Проблеми адміністративно-правового регулювання застосування спеціальних засобів адміністративного припинення міліцією

громадський порядок - це стан правового, соціального врегулювання суспільних правовідносин в громадських місцях;

громадські місця - фактичне, постійне або тимчасове перебування громадян з метою задоволення комунікативних потреб, реалізації конституційних прав і свобод

застосування вогнепальної зброї - постріл, виконаний з метою попередження, або з метою ураження правопорушника, тварини, транспортного засобу;

використання вогнепальної зброї - її оголення та приведення у бойову готовність, що виконується з метою здійснення психологічного впливу на правопорушника;

катування - будь-які дії, якими людині навмисно завдається сильний біль або страждання, фізичне або розумове, з боку офіційної особи або за її намовою з метою отримання від громадянина інформації чи визнань, покарання її за дії, які вона вчинила або у скоєні яких підозрюється, чи залякування нею інших осіб.

Стаття 3. Законодавство з питань застосування спеціальних засобів адміністративного припинення співробітниками міліції.

Крім даного Закону вказані питання врегульовуються наступними нормативними актами ООН:

Загальна декларація прав людини від 10.12.1948р.; Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 23.03.1976р.; Кодекс поведінки посадових осіб по підтриманню правопорядку від 17.12.1979р.; Головні принципи застосування сили і вогнепальної зброї посадовими особами по підтриманню правопорядку від 29.11.85р., Конвенція проти катувань та інших жорстких нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання 09.12.1975р., Конвенція про права дитини. 20.11.89р. набула чинності в Україні 27.09.1991р.

Розділ ІІ. Основні принципи застосування сили та вогнепальної зброї.

Стаття 4. Основні принципи застосування сили та вогнепальної зброї.

Сила та вогнепальна зброя застосовуються у разі крайньої необхідності, коли вичерпані інші заходи впливу на правопорушника, а також з метою припинення протиправного діяння.

Під час застосування сили, вогнепальної зброї уповноважені посадові особи виявляють стриманість, забезпечується мінімум можливості завдання шкоди правопорушнику.

Про факт застосування сили, вогнепальної зброї, а також наслідки повідомляються близькі, родичі потерпілого.

Посадова особа, яка уповноважена застосовувати силу, вогнепальну зброю, зобов'язана попередити порушника про намір її застосування з наданням достатнього часу для відповідної реакції на це попередження, за виключенням випадків групового, збройного нападу, а також під час припинення протиправного діяння, що здійснюється суспільно небезпечним способом.

Після застосування сили, вогнепальної зброї потерпілому негайно надається перша допомога.

Посадові особи, що уповноважені застосовувати силу, вогнепальну зброю під час охорони громадського порядку повинні проходити відбір за окремою належною процедурою, володіти відповідними моральними, психологічними та фізичними якостями та періодично проходити перевірку на їх придатність до виконання таких функцій.

При підготовці посадових осіб, що уповноважені застосовувати силу, вогнепальну зброю звертається особлива увага на питання дотримання службової етики, прав людини, на альтернативи застосування сили і вогнепальної зброї, мирне врегулювання конфліктів, досконале володіння методами переконання, ведення переговорів і посередництва.

У програми підготовки вказаної категорії посадових осіб повинні вноситись відповідні зміни з врахуванням позитивного досвіду, наукових досліджень.

Посадовим особам, які застосували силу, вогнепальну зброю, в разі отримання стресу надається безкоштовна невідкладна консультація відповідного фахівця.

По кожному факту застосування сили, вогнепальної зброї посадова особа зобов'язана скласти рапорт встановленого зразку на ім'я свого безпосереднього начальника.

Розділ ІІІ. Правила застосування спеціальних засобів
адміністративного припинення.

Стаття 5. Умови та межі застосування сили.

Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим законом.

Застосуванню спеціальних засобів адміністративного припинення повинно передувати попередження про намір їх використання крім випадків, коли сила застосовується без попередження: при раптовому, груповому або збройному нападі або під час припинення протиправного діяння, що здійснюється суспільно небезпечним способом, при звільнені заручників.

Вибір спеціального засобу адміністративного припинення здійснюється у вказаній даним Законом послідовності.

З метою дотримання принципу завдання мінімальної шкоди правопорушнику застосовуються спеціальні засоби і зброя з наступними тактико-технічними характеристиками:

- сльозоточиві речовини заряджаються препаратами безпечними для здоров'я людини, радіус дії газових гранат (створення газодимної хмари непереносної концентрації), в умовах міста на відкритій місцевості, не повинен перевищувати 20 м³, а в приміщеннях - загальну площу об'єкта, де переховується правопорушник з метою уникнення небезпечної для життя людини концентрації речовин сльозоточивої та дратівливої дії;

- для ведення вогню гумовими кулями використовується зброя, що забезпечує початкову швидкість польоту кулі не більше м/сек;

- водомети застосовуються на відкритій місцевості, а потужність водяного стовпа, що спрямовується на правопорушника не повинна перевищувати 12 атмосфер;

- сила току електрошокового пристрою не повинна перевищувати В;

- імпульси світлозвукових пристроїв не повинні перевищувати відповідно 3010⁶ кд і 172 дБ.

