥н≥мальному ступен≥ збер≥гають характер запозичень, залишаЇтьс€ лише написанн€ катаканою, дл€ де€ких сл≥в необов'€зкове: табако Ђтютюнї часто пишетьс€ ≥Їрогл≥фами, п≥д≥браними за зм≥стом (букв. Ђдимна трава'), зустр≥чаЇтьс€ ≥ написанн€ цього слова х≥раганою; ко: х≥: 'каваї може записуватис€ ≥Їрогл≥фами, п≥д≥браними фонетично.

Ћише два класи запозичень того часу виход€ть за меж≥ сфери конкретноњ лексики: христи€нська лексика, в основному зникла п≥сл€ заборони христи€нства в XVII в., ≥ де€к≥ медичн≥ терм≥ни, запозичен≥ з голландськоњ мови у XVIII - на поч. XIX ст.: корера: Ђхолераї та ≥нш≥.

ƒругий клас гайрайго складають слова, що з'€вилис€ в €понськ≥й мов≥ п≥сл€ буржуазноњ революц≥њ 1867-1868 рр., в основному в к≥нц≥ XIX - перш≥й половин≥ XX ст.  ≥льк≥сть гайрайго в цей пер≥од р≥зко зросло: до 1931 р., за даними вченого јракава —обей, т≥льки з англ≥йськоњ мови було запозичено близько 5500 сл≥в. ” 30-40-т≥ роки XX ст. правл€ч≥ кола м≥л≥таристськоњ япон≥њ вз€ли курс на р≥зке обмеженн€ числа запозичень, а в роки в≥йни заборонили запозиченн€ з будь-€ких мов, кр≥м н≥мецькоњ та ≥тал≥йськоњ.

ќсоблив≥стю другоњ половини XIX ≥ першоњ половини XX ст. була велика к≥льк≥сть мов, з €ких приходили гайрайго. ѕри переважанн≥ американського вар≥анту англ≥йськоњ мови певний вплив мали н≥мецька, французька мови та британський вар≥ант англ≥йськоњ. Ќаприклад, н≥мецька мова панувала у галуз≥ медицини: до наших дн≥в збереглис€ т≥фусу Ђтифї з н≥м. Typhus, ѕурус Ђпульсї з н≥м. Puls. «апозиченн€ ≥з французькоњ зазвичай пов'€зан≥ з назвами предмет≥в од€гу та продукт≥в харчуванн€: дзубон Ђштаниї з фр. jupon, po: бу Ђплатт€ї з фр. robe; також можливий зсув значенн€: мадам Ђгосподин€ питного закладуї з фр. madame, абекку Ђзакохана парочка', 'побаченн€ї з фр. avec' с '. —еред безсумн≥вних запозичень з британського вар≥анту англ≥йськоњ мови можна вид≥лити Ђпоштова скринькаї з англ. post, тен≥сн≥ терм≥ни типу боре: (а не баре:) з англ. volley (—– баре: бо: ру Ђволейболї з американського вар≥анту); пристр≥й поштовоњ служби ≥ тен≥с прийшли в япон≥ю з јнгл≥њ, а не ≥з —Ўј.

ƒовоЇнн≥ гайрайго в≥днос€тьс€ до лексики самого р≥зного роду, переважно культурноњ (€к конкретноњ, так ≥ абстрактноњ). —усп≥льно-пол≥тична та науково-техн≥чна лексика част≥ше створювалас€ шл€хом калькуванн€. Ѕували й вин€тки: €кщо терм≥нолог≥€ неорган≥чноњ х≥м≥њ складалас€ в основному з канго, то спец≥альна лексика орган≥чноњ х≥м≥њ, де будова терм≥на жорстко пов'€зано з формулою речовини, з самого початку запозичувалас€, а не калькувалас€.

ѕ≥сл€ в≥йни штучн≥ бар'Їри на шл€ху проникненн€ гайрайго були зламан≥, а американська окупац≥€ спри€ла р≥зкому зб≥льшенню њх к≥лькост≥. “рет≥й, самий численний клас гайрайго становл€ть запозиченн€ п≥сл€воЇнного пер≥оду. ѓх к≥льк≥сть продовжуЇ зростати, хоча спостер≥гаЇтьс€ певна стаб≥л≥зац≥€ цього процесу з 70-х рр.: на думку де€ких спостер≥гач≥в в 1975-1985 рр. нових гайрайго з'€вилос€ менше, н≥ж у попереднЇ дес€тил≥тт€. “очна к≥льк≥сть сучасних гайрайго, вт≥м, важко п≥ддаЇтьс€ обл≥ку.

” п≥сл€воЇнн≥ роки американ≥зми в значн≥й м≥р≥ вит≥снили д≥йсн≥ ран≥ше гайрайго ≥ншого походженн€. “ак, у значенн≥ Ђл≥жкої до в≥йни використовувалис€ беддо з bed ≥ Ѕетт з н≥м. Bett; зараз залишилос€ лише беддо. Ќ≥мецьк≥ медичн≥ терм≥ни в основному були зам≥нен≥ на англ≥йськ≥. Ќ≥мецьк≥ терм≥ни, однак, закр≥пилис€ в профес≥йному жаргон≥ медик≥в.

¬ €понську мову без посередництва англ≥йськоњ приход€ть назви корейських, китайських, ≥ндонез≥йських реал≥й. Ќов≥ запозиченн€ з китайськоњ зазвичай не пов'€зан≥ з ≥Їрогл≥ф≥кою ≥ в≥днос€тьс€ до класу гайрайго: ра: мен Ђкитайська локшина', ѕек≥н 'ѕек≥нї (останнЇ слово за традиц≥Їю пишетьс€ ≥Їрогл≥фами, але вимовл€Їтьс€ тепер не так, €к мало би по њх читанн€х).

