Загально-правові засади діяльності дільничних інспекторів міліції
Загально-правові засади діяльності дільничних інспекторів міліції, відомчий правовий статус. Особливості взаємодії їх служби з іншими підрозділами ОВС. Попередження та профілактика злочинів і адміністративних правопорушень, охорона громадського порядку.
Рубрика | Государство и право |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.07.2009 |
Размер файла | 340,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
До функцій дільничного інспектора відносяться також виконання по вказівці керівництва визначень судів, постанов суддів і письмових доручень прокурорів і слідчих у справах і матеріалам, що знаходяться в їх виробництві, сприяння при виробництві ними окремих процесуальних дій.
Таким чином, функції, здійснювані дільничним інспектором міліції, дозволяють розглядати його як організатора і активного учасника охорони громадського порядку, попередження і розкриття злочинів, що безпосередньо відповідає за кінцеві результати цієї роботи на закріпленій ділянці.
Приведемо наказ Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердженні Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України" (№1212 від 20.10.2003 р.), зареєстрований в Міністерстві юстиції України: 11.11.2003 р. №1031/8352. Дата набуття чинності: 22.11.2003 р.
Аналізуємий приказ заборонив використовувати дільничних інспекторів міліції за межами закріплених за ними адміністративних ділянок і встановив, що при проведенні оперативно-розшукових, слідчих і профілактичних заходів дільничні інспектора виконують свої обов'язки лише на закріплених за ними адміністративних ділянках.
Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затверджене даним наказом, визначає завдання, основні напрями організації роботи, обов'язку і права працівників служби дільничних інспекторів міліції.
Зокрема, дільничним інспекторам надано право:
- перевіряти у громадян і посадових осіб документи, що засвідчують особу, за наявності достатніх підстав для того, щоб підозрювати їх в скоєнні злочину або адміністративного правопорушення;
- отримувати від громадян і посадових осіб пояснення, відомості і довідки, необхідні у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
- затримувати на строк до 3 годин осіб, що зробили адміністративне правопорушення, з метою його припинення відповідно до законодавства України, якщо вичерпані інші заходи дії;
- викликати громадян і посадових осіб у справах і матеріалам, що знаходяться у виробництві;
- вилучати вогнепальну зброю і бойові запаси:
а) в підприємств, організацій, установ (окрім воєнізованої охорони) в разі порушення правил його придбання, зберігання, обліку, використання і перевезення;
б) у громадян - при відміні дозволу на право його зберігання і використання;
- обстежувати об'єкти дозвільної системи;
- безкоштовно використовувати транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (окрім транспортних засобів дипломатичних, консульських і інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення) для проїзду до місця події або стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, що потребують невідкладної меддопомоги, переслідування правопорушників і доставки їх в органи внутрішніх справ;
- у будь-який час доби безперешкодно входити:
а) на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, у тому числі митниці, і оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних в скоєнні злочину або за умов стихійного лиха;
б) у житлі або в інше володіння особи, що знаходиться під адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання встановлених судом обмежень;
- у невідкладних випадках безперешкодно і безкоштовно користуватися засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам, організаціям;
- інші права, передбачені даним Положенням.
Відзначимо, що до основних обов'язків дільничних інспекторів міліції віднесений обов'язок надавати допомогу громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям, суспільним об'єднанням і працівникам інших підрозділів органів внутрішніх справ в здійсненні їх законних прав і інтересів. [33]
2. Розділ 2. Особливості взаємодії служби ДІМ з іншими підрозділами ОВС
2.1 Адміністративно-правові засади взаємодії ДІМ з іншими підрозділами МГБ при попередженні та виявленні злочинів (ППСМ, паспортна служба, дозвільна система, ДАЇ)
Аналіз завдань і функцій, які виконуються службою ДІМ, показує про те, що в діяльності цієї служби питання забезпечення, реалізації, охорони та захисту прав, свобод, законних інтересів громадян та громадського порядку посідають особливе місце. Служба ДІМ за допомогою різноманітних засобів та методів бере участь у вирішенні цих завдань безпосередньо на своїх ділянках роботи. Значна відповідальність у забезпеченні реалізації та охороні прав, свобод та громадського порядку покладена на службу ДІМ, оскільки майже лише ця служба тісно взаємодіє з громадськістю й у своїй повсякденній діяльності займається охороною прав, свобод та законних інтересів громадян шляхом забезпечення суспільного спокою і безпосередньої охорони певних благ особи.
Взаємодія державних правоохоронних органів між собою -- важлива частина процесу, побудови в Україні правової держави, забезпечення законності. Спільна діяльність міліції у боротьбі з правопорушеннями й охороні громадського порядку, формує у свідомості трудящих необхідність зважати на загальні інтерес, шанобливо ставитися до правових приписів, з гідністю виконувати свої громадянські обов'язки. [33]
Уміння працівників міліції будувати внутрішні взаємовідносини розглядається як важливий критерій оцінки їх професійного рівня, політичної і правової культури. Саме тут відкриваються найширші можливості для виховання людей досвідом практичної участі у перетвореннях, що відбуваються у сфері правопорядку. Для виконання завдань, які постають, на рівні сучасних вимог, необхідно по-новому осмислити набутий досвід, збагатити усі напрями діяльності новим змістом, докорінно обновити арсенал форм, методів та засобів охорони громадського порядку і громадської безпеки, боротьби з правопорушеннями. Тільки так можна надати правоохоронній діяльності в Україні загальнонародного характеру, вивести її на якісно новий рівень.
Нині в нашій країні ситуація та оперативна обстановка не вельми проста, можна сказати, навіть складна. Для її оздоровлення із врахуванням особливостей території, чисельності населення та низки інших чинників райони міст розбиваються на адміністративні дільниці, за кожною з яких закріплюється дільничний інспектор. Причому дільниці з найскладнішою ситуацією повинні доручатися найбільш досвідченим дільничним. Дільниці, як правило, групуються в зони, за кожною з яких закріплюється старший дільничний інспектор. Він керує дільничними, допомагає їм у плануванні заходів з профілактики правопорушень та забезпечення громадського порядку на території.
Позитивним прикладом може служити робота дільничного, який раціонально організував взаємодію між громадськими пунктами охорони порядку (ГПОП), вміє мобілізувати дільничних інспекторів на виконання комплексних планів профілактики правопорушень. Дільничні інспектори повинні щотижнево і щомісяця аналізувати й узагальнювати результати роботи, правильно вести прийом громадян, стежити за правильністю і повнотою інформації, що заноситься до картотеки профілактичного обліку.
Тому дуже важливим моментом є взаємодія ДІМ з іншими підрозділами. У зв'язку з цим було проведено анкетування працівників міліції.
У травні 2008 року було проведено анкетування співробітників міліції в Києві. Було опитано більше 100 чоловік із служби дільничних інспекторів міліції (ДІМ), понад 100 співробітників Державної автомобільної інспекції (ДАІ) стільки ж співробітників патрульно-постової служби міліції (ППСМ).
Будувалася анкета за принципом трифазності: адаптаційні запитання; запитання, покликані досягти поставленої мети; запитання, що знімають напругу після спілкування з інтерв'юером.
Запитання були двох типів - змістові та функціональні. До функціональних були віднесені запитання-фільтр і контрольне запитання. Змістові запитання поділялися на: 1) запитання про факти, 2) запитання про думки, настановлення, мотиви поведінки. Помилка вибірки - 1-1,5%.
