Інститут забезпечення позову в процесуальному законодавстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність теми дослідження. Дослідження даної теми пов'язана з необхідністю існування інституту забезпечення позову в процесуальному законодавстві.

Цей інститут є характерним для всіх вказаних галузей вітчизняного процесуального права.

Забезпечення позову є важливим і передусім дієвим засобом унеможливлення уникнення недобросовісним контрагентом цивільної відповідальності, а також ефективним засобом забезпечення реального виконання судового рішення.

Інститут забезпечення позову в цивільному процесі за радянських часів досліджували М. Гуревич, А. Добровольський, П. Логінов, М. Штефан.

Мета курсової роботи. Мета роботи полягає в тому, що проводиться комплексний аналіз цивільного законодавства України для дослідження інституту забезпечення позову.

Завдання курсової роботи:

- дослідити поняття забезпечення позову;

- визначити підстави забезпечення позову;

- проаналізувати порядок розгляду заяви про забезпечення позову;

- визначити способи забезпечення позову;

- охарактеризувати відповідальність за невиконання засобів забезпечення позовів.

Об'єкт курсової роботи: є інститут забезпечення позову в процесуальному законодавстві України.

Предметом курсової роботи: є є інститут забезпечення позову за чинним цивільним процесуальним законодавством України.

Методи курсової роботи:

- діалектичний метод полягає в пізнанні інституту забезпечення позову.

- логічний метод сприяв дослідженню прогалини в законодавстві України щодо регулювання забезпечення позову.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, висновків, двох розділів, що містять підрозділи та списку використаних джерел.

Розділ 1. Поняття та підстави забезпечення позову

1.1 Поняття забезпечення позову

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення.1¹ Сайт юриста І.Кізіми // Юридичні технології. Забезпечення позову : http://ut.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=138&Itemid=37.

Інститут забезпечення позову в цивільному процесі за радянських часів досліджували М. Гуревич, А. Добровольський, П. Логінов, М. Штефан.

Водночас в українській доктрині аналіз цього явища зводиться лише до констатації факту існування цього інституту та визначення процесуальних методів застосування заходів до забезпечення позову. Проблеми, з якими стикаються практикуючі юристи, викликали появу численних публікацій щодо цього у фаховій періодиці. Останнім часом широко обговорюється недосконалість цього інституту.

Інститут забезпечення позову врегульований статтями 149-158 ЦПК і спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Ним усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Порушити перед судом вимогу про забезпечення позову має право позивач шляхом включення її до змісту позовної заяви або подання про це самостійної заяви. Звернутися до суду з заявою про забезпечення позову можуть прокурор, органи державного управління, профспілки, підприємства, установи, організації, які пред'явили позов в інтересах інших осіб, а також усі інші особи, які беруть участь у справі.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії розвитку судочинства у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК суд або суддя, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечення можливих для відповідача збитків. Суд також може, допускаючи негайне виконання з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 ст. 218 ЦПК, поставити позивачеві вимогу забезпечити поворот виконання рішення на випадок його скасування.1¹ Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - №35-36. - Ст.446.

Забезпечення позову здійснюється за письмовою заявою особи, що бере участь у справі. За власною ініціативою суд забезпечувати позов не може. У заяві про забезпечення позову в обов'язковому порядку вказуються:

- причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому незастосування заходів по забезпеченню може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, і чому саме. При цьому заявник виходить із припущення про ймовірність таких дій і не зобов'язаний пред'являти суду відповідні докази;

- вид забезпечення позову, що має бути застосований, з обґрунтуванням такої необхідності (тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який, на думку заявника, є найбільш адекватним);

- інші відомості, необхідні для забезпечення позову.2² Луспеник Д. Практика розгляду судами заяв про забезпечення позовів при вирішенні спорів у цивільному судочинстві: спірні питання // Юридичний журнал. - № 10. - 2007.

Наведемо приклад з судової практики:

Справа 2-2315/2011р.

У Х В А Л А

14 березня 2011 року Суддя Оболонського районного суду м. Києва Волков С.А. розглянув матеріали цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»до ОСОБА_1 про забезпеченя позову ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором.

Представник позивача надав до суду заяву про забезпечення позову, просить в порядку ст. 151-153 ЦПК України тимчасово обмежити відповідачу ОСОБА_1 право виїзду за межі України до моменту виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором.