—л≥д зазначити ≥ певну к≥льк≥сть запозичень з рос≥йськоњ мови (серед них Ї ≥ т≥, що з'€вилис€ до в≥йни). ÷е в основному назви реал≥й, пов'€заних з рад€нським сусп≥льним ладом: соб≥ето Ђ–ада', 'колгосп', з особливост€ми рос≥йського побуту: 'квас', п≥рос≥к≥ 'пир≥жкиї (те й ≥нше виробл€Їтьс€ ≥ в япон≥њ), пет≥ка Ђрос≥йська п≥чї (див. переклад назви поставленоњ в япон≥њ рад€нськоњ п'Їси Ђѕ≥ч на колес≥ї: ѕет≥ка-моно-гатар≥ букв. ' Ђѕов≥сть про грубц≥ї '). ќдин ≥з приклад≥в по€ви (причому пор≥вн€но недавнього) рос≥йського слова ≥ншого роду - комб≥нат Ђкомб≥натї (багатопроф≥льне п≥дприЇмство), зараз воно широко використовуЇтьс€ нав≥ть у в≥дношенн≥ €понських завод≥в. јле б≥льш≥сть гайрайго - американ≥зми. Ѕагато з них ц≥лком в≥дпов≥дають англ≥йським словами з точн≥стю до фонетичного вигл€ду (фонетичн≥ зм≥ни значн≥, що можна бачити з приклад≥в). ÷е в≥дбуваЇтьс€, зокрема, через майже повну в≥дсутн≥сть в €понськ≥й мов≥ закритих склад≥в та неможлив≥сть зб≥гу приголосних, внасл≥док чого в гайрайго вставл€ютьс€ додатков≥ голосн≥.

якщо слово проникло усним шл€хом, то в≥дм≥нностей ще б≥льше: англ≥йське d на слух сприймаЇтьс€ €к р, тому pudding Ђпудингї перетворилос€ на пурин. ћожлив≥ злитт€ словосполучень в складн≥ слова, ср €п. покетто ≥ pocket кишеню ', €п. айсукур≥: му ≥ ice-cream Ђморозиво', €п. пайнаппуру ≥ pine-apple 'ананас', €п. масумед≥а ≥ mass media 'масова комун≥кац≥€'. ќднак досить часто спостер≥галис€ також випадки звуженн€ та розширенн€ значенн€, наприклад, звуженн€: season 'сезонї ≥ €п. с≥: ƒзун Ђхороший сезон', highway 'велика дорога', 'головна дорогаї ≥ €п. хайуе: 'швидк≥сна автодорога, в≥докремлена в≥д ≥ншого транспорту'; розширенн€: yacht '€хта (т≥льки некомерц≥йне судно)' ≥ €п. етто 'невелике судно будь-€кого призначенн€'.

ѕри багатозначност≥ англ≥йського слова гайрайго зазвичай збер≥гаЇ лише одне-два значенн€, необов'€зково основн≥. «вичайно, це найчаст≥ше пов'€зано з тим, що дл€ ≥нших значень вже Ї засоби вираженн€: к≥льце по-€понськи ва, але обручку називають рингу (пох. з ring), дзв≥н -  ане, але дзв≥нок - беру (в≥д запозиченого bell). –≥дше зустр≥чаютьс€ випадки, коли €кийсь ≥з значень ви€вл€Їтьс€ неактуальним: tip в сучасн≥й англ≥йськ≥й мов≥ насамперед 'чайов≥', але €п. “≥пп≥ вживаЇтьс€ майже виключно €к бейсбольний терм≥н, оск≥льки саме пон€тт€ чайових практично нев≥домо в япон≥њ.

ЅуваЇ ≥ так, що к≥лька значень англ≥йського слова в р≥вн≥й м≥р≥ пов'€зан≥ з реал≥€ми, €к≥ прийшли в япон≥ю з —Ўј чи ™вропи, але де€к≥ з них виражаютьс€ за допомогою власне €понських (включаючи  анго) ресурс≥в: film маЇ два значенн€ - Ђпл≥вкаї ≥ 'ф≥льм ', але ф≥руму - лише перше з них, ф≥льм же позначаЇтьс€  анго ейга [2].

1.3 Ђ¬асейейгої €к феномен запозиченоњ лексики у €понськ≥й мов≥

Ќезважаючи на всю свою очевидну в≥дм≥нн≥сть (запис ≥ншим алфав≥том, на€вн≥сть звук≥в, не характерних дл€ власне €понських сл≥в), гайрайго Ї повноправними словами €понськоњ мови ≥ тому досить активно розвиваютьс€ незалежно в≥д мови-джерела запозиченн€. ÷≥ слова можуть запозичуватис€ безпосередньо, або ж бути результатом поЇднанн€ вже запозичених елемент≥в. „асто можна спостер≥гати у них по€ву нового значенн€, €ке в≥дсутнЇ у англ≥йського аналога; звуженн€ або навпаки розширенн€ значенн€; активний процес скороченн€; формуванн€ нових сл≥в та словосполучень ≥з на€вних запозичених елемент≥в, €к≥ не мають паралелей у мов≥ запозиченн€. ”се це ≥ Ї прикладами такого феномену €к Ђвасейейгої (ШaРїЙpМк Japanese - style English/ англ≥цизми; €понська англ≥йська) тобто незалежного в≥д англ≥йськоњ (€к джерела запозиченн€) розвитку гайрайго в межах €понськоњ мови. “аким чином, васейейго - це псевдоангл≥цизми, слова та конструкц≥њ, €ких не ≥снуЇ в англ≥йськ≥й мов≥, але €к≥ начеб-то Ї калькою ≥з нењ. ћожна навести де€к≥ приклади таких запозичень:

¬асейейго

ќриг≥нал

«наченн€ в €понськ≥й мов≥

ГoБ[ГQГУ baagen

bargain Ђугодаї

розпродаж

ГAГCГX aisu

ice Ђльодї

морозиво

ГAГБГtГg amefuto

ame(rican) foot(ball)

Ђамериканський футболї

американський футбол

ГoГCГLГУГO baikingu

viking Ђв≥к≥нгї

шведський ст≥л

Ќприклад, в €понськ≥й мов≥ ≥снуЇ слово ГAГtГ^Б[ГtГ@ГCГu afuta:faibu, утворене в≥д англ≥йського словосполученн€ Ђafter fiveї (досл≥вно Ђп≥сл€ п'€тиї) ≥ €ке вживаЇтьс€ у значенн≥ Ђп≥сл€ роботиї. ќднак це не Ї калькою з англ≥йськоњ мови, оск≥льки в н≥й немаЇ аналог≥чного словосполученн€. ўе одним ц≥кавим прикладом Ї €понське слово Г`ГГБ[ГАГ|ГCГУГg cha:mu pointo, що було отворене ≥з двох англ≥йських сл≥в charm та point, €к≥ однак в англ≥йськ≥й мов≥ не використовуютьс€ у даному поЇднанн≥, а значенн€ Ђприваблив≥ риси, сторониї, що несе в соб≥ ц€ €понська лексична одиниц€ передаЇтьс€ словами Ђattractive featureї. —правжн≥м випробуванн€м дл€ англомовних нос≥њв може стати, наприклад, таке €понське слово €к ГiГCГXГ~ГhГЛБ@naisu midoru. ¬оно було утворене ≥з двох англ≥йських сл≥в nice Ђгарнийї ≥ middle Ђсерединаї. ќстаннЇ також вживаЇтьс€ у таких словосполученн€х €к middle-aged Ђлюдина середнього в≥куї. “аким чином €понське слово ГiГCГXГ~ГhГЛ naisu midoru маЇ значенн€ Ђпривабливий чолов≥к середнього в≥куї.