Мета дослідження - виявити достовірну, територіально закріплену інформацію щодо означеної правоохоронної галузі та з'ясувати проблемні вузли для подальшого їх розв'язання; з'ясувати стан громадської думки в міліцейському середовищі щодо об'єкта позиціонування - міліції та її ролі в соціумі.
Оцінка рівня забезпечення законності співробітниками міліції під час виконання своїх обов'язків розподілилася за різними службами.
Рисунок 1. Оціночні судження дільничних інспекторів міліції щодо забезпечення ними законності під час виконання службових обов'язків
Рисунок 2. Оціночні судження співробітників Державтоінспекції щодо забезпечення ними законності під час виконання службових обов'язків
За результатами опитування можна зробити висновок, що співробітники ДАІ практично не мають сумнівів щодо якісного виконання своїх обов'язків: 100% респондентів упевнені в безпомилковості своєї правозастосовчої діяльності. Близькі до цього й результати опитування співробітників підрозділів патрульно-постової служби: лише 3% з них сумніваються в законності власних дій під час несення служби. Але ж численні факти, що оприлюднюються в ЗМІ, та свідчення громадян переконують у протилежному! І лише дільничні інспектори міліції дали на поставлене запитання відповіді, що свідчать про здатність критично мислити: сумарно 87% дільничних переконані у власній правоті під час здійснення службових повноважень. Однак 6% співробітників цієї служби не мають такої впевненості (відповідь „скоріше не забезпечую, ніж забезпечую”) і 7% не знали, що відповісти.
Рисунок 3. Чи ефективно працює міліція в країні? (Оцінка дільничних інспекторів міліції)
Рисунок 4. Чи ефективно працює міліція в країні? (Оцінка співробітників ДАІ)
Було спрогнозовано розбіжності у відповідях щодо ефективності роботи міліції, тому в анкету було вміщено так зване контрольне запитання, відповідаючи на яке, респондент міг оцінити не ефективність роботи всієї міліції (абстракція), а ефективність власної роботи на довіреній йому ділянці (конкретика). Відповіді на контрольне запитання подано в порівняльному рисунку.
Рисунок 5. Чи ефективно працює міліція в країні? (Оцінка співробітників ППСМ)
Отже, співробітники ДАІ та ППСМ дали знову позитивні відповіді на запитання щодо ефективності роботи (вже не лише міліції взагалі, а й власної). Дільничні інспектори мали сумніви: 17% зазначили, що скоріше не справляються, ніж справляються з покладеними на них обов'язками, 3% визнали, що повністю не справляються і 7% вагалися.
Виникає запитання: чому така велика розбіжність в оцінках ефективності діяльності міліції взагалі та ефективності власної діяльності в середовищі представників різних служб?
На мою думку, тут є два фактори.
1. Співробітники ДАІ та ППСМ є членами досить великих і відносно сталих колективів. А колективам притаманні такі ознаки, як корпоративний дух, корпоративна ідеологія, взаємовиручка (а, отже, допомога у виконанні службових обов'язків), а також кругова порука. Крім того, в колективах побутує сформована колективна думка та оціночні судження (можливо, й помилкові) щодо тих чи інших явищ або подій. А колективна думка завжди менш критична, ніж індивідуальна, що підтверджують і результати соціологічних досліджень. Що стосується дільничних інспекторів, то вони виконують свої обов'язки переважно самостійно, навантаження на одну людину при цьому нерідко зростає до граничної межі - дільничних інспекторів катастрофічно не вистачає. І в їхньому середовищі важче сформувати колективну думку і корпоративний дух. Саме тому, на мій погляд, дані опитування різних служб так відрізняються.
Рисунок 6. Оцінка ефективності власної роботи дільничними інспекторами міліції, співробітниками ДАІ і ППСМ
Другий фактор - реакція престижу. Респондент (на підсвідомому рівні) видає бажане за дійсне, спотворюючи в такий спосіб реальність. На мою думку, корпоративний дух може активізувати реакцію престижу в кожного члена колективу, який відчуває відповідальність за певний „показник по службі”, а, отже, намагається (на підсвідомому чи свідомому рівні) його завищити. Так, негативна відповідь на запитання щодо ефективності власної діяльності або законності чи незаконності своїх рішень та дій під час служби може вплинути на думку про роботу всієї служби (ДАІ, ППСМ), цілого колективу. У дільничних інспекторів, які діють індивідуально, реакція престижу спостерігається меншою мірою.
Ще одним підтвердженням цих тез є відповіді на запитання анкети щодо того, чи спроможна міліція прийти на допомогу кожному, чиї права порушені або хто потребує захисту.
По 71% респондентів з ДАІ та ППСМ дали однозначно ствердну відповідь на це запитання. Ще по 25% респондентів цих служб відповіли, що скоріше так, ніж ні. Сумніви на негативні відповіді спостерігалися лише в 1-2% респондентів. Натомість дільничні інспектори позитивно відповіли лише в 22% анкет, елемент сумніву („скоріше так, ніж ні”) мали ще 34% (отже, сумарно позитивні відповіді склали 56%). Водночас про повну нездатність прийти на допомогу громадянам зазначили 12% опитаних дільничних інспекторів та 26% відповіли, що міліція „скоріше не спроможна, ніж так”, 6% вагалися з відповіддю.
Рисунок 7. Чи здатна міліція прийти на допомогу кожному, чиї права порушені або хто потребує захисту?
Рисунок 8. Мотивація обрання професії міліціонера
В основному респонденти засвідчили, що мріяли з дитинства бути міліціонерами, бажали відновлювати справедливість і захищати людей. Водночас серед дільничних інспекторів досить великий відсоток респондентів не віддав перевагу жодному із запропонованих варіантів, написавши „Інше” (35%). На нашу думку, виявлення мотивації до служби в міліції може бути темою окремого соціологічного дослідження, оскільки діагностика такої мотивації допоможе зрозуміти, чого очікують співробітники від своєї корпорації (системи МВС), а це, в свою чергу, допоможе спрогнозувати їхні дії за тих чи інших ситуацій, зокрема, екстремальних або кризових.
Так, досить тривожними є дані щодо дільничних інспекторів: 6% опитаних пішли служити заради вирішення особистих проблем, 9% бажали відчувати власну захищеність з боку системи МВС (така мотивація, власне, перегукується з попередньою), а 3% респондентів подобається відчувати владу над рештою людей. Сумарно це становить 18%. Такі співробітники навряд чи є окрасою служби. [36]
Водночас дані опитування по ДАІ та ППСМ не сприймаються об'єктивними, бо, як зазначалося, в цих колективах, вірогідно, спостерігається реакція престижу.
Досить показовими є відповіді співробітників столичної міліції на запитання, чи бажали б вони, щоб їхні діти теж обрали професію міліціонера. Відповіді досить показові; вони містять квінтесенцію оціночних суджень і щодо власного іміджу, і щодо задоволеності власною долею, і щодо оцінки авторитетності й престижності служби, оскільки дітям, як водиться, батьки бажають кращої долі, ніж собі
Рисунок 9. Чи хотіли б ви, щоб ваші діти обрали професію міліціонера?
Дільничні інспектори менше за всіх бажають бачити своїх дітей в міліцейських погонах - 12%. Натомість співробітники ДАІ та ППСМ бажали б цього - відповідно 38% і 50%. Це свідчить, що їхня служба їм подобається, корпорація (система МВС) виправдала їхні сподівання і прагнення до самовираження.