Забороняється застосовувати спеціальні засоби адміністративного припинення до дітей, осіб літнього віку, а також осіб, що мають фізичні або психічні вади, крім випадків, коли сила застосовується без попередження.

У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників.

При завданні шкоди міліція невідкладно забезпечує надання першої допомоги потерпілим.

Про застосування фізичної сили, спеціальних засобів, вогнепальної зброї працівник міліції зобов'язаний негайно і письмово повідомити командиру підрозділу для сповіщення прокуророві.

Перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стаття 6. Правила застосування гумового кийка.

Гумовий кийок застосовується, коли вичерпані заходи профілактичного впливу на правопорушника і під час припинення протиправного діяння, що не являють собою великої суспільної небезпеки (передбачені адміністративним законодавством України) у наступних випадках:

- при вчиненні злісної непокори законному розпорядженню або вимозі співробітника міліції, члена добровільного формування, військовослужбовця під час виконання ними обов'язків по охороні громадського порядку;

- для затримання правопорушників у порядку здійснення адміністративно-процесуальних і кримінально-процесуальних та примусових заходів відповідно до судових рішень;

- для захисту громадян та самозахисту від протиправних дій, якщо життю, здоров'ю оточуючих співробітника міліції загрожує небезпека.

Гумовий кийок застосовується по кінцівках з силою достатньою для припинення протиправного діяння.

Забороняється застосовувати гумовий кийок по голові , шиї, ключиці, животі, статевих та інших життєво важливих органах, а також до дітей, осіб літнього віку, а також осіб, що мають фізичні або психічні вади, крім випадків, коли сила застосовується без попередження.

За порушення правил застосування гумового кийка, або перевищення достатнього мінімуму сили під час його застосування тягне за собою відповідальність, встановлену чинним законодавством України .

Стаття 7. Правила застосування сльозоточиві речовини дратівливої дії в аерозольних упаковках.

Застосовуються, коли вичерпані заходи профілактичного впливу на правопорушника і під час припинення протиправних діянь, що не являють собою великої суспільної небезпеки і передбачені адміністративним законодавством України, у наступних випадках:

- при вчиненні злісної непокори законному розпорядженню або вимозі особі, яка виконує службові або громадські обов'язки по охороні громадського порядку;

- для затримання правопорушників у порядку здійснення адміністративно-процесуальних і кримінально-процесуальних та примусових заходів відповідно до судових рішень.

- для захисту громадян та самозахисту від протиправних дій, якщо життю, здоров'ю оточуючих, співробітника міліції загрожує небезпека.

Застосуванню сльозоточивих речовин повинно передувати попередження про намір їх використання крім випадків застосування сили без попередження.

Сльозоточиві речовини дратівливої дії в аерозольних упаковках застосовуються на відстані 90см протягом 1-2 секунд в область груді.

Забороняється застосування сльозоточивих речовин у випадках, коли можуть постраждати оточуючі.

Незаконне застосування сльозоточивих речовин дратівливої дії тягне відповідальність, встановлену чинним законодавством України .

Стаття 8. Правила застосування наручників.

Спеціальний засіб пасивного впливу на правопорушника.

Застосовується, коли вичерпані заходи профілактичного впливу на правопорушника і під час припинення протиправного діяння у наступних випадках:

- при вчиненні злісної непокори законному розпорядженню або вимозі службової або громадської особи, що виконує обов'язки по охороні громадського порядку;

- для затримання правопорушників у порядку здійснення адміністративно-процесуальних і кримінально-процесуальних та примусових заходів відповідно до судових рішень.

- для захисту громадян та самозахисту від протиправних дій, якщо життю, здоров'ю оточуючих, співробітника міліції загрожує небезпека.

Забороняється надмірно затискати наручники на руках затримуваних осіб.

Фіксація замків перевіряється кожні 2 години, а в осінньо-зимовий період - кожні 10 хвилин.

Наручники застосовуються у положенні “руки ззаду”.

При конвоюванні літаком а також, коли життю, здоров'ю затримуваної особи загрожує небезпека, наручники застосовуються у положенні “руки попереду”.

Порушення правил застосування наручників тягне за собою відповідальність, встановлену чинним законодавством України .

Стаття 9. Правила застосування газової зброї.

Застосовується виключно табельна газова зброя, коли застосування інших спеціальних засобів не дало бажаного результату на правопорушника, під час припинення протиправних діянь, що не являють собою великої суспільної небезпеки, передбачених адміністративним законодавством України у наступних випадках:

- для затримання правопорушників у порядку здійснення адміністративно-процесуальних та примусових заходів відповідно до судових рішень;

- для захисту громадян і самозахисту від протиправних дій, якщо життю, здоров'ю оточуючих загрожує небезпека;

- для припинення групових порушень громадського порядку.

Застосуванню газової зброї повинно передувати попередження про намір її використання крім випадків застосування сили без попередження.

Газова зброя застосовується з відстані 1-3 метрів в область груді.

Використовуються набої із сльозоточивою речовиною дратівливої дії.