” зах≥дн≥й л≥нгв≥стиц≥ на позначенн€ васейейго з'€вилис€ терм≥ни ЂJaplishї та ЂJanglishї, утворен≥ поЇднанн€м англ≥йських сл≥в Japanese ≥ English.

¬асейейго можуть виражатис€ у р≥зноман≥тних формах трансформац≥њ форми та зм≥сту слова. ≤ш≥вата “ош≥о, наприклад, у своњх роботах наводить та розгл€даЇ так≥ з них:

1. ѕо€ва нового значенн€. ÷е €вище можна про≥люструвати наступним прикладом.  ондиц≥онер найчаст≥ше називають ГNБ[ГЙБ[ ku:ra, хоч англ≥йське слово Ђcoolerї ≥ не маЇ такого значенн€. ÷≥кавим Ї факт, що американц≥, €к≥ довгий час прожили у япон≥њ, починають ≥нод≥ сприймати це слово €к власне англ≥йське.

2. «вуженн€ значенн€. як приклад звуженн€ значенн€ розгл€немо слово ГAГCГfГA aidea, що було утворене в≥д англ≥йського слова Ђideaї. японський вар≥ант маЇ б≥льш вузьке значенн€, оск≥льки вказуЇ лише на хорошу, розумну ≥дею. јнгл≥йський же аналог не маЇ таких обмежень чи уточнень, ≥ тому передаЇ ширше значенн€ ≥дењ, думки, нам≥ру.

3. –озширенн€ значенн€ можна спостер≥гати на приклад≥ слова ГWГЕБ[ГX ju:su, що утворилос€ в≥д англ≥йського Ђjuiceї - Ђс≥кї. ќстаннЇ вказуЇ виключно на фруктов≥ чи овочев≥ соки, в той час €к €понський аналог передаЇ б≥льш широке значенн€ - Ђбезалкогольн≥, прохолоджуюч≥ напоњї.

4. Ќевелика група сл≥в характеризуЇтьс€ на€вн≥стю €к сп≥льних, так ≥ в≥дм≥нних значень у €понськ≥й та англ≥йськ≥й мовах. Ќаприклад, слово ГTБ[ГNГЛ sa:kuru означаЇ групу людей ≥ це значенн€ Ї сп≥льним дл€ обох мов. ќднак у €понськ≥й воно характеризуЇтьс€ додатковим значенн€м ѓ Ђклуб за ≥нтересамиї, €ке в≥дсутнЇ у мов≥-джерел≥ запозиченн€.

5. —короченн€. ” сучасн≥й €понськ≥й мов≥ просл≥дковуЇтьс€ ч≥тка тенденц≥€ до спрощенн€, а саме скороченн€ запозиченоњ лексики. “аким чином довг≥, складн≥ слова зазнають певних формальних зм≥н.

¬ окремих випадках можна нав≥ть спостер≥гати утворенн€ нових сл≥в, що не мають паралелей в мов≥ запозиченн€. ƒо васейейго належать ≥ слова, €к≥ мають ч≥тко виражен≥ характеристики запозичень, однак не Ї ними, оск≥льки були Ђштучної створен≥ дл€ вираженн€ певних пон€ть та €вищ [85]. “ак, наприклад, слово Ђnighterї не ф≥ксуЇтьс€ в англ≥йськ≥й мов≥, але в €понськ≥й присутн€ така лексична одиниц€ гайрайго €к ГiГCГ^Б[ naita:, що означаЇ Ђматч при штучному осв≥тленн≥ї. —ловосполученн€ ГnГНБ[ГПБ[ГN haro: wa:ku означаЇ Ђцентр зайн€тост≥ї, в той час €к в англ≥йськ≥й мов≥ таке значенн€ передаЇтьс€ виразом Ђjob centreї; ГЙГCГuГnГEГX raibu hausu, що означаЇ Ђбар, у €кому граЇ жива музикаї, в англ≥йськ≥й мов≥ виражаЇтьс€ ц≥лою фразою - Ђbar with live musicї [10].

2. ¬плив запозиченоњ лексики на формуванн€ €понськоњ мови

2.1 ¬≥дсоток запозичених сл≥в в лексиц≥ €понськоњ мови

” загальн≥й мас≥ €понських сл≥в гайрайго складають менш≥сть. «а даними ƒержавного ≥нституту €понськоњ мови, у друг≥й половин≥ 50-х рок≥в серед ус≥х сл≥в, що вживаютьс€ в п≥дручниках, гайрайго становили 6%, в журналах - 9,8, в газетах - 12%. ÷≥ дан≥ навод€тьс€ ≥ в л≥тератур≥ наступних рок≥в, отже в≥дсоток гайрайго, очевидно, ≥стотно не зм≥нивс€. ¬ ц≥лому невеликий в≥дсоток гайрайго ≥ в телепередачах: в середньому в ток≥йському мовленн≥ за хвилину вимовл€Їтьс€ 2,63 гайрайго, в кансайському (ќсака,  ≥ото) - 2,51; к≥льк≥сть гайрайго тут швидше зменшуЇтьс€, н≥ж зб≥льшуЇтьс€.

ќднак так≥ середн≥ цифри. «алежно ж в≥д зм≥сту ≥ особливо призначенн€ тексту в≥дсоток гайрайго може бути дуже р≥зним. ÷е добре видно €к раз на матер≥ал≥ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ. «азвичай в одному ≥ тому ж газетному чи журнальному номер≥ м≥ст€тьс€ тексти р≥зного характеру: ≥нформац≥йн≥, публ≥цистичн≥, рекламн≥ ≥ т.д. ƒо р≥зних жанр≥в в≥днос€тьс€ ≥ телев≥з≥йн≥ передач≥.

” будь-€кому номер≥ €понськоњ газети велике м≥сце займають матер≥али, де к≥льк≥сть гайрайго становить приблизно 4% або нав≥ть нижче, аж до нул€. ÷е ≥нформац≥йн≥ та публ≥цистичн≥ статт≥ на внутр≥шньопол≥тичн≥ ≥ внутр≥шньоеконом≥чн≥ теми, матер≥али, присв€чен≥ традиц≥йним €понським област€м культури, уривки з л≥тературних твор≥в. ѕозначаЇтьс€ зб≥льшенн€ в≥дсотка гайрайго в усних текстах зважаючи на њх краще сприйн€тт€ на слух в пор≥вн€нн≥ з канго.

