Концепт "влада" в українські мовній картині світу

Наступним етапом аналізу є обчислення відсоткової кількості реакцій, які складають тематичні групи, від загальної кількості відповідей чоловіків (перше число в дужках), а потім процентної кількості асоціацій від загальної кількості реципієнтів-чоловіків (друге число в дужках). Цей етап аналізу концепту є завершальним під час моделювання структури концепту.

Тематична групу «влада як система державних органів» складають 30 відповідей: державні органи управління - 16 відповідей (8%; 36,8%), негативне в системі владних відносин - 2 відповіді (1%; 4,6%), нормативні ресурси влади - 8 відповідей (4%; 18,4%), бюджетно-фінансові повноваження - 1 відповідь (0,5%; 2,3%) обов'язки влади - 3 відповіді(1,5%; 6,9%).

До групи «влада як суб'єкт владних відносин або особа, наділена владою», увійшла 91 відповідь: персоніфікація влади - 9 відповідей (4,5%; 20,7%), суб'єктивна оцінка моральних якостей осіб, представників влади: аморальність - 5 відповідей (2,5%; 11,5%), моральні цінності та здібності людини - 11 відповідей (5,5%; 25,3%), ганебне у вчинках представників влади - 37 відповідей (18,5%; 85,1%), блага, що отримує людина внаслідок її приходу до влади - 26 відповідей (13%; 59,8%), вплив влади на людину, суб'єкт влади - 3 відповіді (1,5%; 6,9%).

Загальна кількість відповідей в тематичній групі «влада як вплив системи» становить 79 відповідей: негативний вплив влади - 13 відповідей (6,5%; 29,9%), бездіяльність суб'єкта влади (відсутність впливу) - 10 відповідей (5%; 23%), наслідки впливу влади - 3 відповіді (1,5%; 6,9%), могутній вплив (сила) - 40 відповідей (20%; 90%), воля, свобода в діях - 8 відповідей (4%; 18,4%), шляхи досягнення влади (впливу) - 5 відповідей (2,5%; 11,5%).

Символічні асоціати - 5 відповідей (2,5%; 11,5%). Асоціати, що не увійшли до жодної групи, - 10 відповідей (5%; 23%). У ході вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту від представників чоловічої статі було отримано 215 асоціатів.

Когнітивні ознаки за ступенем яскравості вияву ознаки були розподілені всередині структури концепту і наведені у вигляді ядра концепту, його ближньої та дальньої периферії. Підраховано їх відсоткове співвідношення. До ядра ми віднесли реакції, кількість яких у відсотковому відношенні від загальної кількості реципієнтів чоловіків складає відрізок від 42 % до 14 % (перше число % від загальної кількості реакцій, друге число % від загальної кількості реципієнтів в групі чоловіків):

ядро: гроші (8,4; 41,9), корупція (7; 34,9), брехня (4,7; 23,3), сила (2,8; 14), відповідальність (2,8; 14), порядок (2,8; 14);

ближня периферія: бізнес (2,3; 11,6), керувати (2,3; 11,6), вседозволеність (1,9; 9,3), злочинність(1,9; 9,3), впевненість(1,9; 9,3), стабільність (1,9; 9,3);

дальня периферія: захищеність(1,4; 7), можливості, беззаконня, багатство, президент, вплив, обіцянки, держава, повага, байдужість щодо потреб народу (0,9; 4,7), лідер, кримінал, безвідповідальність, недоторканість, засіб легкої наживи, задоволення амбіцій, політика, зрада, бездіяльність, безкарність, бруд, свобода, справедливість, самотність, надійність(0,5; 2,3), Верховна Рада, визнання, виконання вказівок зверху, високий паркан, авторитет, акції, аморальність, Бакутина, банкрут, безпринципність, болото, висота, ганебність, гарант прав та свобод, гідне життя, демократичність, депутат, деспотизм, дисципліна, діалог, дороге авто, жадібність, законність, залежність, зло, кабінет міністрів, клани, компроміс, контроль, Кучма, маніпуляція свідомістю громадян, міліція, насильство, нахабність, національне піднесення, недовіра, незалежність, непрофесійність, неспроможність, нірван, норма, обов'язок, олігархи, організованість, партія "Регіонів", підкорення, правопорушення, прем'єр-міністр, престиж, продажність, прозорість, професійність, райадміністрація, расизм, рахунки в іноземних банках, ризик, рішучість, сварки, система, слово, спокій, спокуса, страх, суди, тупість, турбота, фараон, фінансова дисципліна, хабарники , цар, Цезар.

Аналіз кількісного та процентного співвідношення отриманих мовних реакцій, дозволяє зробити висновок, що ознаками концепту «влада» для когнітивної свідомості представників української лінгвокультури чоловічої статі є: гроші, сила, керівництво, корупція, злочинність, брехня, відповідальність, порядок, бізнес, вседозволеність, впевненість, стабільність.

Вважаємо, що носії української мови чоловічої статі виділяють такі значення в досліджуваному концепті: вплив, аморальність вчинків представників влади, державний лад, свобода в діях, утилітарні ресурси, моральні цінності представників влади.

Структура концепту «влада» в свідомості жінок є такою:

ядро: корупція - 26, гроші - 24, сила - 18, законність - 12, брехня - 11;

ближня периферія: беззаконня - 7, злочинність - 7, уряд - 7, непорядність - 6, президент - 6, безвідповідальність - 5, боротьба за свої інтереси - 5, відповідальність - 5, стабільність - 5;

