Прокурорський нагляд

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сутність і завдання прокурорського нагляду за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідства

Розділ 2. Діяльність прокурора щодо усунення порушень законів при досудовому розслідуванні злочинів

Розділ 3. Прокурорський нагляд за додержанням законів при порушенні кримінальної справи

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Конституція України проголосила розподіл державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову. У системі державної влади прокуратура України займає особливе положення, оскільки її не віднесено до жодної з її гілок.

Прокурорський нагляд є самостійним, специфічним видом державної діяльності, який повинен забезпечити виконання закону та його верховенство у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Він здійснюється від імені держави - України, репрезентує і захищає суспільні інтереси та інтереси фізичних та юридичних осіб. На думку деяких вчених, прокуратура відноситься до контрольно-наглядової гілки влади.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, прокуратура становить єдину систему, на яку покладається виконання таких функцій

1. Підтримання державного обвинувачення в суді;

2. Представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом;

3. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, які пов'язані з обмеженням особистої свободи громадян.

Пункт 9 Перехідних положень Конституції України закріплює, що прокуратура також продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства- до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування. Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань:

1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень;

2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;

3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.

Зазначені завдання загального характеру конкретизуються у відповідних статтях Закону про прокуратуру та наказах Генерального прокурора України з окремих напрямків прокурорської діяльності.

Прокурори є учасниками правових відносин і відповідно до діючого процесуального законодавства України беруть участь у цивільному, господарському, адміністративному та кримінальному судочинстві.

Особливості процесуального становища прокурора, його статус та порядок участі у відповідних процесах досліджуються у цивільно-процесуальному праві, господарсько-процесуальному праві, адміністративному праві та кримінально-процесуальному праві.

Розвиток таких структурних елементів, як загальні засади методики та тактики прокурорської діяльності, передбачає використання розробок науки криміналістики. В свою чергу, криміналістика адаптує стосовно завдань та цілей розслідування злочинів тактичні засоби та методи здійснення прокурорського нагляду за виконанням законів органами досудового слідства.



Розділ 1. Сутність і завдання прокурорського нагляду за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідства

У діяльності органів прокуратури особливе місце займає нагляд за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідства. Таке становище зумовлено тим, що органи дізнання та досудового слідства, розслідуючи та розкриваючи злочини, вимушені обмежувати конституційні права й свободи громадян у кримінальному процесі, уживати заходів процесуального примусу. Такі обставини істотно впливають на інтереси й права громадян, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Незважаючи на те, що законодавством, особливо Кримінально-процесуальним кодексом, чітко і докладно регламентується діяльність органів дізнання і досудового слідства при проведенні слідчих дій, у їх практичній діяльності мають місце порушення прав і свобод громадян. Ці та інші обставини вимагають від органів прокуратури активно проводити наглядову діяльність, чітко і в повному обсязі виконувати завдання з виявлення, усунення і попередження порушень закону при провадженні дізнання і досудового слідства.

Особливу увагу треба приділяти законності при порушенні кримінальних справ і їх розслідуванні.

Завдання прокурорського нагляду в досудовій стадії реалізується в декількох взаємопов'язаних напрямках. По-перше, відповідно до ст. 25 КПК України завданням прокурорського нагляду є своєчасне вжиття передбачених законом заходів до усунення будь-яких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили. По-друге, це вжиття заходів до виконання органами дізнання і досудового слідства вимог ст. 22 КПК про всебічне, повне й об'єктивне дослідження обставин справи й інших приписів закону, спрямованих на здійснення завдань кримінального судочинства, що визначені ст. 2 КПК України.

Обидва ці напрямки наглядової діяльності прокуратури покликані забезпечити законність у досудових стадіях кримінального процесу.

Водночас слід підкреслити, що в першому випадку мова йде про своєчасне усунення виявлених прокурором порушень закону, а в другому - про діяльність прокурора, спрямовану на їх попередження. Усе це дає підстави зробити висновок, що під прокурорським наглядом за додержанням законів міськрайорганами, які проводять дізнання та досудове слідство, розуміється діяльність міських і районних прокурорів, їх заступників і помічників у досудових стадіях кримінального процесу в межах їх компетенції та з використанням наданих їм повноважень із забезпечення режиму законності при розслідуванні злочинів.

Закон України "Про прокуратуру" (ст. 29) визначив предмет нагляду - додержання законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство, а також завдання нагляду. До предмета нагляду входять:

1) додержання прав та свобод людини і громадянина;

2) додержання визначеного порядку розгляду заяв і повідомлень про вчинення або підготовку злочинів;

3) порядок проведення розслідування; 4) законність рішень, які приймають органи дізнання і досудового слідства.

Завдання прокурорського нагляду конкретизовані в законі. Нагляд повинен сприяти:

1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;

3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;

4) охороні прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством;

5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Здійснюючи нагляд за додержанням законності при проведенні розслідування, прокурор повинен, з урахуванням завдань нагляду, чітко конкретизувати предмет нагляду, виділяючи як об'єкти нагляду окремі, найбільш істотні елементи цієї діяльності. При їх визначенні необхідно враховувати перш за все важливість охоронюваних законом прав і законних інтересів особи. З цих позицій нагляд значною мірою стосується і законних інтересів учасників процесу при: 1) вирішенні питання про порушення кримінальної справи; 2) затриманні; 3) узятті під варту; 4) притягненні до кримінальної відповідальності; 5) забезпеченні повноти, об'єктивності та всебічності розслідування; 6) вирішенні справи по суті. Практика свідчить, що працівники органів дізнання і досудового слідства найбільш часто порушують вимоги закону при вирішенні цих питань.

