Правове регулювання служби в митних органах

Дослідження особливостей державної служби в митних органах як різновиду публічної служби. Правовий статус, обов’язки і права державних службовців митних органів України. Види дисциплінарних стягнень. Відповідальність за корупційне діяння посадових осіб.

Рубрика Государство и право
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 05.04.2016
Размер файла 58,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування. Особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, які звільнилися з посади або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення забороняється: 1) укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форми власності, якщо особи, зазначені в абзаці першому цієї частини, протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих підприємств, установ чи організацій; 2) розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, установлених законом; 3) представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган (органи), в якому (яких) вони працювали. Посадові особи митної служби України не мають права організовувати страйки і брати участь у них, вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій.

Посадові особи митної служби України не мають права:

1) займатися будь-якою підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності та медичної практики);

2) входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що займаються підприємницькою діяльністю;

3) бути повіреним третіх осіб у митних справах;

4) використовувати своє службове становище для будь-якого не передбаченого законодавством України сприяння юридичним і фізичним особам у здійсненні ними зовнішньоекономічної та іншої підприємницької діяльності [2].

Також стаття 416 МК України визначає, що посадові особи митних органів не можуть обіймати посади, перебування на яких передбачає прийняття рішень з питань діяльності підприємств - митних брокерів, митних перевізників, власників митних ліцензійних складів та складів тимчасового зберігання, а також службові зносини з такими підприємствами, якщо у штаті цих підприємств перебувають близькі родичі зазначених посадових осіб.

В даному розділі курсової роботи ми з'ясували, що вперше поняття посадової особи було сформовано в кримінально-правовою наукою в Декреті „Про хабарництво”.

На сьогодні МК України зазначає, що посадовими особами митної служби України є працівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, на яких цим Кодексом та іншими законами України покладено здійснення митної справи, організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і яким присвоєно спеціальні звання. Хоча в проекті МК України зустрічаємо дещо інше визначення: “…посадовими особами митної служби України є працівники митних органів України, на яких покладено виконання завдань, зазначених у цьому Кодексі, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності митної служби України і яким присвоєно спеціальні звання митної служби. Посадові особи митної служби України є державними службовцями”. Тобто посадовими особами митних органів вже не є працівники спеціалізованих митних установ та організацій, що значно звужує коло посадових осіб митної служби України.

Також ми намагалися визначити правовий статус посадових осіб митної служби, який складається з їхніх прав, обов'язків та обмежень. Права та обов'язки поділяють на загальні та спеціальні, а обмеження - на:

1) обмеження, які пов'язані з прийняттям на державну службу;

2) обмеження, які пов'язані з проходженням державної служби посадовими особами митних органів.

Ці правові категорії закріплені Конституцією України, Митним кодексом України, Законами України „Про державну службу”, „Про Дисциплінарний статут митної служби України”, „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” „Про запобігання та протидію корупції”, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінально-процесуальним Кодексом України, Кримінальним кодексом України.

Розділ 3. Дисциплінарна відповідальність державних службовців митних органів України

3.1 Поняття дисциплінарного проступку і дисциплінарної відповідальності на державній службі

Інститут державної служби є комплексним правовим інститутом, державно-службові відносини якого регулюються нормами різних галузей права, в тому числі нормами трудового права. Так, ряд питань дисциплінарної відповідальності державних службовців регулюється саме нормами трудового права.

Стаття 14 Закону «Про державну службу» передбачає особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців, які проявляються в тому, що правовими засадами дисциплінарної відповідальності є Кодекс законів про працю (трудове законодавство) і даний Закон (адміністративне законодавство).

Існують різні точки зору на визначення поняття «дисциплінарна відповідальність». Зокрема, І.Л. Бородін стверджує, що дисциплінарна відповідальність державних службовців - це окремий вид юридичної відповідальності, що полягає в накладенні дисциплінарних стягнень на державних службовців згідно з чинним законодавством. Д.М. Овсянко вважає, що дисциплінарна відповідальність - це застосування заходів дисциплінарного впливу до державних службовців у порядку службового підпорядкування за винні порушення правил державної служби, не переслідуваних кримінальним законом [22, с. 146].