72% дільничних не хочуть для своїх дітей такого майбутнього, відповідно 39% і 28% респондентів з ДАІ та ППСМ бажають своїм дітям іншої долі.
Проведене опитування в міліцейському середовищі на прикладі трьох служб - ДІМ, ДАІ та ППСМ дозволяє зробити такі висновки щодо внутрішнього (корпоративного) налаштування співробітників:
- співробітники міліції переважно оцінюють якість виконання своїх обов'язків (дотримання вимог законності, ефективність власної діяльності та діяльності міліції взагалі) високо; розбіжності в поглядах спостерігаються лише в службі ДІМ, яка є менш структурованою за субординаційним принципом;
- свій імідж в очах пересічних громадян - реципієнтів міліцейських послуг - співробітники міліції оцінюють як середній та вище середнього; події „помаранчевої революції” для підвищення власного іміджу сприймають позитивно; погіршення свого іміджу з подіями „помаранчевої революції” пов'язують лише співробітники ДІМ;
- невдоволення службою (на прикладі бажання\небажання бачити своїх дітей в лавах міліції) спостерігається у представників усіх служб, однак більшою мірою в співробітників ДІМ, меншою - ДАІ та ППСМ;
- прогнозована дослідниками реакція престижу в міліційному середовищі спостерігається в службах, в яких виняткове значення має колектив і, відповідно, колективна думка;
- з метою вивчення мотивації приходу співробітниками на службу в міліцію та на підставі цього формування уявлень про очікування співробітників та прогнозування їхніх дій в кризових та екстремальних ситуаціях слід провести поглиблене соціологічне опитування із залученням аналітиків-психологів; на підставі отриманих даних виробити відповідні рекомендації для кадрових служб;
- під час розробки анкет для наступних соціологічних опитувань включити запитання щодо освітнього рівня респондентів, джерел надходження правової та іншої інформації (в тому числі іміджеформуючого характеру), що впливає на формування світоглядних орієнтирів у співробітників міліції та оцінку їх ролі як у державотворчих процесах, так і в процесах формування позитивного іміджу міліції України. [36]
Пересувна міліцейська група (ПМГ)
- комбінований по складу та оснащений спеціальними технічними засобами наряд міліції на автомобілі, який несе патрульну службу на закріпленому секторі і призначений для вжиття невідкладних заходів по попередженню порушень громадського порядку, здійснення оперативно-розшукових заходів по розкриттю злочинів по свіжих слідах. Склад кожної цієї групи визначається наказом начальника ГУВС (УВС) міста, міськрайоргану внутрішніх справ і до неї включаються: працівник карного розшуку, дільничний інспектор міліції, міліціонер та міліціонер-водій.
Спеціалізована патрульна група (СПГ) -- спеціальний вид наряду, призначений для боротьби з найпоширенішими правопорушеннями на вулицях та в інших громадських місцях. Члени цієї групи несуть службу, як правило, в цивільному одязі під керівництвом оперативного працівника або дільничного інспектора міліції.
Дільничний інспектор міліції забезпечує безпеку громадян і громадський порядок на території закріпленої за ним дільниці, вживає заходів до своєчасного попередження та розкриття злочинів, запобігання інших правопорушень. Сприяє патрульно-постовим нарядам, народним дружинам регулярно здійснювати спільне патрулювання.
Він зобов'язаний:
а) постійно аналізувати стан оперативної обстановки і вносити начальнику органу внутрішніх справ найдоцільнішу пропозицію про розстановку і маневрування патрульно-постових нарядів, що беруть участь в охороні громадського порядку;
б) за необхідності, залежно від стану оперативної обстановки, за згодою керівництва органу, здійснювати маневрування патрульно-постовими нарядами на території дільниці;
в) інформувати патрульно-постові наряди про зміни в оперативній обстановці і про осіб, які здатні вчинити правопорушення. При вчиненні злочину залучати патрульно-постові наряди до розшуку злочинців по гарячих слідах у межах дільниці або патрульної дільниці;
г) контролювати несення служби патрульно-постовими нарядами на дільниці;
д) здійснювати разом з патрульно-постовими нарядами обхід місць можливої появи розшукуваних осіб та вчинення правопорушень; е) під час несення служби навчати міліціонерів і народних дружинників формам і методам роботи.
При відпрацюванні дільниць ППМ додаються:
а) одна-дві пересувні міліцейські групи;
б) дільничні інспектори міліції;
в) провідник із службовим собакою.
Патрульно-постову службу міліції зобов'язані перевіряти дільничні інспектори (начальники лінійних пунктів) систематично на території дільниці, яку вони обслуговують. [33]
Пересувні міліцейські групи працюють в закріплених за ними секторах в тісній взаємодії з дільничними інспекторами, патрулями, постовими та іншими працівниками міліції, а також з громадськістю.
У функції дільничного інспектора входить також робота з паспортною службою. Згідно «Положення 1220 від 2003 року України», дільничний інспектор має пряме відношення до роботи даної служби. Перш за все, це тісна робота з населенням, тобто облік підзвітних йому осіб, і якщо йому зустрічаються такі особи які відбували термін за який-небудь злочин в місцях позбавлення волі, а після звільнення не мають документів, що засвідчують його особу, тоді дільничний інспектор розглядає дану ситуацію по встановленню особи, працюючи в парі з паспортною службою. Для того, щоб дана особа могла отримати паспорт встановленого зразка стандарту України згідно закону від 1993 р., згідно якому всі жителі мають громадянство України повинні мати паспорти Українського зразка. Якщо такий відсутній по яких-небудь причинах, треба, перш за все, встановити причину недоліку або відсутності даного документа, або це втрата, або крадіжка, або елементарна халатність по якій дана особа не змогла вчасно отримати паспорт. Коли ця людина приходить в паспортну службу, він зобов'язаний принести ряд документів, на підставі яких видається паспорт: свідоцтво про народження, документ підтверджуючий наявність жил площі точніше куди він прописуватиметься, паспорти членів семи, якщо це молода людина, то паспорти батьків, якщо по старше за мужа або дружину, свідоцтво про шлюб або смерть одного з членів сім'ї, фотографії встановленого зразка, написати пояснення з якої причини він звернувся в паспортну службу, складається протокол заводиться адміністративна справа по даній особі а точніше по якій статті закону України у нього немає паспорта або стаття 197 "втрата", або стаття 198 "халатність". Після здачі необхідних документів даною особою, починає займатися дільничний інспектор, а саме, отримавши інформацію по даній особі, він починає збирати і складати ряд нормативних документів: заява від даної особи, документи підтверджуючу його особу свідоцтво про народження, дані членів семи, його батьків, проводить опит або сусідів, або понятих, які знайомі з даною особою. Подає запити в різні інстанції: адресне бюро при МВС України, безпосередньо в ГО УМВД міста на предмет судимості, ЗАГС для підтвердження видачі свідоцтва про народження і чи видавалося воно повторно при втраті першого. Зібравши необхідну кількість матеріалу, тобто отримавши відповіді зі всіх вище перелічених служб, дільничний передає адміністративну справу в паспортну службу і в паспортній службі вже на підставі завершеної справи робиться висновок начальником паспортного столу і видається паспорт, якщо для цього немає суперечливих обставин, які вимагали додаткового розгляду.
