Теоретичні та прикладні проблеми призначення та виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

дисциплінарний батальйон військовослужбовець покарання

Вступ

1. Загальна характеристика тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців як одного з покарань, передбачених чинним законодавством

2. Застосування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців

3. Проблеми щодо тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми. Важливо наголосити, що зміна порядку призиву в лави Збройних Сил України військовослужбовців за контрактом з 01 січня 2014 року певним чином вплине на процедуру призначення покарання у вигляді тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні. Викладене свідчить, що подальший розвиток цього специфічного, виключно військового кримінального покарання у майбутньому може бути виключеним із Кримінального кодексу України (далі - КК України). Призначення судами покарання у вигляді тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні пов'язано з необхідністю врахування всіх принципів кримінального права, застосування загальних початків призначення покарання на основі його індивідуалізації [7, с. 67].

КК України містить низку загальних і спеціальних правил при призначенні покарання засудженим військовослужбовцям, обов'язкових для судів. Науково-теоретичним підґрунтям статті стали праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі кримінального та кримінально-виконавчого права, кримінології, зокрема Л.В. Багрій-Шахматова, О.М. Бандурки, М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, І.Г. Богатирьова, В.В. Василевича, П.А. Вороб'я, В.О. Глушкова, В.К. Грищука, О.М. Джужі, Т.А. Денисової, О.О. Дударова, В.П. Ємельянова, О.Г. Колба, М.П. Мелентьєва, В.О. Меркулової, О.С. Міхліна, О.М. Литвинова, В.І. Осадчого, М.І. Панова, Г.С. Поліщука, М.Ю. Птиціна, Є.Б. Пузиревського, А.В. Савченка, В.І. Селіверстова, А.Х. Степанюка, М.О. Стручкова, Ю.В. Сокоринського, В.П. Тихого, А.А. Толкаченка, В.М. Трубникова, М.І. Хавронюка, С.О. Харитонова, П.Л. Фріса, В.І. Шакуна, О.В. Шарикіної, О.І. Шилова, І.В. Шмарова й ін.

Визнаючи досягнення цих учених, варто підкреслити, що їхні роботи, без сумнівну, збагатили наукову думку щодо проблем розвитку покарання у вигляді тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні й на сьогодні становлять значну теоретичну і прикладну цінність.

Мета роботи полягає в розгляді теоретичних і прикладних засад призначення покарання у вигляді тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні.

При написанні роботи я поставив перед собою наступні завдання:

- дати загальну характеристику тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців як одного з покарань передбачених чинним законодавством;

- показати особливості застосування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;

- дослідити проблеми щодо тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

Об'єкт дослідження: суспільні правовідносини, що складаються в ході виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

Структура роботи: робота побудована на 29-и сторінках та складається зі вступу, основної частини у трьох розділах, висновків та списку використаних джерел.

1. Загальна характеристика тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців як одного з покарань, передбачених чинним законодавством

Згідно зі ст. 51 і 62 Кримінального кодексу України кримінальне покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців є основним видом кримінального покарання, який застосовується в передбачених законом випадках щодо військовослужбовців строкової служби, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, особам офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк. Сутність даного виду покарання полягає в примусовій ізоляції засудженого від суспільства протягом визначеного вироком суду строку в спеціально-призначеній для цього військовій частині, де за допомогою таких засобів впливу на засуджених, як режим відбування покарання, суспільно корисна праця, виховна робота та бойова підготовка, здійснюється його виправлення.

Порядок та умови відбування покарання військовослужбовцями строкової служби, засудженими до тримання в дисциплінарному батальйоні, їх правове становище та порядок діяльності дисциплінарного батальйону встановлюється Положенням про дисциплінарний батальйон у Збройних силах України, затвердженим Указом Президента України від 05.04.1994 р. (надалі - Положення). Як і будь який інший вид покарання, тримання в дисциплінарному батальйоні, військовослужбовців є карою за скоєний злочин і його застосування переслідує мету, зазначену в ст. 50 Кримінального кодексу України .

Однак, у зв'язку з тим, що особи, засуджені до тримання в дисциплінарному батальйоні знаходяться на військовій службі, мета щодо даного виду покарання конкретизується та уточнюється в п. 2 Положення [6], де зазначається, що тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців "має на меті виправлення та перевиховання засуджених у дусі чесного відношення до праці та військової служби, суворого дотримання ними Конституції і законів України, точного виконання Військової присяги та військових статутів і запобігання скоєнню нових злочинів" [14, с. 46].

