Загально-правові засади діяльності дільничних інспекторів міліції

До функцій дільничного інспектора відносяться також виконання по вказівці керівництва визначень судів, постанов суддів і письмових доручень прокурорів і слідчих у справах і матеріалам, що знаходяться в їх виробництві, сприяння при виробництві ними окремих процесуальних дій.

Таким чином, функції, здійснювані дільничним інспектором міліції, дозволяють розглядати його як організатора і активного учасника охорони громадського порядку, попередження і розкриття злочинів, що безпосередньо відповідає за кінцеві результати цієї роботи на закріпленій ділянці.

Приведемо наказ Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердженні Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України" (№1212 від 20.10.2003 р.), зареєстрований в Міністерстві юстиції України: 11.11.2003 р. №1031/8352. Дата набуття чинності: 22.11.2003 р.

Аналізуємий приказ заборонив використовувати дільничних інспекторів міліції за межами закріплених за ними адміністративних ділянок і встановив, що при проведенні оперативно-розшукових, слідчих і профілактичних заходів дільничні інспектора виконують свої обов'язки лише на закріплених за ними адміністративних ділянках.

Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затверджене даним наказом, визначає завдання, основні напрями організації роботи, обов'язку і права працівників служби дільничних інспекторів міліції.

Зокрема, дільничним інспекторам надано право:

- перевіряти у громадян і посадових осіб документи, що засвідчують особу, за наявності достатніх підстав для того, щоб підозрювати їх в скоєнні злочину або адміністративного правопорушення;

- отримувати від громадян і посадових осіб пояснення, відомості і довідки, необхідні у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

- затримувати на строк до 3 годин осіб, що зробили адміністративне правопорушення, з метою його припинення відповідно до законодавства України, якщо вичерпані інші заходи дії;

- викликати громадян і посадових осіб у справах і матеріалам, що знаходяться у виробництві;

- вилучати вогнепальну зброю і бойові запаси:

а) в підприємств, організацій, установ (окрім воєнізованої охорони) в разі порушення правил його придбання, зберігання, обліку, використання і перевезення;

б) у громадян - при відміні дозволу на право його зберігання і використання;

- обстежувати об'єкти дозвільної системи;

- безкоштовно використовувати транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (окрім транспортних засобів дипломатичних, консульських і інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення) для проїзду до місця події або стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, що потребують невідкладної меддопомоги, переслідування правопорушників і доставки їх в органи внутрішніх справ;

- у будь-який час доби безперешкодно входити:

а) на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, у тому числі митниці, і оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних в скоєнні злочину або за умов стихійного лиха;

б) у житлі або в інше володіння особи, що знаходиться під адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання встановлених судом обмежень;

- у невідкладних випадках безперешкодно і безкоштовно користуватися засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам, організаціям;

- інші права, передбачені даним Положенням.

Відзначимо, що до основних обов'язків дільничних інспекторів міліції віднесений обов'язок надавати допомогу громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям, суспільним об'єднанням і працівникам інших підрозділів органів внутрішніх справ в здійсненні їх законних прав і інтересів. [33]

2. Розділ 2. Особливості взаємодії служби ДІМ з іншими підрозділами ОВС

2.1 Адміністративно-правові засади взаємодії ДІМ з іншими підрозділами МГБ при попередженні та виявленні злочинів (ППСМ, паспортна служба, дозвільна система, ДАЇ)

Було спрогнозовано розбіжності у відповідях щодо ефективності роботи міліції, тому в анкету було вміщено так зване контрольне запитання, відповідаючи на яке, респондент міг оцінити не ефективність роботи всієї міліції (абстракція), а ефективність власної роботи на довіреній йому ділянці (конкретика). Відповіді на контрольне запитання подано в порівняльному рисунку.

Рисунок 5. Чи ефективно працює міліція в країні? (Оцінка співробітників ППСМ)

Отже, співробітники ДАІ та ППСМ дали знову позитивні відповіді на запитання щодо ефективності роботи (вже не лише міліції взагалі, а й власної). Дільничні інспектори мали сумніви: 17% зазначили, що скоріше не справляються, ніж справляються з покладеними на них обов'язками, 3% визнали, що повністю не справляються і 7% вагалися.

Виникає запитання: чому така велика розбіжність в оцінках ефективності діяльності міліції взагалі та ефективності власної діяльності в середовищі представників різних служб?

На мою думку, тут є два фактори.