¬ той же час значна к≥льк≥сть запозичень м≥ститьс€ в спортивних текстах ≥ репортажах, у статт€х ≥ передачах, присв€чених естрадн≥й музиц≥, ≥ майже в будь-€к≥й реклам≥. ¬≥зьмемо, наприклад, статтю, що ≥нформуЇ про естрадн≥ телепередач≥: тут з 35 знаменних сл≥в 13 гайрайго, з них лише одне власне ≥м'€. —ама передача називаЇтьс€ мю: дз≥к≥-‘≈ј-82 (music fair-82) Ђмузичний €рмарок-82', вживаютьс€ американ≥зми типу айдору (idol) '≥долї (про естрадного сп≥вака), про: пун≥нгу (opening) 'в≥дкритт€ [естрадного виступу] ', медоре: (medley)' попур≥ ', перераховуютьс€ назви номер≥в програми в основному €вл€ють собою американ≥зми, де збер≥гаЇтьс€ нав≥ть артикль the (€п. дза) (јсах≥-с≥мбун. 1982. 26 серпн€.). якщо на телебаченн≥ в ц≥лому в середньому в хвилину вживаЇтьс€ 2,63 гайрайго, то в цикл≥ передач Ђћагазини св≥туї њх 8,2, в розважальн≥й передач≥ Ђƒза-т€нсуї (з the chance 'удача') - 10,6, у спортивних новинах - 10,8, в шоу Ђћ≥н≥м≥-н≥-се: “айдзї (Ђћ≥н≥м≥н≥-шоутеатрї) - 13,0, в репортажах про волейбольних матчах - 13,4. ѕри загальн≥й тенденц≥њ до обмеженн€ к≥лькост≥ гайрайго на телебаченн≥ пост≥йно зростаЇ њх в≥дсоток в заголовках передач, покликаних привернути увагу гл€дача: до 1983 р. в≥н перевищив 60%, майже вдв≥ч≥ зб≥льшившись за 20 рок≥в (’Ѕ. 1984. є1. —. 37). ќсь назви передач одного дн€, уз€т≥ з газетноњ телепрограми: “ерепо: то (скор. з Tele Report) ' Ђ“елерепортажї ', јфута: нун (Afternoon) ' Ђѕ≥сл€ полудн€ї ', —упу: тайму (Super Time) ' Ђ—верхврем€ї ', ‘ам≥ра-дз€нару (Family Journal) ' Ђ—≥мейний журналї ',  уро: дзуаппу (Close up) ' Ђ рупний планї ', а також зм≥шан≥ назви за участю гайрайго: Ќаруходо-дза-ва: рудо (The World) ' Ђ—правд≥ весь св≥тї ', —асупенсу-гек≥дзе: (Suspence) ' Ђƒетективна драмаї ' (≤ом≥ур≥ с≥мбун. 1985. 6 травн€).

“акого роду приклади в япон≥њ ≥менують Ђкатакана-ейгої, тобто Ђкатакана англ≥йською мовоюї. ≤нод≥ нав≥ть вважають, що так≥ тексти не можна повною м≥рою в≥днести н≥ до €понськоњ, н≥ до англ≥йськоњ мови: у них використовуЇтьс€ англ≥йська лексика, частково адаптована фонетично ≥ граматично, що оформл€Їтьс€ за правилами €понськоњ мови при збереженн≥ де€ких англ≥йських граматичних показник≥в. Ќа письм≥ тут пануЇ суц≥льна катакана, ≥нод≥ з додаванн€м латиниц≥. “≥ споконв≥чн≥ слова або канго, в≥д €ких неможливо позбутис€ (наприклад, €понськ≥ власн≥ ≥мена), нер≥дко також записуютьс€ катаканою дл€ п≥дтримки стилю. Ќаприклад, в реклам≥ автомоб≥л≥в Ђ“ойотаї ц€ назва, висх≥дна до споконв≥чно €понського найменуванн€ м≥ста в префектур≥ јњт≥, нер≥дко пишетьс€ катаканою [3].

2.2 ѕопул€рн≥сть англ≥йських сл≥в в лексичному склад≥ €понськоњ мови

ћало не кожне англ≥йське слово може бути запозичене в €понську мову, хоча б у склад≥ поЇднань. —каж≥мо, language Ђмоваї зазвичай не вживаЇтьс€ €к окреме слово, але л≥нгв≥стична лаборатор≥€ - rangeeji-rabo. японська мова вбираЇ в себе весь словник англ≥йськоњ мови так само, €к колись ув≥брала весь словник китайськоњ мови. ѕроте сам≥ €понц≥ дуже часто не знають, €к те чи ≥нше звичне дл€ них гайрайго вимовл€Їтьс€ або пишетьс€ в англ≥йськ≥й мов≥. —каж≥мо, вони можуть здивуватис€, д≥знавшись, що в≥дома њм пр≥звище американц€ чи англ≥йц€ Sumiisu по-англ≥йськи буде Smith.

√айрайго живуть своњм житт€м, дуже часто незалежно в≥д мови-джерела запозичень. ќдин з €понських автор≥в зауважив, що знанн€ гайрайго ≥ знанн€ англ≥йськоњ мови можуть не т≥льки допомагати, але ≥ заважати одне одному.

≤снуЇ багато складних сл≥в ≥ словосполучень, €к≥ створен≥ з англ≥йських корен≥в (≥нод≥ ≥ аф≥кс≥в) в сам≥й япон≥њ ≥ не мають англ≥йських паралелей. ѕриклади: naitaa Ђгра (наприклад, в бейсбол) при штучному осв≥тленн≥' (н≥ч + словотворчий суф≥кс - er), wan-man-basu≥ або wan-man 'автобус без кондуктораї (один + чолов≥к + автобус), noo-airon Ђвир≥б, €ке не можна гладити ' (немаЇ + праска), noo-mai-kaa-dee' день, коли рекомендуЇтьс€ утримуватис€ в≥д користуванн€ особистими автомоб≥л€ми ' (немаЇ + м≥й + автомоб≥ль + день). ≤нод≥ в≥дбуваЇтьс€ переосмисленн€ значень: feminisuto-не ст≥льки 'фем≥н≥стка', ск≥льки 'галантний чолов≥кї або нав≥ть 'п≥дприЇмець (зазвичай чолов≥к), що спец≥ал≥зуЇтьс€ на випуску товар≥в дл€ ж≥нок'.

