Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

на тему: "Фінансування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку"

• Зміст
• Вступ
• 1. Теоретична частина
• 1.1 Державна допомога сім'ям з дітьми
• 1.2 Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
• 1.2.1 Характеристика правового поля, що регулює виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
• 1.2.2 Механізм встановлення розмірів допомоги по догляду за дитиною
• 2. Аналітична частина
• 2.1 Аналіз зміни розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
• 2.2 Оцінка зміни обсягів виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку
• 2.3 Порівняльна характеристика державної допомоги сім'ям з дітьми в Україні та в країнах ЄС і СНД
• Висновки
• Список використаних джерел
• Вступ

Соціальна політика є визначальним напрямом внутрішньої політики кожної держави. Соціальна політика - це складова загальної політики, втілена в соціальні програми та різноманітні заходи, спрямовані на задоволення потреб та інтересів людей і суспільства.

У конкретнішому визначенні соціальна політика - це комплекс соціально-економічних заходів держави, місцевих органів влади, підприємств, організацій, спрямованих на захист населення від безробіття, підвищення цін, знецінення трудових заощаджень [11, c. 15].

Головним у соціальній політиці є обов'язок держави гарантувати законодавчо, соціально й економічно нормальні для даного історичного періоду умови, які забезпечують самостійне життя, свободу вибору життєвого шляху, сфери діяльності, відповідальність за свої дії, "плату" за рівень особистого добробуту і становища у суспільстві. Соціальна політика повинна будуватись на основі взаємної відповідальності та взаємних обов'язків держави й населення. [13].

Метою соціальної політики держави є забезпечення стабільної, без заворушень і потрясінь, життєдіяльності суспільства, досягнення соціальної злагоди та соціальної цілісності, належного рівня добробуту людей. Іншими словами, її мета - забезпечити гідний рівень життя, який виражається у певній кількості та якості споживчих благ і послуг, починаючи з "первинних", що задовольняють потреби працівників у продуктах харчування, одязі, засобах пересування, підтримки здоров'я і закінчуючи найскладнішими потребами, пов'язаними із задоволенням духовних, моральних, естетичних запитів. [11, c. 20].

Суб'єктами соціальної політики є люди, держава, об'єднання працівників, роботодавців, громадські організації, колективи . Основним суб'єктом соціальної політики є особистість, оскільки жодне завдання соціального розвитку не може бути здійснене, коли не будуть створені умови для самореалізації особистісного потенціалу людини. Важливим суб'єктом у сучасних умовах є держава, яка за своїм потенціалом переважає можливості інших суб'єктів цього процесу. Саме держава здійснює повний комплекс заходів, спрямованих на постійний соціальний розвиток суспільства [11, c. 23].

Об'єктом соціальної політики є соціальна сфера суспільства, яка охоплює соціальну структуру, умови праці і життя, соціальні відносини, соціальні норми і соціальні інститути, що регулюють процес постійного виробництва цих складових. [13].

Основними завданнями соціальної політики в Україні є:

- ліквідація бідності і забезпечення динамічного зростання рівня життя населення;

- соціалізація структурних складових економічної політики (інвестиційної, цінової, бюджетної, грошово-кредитної, податкової та ін.)

- забезпечення умов виконання соціальних прав і гарантій населення, що визначені конституційними нормами;

- забезпечення соціальної стабільності та соціальної безпеки в країні [13].

Способом реалізації соціальної політики є система соціального захисту, яка складається зі соціальних гарантій, соціальної допомоги та соціального страхування.

Процес формування соціальних гарантій та нормативів розпочався в державі із прийняттям Закону України "Про прожитковий мінімум" (1999 р.) та Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (2000р.). На жаль, в основу соціальної політики нашої держави покладені соціальні мінімуми. На відміну від соціального мінімуму, соціальний стандарт - це гарантія високого рівня і якості життя, який держава зобов'язується забезпечити громадянам. Як відомо, якість життя - це індикатор, за яким оцінюють успішність країни.

До основних принципів державної соціальної політики належать:

- створення умов, за яких кожен громадянин самозабезпечується, та гарантія кожній людині добробуту відповідно до її праці та реалізованих можливостей; - допомога окремим верствам населення відповідно до економічного розвитку держави; - соціальне страхування; - вплив на процеси подолання безробіття та їх вирішення підприємствами та профспілками.

Основним механізмом соціальної політики є управління і регулювання соціальних процесів, що являють собою послідовну зміну стану, елементів соціальної системи під впливом внутрішніх та зовнішніх умов.