Як підставу для обрання саме цього виду забезпечення позову позивач посилається на ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».

Вважаю, що вжиття заходів забезпечення позову, які просить застосувати позивач є співмірними із заявленими позивачем вимогами та невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.

Керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Тимчасово обмежити громадянину України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право виїзду за межі України до виконання зобов'язань за Договором від 25 квітня 2008 року про надання кредиту .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Направити копію ухвали для виконанню Державній прикордонній службі України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м Києва.

СУДДЯ ВОЛКОВ С.А.

За загальним правилом, забезпечення позову здійснюється після відкриття провадження у цивільній справі. У випадку подання заяви про забезпечення позову до дати подання самої позовної заяви, заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів від дня винесення постанови про забезпечення позову.

Виходячи із практики застосування цивільного судочинства, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має право:

- з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, переконатися в тому, що між сторонами дійсно виникла суперечка й існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;

- з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.1¹ Проблеми цивільного права та цивільного процесу на сучасному етапі розвитку законодавства: Матеріали міжвузівської курсантської (студентської) наукової конференції, 5 квітня 2002 року. - Донецьк, 2002. - 351 с.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права які можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Слід зазначити, що на відміну від ЦПК 1963 р., теперішній кодекс розширив види забезпечення позову, додавши такі, як обов'язок вчинити певні дії й передати річ, що є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Як відомо, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, у день надходження заяви, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дати її подання. У випадку обґрунтованої вимоги заявника, заява про забезпечення позову розглядається лише за його участю, без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходів забезпечення позову.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може вимагати від заявника подачі додаткових документів та інших доказів, які підтверджують необхідність забезпечення позову.

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. При цьому забезпечення позову може бути оскаржено, може бути прийнято зустрічне забезпечення, заміна виду забезпечення позову, скасування заходів забезпечення позову тим же судом, відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.

Слід зазначити, що існують деякі проблемні питання щодо забезпечення позову.

Такі проблеми виникають при забезпеченні позову про компенсацію моральної шкоди. Психологічний, немайновий характер моральної шкоди не впливає на процедурні моменти забезпечення відповідного цивільного позову.

Немайнова природа моральної шкоди на практиці породжує проблему визначення розміру необхідного забезпечення.

Чинний КПК, регулюючи забезпечення цивільного позову, містить вказівку про необхідність забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, збитків, завданих злочином.

У правовій науці можливість накладання майнового арешту для забезпечення компенсації моральної шкоди обстоює низка вчених-процесуалістів - як цивілістів, так і криміналістів. Зокрема, Г. Падва, О. Короткова, В. Жуйков зауважують, що заперечення накладення майнового арешту за позовами про компенсацію моральної шкоди заздалегідь ставить під загрозу можливість виконання судових рішень щодо цілої категорії справ.

М.К. Трєушніков зазначає, що позов про компенсацію моральної шкоди є позовом про присудження. У випадку його задоволення стане необхідним виконавче провадження з метою реального стягнення присуджених для компенсації моральної шкоди сум, майна.

1.2 Підстави для забезпечення позову

Забезпечення позову - це діяльність суді чи суду по застосуванню передбачених законом мір, гарантуючих реальне виконання майбутнього рішення по справі в тому випадку, якщо позов буде задоволений.

Підстави та порядок забезпечення позову за старим ЦПК УРСР від 1963 року врегульовувалися наступним чином.

Забезпечення позову допускалося на будь-якій стадії розгляду справ, якщо неприйняті міри забезпечення могли ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Міри по забезпеченню позову приймалися судом чи суддею за клопотанням осіб, які брали участь у справі, чи по своїй ініціативі.

Прохання осіб, які беруть участь у справі, про забезпечення позову могло бути викладено як письмово так і усною.1¹ Опадчий І. Забезпечення позову в господарському процесі: потреба вдосконалення // Юридичний журнал. - № 12. - 2003.

За ЦПК УРСР, будь-яких спеціальних вимог до виконання такого прохання не передбачалося. Суддя одноособово вирішував питання про забезпечення позову в момент порушення цивільної справи і їх стадії підготовки, а також в ході судового розгляду, якщо справа розглядалася не в колегіальному складі. При колегіальному розгляді справи клопотання про забезпечення позову можливе було лише по порушеній справі. Тому при залишенні зави без руху прохання про залишення позову не розглядалася і фактично залишалася без розгляду.