дальня периферія: порядок - 4, вседозволеність - 4, порядок - 4, безкарність - 4, хабарники - 4, багатство - 4, держава - 4, безпорадність - 4, можливості - 4, непрофесійність - 4, вибори - 4, жадібність - 4, керівник - 4, керувати - 3, зрада - 3, корисливість - 3, міць - 3, порядність - 3, могутність 3, вплив - 3, неспроможність - 3, захищеність - 3, порядність - 3, парламент 2, повага - 2, повага - 2, нахабність - 2, недовіра - 2, некорисна - 2, право - 2, сором - 2, соціальна незахищеність - 2, розум - 2, ціни - 2, цар - 2, спокій олігархи - 2, нахабність - 2, недовіра - 2, некорисна - 2, право - 2, сором - 2, соціальна незахищеність - 2, розум - 2, ціни - 2, цар - 2, спокій олігархи - 2, Верховна Рада - 2, депутат - 2, банда - 2, бандитизм - 2, кар'єра - 2, бездіяльність - 2, зубожіння народу - 2,всемогутність - 2, законотворчість - 2, добробут - 2, бардак - 2, авторитет - 1, американські гірки - 1, антагонізм до викон. влади - 1, армія - 1, байдужість щодо потреб народу - 1, безвладдя 1, бездушність - 1, безпека - 1, безсоромність - 1, бізнес - 1, благополуччя - 1, брехуни - 1, бруд - 1, брутальність - 1, бути фаворитом - 1, бюджет - 1, вдячність - 1, визнання - 1, володар - 1, воля - 1, впевненість - 1, все найкраще собі - 1, ганебність - 1, гідність - 1, гордість - 1, демократичність - 1, добродушність - 1, довіра - 1, егоїсти - 1, екстремальність - 1, жінка - 1, жіноче ім'я - 1, жорстокість - 1, задоволення амбіцій - 1, замилювання - 1, зверхність - 1, здирництво - 1, зло - 1, інопланетяни - 1, компроміс - 1, лад в Україні - 1, Лада - 1, люди без сумління та гідності - 1, мета - 1, мітинги - 1, можливість подорожувати - 1, мудрість - 1, надійність - 1, надія - 1, насильство - 1, Наташа - 1, не вміє керувати країною - 1, невпевненість - 1, невпорядкованість - 1, недоторканість - 1, недоторканість перед законом - 1, не корумпованість - 1, не легітимність - 1, неспокій - 1, нестабільність - 1, нечесність - 1, нещирість - 1, низька оплата праці - 1, обіцянки - 1, обов'язок - 1, Оля - 1, організаторські здібності - 1, освіченість - 1, основа держави - 1, павутиння - 1, палаци - 1, перегони - 1, печія - 1, підкорення - 1, пільги - 1, пітьма - 1, податки - 1, покора - 1, політика - 1, порушення Конституції - 1, правди не доб'єшся - 1, прем'єр-міністр - 1, престиж - 1, проблеми - 1, професійність - 1, процвітання - 1, рішучість - 1, розкол України - 1, розкрадання держ. майна - 1, розподіл - 1, розумово відсталі - 1, свист - 1, сміттєзвалище - 1, спонукання - 1, справедливість - 1, страх - 1, Тимошенко - 1, тимчасова - 1, турбота - 1, хитка - 1, християнство - 1, цунамі - 1, чоловік - 1, Шуфрич - 1, Щуровський - 1, Янукович - 1.

На третьому етапі аналізу структури концепту в свідомості жінок, представниць української лінгвокультури, нами було підраховано процентне співвідношення кількості реакцій, що складають тематичні групи, від загальної кількості мовних реакцій у групі жінок (перше число в дужках), а потім відсоткову кількість отриманих реакцій від загальної кількості реципієнтів в цій групі ( друге число в дужках).

Тематична група «влада як система державних органів» - 55 відповідей: державні органи управління - 24 відповіді (7,2%; 31,2%), негативне в системі владних відносин - 8 відповідей (2,4%; 11,2%), нормативні ресурси влади - 21 відповідь (6,3%; 29,4%), бюджетно-фінансові повноваження - 1 відповідь (0,3%; 1,4%), обов'язки влади - 1 відповідь (0,3%; 1,4%).

Тематична група «влада як суб'єкт владних відносин, або особа наділена владою» - 148 відповідей: персоніфікація влади - 16 відповідей (4,8%; 25,6%); суб'єктивна оцінка моральних якостей осіб, представників влади: аморальність - 24 відповіді (7,2%; 33,6%), моральні цінності, позитивні характеристики особи - 21 відповідь (6,3%; 29,4%), ганебне у вчинках представників влади - 57 відповідей (17,1%; 79,8%); блага, що отримує людина внаслідок її приходу до влади - 28 відповідей (8,4%; 36,4%); вплив влади на людину, суб'єкт влади - 2 відповіді (0,6%; 2,8%).

Тематична група «влада як вплив системи» - 131 відповідь:

негативний вплив влади - 19 відповідей (5,7%; 26,6%), бездіяльність суб'єкта влади (відсутність впливу) - 27 відповідей (8,1%; 37,8%), наслідки впливу влади - 7 відповідей (2,1%; 9,8%), могутній вплив (сила) - 43 відповіді (12,9%; 85,4%), воля, свобода в діях - 14 відповідей (4,2%; 19,6%), шляхи досягнення влади (впливу) - 3 відповідей (0,9%; 4,2%).

Символічні асоціати - 7 відповідей (2,1%; 9,8%). Асоціати, що не увійшли до жодної групи - 29 відповідей (8,7%; 40,6%). Загальна кількість асоціатів в групі жінок становить 370 відповідей.

Когнітивні ознаки за ступенем яскравості були розподілені всередині структури концепту у вигляді ядра, ближньої периферії та дальньої периферії та було підраховано їх відсоткове співвідношення від загальної кількості реакцій в групі жінок та загальної кількості реципієнтів в цій же групі. Близькість концептуальних ознак до ядра концепту свідчить про важливість таких ознак для носіїв мови, віддаленість від ядра вказує на їх другорядність.

До ядра ми віднесли реакції, кількість яких у відсотковому відношенні від загальної кількості реципієнтів складає відрізок від 35% до 14% (перше число у дужках % від загальної кількості реакцій в групі жінок, друге - % від загальної кількості реципієнтів в цій же групі):

ядро: корупція (7; 35,1), гроші (6,5; 32,4), сила (4,9; 24,3), законність (3,2; 16,2), брехня (3; 14,9);

ближня периферія: беззаконня (1,9; 9,5), уряд (1,9; 9,5), злочинність (1,9; 9,5), непорядність (1,6; 8,1), президент (1,6; 8,1), безвідповідальність (1,4; 6,8), боротьба за свої інтереси (1,4; 6,8), відповідальність (1,4; 6,8), стабільність (1,4; 6,8);