—каж≥мо, kurisumasu'–ождество ', €к зазначаЇ Ћ. Ћавдей, не ст≥льки рел≥г≥йний, ск≥льки комерц≥йний терм≥н. ” япон≥њ христи€ни складають менше одного в≥дсотка населенн€ (зараз, на в≥дм≥ну в≥д XVII ст. христи€нська лексика, кр≥м, зрозум≥ло, власних ≥мен, майже не м≥стить гайрайго). «ате будь-€кий €понець в грудн≥ стикаЇтьс€ з р≥здв€ною торг≥влею, установкою €линок та ≥н. (на в≥дм≥ну в≥д –ос≥њ, в япон≥њ вранц≥ 26 грудн€ €линки прийн€то викидати). ƒж. —тенлоу вказуЇ, що нав≥ть слова, €к≥ начебто зб≥гаютьс€ з в≥дпов≥дними англ≥йськими словами за значенн€м, можуть значно в≥др≥зн€тис€ контекстами вживанн€.

Ќесхож≥сть з англ≥йською мовою по€снюЇтьс€ численними скороченн€ми. ¬ слов≥ zenesuto важко вп≥знати первинне general strike Ђзагальний страйкї (скоротилос€ перв≥сне zeneraru sutoraiki). ј sekondo hando Ђвживан≥ товариї (з second hand) перетворилос€ на sekohan. ѕальто (overcoat) тепер вже звичайно не oobaakooto, а oobaa, хоча по-англ≥йськи over значить 'над'. Ќезвично ≥ masu-komyunikeeshon (mass communication): вс≥ говор€ть masukomi, хоча це слово не зрозум≥ло в —Ўј.

Ќав≥ть при пануванн≥ гайрайго в т≥й чи ≥нш≥й сфер≥ вони далеко не ≥дентичн≥ в≥дпов≥дним англ≥йським словами. ƒж. —тенлоу анал≥зуЇ у зв'€зку з цим комп'ютерну терм≥нолог≥ю. ¬ англ≥йськ≥й мов≥ computer - перш за все, персональний комп'ютер, проте, в япон≥њ в цьому значенн≥ част≥ше використовують два ≥нших гайрайго: pasokon (скороченн€ в≥д personal computer) ≥ waapuro (скороченн€ в≥д word processor), а kompyuuta може бути ≥ ц≥лою комп'ютерною мережею (computer network). јнгл≥йському e-mail Ђелектронна поштаї в≥дпов≥даЇ три слова: в техн≥чних ≥нструкц≥€х використовують г≥брид з кан-го ≥ гайрайго denshi-meeru (denshi-'електрон, електронний'), в газет≥ e-meeru, в розмов≥ част≥ше за все скороченн€ meeru, а найб≥льш в≥дпов≥дне американському стандарту iimeeru не заф≥ксован, вт≥м, в словниках воно зустр≥чаЇтьс€.

—кладають ц≥л≥ словники гайрайго, що не мають англ≥йських екв≥валент≥в. Ќарприклад, ƒж. —тенлоу зат≥ваЇ з англомовним читачем гру, пропонуючи йому вгадати з дек≥лькох вар≥ант≥в значенн€ того чи ≥ншого гайрайго. Ќа його думку, б≥льш≥сть гайрайго створено в япон≥њ дл€ власних потреб, ≥ њх зб≥г за зм≥стом з в≥дпов≥дною англ≥йськоњ лексикою нер≥дко випадковий. “ака точка зору не зовс≥м в≥рна в ц≥лому, але частка ≥стини в н≥й Ї [2].

2.3 —учасний стан ≥ншомовних запозичень в €понськ≥й мов≥

–оль гайрайго в сучасн≥й €понськ≥й мов≥ пов'€зана з двома парадоксами. ѕерший з них пол€гаЇ в нев≥дпов≥дност≥ м≥ж загальною пор≥вн€но невеликою к≥льк≥стю запозичень в €понських текстах ≥ книжках. «а даними статистичних досл≥джень, вони складають не б≥льше дес€тоњ частини вс≥х сл≥в. ќднак, при цьому гайрайго в≥д≥грають важливу роль у повс€кденному мовному сп≥лкуванн≥ €понц≥в. ƒес€ть в≥дсотк≥в вс≥Їњ лексики - не дуже велика цифра, проте найчаст≥ше в мовах запозиченою Ї насамперед книжна лексика, що в≥дома пор≥вн€но вузькому колу людей. ƒл€ такого великого класу запозичень в €понськ≥й мов≥, €к китањзми - канго, це правило здеб≥льшого Ї чинним. ≤нша ситуац≥€ з запозиченою лексикою гайрайго. «а даними статистичних досл≥джень, серед €понськоњ загальновживаноњ лексики, гайрайго - не менше 13%. “обто цей в≥дсоток вище, н≥ж серед €понськоњ лексики в ц≥лому. јле й серед б≥льш р≥дк≥сних гайрайго дуже багато з них пост≥йно доводитьс€ чути чи бачити в газетах, журналах, по телев≥зору, в магазинах, у вуличних оголошенн€х тощо. ” б≥льшост≥ суто книжкових текст≥в њх к≥льк≥сть Ї невеликою. ѕри високому в≥дсотку запозичень серед загальновживаноњ лексики вони Ї сильно стил≥стично маркованими.

«апозиченн€ мало представлен≥ в оф≥ц≥йних документах, газетн≥й ≥нформац≥њ (особливо т≥й, що стосуЇтьс€ япон≥њ), гуман≥тарних науках. ѓх число незначне в пол≥тичн≥й, рел≥г≥йн≥й, юридичн≥й лексиц≥ ≥ в абстрактн≥й лексиц≥ в ц≥лому. Ѕ≥льш пом≥тна њх роль в сфер≥ техн≥ки ≥ природничих науках, хоча там багато ≥ канго. јле вже в терм≥нолог≥њ менеджменту запозиченн€ становл€ть 53%, маркетингу - 75%, серед торгових терм≥н≥в - 80%, серед комп'ютерноњ терм≥нолог≥њ - нав≥ть 99%. “акож дуже великий в≥дсотокКOЧИМк у вс≥й сфер≥ масового споживанн€, де њх к≥льк≥сть за останн≥ дес€тил≥тт€ маЇ тенденц≥ю до зростанн€. “ак≥ сфери сп≥лкуванн€, €к спорт, музика, кул≥нар≥€, мода тощо, кр≥м, зрозум≥ло, нац≥онального стилю на зразок сумо або к≥моно, майже повн≥стю обслуговуютьс€ запозиченн€ми [11].