Система соціального страхування, що діє в Україні, включає у себе: пенсійну систему, соціальне страхування на випадок безробіття, соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві. [11, c. 27].

Тема даного курсового проекту пов'язана з дослідженням такого елементу соціальної політики, як сфера соціального забезпечення, а саме фінансування допомоги по догляду за дитино до досягнення нею трирічного віку. Дане дослідження проводитиметься в розрізі історичного, правового, статистичного полів, а також здійснюватиметься систематизація аналітичних матеріалів, оцінювання сфери впровадження соціальної програми, а також рівня її фінансування.

1. Теоретична частина

1.1 Державна допомога сім'ям з дітьми

Дитинство - найважливіший період у становленні особистості. Саме якістю дитячих років, коли людина формується фізично, психічно, інтелектуально, визначається все її подальше життя. Від подій, емоцій, вражень дитинства залежить, яким у майбутньому стане нинішній малюк.

Захист дитинства, діяльність державних та громадських структур в інтересах підростаючого покоління - ці та інші соціально значущі теми неодноразово порушувалися на всіх рівнях. Необхідністю розв'язання проблем дитинства українське суспільство фактично поставлено перед фактом вибору свого майбутнього. Такий історичний виклик сучасності. Його актуальність і значущість посилюється демографічною ситуацією в країні [7, c. 35].

Головним пріоритетом сімейної та демографічної політики є подолання кризових явищ, досягнення сталого демографічного розвитку, докорінно якісна зміна ціннісних орієнтирів, створення умов для утвердження в суспільстві духовно і фізично здорової, матеріально забезпеченої, соціально благополучної сім'ї.

Державою вживаються заходи щодо соціального захисту дітей, які належать до найбільш уразливих груп, у бюджеті закладено значні ресурси для підтримки материнства і дитинства, суттєво підвищено розміри державної допомоги сім'ям з дітьми, значна увага приділяється дітям, які залишились без батьків, удосконаленню форм соціальної опіки. [1].

Діти - найдорожчий скарб, надія, гордість держави, наше майбутнє. Дбати про них, забезпечувати гідне життя, розвивати їх здібності, створювати умови для реалізації права кожної знедоленої дитини на виховання в сім'ї, підтримувати і заохочувати обдарованих дітей - священний обов'язок сім'ї, влади і суспільства.

Система соціальної допомоги в Україні складається з державної допомоги сім'ям з дітьми, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, програми житлових субсидій [2].

Положення щодо поступового посилення соціального захисту громадян, які отримують відповідні види державної допомоги, та наближення їх до рівня відповідного прожиткового мінімуму визначається Законом про Державний бюджет України на поточний рік

Громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, мають право на державну допомогу [2].

З 1992 року із прийняттям Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в Україні запроваджено допомогу сім'ям з дітьми.

Відповідно до цього Закону (в редакції Закону від 16 жовтня 2012 р.) сім'ї, в яких проживають і виховуються неповнолітні діти (до 18 років) і які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, мають право на державну допомогу нарівні з громадянами України, мають право на такі види допомоги:

1. допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;

2. одноразова допомога при народженні дитини;

3. допомога на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

4. допомога на дітей, які перебувають під опікою та піклуванням;

5. допомога на дітей одиноким матерям.

Усі види державної допомоги сім'ям з дітьми призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Жінкам з числа військовослужбовців допомоги призначаються і виплачуються за місцем служби [1, c. 30-31].

Покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення [3].

Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

1.2 Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

1.2.1 Характеристика правового поля, що регулює виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Умови призначення та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначає Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751, розроблений відповідно до Закону України від 21.11.92 р. № 2811-XII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Допомога по догляду за дитиною, призначена опікуну, вважається власністю дитини [3].

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Усиновлювачам та опікунам допомога призначається не раніше, ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки.

Особам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, до їх працевлаштування допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі довідки ліквідаційної комісії [3].

Особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Особам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітні, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі довідки державної служби зайнятості.

У разі працевлаштування або виходу на роботу матері дитини або особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною, до закінчення строку догляду у режимі повного робочого часу зазначена допомога виплачується особі, яка продовжує догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка фактично доглядає за дитиною, здійснюється за письмовою заявою цієї особи та на підставі довідки матері дитини про те, що виплату зазначеної допомоги їй припинено [5].

Матерям, які мають дітей віком до трьох років і вийшли на роботу та працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, що підтверджується довідкою з місця роботи, або одночасно продовжують навчання з відривом від виробництва, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років призначається (виплачується) в повному розмірі.