Відсутність у чинному процесуальному законодавстві чіткого визначення (переліку) обставин, які можуть бути підставами забезпечення позову, - одна з причин суперечливої судової практики. Проте, узагальнюючи судову практику з цього питання, можна умовно виокремити обставини, що розглядаються судами як підстави забезпечення позову, та докази, які приймають на підтвердження таких обставин.

В цивільно процесуальному кодексі України ст. 151 присвячена питанню підстав для забезпечення позову, а саме:

1. Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

2. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

3. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

4. За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову.

5. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановления ухвали про забезпечення позову.1¹ Цивільний процесуальний кодекс України : За станом на 10 травня 2002 року : Наук.-практ. коментар. - 6. вид., доп. і перероб. - Х.: Консум, 2002. - 408 с.

Забезпечуватися можуть не тільки позови про присудження, а й позови про визнання. Забезпечення позову необхідно по спорах про авторське право, і полягає воно у забороні на опублікування літературного твору.

Забезпечення можливе як по первісних, так і по зустрічних позовах.

Дана стаття передбачає, що забезпечення позову може провадитися у будь-якій стадії процесу, починаючи від порушення справи і закінчуючи виконавчим провадженням.

Коментована стаття цього Кодексу встановлює особливий порядок забезпечення позову про захист інтелектуальної власності. Якщо по інших цивільних справах забезпечення позову допускається на будь-якій стадії судочинства, із заявою про забезпечення позову з метою запобігання порушенню правил інтелектуальної власності можна звернутися до подання відповідної позовної заяви. До заяви про забезпечення майбутнього позову додаються документи та інші докази, які підтверджують те, що саме заявник є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що його права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи по забезпеченню майбутнього позову. Дана стаття встановлює також правило, що у зазначеному випадку заявник має подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановления судом ухвали про забезпечення позову.

Розділ 2. Процесуальний порядок судового забезпечення позову

2.1 Розгляд заяви про забезпечення позову

Положення про розгляд заяви про забезпечення позову міститься в Цивільно процесуальному кодексі України.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України зазначено:

1. Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

2. Заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову.

3. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви, може вимагати від заявника подати додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

4. Суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозитний рахунок суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим за розмір ціни позову.

5. Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

6. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

7. У разі постановлення ухвали без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.

8. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

9. Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про забезпечення позову звертається до виконання негайно після внесення предмета застави в повному розмірі.

10. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

11. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

12. Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.1¹ Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - №35-36. - Ст.446.

Отже, перейдемо до розгляду даної статті.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження (подана до подання позовної заяви - не пізніше двох днів) без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

У судовій практиці постійно виникають питання, пов'язані із вжиттям заходів забезпечення позову, незважаючи на регулярні узагальнення цієї практики та надання рекомендацій судам щодо правильного вирішення цього процесуального питання.

Проте помилки та спірні питання при вирішенні заяв про забезпечення позову ще існують. 22 грудня 2006 р. Пленумом Верховного Суду України прийнята постанова № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову». Незважаючи на те, що основне направлення і зміст цієї постанови стосується розгляду корпоративних спорів, які з 29 грудня 2006 р. за відповідним законом належать до виключної юрисдикції господарських судів, зазначена постанова була прийнята своєчасно та вирішила немало спірних питань. Як наслідок, деяких помилок, неузгодженостей норм ЦПК України удалось уникнути, однак виникли інші спірні питання саме через прийняття цієї постанови.

Як відомо, відповідно до статей 55, 124 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав, свобод та законних інтересів. Реалізація права на судовий захист багато в чому залежить від належного правового механізму.1¹ Конституція України: за станом на 1 березня 2009 р. [Текст] / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 2009. - 67 с.

Дуже позитивним у новому ЦПК України є зазначення певного змісту заяви про забезпечення позову. У разі невідповідності заяви встановленому законом змісту, така заява повертається заявнику. Це не позбавляє заявника права оскаржити цю ухвалу або, усунувши недоліки заяви, повторно подати заяву про забезпечення позову.

Виходячи із практики застосування цивільного судочинства, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має право:

- з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, переконатися в тому, що між сторонами дійсно виникла суперечка й існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;

- з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен приймати до уваги, що ця обставина може спричинити шкоду відповідачеві та іншим особам. Тому забезпечення позову вирішується з урахуванням охорони прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі. Саме тому ЦПК України враховує принцип рівноправ'я сторін у процесі і забезпечує захист інтересів відповідача: це його право на оскарження ухвали, суд може вимагати від позивача застави тощо.