Для здійснення завдань нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства прокурор наділений важливими повноваженнями владно-розпорядчого характеру, які чітко регламентовано ст. 227 Кримінально-процесуального кодексу України. Повноваження прокурора -це не тільки його права, але й обов'язки: виявивши порушення закону, він зобов'язаний реалізувати свої права з їх усунення, поновити порушені права та притягти у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення. Це один із принципів організації та діяльності прокуратури, передбачений Законом України "Про прокуратуру" (п. 4 ст. 6 Закону). При цьому слід зазначити, що конкретні заходи реагування прокурор вибирає особисто, ураховуючи ситуацію.

Повноваження прокурора в досудових стадіях кримінального процесу прийнято розглядати стосовно до мети наглядової діяльності, яка визначається Законом України "Про прокуратуру" і Кримінально-процесуальним кодексом України. Мета прокурорської діяльності - це попередження порушень закону та поновлення порушених прав.

Виконуючи свої повноваження зі здійснення нагляду за додержанням законів органами дізнання і досудового слідства, прокурор може реально попередити порушення закону. Так, особисто беручи участь у проведенні слідчих дій, він звертає увагу на дотримання вимог КПК України. Крім того, він попереджає порушення, коли відповідно до закону вирішує питання про видачу санкції на проведення визначених слідчих дій. Наприклад, має санкціонуватися проведення обшуку, відсторонення обвинуваченого від посади, згода на обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту й ін. Значну роль у попередженні порушень закону відіграють письмові вказівки прокурора при розслідуванні злочину, зокрема про кваліфікацію злочину, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, закриття кримінальної справи та інші.

У здійсненні прокуратурою нагляду за виконанням законів із боку органів дізнання і досудового слідства важливою є правильна організація роботи щодо своєчасного виявлення порушень, які допускаються при розслідуванні. Прокурор має широкі повноваження, і це дозволяє йому застосовувати різні методи виявлення порушень закону при провадженні дізнання і досудового слідства:

1) ознайомлення з матеріалами розслідування кримінальної справи;

2) участь прокурора в провадженні дізнання і досудового слідства;

3) розгляд скарг на дії слідчого та органу дізнання;

4) доручення керівникам органів досудового слідства, дізнання щодо проведення перевірок у підвідомчих їм підрозділах;

5) участь прокурора в розгляді кримінальної справи в суді;

6) узагальнення даних нагляду за розслідуванням кримінальних справ.

Доцільно проаналізувати кожен метод окремо, щоб мати уявлення про його застосування.

1. Ознайомлення з матеріалами розслідування кримінальної справи:

а) безпосередня перевірка і вивчення матеріалів справи. Прокурор на підставі п. 1 ст. 227 КПК має право витребувати від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали про вчинені злочини. При ознайомленні з матеріалами кримінальної справи прокурор вивчає показання свідків, потерпілого, обвинуваченого, висновки експертизи й інші докази, робить висновок про повноту, всебічність розслідування, законність постанов, що виносить слідчий, додержання процесуальних норм;

б) заслуховування доповіді особи, яка проводить розслідування, про його хід, тактику й перспективу. Під час доповіді прокурор може ознайомитися безпосередньо зі справою або з окремими її документами;

в) ознайомлення з наглядовим провадженням у справі. У наглядовому провадженні наявні копії основних процесуальних документів: постанови про порушення кримінальної справи, про пред'явлення обвинувачення, про запобіжний захід; копії вказівок прокурора в справі й інші документи. Ознайомлення з матеріалами наглядового провадження дає прокурору можливість простежити за строками розслідування справи, пред'явлення обвинувачення, виконання окремих слідчих дій та ін., що може допомогти виявити порушення закону.

2. Участь прокурора в провадженні дізнання та досудового слідства. Участь прокурора в розслідуванні злочинів у практичній діяльності застосовується часто. При цьому необхідно виділити декілька способів такої участі:

а) присутність прокурора при виконанні слідчим окремих важливих слідчих дій: огляді місця події, допиті свідків, потерпілого, обвинуваченого й інших. Однак активної участі у виконанні цих слідчих дій він не бере, а наглядає за тим, щоб слідчий точно дотримувався норм кримінально-процесуального закону. При цьому своїми порадами він може допомогти слідчому правильно виконати слідчі дії, визначити їх послідовність та ін.;

б) активна участь прокурора в проведенні слідчим окремих слідчих дій. Він ставить питання особам, яких допитують, пред'являє речові докази, документи, бере участь у проведенні інших слідчих дій. Щоб участь прокурора була ефективною, він повинен підготуватися до цих дій, ретельно вивчити матеріали кримінальної справи, знати нормативну базу: кримінальний і кримінально-процесуальний закони, криміналістику, рекомендації Пленуму Верховного Суду Україні тощо.

