Гендерні особливості авторського мовлення на матеріалі творів "The Vampire Lestat" by Ann Rice та "The Blessing Way"

Мовна картина світу як результат пізнання та концептуації дійсності. Поняття про гендерні ролі та гендерні стереотипи. Гендерна комунікативна поведінка. Гендерний компонент семантики лексичних одиниць. Використання стилістично забарвленої лексики.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 31.12.2013
Размер файла 47,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теорія дослідження гендерних ролей та їх відображення у мовній картині світу

1.1 Мовна картина світу як результат пізнання та концептуації об'єктивної дійсності

1.2 Загальне поняття про гендерні ролі та гендерні стереотипи

1.3 Основи дослідження гендерної комунікативної поведінки

1.4 Гендерний компонент семантики лексичних одиниць

Розділ 2. Гендерні особливості авторського мовлення на матеріалі творів “The Vampire Lestat” by Ann Rice та “The Blessing Way” by T. Hillerman

2.1 Лексико-стилістичний аспект відображення гендерної вербальної поведінки персонажів у сучасній англійській драмі

2.2 Використання стилістично забарвленої лексики

Висновки

Література

Додаток 1

Додаток 2

Вступ

Актуальність теми курсової роботи, що виконана в руслі комунікативної лінгвістики, визначається загальним спрямуванням цієї галузі мовознавства на встановлення особливостей мовної й мовленнєвої поведінки людини взагалі, та її гендерних особливостей, відображених у різних типах дискурсу. Вивчення гендерних розбіжностей у авторському мовленні є актуальним, оскільки дозволяє простежити, як мовна характеристика персонажів у драматичних творах відображає комунікативні стереотипи драматурга-носія англійської мови.

Метою дослідження є виявлення й систематизація гендерних особливостей комунікативної поведінки, якими драматурги наділяють персонажів-чоловіків і персонажів-жінок у ситуаціях неформального міжгендерного спілкування, зображених у сучасних англійських драматичних творах, що відбивають побут представників середнього класу.

Для досягнення поставленої мети в роботі розв'язуються конкретні завдання:

- уточнити поняття гендер, комунікативна поведінка;

- виділити гендерно марковані мовні та мовленнєві засоби відображення комунікативної поведінки;

- виявити гендерні особливості комунікативної взаємодії та її стратегії;

- визначити гендерний аспект вживання мовленнєвих актів і засобів їх модифікації;

- визначити лексико-стилістичні гендерні розбіжності у вербальній поведінці чоловіків і жінок.

Об'єктом дослідження є діалоги чоловіків і жінок, ремарки авторів, що відтворюють ситуації неформального міжгендерного спілкування у драматичних творах, написаних англійськими драматургами.

Предметом аналізу є комунікативні й прагматичні та лексичні й стилістичні особливості висловлювань чоловіків і жінок, типові для гендерної комунікативної поведінки, відбитої в аналізованих творах. Вивчення гендерного аспекту персонажного мовлення спирається на дослідження персонажного мовлення драматичних творів (Roald Dahl).

Наукова новизна роботи полягає в тому, що гендерно зумовлена комунікативна поведінка розглядається з урахуванням соціальних і психологічних, а також комунікативних і прагматичних факторів. Новим є встановлення особливостей гендерно зумовленої комунікативної поведінки чоловіків і жінок.

Розділ 1. Теорія дослідження гендерних ролей та їх відображення у мовній картині світу

Поняття, гендеру увійшло у вжиток з соціології і означає соціальну стать людини на відміну від біологічної статі, соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступ до влади, сімейній ролі та репродуктивній поведінці і є одним з базових вимірів соціальної структури суспільства [10, 15].

Вживання слова "гендер" як загального синоніму слова стать є некоректним. В літературі існує декілька концепцій гендера. Це обумовлено як відносною «молодістю» гендерного підходу (перші наукові праці з'явилися близько двадцяти років тому), так і складністю самого феномена. Для всіх них базовим положенням є розрізняння понять стать (sex) і гендер (gender). Стать -- це термін, що означає ті анатомо-біологічні особливості людей (в основному -- в репродуктивній системі), на основі яких люди визначаються як чоловіки або жінки. Гендер -- це складний соціокультурний конструкт, який відображає відмінності в ролях, поведінці, ментальних і емоційних характеристиках між чоловічим і жіночим. В рамках цього підходу гендер розуміється як організована модель соціальних відносин між жінками і чоловіками, яка не тільки характеризує їх спілкування і взаємодію в сім'ї, а і визначає їх соціальні відносини в основних інституціях суспільства. Гендер, таким чином, трактується як один з базових вимірів соціальної структури суспільства, який разом з іншими соціально-демографічними і культурними характеристиками (раса, клас, вік) організує соціальну систему. Соціальне відтворення гендерної свідомості на рівні індивідів підтримує засновану за ознакою статі соціальну структуру. Втілюючи в своїх діях очікування, які пов'язані з їх гендерним статусом, індивіди конституюють гендерні відмінності і одночасно обумовлені ними системи панування і володарювання. В багатьох суспільствах жінок і чоловіків не тільки сприймають, але і оцінюють по-різному, обгрунтовуючи це гендерними особливостями і різницею в їх здібностях, відмінностями у розподілі влади між ними. Гендер конструюється через певну систему соціалізації, розподілу праці і існуючі в суспільстві культурні норми, ролі і стереотипи. Вони в певній мірі визначають психологічні якості, здібності, види діяльності, професії людей в залежності від їх біологічної статі. При цьому гендерні ролі і норми не мають універсального змісту і значно розрізняються в різних суспільствах. В цьому розумінні бути чоловіком або жінкою означає зовсім не володіння певними природними якостями, а виконання певної ролі. В сучасних соціальних і гуманітарних дослідженнях гендер використовується не як незмінна і універсальна конструкція. Поняття гендер означає не річ або предмет, не багато речей або предметів, а комплексне переплетіння стосунків і процесів [9, 24-30].

1.1 Мовна картина світу як результат пізнання та концептуалізації об'єктивної дійсності

мовний гендерний лексика комунікативний

Мові належить активна роль у культурі і пізнанні. Вона є унікальною здатністю людини, що відрізняє її від будь-яких інших живих істот і решти світу.

Мова є найважливішим засобом формування та існування знань людини про світ. Відображаючи у процесі діяльності об'єктивний світ, людина фіксує результати пізнання в слові. Вся ж система знань, набутих як особисто, так і внаслідок навчання, утримується у довгостроковій пам'яті людини за допомогою концептів, або ментальних прообразів. Концепуталізація, або понятійна класифікація, - один з найважливіших процесів пізнавальної діяльності людини, що полягає в усвідомленні інформації, яка надходить до людини, та який призводить до утворення концептів, коцептуальних структур і всієї концепутальної системи у мозку (психіці) людини [1, 3-4].