1. Співробітники ДАІ та ППСМ є членами досить великих і відносно сталих колективів. А колективам притаманні такі ознаки, як корпоративний дух, корпоративна ідеологія, взаємовиручка (а, отже, допомога у виконанні службових обов'язків), а також кругова порука. Крім того, в колективах побутує сформована колективна думка та оціночні судження (можливо, й помилкові) щодо тих чи інших явищ або подій. А колективна думка завжди менш критична, ніж індивідуальна, що підтверджують і результати соціологічних досліджень. Що стосується дільничних інспекторів, то вони виконують свої обов'язки переважно самостійно, навантаження на одну людину при цьому нерідко зростає до граничної межі - дільничних інспекторів катастрофічно не вистачає. І в їхньому середовищі важче сформувати колективну думку і корпоративний дух. Саме тому, на мій погляд, дані опитування різних служб так відрізняються.

Рисунок 6. Оцінка ефективності власної роботи дільничними інспекторами міліції, співробітниками ДАІ і ППСМ

Другий фактор - реакція престижу. Респондент (на підсвідомому рівні) видає бажане за дійсне, спотворюючи в такий спосіб реальність. На мою думку, корпоративний дух може активізувати реакцію престижу в кожного члена колективу, який відчуває відповідальність за певний „показник по службі”, а, отже, намагається (на підсвідомому чи свідомому рівні) його завищити. Так, негативна відповідь на запитання щодо ефективності власної діяльності або законності чи незаконності своїх рішень та дій під час служби може вплинути на думку про роботу всієї служби (ДАІ, ППСМ), цілого колективу. У дільничних інспекторів, які діють індивідуально, реакція престижу спостерігається меншою мірою.

Ще одним підтвердженням цих тез є відповіді на запитання анкети щодо того, чи спроможна міліція прийти на допомогу кожному, чиї права порушені або хто потребує захисту.

По 71% респондентів з ДАІ та ППСМ дали однозначно ствердну відповідь на це запитання. Ще по 25% респондентів цих служб відповіли, що скоріше так, ніж ні. Сумніви на негативні відповіді спостерігалися лише в 1-2% респондентів. Натомість дільничні інспектори позитивно відповіли лише в 22% анкет, елемент сумніву („скоріше так, ніж ні”) мали ще 34% (отже, сумарно позитивні відповіді склали 56%). Водночас про повну нездатність прийти на допомогу громадянам зазначили 12% опитаних дільничних інспекторів та 26% відповіли, що міліція „скоріше не спроможна, ніж так”, 6% вагалися з відповіддю.

Рисунок 7. Чи здатна міліція прийти на допомогу кожному, чиї права порушені або хто потребує захисту?

Рисунок 8. Мотивація обрання професії міліціонера

В основному респонденти засвідчили, що мріяли з дитинства бути міліціонерами, бажали відновлювати справедливість і захищати людей. Водночас серед дільничних інспекторів досить великий відсоток респондентів не віддав перевагу жодному із запропонованих варіантів, написавши „Інше” (35%). На нашу думку, виявлення мотивації до служби в міліції може бути темою окремого соціологічного дослідження, оскільки діагностика такої мотивації допоможе зрозуміти, чого очікують співробітники від своєї корпорації (системи МВС), а це, в свою чергу, допоможе спрогнозувати їхні дії за тих чи інших ситуацій, зокрема, екстремальних або кризових.

Так, досить тривожними є дані щодо дільничних інспекторів: 6% опитаних пішли служити заради вирішення особистих проблем, 9% бажали відчувати власну захищеність з боку системи МВС (така мотивація, власне, перегукується з попередньою), а 3% респондентів подобається відчувати владу над рештою людей. Сумарно це становить 18%. Такі співробітники навряд чи є окрасою служби. [36]

Рисунок 9. Чи хотіли б ви, щоб ваші діти обрали професію міліціонера?

Дільничні інспектори менше за всіх бажають бачити своїх дітей в міліцейських погонах - 12%. Натомість співробітники ДАІ та ППСМ бажали б цього - відповідно 38% і 50%. Це свідчить, що їхня служба їм подобається, корпорація (система МВС) виправдала їхні сподівання і прагнення до самовираження.

72% дільничних не хочуть для своїх дітей такого майбутнього, відповідно 39% і 28% респондентів з ДАІ та ППСМ бажають своїм дітям іншої долі.

Проведене опитування в міліцейському середовищі на прикладі трьох служб - ДІМ, ДАІ та ППСМ дозволяє зробити такі висновки щодо внутрішнього (корпоративного) налаштування співробітників:

- співробітники міліції переважно оцінюють якість виконання своїх обов'язків (дотримання вимог законності, ефективність власної діяльності та діяльності міліції взагалі) високо; розбіжності в поглядах спостерігаються лише в службі ДІМ, яка є менш структурованою за субординаційним принципом;

- свій імідж в очах пересічних громадян - реципієнтів міліцейських послуг - співробітники міліції оцінюють як середній та вище середнього; події „помаранчевої революції” для підвищення власного іміджу сприймають позитивно; погіршення свого іміджу з подіями „помаранчевої революції” пов'язують лише співробітники ДІМ;