Якщо все-таки людина була судима і відбував термін в місцях позбавлення волі, то адміністративна справа збирається так само як вказана ситуація вище, але лише має свої нюанси: робиться запит в місця де він відбував покарання. Робиться запит на його членів семи на предмет того хто вони де зареєстровані і де проживають. Також виробляється письмовий допит сусідів і знайомих, для того, щоб дане обличчя дійсно знаходиться на тій адресі, де і живуть його родичі. Береться довідка з ГО УМВД міста, де написано: по якій статті, який термін відбував і в якій колонії і по якій статті звільнений.
Після збору даної інформації справа закривається і передається в паспортну службу, але вже дана особа, яка перебуває на обліку в міськвідділі міста, також знаходиться на обліку у дільничного міліціонера. Він зобов'язаний його контролювати вимагати з нього звіт про його працездатність працевлаштування, мешкання і відношення з сусідами і родичами.
Якщо поводиться позитивно і не заслужив на термін, отримує адміністративне зауваження, або профілактичну роботу з ним не проводить дільничний інспектор, то через певну кількість часу він знімається з обліку паспортної служби та із списку дільничного міліціонера. Також існують ситуації, коли дільничний міліціонер веде щільну роботу з паспортним столом: оформлення закордонного паспорта для виїзду за рубіж або в'їзду до України. Для цього на підставі офіційного запиту з Міністерства Закордонних Справ або посольства тієї країни, куди людина збирається виїхати, необхідно дача наступного матеріалу. На предмет судимості, на предмет судимості найближчих родичів даної людини. Чим займаються, де працюють, як живуть, в яких умовах, як характеризуються за місцем проживання за словами сусідів, на місцях роботи із слів колег і безпосередніх начальників. Перевіряються його родичі що навіть не живуть з ним, але що знаходяться в родинних зв'язках на предмет судимості, характеристик з місць проживання або з місця роботи. Також заводиться адміністративна справа, лише вже із зібраним необхідним матеріалом, підтвердження з адресного бюро, наявність паспорта встановленого зразка України, якщо це іноземець в'їжджає в країну те це тимчасове посвідчення особи на той термін доки не видасться український паспорт або це тимчасова реєстрація на термін 3 місяця по гостьовій. Після закінчення терміну тимчасових посвідчень або гостьових, дільничний повинен відреагувати на предмет того чи продовжений даний документ або людина покинув межі країни. Якщо виникають правопорушення на предмет виїзду з країни по закінченню терміну дії документа, або він не був продовжений, то тоді дільничний інспектор виробляє депортацію даної особи. Також дільничний інспектор розглядає ситуації, коли, наприклад, молоді дівчата народжують дітей і кидають їх не в пологових будинках, а на вулицях, на смітниках або в яких-небудь інших суспільних місцях. Тоді дільничний звертається в паспортну службу для встановлення особи передбачуваною для даної ситуації і у випадку якщо вона знаходиться, вже заводиться кримінальна справа і займається вже цим оперативні працівники міліції разом з дільничним.
2.2 Місце ДІМ по здійсненню заходів оперативного характеру під час взаємодії з підрозділами кримінальної міліції (СБНОН, ГСБСП, карний розшук, КМДК)
Як можна бачити, робота дільничного безпосередньо залежить і від роботи спеціалізованих підрозділів: ОБОП, ОБОН, кримінальний розшук, слідчий відділ. Робота дільничного з даними підрозділами полягає в наступному. Якщо ми розглянемо сьогоднішню ситуацію з криміногенною обстановкою в місті, то ми побачимо, що велика кількість ув'язнених була звільнена достроково по амністії, але від цього ситуація стала ще гірша: почастішали випадки грабежів, нападів на громадян, вбивства процвітання самогоноваріння проституції і наркоманії. Внаслідок цього можна зробити вивід, що роботи додалося і в дільничного і у працівників підрозділів. Перш за все, особу, звільнену по даній ділянці, закріпленій за дільничним, передбачає велика кількість часу і матеріалу для збору для збудження кримінальної справи. Якщо відбувається злочин, то, перш за все, збираються докази, речові докази, відбитки пальців, по яких ведеться розслідування. Збирається велика кількість документів: протоколи і пояснення злочинців і підтвердження його алібі на момент злочину; це або сусіди, або члени сім'ї, знайомі, друзі. Якщо алібі відсутнє і факт злочину підтверджується, то кримінальна справа починає приймати звороти по розкриттю. Підозрюваний береться під варту в СІЗО на невизначений термін до з'ясування і до закриття справи, а також передача його до суду. Виробляються допити підозрюваного, виїзд на місце злочину у присутності понятих дільничного інспектора, який фіксує свідчення судмедексперта, виробляється слідчий експеримент. Якщо злочинець неповнолітній, то запрошується на допит додатково штатний психолог. Протягом слідства виробляється обробка даного злочинця: беруться свідчення сусідів на спосіб його життя спосіб життя. Його оточення знайомі близькі. Складаються характеристики з місця роботи з місця навчання. Доповнюється справа висновком судмедекспертизи, висновок слідчого експерименту. Якщо злочин був груповий, то виробляється очна ставка з підозрюваними. Якщо розглянути відділи зокрема, то можна сказати, що відділ ОБОП займається безпосередньо знаходженням і зберіганням наркотиків: у якій кількості, який зворот, який збут. Які збитки і втрати за поширення даних речовин або безпосереднє їх вживання, доводить слідчий орган. І запобіжний захід призначає вже суд. Тоді справа закрита. Якщо кримінальний розшук, то розглядається досконалий злочин і міра його тягаря: нанесені пошкодження, які отримав потерпілий. Опис доказів, речових доказів, які були знайдені на місці злочину, встановлення його приналежності до даного підозрюваного. Проведення слідчого експерименту розглядає причетність і детальний опис скоєння злочину. На підставі чого ведеться кримінальна справа. Після збору даної інформації і матеріалу дільничним, справа передається або в кримінальний розшук, або в слідчий відділ, там справа проходить доопрацювання. А потім вже передається до суду для виголошення вироку і прийняття міри покарання. [33]
Щодо управління у справах сім'ї та молоді, вони координують діяльність служб у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для молоді, служби дільничних інспекторів міліції, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, органів опіки і піклування у питаннях попередження насильства в сім'ї.
Для збору даних про насильство в сім'ї щоквартально узагальнюють інформацію служби дільничних інспекторів міліції, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, центрів ССМ, служб у справах неповнолітніх про кількість звернень з питань вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення; кількість осіб, які перебувають на профілактичному обліку в органах внутрішніх справ; кількість осіб, яким винесено офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, та кількість захисних приписів; кількість осіб, притягнутих до відповідальності за вчинення насильства в сім'ї; кількість наданих послуг тощо.
Органи внутрішніх справ у своїй діяльності щодо попередження насильства в сім'ї працівники органів внутрішніх справ керуються Конституцією України, Законами України “Про міліцію”, “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх”, «Про попередження насильства в сім'ї», відповідними наказами МВС України, іншими нормативно-правовими актами.
Уживають заходів, спрямованих на своєчасне виявлення осіб, схильних до вчинення насильства в сім'ї, та дітей, щодо яких вчинено насильство в сім'ї або існує реальна загроза його вчинення, та у триденний термін інформують про цих осіб відповідне управління (відділ) у справах сім'ї та молоді та службу у справах неповнолітніх.
Приймають та розглядають заяви (повідомлення) про вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення відповідно до Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 №616, та нормативно-правових актів МВС України.