На підставі аналізу нормативно-правових актів і спеціальної літератури щодо різноманітних поглядів на розуміння сутності дисциплінарної відповідальності можемо стверджувати, що це один із видів юридичної відповідальності, що застосовується до державних службовців за невиконання чи неналежне виконання покладених на них службових обов'язків. Він полягає в накладенні на службовців дисциплінарних стягнень у порядку, встановленому чинним законодавством України. [15, с. 102].

Особливістю дисциплінарної відповідальності державних службовців є те, що на відміну від кримінальної і адміністративної відповідальності, чинне законодавство не передбачає переліку посадових проступків, за які, власне, вона й наступає. Це зумовлено надзвичайною різноманітністю таких проступків. Питання щодо наявності чи відсутності посадового проступку у кожному конкретному випадку вирішує керівник державного органу, виходячи із обставин конкретної справи.

Відповідно до статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до державних службовців може бути застосовано тільки один з таких видів стягнень, як догана або звільнення. Статтею 14 Закону «Про державну службу» передбачаються заходи дисциплінарного впливу, які застосовуються до державних службовців за порушення трудової дисципліни, а саме:

— попередження про неповну службову відповідність;

— затримку до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду. Важливо зазначити, що ці заходи є заходами дисциплінарного впливу, а не заходами дисциплінарного стягнення. Це підтверджується також Положенням про ранги державних службовців (п. 4), в якому затримка у присвоєнні чергового рангу також названа заходом дисциплінарного впливу. А це означає, що застосування вказаних заходів дисциплінарного впливу не виключає можливості застосування, одночасно, заходів дисциплінарного стягнення, передбачених статтею 147 КЗпП.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок -- винне, протиправне невиконання або неналежне виконання державним службовцем покладених на нього посадових обов'язків (порушення службової дисципліни), за яке передбачається дисциплінарна відповідальність. Діяння є дисциплінарним проступком за наявності трьох умов:

— якщо діяння є протиправним (не може бути проступком відмова державного службовця виконати незаконне розпорядження керівника);

— якщо діяння є винним, тобто вчинено навмисно або з необережності;

— якщо не виконані або неналежно виконані саме посадові обов'язки.

Дисциплінарний проступок у більш широкому розумінні визначається як порушення трудової дисципліни. Чинне законодавство не дає визначення поняття «дисципліна». Так, наприклад, В.І. Щербина визначає службову дисципліну як встановлену в державних органах для окремої категорії працівників (державних службовців) дисципліну праці, яка полягає в дотриманні загальних та спеціальних обов'язків, прав, а також заборон і обмежень, встановлених Конституцією і законодавством України, статутами, положеннями, нормативними актами міністерств і відомств, контрактами, наказами керівників, що видаються в межах їх повноважень [30, с. 45].

В юридичній науці прийнято вважати, що порушення державним службовцем своїх обов'язків по службі є порушенням службової дисципліни, тобто специфічним різновидом порушення трудової дисципліни.

Порушення службової дисципліни може виражатися, зокрема у таких діяннях, як: невиконання службових обов'язків, що означає невчинення державним службовцем дій, передбачених для нього як безумовних для виконання ним по службі, тобто особа повністю не виконує своїх посадових обов'язків; неналежне виконання службових обов'язків, тобто це такі дії державного службовця в межах його посадових повноважень, які виконуються не так, як того вимагають інтереси служби, тобто особа діє неналежно, не до кінця, не вчиняє всіх очікуваних від неї дій; перевищення своїх службових повноважень дії службової особи, тобто це такі дії особи, яка, маючи владні повноваження стосовно підлеглих або більш широкого кола осіб, під час виконання своїх владних чи організаційно-розпорядчих функцій виходить за межі цих повноважень; порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби; скоєння вчинку, який ганьбить особу як державного службовця, або дискредитує державний орган, в якому він працює [15, с. 103].

Стосовно державних службовців в Україні діють спеціальні нормативні акти, які регулюють особливості дисципліни в держаних органах - Закон України Про державну службу, Закон України Про статус суддів, Дисциплінарний статут прокуратури України, тощо.

В Державній митній службі України питання дисципліни праці регулює Дисциплінарний статус митної служби України.