Згідно з Положенням військовою частиною, де відбувають покарання засуджені військовослужбовці строкової служби, є дисциплінарний батальйон чи окрема дисциплінарна рота, яку утримують за окремим штатом. Організаційну структуру і чисельність дисциплінарного батальйону визначає Міністр оборони України. Згідно Інструкції про порядок відбування покарання засуджених військовослужбовців у виді тримання в дисциплінарному батальйоні від 29.11.2004 №567. Засуджених військовослужбовців звільняють з дисциплінарного батальйону за таких підстав: після відбуття строку покарання, призначеного вироком суду; у зв'язку з застосуванням амністії; у зв'язку з помилуванням;у зв'язку з винесенням судом ухвали (постанови, рішення) про умовно-дострокове звільнення або звільнення від відбування покарання через хворобу.

Військовослужбовців, звільнених з дисциплінарного батальйону, які не відслужили встановлені строки строкової військової служби, направляють для подальшого проходження строкової військової служби, як правило, в ті самі військові частини, в яких вони проходили службу до засудження. Командир дисциплінарного батальйону повідомляє командира військової частини про дату відправлення звільненого військовослужбовця, а командир військової частини направляє в дисциплінарний батальйон свого представника для супроводження даного військовослужбовця до розташування військової частини. До моменту прибуття представника з військової частини звільненого з дисциплінарного батальйону військовослужбовця розміщують за межами території тримання засуджених військовослужбовців під наглядом командира дисциплінарної роти. Командир дисциплінарного батальйону надає службову характеристику на військовослужбовця, який звільняється.

Час перебування засуджених у дисциплінарному батальйоні до строку військової служби не зараховується. В той же час Командуючий військами військового округу (оперативного командування), командуючий Військово-Морськими Силами України мають право зараховувати час перебування в дисциплінарному батальйоні до строку військової служби особам, які оволоділи військовою спеціальністю, добре знають і чітко виконують вимоги військових статутів та бездоганно несуть службу після звільнення з дисциплінарного батальйону, а також тим, які під час відбування покарання довели своє виправлення, виявили високу дисциплінованість і чесне ставлення до праці та військової служби. Клопотання про зарахування часу перебування в дисциплінарному батальйоні до строку військової служби може бути подано: а) командиром частини (корабля), до якої прибув звільнений з дисциплінарного батальйону, не раніш як через чотири місяці після прибуття його до частини (на корабель); б) командиром дисциплінарного батальйону щодо осіб, ровесники яких звільнені в запас, за один - два місяці до закінчення строку покарання. Клопотання про зарахування часу перебування в дисциплінарному батальйоні до строку строкової військової служби зазначеним особам, звільненим умовно-достроково, доповідають відповідному командуючому не пізніш як через три дні після винесення судом ухвали.

На засуджених, визнаних військово-лікарською комісією непридатними за станом здоров'я до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, командир дисциплінарного батальйону вносить до суду подання про дострокове звільнення від покарання або заміну не відбутої частини покарання більш м'яким покаранням. Разом з поданням до суду надсилають висновок військово-лікарської комісії та особову справу засудженого. Осіб, щодо яких судом винесено ухвалу про дострокове звільнення від покарання або заміну не відбутої частини покарання більш м'яким покаранням, командир дисциплінарного батальйону достроково звільняє з військової служби і направляє до військового комісаріату або військової частини, звідки вони прибули.

Питання про характер покарання у виді утримання засудженого військовослужбовця у дисциплінарному батальйоні найбільш глибоко в свій час було досліджено М.О. Стручковим, який вважав, що дисциплінарний батальйон є особливою військовою частиною, а не місцем позбавлення волі, у специфічних умовах якої засуджені військовослужбовці продовжують нести військову службу, а тримання в дисциплінарному батальйоні є специфічним військовим покаранням, яке передбачає такий вплив на засуджених, в якому поєднуються сувора дисципліна, військове виховання, суспільно корисна праця та інші засоби впливу на засуджених [23, с. 13-14.]. Підтримуючи таку точку зору, слід зазначити, що умови утримання засуджених військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні подібні до умов утримання засуджених у виправно-трудових установах (надалі - ВТУ). Однак утримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні має суттєву відмінність, що полягає в тому, що засуджені військовослужбовці продовжують нести військову службу. Проте, як свідчить аналіз нормативних актів, що регламентують діяльність дисциплінарного батальйону, зазначена функція не входить до переліку основних задач діяльності дисциплінарного батальйону, а е специфічним фактором, який повинен здійснювати свій вплив на засудженого для досягнення основних цілей покарання.

Таким чином, несення військової служби засудженими військовослужбовцями, поряд з відбуванням покарання, відчуванням карального впливу покарання, і виконання ними військових обов'язків у специфічних умовах дисциплінарного батальйону належить до особливостей даного виду покарання [11, с. 127]. Разом з тим, правовий статус військовослужбовців строкової служби, які відбувають покарання у дисциплінарних частинах, в значній мірі відрізняється від правового статусу інших категорій засуджених.

