Запозичення в текстах англомовних журналів та газет

Наступним прикладом слугує стаття з газети The New Republic, “Problematic pages”.

В даній статті добре простежуються характерні риси стилю: зрозумілість тексту широкому колу читачів, тенденція до експресивності. Отже, запозичення в ЗМІ використовуються дуже широко. На сторінках газети найчастіше зустрічаються іншомовні слова, які колись ставилися до певної сфери, - фінансово-економічної, суспільно-політичній, військовій. У публікаціях, присвячених зарубіжним реаліям, нерідко трапляються варваризми: назви вулиць, будь-яких закладів тощо; вони допомагають створити місцевий колорит. Зустрічаються і такі запозичення, які в тексті вжиті для того, щоб посилити його експресивно-емоційне забарвлення. Так, іншомовне слово може надавати тексту інтертекстуальність, комічність, приховувати справжній зміст фрази, входити до складу художніх засобів (наприклад, метафор). Але слід пам'ятати, що при вживанні такої лексики для посилення емоційного забарвлення і надання тексту певної художності і "барвистості", журналіст повинен володіти певним досвідом. Невміле використання запозичень напевно буде не кращим чином впливати на текст, крім того, читач може просто не зрозуміти, що автор мав на увазі.

“The project's origin and the author's provenance were soon disclosed by liberal websites, which these days are looking more and more like a kind of cyber samizdat. The textbook's editor, Alexandr Filippov, who is listed as the sole author on the cover, is a deputy director of the "National Laboratory of Foreign Policy," which, in his own words, "assists the state organs, including the presidential administration, in the development and implementation of foreign policy decisions."

“The author of one of the chapters turned out to be Pavel Danilin, the editorin-chief of the Kremlin.org website and deputy director of the Effective Politics Foundation, which is headed by the top Kremlin propagandist Gleb Pavlovsky. Danilin--who is also affiliated with the "Young Guard of the United Russia," the Komsomol-like helper of the United Russia "ruling" party--was quoted as saying that "our goal is to make the first textbook in which Russian history will look not as a depressing sequence of misfortunes and mistakes but as something to instill pride in one's country. It is in precisely this way that teachers must teach history and not smear the Motherland with mud." Addressing on his blog teachers and scholars who might be less than enthusiastic about such an approach, Danilin, who is thirty years old and is not known to have ever taught anything, wrote:

"You may ooze bile but you will teach the children by those books that you will be given and in the way that is needed by Russia. And as to the noble nonsense that you carry in your misshapen goateed heads, either it will be ventilated out of them or you yourself will be ventilated out of teaching.... It is impossible to let some Russophobe shit-stinker (govnyuk), or just any amoral type, teach Russian history. It is necessary to clear the filth, and if it does not work, then clear it by force…"

“In fact, the clearest expression of the Kremlin's goodwill toward the textbook came two months earlier, with an invitation to the conference participants to visit President Putin at his residence in Novo-Ogaryovo, outside Moscow. In a long introduction to the discussion that ensued, Putin complained that there was "mishmash" (kasha) in the heads of teachers of history and social sciences, and that this dire situation in the teaching of Russian history needed to be corrected by the introduction of "common standards. " (Four days later, a new law, introduced in the Duma and passed with record speed in eleven days, authorized the ministry of education and science to determine which textbooks be "recommended" for school use and to determine which publishers would print them.)

In 1988, the Marxist historian and Soviet dissident Roy Medvedev attempted to add up the number of those "repressed" (that is, arrested) prior to 1937. His estimate was seventeen million to eighteen million people, of which "no less than" ten million perished. Oleg Khlevnyuk's definitive study of the OGPU-NKVD-KGB archives, in The History of Gulag: From Collectivization to the Great Terror, puts the number of people convicted between 1930 and 1936 at twelve million (or one-eighth of the adult population of the Soviet Union, based on the January 1937 census). This is far more than the estimated 8.6 million that were convicted in the Great Terror and its aftermath in 1937-1940. Medvedev could have added that the first "special designation" (osobogo naznacheniya) extermination camp was set up on the Solovki Islands in the White Sea in 1923. One of the methods of execution there was to tie the doomed victims to a log and push it down "a long and steep staircase." Half a minute later, witnesses remembered, a "shapeless bloody mass" reached the foot of the steps.