3.2 Види дисциплінарних стягнень у митній службі України

Дисциплінарні санкції у митній службі України за характером заходів стягнення можна розділити на 2 групи: одні з них полягають у позбавленні або обмеженні правопорушника певних прав, благ або в покладанні на нього спеціальних "штрафних обов'язків". До таких санкцій належать, наприклад, пониження у спеціальному званні на один ступінь, звільнення працівника з роботи. Інші заходи полягають у владному засудженні поведінки правопорушника без обмеження його прав або покладання на нього спеціальних обов'язків. Такими є, наприклад: зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність. Реалізація цих стягнень не обмежує будь-які права особи, до якої застосовано стягнення, а тільки створює обумовлений певним терміном "стан покараності правопорушника".

За вчинення дисциплінарних правопорушень до посадових осіб митної служби можуть бути застосовані такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) затримання на період до одного року присвоєння чергового спеціального звання;

4) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

5) попередження про неповну службову відповідність;

6) звільнення з митного органу.

Для правильного застосування дисциплінарних санкцій необхідно розкрити їх сутність. Тому, на наш погляд, "зауваження" взагалі не можна визнавати дисциплінарною санкцією, оскільки суттю зауваження е нагадування роботодавцем працівникові про його трудові обов'язки та попередження про недопустимість порушень трудової дисципліни. Тобто, йдеться про випадки несуттєвих порушень трудової дисципліни, коли дисциплінарні санкції не можуть бути застосовані через відсутність шкідливих наслідків для правопорядку[28, с. 302].

Законодавство переважної більшості країн передбачає дисциплінарні санкції, сутністю яких с моральне засудження роботодавцем протиправних дій працівника. До них належать зауваження, усна чи письмова догана або сувора догана. Сутність дисциплінарної санкції "догана" випливає з філологічного тлумачення цього терміну. Слово "догана" тлумачиться як осуд, несхвалення поведінки, учинків або офіційна негативна оцінка учинків, ставлення до праці. Внутрішнім змістом цієї санкції є осуд, несхвалення, негативна оцінка поведінки працівника. Дія цієї санкції обмежується виключно морально-психологічним впливом на працівника. Ефективність впливу на працівників таких санкцій: зауваження, догани або суворої догани - безпосередньо залежить від рівня їх правосвідомості, правової культури, морально-етичних установок та ціннісних орієнтацій. Крім того, ефективність такого роду санкцій значною мірою залежить від діяльності роботодавця з підтримання належного рівня дисципліни, про що свідчить зміст норм ст. 140 КЗпП. Коли ж санкція "догана" поєднується з позбавленням заохочувальних виплат (наприклад, позбавлення премії, скасування або зменшення розміру надбавок), вона фактично перетворюється з каральної санкції в кумулятивну і є значно ефективнішою [30, с. 47]. Дисциплінарний статут митної служби України також передбачає ряд стягнень, пов'язаних із статусом цієї категорії працівників, а саме: затримання на період до одного року присвоєння чергового спеціального звання та пониження у спеціальному званні на один ступінь. Спеціальні звання працівникам митної служби України присвоюються відповідно до Положення про спеціальні звання працівників і курсантів навчальних закладів митної служби, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 р. № 900.

Пункт 5 ч. I ст. 23 Дисциплінарного статуту митної служби України передбачає таке дисциплінарне стягнення, як попередження про неповну службову відповідність. Аналогічну санкцію передбачає ч. 2 ст. 14 "Про державну службу", хоча й називає її "заходами дисциплінарного впливу". Застосування такої санкції до працівника засвідчує суттєві недоліки в його професійній діяльності та сигналізує про велику ймовірність розірвання трудового договору з ним у разі відсутності відчутних позитивних змін у роботі. Фактично йдеться про те, що роботодавець констатує невідповідність службовця займаній посаді внаслідок протиправної поведінки, але надає працівникові можливість виправити недоліки в роботі або покращити стан дисципліни. У цій санкції відображається гуманізм норм трудового права, який розкривається саме через надання службовцю часу для професійної реабілітації в очах роботодавця. Термін стану по-караності за такою санкцією не перевищує, як і для догани, один рік. Проте такий різновид дисциплінарної санкції передбачено тільки для окремих категорій працівників. Сутність дисциплінарної санкції "звільнення з роботи - це визнане законом право роботодавця позбавляти працівника можливості заробляти в нього собі на життя. Не позбавляючи людину можливості заробляти на життя працею в принципі, роботодавець позбавляє такої можливості саме в нього [28, с. 305].