Кожен народ по-своєму розчленовує фрагменти світу, і по-своєму називає їх. Формується світ тих, хто говорить цією мовою, тобто формується концептуальна картина світу як сукупність знань про світ, що є зафіксованими у лексиці, граматиці, фразеології.

Вже доведено, що мовна картина світу доповнює об'єктивні знання про реальність [див. роботи Є. Бартмінського, А. Вежбицької]. Сукупність цих знань, закарбованих в мовній формі, являє собою те, що в різних концепціях називається то як «мовний проміжний світ», то як «мовна репрезетнація світу», то як «мовна модель світу», то як «мовна картина світу». В силу більшої поширеності ми обираємо останній термін.

Поняття картини світу (в тому числі і мовної) будується на вивченні уявлень людини про світ. Світ - це людина і середовище в їхній взаємодії, а картина світу - «результат переробки інформації про середовище і людину» [8, 17].

Між картиною світу, як віддзеркаленням реального світу, і мовною картиною світу, як фіксацією цього зображення, існують складні відносини. Картина світу може бути представлена за допомогою просторових (верх - низ, правий - лівий, схід - захід, далекий - близький), часових (день - ніч, зима - літо), кількісних, етнічних та інших параметрів. На її формування впливають мова, природа і ландшафт, виховання, освіта та інші соціальні фактори, традиція і таке інше. Мовна картина світу не стоїть поряд із специфічними картинами світу (хімічною, фізічною та ін.), вона їм передує і формує їх, тому що людина здатна розуміти світ і сама себе завдяки мові, в якій закріплюється суспільно-історичний досвід - як загальнолюдський, так і національний. Останній і визначає специфічні особливості мови на всіх її рівнях. В силу специфіки мови у свідомості її носіїв виникає певна мовна картина свіу, через призму якої людина бачить світ [6, 59-64].

Мовна картина світу формує тип відношення людини до світу (природи, тварин, самої себе як елемента світу). Вона визначає норми поведінки людини в світі, визначає її ставлення до світу. На думку Ю.Д.Апресяна [3, 45-53], будь-яка природна мова відбиває певний спосіб сприйняття і органзіації (“концептуалізації”) світу. Висловлені в ній значення складаються у певну цілісну систему поглядів, свого роду колективну філософію, яка є обов'язковою для всіх носіїв мови.

Термін мовна картина світу є метафорою, тому що в дійсності специфічні особливості національної мови, в яких зафіксовано унікальний суспільно-історичний досвід певної національної спільноти людей, створюють для носіїв цієї мови не якусь іншу, неповторну картину світу, яка відрізняється від об'єктивно існуючої, а лише специфічне “забарвлення” цього світу, зумовлене національною значимістю предметів, явищ, процесів, вибірковим ставленням до них, яке породжується специфікою діяльності, образу життя і національної культури даного народу.

Картина світу, яку можна назвати знанням про світ, лежить в основі індивідуальної і суспільної свідомості. Вона не є простим набором “фотографій” предметів, процесів, якостей, і т.і., тому що включає в себе не тільки відбиті предмети, але й позицію суб'єкта, що їх відбиває, його ставлення до цих об'єктів, причому позиція суб'єкта - така ж реальність, як і самі об'єкти. Більше того, оскільки відображення світу людиною не пасивне, а діяльне, відношення до об'єктів не тільки породжується цими об'єктами, а й здатне їх змінити через діяльність. Звідси слідує природність того, що система соціально-типових позицій, відношень, оцінок знаходить знакове відображення в системі національної мови і бере учать у конструюванні мовної картини світу.

1.2 Загальне поняття про гендерні ролі та гендерні стереотипи

Предметом розгляду цього пункту є відображення гендерних ролей в мовній картині світу. Цю систему можна звести до дихотомії “чоловік/жінка” `особа чоловічої статі/особа жіночої статі'. Це протиставлення було одним з найперших, взагалі усвідомлених людством, і в будь-якій мові має розвинуту систему лексичних засобів вираження, пов'язаних з ним конотативних значень, фразеологічних зворотів і паремій (прислів'їв та приказок). І в той час, коли не менш важливі для мовної картини світу системи просторових та часових відносин розглядалися на всіх можливих рівнях мови, мовна система відображення гендерних ролей, на жаль, не була достатньо досліджена за допомогою не тільки лінгвистичних, а й соціологічних методів, які широко використовуються саме у гендерних дослідженнях. Нам здається доцільним залучити для розгляду цієї важливої частини мовної картини світу також і дані соціології, адже міждисциплінарність є визначною рисою сучасних наукових течій: різноплановість, відмінність у вихідних точках дослідження, застосованих методів і методик дозволяє з'ясувати факти, недосяжні для дослідження методами якоїсь однієї науки [16, 48-52].

На відміну від поняття “стать” як сукупності анатомо-біологічних особливостей, поняття гендера було введено в соціологічних дослідженнях для позначення соціокультурного конструкта, який суспільство “надбудовує” над фізіологічною реальністю. Поняття гендера позначає не тільки процес продукувння суспільством розбіжностей у чоловічих та жіночих ролях, поведінці, ментальних та емоціональних характеристиках, а й сам результат - соціальний конструкт гендера. Конструювання гендерних відмінностей відбувається через певну систему соціалізації (яка виховує різні навички і психологічні якості у дівчаток та хлопчиків), розподіл праці між чоловіками і жінками і прийняті у суспільстві культурні норми, ролі і стереотипи. При цьому гендерні ролі і норми не мають універсального змісту і значно відрізняються в різних суспільствах. В цьому сенсі бути чоловіком чи жінкою зовсім не означає мати певні природні якості; це означає підкорятися передбаченим суспільством стандартам (наприклад, носити спідницю, якщо ти шотландець, або штанці -- якщо ти узбечка).

Причому хоча в різних суспільствах чоловічі та жіночі ролі можуть бути різними, у всіх діє одне правило: те, що вважається за чоловіче, маркується суспільством як пріорітетне і домінуюче; все, що вважається жіночим, визнається вторинним і підлеглим. Так була з'ясована одна з особливостей гендерних ролей і відносин - вони конституюють (стверджують) домінування у суспільстві маскулінного і придушування фемінінного. Гендер, таким чином, виявляється одним з базових принципів соціальної стратифікації. Іншими такими принципами виступають етнічність (національність), вік, соціальна приналежність [9, 67].

Створення відкритого демократичного суспільства неможливе без подолання сексизму - тобто дискримінації на підставі статі. Сексизм можна визначити як позицію чи дію, які принижують, виключають, недооцінюють та стереотипізують людей за ознакою статі. Гендерні стереотипи - це один з видів соціальних стереотипів, який базується на прийнятих у суспільстві уявленнях про маскулінне та фемінне, та про їхню ієрархію. Часто гендерні стереотипи відзначаються сексизмом стосовно жінок.

