Звільнення від відповідальності

- не менш ніж 1/3 встановленого строку покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості і за необережний тяжкий злочин;

- не менш ніж 2/3 встановленого строку покарання у виді позбавлення волі за навмисне тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, або якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості ще раз вчинила умисний злочин до досягнення 18 років;

- не менше як 2/3 строку покарання у виді позбавлення волі за навмисне особливо тяжкий злочин, або якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі, і було умовно - достроково звільнена, але до 18 років ще раз вчинила умисний злочин.

З моєї точки зору, визволення злочинців достроково за бездоганну та сумлінну поведінку є проявом гуманізму та ще більш шанобливого ставлення до людини як найвищої цінності в державі. Отже, це великий плюс для нашої країни та кримінального законодавства загалом.

Висновок

Серед актуальних проблем, що виникли в процесі боротьби зі злочинністю, першорядне значення має вирішення питання про ефективність кримінально-правових заходів боротьби зі злочинністю до осіб, які вчинили злочини.

Кримінально-правові відносини можуть реалізовуватися в різних формах, в т.ч. і з звільненням особи від кримінальної відповідальності. По даній проблемі, мною було проведено дослідження нормативного матеріалу, наукової літератури та періодичних видань.

В результаті чого, я можу зробити наступні висновки:

при розгляді даної теми було з'ясовано, що звільнення від кримінальної відповідальності є відмова суду від винесення обвинувального вироку стосовно особи, винної у скоєнні злочину, і пов'язаного з цим застосування до нього кримінально - правових санкцій (покарання) [16, с. 87].

Однією з пріоритетних проблем даної роботи, є розгляд підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності. Разом з тим, для припинення кримінально - правових відносин, зовсім недостатньо встановлення ступеня тяжкості злочину. Необхідно так само, щоб і особа, яка вчинила злочин, можна було виправити без залучення до кримінальної відповідальності. Така дія відносно правопорушника, допускається законодавцем вже в силу скоєння злочину (вперше) невеликої або середньої тяжкості [17, с. 107].

Хоча, в ряді випадків, через підвищену соціальної занедбаності правопорушника, його виправлення без застосування заходів кримінально-правового впливу, за вищеназвану категорію злочинів, може виключатися.

Тому, вирішуючи питання про припинення кримінально-правових відносин та звільнення особи від кримінальної відповідальності, необхідно, що б правоохоронні органи та суд: по-перше, в кожному конкретному випадку ретельно дослідити всі обставини, що відносяться до злочину; по-друге, всебічно аналізувати особистість злочинця, характеризувати його як до вчинення злочину, так і в момент, і після вчинення злочину.

Переходячи до основоположного питання про види звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені Кримінальним Кодексом України, можна констатувати, що ці види, а саме:

«звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям»,

«звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим»,

«звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки»,

«звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку закінченням строків давності»,

«звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх із застосуванням примусових заходів виховного впливу».

Вищеперелічені види, безпосередньо не пов'язують звільнення від кримінальної відповідальності особи яка вчинила злочин, з можливістю його виправлення без застосування кримінального покарання, тобто з досягненням основної мети кримінального покарання.

Представляється, що в умовах переходу до ринкових відносин, побудови правового суспільства і держави, ці види звільнення від кримінальної відповідальності будуть сприяти виправленню осіб, які вперше скоїли злочини невеликої тяжкості, і реалізація принципу законності в діяльності правоохоронних органів.

Список використаних джерел

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України від 23.07.1996-1996 р., №30, стаття 141

2. Кримінальний кодекс України (редакція вiд 01.10.2007), закон вiд 05.04.2001 №2341-III // Відомості Верховної Ради України вiд 29.06.2001-2001 р., №25, стаття 131

3. Кримінально-процесуальний кодекс України (редакція вiд 01.07.2007), закон вiд 28.12.1960 // Відомості Верховної Ради УРСР вiд 12.01.1961-1961 р., №2, стор. 15

4. Закон України «Про амністію» вiд 19.04.2007 №955-V // Відомості Верховної Ради України вiд 03.08.2007-2007 р., №31, стор. 1048, стаття 401

5. Закон України «Про застосування амністії в Україні» вiд 01.10.1996 №392/96-ВР // Відомості Верховної Ради України вiд 26.11.1996-1996 р., №48, стаття 263

6. Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» вiд 01.12.1994 №266/94-ВР // Відомості Верховної Ради України вiд 03.01.1995-1995 р., №1, стаття 1

7. «Положення про порядок здійснення помилування», затверджене Указом Президента України від 12 квітня 2000 р // Офіційний вісник України вiд 28.04.2000-2000 р., №15, стор. 58, стаття 610, код акту 15649/2000

8. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) від 27.10.1999 №9-рп/99 // Офіційний вісник України вiд 19.11.1999-1999 р., №44

9. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», Постанова Пленуму Верховного Суду №12 від 23.12.2005 // Рішення Верховного Суду України -2005 р., №2

10. Скакун О.Ф. Інститут звільнення від юридичної відповідальності (теоретико-правовий та історико-правовий аспекти) / / Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Серія «Юридичні науки». Том 21 (60). №2. 2008 С. 8291.УДК 340.1

11. Абакумова Ю.В., Гамбург В.Л. Соціально-правова зумовленість встановлення Звільнення від крімінальної відповідальності у зв'язку з дійовім каяттям у сучасности крімінальному законодавстві України / / Класичний приватний університет / / УДК 343.225

12. Ю. Вознюк А. Передумови спеціальніх відів Звільнення від крімінальної відповідальності учасніків стійкіх злочину об'єднань: Поняття та загальна характеристика / / підприємництво, господарство и право. - 2008. - №9. - С. 138.

13. Боржецька Н.Л. Вінесення постанови про направлення справи до суду для Вирішення питання про Звільнення обвинуваченого від крімінальної відповідальності Як окрема форма Закінчення досудового слідства / / Часопис чіНаціонального університету «Острозька академія». Серія «Право». - 2011. - №2 (4)

14. Стрельцов Є.Л. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар-Х.: 000 «Одіссей», 2010. -904 с.

15. Тацій В.Я., Битяк Ю.Я. Констітуція Украіни - Основи реформування суспільства - X.: Право, 1996. - 96 с. 16. Козак О.С. Ефективність Звільнення від крімінальної відповідальності в Україні / О.С. Козак. - К.: Освіта України, 2009.

16. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. - К.: Атіка, 2005. - 1064 с

17. Кримінальне право України: Практикум. Навч. посібник / Андрушко П.П., ШапченкоС. Д. та ін.; За ред. С.С. Яценка. - 2-е вид., перероб.і допов. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 592 с

18. Постанова Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.03.2007 р. по справі №№1-399/6-07 (звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 45 ККУ)

19. Постанова Дворічанського районного суду Харківської області від 27.02.2007 р. по справі №1-35/07 (звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 ККУ)

20. Постанова Дергачівського районного суду Харківської області від від 19.01.2007 за справою №1-76/2007 (звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 48 ККУ)

Размещено на Allbest.ru