дальня периферія: порядок (1,1; 5,4), вседозволеність, порядок, безкарність, хабарники, багатство, держава, безпорадність, можливості, непрофесійність, вибори, жадібність, керівник, керувати (0,8; 4,1), зрада, корисливість, міць, порядність, могутність, вплив, неспроможність, захищеність, порядність, повага (0,5; 2,7), нахабність, недовіра, некорисна, сором, соціальна незахищеність, розум, ціни, цар, спокій олігархи, нахабність, недовіра, некорисна, право, Верховна Рада, депутат, банда, бандитизм, кар'єра, бездіяльність, зубожіння народу, всемогутність, законотворчість, добробут, «бардак», авторитет (0,3; 1,4), американські гірки, антагонізм до виконавчої влади, армія, байдужість щодо потреб народу, безвладдя, бездушність, безпека, безсоромність, бізнес, благополуччя, брехуни, бруд, брутальність, бюджет, вдячність, визнання, володар, воля, впевненість, все найкраще собі, ганебність, гідність, демократичність, добродушність, довіра, егоїсти, екстремальність, жінка, жіноче ім'я, жорстокість, задоволення амбіцій, замилювання, зверхність, здирництво, зло, інопланетяни, компроміс, лад в Україні, Лада, люди без сумління та гідності, мета, мітинги, можливість подорожувати, мудрість, надійність, надія, насильство, Наташа, не вміє керувати країною, невпевненість, невпорядкованість, недоторканість, не корумпованість, не легітимність, неспокій, нестабільність, нечесність, нещирість, низька оплата праці, обіцянки, обов'язок, Оля, організаторські здібності, освіченість, основа держави, павутиння, палаци, перегони, печія, підкорення, пільги, пітьма, податки, покора, політика, порушення Конституції, правди не доб'єшся, прем'єр-міністр, престиж, проблеми, професійність, процвітання, рішучість, розкол України, розкрадання державного майна, розподіл, розумово відсталі, свист, сміттєзвалище, спонукання, справедливість, страх, Тимошенко, тимчасова, турбота, хитка, християнство, цунамі, чоловік, Шуфрич, Щуровський , Янукович.

Результати аналізу кількісного та відсоткового співвідношення реакцій дозволили нам зробити висновок про те, що ознаками концепту «влада» для когнітивної свідомості жінок, представниць української лінгвокультури, є: гроші, сила, боротьба за свої інтереси, злочинність, корупція, брехня, безвідповідальність, непорядність, уряд, президент, законність, беззаконня, відповідальність, стабільність.

мовний лексема концепт влада

Таблиця 4 Кількісний аналіз ядра та ближньої периферії концепту «влада» в групі чоловіків та жінок

Смислові ряди концепту носіями української мови вибудовуються так: вплив, аморальність представників влади та їхніх вчинків, державні органи управління, свобода в діях, утилітарні ресурси, моральні цінності представників влади, закон та його порушення та характеризують світоглядний напрям в усвідомленні влади представниками української лінгвокультури (див. таблиця 5).

Таблиця 5

Виділені значення в концепті «влада» в групі чоловіків та жінок

Таблиця 6

Ознаки концепту «влада» в групі жінок та чоловіків

Якщо зіставити набір ознак концепту «влада» (див. Таблицю 6), можна виділити такі спільні риси та розбіжності в когнітивних ознаках досліджуваного концепту у свідомості жінок та чоловіків: спільними ознаками концепту є: 1) гроші, 2) сила, 3)корупція, 4)брехня, 5)злочинність, 6)відповідальність, 7) стабільність;

Особливими ознаками концепту «влада» в свідомості чоловіків є: 1) бізнес, 2) порядок, 3) впевненість, 4) керівництво (керувати), 5) вседозволеність; концепту «влада» в групі жінок: 1) безвідповідальність, 2) непорядність, 3) уряд, 4) президент, 5) беззаконня, 6) законність, 7) боротьба за свої інтереси.

Кількісний і відсотковий аналіз вербальних репрезентантів концепту «влада» за тематичними групами та смисловими рядами в зіставному аспекті наведений у зведеній таблиці та діаграмах (див. додаток 2).

Сучасне розуміння влади як у жінок, так і у чоловіків виникло на основі смислового зсуву в бік персоніфікації влади: Бакутина, Тимошенко, Шуфрич, Щуровський, Кучма, Янукович, Цезар, цар, фараон, володар, депутат, чоловік, керівник тощо. На користь цього твердження свідчать також асоціації, які не називають конкретну особистість, проте містять у семантиці компонент на позначення особи. Наприклад, як жінки, так і чоловіки визначають поняття «влада» через моральні цінності особистості, її позитивні характеристики: гідність, гордість, добродушність, мудрість, освіченість, порядність, відповідальність та ін. Проте, якщо в свідомості жінок превалює оцінка моральних якостей осіб, представників влади, а саме негативних рис характеру, то у чоловіків на перший план виходить оцінка дій суб'єктів владних відносин (див. додаток 2). Слід зазначити також, що у чоловіків кількість відповідей, які асоціюють владу з утилітарними ресурсами, перевищує кількість відповідей в групі жінок на 25%. На нашу думку, це свідчить про те, що більшість чоловіків прагматично підходять до влади, вони пов'язує владу з стабільністю, багатством, впевненістю, захищеністю тощо, тобто з тими благами, що отримує людина внаслідок її приходу до влади.

У свідомості представників української лінгвокультури поняття «влади» тісно пов'язане з системою державних органів: Верховна Рада, кабінет міністрів, парламент, райадміністрація, уряд, прем'єр-міністр, президент та ін. До структури концепту «влада» в свідомості жінок входять такі когнітивні ознаки: уряд, президент; у чоловіків - порядок на позначення влади як структури органів управління.

Як ознаки концепту «влада» жінки виділяють законність, беззаконня, злочинність. Ці ознаки пов'язані між собою спільним компонентом - закон (дотримання закону, відсутність закону, порушення закону). Це свідчить про те, що в свідомості представниць української лінгвокультури закон - це невід'ємна частина влади. У чоловіків компонент закон присутній в одній когнітивній ознаці - злочинність (порушення закону). Кількісний і відсотковий аналіз вербальних репрезентантів концепту «влада» за тематичними групами також відображає перевагу відповідей жінок в тематичній групі «нормативні ресурси влади».