” розмовн≥й €понськ≥й мов≥ запозиченн€ також мають м≥сце. “ак≥ в≥дом≥ лексикологи, €к …. ≤кегам≥, “.  ун≥х≥ро, “.Ќ≥с≥о та ≥н., одним з критер≥њв стильового оформленн€ €понськоњ мови вважають використанн€ д≥алект≥в та запозичень. «окрема, ≤кегам≥, оперуючи пон€тт€м Ђстильї, використовуЇ р€д критер≥њв: ≥сторичний, територ≥альний, соц≥альний та функц≥ональний. «а його словами, вживанн€ гайрайго допомагаЇ в≥днести мовц€ до т≥Їњ чи ≥ншоњ соц≥альноњ групи, виокремити його досв≥чен≥сть та ерудиц≥ю в окремих сферах, про€вити його соц≥окультурну усв≥домлен≥сть [17].

«окрема, у досл≥дженн€х молод≥жного стилю сучасноњ €понськоњ мови ви€влено, що ≥ншомовн≥ запозиченн€ - у велик≥й м≥р≥, васейейго, формують основну мовну базу €понськоњ молод≥. ќсновною метою створенн€ нових одиниць в молод≥жному жаргон≥ Ї прагненн€ зробити мову б≥льш експресивною ≥ ориг≥нальною. “ак≥ прийоми, €к зм≥на акцентуац≥њ сл≥в стандартноњ мови, метатеза, зам≥на онного читанн€ на кунне або навпаки, зам≥на €понського слова або частини слова компонентом, запозиченим з англ≥йськоњ мови, аббрев≥ац≥€, контам≥нац≥€, зам≥на складу, Ђ≥м≥тац≥€ї, каламбур, Ї специф≥чними способами утворенн€ нових одиниць в систем≥ молод≥жного жаргону.

японська молодь у багатьох випадках прагне надати своњй мов≥ найменш категоричний характер ≥ встановити певну дистанц≥ю м≥ж суб'Їктом мови ≥ адресатом. ¬живанн€ таких Ђневизначенихї сл≥в по€снюЇтьс€ невпевнен≥стю молод≥ в правильному, доречному п≥дбор≥ мовних зворот≥в, бо€зню здатис€ партнеров≥ недостатньо вв≥чливим, нав'€зливим або нав≥ть агресивним, образити сп≥врозмовника, порушити меж≥ його особистоњ сфери, створити незручну ситуац≥ю.

ќстанн≥м часом у сп≥лкуванн≥ з≥ старшими за в≥ком ≥ / або положенню людьми молодь стала вживати так званий стиль тамего, тобто фам≥ль€рний стиль Ђна тиї. ¬икористанн€ даного стилю не може бути по€снено т≥льки незнанн€м нейтрально-важливого та вв≥чливого стил≥в, тому у багатьох випадках молодь дотримуЇтьс€ под≥бного стилю мовного сп≥лкуванн€ в Ђнев≥дпов≥дних ситуац≥€хї ц≥лком св≥домо - все це говорить про значне насл≥дуванн€ запозиченоњ з англ≥йськоњ мови займенниковоњ форми Ђyouї, що передбачаЇ звертанн€ €к до особи старшого в≥ку, так ≥ однол≥тка/колеги / друга самого мовц€.

¬ даний час в р≥зних виданн€х, ор≥Їнтованих на молодь, а також в Ђнеоф≥ц≥йнихї текстах, €к≥ створюють сам≥ молод≥ люди - в основному при моб≥льноњ листуванн≥ ≥ в ≤нтернет≥ (в чатах, в посланн€х електронною поштою, в пов≥домленн€х на веб-форумах, в блогах ≥ т. п.), часто слова або службов≥ елементи, €к≥ з точки зору стандартноњ мови не повинн≥ записуватис€ катаканою, передаютьс€ за допомогою знак≥в ц≥Їњ складовоњ абетки. ѕевних правил не ≥снуЇ, вживанн€ катакани дл€ запису того чи ≥ншого елемента Ї ≥ндив≥дуальним ≥ окказ≥ональним, тобто залежить виключно в≥д бажанн€ автора. ѕроте, використанн€ катакани дл€ написанн€ €понських традиц≥йних сл≥в також св≥дчить про те, що молодь широко використовуЇ Ђв≥дт≥нок новизниї, що супроводжуЇтьс€ поповненн€м активноњ лексики запозиченими словами, кальками та фразами.

ўе одн≥Їю новою тенденц≥Їю, близькою до попередньоњ, можна вважати прагненн€ молод≥ використовувати слова на латиниц≥, €ка в сприйн€тт≥ молод≥ асоц≥юЇтьс€ з Ђновимї ≥ Ђзах≥днимї.

¬ даний час можна говорити про таку особлив≥сть сучасного Ђмолод≥жного мовиї в япон≥њ, €к Ђнова Їдн≥сть усноњ та письмовоњ мовиї у так званому с≥нгембун ≥ттай. ” мов≥ молод≥ спостер≥гаЇтьс€ тенденц≥€ максимально наближати письмову мову до усноњ. ќсобливо €вно це прогл€даЇтьс€ в листах, що в≥дправл€ютьс€ електронною та моб≥льною поштою, а також у Ђпостахї на ≤нтернет-форумах ≥ в особистих щоденниках в ≤нтернет≥ [5].

¬исновки

ќтже, словник €понськоњ мови нараховуЇ б≥льше м≥льйона сл≥в - з них можна вид≥лити лексику трьох тип≥в: споконв≥чна €понська (ваго), запозичена китайська (канго), а також запозичена ≥ншомовного походженн€ (гайрайго). ≤снуЇ багато сл≥в, утворених шл€хом поЇднанн€ кор≥нноњ ≥ запозиченоњ лексики. Ѕ≥льш≥сть таких сл≥в Ї ≥менниками, займенниками або прикметниками. «р≥дка зустр≥чаютьс€ д≥Їслова, утворен≥ додаванн€м д≥Їсл≥вного зак≥нченн€ Ђруї (Вй) або слова Ђсуруї (ВЈВй, робити) до запозиченого слова. Ќаприклад, Ђдабуруї (Г_ГuВй, подвоювати) в≥д англ≥йського Ђdoubleї (Г_ГuГЛ). Ќа противагу цьому в €понськ≥й мов≥ в≥дсутн≥ запозичен≥ слова дл€ службових часток ≥ суф≥кс≥в, що вказуЇ на незм≥нн≥сть системи €понськоњ граматики [19].