Активна участь у проведенні слідчим слідчих дій дає можливість прокурору більш повно ознайомлюватися зі станом розслідування кримінальної справи, попереджувати, виявляти порушення закону, ефективно здійснювати нагляд за додержанням законів органами, що проводять дізнання та досудове слідство;

в) самостійне проведення прокурором окремих слідчих дій у справах, що перебувають у провадженні слідчого.

Такі випадки виникають, коли прокурор має інформацію про порушення закону або є сумніви у правильності проведення тих чи інших слідчих дій. Інколи постає необхідність у подібних діях, коли обвинувачений, потерпілий або свідок з різних причин відмовляються давати показання, коли прокурор вирішує питання про згоду на обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту й ін. Практика свідчить, що активна участь прокурора в розслідуванні злочинів допомагає слідчим якісно розслідувати кримінальні справи, значно зменшити порушення закону.

3. Розгляд скарг на дії слідчого та органу дізнання.

Порядок розгляду скарг на дії слідчого й органу дізнання регламентовано Кримінально-процесуальним кодексом України та наказами Генерального прокурора України. Так, ст. 110 КПК України передбачає порядок оскарження дій і постанов органів дізнання, а ст.ст. 215, 234, 235 КПК - оскарження дій слідчого. Крім норм Кримінально-процесуального кодексу України, питання розгляду скарг на дії слідчого й органів дізнання регламентуються Наказом Генерального прокурора України № 4/ 1 гн від 13 листопада 2013 р. "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство" та Інструкція про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затверджено наказом Генерального прокурора України 21.06.2011 № 9гн

Скарги на дії слідчого можуть бути подані як через слідчого, так і безпосередньо прокурору. Прокурор протягом трьох днів після одержання скарги зобов'язаний вирішити її та про результати повідомити скаржника.

Скаргу та копію повідомлення про результати її розв'язання долучають до справи. Відмова в задоволенні скарги повинна бути мотивована (ст. 235 КПК.). Усі заяви щодо фальсифікації матеріалів дослідної перевірки або кримінальної справи, застосування погроз, фізичного насильства, інших незаконних методів дізнання та досудового слідства необхідно перевіряти з прийняттям рішення в порядку ст. 97 КПК. Матеріали про відмову в порушенні справи з відповідною постановою долучати до кримінальних справ (п. 13.1 наказу №4/1).

Рішення прокурора за скаргою може бути оскаржене вищому прокуророві, а у випадках, передбачених законом, - в суд. Перевіряючи скаргу, прокурор ознайомлюється з матеріалами кримінальної справи, опитує скаржника й інших осіб, вимагає пояснення у працівників органів дізнання і слідчих, а за необхідності проводить окремі слідчі дії. Під час перевірки скарги прокурор може виявити порушення закону, які допустили органи дізнання або слідчі. При цьому прокурор зобов'язаний ужити заходів щодо усунення порушень закону і повідомити заявника.

4. Доручення керівникам органів досудового слідства, дізнання щодо проведення перевірок у підвідомчих їм підрозділах. Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про прокуратуру" прокурор має право в необхідних випадках доручити керівникам органів досудового слідства, дізнання проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою виявлення й усунення порушень закону. Такі вимоги прокурора є обов'язковими для виконання керівниками цих органів (ст. 8 Закону "Про прокуратуру").

За виявленими порушеннями керівники органів досудового слідства і дізнання повинні вжити заходів реагування, про що повідомляється прокурор. У разі необхідності він може витребувати матеріали перевірки для ознайомлення й оцінки вжитих заходів реагування. Проте необхідно мати на увазі, що вимоги прокурора про проведення перевірок не повинні перетворюватися на систему, він не повинен перекладати свої функції на керівників піднаглядних органів. Прокурор зобов'язаний сам систематично перевіряти додержання законів органами, які проводять дізнання і досудове слідство. Доручати проведення перевірок керівникам піднаглядних органів доцільно в тих випадках, коли прокурор має дані про поширеність порушень у цих органах.

Таким чином, використовуючи своє право, прокурор за допомогою керівників піднаглядних органів уживає заходів до виявлення та усунення порушень закону.

5. Участь прокурора в розгляді кримінальних справ у суді. Вимоги закону зобов'язують прокурора брати участь у судовому засіданні при розгляді всіх кримінальних справ, крім справ приватного обвинувачення (ст. 264 КПК). Така участь дає можливість прокурору виявити порушення законів під час проведення досудового слідства. Незважаючи на те, що кримінальна справа перебуває за межами прокурорського нагляду, факти порушень закону під час досудового слідства повинні виявлятися, і за ними вживатися заходи реагування.

Судовий розгляд кримінальної справи найбільш чітко виявляє якість досудового слідства і прокурорського нагляду за його законністю, його помилки, недоліки та порушення в роботі органів дізнання, слідчого, прокурора. Прокурор, державний обвинувач повинен уміло використовувати такі дані, щоб уникнути їх повторення в подальшій роботі при розслідуванні злочинів. Державний обвинувач фіксує виявлені недоліки та порушення в довідці про результати розгляду кримінальної справи судом і доповідає прокурору.

Прокурор, залежно від характеру недоліків і порушень, приймає рішення про акти реагування та відповідальність посадових осіб. Незважаючи на те, що недоліки та порушення виявляються після закінчення досудового слідства, а також судового розгляду кримінальної справи, прокурор зобов'язаний реагувати на них.