Стереотипи жіночності та чоловічності (`мужності') не просто формують людей - вони часто диктують людям в залежності від їхньої статі певні психологічні якості, норми поведінки, рід занять, професії і т.і. В традиційному суспільстві не особистість, а біологічна стать грають вирішальне значення для життя людини - Зігмунд Фрейд висловив це у відомій сентенції “Анатомія - це доля”. Від цих стереотипів страждають як жінки, так і чоловіки, і тому сучасні дослідження у царині гендера спрямовані не тільки на з'ясування вже існуючої системи гендерних ролей, стереотипів та упереджень, а й на створення нових, соціально адаптованих стереотипів, які б не обмежували особистість межами власної статі, а давали можливість якнайширше розвинути закладені природою таланти і здібності. [19, 165-175]

Гендер може бути визначений як “елемент сучасної наукової моделі людини, що відбиває соціокультурні аспекти статі, які фіксуються мовою”. Гендер розглядається як один із параметрів людської особистості. “Термін гендер покликаний виключити біологічний детермінізм, який вкладений у поняття sexus і приписує всі соціокультурні розбіжності, пов'язані зі статтю, універсальним природним чинникам” [20,12]. Гендер виявляється у стереотипах і в мовленнєвій поведінці людей.

1.3 Основи дослідження гендерної комунікативної поведінки

Мова драматичного твору на сучасному етапі наближається за своїми ознаками до реального спілкування й максимально достовірно передає його особливості. У драматичному творі автор відображує комунікативну поведінку персонажів обох статей. Цей процес не є довільним, оскільки драматург є членом соціуму, носієм англійської мови, володіє знаннями про стереотипи гендерної комунікативної поведінки й намагається відтворити їх. Судження й уявлення драматурга про те, чим визначається або відрізняється чоловіча комунікативна поведінка від жіночої, знаходять своє відображення у мовленні дійових осіб драматичних творів. Отже, драматург використовує ті чи інші риси гендерно зумовленої комунікативної поведінки для створення стереотипних ознак мовлення чоловіків і жінок.

Уявлення про те, як говорять чоловіки та жінки, складають стереотипи гендерної комунікативної поведінки, які є частиною суспільної свідомості. При цьому мовлення жінок сприймається як відхилення від норми, якою традиційно вважається чоловіча комунікативна поведінка (Дж. Коутс). Вивчення гендерно зумовленої комунікативної поведінки зосереджує увагу не лише на розбіжностях у мовленні чоловіків і жінок, але й на соціально-психологічних чинниках, що її зумовлюють. До останніх належать ситуація спілкування, мовець і слухач, які характеризуються певним соціальним станом, статтю, віком, рівнем освіти, психологічними особливостями і психічним станом (Л.Б. Нікольський). Усі ці риси обов'язково відображаються в персонажному мовленні.

Численні дослідження когнітивної природи мови та дискурсу (О.П. Воробйова, Р.С. Джеккендофф, С.А. Жаботинська, О.В. Кравченко, О.С. Кубрякова, Р.У. Ленекер, М.М. Полюжин) і розвиток прагмалінгвістики (В.І. Карабан, С. Левінсон, Л.М. Медведєва, Г.Г. Почепцов, Н.І. Сукаленко, І.П. Сусов, У. Чейф) дозволяють розглядати мовну картину світу, мовну та комунікативну компетенцію, комунікативно-прагматичні норми спілкування як фактори, що зумовлюють відмінності гендерно зумовленої комунікативної поведінки та впливають на її відображення в драматичному творі.

Гендерна комунікативна поведінка персонажів у сучасних англійських драматичних творах досліджується в праці з позиції теорії ввічливості П. Браун і С. Левінсона та принципу співробітництва Г. Грайса. Теорія ввічливості дає змогу дослідити акти поведінки, що обмежують свободу людини та впливають на її самооцінку. Принцип співробітництва враховує взаємодію комунікантів у процесі спілкування. Аналіз висловлювань персонажів драматичних творів дозволяє виявити особливості застосування вищезгаданих концепцій для вивчення ситуації неформальної міжгендерної комунікації. У дослідженні використано перформативний підхід до проблеми гендерної диференціації (С. Джонсон, Д. Камерон, Дж. Коутс), який відходить від традиційного сприйняття чоловіків і жінок як двох гомогенних груп без урахування соціальних і психологічних чинників. У свою чергу, цей підхід уможливив встановлення взаємозв'язку гендера з віком, соціальним статусом людини й особливостями ситуації спілкування. Крім того, на думку Д. Камерон, чоловіки та жінки є не пасивними виконавцями усталених гендерних зразків поведінки, а свідомими творцями, що мають певні знання про те, як гендерно забарвлене висловлювання може бути використане для досягнення необхідної мети [11, 57-164].

Урахування комунікативних стереотипів, перформативного підходу до дослідження гендера, а також впливу соціально-психологічних і комунікативно-прагматичних факторів на комунікативну поведінку сприяло висуненню тези про гендерну маркованість комунікативної поведінки персонажів сучасних англійських драматичних творів. Автори-чоловіки та автори-жінки використовують певні мовні та мовленнєві засоби для відтворення особливостей комунікативної поведінки персонажів кожної статі, оскільки спираються на наявні в суспільстві комунікативні стереотипи.

В комунікативній поведінці жінок простежується тенденція більш частотного у порівнянні з чоловіками вживання іменників і структури Adj + N при характеристиці “жіночих” і “чоловічих” цінностей. Структури N + N, V + N наявні в мовленні жінок одинично чи відсутні зовсім. У мовленні чоловіків, як і в мовленні жінок, найбільш частотним є іменник, хоча й меншою мірою. Більш значна частка в мовленні чоловіків належить прикметникам, наприклад: generous `шляхетний', open-minded `відкритий', independent `незалежний'. Структура V + N є більш уживаною чоловіками у порівнянні з мовленням жінок. Слід зазначити, що жіноча оцінка характеризується високим ступенем використання синонімічних засобів. Використовувані номінативні структури різнопланові, зокрема, це структури з опорним компонентом іменником, дієсловом, а також більш розгорнуті структури у формі складеного підмета: Ving + N, N + prep + N (N of N, N with N), Adj + N, V + prep + N, Ving. Жіноча оцінка взагалі більш позитивна, ніж оцінка чоловіків (англ. caretaker `людина, що піклується про родину', interested in the arts `цікавляться мистецтвом', giving peace and tranquility `несуть мир і спокій'). У реакціях чоловіків на аналогічні стимули спостерігається менше варіювання мовних засобів, переважають поодинокі іменники, домінувальними є також структури Adj + N, N + N, N of N. У жіночій мові більш висока, ніж у чоловічій, концентрація похідних іменників зі зменшувально-пестливими суфіксами [14, 78-84]. Отже, жіноче мовлення більш емоційно марковане, ніж чоловіче. Вочевидь, така кількість суфіксів, використовуваних жінками, демонструє потребу в розширенні набору виражальних засобів для передачі різних відтінків ніжності, зменшеності, збільшення ступеня прояву емоційно-оцінної ознаки, підкреслення характерних рис позначуваного, а також висловлення свого ставлення до нього.

