Житловий фонд. Юридична відповідальність за порушення житлового законодавства

Види і призначення житлового фонду. Його передача у комунальну власність. Непридатність жилих будинків для проживання. Підстави для кримінальної відповідальності за порушення житлового законодавства. Гарантії захисту майнових прав власників житла.

Рубрика Государство и право
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.11.2013
Размер файла 46,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Вирішуючи спори, що випливають із права приватної власності громадян, суди повинні виходити з положень ст. 41 Конституції про те, що це право є непорушним і ніхто не може бути протиправне його позбавлений. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване тільки як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі й в порядку, які встановлені законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості (крім умов воєнного чи надзвичайного стану, коли можливе наступне відшкодування).

Необхідно мати на увазі, що, відповідно до ч. 6 ст. 41 Конституції, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. У зв'язку з цим справи, за вчинення яких законом передбачено конфіскацію житла особи, повинні розглядатися тільки судами [8, 3].

Практична частина

Завдання 2.

Надайте правильну відповідь на тести

1. До прав наймача житлового приміщення належить:

а) користуватися отриманим житлом; вселяти інших осіб у житло, яке він займає;

б) обмін житла, збереження житла за тимчасового від'їзду (бронь);

в) здавати житло в піднаймання іншим особам;

усе перераховане вище.

2. Договір найму житлового приміщення є:

оплатним, двостороннім, консенсуальним;

б) одностороннім, оплатним;

в) безоплатним, двостороннім, казуальним;

г) реальним, консенсуальним, одностороннім.

3. До житлового фонду України належать:

а) житлові будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд), житлові будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд);

б) житлові будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів), житлові будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд);

в) житлові будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям;

усе перераховане вище.

4. В якому порядку особа може бути позбавлена права на житло?

а) в адміністративному порядку;

б) в порядку дисциплінарного оскарження;

в) на підставі рішення виконкому;

г) у господарсько-процесуальному порядку;

у кримінально-процесуальному порядку.

Пояснення до тестів:

ТЕСТ №1. Надана відповідь обумовлена пунктом 26.2 «Права наймача житлового приміщення» глави 26 «Договір найму житлового приміщення» розділу V «Окремі види договорів» підручника Заїки Ю.С. «Українське цивільне право» [2].

ТЕСТ №2. Надана відповідь обумовлена пунктом 26.1 «Загальна характеристика договору найму житлового приміщення» глави 26 «Договір найму житлового приміщення» розділу V «Окремі види договорів» підручника Заїки Ю.С. «Українське цивільне право» [3].

ТЕСТ №3. Надана відповідь обумовлена параграфом 1 «Призначення житлового фонду України. Юридична класифікація жилих будинків і приміщень» розділу II «Житловий фонд» підручника Галянтич М.К. «Житлове право» [1].

ТЕСТ №4. Надана відповідь обумовлена статтею 321 «Непорушність права власності» глави 23 «Загальні положення про право власності» розділу I «Право власності» книги 3 «Право власності та інші речові права» Цивільного кодексу України [13].

Завдання № 3

Розв'яжіть ситуаційне завдання

Гр. Іваненко на підставі договору купівлі-продажу став власником квартири, яка належала гр. Омельчук Марії. В спірній квартирі залишився мешкати та був прописаним 40-річний син колишньої власниці. Іваненко звернувся до суду з позовом до гр. Омельчука Івана і третьої особи - районного паспортного відділу - про усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру, користуванні нею і виселення Омельчука та просив зобов'язати паспортний відділ виписати відповідача з квартири. Що таке „третя особа" та чи є вона суб'єктом житлового права? Які гарантії житлових прав громадян визначено Житловим кодексом, чи порушено їх у цьому випадку? Яке рішення має прийняти суд?

Рішення

Третьою особою є особа, залучена до участі у справі у зв'язку з тим, що рішення може суттєво зачепити її права та інтереси, охоронювані цим Законом. Про визнання третьою особою органами Антимонопольного комітету України приймається розпорядження, про що повідомляються особи, які беруть участь у справі.

Третя особа в розумінні ст. 528 ЦК не є суб'єктом зобов'язання: вона не має прав у зобов'язанні та не має визначених зобов'язанням обов'язків. Обов'язок виконати зобов'язання виникає із якихось інших відносин між боржником та такою третьою особою (наприклад, ця особа є боржником сторони-боржника у якомусь іншому зобов'язанні).