Звільнення посадової особи митної служби може мати місце в разі:

1) порушення посадовою особою митної служби вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, що призвело до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо цієї особи;

3) одноразового грубого порушення, а саме:

за вимагання або отримання подарунків, речей, валюти України, іноземної валюти у зв'язку з виконанням службових обов'язків як під час їх виконання, так і в позаслужбовий;

за підміну, крадіжку або умисне пошкодження предметів, що підлягають митному контролю;

за затримання, вилучення та прийняття на зберігання предметів, валютних цінностей без оформлення в установленому законом порядку відповідних документів;

за розголошення державної таємниці та конфіденційної інформації, що є власністю держави, юридичної або фізичної особи, іншої таємниці, охоронюваної законом, втрату або умисне пошкодження матеріальних носіїв секретної та конфіденційної інформації, а також передачу стороннім особам зброї та спеціальних засобів захисту, митного забезпечення, бланків суворої звітності; за брутальне або зневажливе ставлення під час виконання службових обов'язків до громадян, приниження їх честі та гідності;

4) перевищення службових обов'язків, а також здійснення повноважень, не передбачених законом;

5) сприяння проникненню або умисного невжиття заходів з метою недопущення несанкціонованого проникнення сторонніх осіб до зони митного контролю;

6) приховання посадовою особою митної служби фактів її судимості чи подання підроблених документів, необхідних для працевлаштування в митних органах;

7) систематичних порушень дисципліни посадовою особою митної служби [6].

З метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування. Порядок проведення службових розслідувань у митних органах України регламентує Інструкція про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України .

Обставинами, що виключають можливість застосування дисциплінарних стягнень, є:

1) відсутність події чи складу дисциплінарного правопорушення;

2) закінчення шестимісячного строку від дня вчинення дисциплінарного правопорушення;

3) закінчення місячного строку від дня виявлення дисциплінарного правопорушення, не рахуючи часу відсторонення посадової особи митної служби від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, перебування її у відпустці чи у відрядженні або часу проведення службового розслідування (якщо воно проводилося);

4) вчинення дій посадовою особою митної служби у стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

Дисциплінарне стягнення не застосовується:

1) у разі відсутності посадової особи митної служби на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;

2) під час перебування посадової особи митної служби у відпустці або відрядженні;

3) під час службового розслідування [6].

Дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах.

3.3 Особливості відповідальності за корупційне діяння посадових осіб митних органів

У багатьох країнах, що розвиваються, ефективність управління в митній сфері підриває корупція. Це створює перешкоди розширенню торгівлі, призводить до катастрофічних наслідків для національної безпеки і державних фінансів. Ця проблема була визнана ВМО ще в 1993 році, коли було прийнято Декларацію з питань сумлінності співробітників митниці (Арушську декларацію).

Розв'язання цієї проблеми є надзвичайно актуальною та першочерговою справою для України». Саме такими словами починається пояснювальна записка до проекту Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні", який внесено до Верховної Ради України Президентом.

На сьогоднішній день Керівництвом Держмитслужби України прийнято рішення розпочати глибоке, докорінне реформування митної системи, одна з цілей якого - створення дієвих механізмів профілактики і боротьби з проявами корупції [29, с. 65]. 29 жовтня 2010 р. Колегія митної служби України схвалила Концепцію реформування митної служби України «Обличчям до людей». Реформування, яке фактично вже розпочалось, базується на зрозумілих принципах: митні процедури мають реалізовуватись законно, просто, прозоро, безпечно, чесно та швидко.