Аналіз досліджуваного матеріалу показує, що для відображення мовленнєвої характеристики персонажа визначальною є стать персонажа, а не драматурга.

1.4 Гендерний компонент семантики лексичних одиниць

Гендерний аналіз дає можливість відійти від традиційних трактувань мовних явищ, а також описати мовний матеріал, з погляду уявлень про поняття “чоловіче” і “жіноче”, що є компонентами культури суспільства і піддаються постійним змінам у ході історичного розвитку.

В мові існують дві такі основні категорії, як + male `наявність чоловічого' і - male `відсутність чоловічого', отже, класифікація жінок йде під знаком (- male `відсутність чоловічого'), внаслідок чого категорії жінок відводиться негативний семантичний простір. Створено базисну класифікаційну основу + чоловіче / - чоловіче, добре і погане, у межах якої можна інтерпретувати будь-які вирази і концепти і своєрідну оцінну шкалу, засновану на єдиній ознаці “чоловіче”, що має полярні значення + / -. Гендерний параметр мовної особистості може помітно впливати на сприйняття нею ціннісної картини світу і, внаслідок цього, на її вербалізацію у мовленнєвій поведінці [18, 98-106].

Гендерний підхід дозволяє розглядати структури мови в контексті різниці між чоловіками і жінками, що особливо яскраво виражена в ряді концептів. Базовими гендерними концептами є концепти “чоловіче” і “жіноче”, що розглядаються не тільки з погляду їхньої біологічної сутності, але і як поняття, в яких відбивається чинний суспільний устрій, соціальні ролі та стереотипи статей і які змінюються у ході розвитку людського суспільства. Динамічні властивості цих концептів дозволяють їх моделювати в контексті наявної в суспільстві гендерної асиметрії і визначити ступінь андроцентричності мови, оскільки мовлення, яке розуміється широко як комунікація, закріплює і відтворює в культурі різницю між статями, у тому числі їхнє дискримінаційне розрізнення - сексизм. Явища сексизму в мові віддзеркалюються у гендерній оцінці.

Гендерна оцінка - це вид соціальної оцінки суб'єкта чи об'єкта навколишньої дійсності, підставою якої є базова ознака “чоловіче” чи “жіноче”. Як і взагалі оцінка, гендерна оцінка може займати різне місце у семантиці лексичних одиниць: вона може бути компонентом денотативного аспекту значення, компонентом конотації, а також може бути частиною обох компонентів лексичного значення. Зафіксовані мовою уявлення про “типово жіноче” і “типово чоловіче” пронизують усю гендерну систему. В комбінації з такими соціальними чинниками, як раса, національність, клас, вік гендер створює своєрідну систему соціальної ієрархії. Гендерний аспект категорії оцінки припускає розгляд того, як вербалізуються мовою ролі, норми, цінності, що відведені суспільством жінкам та чоловікам, а саме, як конструюються і віддзеркалюються в мові гендерна асиметрія та ієрархія.

Гендерна оцінка не є однаково релевантною в сферах, повязаних з поняттям “людина”. Як показує аналіз лексичних одиниць, що склали матеріал словникової вибірки, найбільша гендерна диференціація спостерігається в концептах “Вік”, “Зовнішність”, “Стосунки в родині”, “Професія”. Найменша диференціація спостерігається за ознаками соціально-майнового положення, національної приналежності, світогляду, фізичного й емоційного стану [17, 44-71].

Гендерні розбіжності спостерігаються як на рівні системи мови, так і на рівні її вживання. На рівні системи мови наявні різного типу асиметрії, що виявляються у вигляді семантичних лакун, коли в мові відсутнє позначення для якогось концепту. В англійській мові не існує фемінінного еквівалента на позначення деяких понять. Застосування чоловічого позначення щодо референта-жінки підсилює її позитивну оцінку, а номінація чоловіка жіночим позначенням знижує оцінку чи змінює її знак на протилежний вбік пейорації значення.

Немаркованість чоловічого роду виступає граматичною особливістю англійської мови, в якій гендерні розбіжності ґрунтуються на семантичних ознаках. В аспекті теорії природної морфології семантично простіші явища маркуються простіше, тобто чоловічий рід є базисним щодо жіночого. В свою чергу, семантично більш маркований член опозиції (форма жіночого роду) репрезентований довшою в лінійному відношенні й формально маркованішою формою, ніж семантично немаркований (форма чоловічого роду). З погляду кількісної характеристики базисна немаркована форма чоловічого роду відрізняється більшою частотністю вживання. Чоловічий рід використовується як нейтральний термін для позначення осіб і в займенниках англійської мові. Родове значення чоловічого роду в англійській мові можна пояснити не тільки особливостями будови англійської мови, але і тим, що чоловічий рід вважається “більш гідним”, у такий спосіб природна перевага чоловіка відбита в мові та її будові [15, 89].

Докладний аналіз лексикографічного відображення гендерного аспекту в словниках різних типів показав, що гендерний аспект відбивається в лексикографічних джерелах не регулярно. Порівняльний аналіз традиційних джерел і джерел, що складають “жіночу” лексикографію, показує, що в традиційних словниках гендерний аспект значення слова, як правило, ігнорується, що підтверджує зв'язок гендерних змін у семантиці слова з проблемою сексизму. Аналіз дефініцій, використовуваних у “жіночій” лексикографії, показує, що будь-яке нейтральне слово може набути у феміністів оцінного забарвлення. Додаткові конотації, що виникають при цьому, утруднюють визначення базового і похідного значень, а також встановлення семантичного зв'язку між вихідним і похідним значеннями. Як показує аналіз матеріалу, значення, які фіксуються в лексикографічних джерелах, піддаються змінам, бо мова реагує на нові комунікативні вимоги. Феміністична лексикографія не тільки дозволяє усвідомити весь потенціал значення слова і виробити критичне ставлення, але і сприяє закріпленню в системі мови гендерних змін [18,32-45].