‘ормуванн€ сучасного лексичного складу €понськоњ мови розпочалос€ ще в епоху ’ейан, коли €понська мова синтезувала ≥ вбирала в себе велику к≥льк≥сть китањзм≥в, одночасно розвиваючи власну систему мови. «годом, п≥д час налагодженн€ зв'€зк≥в з ≥ншими крањнами та культурами, утворивс€ новий клас лексики - гайрайго, €кий охоплюЇ слова, запозичен≥ з ≥нших мов, окр≥м китайськоњ. ¬же у ’’ стол≥тт≥ в≥дбулас€ американ≥зац≥€ - васеййего (лексикою, запозиченою з англ≥йськоњ мови) зам≥нювали нав≥ть досить вкор≥нен≥ в мов≥ китањзми, а також частину традиц≥йних €понських сл≥в. ¬иход€чи з цього, можна виокремити так≥ основн≥ пер≥оди проникненн€ запозичень гайрайго в €понську мову:

лексеми, що з'€вилис€ у XVI-XVIII стор≥чч€х (з португальськоњ та голландськоњ мов - предмети матер≥альноњ культури);

слова, що з'€вилис€ в €понськ≥й мов≥ п≥сл€ буржуазноњ революц≥њ 1867-1868 рок≥в, наприк≥нц≥ XIX - перш≥й половин≥ XX стор≥чч€ (з американського вар≥анту англ≥йськоњ мови, н≥мецькоњ, французькоњ мов та британського вар≥анту англ≥йськоњ);

запозиченн€ п≥сл€воЇнного пер≥оду (≥з американського вар≥анту англ≥йськоњ мови) [10].

“аким чином, використанн€ запозиченоњ лексики поширилось в багатьох сферах: в≥д науково-попул€рних видань, телепередач та анонс≥в до розмовноњ мови €понського соц≥уму. –оль гайрайго пом≥тна в галуз≥ техн≥ки й природничих наук, менеджменту, маркетингу, торгових терм≥н≥в, комп'ютерних терм≥нолог≥й, в ус≥й галуз≥ масового споживанн€, сфер≥ спорту, естрадноњ музики, кул≥нар≥њ, моди, у ж≥ночих та молод≥жних журналах, в туристичн≥й реклам≥, в ≤нтернет≥ тощо.

“акож було з'€совано, що гайрайго мають пр≥оритет над €понськими словами та канго завд€ки њхньому ≥м≥джу та престижност≥. ÷е по€снюЇтьс€ перш за все загальносв≥товим процесом глобал≥зац≥њ та комплексом неповноц≥нност≥ япон≥њ перед розвиненими крањнами. јле маючи схильн≥сть до запозичень, €понц≥ беруть з чужих культур лише т≥ елементи, €к≥ вважають дл€ себе необх≥дними.

¬плив запозичених сл≥в на розмовний стиль €понськоњ мови теж Ї очевидним. ¬живанн€ молоддю стилю Ђтамегої (фам≥ль€рност≥) по в≥дношенню до старших людей св≥дчить про те, що насл≥дуванн€ англ≥цизм≥в на кшталт Ђю - youї Ї довол≥ значним.

“им не менше, тема €понських запозичень не Ї вичерпаною, оск≥льки з розвитком науки та св≥товоњ модерн≥зац≥њ написанн€ нових словник≥в ≥ншомовних сл≥в, а також досл≥дженн€ нових клас≥в €понськоњ запозиченоњ лексики все ще залишаЇтьс€ актуальним.

—писок використаноњ л≥тератури

1. јлпатов ¬.ћ. япони€: €зык и культура. јльманах / ¬.ћ. јлпатов. - ћ.: ћуравей, 2012. - 224 с.

2. јлпатов ¬.ћ. япони€: €зык и общество. 2-е изд. / ¬.ћ. јлпатов. - ћ.: ћуравей, 2009. - 136 с.

3. јрешидзе Ћ.√. √айрайго в современном €понском €зыке // Ћексические заимствовани€ в €зыках зарубежного ¬остока / Ћ.√. јрешидзе, ¬.ћ. јлпатов. - ћ.: Ќаука, 1991. - —. 33-45.

4. Ѕлаговещенска€ ќ.¬. язык молодЄжи в японии: автореф. дис. на получение учен. степени канд. фил. наук: спец. 10.02.22 Ђязыки народов зврубежных странї / ќ.¬. Ѕлаговещенска€. - ћосква, 2008. - 210 с.

5. ¬айнрайх ”.ћ. языковые контакты / ¬айнрайх ”.ћ. -  .: »зд-во Ѕ√  »м. ».ј. Ѕодуэна ƒе  уртенэ, 2008. - 320 с.

6. Ћингвистический энциклопедический словарь [√л. ред. ярцева ¬.Ќ.] - 2-е изд., дополненное. - ћ.: Ѕольша€ –оссийска€ энциклопеди€, 2002. - 709 с.

7. ћаевский ≈.¬. √айрайго. японска€ транскрипци€ иностранных слов. 2-е изд., стереотип. / ≈.¬. ћаевский, Ќ.√. –ысина. - ћ.: ¬осток-«апад, 2005. - 46 с.

8. ћайданський ™.ј. –оль ≥ншомовних запозичень в текстах публ≥цистичного стилю €понськоњ мови // ћаг≥стерська робота / ™.ј. ћайданський. -  .: 2012. - 87 с.

9. ќксенчук я.¬. ≤ншомовн≥ запозиченн€ €к один ≥з засоб≥в поповненн€ та розвитку словникового складу €понськоњ мови // ћаг≥стерська робота/ я.¬. ќксенчук. -  .: 2012. - 91 с.

10. ѕанасюк ј.¬. ѕор≥вн€льна типолог≥€ запозичень з англ≥йськоњ мови в €понськ≥й та з €понськоњ мови в англ≥йськ≥й // ћаг≥стерська робота / ј.¬. ѕанасюк. -  .: 2012. - 74 с.

11. ѕашковский ј.ј. ќсобенности €понской лексики / ј.ј. ѕашковский. - ћ.: Ќаука, 1971. - 350 с.

12. ѕирогов ¬.Ћ. ≤дентиф≥кац≥€ фразеолог≥зм≥в, зокрема парем≥й китайського походженн€, у сучасн≥й €понськ≥й мов≥ / ¬.Ћ. ѕирогов // ¬≥сник Ћьв≥вського ун≥верситету: —ер≥€ ф≥лолог≥чна. - 2011. - є54. - —. 358-368.