Це пов'язано в першу чергу з тим, що даний вид покарання вважається більш гуманним в порівнянні з покаранням у виді позбавлення волі. Специфіка правового статусу засудженого до тримання в дисциплінарному батальйоні полягає також і в тому, що на засуджених військовослужбовців поширюється дія суто військових нормативних актів, наприклад, військових статутів, які не лише детально регламентують права і обов'язки військовослужбовців, а й передбачають їм певні правила поведінки.

Отже, до військовослужбовця, який утримується в дисциплінарному батальйоні, можуть застосовуватись не тільки санкції, передбачені кримінальним законодавством, а й дисциплінарні, передбачені загальновійськовими та спеціальними статутами, а також іншими військовими нормативними актами. Підтвердженням такої думки може свідчити й той факт, що утримання військовослужбовця в дисциплінарному батальйоні не тягне для нього судимості, хоча такий підхід, на мою думку, є спірним. Між правовим положенням військовослужбовців, які проходять службу у звичайних військових частинах, та військовослужбовців, які утримуються в дисциплінарних частинах, мають місце суттєві відмінності. Так, засуджені в дисциплінарному батальйоні поряд з несенням військової служби відбувають ще покарання за скоєний злочин. Як наслідок, мають місце обмеження їх в деяких правах та накладення на них додаткових спеціальних обов'язків з метою забезпечення карального впливу покарання, а також створення необхідних умов для досягнення головних завдань, які стоять перед дисциплінарним батальйоном - виправлення засуджених, та попередження скоєння ними нових злочинів.

Дисциплінарний батальйон не можна вважати частиною, де основним завданням є проходження військової служби, оскільки час знаходження в дисциплінарному батальйоні в строк служби не зараховується.

На мою думку, такий порядок є підставою вважати, що зміст назви "дисциплінарний батальйон" не повністю відповідає змісту тих правовідносин, які виникають при виконанні даного виду кримінального покарання. Саме поняття терміну "дисциплінарний" не має нічого спільного з поняттям "кримінальний".

Слово "дисциплінарний" походить від слова "дисципліна" (лат. Disciplina), що означає - навчання, виховання. Дисципліна - це також певний обов`язковий порядок поведінки громадян і членів трудового колективу чи діяльність організацій, яка відповідає нормам права і моралі суспільства чи вимогам певної організації [27, с. 191].

Отже, назва "дисциплінарний батальйон" була б більш доречною, якби тримання в дисциплінарному батальйоні застосовувалось за скоєння дисциплінарних правопорушень, які не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. Враховуючи вищезазначене, можна зробити висновок про те, що назва місця виконання кримінального покарання відносно військовослужбовців строкової служби "дисциплінарний батальйон" потребує заміни, наприклад на "кримінально - виконавчу військову частину" чи "виправно-трудову військову частину", оскільки такі назви будуть більш змістовно відображати характер та призначення цих частин, а також сутність кримінального покарання, яке виконується в цих частинах. Наступною специфічною особливістю тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні є суб'єктний склад, оскільки даний вид покарання застосовується тільки відносно військовослужбовців строкової служби. Так, серед вітчизняних вчених в свій час питання суб'єктного складу найбільш глибоко були досліджені Б.О. Кирисем [14].

Згідно з законодавством України до військовослужбовців строкової служби належать солдати, матроси, сержанти і старшини, які проходять військову службу за призовом, в межах строків, встановлених законом у Збройних силах України, Службі безпеки України, Прикордонних військах України, військах Цивільної оборони, Управлінні державної охорони України, Національній гвардії України та в ін. військових формуваннях, створених згідно з законодавством України [7; 8; 9; 10, 12, 12].

Також в ст. 62 КК України вказано, що крім військовослужбовців строкової служби покарання може призначатися військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, особам офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім військовослужбовців-жінок), на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк. В той же час в деяких публікаціях і нормативних актах зазначається, що тримання в дисциплінарному батальйоні може застосовуватись не лише до військовослужбовців строкової служби, а й до "прирівняних до них за відповідальністю осіб", а також до "курсантів військово-навчальних закладів, шкіл прапорщиків, мічманів та інших військових навчальних закладів, якщо до скоєння правопорушення вони були зараховані до навчання і не проходили строкову військову службу" [18, с. 123; 2].

Положення про дисциплінарний батальйон у Збройних Силах України від 5 квітня 1994 р. також містить норму про застосування даного виду покарання виключно до військовослужбовців строкової служби, проте більш чітко воно доповнюється інструкцією про порядок відбування покарання засуджених військовослужбовців у виді тримання в дисциплінарному батальйоні від 10 грудня 2004 р. Але все ж таки в цій роботі я опирався на новий КК України редакцією від 11 червня 2015 р.