При отриманні заяви, повідомлення чи іншої інформації про факт вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення вживають передбачених законом заходів щодо припинення правопорушення. У разі необхідності надання потерпілому або правопорушнику першої медичної допомоги викликають бригаду швидкої медичної допомоги.
При отриманні заяви про вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення протягом трьох днів інформують відповідне управління (відділ) у справах сім'ї та молоді місцевої державної адміністрації, а у випадках учинення насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього -- ще й службу у справах неповнолітніх місцевої державної адміністрації
У разі встановлення в діях особи, яка вчинила насильство в сім'ї, ознак злочину приймають рішення відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05, 1002-05, 1003-05), а у випадку встановлення ознак адміністративного правопорушення -- відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10, 80732-10). [38]
За результатами перевірки заяви (повідомлення) виносять офіційні попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї та ставлять на профілактичний облік осіб, які вчинили насильство в сім'ї.
Офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї виноситься члену сім'ї, який вчинив насильство в сім'ї, працівниками служби дільничних інспекторів міліції або кримінальної міліції у справах неповнолітніх, про що йому повідомляється під розписку (додаток 4). Офіційне попередження може бути винесено осудній особі, яка на момент його винесення досягла 16-річного віку.
Підставами для винесення офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї може бути:
Особиста заява про допомогу члена сім'ї, який потерпів від фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства в сім'ї.
Висловлене жертвою насильства в сім'ї або членом сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення такого насильства, бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім'ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від них особисто.
Отримання повідомлення про застосування насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім'ї безпосередньо від цього неповнолітнього чи недієздатного члена сім'ї або від органів та установ, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї.
Отримання інформації про реальну загрозу вчинення насильства в сім'ї за інших обставин (публікації в засобах масової інформації, колективні звернення громадян, керівників організацій, підприємств, судів, навчальних закладів, органів громадського самоврядування та ін.). [42]
На профілактичний облік члени сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї, ставляться тільки після винесення їм дільничним інспектором міліції або працівником кримінальної міліції у справах неповнолітніх офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї. [51]
Алфавітні картки обліку та профілактичні справи заповнюються і ведуться згідно з п.10.7 Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 20.10.2003 №1212, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2003 за №1031/8352.
Приведемо статистику по розкриваності злочинів на Україні.
Таблиця 1. Загальна злочинність
|
Зареєстровано |
Розслідувано злочинів |
||||||
2007 |
2008 |
динаміка, % |
2007 |
2008 |
динаміка, % |
|||
Усього злочинів |
401293 |
384424 |
-4.2 |
303971 |
295918 |
-2.6 |
||
Рівень злочинності на 10 тис. населення |
85.2 |
82.7 |
X |
|||||
з них |
особливо тяжких |
14607 |
13396 |
-8.3 |
13005 |
11721 |
-9.9 |
|
тяжких |
135646 |
122782 |
-9.5 |
95896 |
89183 |
-7.0 |
||
середньої тяжкості |
172251 |
167394 |
-2.8 |
129689 |
126660 |
-2.3 |
||
невеликої тяжкості |
78789 |
80852 |
2.6 |
65381 |
68354 |
4.5 |
||
Усього злочинів загальнокримінальної спрямованості |
358538 |
345817 |
-3.5 |
271408 |
264726 |
-2.5 |
||
з них |
особливо тяжких |
11370 |
10304 |
-9.4 |
10502 |
9433 |
-10.2 |
|
тяжких |
120144 |
109374 |
-9.0 |
85183 |
79656 |
-6.5 |
||
середньої тяжкості |
160993 |
158642 |
-1.5 |
121647 |
119177 |
-2.0 |
||
невеликої тяжкості |
66031 |
67497 |
2.2 |
54076 |
56460 |
4.4 |
||
Усього злочинів економічної спрямованості |
42755 |
38607 |
-9.7 |
32563 |
31192 |
-4.2 |
||
з них |
особливо тяжких |
3237 |
3092 |
-4.5 |
2503 |
2288 |
-8.6 |
|
тяжких |
15502 |
13408 |
-13.5 |
10713 |
9527 |
-11.1 |
||
середньої тяжкості |
11258 |
8752 |
-22.3 |
8042 |
7483 |
-7.0 |
||
невеликої тяжкості |
12758 |
13355 |
4.7 |
11305 |
11894 |
5.2 |
Таблица 2. Зареєстровані злочини
Найменування регіонів та лінійних управлінь |
Усього зареєстровано злочинів |
з них |
|||||||
тяжких та особливо тяжких |
питома вага, % |
||||||||
2007 |
2008 |
динаміка, % |
2007 |
2008 |
динаміка, % |
2007 |
2008 |
||
АР Крим |
20649 |
19729 |
-4.5 |
7780 |
6930 |
-10.9 |
37.7 |
35.1 |
|
Вінницька |
10352 |
10291 |
-0.6 |
3754 |
3472 |
-7.5 |
36.3 |
33.7 |
|
Волинська |
8176 |
7288 |
-10.9 |
2798 |
2751 |
-1.7 |
34.2 |
37.7 |
|
Дніпропетровська |
35393 |
32593 |
-7.9 |
14865 |
12951 |
-12.9 |
42.0 |
39.7 |
|
Донецька |
48882 |
46357 |
-5.2 |
18372 |
15969 |
-13.1 |
37.6 |
34.4 |
|
Житомирська |
7723 |
7769 |
0.6 |
2801 |
2736 |
-2.3 |
36.3 |
35.2 |
|
Закарпатська |
5135 |
5024 |
-2.2 |
1884 |
1648 |
-12.5 |
36.7 |
32.8 |
|
Запорізька |
27140 |
24213 |
-10.8 |
9768 |
8388 |
-14.1 |
36.0 |
34.6 |
|
Івано-Франківська |
5603 |
5247 |
-6.4 |
1886 |
1694 |
-10.2 |
33.7 |
32.3 |
|
Київська |
11904 |
11639 |
-2.2 |
4772 |
4577 |
-4.1 |
40.1 |
39.3 |
|
місто Київ |
24931 |
25586 |
2.6 |
10135 |
9451 |
-6.7 |
40.7 |
36.9 |
|
Кіровоградська |
6996 |
7237 |
3.4 |
2630 |
2682 |
2.0 |
37.6 |
37.1 |
|
Луганська |
27691 |
26166 |
-5.5 |
9508 |
9005 |
-5.3 |
34.3 |
34.4 |
|
Львівська |