Аналіз способів вираження гендерної оцінки дозволяє зробити висновок про відсутність різкої межі між “чоловічим” і “жіночим” аксіологічним мовленням. Зазначені особливості розглядаються як тенденції вживання. Таким чином, при дослідженні дихотомії “чоловіче” / “жіноче” необхідно виділяти два шари інформації: специфічний і універсальний. Кожний з цих шарів пов'язаний із впливом на формування мовного висловлювання ряду характеристик індивідів: нейрофізиологічих, психічних та інших біологічних, а також із впливом соціальних та економічних чинників. Універсальною є однакова пряма функціональної залежності оформлення “чоловічого” і “жіночого” мовленнєвого висловлювання від таких аргументів, як вік, освіта, виховання, соціальний статус, професія, економічне становище. Гендерна диференціація більшою мірою репрезентована на фонологічному і дискурсивному рівнях і меншою мірою на лексико-синтаксичному. Наприклад, жінки частіше вдаються до зменшувальних суфіксів, використовують у мові зменшувально-пестливі номінації, наприклад: “I hate her!” she cried desperately. Red-headed thing! Calling me `darling' and `honey,' and sending me handkerchiefs for C-Christmas - and then sneaking off behind closed doors and k-kissing my h-husband - “ [K.Brush, 88 - 89], вживають безліч вставних слів, модальних конструкцій, що виражають різний ступінь невпевненості, імовірності, невизначеності: “Well, you'll just have to take along what you've got. Maybe there'll be some way of getting the rest to you.” “Elmers come in every week, don't they?” Daisy demanded. “Yes, but maybe they won't always be bringing you in.” [R.Suckow, 97]. У мовленні жінок більше форм ввічливості, наприклад, тверджень у формі питань, ілокуції невпевненості при відсутності самої невпевненості : `Mr Crich can't see you. He can't see you at this hour. Do you think he is your property, that you can come whenever you like?' [Women in Love, 288 - 289]. У мовленнєвій поведінці жінок відсутня домінантність, вони вміють слухати і зосередитися на проблемах співрозмовника. Загалом мовленнєва поведінка жінок характеризується як більш гуманна, неагресивна. Жінкам властива велика поступливість, кооперативність, менша впевненість у веденні полеміки, вони частіше посилаються і наводять приклади конкретних випадків з особистого досвіду чи найближчого оточення. Мовлення чоловіків більш грубе, вони вживають нецензурні слова як вставні наприклад: `…Go to hell... Do you think I can make an actress of you in a season? Do you think I'm going to work my guts out to make you give a few decent performances and then have you go away to play some twopenny-halfpenny part in a commercial play in London? What sort of a bloody fool do you take me for?..' [Theatre p. 26]. У мовленні чоловіків надається перевага дієсловам активного стану наприклад: “I don't care,” said George. “I'll give you twenty-four hours to decide.” [Crome Yellow, 162]. Слід зазначити, що для діалогів чоловіків і жінок характерні перебивання співрозмовниками один одного. Частіше спостерігається перебивання жінок чоловіками, з одного боку. З іншого боку, перебивання чоловіків чоловіками більшою мірою заважають комунікації. Жіночому мовленню властиві експресивні моделі вираження свого ставлення до співрозмовника, до навколишньої дійсності. Загалом у мовленні жінок переважає позитивна оцінка. Асоціативні поля в чоловічому і жіночому мовленні співвіднесені з різними фрагментами картини світу: спорт, полювання, професійна, військова сфера (чоловіки), природа, родина, діти, навколишній повсякденний світ (жінки). Однією з найхарактерніших особливостей чоловічого мовлення є перевага раціонального начала над емоційним. У чоловічому мовленні спостерігаються прагнення до точності номінацій, сильніший вплив чинника “професія”, термінологічність, тенденція до використання експресивних, особливо стилістично знижених засобів. Ненормативну лексику використовують в одностатевих групах і чоловіки, і жінки. Проте вимовляти її в змішаних групах не прийнято. Полемічний стиль характеризується агресивністю. Як правило, чоловіча оцінка є переважно негативною. Аналіз матеріалу показує, що основним типом соціальних відносин, що впливають на мовленнєву поведінку комунікантів в англомовному суспільстві, є відносини переваги й підпорядкованості.

Дослідження гендерної маркованості персонажного мовлення спирається на положення про залежність комунікативної поведінки людини, зокрема її гендерного аспекту, від існуючих комунікативних стереотипів. Стереотип є сукупністю жорстко фіксованих стандартних уявлень, суджень про певний клас соціальних і мовних об'єктів, шаблонів соціальної та комунікативної поведінки [12]. Стереотипи є найпростішими елементами суспільної психіки та її реалізації в мовленні [15]. Гендер є компонентом як колективної, так й індивідуальної свідомості, що виявляється в стереотипах поведінки у спілкуванні. Гендерно зумовлені моделі поведінки визначаються суспільством, його традиціями й інститутами. Комунікативні стереотипи є частиною оцінних суджень, які характеризують поведінку в ситуації міжособистісного спілкування.

Розділ 2. Гендерні особливості авторського мовлення на матеріалі творів “The Vampire Lestat” by Ann Rice та “The Blessing Way” by T. Hillerman

У міжгендерному спілкуванні персонажі-чоловіки приділяють належну увагу чіткому й логічному викладу інформації, певною мірою ігноруючи підтримання доброзичливої атмосфери спілкування. Жінки спрямовують свої зусилля в першу чергу на створення доброзичливої атмосфери спілкування. Суттєва відмінність комунікативної поведінки персонажів у драматичних творах полягає у використанні чоловіками стратегії домінування, а жінками - стратегії співробітництва в міжгендерному спілкуванні відповідно до існуючих у суспільстві комунікативних стереотипів.

Характерною ознакою чоловічої комунікативної поведінки є використання додаткових засобів, які знижують ефект мовленнєвого акту, спрямованого на посилення статусу адресата. У наведеному нижче прикладі висловлювання персонажа-чоловіка демонструє його небажання брати на себе зобов'язання, супроводжуючи обіцянку настановою, та бажання отримати компенсацію за свої витрати:

H: You - go and stuff your bird I'll do my best.[21]

Чоловічій комунікативній поведінці притаманне вживання мовленнєвих актів, які підвищують статусну позицію адресанта. Так, у репліках персонажів-чоловіків накази (ін'юнктиви) реалізуються в частіше, ніж у репліках персонажів-жінок.

У висловлюваннях персонажів-жінок можлива реалізація мовленнєвих актів, що зміцнюють статусну позицію адресанта. Так, погрози (менасиви) зустрічаються в репліках персонажів-жінок частіше, ніж у висловлюваннях персонажів-чоловіків. Проте реалізація погрози в репліці жінки можлива, якщо інші мовленнєві акти, які підвищують статус адресата (напр., непрямі настанови), не дають бажаних результатів. Так, непряма настанова у наведеному нижче прикладі не досягає мети і персонаж-жінка наказує, а потім погрожує, щоб позбутися знайомого, який її шантажує:

P.: I think you'd better go. Now!

F.: (reasonably) But I'm trying to help you.