Гіпотеза про те, що в свідомості представників (представниць) української лінгвокультури існує стереотип, згідно з яким чоловік - це суб'єкт влади, а жінка - об'єкт, на який здійснюється вплив, не знайшла вираження в мовних реакціях реципієнтів. У свідомості як чоловіків, так і жінок превалює уявлення про владу як систему державних органів, осіб, представників цієї системи, або вплив системи. Зрідка владні відносини пов'язуються з виробничим колективом та ще рідше з відношеннями у родині.

Слід також зазначити, що в українській мовній свідомості як чоловіків, так і жінок структура концепту «влада» може бути представлена у вигляді сукупності концептуальних зон: «влада - система» та «влада - вплив». Так концептуальна зона «влада - система» в свідомості жінок та чоловіків має такі концептуальні ознаки: уряд, президент, порядок на позначення державного устрою країни; законність як визначення нормативних ресурсів влади; корупція, брехня, злочинність на позначення аморальних вчинків представників влади; безвідповідальність на позначення відсутності моральних принципів у представників влади; відповідальність як характерна риса представника влади; стабільність, впевненість - блага, що отримує людина внаслідок її приходу до влади. В свою чергу концептуальна зона «влада - вплив» представлена в наївній свідомості носіїв української мови такими когнітивними ознаками як сила, керівництво, вседозволеність, безвідповідальність, беззаконня, бездіяльність, гроші, бізнес. Слід також зазначити, що концептуальні зони «влада-система» та «влада-вплив» тісно пов'язані між собою. Інколи наявність однієї когнітивної ознаки в свідомості чоловіків, або жінок впливає на появу іншої. Так, наприклад, нами було помічено, що як жінки, так чоловіки виділяють систему державних органів як одну з провідних ознак концепту, проте в свідомості жінок державний лад існує як певна система, яка підпорядковується закону. Якщо система не організована належним чином, а представники влади в свої діях не керуються законом це призводить до того, що влада починає негативно впливати на народ, адже відсутність впливу, за умови що люди звикли до нього, також призводить до негативних наслідків. Саме тому, на нашу думку, серед когнітивних ознак концепту «влада» жінки виділяють безвідповідальність, безвладдя, бездіяльність, непрофесійність та ін.

3.3 Структурна організація концептуальних полів

Аналіз концепту влада в науковій картині світу дозволив нам зробити висновок про те, що досліджуваний концепт може бути представлений у вигляді двох концептуальних зон «влада - система» і «влада - вплив». Результати вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту підтверджують наявність цих концептуальних зон в концепті «влада» у «наївній» свідомості представників української лінгвокультури. У кожній концептуальній зоні існує своя «зональна» область ядра та периферії.

Результатом першого етапу когнітивної інтерпретації є опис структури концептуальних зон в термінах ядра, ближньої периферії, дальньої периферії та інтерпретаційного поля. В основу виділення ядра та периферії досліджуваних концептуальних зон були покладені такі критерії: частотність репрезентації одиниць, що здійснюють базову вербалізацію концепту, рівень абстрактності значення відповідного репрезентанта, загальновідомість та ін.

Отже, структура концептуальної зони «влада - вплив» за результатами нашого аналізу виглядає так:

ядро: гроші - 42, сила - 24;

ближня периферія: беззаконня - 10, вседозволеність - 8, керувати - 7, можливості - 7, бізнес - 6, вплив - 6, безкарність - 6;

дальня периферія: боротьба за свої інтереси - 5, бездіяльність - 4, неспроможність - 4, непрофесійність - 4, вибори - 4, безпорадність - 4, байдужість щодо потреб народу - 3, недовіра - 3, справедливість - 3, могутність - 3, надійність - 3, міць - 3, всемогутність - 2, компроміс - 2, демократичність - 2, авторитет - 2, насилля - 2, кар'єра - 2, страх - 2, підкорення - 2, свобода - 2, некорисна - 2, деспотизм - 1, маніпуляція свідомістю громадян - 1, спонукання - 1, жорстокість - 1, безвладдя - 1, відсутність почуття обов'язку - 1, виконання вказівок зверху - 1, некомпетентність - 1, нестабільність - 1, невпорядкованість - 1, нелегітимність - 1, тимчасова - 1, хитка - 1, ризик - 1, вдячність - 1, довіра - 1, залежність - 1, невпевненість - 1, покора - 1, не вміє керувати країною - 1, національне піднесення - 1, прозорість - 1, воля - 1, незалежність - 1, мітинги - 1.

У межах концептуальної зони «влада - вплив» нами було виділено 8 тематичних груп. Другим етапом аналізу концептуальної зони «влада - вплив» є обчислення відсоткової кількості реакцій, які складають тематичні групи, від загальної кількості реакцій (перше число в дужках), а потім процентної кількості асоціацій від загальної кількості реципієнтів (друге число в дужках).

Тематичну групу «негативний вплив влади» складають асоціати 32 відповідей (5,44%; 27,2%); бездіяльність суб'єкта влади (відсутність впливу) 37 відповідей (6,29%; 31,45%), наслідки впливу влади - 10 відповідей (1,7; 8,5%); могутній вплив (сила) - 101 відповідь (17,17%; 85,9%); воля, свобода в діях - 22 відповіді (3,75%; 18,7%); шляхи досягнення влади (впливу) - 8 відповідей (1,36%; 6,8%).

Когнітивні ознаки за ступенем яскравості вияву були розподілені всередині структури концептуальної зони і були наведені у вигляді ядра концепту, його ближньої та дальньої периферії та було підраховане їх відсоткове співвідношення. До ядра ми віднесли реакції, кількість яких у відсотковому відношенні від загальної кількості реципієнтів складає відрізок від 36% до 20 % (перше число % від загальної кількості реакцій, друге число % від загальної кількості реципієнтів):

ядро: гроші (7,18; 35,9), сила (4,1; 20,51);

ближня периферія: беззаконня (1,71; 8,55), вседозволеність (1,37; 6,84), керувати (1,2; 5,98), можливості (1,2; 5,98), бізнес (1,03; 5,13), вплив (1,03; 5,13), безкарність (1,03; 5,13);

дальня периферія: боротьба за свої інтереси (0,85; 4,27), бездіяльність (0,68; 3,42), неспроможність, непрофесійність, вибори, безпорадність, байдужість щодо потреб народу (0,51; 2,56), недовіра, справедливість, могутність, надійність, міць, всемогутність (0,34; 1,71), компроміс, демократичність, авторитет, насилля, кар'єра, страх, підкорення, свобода, некорисна, деспотизм (0,17; 0,85), маніпуляція свідомістю громадян, спонукання, жорстокість, безвладдя, відсутність впливу, виконання вказівок зверху, некомпетентність, нестабільність, невпорядкованість, нелегітимність, тимчасова, хитка, ризик, вдячність, довіра, залежність, невпевненість, покора, не вміє керувати країною, національне піднесення, прозорість, воля, незалежність, мітинги.