Період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримання державної допомоги включається до загального трудового стажу при обрахуванні пенсії [4].

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога [3].

На відміну від допомоги при народженні тут не має чітких обмежень. Якщо на момент звернення Ви маєте право на допомогу, то Вам цю допомогу призначать , навіть якщо це відбудеться за місяць до виповненню дитині 3 років. Водночас потрібно розуміти що тим, хто запізниться не варто розраховувати на виплату всієї суми, яка могла б накопичитись за 3 року. Їм буде доплачено тільки за 3 місяці, які передують місяцю, в якому особа звернулася за призначенням допомоги. В повному обсязі без ніяких часових обмежень заборгованість буде виплачена лише при умові що допомога вже назначено, але своєчасно не виплачена з вини державного органу, який відповідальний за її призначення і виплату [16].

Для одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку органам праці та соціального захисту населення подаються такі документи:

1) заява матері (батька, усиновлювача, опікуна, дідуся, бабусі або іншого родича, який фактично здійснює догляд за дитиною), що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

2) копія або витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки;

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) копія трудової книжки матері (батька, усиновлювача, опікуна, дідуся, бабусі або іншого родича), яка (який) здійснює догляд за дитиною;

5) довідка з місця навчання - для осіб, які навчаються;

6) довідка про те, що виплата допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю не проводиться, - для непрацюючих осіб, які перебувають на обліку в центрі зайнятості [3].

Усиновлювачі та опікуни подають також копію рішення про усиновлення або встановлення опіки.

Особи, що працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, подають довідку з місця роботи про початок виконання трудових обов'язків на зазначених умовах.

Особам, що працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності та господарювання, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Для найманих працівників фізичних осіб - підприємців допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі довідки роботодавця.

Якщо особа працює в режимі повного робочого часу або оформила відпустку у зв'язку з навчанням до закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, роботодавець повинен протягом п'яти днів після видання наказу про припинення зазначеної відпустки повідомити про це орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання такої особи.

Органам праці та соціального захисту населення забороняється вимагати для одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку інші документи, крім вищезазначених [4].

Виплата допомоги по догляду за дитиною припиняється при досягненні дитиною 3-річного віку. Також цю допомогу припиняють виплачувати також з дня працевлаштування на повний робочий день отримувача (виходу з відпустки по догляду за дитиною до 3 років) або з дня призначення йому допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю.

У випадку, якщо працівник захоче знову вийти у відпустку по догляду або закінчився строк виплат по безробіттю, то така особа може повторно звернутись за призначенням допомоги.

Також допомогу припиняють виплачувати у наступних випадках:

- позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

- відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

- тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

- відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

- припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень;

- перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

- скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;

- смерті дитини;

- смерті отримувача допомоги.

Переоформлення документів щодо виплати допомоги на іншу працездатну особу, яка не отримує пенсії, здійснюється згідно з письмовою заявою такої особи на підставі довідки з місця роботи, навчання, служби, центру зайнятості про початок виконання особою, що отримувала допомогу, трудових обов'язків, навчання, несення служби, перебування на обліку у центрі зайнятості. Особі ж яка буде отримувати допомогу по догляду буде необхідно донести ті документи з цього списку, які стосуються цієї особи.

До членів родини відносять:

- чоловіка (дружину);

- рідних, всиновлених і підопічних дітей до 18 років (до 23 роки - якщо вони навчаються на денній формі у вузах І-ІV рівнів акредитації і ПТУ і не мають власних сімей незалежно від місця проживання і реєстрації);

- неодружених повнолітніх дітей, які визнані інвалідами з дитинства 1 і 2 груп або інвалідами 1 групи і які проживають разом з батьками;

- непрацездатних батьків чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів;

- жінку та чоловіка, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.

Потрібно зазначити, що до складу сім'ї баби, діда або іншого родича, що фактично здійснює догляд за дитиною, не є усиновлювачем або опікуном дитини і звертається за призначенням допомоги, не включається дитина, на догляд за якою призначається допомога [16].

1.2.2 Механізм встановлення розмірів допомоги по догляду за дитиною

Допомога призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб - з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення. Спосіб розрахунку допомоги дещо змінився у 2008-2010 рр. (рис.1.2.2.1)

Рис. 1.2.2.1. Схема розрахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення не 3-х річного віку

правовий виплата допомога дитина

На даний момент допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (з 1.01.2013 - 1147,0 грн.), та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень [5].