Тому суд чи суддя повинні роз'яснити позивачеві, який просить забезпечити позов, наслідки спричинених відповідачеві збитків і, як було зазначено, вимагати застави або інші гарантії відшкодування можливих для відповідача збитків.

2.2 Способи забезпечення позову

За своєю природою заходи забезпечення позову в цивільному процесі мають тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання судового акта, яким закінчується вирішення спору по суті. У разі відмови в позові, залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідного судового рішення.

Заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.

Разом з тим, існують думки про те, що вжиття заходів забезпечення позову не надає відповідачу достатніх гарантій того, що вжиті судом заходи забезпечення позову буде обґрунтованим і правомірним, оскільки порушується загально правовий принцип audi alteram partem (вислухувати дві сторони) і відсутні процесуально-правові гарантії для реалізації права на справедливий і публічний розгляд справи.

Забезпечення позову може відбуватися способами, встановленими в ст. 152 ЦПК, а саме:

а) накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Але не дозволяється накладення арешту на заробітну плату, доходи за працю в колективному сільськогосподарському підприємстві, пенсію та стипендію, допомогу по соціальному страхуванню, виплачувану при тимчасовій непрацездатності, а також на допомогу, виплачувану касами взаємодопомоги, крім позовів про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, про відшкодування збитків, заподіяних розкраданням державного або громадського майна;

б) забороною провадити певні дії. Так, відповідно до п. 1 ст. 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права» зазначено, що до завершення розгляду справи по суті суддя одноособово має право винести ухвалу про заборону відповідачеві, щодо якого є достатні підстави вважати, що він є порушником авторського права, суміжних прав, вчиняти до винесення рішення чи ухвали суду певні дії, а саме: виготовлення, відтворення, продаж, здавання в майновий найм, прокат, ввезення на митну територію України та інше передбачене цим Законом використання, а також транспортування, зберігання або володіння з метою введення в цивільний оббіг примірників творів, у тому числі комп'ютерних програм і баз даних, а також записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрфактними, і засобів обходу технічних засобів захисту;1¹ Про авторське право і суміжні права : Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №13. - Ст.64.

в) забороною іншим особам провадити платежі або передавати майно відповідачеві;

г) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на дане майно або про виключення його з опису;

д) зупиненням стягнення на підставі виконавчого напису нотаріального органу, коли боржник оспорює цей напис у позовному порядку.2² Цивільний процесуальний кодекс України : За станом на 10 травня 2002 року : Наук.-практ. коментар. - 6. вид., доп. і перероб. - Х.: Консум, 2002. - 408 с.

Слід зазначити, що на відміну від ЦПК 1963 р., теперішній кодекс розширив види забезпечення позову, додавши такі, як обов'язок вчинити певні дії й передати річ, що є предметом спору, на зберігання іншим особам.

До державних підприємств, установ, організацій, кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій в правовому регулюванні забезпечення позову до них допускається тільки один спосіб -заборона провадити певні дії.

Найпоширенішим видом забезпечення позову є накладення арешту на майно або кошти, які належать відповідачеві й перебувають у нього або в інших осіб. Згідно із Законом України «Про виконавче провадження», арешт майна полягає в процедурі його опису, оголошенні заборони розпорядження ним, а якщо буде потреба - в обмеженні права користування майном. Види, обсяги й строк обмеження права користування майном установлюється державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника, необхідності використання й інших обставин.

Арешт накладається також на кошти та інші цінності боржника, які перебувають на рахунках і внесках або на зберіганні в банках або інших фінансових установах.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК, позов майнового характеру забезпечується шляхом накладення арешту на майно або кошти, які належать відповідачеві й перебувають у нього або в інших осіб.1¹ Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - №35-36. - Ст.446. На підставі цього пункту, з метою забезпечити виконання судового рішення в майбутньому, можна накласти арешт також на випущені в будь-якій формі акції, які належать відповідачеві й перебувають у нього або в інших осіб, оскільки такий арешт не зупиняє й не обмежує інші права учасників товариства, у тому числі право на участь в управлінні останнім, на одержання інформації про його діяльність тощо.