Забороняється прицільна стрільба у ділянку голови порушника, повторне застосування газової зброї в межах зони ураження в період дії газу. Забороняється застосовувати табельну газову зброю на відстані ближче 1 метру, а також у приміщеннях, на виробництвах, пов'язаних з виготовленням продукції з вибухових і легкозаймистих речовин, у дитячих та лікувальних закладах, у приміщеннях та на земельних ділянках, закріплених за дипломатичними, консульськими та іншими представництвами іноземних держав, виключаючи випадки, коли від глав представництв надійде прохання застосувати в цих місцях відповідні заходи та засоби до правопорушників.

Порушення правил застосування табельної газової зброї тягне за собою відповідальність, встановлену чинним законодавством України .

Стаття 10. Правила застосування пневматичної зброї.

Застосовується виключно табельна пневматична зброя у випадках, коли вичерпані заходи профілактичного впливу на правопорушника і під час припинення протиправних діянь, що не являють собою великої суспільної небезпеки, передбачених адміністративним законодавством України у наступних випадках:

- для затримання правопорушників у порядку здійснення адміністративно-процесуальних та примусових заходів відповідно до судових рішень під час вчинення затримуваними непокори;

- для захисту громадян і самозахисту від протиправних дій, якщо життю, здоров'ю оточуючих загрожує небезпека;

- для припинення групових порушень громадського порядку.

Застосуванню пневматичної зброї повинно передувати попередження про намір її використання крім випадків раптового або збройного нападу.

Пневматична зброя застосовується з відстані 5-7 метрів по кінцівках.

Забороняється застосовувати табельну пневматичну зброю на відстані ближче 5 метрів, а також по життєво важливих органах.

Порушення правил застосування табельної пневматичної зброї тягне за собою відповідальність, встановлену чинним законодавством України .

Стаття 11. Правила застосування електрошокового пристрою.

Застосовується виключно табельний електрошоковий пристрій, коли застосування інших спеціальних засобів не дало бажаного результату, до правопорушника і під час припинення протиправних діянь, що не являють собою великої суспільної небезпеки, передбачених адміністративним законодавством України у наступних випадках:

- для затримання правопорушників у порядку здійснення адміністративно-процесуальних і кримінально-процесуальних та примусових заходів відповідно до судових рішень;

- для захисту громадян і самозахисту від протиправних дій, якщо життю, здоров'ю оточуючих, співробітника міліції загрожує небезпека;

- для припинення групових порушень громадського порядку.

Застосуванню електрошокового пристрою повинно передувати попередження про намір його використання крім випадків застосування сили без попередження.

Забороняється застосовувати електрошоковий пристрій у ділянку голови, шиї та інших життєво важливих органах, перевищувати допустимий час впливу електророзряду на правопорушника, використовувати електрошокери, що мають зовнішні пошкодження та несправні запобіжну чи пускову кнопку; користуватись електрошокером у приміщеннях, де є легкозаймисті або вибухонебезпечні речовини.

Після здійснення ураження правопорушника йому в разі необхідності надається перша допомога.

Порушення правил застосування електрошокового пристрою тягне відповідальність, встановлену чинним законодавством України.



Розділ ІV. Правила застосування спеціальних засобів
припинення протиправних діянь злочинного характеру та вогнепальної зброї.

Стаття 12. Умови та межі застосування спеціальних засобів
припинення протиправних діянь злочинного характеру та вогнепальної зброї.

Спеціальні засоби припинення протиправних діянь злочинного характеру: табельна вогнепальна зброя, сльозоточиві речовини дратівливої дії - “Черемуха-1”, “Черемуха-4”, “Черемуха-5”, “Черемуха-6”, “Черемуха-12”, “Сирень-1”, , “Сирень-2”, “Сирень-3” застосовуються уповноваженими посадовими особами, які мають відповідний допуск на їх застосування з урахуванням тактико-технічних характеристик спеціального засобу.

Забороняється застосовувати зазначені спеціальні засоби у закритих приміщеннях, у випадках, коли можуть постраждати оточуючі, а також до дітей, осіб літнього віку та осіб, які мають фізичні, психічні вади, крім випадків застосування сили та вогнепальної зброї без попередження.

Рішення на застосування спеціального засобу припинення протиправного діяння злочинного характеру приймає старший наряду, а під час проведення спеціальної операції - її керівник, за погодженням з прокурором.

Після застосування або використання спеціальних засобів повинна бути надана перша допомога у найкоротший строк.

Стаття 13. Правила використання вогнепальної зброї.

Використання вогнепальної зброї - це приведення її в бойову готовність.

Працівники міліції мають право використання табельної вогнепальної зброї як засіб психологічного впливу на правопорушників у випадках припинення злочинного діяння, коли застосувати зброю неможливо без ризику завдання шкоди оточуючим:

- для затримання правопорушників у порядку здійснення адміністративно-процесуальних і кримінально-процесуальних та примусових заходів відповідно до судових рішень у випадках здійснення затримуваними особами опору;

- для захисту громадян, самозахисту від протиправних дій, якщо життю оточуючих, співробітника міліції загрожує небезпека;

- при перевірці документів у підозрілих осіб.