P.: (pointing to the door) Get out![...]If you don't get out of here I shall call the police!

F.: The police? Whatever will you tell them?

P.: (nervously) I'll - I'll tell them you broke into my house.

F.:But I didn't. (Pointedly) You opened the front door yourself [21]

Крім того, аналіз міжгендерного спілкування доводить існування взаємозв'язку гендера з іншими соціальними характеристиками, що демонструють приклади спілкування подружніх пар. У такому випадку гендер взаємодіє з соціальною роллю чоловіка, що є притаманною представникам чоловічої статі. Стереотипно в британському суспільстві соціальний статус чоловіка вищий за соціальний статус дружини [19, 25]. У проаналізованому матеріалі вибір мовленнєвих актів персонажем-чоловіком у ситуації спілкування подружньої пари демонструє його бажання підвищити свій соціальний статус. У наведеному нижче прикладі перформатив з використанням дієслова to forgive спрямований на підвищення статусу персонажа-чоловіка в парі "чоловік - дружина":

He: How dare you not care? Listening round corners. It's intolerable the lack of trust in this house. Life's not worth living without trust.

She: That's what I'm saying. So let me go.

He: Look it's all right. I forgive you [ додаток 1]

Вибір подібного мовленнєвого акту адресантом-жінкою спрямований на підвищення статусу адресата-чоловіка.

Наприклад, вибір перформатива з to promise підвищує статус адресата-чоловіка:

He:"I'll do what I can, I promice you" he said. [додаток 1]

Аналіз невербальних компонентів гендерно зумовленої комунікативної поведінки, поданої в авторських ремарках, показує, що емоції визначають комунікативну поведінку жінок у 1,4 рази частіше, ніж чоловіків. Загалом, для зображення представників кожної статі драматурги використовують різні невербальні елементи. Так, вказівка на нервовість, благання, переляк, гигикання, плач у скрутних обставинах, тупання ногою для демонстрації гніву властиві тільки персонажам-жінкам. Проте лише персонажі-чоловіки підморгують співрозмовнику, клацають пальцями та свистять.

2.1 Лексико-стилістичний аспект відображення гендерної вербальної поведінки персонажів у сучасній англійській драмі

Однією з проблем дослідження особливостей вияву людського фактору в мові є встановлення лексико-стилістичних засобів і способів їх інтеграції залежно від статі комунікантів. Розбіжності у вживанні мовних одиниць у репліках персонажів однієї статі було вирахувано як відсоток відносно загальної кількості вживання цієї одиниці у висловлюваннях персонажів обох статей у ситуації неформального міжгендерного спілкування.

Особливості мовного вираження оцінки

У висловлюваннях персонажів-жінок частіше використовується загальна позитивна оцінка (65% уживань), для реплік персонажів-чоловіків притаманною є негативна оцінка (58% уживань). Відмінності в реалізації загальної позитивної оцінки полягають у вживанні прикметників admirable (100% уживань), charming (80% уживань), sweet (78% уживань), lovely, gorgeous (75% уживань), mаrvelous (67% уживань), nice (65% уживань), що є більш характерними для висловлювань персонажів-жінок[19, 32]. Наприклад:

A.: I caught images from the thoughts of the musicians that told me what they looked like, what they saw when they looked at each other and into mirrors. They were slender, sinewy, and altogether lovely young mortals - beguilingly androgynous and even a little savage in their dress and movements --two male and one female[додаток 2]

Для реплік персонажів-чоловіків типовим є вживання прикметника splendid. Наприклад:

"You're getting a spleandid pale."[додаток 1]

Таким чином, вербальна поведінка персонажів-жінок характеризується більшою стриманістю в реалізації загальної негативної оцінки, а персонажів-чоловіків - загальної позитивної оцінки, що відображує позитивну налаштованість персонажів-жінок, та негативний настрій персонажів-чоловіків.

Уживання кваліфікаторів, лексичних і фразеологічних одиниць із семантичною функцією кваліфікації ступеня вияву ознаки та її вираження (А.Е. Левицький). У висловлюваннях персонажів-жінок використовуються інтенсифікатори, що належать до нейтральної лексики: so (76% уживань), too (74% уживань), very (70% уживань). Для зображення вербальної поведінки персонажів-жінок типовим є підсилення ступеня вияву оцінки певної ознаки шляхом сполучення інтенсифікаторів so і very (87,5% уживань) [9, 38].

Наприклад:

S: So very eloquent of dread it was this music. [додаток 2]

Для реплік персонажів-чоловіків характерним є вживання інтенсифікаторів, що генетично походять від вульгаризмів: damn (72% вживань), bloody (80% уживань), fucking (100% уживань). Наприклад:

"She looked pretty fucking dead to me," Mrs. Kreutzer [додаток 1]

Вербальна поведінка персонажів-чоловіків демонструє перевагу у їхньому мовленні кваліфікаторів-лімітаторів, що зменшують вияв ознаки (69% уживань). Наприклад:

H.: You're also a bit thin on chairs, and a table [22]

Вживання емфатичного do, притаманного реплікам персонажів-жінок (67% уживань). Сполучення do з кваліфікатором-інтенсифікатором також характеризує вербальну поведінку персонажів-жінок (100% уживань). Наприклад:

Yes, I wanted to get closer to it. I wanted to do it. Maybe make the little unknown band of Satan's Night Out famous. I was ready to come up.[додаток 2]

Реплікам персонажів-жінок належить 70% уживань форм, які знижують категоричність висловлювання.

Наприклад:

It doesn't bother me, I don't want to seem disloyal, but it wasn't the big dream, you know. It was just a wish. [додаток 2]

Таким чином, використання вищезазначених одиниць у репліках персонажів відображує схильність жінок перебільшувати зниження категоричності висловлювання та схильність чоловіків до конкретності оцінки ознаки та грубої експресивної лексики через нехтування комунікативно-прагматичними нормами спілкування.

2.2 Використання стилістично забарвленої лексики

Вживання вульгаризмів. Вербальна поведінка персонажів-чоловіків характеризується реалізацією таких вульгаризмів, як to fuck та його похідних, bloоdy, hell, damn для вираження сильних негативних емоцій незалежно від дистанції між комунікантами. У наведеній нижче репліці персонажа-чоловіка вульгаризм fucking використовується в розмові зі знайомою жінкою:

"Fuck, you ought to tell them to go to hell," Mr. Kreutzer [додаток 1]

У вербальній поведінці персонажів-жінок простежується залежність частоти вульгаризмів від статусних властивостей адресата-чоловіка, віку самої жінки та стилістичної маркованості лексеми. Вульгаризми to fuck, bloоdy типові лише для висловлювань молодих персонажів-жінок і дівчат-підлітків при вираженні високого ступеня негативних емоцій. Так, у наведеному нижче прикладі чоловік використав вульгаризм для демонстрації свого негативного відношення до речей, які можуть його вбити:

Fuck!Of course I was scared from time to time. The stench of chemicals and gasoline sickened me. The drone of air conditioners and the whine of the jet planes overhead hurt my ears. [додаток 2]

Лексичні одиниці hell, damn, що знаходяться на межі вульгаризмів і загальновживаної лексики, характеризують вербальну поведінку персонажів незалежно від їх віку під час спілкування із представниками протилежної статі.