6. Узагальнення даних нагляду за розслідуванням кримінальних справ. Узагальнювати й аналізувати стан прокурорського нагляду за законністю розслідування кримінальних справ прокурор повинен за звітні періоди. Доцільно при цьому проводити узагальнення за окремими категоріями розслідуваних справ. При цьому можуть виявлятися типові помилки та порушення законів, що допускаються при розслідуванні, а також: недоліки прокурорського нагляду. Виявлені порушення та помилки прокурор може відобразити в актах реагування: підготувати подання, обговорити на оперативних і координаційних нарадах, на семінарських заняттях. Необхідно систематично узагальнювати найбільш актуальні питання стану прокурорського нагляду за додержанням законності органів дізнання і досудового слідства, уживати заходів щодо підвищення ефективності наглядової діяльності (п. 20.7 наказу № 4/1).

Таким чином, прокурор використовує дані узагальнення для попередження подібних порушень у діяльності органів досудового слідства і дізнання.

досудовий слідство дізнання злочин

Розділ 2. Діяльність прокурора щодо усунення порушень законів при розслідуванні злочинів

Один із принципів організації та діяльності прокуратури - ужиття заходів до усунення порушень закону, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення (п. 4 ст. 6 Закону "Про прокуратуру"). Обов'язок прокурора щодо усунення порушень закону закріплено й у ст. 25 КПК. Прокурор зобов'язаний на всіх стадіях кримінального судочинства "своєчасно вживати передбачених законом заходів до усунення всяких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили".

Для реалізації цих вимог прокурор у законодавчому порядку наділений широкими правами, у тому числі правом давати вказівки органам дізнання і досудового слідства. Такі вказівки прокурор в межах своєї компетенції може давати в кожній справі, що перебуває в провадженні органів дізнання та слідства. Характерно, що в нормах КПК визначено ряд слідчих дій, за якими доцільним є втручання прокурора. Зокрема, він "дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини" (п. З ст. 227 КПК). Законом чітко визначено перелік важливих процесуальних дій, до яких прокурор обов'язково повинен втрутитися з метою усунення порушень. Це дуже важливо при вирішенні питань про кваліфікацію злочинів; обрання запобіжних заходів; розшук осіб, які вчинили злочини, та ін. З цього можна зробити висновок, що прокурор, здійснюючи нагляд, повинен приділити особливу увагу вирішенню слідчими цих питань, щоб своєчасно усунути порушення закону.

У практичній діяльності реагування прокурора, як правило, здійснюється у формі письмових указівок. Це пояснюється тим, що письмові вказівки прокурора при розслідуванні злочинів слід розглядати як процесуальні документи, які приєднуються до матеріалів справи, а копії цих документів залишаються в наглядовому провадженні.

Виконання вказівок прокурора для слідчих і органів, що проводять дізнання, є обов'язковим, за винятком випадків, передбачених у ст. 114 КПК, коли це вказівки про притягнення як обвинуваченого; про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення; про направлення справи для віддання обвинуваченого до суду; про закриття справи. У цих випадках слідчий у разі незгоди з указівками, вправі подати справу вищому прокурору з письмовим викладом своїх заперечень. У Цьому випадку прокурор скасовує вказівки нижчого прокурора або доручає провадження слідства в цій справі іншому слідчому. Водночас необхідно зазначити, що згідно зі ст. 32 Закону України "Про прокуратуру" вказівки прокурора, його заступника органам, що проводять дізнання і досудове слідство, щодо порушення кримінальних справ і провадження розслідування, які даються відповідно до кримінально-процесуального законодавства, також є обов'язковими для цих органів.

Однак слід визнати, що право слідчого на оскарження вказівок прокурора не варто розглядати як обмеження повноважень прокурора. Навпаки, це є Гарантією процесуальної самостійності слідчого, а також гарантією прийняття прокурором законного рішення в справі.

У законодавчому порядку не регламентовано строки виконання вказівок прокурора. Тому в практичній діяльності виникає питання про те, чи вправі прокурор визначити строк виконання своїх указівок. Практика свідчить, що прокурори, направляючи вказівки, зазвичай визначають терміни їх виконання. Така практика підтримується і науковцями. Так, Д.М. Бакаєв зазначав, що "визначення строку виконання дисциплінує слідчого, дає можливість прокурору проконтролювати своєчасність виконання вказівок".

Погоджуючись з позицією про встановлення строків для виконання вказівок прокурора, ми виходимо з того, що вказівка прокурора в кримінальній справі - це акт реагування, а в усіх актах прокурорського реагування згідно з вимогами Закону України "Про прокуратуру" повинні зазначатися строки їх розгляду.

Використовуючи вказівку як акт прокурорського реагування, прокурор не лише усуває порушення закону при розслідуванні, але й попереджає їх. Контроль за виконанням вимог, що передбачається у вказівках, прокурор здійснює шляхом перевірки наглядових проваджень, де знаходяться копії вказівок у справі, із зазначенням терміну їх виконання.

До актів прокурорського реагування на порушення закону при провадженні дізнання та досудового слідства слід віднести постанову прокурора про скасування незаконних і необґрунтованих постанов слідчих та осіб, які проводять дізнання.