Якщо вказана різниця буде більше ніж 130,00 грн. - виплачується її розрахунковий розмір, якщо ж менша - то допомога виплачується у мінімальній сумі - 130,00 грн.

Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення зазначеної допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі

Для того, щоб визначити цей середньомісячний сукупний дохід в розрахунку на одну особу необхідно:

А) додати доходи всіх осіб, які відносяться до членів сім'ї, і які отримані за 6 місяців, які передують місяцю звернення за допомогою;

Б) розділити цю суму (сукупний дохід) на 6 і на кількість членів сім'ї.

Серед доходів, які відносять в склад сукупного доходу сім'ї враховують: зарплату, грошове забезпечення, стипендії, пенсії, а також деякі специфічні доходи, наприклад, грошових еквівалент пільг за спожиті житлово-комунальні послуги (крім житлових субсидій), нормативний дохід від земельних ділянок (крім розпайованих і які з поважних причин не використовуються), частина соціальних допомог тощо.

Важливо звернути увагу, що з підвищенням розміру прожиткового мінімуму допомогу по догляду перераховують автоматично.

У випадку якщо Ви претендуєте на допомогу у розмірі більшому за мінімальний, Ви можете подати всі необхідні документи про доходи у будь-який час і можете хоч кожен місяць уточнювати дані. Але потрібно пам'ятати, що навіть якщо доходи сім'ї не змінювались, допомогу у підвищеному розмірі виплачують протягом 6 місяців. Потім необхідно знову принести документи про доходи, інакше допомогу Вам будуть виплачувати у мінімальному розмірі [16].

Приклади розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (з урахуванням доходів сім`ї)

Приклад № 1

Жінка, яка отримує допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у мінімальному розмірі - 130 грн., звернулась за призначенням вказаної допомоги у збільшеному розмірі (з урахуванням доходів сім`ї).

Склад сім`ї заявниці: жінка, чоловік, двоє неповнолітніх дітей (6 років та 1 рік) .

Доходи сім`ї заявниці:

1. чоловік отримує заробітну плату - 1500 грн. на місяць.

2. жінка отримує державні допомоги: допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - 130 грн.*; допомогу при народженні другої дитини у щомісячному розмірі - 866,67 грн. ( дитина народилася 05.06.2011)

Розрахунок розміру допомоги:

Визначаємо середньомісячний сукупний дохід сім`ї за останні 6 місяців з розрахунку на одну особу: (1500 грн. х 6 місяців + 866,67 грн. х 6 місяців) /6 місяців / 4 осіб = 591,66 грн.

Визначаємо розмір допомоги:

1094,0 (прож. min на 01.04.2012) - 591,66 = 502,34 грн.

Отже жінка щомісяця впродовж 6 місяців буде отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у збільшеному розмірі - 502,34 грн. на місяць.

Приклад № 2

Жінка звернулась за перерахунком допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням доходів сім`ї.

Склад сім`ї заявниці: жінка (з чоловіком розлучена) та дитина (2 роки).

Доходи сім`ї заявниці:

1. аліменти на утримання дитину - 200 грн. на місяць.

2. жінка отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у мінімальному розмірі - 130 грн.

Розрахунок розміру допомоги:

Визначаємо середньомісячний сукупний дохід сім`ї за останні 6 місяців з розрахунку на одну особу: (200 грн. х 6 місяців) /6 місяців / 2 осіб = 100 грн.

Визначаємо розмір допомоги: 1094,0 (прож. min на 01.04.2012) - 100 = 994 грн.

Отже жінка щомісяця впродовж 6 місяців буде отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у збільшеному розмірі - 994 грн. на місяць [16].

2. Аналітична частина

2.1 Аналіз зміни розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

У багатьох розвинених країнах для збільшення народжуваності держави застосовують фінансові стимули, Україна не виняток. Дивлячись на демографічну ситуацію нашій країні можна зробити висновок, що напротязі 2004 2012 років за даними Державного комітету статистики України ситуація покращилась, адже природний приріст населення має чітку динаміку до збільшення. Нажаль кількість народжених знаходиться практично на одному рівні з невеликими відхиленнями вже впродовж останніх 5 років, це підтверджує також коефіцієнт народжуваності. Це означає, що система соціального захисту населення працює правильно. Проте не слід забувати, що між статистичними даними опублікованими в Держкомстаті та реальними показниками завжди існують відхилення.