Використанню табельної вогнепальної зброї повинно передувати попередження про можливість її застосування.

Забороняється використовувати табельну вогнепальну зброю до дітей, осіб літнього віку, а також осіб, які мають фізичні або психічні вади, крім випадків застосування сили, вогнепальної зброї без попередження.

Порушення правил використання табельної зброї тягне відповідальність, встановлену чинним законодавством України.

Стаття 14. Правила застосування вогнепальної зброї.

Працівники міліції мають право застосовувати табельну вогнепальну зброю під час припинення злочинного діяння, коли застосування заходів адміністративного впливу не дало бажаних результатів:

- для захисту громадян, самозахисту від протиправних дій, якщо життю оточуючих, співробітника міліції загрожує небезпека;

- для затримання правопорушників у порядку здійснення кримінально-процесуальних та примусових заходів відповідно до судових рішень.

Рішення на застосування зброї приймає старший наряду по охороні громадського порядку.

Забороняється застосовувати табельну вогнепальну зброю по життєво важливих органах людини, а також у випадках, якщо можуть постраждати оточуючі.

Після застосування або використання зброї співробітник міліції зобов'язаний надати потерпілим першу допомогу.

Стаття 15. Правила застосування ручних газових гранат, патронів з газовими гранатами.

Ручні газові гранати, патрони з газовими гранатами призначені для психофізичної дії на правопорушників шляхом створення газодимної хмари непереносної концентрації.

Ручні газові гранати, патрони з газовими гранатами застосовуються як на відкритій місцевості так і в приміщенні для припинення групових порушень громадського порядку, масових заворушень, захоплення озброєного злочинця шляхом створення газодимної хмари об'ємом до 20 м³.

Патрони з газовими гранатами відстрілюються із спеціальної зброї на відстань до 100 м.

Забороняється застосовувати ручні газові гранати, патрони з газовими гранатами у приміщеннях, на виробництвах, пов'язаних з виготовленням продукції з вибухових і легкозаймистих речовин, у дитячих та лікувальних закладах, у приміщеннях і на земельних ділянках, закріплених за дипломатичними, консульськими та іншими представництвами іноземних держав, виключаючи випадки, коли від глав представництв надійде прохання застосувати відповідні заходи та засоби до правопорушників, у випадках, якщо можуть постраждати оточуючі, відстрілювати патрони з газовими гранатами по горизонтальній траєкторії, а також прицільно по правопорушнику.

Порушення правил застосування ручних газових гранат, патронів з газовими гранатами тягне відповідальність, встановлену чинним законодавством України.

Стаття 16. Правила застосування спеціальних засобів забезпечення спеціальних операцій.

Спеціальні засоби забезпечення спеціальних операцій: ранцевий апарат “Облако”, світлошумова граната “Заря”, світлошумовий пристрій “Пламя”, патрони з гумовою кулею “Волна-Р”, водомети, спеціальний транспорт на колісному ході, пристрої для примусової зупинки автотранспорту “Еж-М”, “Диана”, пристрої для відкриття приміщень, захоплених правопорушниками “Ключ”, “Импульс” застосовуються у випадках припинення протиправних діянь, що містять ознаки злочину:

- для припинення групових порушень громадського порядку, масових заворушень;

- для примусової зупинки автотранспорту;

- для захоплення озброєного злочинця;

- звільнення заручників.

Спеціальні засоби забезпечення спеціальних операцій застосовуються:

- водомети - шляхом спрямування водяного стовпа під тиском 10-12 атмосфер по нижній частині ніг правопорушників і при температурі атмосферного повітря не нижче 0С;

- світлозвукові пристрої відволікаючої дії шляхом вчинення психофізичного впливу на правопорушника потужними світловими (3010⁶ Кд) та акустичними (до 172 ДБ) імпульсами на відстані не ближче 2 метрів від правопорушника;

- малогабаритні вибухові пристрої - шляхом швидкого пробивання отворів у дверях та інших перешкодах, крім приміщень, де знаходяться заручники;

- патрони з гумовою кулею - шляхом відстрілу із спеціальної зброї по нижній частині ніг з відстані не ближче 20 метрів;

- пристрої для примусової зупинки автотранспорту правопорушників шляхом перекриття автошляхів і виключно до транспортного засобу правопорушника, крім мотоциклів, вантажних автомобілів, транспортних засобів, що перевозять пасажирів.

Забороняється застосовувати спеціальні засоби забезпечення спеціальних операцій у випадках, коли можуть постраждати оточуючі, а також у закритих приміщеннях.

Порушення правил застосування спеціальних засобів забезпечення спеціальних операцій тягне відповідальність, встановлену чинним законодавством України.

Стаття 17. Правила застосування для охорони громадського порядку спеціальних транспортних засобів

Для охорони громадського порядку використовується спеціально обладнана техніка на колісному ході, а також мотоцикли, катери і гелікоптери у випадках:

- несення патрульно-постової служби;

- забезпечення безпеки дорожнього руху;

- виконання оперативних завдань;

- охорони громадського порядку під час проведення масових заходів;

- забезпечення організаційних міроприємств щодо охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю.