Кримінально-процесуальний кодекс України вимагає від слідчих і органів дізнання приймати згідно з постановою рішення, які повинні бути законними й обґрунтованими. Порушення цих вимог веде до порушення законності та прав громадян, негативно впливає на хід розслідування злочинів. Тому прокурору необхідно приділяти особливу увагу законності й обґрунтованості постанов, які виносять слідчі й органи дізнання. Незаконну постанову прокурор зобов'язаний скасувати або змінити. У постанові прокурора про скасування або зміну незаконної постанови обов'язково вказуються причини скасування (зміни), а також: термін, у який необхідно усунути допущені порушення закону.

Необхідно також ураховувати, що деякі постанови слідчих не підлягають виконанню без санкції прокурора, тому немає необхідності їх скасовувати, а деякі не скасовуються, бо вони вже виконані, і в такому випадку допущене порушення закону не буде усунуто. Наприклад, слідчий виносить необґрунтовану постанову про привід свідка. Якщо привід свідка не виконано, то прокурор скасовує таку постанову, а якщо постанову виконано, то прокурор не скасовує її, а тільки звертає увагу на допущене порушення закону і вирішує питання про відповідальність винної особи.

Отже, використовуючи у своїй діяльності такий акт прокурорського реагування, як постанова, прокурор не лише скасовує незаконні рішення органів досудового слідства і дізнання, але й захищає законні права, у першу чергу права й законні інтереси громадян.

3. Нормами Кримінально-процесуального кодексу України передбачено й такі повноваження прокурора, як усунення особи, яка провадять дізнання, або слідчого від дальшого ведення дізнання або досудового слідства за порушення закону при розслідуванні справи (п. 10 ст. 227 КПК).

Законодавством не визначено, за які порушення і за яких обставин прокурор повинен застосовувати вказані повноваження. Практика свідчить, що в кожному конкретному випадку він особисто вирішує це питання, ураховуючи характер порушень, обставини справи, наслідки, що настали або могли настати, а також дані про осіб, які провадять слідство чи дізнання.

Крім цього, прокурор усуває слідчого або особу, яка проводить дізнання, у випадках, коли заявлено відвід стосовно них або самовідвід. Законодавство (ст. 60 КПК) визначає підстави, які можуть бути покладені в основу такого рішення прокурора. За заявою, що надійшла до прокурора, про відвід або самовідвід, прокурор повинен провести перевірку й одержати пояснення від слідчого й інших осіб, витребувати необхідні документи, вивчити матеріали кримінальної справи й тільки після цього винести вмотивовану постанову про відвід слідчого чи особи, яка провадить дізнання, або про відмову в задоволенні заяви про відвід чи самовідвід. Про прийняте рішення прокурор письмово повідомляє заявників.

4. Однією з форм реагування на порушення закону є закриття провадження в кримінальній справі.

Справу, що перебуває в провадженні слідчого або органу дізнання, прокурор повинен закрити, якщо будуть установлені обставини, які виключають провадження, передбачені ст. 6 КПК, або за недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину (ст. 213 КПК).

Перевірку кримінальної справи з метою виявлення підстав для її закриття прокурор проводить як з особистої ініціативи, так і за скаргою заінтересованої особи або її представника. Приймаючи рішення про закриття кримінальної справи, прокурор повинен ураховувати право на його оскарження вищому прокурору, а якщо він відмовить у задоволенні скарги, то ця постанова може бути оскаржена до суду (ст. 236 КПК).

До заходів, які прокурор застосовує з метою усунення чи попередження порушень законів органами дізнання і досудового слідства, слід віднести вилучення від органу дізнання будь-якої справи і передачу її слідчому, передачу від одного органу досудового слідства іншому, а також від одного слідчого іншому.

У Кримінально-процесуальному кодексі України передбачаються повноваження прокурора (п. 9 ст. 227 КПК) щодо забезпечення найбільш повного й об'єктивного розслідування. Прокурор, виконуючи наглядову функцію, може, наприклад, вилучити справу з органів міліції та передати її слідчим органу податкової міліції. Якщо прокурор установить, що справа про злочин, який не є тяжким або особливо тяжким, перебуває в провадженні органів дізнання більше десяти днів з моменту встановлення особи, яка його вчинила, то він зобов'язаний вилучити справу з органів дізнання та передати її слідчому.

У випадках, якщо справа про тяжкий або особливо тяжкий злочин перебуває в провадженні органу дізнання більше десяти днів з моменту порушення справи, або якщо цей строк не вийшов, але в справі виконано невідкладні слідчі дії, прокурор зобов'язаний вилучити таку справу з органів дізнання і передати слідчому. Такими ж мають бути дії прокурора і стосовно справ, у яких розслідування проводять органи дізнання, у разі, коли до підозрюваного обрано запобіжний захід і дізнання проводиться більше п'яти діб з моменту обрання цього заходу.