- невдоволення службою (на прикладі бажання\небажання бачити своїх дітей в лавах міліції) спостерігається у представників усіх служб, однак більшою мірою в співробітників ДІМ, меншою - ДАІ та ППСМ;

- прогнозована дослідниками реакція престижу в міліційному середовищі спостерігається в службах, в яких виняткове значення має колектив і, відповідно, колективна думка;

- з метою вивчення мотивації приходу співробітниками на службу в міліцію та на підставі цього формування уявлень про очікування співробітників та прогнозування їхніх дій в кризових та екстремальних ситуаціях слід провести поглиблене соціологічне опитування із залученням аналітиків-психологів; на підставі отриманих даних виробити відповідні рекомендації для кадрових служб;

- під час розробки анкет для наступних соціологічних опитувань включити запитання щодо освітнього рівня респондентів, джерел надходження правової та іншої інформації (в тому числі іміджеформуючого характеру), що впливає на формування світоглядних орієнтирів у співробітників міліції та оцінку їх ролі як у державотворчих процесах, так і в процесах формування позитивного іміджу міліції України. [36]

Пересувна міліцейська група (ПМГ)

- комбінований по складу та оснащений спеціальними технічними засобами наряд міліції на автомобілі, який несе патрульну службу на закріпленому секторі і призначений для вжиття невідкладних заходів по попередженню порушень громадського порядку, здійснення оперативно-розшукових заходів по розкриттю злочинів по свіжих слідах. Склад кожної цієї групи визначається наказом начальника ГУВС (УВС) міста, міськрайоргану внутрішніх справ і до неї включаються: працівник карного розшуку, дільничний інспектор міліції, міліціонер та міліціонер-водій.

Спеціалізована патрульна група (СПГ) -- спеціальний вид наряду, призначений для боротьби з найпоширенішими правопорушеннями на вулицях та в інших громадських місцях. Члени цієї групи несуть службу, як правило, в цивільному одязі під керівництвом оперативного працівника або дільничного інспектора міліції.

Дільничний інспектор міліції забезпечує безпеку громадян і громадський порядок на території закріпленої за ним дільниці, вживає заходів до своєчасного попередження та розкриття злочинів, запобігання інших правопорушень. Сприяє патрульно-постовим нарядам, народним дружинам регулярно здійснювати спільне патрулювання.

Він зобов'язаний:

а) постійно аналізувати стан оперативної обстановки і вносити начальнику органу внутрішніх справ найдоцільнішу пропозицію про розстановку і маневрування патрульно-постових нарядів, що беруть участь в охороні громадського порядку;

б) за необхідності, залежно від стану оперативної обстановки, за згодою керівництва органу, здійснювати маневрування патрульно-постовими нарядами на території дільниці;

в) інформувати патрульно-постові наряди про зміни в оперативній обстановці і про осіб, які здатні вчинити правопорушення. При вчиненні злочину залучати патрульно-постові наряди до розшуку злочинців по гарячих слідах у межах дільниці або патрульної дільниці;

г) контролювати несення служби патрульно-постовими нарядами на дільниці;

д) здійснювати разом з патрульно-постовими нарядами обхід місць можливої появи розшукуваних осіб та вчинення правопорушень; е) під час несення служби навчати міліціонерів і народних дружинників формам і методам роботи.

При відпрацюванні дільниць ППМ додаються:

а) одна-дві пересувні міліцейські групи;

б) дільничні інспектори міліції;

в) провідник із службовим собакою.

Патрульно-постову службу міліції зобов'язані перевіряти дільничні інспектори (начальники лінійних пунктів) систематично на території дільниці, яку вони обслуговують. [33]

Пересувні міліцейські групи працюють в закріплених за ними секторах в тісній взаємодії з дільничними інспекторами, патрулями, постовими та іншими працівниками міліції, а також з громадськістю.