Транспортні засоби повинні бути обладнані у відповідності до завдань, що виконуються, радіостанціями та іншими необхідними технічними засобами, а також пофарбовані відповідно до прийнятої кольоровографічної схеми.

Забороняється перевозити спеціальними транспортними засобами сторонніх громадян (крім випадків термінового доставлення хворих, якщо їх життю загрожує небезпека, в лікувальні заклади), вантажі, а також залишати транспортний засіб без нагляду; знаходитись у автомобілі під час зупинок у пунктах зупинок, за винятком ведення переговорів радіостанції та при розгляді справ; перевищувати встановлену швидкість руху, якщо це не пов'язано зі службовою необхідністю; самовільно відхилятися від призначеного маршруту та змінювати порядок несення служби, якщо це не пов'язано зі службовою необхідністю; передавати стороннім особам керування транспортними засобами; залишати без нагляду затриманих в транспортних засобах; використовувати транспортні засоби у випадках, коли від цього можуть постраждати оточуючі.

Стаття 18. Правила застосування службових тварин під час охорони громадського порядку

Для попередження протиправних діянь, охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю використовуються службові тварини ( собаки і коні), які пройшли відповідний курс дресирування і визнані придатними для службового використання у наступних випадках:

- кінні наряди - на маршрутах (постах) у лісопаркових зонах, а також в місцях забезпечення масових міроприємств;

- службові собаки - на маршрутах (постах) для проведення оперативно-розшукової діяльності, охорони об'єктів, а також охорони затриманих, взятих під варту осіб.

Забороняється застосування службових собак для припинення протиправного діяння, що не містить ознак злочину.

Порушення правил використання службових тварин тягне відповідальність, встановлену чинним законодавством України.

Розділ V. Права та обов'язки громадян, що затримуються застосуванням сили, вогнепальної зброї.

Стаття 19. Права та обов'язки громадян, що затримуються застосуванням сили, вогнепальної зброї.

Кожен громадянин зобов'язаний дотримуватись вимог чинного законодавства України, а у випадках його порушення претерпіти законний вплив каральних санкцій.

Особа, яка затримується за підозрою у вчиненні протиправного діяння, має право:

- на гідне поводження;

- знати причину свого затримання, повідомити про цей факт своїх близьких, рідних;

- на допомогу захисника з моменту доставлення у службове приміщення;

- не свідчити проти себе і близьких родичів, коло яких визначено законом;

- особа, що постраждала внаслідок застосування сили, вогнепальної зброї або її законні представники мають доступ до незалежного адміністративного провадження, до судового слідства, судового процесу. Внаслідок смерті таких осіб чинне положення розповсюджується на їх утриманців

Будь-яка особа, якій стало відомо про порушення вказаних правил має право доповісти у відповідні інстанції.

Порушення прав громадян, що підлягають тимчасовому затриманню, тягне відповідальність, встановлену чинним законодавством України.



Розділ VІ. Права та обов'язки посадових осіб, уповноважених застосовувати силу, вогнепальну зброю.

Стаття 20. Права та обов'язки посадових осіб, уповноважених застосовувати силу, вогнепальну зброю.

Кожна особа, що виконує службові обов'язки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю, служить народу, захищаючи всіх осіб від протиправних актів у відповідності до високого рівня відповідальності, що вимагає професія співробітника міліції.

Захищаючи людську гідність, права людини, співробітники міліції мають право застосовувати силу, вогнепальну зброю тільки в разі крайньої необхідності і в тій мірі, в якій це вимагається для відновлення громадського порядку.

Правомірне застосування сили, вогнепальної зброї не вважається катуванням.

Співробітники міліції, що відмовились виконувати незаконний наказ про застосування сили, вогнепальної зброї або повідомляють про це іншим посадовим особам не притягаються до будь-якої відповідальності.

У необхідних випадках, після застосування сили, вогнепальної зброї співробітники міліції надають потерпілим першу допомогу.

Порушення встановлених правил, прав, законних інтересів громадян, виконання незаконного розпорядження, наказу вищестоящих посадових осіб тягне встановлену законом відповідальність.

Розділ VІІ. Контроль громадських формувань за дотриманням прав затримуваних і застосуванням насильства осіб.

Стаття 21. Контроль громадських формувань за дотриманням прав затримуваних і застосуванням насильства осіб.

Кожна особа, що виконує службові або громадські обов'язки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю представляє громадськість у цілому, несе перед нею відповідальність та їй підзвітна.

Будь-яка громадська організація має право:

- звернутись до відповідної посадової особи ОВС України, інших відповідних установ з приводу об'єктивного розслідування правомірності застосування сили, вогнепальної зброї;

- брати участь в обговоренні навчальних програм з приводу підготовки особового складу міліції до застосування сили, вогнепальної зброї;

- ставити питання про доцільність існування тих чи інших правових норм з питань застосування сили, вогнепальної зброї перед широким колом громадськості;

- брати учать в екзаменаційних комісіях з питань підтвердження належного рівня підготовки відповідної категорії співробітників міліції, уповноважених застосовувати силу, вогнепальну зброю;

- звертатись до суду, прокуратури з приводу порушення прав і законних інтересів громадян, що затримувались із застосуванням сили, вогнепальної зброї.