Використання табуйованої й евфемістичної лексики. Вигук Gosh, що замінює табуйоване церквою слово God, вживається винятково в репліках персонажів-жінок:

The second thing that brought me back -gosh, the decisive thing really -- was the sudden presence near me of a band of young rock singers who called themselves Satan's Night Out.

Реалізація комунікативів, під якими, за Н.О. Курносовою, розуміємо мовні одиниці зі значенням реакції комуніканта на слова співрозмовника та ситуацію спілкування. Для жіночої вербальної поведінки типовим є використання комунікативів, що мають у своєму складі евфемізми, які замінюють табуйоване God: my goоdness! (100%), thank goodness (100%), oh, dear! (76%), for goоdness' sake (75%), good Heavens! (67%), for Heaven's sake (57%):

Good Heavens! I could hear their whining electric guitars, their frantic singing. [додаток 2]

Чоловічій вербальній поведінці притаманне вживання табуйованих thank God (85%); God, For God's sake (67%):

"For God's sake, darling, I think you just missed her."[додаток 1]

Крім того, в репліках персонажів-чоловіків надається перевага вульгаризмам Bloody hell! (100% уживань), Damn! та Hell! (по 72% вживань):

„You ought to tell them to go to hell”[додаток 1]

У вживанні елементів “дитячого” мовлення. Для персонажів-жінок характерним є використання димінутивного суфікса, редуплікованих форм прикметників, третьої особи замість другої для створення дружньої атмосфери:

I was just a teeny-weeny bit unimaginative. [додаток 2 ]

Гендерні особливості використання стилістично забарвленої лексики в персонажному мовленні сучасних англійських драматичних творів відображують більшу чутливість жінок, порівняно з чоловіками, до комунікативних норм суспільства, яке табуює вживання стилістично зниженої лексики, прагнення жінок створити дружню атмосферу спілкування й бажання чоловіків справити враження на співрозмовника своєю ерудицією.

Використання фразеологізмів є типовим для жіночої вербальної поведінки (60% уживань):

Now, when a vampire turn up out of the blue to the underground as we call it. [додаток 2]

Вживання прислів'їв, у свою чергу, притаманне висловлюванням персонажів-чоловіків (75% уживань). Крім того, у їхніх репліках має місце пародіювання прислів'їв для уникнення їх повчального характеру. Наприклад, an apple a day keeps the doctor away у висловлюванні персонажа-чоловіка набуває такого вигляду:

T. …a screw a day keeps the tax man away [ 21].

Гендерні розбіжності використання фразеологізмів у персонажному мовленні пов'язані, з одного боку, зі стереотипом значущої для жінок образно-емоційної оцінки предметів і явищ навколишньої дійсності та, з іншого, зі стереотипом прагнення чоловіків до повчальності й авторитарності у міжгендерному спілкуванні;

Вживання звертань. У кількісному відношенні використання звертань є частотнішим для висловлювань персонажів-жінок. Однак ширший спектр звертань притаманний вербальній поведінці персонажів-чоловіків. У їхніх репліках зареєстровані й фамільярні звертання під час спілкування зі сторонніми жінками:

B. My dear Miss Douffet, how can I possibly make you understand?

L. Please! Do not use that form of words to me. I am not your "dear"! We have only met once before, please remember [ 22, 87].

Таким чином, лексико-стилістичні засоби мають гендерну маркованість і характеризують відображувану в драмі вербальну поведінку представників певної статі. Типовою рисою жіночої вербальної поведінки в сучасних англійських драматичних творах є прагнення створити доброзичливу атмосферу спілкування, уникати засобів, що можуть образити співрозмовника, демонструвати загальну позитивну налаштованість персонажів-жінок. Щодо чоловічої вербальної поведінки, то вона демонструє загальний негативний настрій комуніканта, зосередження на своїх власних проблемах, небажання враховувати інтереси співбесідника.

Висновки

Мовленнєва характеристика дійових осіб драматичних творів відбиває їх гендерні характеристики відповідно до наявних у суспільстві комунікативних стереотипів. Дослідження прагматичних відмінностей гендерно зумовленої комунікативної поведінки свідчить про тенденцію надавати лідерство персонажам-чоловікам у ситуації неформального міжгендерного спілкування в парі “чоловік - жінка”. Комунікативна поведінка персонажів-жінок демонструє врахування інтересів і мовця, і слухача. Комунікативна поведінка персонажів-чоловіків спрямована на чіткий і логічний виклад інформації, при цьому ігнорується атмосфера спілкування. У свою чергу, комунікативна поведінка персонажів-жінок спрямована на підтримання доброзичливої атмосфери спілкування, при цьому ігнорується логіка викладення інформації.

Комунікативній поведінці персонажів-чоловіків притаманне використання стратегії домінування та її складових, а для комунікативної поведінки персонажів-жінок характерне використання стратегії співробітництва й відповідних мовленнєвих актів, що відповідає комунікативним стереотипам, наявним у британському суспільстві. Крім того, в ситуації міжгендерного спілкування гендер може виступати єдиною статусною ознакою, що зумовлює вибір комунікативної поведінки й ігнорує такі статусні риси, як вік, соціальний стан, професія. Певні особливості у використанні невербальних компонентів комунікативної поведінки свідчать про відмінності в емоційній сфері персонажів-чоловіків і персонажів-жінок: емоційну стриманість перших і нестриманість останніх, коли йдеться про емоції, що демонструють слабкість людини.

Комунікативну поведінку персонажів-жінок визначають мовленнєві акти, що підвищують статус адресата (обіцянки, прохання), і мовленнєві акти (погрози), які підвищують статус адресанта. Особливістю комунікативної поведінки персонажів-чоловіків є використання мовленнєвих актів (наказів), спрямованих на підвищення статусу адресанта. Реалізація в репліках персонажів-чоловіків обіцянок, які підвищують статус адресата-жінки, супроводжується демонстрацією небажання чоловіків брати на себе зобов'язання. Для висловлювань персонажів-чоловіків типовим є ігнорування реплік персонажів-жінок.

