Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту "страх" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів

На базі виділення семантичних ознак, представлених на поверхневому рівні семантики головної домінанти страху «fear», можливо побудувати абстрактну модель її глибинного значення, представити її у формі фреймової структурної репрезентації знання.

Антропоцентризм сучасної когнітивної парадигми мовознавства передбачає той факт, що побудова концептуально-семантичних моделей значення мовних одиниць починається з поняття ЛЮДИНА. Тому в центрі предметно-акціонального фрейму значення лексеми «fear», який побудували, знаходиться сутність ДЕХТО 1, яка відбиває вищезазначений концепт ЛЮДИНА [8; 9; 10].

Сутність поняття «страх» полягає в тому, що коли головний учасник фрейму ГНІВ - ДЕХТО 1: пацієнс (one) відчуває ДЕЩО 1: результат (feeling/emotion), що характеризується кількісною ознакою «сильний» - ТАКИЙ: кількість (strong) як реакція на ДЕХТО 2: агенс (someone), який продукує ДЕЩО 2: об'єкт (what they can do), у кількості множина (слот СТІЛЬКИ) або ж як реакція на ДЕЩО 3: агенс - загроза (impending danger, pain), що продукує ДЕЩО 4: об'єкт (something bad), у кількості МНОЖИНА (слот СТІЛЬКИ), який наділений якісними ознаками негативного забарвлення ТАКИЙ: якість (distress, apprehension, alarm). Місце перебування, в якому ДЕХТО 1: пацієнс (one) знаходиться від початку до завершення контакту характеризується просторовим слотом ТУТ: місце. Головний учасник виявляється у реальному світі у контексті темпоральних координат ЧАС: зараз, у період СТІЛЬКИ: тривалість.

Висновки

Слід відмітити, що останнім часом зростає загальний інтерес дослідників до вивчення тих номінативних ділянок сучасної англійської мови, що зберігають знання про негативні емоції людини та способів їх передачі. Емоції - це загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності. Вони сигналізують індивіду про стан його потреб і в цьому плані є «суб'єктивною формою існування потреби». Емоції - це реакція на певні стимули зовнішнього та внутрішнього середовищ людини. Провідною властивістю емоцій є ситуативність - це вираження значущого смислу для людини тут і тепер. Суттєвою ознакою емоцій також є конкретна предметність, яка пов'язана з виділенням актуального предметного змісту.

Поміж основних емоцій суспільної англомовної свідомості емоція «страх», безсумнівно, є однією з домінантних. Страх - це негативна емоція, стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, небажаного; його можуть спричинити як дії інших індивідуумів, так і природні стихії тощо. Усі значущі емоції мають певне мовне вираження, тож досліджувана емоція теж виражається інтонаційними засобами, рідше - лексичними засобами сучасної англійської мови, як бачимо з проведеного дослідження.

Якщо брати до уваги когнітивну точку зору, то мова є відображенням взаємодіючих структур людської свідомості, мислення, пізнання. Саме тому до сфери уваги когнітивної лінгвістики потрапляють питання про те, яким чином здійснюється мовний зв'язок із світом, які мовні одиниці, засоби пов'язані зі сприйняттям оточення, як вони відбивають його пізнання, інтеріоризуються у внутрішній світ особистості, її ментальність, а потім беруть участь у переробці та обміні інформацією в процесі комунікації. Когнітивна лінгвістика оперує рядом таких термінологічних понять, інтерес із яких для нас представляють наступні: концепт - змістовна одиниця пам'яті, що відображена у людській психіці; концептуалізація - розумове конструювання предметів та явищ і, нарешті, категоризація - поділ зовнішнього та внутрішнього світів людини на окремі категорії.

Концепт представляє собою глобальну розумову одиницю, яка кодується в людській свідомості одиницями універсального предметного коду. В основі тематики концепту можуть лежати як індивідуальні, так і універсальні чуттєві образи. Упорядковане поєднання концептів у свідомості людини становить її концептуальну систему. Складовими будь-якої концептосистеми є фрейми. Фрейми - це блоки знання, які стоять за значеннями слів і забезпечують їх розуміння. Фреймова семантика наголошує на необхідності пов'язування значення слова з фреймом, що лежить в його основі.

Емоційний концепт розуміється нами як окремий фрагмент емоційного світу людини, зафіксований когнітивною структурою в мові, який виявляється мовними одиницями або засобами, здатними позначати емоції (інтонація або ж слова). У процесі комунікації інтонація виконує такі важливі функції як комунікативну (повідомлення інформації, запит інформації, прямий вплив на співрозмовника), експресивну (смислове виділення частин висловлювання, надання окремим частинам висловлювання більшого чи меншого ступеня важливості), граматичну (слугує засобом передачі підтексту), емоційно-вольову (повідомляє про емоційний стан мовця), дистинктивну (дозволяє визначати семантико-синтаксичні зв'язки висловлювання, виділяти логічний та фразовий наголоси тощо), а також контактоналагоджувальну. Як бачимо, досить часто інтонація мовленні може нести в собі значно більше смислове навантаження, ніж лексичні одиниці, в чому ми і пересвідчились, провівши дослідження ряду інтонаційних єдностей, котрим було надано оригінального звучання акторами фільмів, які нас цікавили.