During the "collectivization" of 1929-1932, an estimated one million peasant households were herded into boxcars, driven for days often with little food or water (the dead, mostly babies and the elderly, were thrown off the moving trains), and then unloaded to "special settlements" (spetsposeleniya) in the frozen tundra, the swamps of the Russian Northeast, the Urals, or the bare Kazakh steppes. Most peasants--between six and eight million--died in what may well have been the greatest demographic catastrophe to hit Europe since the Middle Ages: the man-made famine of 1932-1933, following the "requisition" by the state of all grain, including seed. The precise number of the collectivization's victims may never be known, with estimates ranging from the very conservative seven million to eleven million villagers, mostly in Ukraine, Kazakhstan, southern Russia, and the North Caucasus. (Ten years later Stalin would tell Churchill that ten million had died.) In 1988, the leading Kazakh writer Olzhas Suleymenov told a party conference that out of six million of his compatriots before the collectivization, three million remained. (This year Ukraine officially commemorated the seventy-fifth anniversary of the "Hlodomor, " or "death from hunger," designated as genocide. How long will it be before Kazakhstan does the same?)

For the survivors, there was the edict of August 7, 1932, personally drafted by Stalin, which meted out "the highest measure of social defense"--that is, shooting--with the confiscation of all property or, in "extenuating circumstances," ten years of camp, for "theft of kolkhoz property." The decree became known as "the law on five ears of wheat," because its most conspicuous victims were starving peasant children and their mothers, who ate or tucked into their pockets a few grains while collecting wheat or rye left on kolkhoz fields after reaping. (Grain found in mouse burrows was to be counted kolkhoz property as well.) To make sure that peasant children (and those of the "enemies of the people") did not get away with anything, another decree in 1932 lowered the legal age of defendants to twelve years. The children were to be tried as adults and to be "subject to the entire range of sentencing." When the comrades in the provinces asked for clarification, the Politburo affirmed that "entire range" included execution… [9, с. 35].

В даній статті має місце наступна запозичена лексика із російської мови:

1. Samizdat - the clandestine copying and distribution of literature banned by the state, especially formerly in the communist countries of eastern Europe [24, c. 134].

2. Kasha - (Cookery) a dish originating in Eastern Europe, consisting of boiled or baked buckwheat (from Russian)[24, c. 89].

3. Spetsposeleniya - виправний заклад, місце, де люди утримуються в ув'язненні і, як правило, позбавлені цілого ряду особистих свобод [26, c. 135](переклад на укр. мову А.Б.).

4. Kolkhoz - форма господарювання на селі в СРСР, при якій засоби виробництва (земля, обладнання, худобу, насіння і т. д.) перебували у спільній власності і під громадським управлінням його учасників і результати праці також розподілялися спільним рішенням учасників [26,c. 74] (переклад на укр. мову А.Б.).

5. Hlodomor - епідемія голоду від стихійних чи соціальних катастроф, коли люди помирають масами від голоду. Так само називають останнім в історії СРСР явище такого роду, яке відбувалося в кінці 20-х початку 30-х років XX століття.[26, c. 32] (переклад на укр. мову А.Б.).

6. Duma - назва представницьких виборних законодорадчих установ (Державна дума) або органів міського самоврядування (Міська дума) в Росії [26,c. 59] (переклад на укр. мову А.Б.).

7. Russophobe - прихильник русофобії; той, хто неприязно ставиться до Росії, до всього російського, до самих росіян [26,c. 93] (переклад на укр. мову А.Б.).

8. Politburo - Політичне бюро Центрального Комітету Комуністичної партії і деяких інших партій. (Політичне бюро ЦК КПРС) - обиралося Центральним комітетом. Вперше утворено 10 (23) .10.1917 для керівництва збройним повстанням. Функціонувало в 1919-91 (в 1952-66 Президія ЦК КПРС) [26,c. 67] (переклад на укр. мову А.Б.).