Наявність лексико-стилістичних розбіжностей чоловічої та жіночої вербальної поведінки персонажів виявляє суттєві відмінності їх мовної картини світу, мовної компетенції. Реалізація лексико-стилістичних особливостей чоловічої вербальної поведінки відображує більш негативне сприйняття персонажами-чоловіками навколишнього світу порівняно з жінками. Цей факт виявляється у стриманості персонажів-чоловіків під час висловлення загальної позитивної оцінки, нестриманості у вираженні загальної негативної оцінки. Персонажам-чоловікам притаманне нехтування нормами етики суспільства, яке вважає вживання вульгаризмів неприпустимим. Таким чином, для висловлювань персонажів-чоловіків характерне вживання значної кількості вульгаризмів, табуйованої лексики, комунікативів і кваліфікаторів, які належать до стилістично зниженої лексики. Бажання продемонструвати високий рівень ерудиції, повчальне та зневажливе ставлення до співрозмовника-жінки з метою підвищення своєї статусної позиції відображається у використанні варваризмів й іноземних слів, професійної лексики, фамільярних звертань і прислів'їв.

Реалізація лексико-стилістичних особливостей жіночої вербальної поведінки відображує більш позитивне сприйняття жінками навколишнього світу та свого місця в ньому. Таке відображення світу виражається у використанні значної кількості кваліфікаторів-інтенсифікаторів і лексичних одиниць загальної позитивної оцінки, у схильності до реалізації епістемічних модальних форм і кваліфікаторів-модераторів, що знижують категоричність висловлювань у репліках персонажів-жінок. Висока чутливість жінок до норм поведінки в суспільстві, яке вважає вживання певних груп лексики непристойним, відображається у використанні комунікативів, фразеологічних одиниць, кваліфікаторів, що є евфемістичними або належать до нейтральної лексики. Образне сприйняття дійсності знаходить своє втілення у значній кількості ідіом і фразеологічних сполучень, притаманних вербальній поведінці персонажів-жінок.

Результати роботи окреслюють шляхи подальшого лінгвістичного дослідження гендерного аспекту комунікативної поведінки мовця в усному мовленні, а також особливостей персонажного мовлення у драматичних творах.

Література

1. Абаєва М.К. Фразеологическая семантика как часть языковой картины мира//Национально-культурный компонент в тексте и языке. Материалы II Международной конференции 7-9 апреля 1999 г. Часть 2 - Мн.: БГУ, 1999. - С.3-4.

2. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія в культурно-етичному висвітленні. - К.: Наукова думка, 1989. - 134 с.

3. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания// Вопросы яыкознания - 1995. - №1. - С.45-53.

4. Баранцев К.Т. (уклад ) Англо-український фразеологічний словник Близько 30 000 словосполучень. 2-ге вид., випр. К.:Знання, 2005. - 1056 с.

5. Дмитрієва М. Гендерні ролі та їх відображення в мовній картині світу// Матеріали київського міського семінару із гендерної лінгвістики 26 квітня 2006. - С. 1-2.

6. Маслова В. А. Лингвокультурология: Учеб. пособие для студ. вузов. -- М.: Academia, 2001. -- 204с.

7. Телия В. Н. Метафоризация и её роль в создании языковой картины мира // Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. М, 1988. - С. 173-203.

8. Цивьян Т.В. Лингвистические основы балканской модели мира. - М.: 1990.-240с.

9. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. - М.: Изд-во Моск. госуниверситета, 1982.

10. Лабунская В.А. Экспрессия человека: общение и межличностное познание. - Ростов-н/Д: Феникс, 1999.

11. Cameron D. Nonverbal behavior, gender, and influence.// J. of Pers. & Soc. Ps.. 1995.

12. Feldman R.S. Understanding Psychology.- Robert S. Feldman. 2-nd edition, 1990.


Подобные документы

  • Гендерні особливості комунікативної взаємодії та її стратегії. Гендерний аспект вживання мовленнєвих актів і засобів їх модифікації. Лексико-стилістичний аспект відображення гендерної вербальної поведінки чоловіків і жінок у сучасній англійській драмі.

    курсовая работа [43,0 K], добавлен 18.10.2011

  • Гендерні особливості японської мови, характеристика особливостей жіночого та чоловічого мовлення. Аналіз аспектів гендерної проблематики в лінгвістиці. Існування відмінностей в чоловічій і жіночій мові як фактор японської концепції соціальних ролей.

    курсовая работа [36,9 K], добавлен 14.11.2012

  • Комунікативна невдача як об’єкт лінгвістичного дослідження. Мовна гра як фактор виникнення невдачі. Особливості рекламного дискурсу. Використання сленгової лексики, різноманіття інтерпретації мовної одиниці, вживання каламбуру як причини невдачі слоганів.

    дипломная работа [67,6 K], добавлен 17.09.2014

  • Аналіз фахових та фонових знань, необхідних перекладачу для роботи з текстами економічного характеру. Способи перекладу лексичних одиниць в економічному тексті. Використання граматичного часу при перекладі. Розмежування між активним та пасивним станами.

    дипломная работа [142,1 K], добавлен 22.07.2011

  • Вживання іноземної лексики в усному мовленні та на письмі. Формування лексичних навичок шляхом багаторазового повторювання матеріалу. Організація класу. Мовленнєво-фонетична зарядка. Картки з завданням. Презентація нових лексичних одиниць. Підсумок уроку.

    конспект урока [866,9 K], добавлен 02.03.2013

  • Розвиток та становлення когнітивної лінгвістики. Аналіз поняття концепту, фрейму, сценарію, стереотипу та скрипу. Визначення смислового наповнення концептів любов і кохання. Особливості їх концептуалізації у свідомості носіїв української мови та культури.

    курсовая работа [89,9 K], добавлен 25.02.2013

  • Вивчення засобів увиразнення ідеї державотворення за допомогою фразеологічної семантики. Особливості функціонування фразеологічних одиниць офіційно-ділового стилю. Мовні картини світу: принципи утворення та складові. Проблеми семантики речення та тексту.

    статья [22,4 K], добавлен 18.12.2017

  • Особливості стилістики сучасної української літературної мови. Стилістика літературної мови і діалектне мовлення. Особливості усного та писемного мовлення. Загальна характеристика лексичної стилістики. Стилістично-нейтральна та розмовна лексика.

    курсовая работа [67,4 K], добавлен 20.10.2012

  • Концепт як когітолінгвокультурне утворення, компонент мовної та концептуальної картин світу. Пісенний дискурс як середовище об’єктивації емоційного концепту. Ціннісна складова емоційного концепту РАДІСТЬ на матеріалі сучасних англомовних пісень.

    дипломная работа [131,6 K], добавлен 22.11.2012

  • Поняття аксиології як науки про цінності, дослідження категорії суб’ктивної оцінки. Аналіз лексики творів іспанських авторів доби Золотого Віку. Проблеми особистості в мові, прагматичний ракурс дослідження. Приклади вживання лексики суб’єктивної оцінки.

    магистерская работа [101,6 K], добавлен 02.12.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.