Особи, призвані на строкову військову службу з порушенням вимог закону (наприклад, особи які не є громадянами України, особи які не досягли встановленого віку, особи, які підлягають звільненню від призову на строкову військову службу) чи які знаходяться на ній з порушенням вимог закону (наприклад, стали непридатними до строкової військової служби за станом здоров'я), з точки зору кримінального закону військовослужбовцями строкової служби не можуть визнаватись. Таким чином, у разі хвороби засудженого і визнання його непридатним за станом здоров'я до військової служби, військовослужбовець повинен бути звільнений з дисциплінарного батальйону достроково, а також він звільняється з рядів Збройних сил України. При цьому не відбута частина покарання може бути замінена більш м'яким покаранням.

Відповідно, за скоєні в цей період суспільно - небезпечні діяння такі особи, при наявності необхідних для цього підстав, можуть притягуватись до кримінальної відповідальності на загальних підставах тільки за вчинення не військових злочинів, а кримінальне покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців до них застосовуватись не може [3, с. 47].

Сьогодні відома практика, коли особу, яка вчинила злочин і яка є курсантом військово-навчального закладу виключають зі списків особового складу військової частини - навчального закладу. Внаслідок цього особа набуває статус військовослужбовця строкової служби. Лише після цього до неї застосовується кримінальне покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців. На мій погляд, для легітимного застосування даного виду кримінального покарання до курсантів військово-навчальних закладів, необхідно внести відповідні зміни до законодавства України, зокрема до статті 62 Кримінального кодексу України, та Положення про дисциплінарний батальйон у Збройних Силах України, де необхідно чітко визначити коло осіб, до яких може бути застосовано даний вид покарання. Утримання в дисциплінарному батальйоні може застосовуватись тільки за злочини, скоєні в період проходження строкової служби, у тому числі під час знаходження у звільненні, відпустці, відрядженні, на лікуванні [8, ст. 24].

За злочини, скоєні до початку проходження строкової військової служби, чи після її закінчення тримання в дисциплінарному батальйоні як вид покарання не застосовується. Таким чином, для правильного вирішення питань, пов'язаних з триманням військовослужбовців для відбуття покарання у дисциплінарному батальйоні важливе практичне значення має визначення початкового та кінцевого моментів знаходження на військовій службі.

Відповідно до ст. 24 Закону України від 18 червня 1999 року "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", початком знаходження на строковій військовій службі вважається день прибуття призовника до військового комісаріату для відправлення його до військової частини, а закінченням - день, коли військовослужбовець виключений наказом по військовій частині зі списків особового складу. Проте такий порядок визначення початкового моменту знаходження на строковій військовій службі більш характерний для обчислення стажу роботи, строків служби, застосування законодавства про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей тощо. Що ж стосується кримінально - правових правовідносин, то такий порядок не зовсім підходить для визначення військовослужбовця строкової служби як суб'єкта кримінального права, а тому потребує уточнення.

Суб'єктом військово-правових відносин призовник стає не просто в день прибуття до військового комісаріату для відправлення до військової частини, а з моменту його фактичної явки (реєстрація прибуття). Тільки після його реєстрації у військовому комісаріаті він надходить у розпорядження військового відомства і з цього моменту починається його військова служба. Тобто, до моменту реєстрації прибуття у військовий комісаріат реальних військових правовідносин не існує, а , відповідно, немає військовослужбовця строкової служби як суб'єкта таких правовідносин. Саме тому законодавець вважає ухилення від призову на строкову військову службу злочином проти забезпечення призову та мобілізації (ст. 335 Кримінального кодексу України), а, ухилення особи від військової служби після явки до військового комісаріату вважається військовим злочином [2, ст.ст. 407-409].

Таким чином, початком перебування на строковій військовій службі є час фактичної явки (для реєстрації прибуття) особи у військовий комісаріат для відправлення у військову частину.

Що ж стосується кінцевого моменту перебування на строковій військовій службі, то таким моментом е час (день і година) з якого військовослужбовець виключений наказом по військовій частині зі списків особового складу.

З цього моменту військово-правові відносини припиняються, і особа перестає бути військовослужбовцем строкової служби, здобуваючи статус військовозобов'язаного.

Отже, після одержання військовослужбовцем на руки документів про звільнення зі строкової військової служби, до нього не може бути застосовано кримінальне покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.

Узагальнюючи вище викладений матеріал, можна зробити висновок, що чинне законодавство не містить підстав застосування кримінального покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців до осіб, які проходять військову службу за контрактом (солдатам, матросам, сержантам, старшинам, прапорщикам, мічманам, офіцерам, курсантам військових навчальних закладів), призваних на військову службу офіцерів запасу, а також військовозобов'язаних, призваних на збори або на військову службу за мобілізацією. Така думка знайшла своє підтвердження й у спеціальній літературі.

2. Застосування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців

На сьогодні, згідно зі ст. 52 КК України, тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні належить до основних видів покарання.

Тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні, замість позбавлення волі, не може застосовуватися до осіб, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі. Це покарання встановлюється на строк від шести місяців до двох років за здійснення злочину проти військової служби, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи й особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше ніж два роки триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий термін [2, с. 22].