9. Gulag - (Головне управління виправничо-трудових таборів - трудових поселень і місць ув'язнення), в СРСР в 1934-56 підрозділ НКВС (МВС), який здійснював керівництво системою виправничо-трудових таборів (ВТТ). Спеціальне управління об'єднувало багато ВТТ в різних районах країни: Карагандинський ВТТ (Карлаг), Дальстрой НКВД / МВД СРСР, Соловецький ІТЛ (услони), Біломорсько-Балтійський ВТТ і комбінат НКВС, Воркутинський ВТТ, Норільський ВТТ та ін. У таборах були встановлені важкі умови, не дотримувалися елементарні людські права, застосовувалися суворі покарання, найменші порушення режиму. Ув'язнені безкоштовно працювали на будівництві каналів, доріг, промислових та інших об'єктах на Крайній Півночі, Далекому Сході і в інших регіонах. Надзвичайно високою булла смертність від голоду, хвороб і непосильної праці. Після виходу в світ книги А. І. Солженіцина “Архіпелаг " (1973), де він показав сістему масових репресій і свавілля в Радянській державі, термін "Gulag" став синонімом таборів і тюрем НКВС, тоталітарного режиму в цілому [26,c. 48] (переклад на укр. мову А.Б.).

10. Komsomol - Всесоюзний Ленінський Комуністичний Союз Молоді (ВЛКСМ) - громадська організація, що об'єднує широкі маси передової радянської молоді [26,c. 81] (переклад на укр. мову А.Б.).

Висновок

Сучасні засоби масової інформації відображають основні соціально-економічні процеси в суспільстві і процеси перетворень в мові. Будь-яке явище чи подія в тому чи іншому вигляді знаходить відображення на сторінках газет і журналів, на екранах телевізорів, у новинних стрічках інтернет-порталів. Не секрет, що вплив ЗМІ на розвиток мови досить значний. Ті чи інші словотворення, привнесені в мову засобами масової інформації, міцно входять у нашу мову, вкорінюються в ній. Запозичення становлять суттєвий пласт лексики ЗМІ.

Запозичення - це досить складний компонент мовної структури, наочно демонструє зміни, що відбуваються в мові.

Часто іншомовні слова проникають в мову у зв'язку з якимись значущими подіями чи явищами, які викликають великий суспільний резонанс і широко висвітлюються в пресі. Але такі слова не завжди "приживаються", вони зникають так само стрімко, як і з'явилися: проходить явище - забувається поняття. Тому уваги заслуговують лише ті запозичення, які міцно закріпилися в англійському словнику.

Як відомо, преса є "провідником" всього нового в світ людей і саме з екранів телевізорів, зі сторінок газет ми дізнаємося нові слова. Журналісти навчилися майстерно оперувати запозиченнями. Доречність їх використання і міра включення в текст залежить від кількох факторів: по-перше, від жанру, стилю публікації і подій, що відбулися, по-друге, від майстерності самого автора, по-третє, потрібно враховувати, до якого читача звернена та чи інша мова , який його розумовий рівень, ступінь розвитку, освіти, начитаності. Від цього залежить питання про допустимість іноземних слів у тому чи іншому тексті. Якщо слово є єдиним найменуванням, то його вживання ні в кого не викличе заперечень. Але якщо ж слово може бути замінено без смислових і виразних втрат, його наявність у тексті є невиправданою.

При вмілому використанні запозичення допомагають надати тексту інше емоційне забарвлення або ж приховати дійсний сенс того, що хотів сказати автор. Так, використання іншомовної лексики в заголовках може значно збільшити шанси статті бути прочитанною. Особливо це актуально для якісної преси, так як використовувати принцип "жовтих" газет, де заголовки привертають увагу своїм "кричущим" виглядом і змістом, тут небажана, щоб не втратити статус.