Право на житло не означає, що кожний громадянин має безоплатно і в певні строки отримати від держави якісне і таке, що повністю задовольняло б його бажання, житло. Держава гарантує лише, що вона:

1) буде створювати умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду;

2) разом з органами місцевого самоврядування надаватимуть громадянам, які потребують соціального захисту, безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону;

3) вживатиме всіляких заходів до того, щоб ніхто не був примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду [13].

Відповідно до Концепції державної житлової політики, затвердженої постановою Верховної Ради України від 30 червня 1995 р., до громадян, які потребують соціального захисту, віднесені малозабезпечені, інваліди, ветерани війни, військовослужбовці, особи, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, деякі інші категорії громадян. Проте поняття соціальної незахищеності має визначатися тільки за критеріями фактичних майнового стану й умов проживання, а не відповідно до заслуг особи перед державою, відношення її до військової служби тощо.

Стосовно конституційного положення про те, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду, слід зазначити таке. ЖК УРСР передбачає майже 30 різних підстав для примусового виселення громадян і членів їх сімей із жилих приміщень, і половина із них - виселення без надання іншого жилого приміщення. При цьому значна кількість норм ЖК УРСР [9] суперечить нормі, встановленій у ст. 30 Конституції України, якою кожному гарантується недоторканість житла. Право на житло, відповідно до ст. 64 Конституції України, не може бути обмежене навіть в умовах воєнного та надзвичайного стану. Єдине можливе обмеження цього права, як зазначено вище, може стосуватися врегульованих законом випадків примусового позбавлення житла [8].

Право власника (гр. Іваненко) квартири визначено ст. 383 ЦК України [12] та ст. 150 Житлового кодексу України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника (Омельчук Іван продовжує проживати в спірній квартирі після купівлі квартири гр. Іваненко) можливе лише з підстав, передбачених законом [9].

Передбачаючи право власника квартири на відчуження цих об'єктів, Закон не передбачив при переході прав і обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника квартири (на відміну від договору найму (оренди) житла - ст. ст. 810, 814 ЦК України), тому Омельчук Іван не може більше проживати і бути прописаним у квартирі нового власника квартири - гр. Іваненко.

Позбавити особу права проживати у житловому приміщенні, що знаходиться в приватній власності, та зняти її з реєстрації можливо за умови, що дана особа не являється власником або співвласником даного житлового приміщення (Омельчук Іван таким не є). В разі якщо особа не являється власником житла та не має законних підстав на проживання, не бажає виселитися в добровільному порядку, таку особу можна висилити та зняти з реєстраційного обліку примусово в судовому порядку [5].

Відповідно до цивільного законодавства власник житла (гр. Іваненко) має право вимагати усунення перешкод у користуванні своїм майном, що являється об'єктом його власності, в даному випадку - житлом. Право власності є непорушним тому ніхто не може протиправно позбавити власника (гр. Іваненко) цього права чи обмежити його. В позовній заяві власник житлового приміщення (гр. Іваненко) має право вимагати не тільки примусового зняття з реєстрації та виселення Омельчук Івана, а також стягнення всіх матеріальних збитків, завданих тривалим не бажанням особи добровільно звільнити чуже приміщення, відшкодування вартості комунальних послуг та відшкодування завданої моральної шкоди.

В нашій ситуації мається на увазі, що гр. Іваненко, підписуючи договір купівлі-продажу, вже знав, що в квартирі прописаний і мешкає 40-річний син Омельчук Марії. Тому позов до районного паспортного відділу (третьої особи) про усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру, користуванні нею і виселення Омельчука Івана, бо третя особа згідно ст. 528 ЦК не є суб'єктом зобов'язання: вона не має прав у зобов'язанні та не має визначених зобов'язанням обов'язків. З цього випливає, що гарантії житлових прав громадян за Житловим кодексом до гр. Іваненко не були порушені [13].

Відповідно до ст. 71 Житлового кодексу, Омельчук Іван може бути виселений, якщо він не проживав у квартирі понад 6 місяців. Цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено в разі спору судом.

Відповідно ст. 109 Житлового кодексу виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду [9].

Суд повинен відхилити позов гр. Іваненко до Омельчук Івана, бо в цій ситуації повинно бути 2 позови. Перший - про усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру, користуванні нею. Другий - про виселення Омельчук Івана та зобов'язання до паспортного відділу з проханням виписати відповідача з квартири.ЦІ 2 позови будуть розглядатися в різних провадженнях [12].