Згідно з п. 9 ст. 227 КПК прокурору надано право передавати справу від одного органу досудового слідства іншому, але це положення не конкретизується з урахуванням вимог ст. 112 КПК, яка визначає підслідність. Думаємо, що вилучення і передача справи від одного органу досудового слідства іншому можуть здійснюватися прокурором у випадках виявлення порушень закону про підслідність. Виходячи з буквального тлумачення п. 9 ст. 227 КПК, справи можна передавати від одного органу досудового слідства іншому, ураховуючи підслідність, за винятком передачі справ слідчим прокуратури. Слідчі прокуратури можуть розслідувати справи не прокурорської підслідності у випадках, якщо про це буде відповідна постанова Генерального прокурора України, його заступників, прокурора області та прирівняних до них прокурорів (ст. 112 КПК).

Можна зробити висновок, що слідчим прокуратури, прокурору району, міста можна доручити розслідування справ, які підслідні іншим органам, тільки за постановою прокурора області.

Внесення прокурором подання про порушення законів при розслідуванні злочинів. Для здійснення нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання і досудове слідство, прокурор наділяється владно-розпорядчими повноваженнями. Це означає, що він нікому не довіряє усунути порушення закону, а зобов'язаний усувати їх сам. Арсенал актів прокурорського реагування дуже широкий: дача письмових указівок у справі; скасування незаконних і необґрунтованих постанов органів дізнання чи слідчого; усунення особи від подальшого ведення дізнання чи слідства й ін. Тим же часом у практичній діяльності прокурорів активно використовується і така форма реагування, як внесення подання, що передбачено ст. 23 Закону "Про прокуратуру". Незважаючи на те, що ця стаття закону присвячена поданню прокурора при здійсненні функції нагляду за додержанням і застосуванням законів (загальний нагляд), застосування його при нагляді за розслідуванням кримінальних справ цілком виправдане й не суперечить нормам КПК України та Закону України "Про прокуратуру". Прокурор району, міста може вносити подання начальнику слідчого підрозділу або керівникам вищих органів МВС, податкової міліції через прокуратуру області.

Безумовно, такий акт прокурора за своїм змістом відрізняється від загальнонаглядового подання, у якому він просить особу усунути порушення закону. У поданні, яке вноситься прокурором при нагляді за додержанням законів при розслідуванні кримінальних справ, як правило, констатуються факти порушень, а також; їх усунення в результаті застосування прокурором владно-розпорядчих повноважень і пропонується вжити заходів щодо усунення причин і умов, які сприяють порушенню закону, а також заходи реагування щодо винних посадових осіб.

Таким чином, у поданні прокурора викладаються порушення, які вже, як правило, прокурором усунуто. Хоча є підстави стверджувати, що мета подання - це попередження порушень закону шляхом спонукання відповідних керівників органів дізнання і досудового слідства до вжиття заходів з ліквідації причин та умов, які сприяють порушенню закону.

В основу подання покладаються матеріали узагальнень практики нагляду, перевірки виконання законів, вивчення динаміки та причини порушення. Подання необхідно вносити тим посадовим особам, від яких залежить своєчасність ужиття найбільш дієвих заходів до усунення порушень законів, причин порушень і умов, що їм сприяють. У кожному конкретному випадку прокурор, ураховуючи стан законності при розслідуванні злочинів, сам визначає адресата, якому доцільно направити подання.

Розділ 3. Прокурорський нагляд за додержанням законів при порушенні кримінальної справи

Здійснюючи нагляд за законністю діяльності органів дізнання і досудового слідства, прокурор перш за все приділяє увагу нагляду за законністю та обґрунтованістю порушення й відмови в порушенні кримінальної справи. Виконуючи цю функцію, він керується вимогами Кримінально-процесуального кодексу, Закону України "Про прокуратуру" і Наказу Генерального прокурора України № 4/ Ігн від 20 квітня 2004 р. "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство". При цьому наглядова діяльність прокурора починається з нагляду за виконанням вимог закону щодо прийняття заяв і повідомлень про злочини та порядку їх розгляду.

Закон зобов'язує всі органи, які мають право порушувати кримінальні справи, приймати заяви та повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, у тому числі й у справах, які не підлягають їх віданню (ст. 97 КК). Такі вимоги закону виключають можливість повернення заявнику заяви з пропозицією звернутися до іншого органу, що забезпечує оперативність реагування на повідомлення про злочин.

За заявою або повідомленням про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу, відмовити в порушенні кримінальної справи, направити заяву або повідомлення за належністю (п. 2 ст. 97 КПК). Коли виникає необхідність перевіряти заяву або повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи, така перевірка здійснюється в строк не більше десяти днів.

Відповідно до п. 1 ст. 227 КПК прокурор, здійснюючи нагляд, зобов'язаний не менше ніж один раз на місяць перевіряти виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв і повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини.

Таким чином, прокурорський нагляд за законністю діяльності органів дізнання і досудового слідства починається з моменту, коли посадовим особам стає відомо про вчинений злочин. Відтоді прокурор здійснює нагляд за законністю додержання строків, визначених для перевірки повідомлень про злочини, а також за законністю та обґрунтованістю порушення або відмови в порушенні кримінальної справи.