Порушення вказаних правил, а також незаконне застосування сили, вогнепальної зброї тягне за собою матеріальну (моральну), дисциплінарну, адміністративну, кримінальну відповідальність в залежності від тяжкості наслідків у відповідності до чинного законодавства України.

Розділ VІІІ. Нагляд за дотриманням законодавства з питань застосування сили, вогнепальної зброї співробітниками міліції.

Стаття 22. Нагляд за дотриманням законодавства з питань застосування сили, вогнепальної зброї співробітниками міліції.

Нагляд за дотриманням законодавства співробітниками міліції з питань застосування сили, вогнепальної зброї здійснюється органами прокуратури, які мають право:

- брати участь у розробці навчальних програм по підготовці відповідної категорії співробітників міліції до застосування сили, вогнепальної зброї;

- брати учать в екзаменаційних комісіях з питань підтвердження належного рівня підготовки відповідної категорії співробітників міліції, уповноважених застосовувати силу, вогнепальну зброю;

- періодично аналізувати статистичні дані з питань застосування сили, вогнепальної зброї;

- вирішувати питання про санкціонування застосування сили, вогнепальної зброї під час припинення групових порушень громадського порядку, масових заворушень;

- періодично інформувати громадськість про стан дотримання законності міліцією з питань застосування сили, вогнепальної зброї.

Порушення встановлених правил, обов'язків по контролю за дотриманням законності з зазначених вище питань тягне встановлену чинним законодавством України відповідальність.

Розділ ІХ. Заключні положення.

1. Даний Закон вступає в силу з дня його оприлюднення.

2. Кабінету Міністрів України, Генеральній прокуратурі України, органам місцевого самоврядування в місячний термін затвердити типові положення по виконанню службових обов'язків, функцій нагляду, громадського контролю за дотриманням законності міліцією при застосуванню сили, вогнепальної зброї; надати на розгляд Верховній Раді України пропозиції по приведенню законів України у відповідність з даним Законом; привести відомчі підзаконні акти у відповідність з даним Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативних актів, що суперечать даному Закону.

Виконав здобувач кафедри адміністративного права НАВС України, викладач училища професійної підготовки працівників міліції УМВС України в Житомирській області, капітан міліції Масляніцин Віктор Іванович (10020, м.Житомир, проспект Миру, 7, кв.135).



Список використаної літератури

1. Закони України.

1.1. Конституція України, - Голос України, №138, 1996

1.2. “Про міліцію”, - Голос України, №121, 1990

1.3. ““Про Службу безпеки України”, - Голос України, № 32, 1992

1.4. Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України”, - Голос України

2. Постанови Верховної Ради України.

2.1. Постанова Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.84, Кодекс України про адміністративні правопорушення, ВВР 1994, додаток до №51, ст. 1123

3. Постанови Кабінету Міністрів України

3.1. Постанова Ради Міністрів УРСР №49 від 22.02.91 “Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в УРСР”, - “Про міліцію”, - Голос України, №18 , 1991

4. Укази Президента України

4.1. Тимчасові загальновійськові Статути Збройних Сил України (Статут внутрішньої служби, Дисциплінарний статут, Стройовий статут). - Урядовий Кур'єр, № 39, 1993

4.2. Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю. - Голос України, № 120 , 1994

5. Нормативні документи Міністерств і відомств України

5.1. Наказ МВС України від 13.02.98 №101 “Про затвердження інструкції про порядок застосування електрошокових пристроїв (електрошокерів)”;

5.2. Наказ МВС України від 21.02.96р. № 115 “Про затвердження інструкції про заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю;

5.3. Наказ МВС України від 16.01.97р. № 30 “Про затвердження інстукції по категоруванню засобів індивідуального броне захисту в органах та підрозділах внутрішніх справ, військах і вищих навчальних закладах системи МВС України;

5.4. Наказ МВС України від 30.03.91 №118 “Про оголошення постанови РМ УРСР “Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в УРСР”;

5.5. Наказ МВС України від 23.02.92 №45 “Заходи по вдосконаленню служби ДАІ”;

5.6. Наказ МВС України від 30.12.92 №751 “Про порядок виконання постанови Кабінету Міністрів України “ Про внесення доповнень до Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в УРСР”;

5.7. Наказ МВС України від 10.09.94р. №141 дск “Про затвердження норм належності спеціальних засобів”;

5.8. Наказ МВС України від 6.06.95 №364 “Про заходи щодо виконання постанови КМ “ Про внесення змін до п.12 Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в УРСР” та впровадження електрошокових пристроїв”;

5.9. Наказ МВС України від 28.07.95 №404 “Статут патрульно-постової служби міліції України”;

5.10. Наказ МВС України від 24.07.97р. № 493 “Про затвердження курсу стрільб із стрілецької зброї для рядового і начальницького складу ОВС України.