15121 |
13480 |
-10.9 |
6349 |
5477 |
-13.7 |
42.0 |
40.6 |
|
Миколаївська |
11126 |
11008 |
-1.1 |
3909 |
3560 |
-8.9 |
35.1 |
32.3 |
|
Одеська |
19773 |
19777 |
0.0 |
8614 |
8270 |
-4.0 |
43.6 |
41.8 |
|
Полтавська |
14488 |
12742 |
-12.1 |
5063 |
4626 |
-8.6 |
34.9 |
36.3 |
|
Рівненська |
5788 |
5789 |
0.0 |
2259 |
2182 |
-3.4 |
39.0 |
37.7 |
|
місто Севастополь |
4317 |
4711 |
9.1 |
1905 |
1784 |
-6.4 |
44.1 |
37.9 |
|
Сумська |
8937 |
8213 |
-8.1 |
3510 |
3207 |
-8.6 |
39.3 |
39.0 |
|
Тернопільська |
4803 |
4626 |
-3.7 |
2077 |
1910 |
-8.0 |
43.2 |
41.3 |
|
Харківська |
25197 |
24197 |
-4.0 |
8184 |
7211 |
-11.9 |
32.5 |
29.8 |
|
Херсонська |
9882 |
9838 |
-0.4 |
3525 |
3192 |
-9.4 |
35.7 |
32.4 |
|
Хмельницька |
8372 |
8094 |
-3.3 |
3161 |
2751 |
-13.0 |
37.8 |
34.0 |
|
Черкаська |
7827 |
7690 |
-1.8 |
3029 |
2745 |
-9.4 |
38.7 |
35.7 |
|
Чернігівська |
7269 |
7026 |
-3.3 |
2867 |
2448 |
-14.6 |
39.4 |
34.8 |
|
Чернівецька |
4918 |
5016 |
2.0 |
1896 |
1882 |
-0.7 |
38.6 |
37.5 |
|
Всього по УМВС |
388393 |
371346 |
-4.4 |
147301 |
133499 |
-9.4 |
37.9 |
36.0 |
|
Донецьке ЛУ |
2236 |
2265 |
1.3 |
315 |
318 |
1.0 |
14.1 |
14.0 |
|
Львівське ЛУ |
1535 |
1532 |
-0.2 |
436 |
413 |
-5.3 |
28.4 |
27.0 |
|
Одеське ЛУ |
1608 |
1637 |
1.8 |
385 |
279 |
-27.5 |
23.9 |
17.0 |
|
Придніпр. ЛУ |
2792 |
2767 |
-0.9 |
664 |
562 |
-15.4 |
23.8 |
20.3 |
|
Півд.-Зах. ЛУ |
2581 |
2727 |
5.7 |
566 |
569 |
0.5 |
21.9 |
20.9 |
|
Південне ЛУ |
2148 |
2150 |
0.1 |
586 |
538 |
-8.2 |
27.3 |
25.0 |
|
Всього по УМВСТ |
12900 |
13078 |
1.4 |
2952 |
2679 |
-9.2 |
22.9 |
20.5 |
|
Всього по Україні |
401293 |
384424 |
-4.2 |
150253 |
136178 |
-9.4 |
37.4 |
35.4 |
Таблиця 3. Розкриті та нерозкриті злочини
Найменування регіонів та лінійних управлінь |
Розслідувано злочинів (розкрито) |
Нерозкрито злочинів |
Відсоток розкриття, % |
||||||
2007 |
2008 |
динаміка, % |
2007 |
2008 |
динаміка, % |
2007 |
2008 |
||
АР Крим |
15018 |
15578 |
3.7 |
7130 |
5802 |
-18.6 |
67.8 |
72.9 |
|
Вінницька |
8498 |
8780 |
3.3 |
2885 |
2273 |
-21.2 |
74.7 |
79.4 |
|
Волинська |
5856 |
5634 |
-3.8 |
2400 |
2134 |
-11.1 |
70.9 |
72.5 |
|
Дніпропетровська |
28580 |
28584 |
0.0 |
12776 |
9613 |
-24.8 |
69.1 |
74.8 |
|
Донецька |
27712 |
26492 |
-4.4 |
27263 |
22426 |
-17.7 |
50.4 |
54.2 |
|
Житомирська |
6306 |
6590 |
4.5 |
1768 |
1671 |
-5.5 |
78.1 |
79.8 |
|
Закарпатська |
4160 |
3887 |
-6.6 |
1480 |
1434 |
-3.1 |
73.8 |
73.1 |
|
Запорізька |
20367 |
18982 |
-6.8 |
7609 |
6339 |
-16.7 |
72.8 |
75.0 |
|
Івано-Франківська |
5180 |
4927 |
-4.9 |
914 |
796 |
-12.9 |
85.0 |
86.1 |
|
Київська |
8004 |
7654 |
-4.4 |
4550 |
4457 |
-2.0 |
63.8 |
63.2 |
|
місто Київ |
13998 |
13524 |
-3.4 |
12693 |
13661 |
7.6 |
52.4 |
49.7 |
|
Кіровоградська |
6036 |
5804 |
-3.8 |
1432 |
1682 |
17.5 |
80.8 |
77.5 |
|
Луганська |
23307 |
23607 |
1.3 |
7614 |
6459 |
-15.2 |
75.4 |
78.5 |
|
Львівська |
10771 |
9351 |
-13.2 |
5388 |
4986 |
-7.5 |
66.7 |
65.2 |
|
Миколаївська |
9593 |
9615 |
0.2 |
2544 |
2186 |
-14.1 |
79.0 |
81.5 |
|
Одеська |
16062 |
16321 |
1.6 |
5030 |
4811 |
-4.4 |
76.2 |
77.2 |
|
Полтавська |
13202 |
11214 |
-15.1 |
3243 |
2733 |
-15.7 |
80.3 |
80.4 |
|
Рівненська |
4514 |
4206 |
-6.8 |
1736 |
2056 |
18.4 |
72.2 |
67.2 |
|
місто Севастополь |
3627 |
3435 |
-5.3 |
1442 |
1428 |
-1.0 |
71.6 |
70.6 |
|
Сумська |
6299 |
5895 |
-6.4 |
3026 |
2777 |
-8.2 |
67.5 |
68.0 |
|
Тернопільська |
3987 |
3809 |
-4.5 |
1235 |
1059 |
-14.3 |
76.4 |
78.2 |
|
Харківська |
19868 |
20151 |
1.4 |
7303 |
6044 |
-17.2 |
73.1 |
76.9 |
|
Херсонська |
8177 |
8334 |
1.9 |
2651 |
2565 |
-3.2 |
75.5 |
76.5 |
|
Хмельницька |
7143 |
6924 |
-3.1 |
1774 |
1730 |
-2.5 |
80.1 |
80.0 |
|
Черкаська |
6465 |
6281 |
-2.8 |
2230 |
1845 |
-17.3 |
74.4 |
77.3 |
|
Чернігівська |
6003 |
5509 |
-8.2 |
1789 |
1959 |
9.5 |
77.0 |
73.8 |
|
Чернівецька |
4086 |
4142 |
1.4 |
1158 |
1014 |
-12.4 |
77.9 |
80.3 |
|
Всього по УМВС |
292819 |
285230 |
-2.6 |
131063 |
115940 |
-11.5 |
69.1 |
71.1 |
|
Донецьке ЛУ |
1453 |
1537 |
5.8 |
829 |
814 |
-1.8 |
63.7 |
65.4 |
|
Львівське ЛУ |
1462 |
1455 |
-0.5 |
135 |
156 |
15.6 |
91.5 |
90.3 |
|
Одеське ЛУ |
1519 |
1301 |
-14.4 |
149 |
358 |
140.3 |
91.1 |
78.4 |
|
Придніпр. ЛУ |
2316 |
2034 |
-12.2 |
579 |
899 |
55.3 |
80.0 |
69.3 |
|
Півд.-Зах. ЛУ |
2364 |
2344 |
-0.8 |
285 |
401 |
40.7 |
89.2 |
85.4 |
|
Південне ЛУ |
2038 |
2017 |
-1.0 |
181 |
246 |
35.9 |
91.8 |
89.1 |
|
Всього по УМВСТ |
11152 |
10688 |
-4.2 |
2158 |
2874 |
33.2 |
83.8 |
78.8 |
|
Всього по Україні |
303971 |
295918 |
-2.6 |
133221 |
118814 |
-10.8 |
69.5 |
71.4 |
Таблиця 4. Динаміка та структура загальнокримінальної злочинності [52]
|
Зареєстровано злочинів |
Відсоток розкриття, % |
||||||
2007 |
2008 |
динаміка, % |
2007 |
2008 |
||||
Усього злочинів загальнокримінальної спрямованості |
358538 |
345817 |
-3.5 |
69.8 |
71.2 |
|||
у т.ч. |
тяжких та особливо тяжких |
131514 |
119678 |
-9.0 |
65.0 |
67.1 |
||
О |
Умисне вбивство (та замах) |
2906 |
2707 |
-6.8 |
93.7 |
93.1 |
||
Умисне тяжке тілесне ушкодження |
5486 |
5055 |
-7.9 |
88.8 |
91.4 |
|||
у т.ч. |
що спричинило смерть потерпілого |
1850 |
1633 |
-11.7 |
92.8 |
94.2 |
||
Незаконне позбавлення волі або викрадення людини |
256 |
279 |
9.0 |
73.8 |
79.3 |
|||
Торгівля людьми |
359 |
322 |
-10.3 |
83.4 |
85.4 |
|||
Зґвалтування (та замах) |
878 |
880 |
0.2 |
91.8 |
89.7 |
|||
Крадіжка |
113984 |
110493 |
-3.1 |
50.2 |
49.8 |
|||
у т.ч. |
із квартир |
29939 |
25293 |
-15.5 |
52.0 |
53.3 |
||
Грабіж |
32266 |
26927 |
-16.5 |
56.3 |
60.7 |
|||
Розбій |
5716 |
4984 |
-12.8 |
80.4 |
81.6 |
|||
Вимагання |
689 |
624 |
-9.4 |
87.7 |
88.8 |
|||
Шахрайство |
15354 |
14693 |
-4.3 |
57.3 |
56.3 |
|||
Бандитизм |