За даними аналізу і відсоткового співвідношення асоціатів ми дійшли висновку, що ознаками концептуальної зони «влада - вплив» для когнітивної свідомості представників української лінгвокультури є: гроші, сила, беззаконня, вседозволеність, керувати, можливості, бізнес, вплив, безкарність.

Отже, в концептуальній зоні «влада - вплив» носії української мови виділяють такі значення: могутній вплив, свобода в діях, порушення закону.

На нашу думку, в структурі концептуальної зони «влада - система», за результатами експерименту можна виділити дві вагомі частини: «структура державних органів» та «особа, наділена владою», як кореляція «частина - ціле». Обидві частини підпорядковані концептуальній зоні «влада - система», проте містять різні концептуальні ознаки.

Структура концептуальної зони «влада - система», а саме частини, пов'язаної з «системою державних органів», має такий вигляд:

ядро: законність - 13, порядок - 10;

ближня периферія: уряд - 9, президент - 9, держава - 7;

дальня периферія: політика - 3, прем'єр-міністр - 2, армія - 2, соціальна незахищеність - 2, зло - 2, законотворчість - 2, право - 2, зубожіння народу - 2, обов'язок - 2, кабінет міністрів - 1, партія "Регіонів" - 1, районна державна адміністрація - 1, антагонізм до виконавчої влади - 1, система - 1, міліція - 1, суди - 1, основа держави - 1, банкрут - 1, пільги - 1, податки - 1, низька оплата праці - 1, впорядкованість - 1, , норма - 1, бюджет - 1, фінансова дисципліна - 1, контроль - 1, гарант прав та свобод - 1.

У межах цієї частини концептуальної зони «влада - система» нами було виділено 5 тематичних груп: державні органи управління - 40 відповідей (6,8%; 34%)(тут і далі перше число в дужках - відсоток від загальної кількості відповідей, друге число в дужках - відсоток від загальної кількості реципієнтів); негативне в системі владних відносин - 10 відповідей (1,7%; 8,5%); нормативні ресурси влади - 29 відповідей (4,93%; 24,7%); бюджетно-фінансові повноваження - 2 відповіді (0,34%; 1,7%); обов'язки влади - 4 відповіді (0,68%; 3,4%).

Наступний етап аналізу - підрахунок процентного співвідношення когнітивних ознак, розподілених всередині концептуальної зони «влада - система» за ступенем яскравості та їх відображення у вигляді ядра, ближньої периферії та дальньої периферії. До ядра ми віднесли реакції , кількість яких у відсотковому відношенні до загальної кількості реципієнтів варіюється від 12% до 8%:

ядро: законність (2,22; 11,11), порядок (1,17; 8,6);

ближня периферія: уряд (1,54; 7,7), президент (1,54; 7,7), держава (1,2; 5,98);

дальня периферія: політика (0,51; 2,56), прем'єр-міністр (0,34; 1,7), армія, соціальна незахищеність, зло, законотворчість, право, зубожіння народу, обов'язок, кабінет міністрів (0,17; 0,85), партія "Регіонів", рай адміністрація, антагонізм до виконавчої влади, система, міліція, суди, основа держави, банкрут, пільги, податки, низька оплата праці, впорядкованість, норма , бюджет, фінансова дисципліна, контроль, гарант прав та свобод.

За результатами аналізу кількісного та процентного співвідношення отриманих мовних реакцій, ознаками концептуальної зони «влада - система», а саме частини «структура державних органів» для когнітивної свідомості української лінгвокультури, є: законність, порядок, уряд, президент, держава.

Результати аналізу свідчать про те, що представники української лінгвокультури в концептуальній зоні «влада - система» виділяють й такі значення: державні органи управління, закон, державний лад.

Структура частини концептуальної зони «влада - система» «особа наділена владою» має такий вигляд:

ядро: корупція - 41, брехня - 21, злочинність (шахрайство) - 11, відповідальність - 11;

ближня периферія: добробут - 9, стабільність - 8, непорядність - 6, захищеність - 6, безвідповідальність - 6;

дальня периферія: хабарники - 5, зрада - 5, жадібність - 5, повага - 5, керівник - 5, впевненість - 4, задоволення амбіцій - 3, корисливість - 3, депутат - 3, порядність - 3, нахабність - 3, цар - 3, лідер - 2, професійність - 2, розум - 2, рішучість - 2, ганебність - 2, відсутність корупції - 2, турбота - 2, засіб легкої наживи - 2, кримінал - 2, бандитизм - 2, спокій - 2, визнання - 2, недоторканість - 2, недоторканість перед законом - 2, престиж - 2, Бакутина - 1, Кучма - 1, володар - 1, Тимошенко - 1, Шуфрич - 1, Щуровський - 1, чоловік - 1, Янукович - 1, фараон - 1, Цезар - 1, жінка - 1, бути фаворитом - 1, аморальність - 1, бездушність - 1, безпринципність - 1, безсоромність - 1, брехуни - 1, брутальність - 1, егоїзм - 1, зверхність - 1, нечесність - 1, нещирість - 1, продажність - 1, люди без сумління та гідності 1, гідність - 1, гордість - 1, добродушність - 1, мудрість - 1, організаторські здібності - 1, організованість - 1, освіченість - 1, дисципліна - 1, правопорушення - 1, порушення Конституції - 1, замилювання - 1, розкрадання державного майна - 1, здирництво - 1, безпека - 1, благополуччя - 1, рахунки в іноземних банках - 1, процвітання - 1, гідне життя - 1, можливість подорожувати - 1, все найкраще собі - 1, неспокій - 1, проблеми - 1, усамітнення - 1, самотність - 1, спокуса - 1.