5.11. Наказ МВС України від 13.01.98. № 26 дск “Про затвердження інструкції із застосування спецзасобу “Терен - 6” та внесення змін і доповнень до наказу МВС України від 10.08.94р. № 441 дск та наказу МВС України від 20.04.95р. № 234дск.

5.12. Постанова Кабінету Міністрів України №583 від 30.07.93 “ Про внесення змін до Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні”.

5.13. Постанова Кабінету Міністрів України №597 від 28.10.92 “Про внесення змін до Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні”.

5.14. Постанова Кабінету Міністрів України №829 від 4.08.97 “ Про внесення змін до Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні”.

5.15. Наказ МВС України від 28.12.95 №865 “Про затвердження інструкції про порядок і правила придбання, видачі, зберігання в ОВС електрошокових пристроїв”;

6. Спеціальна література

6.1. Авер'янов В.Б., Бойко В.Ф. Коментар до Конституції України. - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. - 376 с.

6.2. Алексеев А.Н., Батыгин Л.С. Перестройка: гласность, демократия, социализм в человеческом измерении. - М.: Прогресс. - 1998. - 488 с.

6.3. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. - с. 30.

6.4. Афанасьев В.Г. Понятие юридичесской ответственности. Советское государство и право 1979.- № 6.- с. 59.

6.5. Бандурко О.М. - “заходи адміністративного припинення в діяльності міліції.”, 1994год.

6.6. Барнашева Л.П. К вопросу о механизме реализации воспитательной функции советского права // Актуальные проблемы государства и права в современный период. - Томск, 1981. - с. 10-12.

6.7. Веремеєнко І.І. Механізм адміністративно - правового регулювання в середовищі охорони громадського порядку,-М 1981,- т. 1 с. 55

6.8. Витченко А.М. Метод правового регулирования социалистических общественных отношений. - Саратов, 1974. - с. 30.

6.9. Голосніченко І.П. Попередження корисливих проступків засобами адміністративного права. - К.: Вища шк., 1991. - 207 с.

6.10. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. - с. 50-55.

6.11. Дюрашм І. Я. Правоприменительные отношения как разновидность управленческих отношений. Советское государство и право. - 1977.- № 7.- с. 46-54

6.12. Даньшин І.Н. “Уголовно правовая охрана общественного порядка, 1973.

6.13. Єфімов М.Є. Борьба с преступлениями против общественного порядка, общественной безопасности и здоровья населения. Минск 1971.

6.14. Жалінський О. Є .Новые социально - правовое мышление и профилактика преступлений. М. 1988. - с. - 25.

6.15. Жилін Н.Н. Спецзасоби захисту працівників ОВС.

6.16. Жилін Н.Н. Спецзасоби “Черемуха”.

6.17. Загородніков М. І. Общественній порядок и норми его укрепления.-Советское государство и право ,1977 № 10.

6.18. Зотов Л.В. К вопросу о филосовском и юридичесском понятиях ответственности, профилактики право нарушений.-М., 1980 віп. 11 с. 58.

6.19. Ігітов В.І. О сфере правового регулирования в области обеспечении общественного порядка .-Вестник МГУ “Право” , 1964 № 2.

6.20. Казимирчук В.П. Социальное действие права в условиях развитого социализма: Автореф. дис... д-ра юрид. наук. - М., 1977. - с. 12.

6.21. Казимирчук В.П. Социальный механизм действия права - Советское государство и право, 1970, № 10.

6.22. Карпець І.І. , Ратимов А.Р. правосознание и причині преступности. Советское государство и право. - 1969. - № 12. - с. 47-54.

6.23. Коган В.М. Социальный механизм уголовно-правового воздействия. - с. 6-7.

6.24. Колпаков В.К. Адміністративне право України: -К.: ЮРІНКОМ ІНТЕР,1959 с. 836

6.25. Коренев А.П. Нормы административного права и их применение. - М.: Юрид. лит., 1978. - 144 с.

6.26. Кирпец І.І. - РатіноваА.Р. Правосознание и причины преступлений. Советское государство и право.-1968.-№ 12-с.52.

6.27. Кмошніченко О.П. Административно правовая борьба с мелкими хулиганами и злостным пьянством .Киев., 1976.

6.28. Куралін Г.Г. Механизм ведомственного правового регулирования деятельности органов внутренних дел. М.,1976.

6.29. Лазарев Л.В. Местные Советы и правовое воспитание граждан. Советское государство и право.- 1973. №8. - с. 79-84.

6.30. Лазарев Н.С. роль местніх Советов в обеспечении законности применения мер административного принуждения. Советское государство и право. - 1974. - № 2.

6.31. Ланій В.А. Основи управління ОВС в осовливих умовах.

6.32. Лойфман І.Я. - “Причастность и детерменизм. Категории диалектики. -Свердловск 1974 - вып. 3 ч. 5.

6.33. Луньова А.Е. ”Адміністративне право” - М.1970.

6.34. Манохін В.М. “Советское административное право “ М.1977.

6.35. Назармирук В.П. социальній механизм действия права. Советское государство и право. - 1970. № 10 с. 37-45.