13. –уссо ћ. √айрайго - английские заимствовани€ в €понском / –уссо ћ. // —толичное образование. - 2009. - є4. - —. 14-19.

14. —ыром€тников Ќ.ј.  лассический €понский €зык / —ыром€тников Ќ.ј. - ћ.: ¬осточна€ литература, 2008. - 153 с.

15. —ыром€тников Ќ.ј. —тановление ново€понского €зыка / —ыром€тников Ќ.ј. - ћ.: Ќаука, 1965. - 486 с.

16. “умаркин ѕ.—. Ћексика, фразеологи€, жест в €понской разговорной речи / ѕ.—. “умаркин. - ћ.: ¬осток-«апад, 2004. - 248 с.

17. Bjarke Frellesvig. A History of the Japanese Language / Bjarke Frellesvig. - Cambridge University Press, 2010. - 410 p.

18. Stanlaw J. ЂFor Beautiful Human Lifeї: the Use of English in Japan // Re-Made in Japan. Everyday Life and Consumer Taste in a Changing Society. - London: New Haven, 1992. - 186 р.

19. Passin H. Japanese and the Japanese. Language and Culture Change / Passin H - Tokyo: 1980. - 274 p.

20. МкЬbЛ≥ИзБAВїВћУаЧeБAХыЦ@.-УМЛЮБC1964.

21. РќЦ»ХqЧYБ@БuКOЧИМкВћСННЗУIМ§ЛЖБv. Б@УМЛЮ:Б@УМЛЮУ∞ПoФ≈, 2001. -360 с.

22. КGНСЦќБ@БuКOЧИМкВ…В¬ВҐВƒБv // Б@КOЧИМк. УМЛЮ:Б@ МЊЧtУ«ФД, 1993. -157 с.

–азмещено на Allbest.ru


ѕодобные документы

  • ‘еномен запозиченн€, його роль у збагаченн≥ словникового складу англ≥йськоњ мови.  ласиф≥кац≥€ запозичень, њх джерела. ѕричини по€ви украњнських запозичень в англ≥йськ≥й мов≥ на приклад≥ книги ћарини Ћевицькоњ "A Short History of Tractors in Ukrainian".

    курсова€ работа [91,0 K], добавлен 19.03.2015

  • ’арактеристика запозиченоњ лексики, њњ м≥сце у склад≥ сучасноњ украњнськоњ мови. ќсобливост≥ вивченн€ пристосуванн€ н≥мецькомовних лексичних запозичень до системи мови-рецептора. ’арактеристика ≥ншомовних запозичень з соц≥ально-пол≥тичноњ сфери.

    курсова€ работа [139,6 K], добавлен 08.04.2011

  • ѕон€тт€ "запозиченн€" в сучасному мовознавств≥. “ерм≥нолог≥€ €к система. Ўл€хи виникненн€ терм≥н≥в. –оль запозичень у розвитку словникового складу англ≥йськоњ мови. «апозиченн€ з французькоњ, н≥мецькоњ, рос≥йськоњ, ≥тал≥йськоњ та португальскоњ мови.

    курсова€ работа [80,8 K], добавлен 08.06.2015

  • ѕроцес надходженн€ ≥ншомовних сл≥в в словниковий склад англ≥йськоњ мови. ѕоходженн€ ≥ значенн€ запозичень. ¬нутр≥шньо л≥нгв≥стичн≥ ≥ екстрал≥нгв≥стичн≥ причини даного €вища. ѕриклади використанн€ запозиченоњ лексики в газетно-публ≥цистичному стил≥.

    курсова€ работа [55,9 K], добавлен 26.03.2015

  • ќсобливост≥ процесу лексичного запозиченн€ €к законом≥рного шл€ху розвитку мови. ¬изначенн€ проблем асим≥л€ц≥њ ≥ншомовних сл≥в. јнал≥з морфолог≥чного пристосуванн€ та граф≥чного оформленн€ нов≥тн≥х запозичень. –озгл€д молод≥жного сленгу в прес≥.

    курсова€ работа [48,8 K], добавлен 03.02.2010

  • √ендерн≥ особливост≥ €понськоњ мови, характеристика особливостей ж≥ночого та чолов≥чого мовленн€. јнал≥з аспект≥в гендерноњ проблематики в л≥нгв≥стиц≥. ≤снуванн€ в≥дм≥нностей в чолов≥ч≥й ≥ ж≥ноч≥й мов≥ €к фактор €понськоњ концепц≥њ соц≥альних ролей.

    курсова€ работа [36,9 K], добавлен 14.11.2012

  • ћ≥сце ≥ншомовних запозичень в словниковому склад≥ англ≥йськоњ мови. јсим≥л€ц≥€ запозичень та фонетична адаптац≥€. ¬плив запозичень на обс€г словника англ≥йськоњ мови. ќрфограф≥чний вплив французькоњ мови. ’арактеристика основних джерел запозичень.

    дипломна€ работа [474,0 K], добавлен 12.06.2011

  • ѕричини виникненн€ ≥ншомовних запозичень у китайськ≥й мов≥. ѕон€тт€ "запозиченн€", його видив. ќсобливост≥ функц≥онуванн€ зон попередньоњ адаптац≥њ ≥ншомовноњ лексики в сучасн≥й китайськ≥й мов≥.  ласиф≥кац≥€ ≥нтернац≥онал≥зм≥в з точки зору перекладача.

    магистерска€ работа [183,9 K], добавлен 23.11.2010

  • “ема англ≥йських запозичень н≥мецькоњ мови €к об'Їкт вивченн€ дл€ багатьох €к в≥тчизн€них, так ≥ заруб≥жних л≥нгв≥ст≥в. √оловн≥ позамовн≥ чинники, €к≥ стимулюють входженн€ англо-американ≥зм≥в у лексико-семантичну систему н≥мецькоњ мови, њх використанн€.

    стать€ [14,2 K], добавлен 05.03.2012

  • —ловник вживаних ≥ншомовних запозичуваних сл≥в в украњнськ≥й мов≥. «наченн€ ≥ншомовних сл≥в: авеню, авокадо, будуар, берет, в≥ньЇтка, вуаль, гамак, іофри, д≥адема, дриль, ек≥паж, жакет, жокей, зонт, ≥ндив≥дуум, йогурт, йод, кард≥ограма, каньйон та ≥н.

    презентаци€ [5,6 M], добавлен 20.10.2017

–аботы в архивах красиво оформлены согласно требовани€м ¬”«ов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
–екомендуем скачать работу.