23 |
17 |
-26.1 |
80.0 |
66.7 |
|||
Створення злочинної організації |
9 |
16 |
77.8 |
76.9 |
92.9 |
|||
Незаконний обіг зброї (ст.ст. 262, 263 КК) |
11733 |
11873 |
1.2 |
96.3 |
96.8 |
|||
Порушення правил безпеки дорожнього руху |
13526 |
11294 |
-16.5 |
65.8 |
76.4 |
|||
у т.ч. |
що спричинило смерть потерпілого |
3569 |
2852 |
-20.1 |
64.8 |
77.6 |
||
Незаконне заволодіння транспортним засобом |
6806 |
5793 |
-14.9 |
58.4 |
62.4 |
|||
з них |
автомобілями |
5436 |
4641 |
-14.6 |
54.3 |
59.6 |
||
Хуліганство |
12139 |
11734 |
-3.3 |
72.9 |
74.5 |
|||
Втягнення неповнолітніх у злочин. діяльність |
2236 |
1982 |
-11.4 |
98.9 |
98.7 |
|||
Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат |
926 |
642 |
-30.7 |
93.0 |
91.5 |
2.3 Організаційні засади взаємодії ДІМ зі слідчими при розкритті злочинів
Як видно з вищесказаного, робота дільничного не лише полягає в зборі документів і матеріалів для збудження і закриття кримінальних справ, але також і прийняття безпосередньо участі в даних випадках по їх розкриваності. Це називається ні як інакше як "засідка" і піймання злочинця.
Якщо злочинець, за даними співробітників спецвідділів, знаходиться на увіреній ділянці дільничного інспектора, дільничний зобов'язаний з'ясувати, де знаходиться даний злочинець, режим його життя, навіть час і в якому місці він знаходиться. А вже після здобуття даної інформації виробляється засідка або із спецпідрозділами, або з кримінальним розшуком, або із слідчим відділом.
Засідка - це стеження за злочинцем, стеження за його членами сім'ї, рідними і близькими. Або це виробляється з повідомленням членів сім'ї, або без їх повідомлення, аби вони не змогли передати дану інформацію підозрюваному і він не скористався моментом і не сховався від передбачуваного місця його знаходження. Взнавши заздалегідь його графік життя, маршрут пересування, якщо все йде за планом, то дана засідка має великий успіх по пійманню злочинця.
Завдяки роботі дільничного інспектора, його збору інформації і передачі її в спецвідділи, злочинця брати легко, як мовиться. А якщо злочинець виїхав на свій промисел в інше місто, тобто "гастролер", то дана операція може зайняти набагато більше часу по його пійманню. Якщо таке відбувається, то в його оточення упроваджують штатних працівників, які ведуть спостереження за необхідним об'єктом, за його будинком сім'єю. І у той час коли він з'являється, відбувається його затримання.
Якщо злочинець застається зненацька, він не встигає здійснювати опору, а якщо все-таки здійснює опір, то застосовують або силові методи його затримання або навіть використовують вогнепальну зброю для його затримання. Бували випадки з летальним результатом злочинця. А також і працівники відділу піддаються ризику з боку злочинця.
Огляд проводиться в присутності не менше двох понятих і, як правило, вдень.
Слідчий може запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих в результатах справи.
За необхідності слідчий проводить вимірювання, складає план і креслення місця, що оглядається, та окремих предметів, а також по можливості фотографує їх.
Органи внутрішніх справ зобов'язані надавати слідчому допомогу в проведенні огляду.
Огляд предметів і документів, вилучених під час огляду місця події, при виїмці або обшуку, а також пред'явлення їх підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому та іншим особам слідчий проводить на місці події, обшуку або виїмки, а в разі, якщо це неможливо, -- за місцем провадження у справі (статті 190-191 КПК).
Провадження огляду місця події регулюється кримінально-процесуальним законом, а також окремими підзаконними нормативними актами, що визначають питання організації діяльності органів попереднього слідства в системі МВС України та взаємодії їх з іншими службами органів внутрішніх справ; експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ; основи організації розкриття злочинів по гарячих слідах органами внутрішніх справ.
Методика огляду. Основу огляду місця події становить метод спостереження, який виконує як пошукову, так і дослідницьку функції. Поряд з цим у ході огляду можуть бути застосовані методи виміру, порівняння, моделювання, а також інші техніко-криміналістичні методи. Дослідницький характер огляду місця події обумовлюється необхідністю отримання вже в початковий момент розслідування максимального обсягу інформації про подію, що розслідується; наявністю на місці події слідів, які не можуть бути вилучені та збережені; подальшим неухильним розвитком науково-технічних засобів та методів польової криміналістики, що надають можливість якісного оперативного аналізу матеріальних слідів на місці події.
У провадженні огляду місця події все більш рельєфно проглядається активне раціональне пізнання. В ході огляду слідчий аналізує та оцінює зібрані докази; складає уявну модель події злочину і, виходячи з неї, здійснює додаткові заходи з виявлення слідів, висуває версії про особу злочинця і вживає заходів до їх перевірки.
Огляд місця події - це невідкладна слідча дія, спрямована на дослідження території (приміщення або споруди), де відбулася подія, що містить ознаки злочину, або настав її результат, зміст якої становить комплекс пізнавально-засвідчувальних операцій, що полягають у пошуку, виявленні, закріпленні, вилученні, дослідженні, перевірці та оцінці слідів злочину та інших речових доказів.
Огляд проводиться в присутності двох і більше понятих.
Слідчий має право залучити до участі в огляді обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідка, а також запросити відповідного спеціаліста.
У процесі огляду слідчий застосовує заходи до виявлення, закріплення і вилучення слідів злочину та інших матеріальних доказів, здійснює їх оцінку і перевірку.