Генеральний прокурор вимагає від прокурорів своєчасно виявляти приховування злочинів від обліку, у кожному правоохоронному органі перевіряти виконання вимог закону з зазначених питань. При цьому забезпечувати комплексний підхід, використовуючи дані органів державного нагляду та контролю, лікувальних закладів, звернення громадян, установ, організацій та інші (п. 3.1 наказу № 4/1 гн). У практичній діяльності органів прокуратури позитивно зарекомендувала себе практика витребування з метою перевірки об'єктивності обліку та реєстрації заяв і повідомлень про злочини відомостей з медичних установ про надання допомоги громадянам у зв'язку з кримінальними травмами; відомостей зі страхових установ про виплати страхових сум у зв'язку з фактами правопорушень; з підрозділів охорони об'єктів про злочини на об'єктах; використання матеріалів засобів масової інформації та інших відомостей. Одержавши відомості від перелічених установ і організацій, прокурор перевіряє повноту обліку інформації про злочини, які зафіксовано в журналі реєстрації про злочини й інші події, що знаходиться в черговій частині, порівнюючи з відомостями про злочинні прояви, що містяться в одержаній інформації. При цьому необхідно, якщо прокуратура проводить перевірку в районному відділі внутрішніх справ, звернути увагу на стан внутрішньовідомчого контролю.

В Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затверджено наказом Генерального прокурора України 21.06.2011 № 9гн визначено порядок реєстрації, обліку інформації про злочини та інші події, що надійшли до органів. Крім цього, інструкцією передбачено журнали обліку інформації, що не містить явних ознак злочину; журнали реєстрації заяв, повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, а також журнали реєстрації інформації про злочини та події, що надійшли телефонною лінією та іншими засобами зв'язку.

Порівняння даних, що виявляються прокуратурою, з даними державного нагляду та контролю, а також лікувальних закладів та інших органів і установ дозволяє прокурору робити висновки про організацію роботи з додержання встановленого порядку приймання, реєстрації та розгляду заяв і повідомлень про злочини. Практика свідчить, що найбільш поширеними недоліками при перевірці заяв і повідомлень про злочини є невиконання або неповне проведення перевірних дій, які дають підстави для порушення або відмови в порушенні кримінальної справи.

У зв'язку з цим прокурору необхідно перевіряти своєчасність, обґрунтованість та повноту перевірки заяв і повідомлень про злочини й робити висновки про законність порушення або відмови в порушенні кримінальної справи. Перевіряючи матеріали, за якими прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, прокурор повинен контролювати не тільки законність і обґрунтованість прийнятого рішення, але й з'ясовувати, чи своєчасно прийнято, зареєстровано та взято на облік заяви й повідомлення, чи додержано процесуального порядку перевірки інформації, чи не порушено прав заінтересованих осіб. Вивчаючи матеріали, за якими порушено кримінальну справу, прокурор з'ясовує, коли було подано і зареєстровано заяву, у який термін і які перевірні дії проводилися, через який проміжок часу після надходження заяви або повідомлення було порушено кримінальну справу.

Виявити порушення закону прокурор може і порівнюючи одержану інформацію про вчинені злочини з записом у різних документах органів дізнання, у тому числі в журналі обліку матеріалів, за якими прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, а також у журналі обліку злочинів і осіб, що їх вчинили, та ін.

Організація прокурорського нагляду за законністю порушення і відмови в порушенні кримінальних справ значною мірою залежить від обсягу роботи, кількості працівників, яких наказом прокурора району, міста закріплено за цим напрямком наглядової діяльності, та інших обставин. Деякі прокурори районів, міст перевіряють матеріали, за якими відмовлено в порушенні кримінальних справ, один раз на місяць, під час перевірки в черговій частині додержання законності при прийманні, реєстрації, обліку та розгляді заяв, повідомлень про злочини. Уважаємо, що така прокурорська діяльність не відповідає завданням нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство. На практиці незаконне рішення про відмову в порушенні кримінальної справи скасовується через 15-20 днів після його прийняття, що може негативно вплинути на розкриття злочину, на захист особи, її прав, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань. Ефективнішою була б практика наглядової діяльності, коли прокурор установлює порядок перевірки кожного матеріалу відразу після прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Такий порядок прокурор може встановити, домовившись з керівництвом міськрайоргану про те, щоб матеріали, за якими відмовлено в порушенні кримінальної справи, не приймали до обліку без відповідної відмітки прокурора про згоду з таким рішенням. Це дозволить прокуророві робити за ними висновки відразу після прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. У випадках прийняття незаконного та необґрунтованого рішення прокурор скасовує його і порушує кримінальну справу, а якщо перевірку проведено неповно, поверхово, скасовує і направляє його для додаткової перевірки.

Така організація нагляду за додержанням законності при порушенні та відмові в порушенні кримінальних має свої значні переваги: забезпечує своєчасний і ефективний нагляд, скорочує строки й оперативно вирішує питання про порушення кримінальної справи, що збільшує можливості успішного розслідування, з'являється можливість своєчасно передати кримінальну справу до суду. Перевіряючи матеріали, за якими порушено кримінальні справи або відмовлено в їх порушенні, прокурор повинен звертати увагу на факти, коли під час перевірки заяви чи повідомлення про злочин органи дізнання проводять слідчі дії. У деяких випадках ще до порушення кримінальної справи вони проводять допити, затримують громадян, проводять інші слідчі дії, що є грубим порушенням норм КПК. Виявивши подібні факти, прокурор негайно вживає заходів щодо усунення порушень закону і притягнення винних осіб до відповідальності.