На забезпечення позову приймається судом чи суддею ухвала, яка виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Прийняте судом забезпечення позову може бути змінено або скасовано. На заяву сторони, з врахуванням думки другої, суд або суддя має право допустити заміну одного способу іншим, а також допустити декілька забезпечень з тим, щоб загальна їх сума не перевищувала позовної. При забезпеченні позову, що має грошову оцінку, відповідач може з дозволу суду або судді замість допущеного забезпечення внести в депозит позовну суму.

Ухвала про забезпечення позову може бути скасована судом, який її постановив, після розгляду заяви в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Якщо в позові буде відмовлено, вжиті судом заходи по забезпеченню позову зберігаються до набрання рішенням законної сили. Але суд може одночасно з винесенням рішення або після цього постановити ухвалу про скасування забезпечення позову.

До осіб, винних в порушенні ухвали суду про забезпечення позову, може бути застосована санкція у вигляді штрафу. Крім того, позивач вправі стягнути з таких осіб збитки, завдані невиконанням ухвали про забезпечення позову. На ухвалу суду з питань забезпечення позову може бути подано апеляційну скаргу, а прокурором - окреме подання.

Подача скарги чи подання не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову, а також не перешкоджає дальшому розглядові справи. Подача скарги чи подання на ухвалу про скасування заходу, що його вжито для забезпечення позову або про заміну одного забезпечення іншим, зупиняє виконання цієї ухвали.

В результаті забезпечення позову відповідачу можуть бути завдані матеріальні збитки, які він має право стягнути з позивача в разі відмови від позову після набрання рішенням про це законної сили.

2.3 Відповідальність за порушення заходів по забезпечення позову. Скасування забезпечення позову

Питання забезпечення позову зачіпляє інтереси як боржника, так і його кредиторів, права яких можуть порушуватися у зв'язку з застосуванням заходів до забезпечення позову.

Збитки, завдані забезпеченням позовних вимог, можна розглядати як частину відповідальності відповідача за здійснення певних порушень норм законодавства.

Сучасна судова практика свідчить, що забезпечення основного чи зустрічного позову часто застосовується проти сторони, яка згідно з чинним законодавством жодних протиправних дій не скоювала та є добросовісним суб'єктом господарських відносин, що згодом підтверджується судовим рішенням.

Особи, виннi в порушеннi заборони провадити певні дiї, а також провадити платежi або передавати майно вiдповiдачевi, за ухвалою суду можуть бути оштрафованi в розмiрi до одного неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян. Крiм того, позивач вправi стягнути з цих осiб збитки, завданi невиконанням ухвали про забезпечення позову.1¹ Бєліков О. Забезпечення позову в цивільному судочинстві // Юридичний журнал. - № 3. - 2007.

Заходи по забезпеченню позову є обов'язковими не тiльки для вiдповiдача, але i для iнших осiб, якi не беруть участi у справi. Коментована стаття встановлює такi заходи вiдповiдальностi:

а) штраф в розмiрi до одного неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян - за порушення заборони провадити певнi дiї, а також провадити платежi або передавати майно вiдповiдачевi;

б) вiдшкодування майнових збиткiв - позивач вправi стягнути з винних осiб збитки, завданi невиконанням ухвали про забезпечення позову.1¹ Луспеник Д. Практика розгляду судами заяв про забезпечення позовів при вирішенні спорів у цивільному судочинстві: спірні питання // Юридичний журнал. - № 10. - 2007.

Згiдно з законом України «Про виконавче провадження» порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою вiдповiдальнiсть зберiгача майна, передбачену законом.2² Про виконавче провадження : Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №24. - Ст.207. Зокрема, у випадку утаювання або розтрати майна, на яке накладено арешт або яке описано, особи, яким це майно ввiрено, можуть бути притягнутi до кримiнальної вiдповiдальностi на пiдставi ч. 2 ст. 182 КК України. Однак це не позбавляє позивача права стягнути з них збитки, завданi невиконанням ухвали про забезпечення позову.

Цивільний процесуальний кодекс України передбачає положення про зміну способів забезпечення позову. Стаття 154 закріплює положення про те, що суд або суддя може за заявою однiєї з сторiн i зважаючи на пояснення другої сторони допустити замiну одного способу забезпечення позову iншим, а також допустити кiлька забезпечень з тим, щоб загальна їх сума не перевищувала позовної.3³ Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - №35-36. - Ст.446. забезпечення позов порушення процесуальний

При забезпеченнi позову, що має грошову оцiнку, вiдповiдач може з дозволу суду або суддi замiсть допущеного забезпечення внести в депозит позовну суму.