У необхідних випадках під час огляду він провадить вимірювання, фотографування або застосовує інші науково-технічні засоби, здійснює не пов'язані з використанням спеціальних знань дослідження знайдених слідів, складає плани та схеми, виготовляє зліпки та знімає відбитки слідів.
Своєчасне й якісне проведення огляду місця події здебільшого визначає успішний хід розслідування в цілому.
Водночас аналіз слідчої практики засвідчує, що під час проведення огляду допускається багато помилок.
Не завжди огляд місця події здійснюється слідчо-оперативною групою в необхідному складі; пошук матеріальних слідів на місці злочину провадиться не досить активно та цілеспрямовано; для виявлення, фіксації, вилучення та дослідження речових доказів рідко застосовується, а іноді невміло та некваліфіковано використовується криміналістична техніка; не по всіх справах забезпечується належна фіксація обстановки місця події та слідів злочину, а також процесуальна індивідуалізація об'єктів, що вилучаються; не всі знайдені на місці події сліди своєчасно досліджуються, оцінюються.
Практика свідчить, що найбільша результативність огляду досягається тоді, коли на місце події виїжджає постійно діюча слідчо-оперативна група. В умовах дефіциту часу, характерного для даного етапу розслідування, такі групи найбільш оперативні, швидше включаються в роботу з дослідження місця події (злочину), не витрачаючи часу на з'ясування організаційних та технічних питань. Члени групи, як правило, мають не тільки необхідні пізнання, а й навички роботи з речовими доказами. Встановлений під час попередньої спільної праці психологічний контакт між учасниками групи полегшує їх взаєморозуміння та узгодженість дій.
Добре працюють на місці події також слідчо-оперативні групи, керовані слідчим, який потім здійснює розслідування у справі. У тому ж разі, коли огляд місця події провадить інший слідчий, інколи спостерігається його формальне ставлення до проведення слідчої дії. Неминучі й ускладнення в оцінці результатів огляду тим слідчим, який прийняв справу до свого .провадження, а також втрати значного обсягу отриманої в процесі огляду інформації. Тому доцільно забезпечувати участь в огляді того слідчого, якому буде доручено розслідування. [33]
Слідчо-оперативна група створюється при черговій частині органу внутрішніх справ чи іншого правоохоронного органу, в складі якого є слідчі підрозділи для забезпечення невідкладного реагування на повідомлення про злочини на кожну добу у складі слідчого, оперативних уповноважених, експерта-криміналіста, кінолога.
Організація виїзду на місце події, його охорона, забезпечення слідчо-оперативної групи транспортом, засобами зв'язку та криміналістичною технікою, збирання попередньої інформації про злочини покладаються на оперативного чергового правоохоронного органу. Він несе персональну відповідальність за своєчасність та обґрунтованість направлення слідчо-оперативної групи на місце події.
Починаючи чергування у складі слідчо-оперативної групи, слідчий повинен з'ясувати, з ким із співробітників науково дослідницького, експертно-криміналістичного та оперативного підрозділів доведеться виїжджати на місце події, довідатися про професіональні можливості кожного з них, перевірити наявність і стан науково-технічних засобів, а також транспорту для виїзду на огляд, спільно з оперативним працівником з'ясувати готовність до виїзду на місце події інспектора-кінолога. У разі необхідності слідчий вживає заходів до забезпечення слідчо-оперативної групи технічними засобами, до своєчасного виїзду її для огляду в повному складі.
Отримавши повідомлення про злочин та переконавшись у необхідності огляду місця події, слідчий викликає експерта-криміналіста і повідомляє йому обставини справи, характер та умови праці на місці проведення огляду. Він визначає, які знадобляться науково-технічні засоби, вживає заходів до охорони місця події та надання необхідної допомоги потерпілим, до затримання осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.
Функції оперативного чергового органу внутрішніх справ не обмежуються тільки організацією виїзду слідчо-оперативної групи на місце події. Відповідно до п. 6.1 наказу МВС України №273 від 18.06.1996 р. він уточнює відомості про потерпілого та особу, яка заявила про злочин; з'ясовує, хто є очевидцем або свідком того, що трапилося; направляє до місця події дільничного інспектора або найближчий наряд міліції; дає їм розпорядження щодо дій по охороні місця події та затримання злочинців; забезпечує надання невідкладної медичної допомоги потерпілим; підтримує стійкий двосторонній зв'язок із слідчо-оперативною групою, що працює на місці події, орієнтує про обставини злочину та прикмети злочинців, а в разі необхідності -- і про прикмети вкрадених речей -- наряди міліції.
Подобные документы
Зміст внутрішньої і зовнішньої адміністративної діяльності органів внутрішніх справ. Примус як метод громадської діяльності міліції; його матеріальний, психічний і фізичний вплив на поведінку особи. Правові форми виконавчо-розпорядчої діяльності міліції.
контрольная работа [20,5 K], добавлен 14.10.2012Правовий статус та основні обов’язки працівників міліції. Працівник міліції як представник державного органу виконавчої влади. Специфічні ознаки служби співробітників ОВС (міліції). Обов’язки працівникiв міліції наділений комплексом відповідних прав.
курсовая работа [33,2 K], добавлен 13.11.2010Важливе джерело зміцнення законності в органах і підрозділах міліції. Узагальнене ставлення до міліції. Вітчизняні та зарубіжні науковці, які зробили суттєвий внесок у дослідження проблеми ролі і місця громадської думки та ЗМІ в діяльності міліції.
реферат [22,6 K], добавлен 10.05.2011Міліція україни: поняття, завдання та структура. Загальна характеристика діяльності міліції України. Головні функції міліції. Повноваження працівників міліції. Нові підходи до поліцейської діяльності в США.
курсовая работа [27,6 K], добавлен 12.08.2005Ґенеза та поняття принципів права, їх види (загально-соціальні та спеціально-юридичні), призначення та вплив на суспільний лад та відносини. Дослідження стану та перспектив вдосконалення застосування правових принципів в діяльності міліції України.
курсовая работа [63,4 K], добавлен 15.01.2015Державна виконавча служба як спеціальний орган здійснення виконавчого провадження. Правові та організаційні засади побудови і діяльності державної виконавчої служби в Україні. Повноваження державної виконавчої служби у процесі вчинення виконавчих дій.
дипломная работа [240,9 K], добавлен 13.11.2015Поняття економічної конкуренції. Нормативно-правові засади її захисту. Зміст державного управління у сфері економічної конкуренції. Організаційно-правові принципи діяльності Антимонопольного комітету України, державне регулювання економічного стану ринку.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 20.05.2015Структура і функції центрів управління службою органів державної прикордонної служби України. Адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ України з протидії злочинам, пов'язаним із тероризмом. Дослідження нормативно-правових актів.
статья [22,0 K], добавлен 17.08.2017Загальні засади функціонування судової міліції в Україні. Спеціальний підрозділ міліції охорони "Грифон". Особливості формування особового складу спецпідрозділу. Права та обов'язки командиру спецпідрозділу. Фінансування забезпечення підрозділу "Грифон".
реферат [12,5 K], добавлен 14.10.2012Особливості спеціалізованих підрозділів у правоохоронних органах України, насамперед, спецпідрозділів судової міліції. Визначення адміністративно-правового статусу, завдань і функцій судової міліції. Характеристика недоліків в її організації та структурі.
реферат [35,0 K], добавлен 10.05.2011