Відбування цього виду покарання полягає в тому, що засуджені служать в особливій частині з суворим режимом, на засуджених військовослужбовців, які тримаються в дисциплінарному батальйоні, на них покладені обов'язки суспільно корисної праці, соціально-виховної роботи, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання, громадського впливу. Із засудженими також проводяться військові навчання.

У розділі 19 "Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)" із 35 статей у 12 передбачена така санкція, як тримання в дисциплінарному батальйоні. Змінилися не тільки порядок призначення, а й умови тримання цього традиційного для вітчизняного законодавства специфічного кримінального покарання.

Звертають на себе увагу новації щодо цього виду покарання: у ст. 73 КК РФ передбачена можливість умовного засудження під час призначення покарання у вигляді тримання в дисциплінарній військовій частині. Далі в ст. 79 КК РФ передбачена можливість умовно-дострокового звільнення особи, що відбуває покарання в дисциплінарній частині. Також законодавство РФ делегує можливість у судовому порядку замінювати невідбуту частину покарання у вигляді тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні більш м'яким видом покарання. Також варто зауважити, що, на відміну від раніше чинного законодавства, відповідно до п. 4 ст. 89 КК України, такими, котрі не мають судимості, визнаються особи, які відбули покарання у вигляді тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні [2, с. 34].

Засуджені військовослужбовці, які відбувають покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні й визнані військово-лікарською комісією непридатними за станом здоров'я до військової служби зі зняттям із військового обліку або непридатними до військової служби в мирний час, звільняються судом від покарання за поданням командира дисциплінарного батальйону та висновком військово-лікарської комісії (ст. 85 Кримінально-виконавчого кодексу України) [19, с. 200]. При цьому невідбута частина покарання не може бути замінена йому більш м'яким видом покарання [2, с. 31].

Окрім цього, чинне законодавство містить обмеження у праві суду заміняти позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні щодо осіб, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, що, як нам видається, буде необґрунтованим при врахуванні нашої пропозиції щодо створення на території батальйону локалізованих дільниць.

Покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні є одним із ступенів системи покарань. Ці ступені утворюють перехід від менш суворого покарання до більш суворого покарання і створюють так звані сходи покарань. "Встановлення таких сходів має велике значення для законодавця і ще більше для судді. Першому такі сходи полегшують вибір для окремих злочинних діянь, відповідно до їх значення для правового порядку, а для судді вони створюють можливість виконувати покладену на нього законом обов'язковість розміряти караність з обставинами окремого злочину зі ступенем злочинності винного, роблячи можливим перехід від одного виду або роду покарання до іншого" [25, с. 162].

У системі покарань воно розташовано між обмеженням волі і позбавленням волі на певний строк, тим самим визначаючи високий ступінь правообмежень засудженої особи. Розгляд справ у встановлені строки, об'єктивний і безсторонній судовий розгляд, що виключає засудження осіб, винність яких не доведена, і призначення справедливого покарання особам, винним у здійсненні злочину, - це реальний внесок чинних у межах конституційних повноважень і законодавчих меж судів у справу зміцнення законності та правопорядку, яких чекає від них суспільство, держава й окремі громадяни. Досить важливу роль тут відіграють і суди, що здійснюють судочинство щодо військовослужбовців, яким призначене покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні.

Практика призначення цього покарання свідчить про те, що впродовж останніх шести років тримання в дисциплінарному батальйоні реально застосовувалося щодо четвертої-п'ятої частини від загальної кількості засуджених. Розширення способів застосовуваного покарання зобов'язує шукати системний підхід у цій галузі. Верховний Суд не раз відзначав, що виконання вимог закону про суворо індивідуальний підхід до призначення покарання, його справедливість, безумовно, сприяють вирішенню завдань і здійсненню цілей, зазначених у нормах кримінального та кримінально-виконавчого законодавства.

Виходячи зі змісту ст. 62 КК України, можливість застосування покарання у вигляді тримання в дисциплінарного батальйону не тільки на осіб, які проходять військову службу по контракту на посадах рядового й сержантського складу (за умови, що вони не проходили строкової служби), а й на осіб, котрі проходять військову службу за призовом на посадах офіцерського складу. Коло суб'єктів, власне кажучи, не може не впливати на змістовий бік цього виду покарання й докорінно змінює уявлення про його призначення.