Цивiльне процесуальне законодавство при забезпеченнi позову в однаковiй мiрi захищає iнтереси як позивача, так i вiдповiдача. Зокрема, якщо первiсне обраний спосiб забезпечення позову значно обмежує права вiдповiдача i порушує його iнтереси, вiн може бути замінений iншим способом забезпечення. Така замiна здiйснюється також в iнтересах позивача, наприклад, коли майно, на яке був накладений арешт, втратило цiннiсть i не може в достатнiй мiрi гарантувати виконання рiшення.

Замiна одного способу забезпечення позову iншим допускається як за заявою позивача, вiдповiдача, так i за iнiцiативою суду або суддi.

Питання про замiну способу забезпечення позову може бути вирiшеним як при пiдготовцi справи, так i в судовому розглядi. Перед постановленням ухвали з цього приводу заслуховуються пояснення сторiн.

Суддя вправi також за заявою однiєї iз сторiн i з урахуванням пояснень другої сторони допустити кiлька забезпечень з тим, щоб загальна їх сума не перевищувала позовної.

У випадку прийняття судом заходiв по забезпеченню позову, що має грошову оцiнку, вiдповiдач вправi з дозволу суду або суддi замiсть допущеного забезпечення внести на депозитний рахунок суду позовну суму. Внесення вiдповiдачем в депозит витребуваної позивачем суми є його правом, а не обов'язком, тому суд не може зобов'язати вiдповiдача вчинити таку дiю. Проте внесення вiдповiдачем спiрної грошової суми в депозит суду зобов'язує суд скасувати ранiше обраний спосiб забезпечення позову, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ст. 155 ЦПК України зазначено, що ухвала про забезпечення позову може бути скасована судом, який розглядає справу.1¹ Там же.

Питання про скасування забезпечення позову вирiшується в судовому засiданнi з повiдомленням осiб, якi беруть участь у справi. Неявка цих осiб не перешкоджає розглядовi питання про скасування забезпечення позову.

Якщо в позовi буде вiдмовлено, вжитi заходи по забезпеченню позову зберiгаються до набрання рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з постановленням рiшення або пiсля цього постановити ухвалу про скасування забезпечення позову.

Забезпечення позову може бути скасовано судом, який розглядає справу, якщо змiнились умови, що iснували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову. Скасування забезпечення позову здiйснюється судом на прохання вiдповiдача або iнших осiб, що беруть участь у справi/чи з власної iнiцiативи.

Наведемо приклад, коли судом відмовлено в забезпеченні позову:

Справа № 2-139/10

У Х В А Л А

18 січня 2010 року смт. Красногвардійське

Суддя Красногвардійського районного суду АР Крим Мязгов Л.О., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк ?равекс Банк” (далі ПАТКБ ?равекс Банк”) про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

Директор колекторного департаменту ПАТКБ ?равекс Банк” звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, мотивуючи свої вимоги тим, що ПАТКБ ?равекс Банк” звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування заборгованості за кредитним договором № 2649-007/08Р від 06 березня 2008 року у розмірі 58663 грн. 56 коп.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заяви, суд приходить до наступного.

Згідно до ст.151 ЦПК України суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може затрудняти чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України позов може бути забезпечений забороною вчиняти певні дії.

У відповідності до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно до роз'яснень п.4 Постанови Пленуму ВС України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову: з ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з поданої заяви про забезпечення позову, в неї на порушення вимог ст.151 ч.2 ЦПК України не вказані причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування необхідності застосування даного виду забезпечення позову, не вказані обставини, які надають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, через суд вважає необхідним відмовити у задоволенні заявлених вимог про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-153, 293 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Відмовити Публічному акціонерному товариству комерційний банк Правекс Банк” у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянину України ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

Питання про скасування забезпечення позову на вiдмiну вiд забезпечення позову може бути вирiшене тiльки в судовому засiданнi з повiдомленням осiб, якi беруть участь у справi. Неявка цих осiб, оповiщених у встановленому порядку про час i мiсце судового засiдання, не перешкоджає розгляду питання про скасування забезпечення позову.

Вжитi заходи по забезпеченню позову скасовуються тодi, коли рiшення суду про вiдмову в позовi набрало законної сили. Проте суд може одночасно з постановленням рiшення або пiсля цього постановити ухвалу про скасування забезпечення позову. У цьому випадку заходи по забезпеченню позову вважаються скасованими до набрання рiшенням законної сили.