Як бачимо, в більшості своїй переважає висхідний тон, однак мають місце і висхідно-нисхідний та нисхідно-висхідний (або ж складний тон «падіння+підняття»). Хоча висхідний ядерний тон зазвичай застосовується лише у спокійному, яскраво емоційно невираженому мовленні, у наших прикладах, в поєднанні з низькою шкалою він надає словам акторів експресивності, досить сильного емоційного забарвлення, і, разом з тим, виступає носієм смислового навантаження, передаючи внутрішній стан головних героїв на зовні.

На противагу висхідному тону, нисхідно-висхідний тон є одним із варіантів емфатичного мовлення; він зазвичай використовується для наголошення основної думки автора (тон іде донизу, «падає») на слові, яке мовець хоче особливо виділити або на якому він хоче наголосити; підвищення ж проявляється у формі певного доповнення або уточнення основної думки висловлювання, в чому ми мали змогу неодноразово пересвідчитись.

Стосовно висхідно-нисхідного ядерного тону, то тут слід зауважити, що він найчастіше передає завершеність думки, яка не терпить заперечень; значну міру категоричності, визначеності висловлювання, впевненості адресанта у сказаному. Хоча він може передавати і відчуття сильного подиву, недовіри, шокованості.

У більшості випадків актори використовували, окрім інтонаційних прийомів, ще й невербальні засоби вираження емоційного концепту СТРАХ, що сприяло кращому розумінню ситуації, в якій опинився їх герой; це також спонукало до відчуття жалю, співчуття, бажання допомогти. Саме в цьому аспекті цікавою є теорія Джемса-Ланге, котрі стверджували, що ми боїмося, тому що тремтимо; радісні, тому що сміємося; сумні, тому що плачемо тощо. Як бачимо, головні герої через фізичні прояви лише роблять ситуацію для себе ще гнітючішою, починаючи більше боятися невідомого, оскільки, як ми з'ясували, причина страху нематеріальна.

Однією з важливих особливостей є вживання Стью, головним героєм фільму «Phone Booth», ненормативної лексики, яка певним чином, як йому здається, дозволяє дещо розрядити обстановку, хоча насправді лише погіршує його становище, адже з кожною вжитою нецензурною лексичною одиницею він все більше розуміє, що це не допоможе, і що він залишається, як і раніше, сам на сам із невідомою небезпекою.

Звертаючись від інтонаційних особливостей вираження емоційного концепту СТРАХ до його семантичних особливостей, слід зазначити, що метод фреймової семантики, застосований в даному дослідженні, надав можливість структурувати найсуттєвішу інформацію про емоцію «страх» за допомогою предметно-функціонального фрейму (згідно термінології проф. С.А. Жаботинської). Сутність поняття «страх» полягає в тому, що коли головний учасник фрейму СТРАХ - ДЕХТО 1: пацієнс (one) відчуває ДЕЩО 1: результат (feeling/emotion), що характеризується кількісною ознакою «сильний» - ТАКИЙ: кількість (strong) як реакція на ДЕХТО 2: агенс (someone), який продукує ДЕЩО 2: об'єкт (what they can do), у кількості множина (слот СТІЛЬКИ) або ж як реакція на ДЕЩО 3: агенс - загроза (impending danger, pain), що продукує ДЕЩО 4: об'єкт (something bad), у кількості МНОЖИНА (слот СТІЛЬКИ), який наділений якісними ознаками негативного забарвлення ТАКИЙ: якість (distress, apprehension, alarm). Місце перебування, в якому ДЕХТО 1: пацієнс (one) знаходиться від початку до завершення контакту характеризується просторовим слотом ТУТ: місце. Головний учасник виявляється у реальному світі у контексті темпоральних координат ЧАС: зараз, у період СТІЛЬКИ: тривалість.

Перспективою наших наступних досліджень може стати формування семантичної структури лексичних одиниць, які формують емоційний концепт страх; можливе і поглиблене вивчення власне концепту та дослідження його звязків із іншими емоціями, наприклад, гнівом, болем, образою тощо, а також їх порівняння у кількох мовах.

Список використаної літератури

1. Аракин В.Д., Бронникова С.Н., Афанасьева О.В. и др. практический курс английского языка для ІІІ курса: Учеб. Для педвузов. 3-е изд., перераб. - М.: Высш. шк., 1989. - 477 с.

2. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. - М.: Наука, 1988. - 341 с.

3. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. - М.: Языки русской культуры, 1999. - 896 с.

4. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. - Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1996. - 104 с.

5. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: курс лекций по английской филологии. - Тамбов: Изд-во Тамбовск. ун-та, 2000. - 123 с.

6. Болдырев Н.Н. Концепт и значение слова // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Научное издание / Под редакцией И.А. Стернина. - Воронеж. гос. ун-тет, 2001. - с. 25-36.

7. Борисенко Н.Д. Гендерний аналіз у лінгвістиці: Навч. посібник, - Ж.: Поліграфічний центр ЖДПУ, 2000. - 31 с.