Також в силу Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни, які не проходили військової служби, зараховані до військових освітніх установ професійної освіти, набувають статусу військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом. Тому цей вид покарання, на мою думку, може застосовуватися й до курсантів молодших курсів військово-навчальних закладів. У частині аргументації окремих положень, які регулюють питання військової служби, варто відобразити положення ч. 4 ст. 2 вище згадуваного Закону, де встановлено, що в Україні проходять військову службу таких видів:

- строкова військова служба;

- військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського й старшинського складу;

- військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);

- військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

- військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

- військова служба за контрактом осіб рядового складу;

- військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Також потрібно зауважити, що в ч. 1 ст. 20 цього самого Закону передбачено, що на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби, а саме:

- особи рядового складу, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту, військовозобов'язані, резервісти, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу, та жінки з відповідною освітою віком від 18 до 40 років - на військову службу за контрактом осіб рядового складу;

? військовослужбовці, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, особи рядового складу, які проходять військову службу за контрактом, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну або повну загальну середню освіту, військовозобов'язані, резервісти, які не мають військових звань офіцерського складу, та жінки з відповідною освітою та спеціальною підготовкою віком від 18 до 40 років - на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

? особи з повною загальною середньою освітою віком від 17 років до 21 року, в тому числі ті, яким 17 років виповнюється в рік початку військової служби, військовослужбовці, резервісти та військовозобов'язані віком до 23 років, які мають повну загальну середню освіту та не мають військових звань офіцерського складу, у разі зарахування їх на перший та наступні курси навчання, а також особи віком до 25 років, які мають базову вищу освіту, у разі зарахування їх на випускний курс навчання - на військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів та військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, віком до 30 років - на військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку осіб на посади сержантського та старшинського складу;

? військовослужбовці, які закінчили вищі військові навчальні заклади або військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів та яким присвоєно військове звання офіцерського складу, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

? особи сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, пройшли (у разі потреби) курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності, у тому числі ті, які проходять службу у військовому резерві, з одночасним присвоєнням первинного військового звання офіцерського складу, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

? офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

? особи офіцерського складу, які перебувають на кадровій військовій службі, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

? особи офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, службу у військовому резерві та військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

? громадяни України, які мають спеціальні звання середнього, старшого та вищого начальницького складу або класні чини, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу з одночасним присвоєнням військових звань у порядку переатестації відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України про військовий обов'язок та військову службу.

б) до осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом.

З цього приводу справедливо відзначено те, що офіцери, призвані на військову службу за призовом, за своїм правовим станом прирівнюються до офіцерів, котрі проходять службу за контрактом.

Також, як засвідчує аналіз чинного законодавства, це покарання може застосовуватися до таких категорій військовослужбовців:

1) до військовозобов'язаних, які вчинили злочин у період проходження ними військових зборів. Водночас у деяких джерелах відображена дещо інша позиція.

Не заперечуючи можливості їхнього покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні, можна вважати, що громадяни, які перебувають у запасі, вчинили злочини в період проходження військових зборів, можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності лише в тому випадку, якщо у відповідних статтях КК України не зазначені конкретні категорії військовослужбовців, на яких поширюється ця відповідальність. З цією позицією я погоджуюся, адже за законодавством України проходження військових зборів не визнається строковою службою, окрім того, указівка про громадян, призваних на військові збори, як про самостійних суб'єктів злочинів проти військової служби, на жаль, законодавцем не визначена [22, с. 22];

2) до військовослужбовців жіночої статі;

3) частково - до громадян інших держав, призваних, відповідно до міжнародних договорів України, у прикордонні війська України. Висновки. Як було вище відмічено, іноземні громадяни, призвані на військову службу в прикордонні війська України, відповідно до двосторонніх угод між Україною та низкою закордонних держав, мають статус військовослужбовців за призовом і несуть відповідальність за злочини проти військової служби за КК України.

Тому їм може призначатися покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні, однак призначене військовим судом покарання вони повинні відбувати на території своєї держави. Водночас не в усіх країнах, з якими Україна уклала подібні угоди, існують умови для відбування такого виду покарання. Зокрема, у Республіці Таджикистан відсутні подібний вид покарання й, відповідно, умови для його виконання. Тому в цьому випадку застосування покарання у вигляді тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні, призваним з указаної Республіки, неможливе.

3. Проблеми щодо тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців

Чинну систему покарань можна охарактеризувати як спрямовану у бік гуманізації, в тому числі, і через збільшення її обсягу за рахунок появи нових видів. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців (далі по тексту - в/с), не є новелою КК України, будучи відомим та застосовуваним інститутом. Військові підрозділи, у складі яких відбували покарання порушники військового порядку (переважно - солдати-утікачі), сформовані ще у 1826 році, під час правління імператора Миколи І. Відбуваючи покарання, засуджені працювали на тяжких роботах, займалися різними "солдатськими премудростями нижніх рангів". Після відбуття повного строку покарання та за умови позитивної характеристики з боку командування роти, арештантів могли повернути до армії [24, с 459].

У КК тримання в дисциплінарному батальйоні в/с передбачено санкціями статей 402-407, 409, 411-414 та 421 розділу XIX "Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)". Як випливає зі змісту ст.62 КК, аналізований вид покарання призначається у випадках, передбачених кодексом, одночасно норма наділяє суд можливістю (із врахуванням обставин справи та особи засудженого), замінити в/с позбавлення волі на тримання в дисциплінарному батальйоні, навіть, якщо санкція статті не передбачає такого виду покарання.