Наступним етапом моделювання структури концептуальної зони «влада - система» став кількісний підрахунок мовних реакцій за тематичними групами.

До тематичної групи «персоніфікація влади» увійшло 25 відповідей (4,25%; 21,25%); тематична група «суб'єктивна оцінка моральних якостей представників влади» містить такі підгрупи: аморальність - 29 відповідей (4,93%; 24,65%), моральні цінності - 32 відповіді (5,44%; 27,2%); ганебне у вчинках представників влади - 94 (16%; 79,9%); групу «утилітарні ресурси влади» складають асоціати 54 відповідей (9,18%; 46%), до групи «вплив влади на людину, суб'єкт влади» увійшло 5 відповідей (0,85%; 4,25%).

Ознаки, що складають ядро, ближню та дальню периферії були переведені у процентне співвідношення від загальної кількості реакцій та від загальної кількості реципієнтів.

До ядра ми віднесли реакції, кількість яких в процентному співвідношенні від загальної кількості реципієнтів складає відрізок від 36% до 9%:

корупція (7,01; 35,04), брехня (3,59; 17,95), злочинність (шахрайство) (1,88; 9,40), відповідальність (1,88; 9,40).

До ближньої периферії ми віднесли реакції, відсоток яких від загальної кількості реципієнтів варіюється від 8% до 6%:

добробут (1,54; 7,65), стабільність (1,37; 6,84), непорядність (1,37; 6,84), захищеність (1,37; 6,84), безвідповідальність (1,37; 6,84);

До дальньої периферії увійшли асоціати кількість яких становить 5% та менше від загальної кількості інформантів та до одиничних реакцій:

хабарники (0,85; 4,27), зрада, жадібність, повага, керівник, впевненість (0,68; 3,42), задоволення амбіцій (0,51; 2,56), корисливість, депутат, порядність, нахабність, цар, лідер (0,34; 1,7), професійність, розум, рішучість, ганебність, відсутність корупції, турбота, засіб легкої наживи, кримінал, бандитизм, спокій, визнання, недоторканість, недоторканість перед законом, престиж, Бакутина (0,17; 0,85), Кучма, володар, Тимошенко, Шуфрич, Щуровський, чоловік, Янукович, фараон, Цезар, жінка, бути фаворитом, аморальність, бездушність, безпринципність, безсоромність, брехуни, брутальність, егоїзм, зверхність, нечесність, нещирість, продажність, люди без сумління та гідності, гідність, гордість, добродушність, мудрість, організаторські здібності, організованість, освіченість, дисципліна, правопорушення, порушення Конституції, замилювання, розкрадання держ. майна, здирництво, безпека, благополуччя, рахунки в іноземних банках, процвітання, гідне життя, можливість подорожувати, все найкраще собі, неспокій, проблеми, усамітнення, самотність, спокуса.

Результати аналізу кількісного та відсоткового співвідношення реакцій дозволили нам зробити висновок про те, що ознаками концептуальної зони «влада - система», а саме частини, пов'язаної з персоніфікацією влади для когнітивної свідомості представників української лінгвокультури, є: корупція, брехня, злочинність (шахрайство), відповідальність, добробут, стабільність, непорядність, безвідповідальність, захищеність.

Смислові ряди концептуальної зони носіями української мови вибудовуються так: аморальність представників влади та їхніх вчинків, позитивні якості особи, утилітарні ресурси влади.

Таблиця 7 Кількісний аналіз ядра та ближньої периферії концептуальних зон «влада - вплив» та «влада - система»

Таким чином, за результатами вільного асоціативного експерименту виділяємо такі когнітивні ознаки концепту «влада» в наївній картині світу: уряд, президент, держава, корупція, брехня, злочинність (шахрайство), непорядність, відповідальність, добробут, стабільність, захищеність, законність, порядок, гроші, сила, беззаконня, вседозволеність, керувати, можливості, бізнес, безвідповідальність (нехтування обов'язками), вплив, безкарність( див. таблиця 7).

Наступним етапом аналізу структури концепту владу є зіставлення когнітивних ознак концепту в «наївній» та «науковій» картині світу представників української лінгвокультури (див. таблиця 8).

Таблиця 8 Ознаки концепту «влада» у науковій картині світу та в «наївній» свідомості представників української лінгвокультури

Отже, результати вільного асоціативного експерименту підтверджують наявність в структурі концепту двох концептуальних зон: «влада - система» та «влада - вплив». У результаті експерименту були відтворені всі п'ять значень концепту «влада»:

1) право, або закон на підставі якого здійснюється управління;

2) система органів управління;

3) особа наділена владою;

4) вплив;

5) сила, могутність.

У реакціях на запропоновані напрями асоціювання виявляється певна стереотипність, яку, як правило, репрезентують найбільш частотні асоціації. У нашому дослідженні такими асоціатами є корупція (35% від загальної кількості опитаних) та гроші (36% від загальної кількості реципієнтів). Це явище є наслідком спрощеного схематичного способу мислення (і мовлення), властивого більшості людей, способу, який, як і більшість схем, полегшують розуміння чи орієнтацію людини у навколишній суспільній дійсності.

Наступною за кількістю асоціатів когнітивною ознакою концепту влада є сила (20,5% від загальної кількості реципієнтів). Наявність в структурі концепту «влада» в наївній картині світу представників української лінгвокультури ознаки «сила», незалежно від статі та статусу інформанта в ієрархії владних відносин, на нашу думку, можна пояснити тим, що саме через силу, чи то фізичну, чи духовну здійснюється вплив; сила дає право розпоряджатися чимось, або кимось на свій розсуд. Мати силу: мати вплив, владу, авторитет. Сила також є джерелом діяльності, спонукання, могутності, впливу. А вплив, в свою чергу, це прояв владних відносин.