8. Борисов О.О. Мовні засоби вираження емоційного концепту страх: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози) // Автореферат дис. канд. філол. наук: Донецький національний ун-т. - Донецьк, 2005.

9. Борисов О.О. Фразеологічні засоби репрезентації емоційного концепту страх у сучасній англійській мові // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Зб. наук. пр. - Вип. 14. - К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2005. - с. 82-88.

10. Борисов О.О. Організація мовних засобів концепту СТРАХ у сучасній англійській мові // Наука і сучасність. Філологія. - Зб. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - К.: Логос, 2004. - Т. 42. - С. 127-135.

11. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. - М.: Русские словари, 1996. - 416 с.

12. Возна М.О., Гапонів А.Б., Акулова О.О., Хоменко Н.С., Гуль В.С. Англійська мова для перекладачів і філологів. І курс. Підр. для студентів та викладачів ВНЗ. - Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. - 480 с.

13. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию: Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1984. - 397 с.

14. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки. - Черкаси, 1999. - Вип. 11. - с. 12-25.

15. Захарова Ю.М. Інтонаційна організація сучасного англійського мовлення: Навч. посібник / За ред. А.Д. Бєлової. - К.: Вид-во НА СБ України, 2004. - 84 с.

16. Земскова Н.А. «Концепты «истина», «правда», «ложь» как факторы вербализации действительности: когнитивно-прагматический аспект (на материале русского и английского языков)» // Автореферат дисс. на соискание уч. степени кандидата филолог. наук. - КубГУ: Краснодар, 2006. - 24 с.

17. Изард К. Эмоции человека. - М.: Изд-во МГУ, 1980. - 440 c.

18. Кемпински А. Психопатология неврозов. /Пер. с пол. Варшава, 1975. - 400 с.

19. Красавский Н.А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах. - Волгоград: Перемена, 2001. - 495 с.

20. Маслова В.А. Лингвокультурология. - М.: Издательский центр «Академия», 2001. - 208 с.

21. Никишина И.Ю. Понятие «концепт» в когнитивной лингвистике. - Сборник «Язык, сознание, коммуникация», №21, МГУ, 2002. - 25 с.

22. Пашаєва Є.С. Інтонаційні особливості вираження концепту «страх» на матеріалі відеофільмів «Phone Booth» та «Cellular». Германські мови: осн. напрямки дослідж. мови та к-ри: Зб. наук. праць / За заг. ред. В.В. Євченко, Л.Г. Котнюк. - Ж.: Вид-во ЖДУ, 2009. - 232 с.

23. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций: Пер. с польск. - М.: Прогресс, 1979. - 392 с.

24. Савчук І.І. Фреймова модель комунікативної ситуації суперництва // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Житомир, 2004. - Вип. 17. - с. 227-230.

25. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология. - К.: Изд-во укр. фитосоциологического центра, 2000. - 248 с.

26. Соколова М.А., Гинтовт К.П., Кантер Л.А., Крылова Н.И., Тихонова И.С., Шабадаш Г.А. Практическая фонетика английского языка: Учеб. для фак. иностр. яз. пед. ин-тов. - М.: Высш. шк., 1984. - 352 с., ил.

27. Соколова М.А., Гинтовт К.П., Тихонова И.С., Тихонова Р.М. Теоретическая фонетика английского языка: Учеб. для студ. ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1996. - 286 с.

28. Степанов Ю.С. Концепт // Словарь русской культуры: опыт исследования. - М.: Школа «Языки русской литературы». - 1997. - С. 476.

29. Филимонова О.Е. Язык эмоций в английском тексте (когнитивный и коммуникативный аспекты). - СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2001. - 259 с.

30. Фрейд З. О психоанализе. Пять лекций // Хрестоматия по истории психологии. М., 1980. - 153 с.

31. Чирва А.В. Особливості толерантності до страху у військовослужбовців у процесі початкової парашутної підготовки // Автореферат дис. на здоб. наук. ступ. кандид. психолог. наук: Харківський військ. університет. - Харків, 2003. - 20 с.

32. Шамаєва Ю.Ю. Когнітивна структура концепту «радість» (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис. канд. філолог. наук: Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. - Х., 2004. - 20 с. - укр.

33. Щёболева И.Б. Функционирование и развитие концептов свобода, власть и вызов в русской языковой картине мира // Автореферат дисс. на соискание уч. степени кандидата филолог. наук. - Ростов-на Дону, - 2008.

Список інтернет-джерел:

34. http://www. bestreferat.ru/referat_92088.html

35. http://www.psystatus.ru/article.php? id=60

36. http://www.relga.rsu.ru/n80/cult80_1.htm

37. http://ru.wikipedia.org/wiki/Концепт

38. http://www.wlal.ru/psychology/fear.shtml

39. http://www.stephenking.ru

Список використаних лексикографічних джерел:

40. ABBYY ® Lingvo ® 12 © 2006 ABBYY Software.

41. Longman Dictionary of Contemporary English. - Harlow: Pearson Education Ltd., 2003. - 1949p.