Останнім часом у науковій літературі триває дискусія з приводу доцільності подальшого існування в системі покарань означеного виду. З однієї сторони, реалізація такого кроку може"гальмувати" процес подальшої гуманізації інституту покарання у кримінальному судочинстві, одним із принципів якого є широке застосування альтернативи позбавленню волі. З іншої ж, - наводяться достатньо переконливі аргументи, які свідчать про значну "втрату"ним свого потенціалу.

Сьогодні у складі Військової служби правопорядку ЗСУ функціонує 1 дисциплінарний батальйон. Дані статистики свідчать про негативну динаміку застосовуваних судами покарань даного виду. Так, тримання в дисциплінарному батальйоні було призначено: у 2002 р. - для 137 в/с (питома вага в загальній кількості засуджених - 0,07%), у 2003 р. - для 102 в/с (0,05%), у 2004 р. - для 124 в/с (0,1%), у 2005 р. - для 88 в/с (0,05%), у 2006 р. - для 41 в/с (0,03%) [20]. При тому, що питома вага засуджених в/с (яким призначено усі види покарань), по відношенню до загальної кількості засуджених стабільно складає 0,4%. Станом на січень 2012 року покарання у вигляді тримання у дисциплінарному батальйоні відбувало взагалі лише 5 сержантів і солдатів [20].

Наводячи аргументи щодо необхідності розширення системи покарань, угорський фахівець Каролі Бард зазначає, що, згідно з новою політикою в цій галузі, при застосуванні кримінальних покарань необхідно враховувати суто прагматичні, тобто економічного характеру, міркування [4, с. 412]. Уявляється, що дане твердження цілком слушно може бути використаним і у відношенні до покарань, які "відживають" своє, підтверджуючи свою ефективність для досягнення мети покарання лише екскурсом у історію. Держава безумовно повинна рахуватися із економічними затратами, забезпечуючи тримання в/с у дисциплінарному батальйоні. За даними Головного управління військових прокуратур ГПУ, на порушників військової дисципліни припадає майже у 40 разів більша кількість персоналу, (не менше 180 осіб), яким тільки на зарплату щороку виділяється 5,7 млн. гривень [20].

Чи простежується взагалі відмінність між дисциплінарним батальйоном (як місцем відбування покарання),та військовою частиною? Тоді як ч. 5 ст. 71 Кримінально-виконавчого кодексу України імперативно покладає на в/с, які тримаються в дисциплінарному батальйоні, обов'язок займатися суспільно корисною працею, вимагає проведення з ними соціально-виховної роботи, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання, громадського впливу. Це є першочерговим завданням. І вже як доповнення до вище перелічених заходів впливу - із засудженими також проводяться військові навчання. Зазначеному кореспондують і положення Інструкції про порядок відбування покарання засуджених військовослужбовців у виді тримання в дисциплінарному батальйоні (затвердженої наказом міністра оборони України від 29.11.2004 №567 та зареєстрованої 10.12.2004 у Міністерстві юстиції України за №1572/10171).

Аналізуючи діяльність дисциплінарних військових частин з організації професійного навчання і трудового використання засуджених, науковці роблять висновки, що у цій сфері немає і єдиної організаційної бази. На результати професійної підготовки значно впливають такі чинники: засуджені не можуть пройти курс професійно-технічного навчання, тому що строки цього виду покарання варіюються в межах від шести місяців до двох років; більшість засуджених не має необхідної попередньої професійної підготовки для продуктивної трудової діяльності; перелік пропонованих спеціальностей (професій) не відповідає інтересам і нахилам багатьох засуджених [12].

Підводячи підсумки, можна констатувати ефемерність досягнення, за існуючих обставин, мети кримінального покарання у вигляді тримання військовослужбовців в дисциплінарному батальйоні. системи кримінальних покарань.

Висновки

Узагальнюючи викладене, можна зазначити, що:

1. Покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні призначається військовослужбовцям строкової служби на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених КК України, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк.

2. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців замість позбавлення волі не може застосовуватися до осіб, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі.

Тримання в дисциплінарному батальйоні застосовується до військовослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, особам офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім військовослужбовців-жінок). Таке покарання є одним із видів основних покарань.

Покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні застосовується судом у випадках, передбачених КК України, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк (ч. 1 ст. 62). До засуджених військовослужбовців, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні замість позбавлення волі застосовуватися не може.

Військовослужбовці, що відбувають тримання у дисциплінарному батальйоні, не підлягають звільненню від відбування цього покарання з випробуванням (ст. 75). Але до них може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81).

3. Постала потреба вирішення доцільності існування даного виду покарання, що вимагає прискіпливого вивчення ситуації (кримінального, кримінально-виконавчого, кримінологічного) характеру , щоб у подальшому сформувати одностайну позицію з локальних питань реформування системи кримінальних покарань.