При здійсненні нагляду прокурор особливу увагу також приділяє законності порушення кримінальних справ. Виявивши факти порушення справ без законних підстав, тобто з порушенням вимог ст. 94 КПК, прокурор своєю постановою повинен скасувати незаконну постанову слідчого чи органу дізнання або закрити справу. Якщо при перевірці прокурор установлює, що справу порушено без законних підстав і в справі ще не проводилися слідчі дії, він скасовує постанову про порушення справи, якщо такі дії проводилися, він її закриває (ст. 100 КПК). Для ефективного нагляду за законністю порушення кримінальних справ важливо, щоб прокурору своєчасно надходили повідомлення про порушення кримінальних справ. Згідно зі ст. 100 КПК слідчий та орган дізнання зобов'язані не пізніше доби направити прокуророві копію постанови про порушення кримінальної справи. Додержання цих вимог дозволяє прокурору своєчасно виконувати свої повноваження з нагляду за законністю при порушенні кримінальної справи.

Висновки

Отже,особливу увагу треба приділяти законності при порушенні кримінальних справ і їх розслідуванні. Завдання прокурорського нагляду в досудовій стадії реалізується в декількох взаємопов'язаних напрямках. По-перше, відповідно до ст. 25 КПК України завданням прокурорського нагляду є своєчасне вжиття передбачених законом заходів до усунення будь-яких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили. По-друге, це вжиття заходів до виконання органами дізнання і досудового слідства вимог ст. 22 КПК про всебічне, повне й об'єктивне дослідження обставин справи й інших приписів закону, спрямованих на здійснення завдань кримінального суд очинства, що визначені ст. 2 КПК України. Обидва ці напрямки наглядової діяльності прокуратури покликані забезпечити законність у досудових стадіях кримінального процесу.

Водночас слід підкреслити, що в першому випадку мова йде про своєчасне усунення виявлених прокурором порушень закону, а в другому - про діяльність прокурора, спрямовану на їх попередження. Усе це дає підстави зробити висновок, що під прокурорським наглядом за додержанням законів міськрайорганами, які проводять дізнання та досудове слідство, розуміється діяльність міських і районних прокурорів, їх заступників і помічників у досудових стадіях кримінального процесу в межах їх компетенції та з використанням наданих їм повноважень із забезпечення режиму законності при розслідуванні злочинів.

Закон України "Про прокуратуру" (ст. 29) визначив предмет нагляду - додержання законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство, а також завдання нагляду. До предмета нагляду входять:

1) додержання прав та свобод людини і громадянина;

2) додержання визначеного порядку розгляду заяв і повідомлень про вчинення або підготовку злочинів;

3) порядок проведення розслідування; 4) законність рішень, які приймають органи дізнання і досудового слідства.

Завдання прокурорського нагляду конкретизовані в законі. Нагляд повинен сприяти:

1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;

3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;

4) охороні прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством;

5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Здійснюючи нагляд за додержанням законності при проведенні розслідування, прокурор повинен, з урахуванням завдань нагляду, чітко конкретизувати предмет нагляду, виділяючи як об'єкти нагляду окремі, найбільш істотні елементи цієї діяльності. При їх визначенні необхідно враховувати перш за все важливість охоронюваних законом прав і законних інтересів особи. З цих позицій нагляд значною мірою стосується і законних інтересів учасників процесу при: 1) вирішенні питання про порушення кримінальної справи; 2) затриманні; 3) узятті під варту; 4) притягненні до кримінальної відповідальності; 5) забезпеченні повноти, об'єктивності та всебічності розслідування; 6) вирішенні справи по суті. Практика свідчить, що працівники органів дізнання і досудового слідства найбільш часто порушують вимоги закону при вирішенні цих питань.

Для здійснення завдань нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства прокурор наділений важливими повноваженнями владно-розпорядчого характеру, які чітко регламентовано ст. 227 Кримінально-процесуального кодексу України. Повноваження прокурора -це не тільки його права, але й обов'язки: виявивши порушення закону, він зобов'язаний реалізувати свої права з їх усунення, поновити порушені права та притягти у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення. Це один із принципів організації та діяльності прокуратури, передбачений Законом України "Про прокуратуру" (п. 4 ст. 6 Закону). При цьому слід зазначити, що конкретні заходи реагування прокурор вибирає особисто, ураховуючи ситуацію.

Повноваження прокурора в досудових стадіях кримінального процесу прийнято розглядати стосовно до мети наглядової діяльності, яка визначається Законом України "Про прокуратуру" і Кримінально-процесуальним кодексом України. Мета прокурорської діяльності - це попередження порушень закону та поновлення порушених прав.

Список використаних джерел

1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР.

2. Кримінально процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI-ВР

3.Закон України " Про прокуратуру " від 05.11.1991 № 1789-XII-ВР.

4. Наказ Генерального прокурора України № 4/ 1 гн від 13.11.2013 №98

5. Інструкція про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затверджено наказом Генерального прокурора України 21.06.2011 № 9гн

6. Прокурорський нагляд в Україні за ред. І.Є. Марочкіна, П.М. Каркача, м. Харків 2004р.

7. Прокурорський нагляд в Україні. Підручник: МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України; За ред. проф. Е.О. Дідоренка. Луганськ, 2004. - 424 с.

Размещено на Allbest.ur