Часто запозичення входять до складу художніх засобів: метафор,порівнянь, протиставлень та ін. Але при невмілому використанні, здавалося б, прекрасне порівняння може перетворитися у принизливу образу, а читач просто-напросто не зрозуміє те, що хотів передати автор.

Формування англійської лексики відбувалося не за одне століття й не тільки за допомогою запозичення "чужої" лексики. Лексична система - це величезний комплекс сукупних частин, які й допомагають збагачувати мову. Запозичення представляють лише частину цієї системи, але їх вплив так само великий, як і будь-якого іншого елемента.

Література

1. Алексеев М.П. Английский язык в России и русский язык в Англии. - М., 1974, вып. 9, № 72, 77-137 с.

2. Нелюбин Л.Л. Лингвистика современного английского языка. - М., МОПИ, 1990. - 110 с.

3. Смирницкий А.И. Лекции по истории английского языка (средний и новый период). - М.: «Добросвет», 2000.-238с.

4. Арнольд.И.В. Лексикология современного английского языка. Учебное пособие. Изд-во лит-ры на иностранных языках. - М: 1959.-270с.

5. Аракин В.Д. История английского языка: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. "Иностранные языки",- М: Просвещение, 1985.-256 с.

6. Ильиш Б.А. История англ. языка. Учебник для студентов пед ин-тов по спец. "Иностранные языки",- М.: "Высшая школа", 1968.-210с.

7. Секирин В.П. Заимствования в английском языке. - Киев: Изд-во Киевского университета, 1964.-152 с.

8. “The Moscow Times”, November 14, 2006.

9. “The New Republic”, September 24, 2008.

10. Маковский М.М. «Английская этимология», - М.: Высшая школа, 1986.-236с.

11. Антрушина Г.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. «Лексикология английского языка», - М: Высшее образование, Дрофа, 1999.-289 с.

12. Розен Е.В. Немецкая лексика: история и современность: учеб. пособие - М.: Высшая школа, 1991.-201с.

13. Атрашевская О.Т. Лексические поля с семантически коррелятивными исконными и заимствованными единицами, - Минск: Высшее образование, 2007. - Вып.4. - 141 с.

14. Гальперин И.Р. и Черкасская Е.Б. Лексикология английского языка. М.: Высшая школа, 1956. -297 с.

15. Ившин В.Д. Синтаксис речи современного английского языка: Учебное пособие для лингвистических университетов и факультетов иностранных языков. Изд. 2-е переработанное и дополненное. - Ростов н/Д, РГПУ, 2002.-267 с.

16. Иванова И.П., Чахоян Л.П. История английского языка. Учебник. - М.: Высшая школа, 1976.-320 с.

17. Амосова Н.Н. Этимологические основы словарного состава современного английского языка. - М., Издательство литературы ,1956.-220 с.

18. Хидекель С.С. Английская лексикология в выдержках и извлечениях. Пособие для студентов ин-тов (на англ. яз.). Изд. 2-е. - Л.: «Просвещение», 1975.-238 с.

19. Adams V. An Introduction to Modern English Word-formation. London, 1973, 230 p.

Словники

20 Апресян Ю.Д., Медникова Э.М., Петрова А.В. и др. Новый Большой англо-русский словарь: в 3-х т. Около 250000 слов.

21. Мюллер В.К./Большой англо-русский словарь/ В.К. Мюллер, А.Б. Шевнин, М.Ю. Бродский. - Екатеринбург: У-Фактория, 2005. - 1536с.

22. ABBYY Lingvo 12

23. Bliss A.J. A Dictionary of Foreign Words and Phrases in Current English. London; Henley: Routledge & Kegan Paul, 1977, 389p.

24. The Cambridge Encyclopedia edited by David Crystal. 3rd ed, Cambridge, 1997, 1303 p.

25. Carroll D. The Dictionary of Foreign Terms in the English Language. New York, Hawthorn books, 1973.-IX, 212 p.

26. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. Толковый словарь русского языка. - М.: "Азъ", 1992.

Размещено на Allbest.ru