Висновки

При дослідженні даної теми роботи мною була поставлена мета провести комплексний аналіз цивільного законодавства України для дослідження інституту забезпечення позову.

Також були поставлені ряд завдань спрямованих на дослідження даної мети.

У відповідності з поставленими задачами, при виконані даної роботи мною були зроблені наступні висновки:

1. Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Інститут забезпечення позову в цивільному процесі за радянських часів досліджували М. Гуревич, А. Добровольський, П. Логінов, М. Штефан.

2. Було встановлено, що у чинному процесуальному законодавстві відсутні чітко визначені обставини, які можуть бути підставами забезпечення позову.

3. Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження (подана до подання позовної заяви - не пізніше двох днів) без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дуже позитивним у новому ЦПК України є зазначення певного змісту заяви про забезпечення позову. У разі невідповідності заяви встановленому законом змісту, така заява повертається заявнику.

4. За своєю природою заходи забезпечення позову в цивільному процесі мають тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання судового акта, яким закінчується вирішення спору по суті. Існують наступні способи забезпечення позову: а) накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; б) забороною провадити певні дії; в) забороною іншим особам провадити платежі або передавати майно відповідачеві; г) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на дане майно або про виключення його з опису; д) зупиненням стягнення на підставі виконавчого напису нотаріального органу, коли боржник оспорює цей напис у позовному порядку.

5. Збитки, завдані забезпеченням позовних вимог, можна розглядати як частину відповідальності відповідача за здійснення певних порушень норм законодавства.

Заходи по забезпеченню позову є обов'язковими не тiльки для вiдповiдача, але i для iнших осiб, якi не беруть участi у справi.

Цивільний процесуальний кодекс України передбачає положення про зміну способів забезпечення позову. Замiна одного способу забезпечення позову iншим допускається як за заявою позивача, вiдповiдача, так i за iнiцiативою суду або суддi.

Питання про скасування забезпечення позову на вiдмiну вiд забезпечення позову може бути вирiшене тiльки в судовому засiданнi з повiдомленням осiб, якi беруть участь у справi. Неявка цих осiб, оповiщених у встановленому порядку про час i мiсце судового засiдання, не перешкоджає розгляду питання про скасування забезпечення позову.

Список використаних джерел

1. Конституція України: за станом на 1 березня 2009 р. [Текст] / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 2009. - 67 с.

2. Про виконавче провадження : Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №24. - Ст.207.

3. Про авторське право і суміжні права : Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №13. - Ст.64.

4. Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - №35-36. - Ст.446.

5. Сайт юриста І.Кізіми // Юридичні технології. Забезпечення позову : http://ut.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=138&Itemid=37.

6. Проблеми цивільного права та цивільного процесу на сучасному етапі розвитку законодавства: Матеріали міжвузівської курсантської (студентської) наукової конференції, 5 квітня 2002 року. - Донецьк, 2002. - 351 с.

7. Цивільний процесуальний кодекс України : За станом на 10 травня 2002 року : Наук.-практ. коментар. - 6. вид., доп. і перероб. - Х.: Консум, 2002. - 408 с.

8. Опадчий І. Забезпечення позову в господарському процесі: потреба вдосконалення // Юридичний журнал. - № 12. - 2003.

9. Потапенко В. Забезпечення позову в спорі про акції // Юридичний журнал. - № 4. - 2003.

10. www.en.wikipedia.org/wiki/injunction.

11. Бєліков О. Забезпечення позову в цивільному судочинстві // Юридичний журнал. - № 3. - 2007.

12. Турчин С. Забезпечення позову в господарському процесі // Юридичний журнал. - №28. - 2009 р.

13. Юридична консультація в інтернеті. Забезпечення позову : http://www.pozov.com.ua/ua/zabezpechennja_pozovu.html.

14. Луспеник Д. Практика розгляду судами заяв про забезпечення позовів при вирішенні спорів у цивільному судочинстві: спірні питання // Юридичний журнал. - № 10. - 2007.

15. Проблемні питання виконання ухвал про забезпечення позову // Юридичний радник. - №5. - 2006.

16. Справа № 2-139/10. Ухвала Красногвардійського районного суду АР Крим.

17. Справа 2-2315/2011р. Оболонського районного суду м. Києва.

Размещено на Allbest.ru