У функції дільничного інспектора входить також робота з паспортною службою. Згідно «Положення 1220 від 2003 року України», дільничний інспектор має пряме відношення до роботи даної служби. Перш за все, це тісна робота з населенням, тобто облік підзвітних йому осіб, і якщо йому зустрічаються такі особи які відбували термін за який-небудь злочин в місцях позбавлення волі, а після звільнення не мають документів, що засвідчують його особу, тоді дільничний інспектор розглядає дану ситуацію по встановленню особи, працюючи в парі з паспортною службою. Для того, щоб дана особа могла отримати паспорт встановленого зразка стандарту України згідно закону від 1993 р., згідно якому всі жителі мають громадянство України повинні мати паспорти Українського зразка. Якщо такий відсутній по яких-небудь причинах, треба, перш за все, встановити причину недоліку або відсутності даного документа, або це втрата, або крадіжка, або елементарна халатність по якій дана особа не змогла вчасно отримати паспорт. Коли ця людина приходить в паспортну службу, він зобов'язаний принести ряд документів, на підставі яких видається паспорт: свідоцтво про народження, документ підтверджуючий наявність жил площі точніше куди він прописуватиметься, паспорти членів семи, якщо це молода людина, то паспорти батьків, якщо по старше за мужа або дружину, свідоцтво про шлюб або смерть одного з членів сім'ї, фотографії встановленого зразка, написати пояснення з якої причини він звернувся в паспортну службу, складається протокол заводиться адміністративна справа по даній особі а точніше по якій статті закону України у нього немає паспорта або стаття 197 "втрата", або стаття 198 "халатність". Після здачі необхідних документів даною особою, починає займатися дільничний інспектор, а саме, отримавши інформацію по даній особі, він починає збирати і складати ряд нормативних документів: заява від даної особи, документи підтверджуючу його особу свідоцтво про народження, дані членів семи, його батьків, проводить опит або сусідів, або понятих, які знайомі з даною особою. Подає запити в різні інстанції: адресне бюро при МВС України, безпосередньо в ГО УМВД міста на предмет судимості, ЗАГС для підтвердження видачі свідоцтва про народження і чи видавалося воно повторно при втраті першого. Зібравши необхідну кількість матеріалу, тобто отримавши відповіді зі всіх вище перелічених служб, дільничний передає адміністративну справу в паспортну службу і в паспортній службі вже на підставі завершеної справи робиться висновок начальником паспортного столу і видається паспорт, якщо для цього немає суперечливих обставин, які вимагали додаткового розгляду.

Якщо все-таки людина була судима і відбував термін в місцях позбавлення волі, то адміністративна справа збирається так само як вказана ситуація вище, але лише має свої нюанси: робиться запит в місця де він відбував покарання. Робиться запит на його членів семи на предмет того хто вони де зареєстровані і де проживають. Також виробляється письмовий допит сусідів і знайомих, для того, щоб дане обличчя дійсно знаходиться на тій адресі, де і живуть його родичі. Береться довідка з ГО УМВД міста, де написано: по якій статті, який термін відбував і в якій колонії і по якій статті звільнений.

Після збору даної інформації справа закривається і передається в паспортну службу, але вже дана особа, яка перебуває на обліку в міськвідділі міста, також знаходиться на обліку у дільничного міліціонера. Він зобов'язаний його контролювати вимагати з нього звіт про його працездатність працевлаштування, мешкання і відношення з сусідами і родичами.

Якщо поводиться позитивно і не заслужив на термін, отримує адміністративне зауваження, або профілактичну роботу з ним не проводить дільничний інспектор, то через певну кількість часу він знімається з обліку паспортної служби та із списку дільничного міліціонера. Також існують ситуації, коли дільничний міліціонер веде щільну роботу з паспортним столом: оформлення закордонного паспорта для виїзду за рубіж або в'їзду до України. Для цього на підставі офіційного запиту з Міністерства Закордонних Справ або посольства тієї країни, куди людина збирається виїхати, необхідно дача наступного матеріалу. На предмет судимості, на предмет судимості найближчих родичів даної людини. Чим займаються, де працюють, як живуть, в яких умовах, як характеризуються за місцем проживання за словами сусідів, на місцях роботи із слів колег і безпосередніх начальників. Перевіряються його родичі що навіть не живуть з ним, але що знаходяться в родинних зв'язках на предмет судимості, характеристик з місць проживання або з місця роботи. Також заводиться адміністративна справа, лише вже із зібраним необхідним матеріалом, підтвердження з адресного бюро, наявність паспорта встановленого зразка України, якщо це іноземець в'їжджає в країну те це тимчасове посвідчення особи на той термін доки не видасться український паспорт або це тимчасова реєстрація на термін 3 місяця по гостьовій. Після закінчення терміну тимчасових посвідчень або гостьових, дільничний повинен відреагувати на предмет того чи продовжений даний документ або людина покинув межі країни. Якщо виникають правопорушення на предмет виїзду з країни по закінченню терміну дії документа, або він не був продовжений, то тоді дільничний інспектор виробляє депортацію даної особи. Також дільничний інспектор розглядає ситуації, коли, наприклад, молоді дівчата народжують дітей і кидають їх не в пологових будинках, а на вулицях, на смітниках або в яких-небудь інших суспільних місцях. Тоді дільничний звертається в паспортну службу для встановлення особи передбачуваною для даної ситуації і у випадку якщо вона знаходиться, вже заводиться кримінальна справа і займається вже цим оперативні працівники міліції разом з дільничним.

2.2 Місце ДІМ по здійсненню заходів оперативного характеру під час взаємодії з підрозділами кримінальної міліції (СБНОН, ГСБСП, карний розшук, КМДК)