Як в науковій, так і в наївній картині світу поняття «влада» в першу чергу пов'язане з системою. Проте, на відміну від наукового тлумачення поняття влади в свідомості пересічних громадян відбувається певний смисловий зсув у бік персоніфікації влади. Тобто, якщо, лексикографічні джерела дають визначення влади як системи органів управління, в свідомості носіїв української мови влада - це, перш за все, особа, наділена владою. Саме тому «влада» як структура державних органів представлена в наївній свідомості носіїв української мови порівняно невеликою кількістю асоціатів, які складають ближню периферію досліджуваного концепту: порядок (державний лад), уряд, президент, держава. Причому такі когнітивні ознаки, як уряд та президент, з більшою інтенсивністю проявляються в свідомості жінок та у групі підлеглих, а у свідомості чоловіків та представників влади привалює когнітивна ознака порядок (державний лад). Що ж до суб'єкта владних відносин, особи, наділеної владою, то представники української лінгвокультури виділяють такі когнітивні ознаки цієї концептуальної зони: брехня (18% від загальної кількості інформантів), непорядність (7% від загальної кількості опитаних) на позначення аморальності представників влади; злочинність (9,4% від загальної кількості опитаних) на позначення аморальних вчинків представників влади; відповідальність (9,4 % від загальної кількості реципієнтів) як обов'язок відповідати за певну справу, дії, вчинки, слова; безвідповідальність - відсутність у людини почуття обв'язку. Як бачимо, в цих ознаках превалює оцінка особи наділеної владою з погляду моральності/аморальності її вчинків та особистісних характеристик. Отже, спільним в усвідомленні влади носіями української мови незалежно від статі та соціального статусу є апеляція до моральних цінностей та моральних якостей особи представника влади. Увага українських реципієнтів до дій, які є ганебними як для людини, так і для суспільства в цілому, підкреслює важливу роль людини у його особистій відповідальності за поведінку та мотиви його вчинків.

Українські реципієнти серед когнітивних ознак концепту «влада» виділяють також такі ознаки як добробут, стабільність, захищеність. На нашу думку, ці ознаки існують у свідомості носіїв української мови на позначення тих благ, що отримує людина внаслідок її приходу до влади.

Аналіз лексикографічних джерел дозволив нам виявити в концептуальній зоні «влада - система» наявність опозиції «влада - народ». Таке протиставлення в ЗМІ, як правило набуває форми «свої - чужі». У реакціях реципієнтів ця опозиція представлена опосередковано, вона реалізується через оцінну лексику (влада безвідповідальна, корумпована, непорядна, брехлива, байдужа щодо потреб народу тощо). Слід також зауважити, що незважаючи на державну форму правління в Україні, а саме демократію («форма управління, політичний лад, за якого верховна влада належить народові» [47, 181]) «влада народу» зафіксована у відповідях не була, лише оцінка влади, як певного явища, яке існує незалежно від волі та бажання людей.

Концептуальна зона «влада - вплив» в наївній свідомості представників української лінгвокультури представлена такими когнітивними ознаками: гроші, сила, вплив як вияв могутнього впливу, керувати, а отже здійснювати вплив, підкорювати когось своїй волі, бізнес як справа, що дає прибуток, а також можливість впливати на інших людей, можливості - внутрішні сили, ресурси, здатності, безкарність, вседозволеність, беззаконня, як вияв протиправного впливу. Слід зазначити, що згадані нами ознаки нерівномірно виявляються в групах жінок та чоловіків, керівників та підлеглих. Так переважна більшість жінок та підлеглих у своїх відповідях дає оцінку діям представників влади, як таким, що відповідають закону, або є протиправними, а в асоціатах чоловіків та представників влади компонент закон майже відсутній. Символічні асоціати, які описують владу як болото, бруд, павутиння, пітьму, полум'я, грязь досить вагомі для української лінгвокультури. У цьому випадку характеристика поняття «влада», на нашу думку, збігається з поняттям «зло», інтерпретація якого через наведені символи має етнокультурні підстави і може бути інтерпретована крізь призму давніх релігійних вірувань та міфологічних уявлень українців. За результатами вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту можемо констатувати факт наявності взаємодії когнітивного та прагматичного планів в структурі досліджуваного концепту в свідомості носіїв української мови. Але незважаючи на те, що всі базові значення досліджуваного концепту були відтворені у відповідях реципієнтів, концепт «влада» в наївній свідомості представників української лінгвокультури зазнає певних змін у порівнянні з існуванням концепту в науковій картині світу. Якщо у науковій картині світу концепт «влада» переважно складається з когнітивних ознак, які є лексикою політичної терміносистеми, відтворюють фрагмент об'єктивної дійсності, в наївній свідомості носіїв української мови у взаємодії когнітивного плану концепту «влада» з прагматичним виявляється домінування прагматичного.

ВИСНОВКИ

Культура народу вербалізується в мові, саме мова акумулює ключові концепти культури. Створена мовою картина світу - це суб'єктивний образ об'єктивного світу, вона несе в собі риси людського світосприйняття, тобто антропоцентризму, який пронизує всю мову.

Тоді концепти - ніби згустки національно-культурних смислів, «ланки культури». Їх вивчення допомагає виявити особливості світосприйняття народу, уявити концептуальну та національну картини світу.

Аналіз структури та змісту концепту «влада» як універсальної концептуальної домінанти, яка пронизує всі сфери суспільного життя та вербалізується великою кількістю найменувань, які утворюють семантичне поле владних відносин, дозволяє зробити такі висновки:

· Змістовий мінімум концепту «влада», виділений на основі аналізу лексикографічних джерел, в українській лінгвокультурі складають компоненти «закон», «сила», «вплив», «система державних органів», «особи, наділені владою». Наведені ознаки формують ядро концепту та водночас свідчать про наявність в його структурі двох концептуальних зон «влада - система» (закон; система державних органів; особа, наділена владою) та «влада - вплив» (сила, вплив).

· У кожній з наведених концептуальних зон, репрезентованих лексичними засобами, існує своя «зональна» область ядра та периферії. Ядро кожної концептуальної зони представлено термінологією, яка утворює первинні ознаки концепту та називає явища, найбільш актуальні для сучасного життя. Зона ближньої периферії репрезентована мовними засобами, якими є часто вживані слова та словосполучення, а також найбільш стійкі уявлення, які існують у свідомості носіїв української мови. Зону дальньої периферії складає лексика, яка не містить владної семи, але опосередковано вказує на владу. Межі ядерної та периферійної областей кожної концептуальної зони є незамкнутими і несталими за своїм складом. Постійні зміни в суспільно-політичному житті впливають на якісний склад концептуальних зон, внаслідок чого вони вбирають в себе нові мовні факти.