Література

1. Галянтич М.К. Житлове право: Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 548 с.

2. Житлове право України: Навч. посіб. / За ред. Харитонова Є.О. - К.: Істина, 2008. - 160 с.

3. Заіка Ю.О. Українське цивільне право: Навч. посіб. - К. Істина, 2005. - 312 с.

4. Мічурін Є.О., Сліпченко С.О., Соболев О.В. Житлове право України: Науково-практичний посібник. - Х.: Еспада, 2004. - 318 с.

5. Мудра О.М. Житлове право: Навч-методичний посібник д/с. - К.: КНЕУ, 2005. - 148 с.

6. Тетарчук І.В. Житлове право України. Для підготовки до іспитів: Навч. поcіб. - К.: ЦУЛ, 2013. - 250 с.

7. Федик Є.І. Житлове право: Навч. посіб. - К.: ЦУЛ, 2012. - 150 с.

8. Конституція України від 28.06.1996 року (в редакції станом на 12.06.2013р.) [Електронний ресурс].

9. Житловий кодекс Української РСР станом на 12.06.2013 р. [Електронний ресурс].

10. Кодекс законів про працю України станом на 11.08.2013 р. [Електронний ресурс].

11. Кодекс України про адміністративні правопорушення станом на 11.08.2013 р. [Електронний ресурс].

12. Кримінальний кодекс України станом на 04.07.2013 р. [Електронний ресурс].

13. Цивільний кодекс України станом на 11.08.2013 р. [Електронний ресурс].

14. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР [Електронний ресурс].

15. Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності: Закон України від 03.03.1998 р. № 147/98-ВР [Електронний ресурс].

16. Про приватизацію державного житлового фонду: Закон України від 19.06.1992 р. № 2482-XII [Електронний ресурс].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття трудової відповідальності за порушення трудового законодавства і її види. Догана чи звільнення як основні методи дисциплінарних стягнень. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про працю. Види адміністративної відповідальності.

    реферат [22,4 K], добавлен 22.03.2015

  • Застосування дисциплінарної відповідальності за порушення законодавства про надра. Правові підстави цивільної та адміністративної відповідальності, відшкодування збитків. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства, суспільна небезпека.

    реферат [19,7 K], добавлен 23.01.2009

  • Поняття та визначення юридичної відповідальності у природноресурсовому праві. Застосування юридичної відповідальності за порушення законодавства щодо водних об’єктів та їх ресурсів, земельного, гірничого, лісового законодавства та лісової рослинності.

    дипломная работа [164,0 K], добавлен 18.02.2011

  • Поняття, підстави і види цивільно-правової відповідальності за порушення лісового законодавства України, система правопорушень. Особливості відшкодування шкоди. Роль суду у застосування майнової відповідальності за порушення лісового законодавства.

    реферат [16,7 K], добавлен 06.02.2008

  • Права та обов'язки громадянина-власника житлового приміщення та інших мешканців в належному їм помешканні. Державний контроль за використання і схоронністю житлового фонду. Форми власності житлового фонду. Функції головної державної житлової інспекції.

    реферат [21,1 K], добавлен 27.04.2011

  • Дисциплінарна, адміністративна та цивільна відповідальність за порушення земельного законодавства. Кримінально-правова відповідальність за забруднення або псування земель відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля.

    реферат [26,8 K], добавлен 03.05.2009

  • Характеристика відповідальності за порушення норм аграрного законодавства в Україні. Майнова відповідальність, відшкодування збитків. Витратний метод визначення шкоди. Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення аграрного права.

    контрольная работа [38,8 K], добавлен 15.06.2016

  • Становлення та розвиток житлового законодавства в Україні. Правове регулювання житлових відносин. Поняття та юридична характеристика договору оренди житла. Вивчення особливостей складення та розірвання договору. Дефініція договору найму житла з викупом.

    курсовая работа [45,9 K], добавлен 04.01.2014

  • Визначення поняття житлового фонду; його види. Аналіз системи управління житловим фондом України з урахуванням досвіду Польщі та Казахстану. Правові засади створення, діяльності та відповідальності об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

    дипломная работа [102,5 K], добавлен 28.11.2013

  • Історія становлення інституту податкової відповідальності. Правове регулювання механізму застосування інституту відповідальності за порушення податкового законодавства. Податковий кодекс як регулятор застосування механізму фінансової відповідальності.

    курсовая работа [75,8 K], добавлен 16.04.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.