6.36. Нікішин Г.С. , Толмачов Є.Ф. Спец техніка і її застосування.

6.37. Ознобішин Н.Н. Мистецтво рукопашного бою. - М., 1980. - с. 7.

6.38. Орзих І.Ф. Право и личность. Вопроси теории правового воздействия на личность социалистического общества. Одесса 1978.

6.39. Ореховський О.І. Ответственность и её социальная природа. Методиесский аспект. Томск, 1978 - с. 220.

6.40. Пархоменко П.П. “Спеціальні оперативно - технічні засоби”.

6.41. Пахрака Д.М. Советское законодательство об административной ответственности.-Пермь, 1969год,- с. 73.

6.42. Попов Л.Л. Некоторые вопросы содержания и форм административной деятельности советской милиции. и труды Высшей школи МООП РСФСР, віп 7 М.,1962

6.43. Петрова Р.І. Советские административно - правовые отношения М.,1972.

6.44. Реутов В.П. О разграничении права и правового регулирования // Правоведение. - 1974. - №5. - с. 22-27.

6.45. Радько Т.Н. Функции социалистического права // Советское государство и право. - 1977. - №5. - с. 51-55.

6.46. Реутов В.П. Организация права и регулирование. Правоведение. 1974 - №5 с. 22-27

6.47. Саввін М.Е., Курников В.В. Меры воздействия, применяемые за нарушение общественного порядка. М.,1981.

6.48. Сапагамив Г. Отношения по воспитанию и обучению граждан - предмет правового регулирования. Советское государство и право.- 1977.- № 8.- с.122-128.

6.49. Сідеко О.П. Административно - правовые вопросы охраны общественной безопасности в советском государстве автореферат Канд. дис. М. 1980.

6.50. Серьонін О.В. Советский общественный порядок и административно - правовые средства его укрепления. М.,1975.

6.51. Сорокін В.Д. Административно - процессуальное право М., 1972. Метод правового регулирования М., 1976.

6.52. Соловей Ю.П. Правовое регулирование применения милицией силы / Государство и право. - 1993. - №4. - с. 106-116.

6.53. Самсонов В.Н. Административное законодательство: понятие, содаржание, реформа. - Харьков.: Основа, 1991. - 120 с.

6.54. Ткаченко Ю.Г. Методологические вопросы теории правоотношений. - М., 1980. - с. 34.

6.55. Толстой В.С. реализация право отнашений и концепция объекта. Советское государство и право. - 1974. - № 1. - с. 122-126.

6.56. Хазарев В.В. Сфера и пределі првового регулирования. Советское государство и право. - 1970. - № 11 - с. 38-45.

6.57. Цуканов А.Н. Расстрел в Новочеркасске: Худ.-публ. очерк. - Волгоград.: ред. - изд. центр, 1991. - 32 с.

6.58. Юсупов В.А. Правоприменительная деятельность органов управления. - Юрид. лит., 1979. - 136 с.

6.59. Август-91. - М.: Политиздат, 1991. - 272 с.

6.60. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: підручник / І.П. Голосніченко, Я.Ю. Кондратьєв - К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. - с. 177.

6.61. Біла книга “чорного вівторка”.Народний рух України. - К., 1995. - с.288

6.62. Науково-практичний коментар до Закону України “Про міліцію”/
О.В. Бакаєв, П.Д. Біленчук.-К.: Українська академія внутрішніх справ, с.1996.-144

6.63. Основи загальної теорії права та держави. Посібник для студентів /
П.М. Рабінович. - К., 1994. - 236 с.

6.64. Основные понятия теории социального управления. Учебное пособие по спецкурсу / Д.Н. Бахрах. Пермский ун-т, 1978. - 102 с.

6.65. Путч. Хроника тревожных дней. Предисл. А. Виноградова и
Г. Павловского. - М.: Прогресс, 1991. - 288 с. с илл.

6.66. Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. - М.: Юристъ, 1997. - 672 с.

6.67. Почему это случилось? - Красная Звезда, №6, 1989

6.68. Дві третини честі і гідності. - Голос України,№11, 1996

6.69. Керімов Д.О. Философскиепроблемы права М.,1972.

6.70. Коваль Л.В. Адміністративне право України. К.”Основа“, 1994.

6.71. Зивс С.Л. Источники права. - М., 1981. - с. 9, 16.

6.72. Алексеев С.С. Общая теория права. - М., 1982. - т.2. - с. 173.

6.73. Єронкін М.І.”Управление в области охрани общественного порядка. М.,1965. Административно - правовая охрана общественного порядка. Л., 1973

6.74. Юсупова В.О. Теория административного права., - М., 1985. с. 35-43.

6.75. Явіч В.С. Об исследованиях механизма действия права .,- Советское государство и право,1973, № 8.

6.76. Якуба О.М. Вопрос административной ответтвенности в свете дальнейшего укрепления социалистичесской законности .- Учебніе записки Харьковского юридичесского института, віп 12. Харьков 1958.

6.77. Пава людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. /Упоряд. Т. Яблонської. - к.: Сфера, 1999. - с. 324.