· Результати вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту підтверджують наявність двох концептуальних зон в структурі досліджуваного концепту: «влада - вплив» та «влада - система», а також наявність виділених на основі лексикографічного аналізу базових концептуальних ознак. Експериментально було виявлено також ряд концептуальних ознак, актуальних для наївної свідомості сучасних представників української лінгвокультури, які є асоціативно-фоновим змістом концепту «влада».

· На базі експериментально отриманих відомостей виділені ядерні та периферійні ознаки концепту «влада» в групі жінок та чоловіків, керівників (представників влади) та підлеглих. У ході експерименту було встановлено, що структура концепту залежить від статі реципієнта, а також від його статусу в ієрархії владних відносин. За наявності спільних для всіх чотирьох груп ознак концепту під час моделювання його структури було виявлено ряд відмінностей, які, на нашу думку, свідчать про гендерну та соціальну обумовленість сприйняття досліджуваного поняття. Так, спільними для когнітивної свідомості жінок та чоловіків, керівників та підлеглих є такі ознаки: гроші, сила, корупція, брехня, злочинність, законність.

· Результати експерименту свідчать про те, що в свідомості всіх реципієнтів, носіїв української мови, превалює уявлення про владу як систему державних органів, осіб, представників цієї системи, або вплив системи. Зрідка уявлення про владу проектуються на відносини у виробничому колективі та ще рідше на відносини у родині.

· Незалежно від статі реципієнта та його статусу в ієрархії владних відносин поняття «влада» асоціюється в першу чергу з грошима та корупцією. На нашу думку, ці реакції свідчать про наявність лінгво-ментального стереотипу в свідомості представників української лінгвокультури, який, як правило, репрезентують найбільш частотні асоціації.

· Аналіз фактичного матеріалу виявив наявність у концептуальній зоні «влада - система» опозиції «влада - народ», яка реалізується через певну ідеологічну спрямованість політичних термінів, а також за допомогою цілеспрямованого добору оцінної лексики. Таке протиставлення в засобах масової інформації, а також в наївній свідомості представників української лінгвокультури, як правило, набуває форми «свої - чужі».

· Експериментально встановлено, що за допомогою вербальних асоціатів можна виявити характер соціальних змін. Частотні реакції дозволяють дати оцінку цим змінам. Саме стереотипні частотні реакції відображають суттєві для національної мови лінгвістичні та екстралінгвістичні зв'язки слова. Експериментально доведено, що прагматичний компонент, який виявився частиною змістової структури концепту, тісно пов'язаний з національним менталітетом.

· Наше дослідження підтверджує можливість опису концепту «влада» на основі виявленої сукупності ознак, що характеризують досліджуваний концепт. Зазначені ознаки формують структуру концепту в термінах ядра та периферії: чим ближче концептуальні ознаки розташовані до ядра, тим суттєвішими вони є для носіїв мови, міра віддалення від ядра вказує на ступінь вагомості концептуальних ознак.

· Усередині концепту відбуваються постійні поняттєві зміни, чим зумовлена відсутність чітких меж для когнітивних шарів, оскільки вони рухливі та взаємопроникні. Дальня периферія більш схильна до коливань ознак, тоді як ядро та ближня периферія більш стабільні та стійкі. Гнучкість та рухливість когнітивних шарів всередині концепту характеризують його як «живе» утворення, яке знаходиться в постійному розвитку та формується в свідомості індивіда в тісному зв'язку зі вже засвоєними цінностями цього соціуму. Вважаємо, що у реальній дійсності відбувається розширення інформаційного потенціалу концепту.

· Отриманий експериментально матеріал дозволяє детально дослідити зміст концепту «влада», а також зробити детальний опис моделі досліджуваного концепту. Результати дослідження підтверджують думку про те, що зміст концепту «влада» обумовлений світоглядом, світовідчуттям та базовими уявленнями індивідів як членів лінгвокультурних спільнот, сформованих у свідомості через дієвий контакт з навколишнім світом.

· За результатами вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту можемо констатувати факт взаємодії когнітивного та прагматичного планів в структурі досліджуваного концепту в свідомості носіїв української мови. Однак, незважаючи на те, що всі базові значення досліджуваного концепту були відтворені у відповідях реципієнтів, концепт «влада» в наївній свідомості представників української лінгвокультури зазнає певних змін у зіставленні з існуванням концепту в науковій картині світу. Якщо у науковій картині світу концепт «влада» переважно складається з когнітивних ознак, які являють собою лексику політичної терміносистеми, відтворюють фрагмент об'єктивної дійсності, в наївній свідомості носіїв української мови у взаємодії когнітивного плану концепту «влада» з прагматичним виявляється домінування прагматичного.

Запропонована методика аналізу концепту «влада» відкриває нові перспективи для подальших наукових досліджень, зокрема у царині різних лінгвокультур. До вивчення зазначеного концепту можуть бути також залучені фразеологічні словники, а також авторські художні тексти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми металінгвістики: Зб. наук. ст. за матеріалами V Міжнар. наук. конфер. - Черкаси: Ант, 2007. - 342с.

2. Апресян Ю.Д. Эмоциональная система. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкознания. - 1995. - № 1. - С. 37-65.

3. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. - М.: Языки русской культуры, 1999. - 896с.

4. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике. Воронеж: Издательство ВГУ, 1996. - 246c.

5. Бацевич Ф. С. Когнітивне і лінгвальне в процесах вербалізації // Мовознавство. - 1997. - №6. - С. 30-36.

6. Бессонова Л.Е. Лексикографическое описание политических концептов // Культура народов Причерноморья. - 2005. - № 65. - С.49-53.

7. Бєлова А. Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: сучасний стан вивчення проблеми // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: Київський ун-т ім. Тараса Шевченка, 2001. - С. 15-22.

8. Бєлова А. Д. Мовні картини світу: принципи утворення та складові // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К.: КНЛУ, 2001. - Вип.7. - С. 26-30.

9. Болдырев Н.Н. Концептуальное пространство когнитивной лингвистики // http://www.philol.msu.ru.

10. Брагина Н.Г. Фрагмент лингвокультурологического лексикона (базовые понятия) // Фразеология в контексте культуры / отв. ред. В.Н. Телия. - М.: Языки русской культуры, 1999. - С.131-138.