Відповідно до Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні" корупція - використання службовою особою, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 4 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей; а корупційне правопорушення - це умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене службовою особою, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

Перелік корупційних адміністративних правопорушень міститься в Главі 15-В Кодексу про адміністративні правопорушення. Так посадова особа митного органу несе адміністративну відповідальність за:

- Одержання особою неправомірної вигоди для себе чи іншої особи у розмірі, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 212-21);

- Підкуп, тобто пропозицію або надання особі неправомірної вигоди (безпосередньо для неї чи для іншої особи) у розмірі, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у тому числі за ціною, нижчою за мінімальну ринкову(стаття 212-22 КУпАП);

- Незаконне сприяння фізичним або юридичним особам, тобто сприяння особою з використанням посадового становища фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладенні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти) з метою одержання за це неправомірної вигоди, якщо її розмір не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 212-23 КУпАП);

- Здійснення особою безпосередньо або через посередників чи інших осіб підприємницької діяльності, а так само виконання ним роботи за сумісництвом (крім викладацької, наукової, творчої роботи або медичної практики у позаробочий час) (стаття 212-24 КУпАП);

- Незаконне входження особи безпосередньо або через представника чи підставних осіб до складу органу управління або наглядової ради підприємства чи організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків безпосереднього виконання функцій з управління акціями (частками, паями), що належать державі, або представництво інтересів держави в раді товариства, ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено законом (стаття 212-25 КУпАП);

- Ненадання інформації або надання недостовірної чи неповної інформації, тобто неправомірна відмова особи у наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у разі якщо така інформація підлягає наданню на запит фізичної або юридичної особи відповідно до законів України "Про інформацію" або "Про звернення громадян"

- Неправомірне втручання в діяльність державних органів, підприємств, установ і організацій ( стаття 212-26 КУпАП);

- Порушення вимог фінансового контролю, тобто порушення особою встановлених законодавством вимог щодо подачі відомостей про доходи та зобов'язання фінансового характеру (стаття 212-27 КУпАП);

- Невжиття заходів щодо запобігання та протидії корупції уповноваженими на це особами (стаття 212-28 КУпАП);

- Порушення встановленого законодавством порядку фінансування політичних партій та виборчих кампаній в органи державної влади та органи місцевого самоврядування (стаття 212-29 КУпАП);

- Незаконне використання інформації, що стала відома у зв'язку з виконанням посадових повноважень (стаття 212-30 КУпАП);

- Незаконне використання інформації, що стала відома у зв'язку з виконанням посадових повноважень (стаття 212-31 КУпАП);

- Незаконне одержання подарунка (дарунка) (стаття 212-32 КУпАП);

- Порушення вимог щодо декларування особистих інтересів, тобто неподання особою у випадках, передбачених законодавством, відомостей про наявність особистих інтересів чи обставин, що можуть призвести до невиконання чи неналежного виконання нею своїх посадових обов'язків (стаття 212-33 КУпАП).

Санкціями за вчинення таких правопорушень є накладення штрафу, а в деяких випадках ще й конфіскацію незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру, подарунку(ст.ст. 212-32 , 212-21, 212-23, 212-24 КУпАП).

Кримінальну відповідальність за корупційні діяння посадові особи митних органів несуть в разі вчинення таких злочинів:

- Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (стаття 364 КК України);

- Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб (стаття 365 КК України);

- Одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища (стаття 368 КК України).

Особа, щодо якої винесено постанову про притягнення як обвинуваченої у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, до розгляду справи судом, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України.

Особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, підлягають звільненню з відповідних посад у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено законом.

З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконанню вимог цього Закону, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування [7].

В даному розділі курсової роботи ми намагалися співставити поняття службова дисципліна, дисциплінарний проступок, дисциплінарна відповідальність. Таким чином, дисциплінарний проступок - це порушення службової дисципліни. Службова дисципліна - встановлена в державних органах для окремої категорії працівників (державних службовців) дисципліна праці, яка полягає в дотриманні загальних та спеціальних обов'язків, прав, а також заборон і обмежень, встановлених Конституцією і законодавством України, статутами, положеннями, нормативними актами міністерств і відомств, контрактами, наказами керівників, що видаються в межах їх повноважень. Дисциплінарна відповідальність - це один із видів юридичної відповідальності, що застосовується до державних службовців за невиконання чи неналежне виконання покладених на них службових обов'язків.