Список використаних джерел

1. Конституція України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР [Електронний ресурс]: Офіційний веб-портал Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр.

2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство із змінами та доповненнями (станом на 11 червня 2015 року). - К.: "Алерта", 2015. - 207 с.

3. Кримінально-виконавчий кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 11 червня 2015 р.: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: Паливода А.В., 2015. - 104 с.

4. Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" чинне законодавство із змінами і доповненнями (станом на 14 травня 2015 року)

5. Про практику призначення військовослужбовцям покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні": Постанова Пленуму Верховного Суду України №17 від 26 грудня 2003 року. / Бюлетень законодавчої та юридичної практики. - 2004. - №1. - С. 64-66.

6. Положення "Про дисциплінарний батальйон у Збройних Силах України" // Довідник міліціонера. - К.: 2005. - С. 105-119.

7. Про практику направлення військовослужбовців, які вчинили злочин, у дисциплінарний батальйон: Постанова Пленуму Bерховного Суду України від 28 грудня 1996 року // Kомn. бібл. "Інфодіск": "Законодавство України".

8. Про загальний військовий обов'язок і військову службу: Закон України від 25 березня 1992 року // Kомn. бібл. "Інфодіск": "Законодавство України". Про Збройні сuли України: Закон України від 6 грудня 1991 р. // Kомn. бібл. "Інфодіск": "Законодавство України". Про Прикордонні війська України: Закон України від 4 листопада 1991 р. // Kомп. бібл. "Інфодіск": "Законодавство України".

9. Про Службу безпеки України: Закон України від 14 жовтня 2014р. // Kомп. бібл. "Інфодіск": "Законодавство Українu".

10. Про Цивільну оборону України: Закон України від 3 лютого 1993 р. // Kомп. бібл. "Інфодіск": "Законодавство України".

11. Гринько Р.В. Загальна характеристика кримінального покарання у формі направлення військовослужбовців до дисциплінарного батальйону / Р.В. Гринько // Академія Прикорд. військ України ім. Б. Хмельницького: збірник наукових праць. - Хмельницький, 1998. - №6. - Ч. 2. - С. 127-130.

12. Богатирьов І., Сокоринський Ю. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/.../262crl52.pdf.

13. Кирись Б.О. Тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні як спеціальний вид покарання у кримінальному праві. // Вісник ЛДУВС. - 2004. - №3. - С. 3-13.

14. Kирись Б.О. Направлення в дисциплінарний батальйон // Bісник ЛДУ. - 1997. - 3. - С. 46-56.

15. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. - К.: Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001. - С. 122.

16. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - Київ-Харків: Юрінком Інтер - Право, 2011. - 416 с.

17. Льовочкін В.А. Концептуальні питання реформування кримінально-виконавчої системи / В.А. Льовочкін // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ / редкол.: В.М. Синьов (голов. ред.) та ін. - К.: КІВС "МП Леся", 2002. - №7. - С. 3-12.

18. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України / Під ред. С.С. Яценко. - K.: A.С.K., 2002. - 963 с.

19. Науково-практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України: за станом законодавства на 15 червня 2015 р. / І.Г. Богатирьов, О.І. Богатирьова, Є.М. Бодюл, В.В. Василевич, О.І. Галінський, В.О. Глушков, О.М. Джужа, А.В. Кирилюк, Р.М. Підвисоцький, С.В. Царюк, С.І. Халимон . - К.: Атіка, 2010. - 358 с.

20. На кожного зека з дисбату Україна витрачає 14 мільйонів на рік // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tsn.ua/groshi/na-kozhnogo-zeka-z-disbatu-ukrayina-vitrachaye-14-milyoniv-na-rik.html.

21. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. - К.: Атіка, 2003. - С. 143-150.

22. Про загальний військовий обов'язок і військову службу: Закон України від 04.04.2006 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.zakon.rada.dov.ua

23. Стручков Н.A. "Правовое регулирование исnолнения наказания" (основные nроблемы советского исnравительно-трудового права): Aвтореферат дuс. д-ра юрид. наук. - M., 1963.

24. Сарнавський О.М. Теоретичні та прикладні проблеми призначення та виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців // Теоретичні та прикладні проблеми сучасного кримінального права: матеріали II міжнар. наук.-практ. конф., м. Луганськ, 19-20 квітня 2012 р. - Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2012. - 624с.

25. Сокоринський Ю. Спеціальні військово-виправні установи // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (11-12 лютого 2010 року). - Бровари, 2010. - С. 64-65.

26. Шкута О. О. Теоретико-прикладні засади призначення покарання у вигляді тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні // Право і суспільство. 2015. - №3. - С. 182-185.

27. Юридичний словник. - K.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1983. М. Бажан с. 258

Размещено на Allbest.ru