За порушення службової дисципліни посадові особи митної служби несуть дисциплінарну, адміністративну або іншу відповідальність згідно із законами.

Що стосується відповідальності за корупційні діяння, то основні питання такого виду відповідальності закріплені в Законі України "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні", Кодексі України про адміністративні правопорушення, Кримінальному кодексі України.

Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні" не так давно вступив в силу, але на нього покладають великі надії стосовно попередження та викорінення корупційних діянь не тільки в митній службі України, але й на державній службі взагалі.

Висновки

Служба в митних органах України є одним з видів спеціалізованої державної служби. Така служба пов'язується із професійною діяльністю осіб, що обіймають посади в митних органах та безпосередньо шляхом виконання наданих повноважень реалізують функції цих органів.

Державна служба в митних органах завершує організаційне оформлення державного митного механізму, а найголовніше - робить цей механізм здатним практично вирішувати будь-які питання митної справи.

Важливе значення в аспекті дослідження правового регулювання служби в митних органах є визначення поняття “посадової особи митного органу”. Так дані поняття в чинному Митному кодексі та проекті Митного кодексу дещо відрізняється - звужується коло осіб, які законодавством визначаються як посадові особи. На нашу думку, такий хід законодавця є неприпустимим, адже працівники митних органів виконують дуже специфічні завдання і функції держави в соціально-економічному та політичному житті.

В курсовій роботі зазначається, що правовий статус державних службовців митних органів утворюють покладені на них обов'язки і надані їм права, а також відповідальність. Звертається увага на те, що обов'язки і права службовців митних органів бувають загальними, наданими всім державним службовцям, і спеціальними або конкретними, які визначаються для кожного службовця залежно від посади, яку він займає.

Провідне місце в структурі правового статусу державного службовця відведено його обов'язкам. Державний службовець митних органів - не просто працівник апарату управління, він є особою, яка займає визначену законодавством соціальну і державно-правову позицію, а тому має спеціальний правовий статус. Державні службовці митних органів - суб'єкти державного управління, які наділяються державно-владними повноваженнями та здатністю приводити до дії апарат державного примусу.

Також важливим питанням є визначення дисциплінарної відповідальності працівників митних органів, зокрема за корупційні діяння, адже прояви корупції в митних органах чи не найбільша проблема Держмитслужби, яка дискредитує її перед громадськістю і сподівання, що Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», а також ті заходи, що приймаються в митній службі в сфері кадрової політики докорінно змінять ситуацію.

На нашу думку, з метою попередження та усунення причин і умов, що сприяють здійсненню, та запобігання здійснення державними службовцями митних органів під час виконання ними службових обов'язків правопорушень чи дій, що можуть призвести до скоєння протиправних дій, потребують нормативного врегулювання питання профілактики правопорушень такими особами.

Список використаних джерел

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 30. - ст. 141

2. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 38-39. - Ст.288.

3. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1984. - №51. - Ст. 1122.

5. Закон України «Про державну службу» : від 16.12.1993 р., № 3724-ХІІ // ВВР України. - 1993. - № 52. - Ст. 490.

6. Закон України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» від 6 вересня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 42. - Ст.467.

7. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011р., № 3206-VI // Відомості Верховної Ради. - 2011. - № 40. - Ст.404.

8. Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України.

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 лютого 1993 р. № 97 «Про затвердження Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України» // Офіційний сайт Верховної Ради України. - www.rada.gov.ua.

10. Наказ Державної митної служби України від 13.08.2010 N 918 «Про затвердження Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України» Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2011 р. за N 154/18892

11. Наказ Державної митної служби України від 25 липня 2003 р. № 500. Про затвердження примірних положень.

12. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. - Харків: Право, 2000. - 520 с.

13. Бахрах Д.Н. Административное право. - М., 1993.

14. Битяк Ю.П. Державна служба в Україні: організаційно!правові засади: Монографія. - Х.: Право. - 2005. - 304 с.

15. Вапнярчук Н. М. Актуальні питання дисциплінарної відповідальності державних службовців в Україні / Н. М. Вапнярчук // Форум права. - 2009. - № 3. - С. 100-104.

16. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. - К.: Видавничий Дім „Ін-Юре”, 2002. - 668 с.

17. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики/ За заг. ред. В.Б. Авер'янова. - К.: Факт, 2003. - 384 с.

18. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні: Навч. метод. посіб. /; За заг. ред. Н.Р.Нижник. - К.: Вид. дім «Ін Юре», 1999. 244 с.

19. Калетник І.Г. Зобов'язання, що виникають внаслідок завдання шкоди службовими особами митних органів, в цивільному законодавстві України: Дис. ... канд. юрид. наук. - 12.00.03. - Одеса: Одеська національна юридична академія, 2004. - 166 с.

20. Ківалов В.С., Біла Л.Р. Закон України про державну службу: Наук.-практичн. коментар. - О.: Фенікс, 2007.

21. Комзюк В. Т. Права та обов'язки посадової особи митної служби України.

22. Литвин О. В. Юридична відповідальність державних службовців // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). - № 49. - 2010. - С. 144-149.

23. Манохин В.М. Концепция закона о государственной службе // Советское государство и право. - 1991. - № 12.

24. Митне право України: Навч. посібник / За заг. ред. В.В. Ченцова. - К.: Істина, 2007. - 328с.

25. Романенко Г.В. Служба в митних органах України як вид спеціалізованої державної служби: принципи правового та морально-етичного характеру // Митна справа. - №2(68). - 2010. - С. 11-16.

26. Стеценко С. Г. / Адміністративне право України Навчальний посібник-К Атіка, 2007 - 624 с.

27. Ткачук О.І. Правовий статус посадових осіб митної служби України. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний аграрний університет, Україна, Київ, 2008. 203 с.

28. Трудове право України: Підручник / За заг. ред.. В.С. Венедіктова. - К.: Істина, 2008. - 384.с.

29. Фанін О. В. Особливості корупції в митних органах: загальносвітові риси // Митна справа. - №1(73). - 2011. - С. 65-69.

30. Щербина В. І. Дисциплінарні санкції: проблеми ефективності в умовах ринкових відносин / В. І. Щербина // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 10. -C. 45-49.

31. Янюк Н. Принципи державної служби як основа її професійності і стабільності // Вісник Львівського університету. - №48. - 2009. - С. 119-127.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Стан правового регулювання та практики організації служби в органах місцевого самоврядування. Визначення змісту правового статусу посадових осіб місцевого самоврядування. Обов'язки посадових осіб. Правовий режим служби в органах місцевого самоврядування.

    доклад [35,5 K], добавлен 29.01.2014

  • Характеристика нормативно-правового регулювання діяльності державної служби. Матеріальне та соціально-побутове забезпечення державних службовців. Проходження державної служби в державних органах та їх апараті. Етапи та шляхи реформування державної служби.

    курсовая работа [33,6 K], добавлен 16.09.2010

  • Органи Державної виконавчої служби України: правовий статус, функції, повноваження. Правове становище державного виконавця. Повноваження, обов’язки, права державного виконавця. Порядок призначення працівників органів державної виконавчої служби.

    курсовая работа [58,6 K], добавлен 18.01.2011

  • Особливості визначення митних органів. Юридична служба регіональної митниці, митниці, спеціалізованої митної установи, організації: особливості діяльності, права та обов’язки. Загальна характеристика нормотворчої діяльності митної служби України.

    курсовая работа [55,6 K], добавлен 18.02.2011

  • Аналіз чинного правового забезпечення статусу посади керівників у митних органах України з позиції співвідношення законодавства митниці та законів про державну службу. Дослідження адміністративно-правового статусу працівників органів доходів і зборів.

    статья [23,4 K], добавлен 11.09.2017

  • Правова характеристика перевірочної роботи, що проводиться органами державної податкової служби України. Права та обов’язки платників податків у процесі проведення їх перевірок. Іноземний досвід щодо організації та регулювання роботи фіскальних органів.

    дипломная работа [96,5 K], добавлен 19.01.2014

  • Дисциплінарне право як правовий інститут, його характерні риси. Особливість дисциплінарної відповідальності державних службовців. Підстави припинення державної служби за здійснення дисциплінарного порушення. Порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

    эссе [26,4 K], добавлен 15.01.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.