Звільнення від кримінальної відповідальності

- за стадіями кримінального судочинства;

- за колом осіб і органів, уповноважених приймати такі рішення.

Звільнення від кримінальної відповідальності можливо як на стадії попереднього розслідування, так і на стадії судового розгляду. Звільнення ж від кримінального покарання можливо лише на стадії судового розгляду.

Звільнити від кримінальної відповідальності можуть: слідчий, прокурор, дізнавач за згодою прокурора й суд. Звільнення від кримінального покарання - прерогатива суду.

Звільнення від кримінальної відповідальності автоматично спричиняє звільнення від кримінального покарання. При цьому початковий момент звільнення від кримінальної відповідальності - стадія попереднього розслідування, кінцевий - судового розгляду, але до винесення обвинувального Вироку. Після цього мова може йти про звільнення тільки від кримінального покарання [20, 564].

Сучасний КК РФ (на відміну від КК РСФСР) не зберіг раніше існуючі підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з достатністю передачі на поруки, передачі матеріалів у товариський суд, застосування мір адміністративного стягнення. Справа тут не тільки в тому, що ці випадки не були звільненням від кримінальної відповідальності в чистому виді; скоріше на досудовому етапі кримінальне покарання замінялося іншими мірами. Але й у тому, що центр ваги переносився на необґрунтоване розширення втручання громадськості в кримінальне судочинство на шкоду вимогам законності, здійснювалося маніпулювання клопотаннями громадськості, а то й фальсифікація їх.

У цей час звільнення від кримінальної відповідальності регламентується главою 11 Загальної частини КК РФ, у якій передбачено чотири підстави для звільнення:

- звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям;

- звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (стаття 76 КК РФ);

- звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки (стаття 77 КК РФ);

- звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Залежно від конкретності, види звільнення від кримінальної відповідальності можна підрозділити на:

- загальні (зазначені в Загальній частині КК РФ і поширюються на всі злочини, що підпадають під відповідні ознаки й обставини);

- спеціальні (зазначені в Особливій частині КК РФ, як правило, у примітках до конкретних статей і ті, що стосуються тільки конкретних злочинів).

Висновки

Інститут звільнення від кримінальної відповідальності органічно притаманний сучасному кримінальному праву, йому багато приділялось уваги в минулому. Але тільки на сучасному етапі розвитку суспільства цей інститут набуває властивих йому специфічних рис і може виконувати важливу соціальну функцію боротьби зі злочинністю в широких масштабах, ефективних формах і гуманними методами.

Звільнення від кримінальної відповідальності - це, здійснювана у відповідності з кримінальним і кримінально-процесуальним Законом, відмова держави в особі компетентних органів від застосування заходів кримінально-правового характеру щодо осіб, які вчинили злочин.

Соціально-політична основа різних видів звільнення від кримінальної відповідальності полягає в прагненні держави ефективно і раціонально вести боротьбу зі злочинністю кримінально-правовими засобами. В інституті звільнення від кримінальної відповідальності одночасно реалізуються принципи економії кримінальної репресії, гуманізму та індивідуалізації покарання.

При звільненні від кримінальної відповідальності особа, що вчинила діяння, не засуджується судом, їй не виноситься Вирок і звільнення здійснюється на любій стадії кримінального судочинства до винесення Вироку.

Прийняття судом рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності є актом, що свідчить про припинення кримінально-правових відносин між особою, яка вчинила злочин, і державою. Це означає також, що з цього моменту дана особа вже не несе обов'язку відповідати перед державою за вчинене, не може нести тягар кримінальної відповідальності. Тобто, вчинене раніше нею діяння визнається юридично незначним, підлягає забуттю (вчинений раніше злочин не може враховуватися при визначенні повторності і сукупності злочинів, рецидиві, призначенні покарання за вчинення нового злочину). Разом з тим звільнення від кримінальної відповідальності не свідчить про виправдання особи, оскільки кримінальна справа припиняється з нереабілітуючих для неї підстав.

Передбачені Законом види звільнення від кримінальної відповідальності можуть бути поділені на групи за різними підставами.

Так, залежно від того, правом чи обов'язком суду є звільнення особи від кримінальної відповідальності, виділяють два види такого звільнення: обов'язкове і необов'язкове (факультативне). Факультативним є звільнення, передбачене статтею 47 КК України (передача на поруки) і статтею 48 КК України (зміна обстановки). Це означає, що за наявності підстав, установлених зазначеними статтями, суд має право, але не зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності. В усіх інших випадках вимога Закону про звільнення від кримінальної відповідальності є імперативною, тобто такою, що зобов'язує суд звільнити особу від кримінальної відповідальності (наприклад, при дійовому каятті або примиренні з потерпілим, а також після закінчення строків давності і при спеціальних видах звільнення, передбачених в Особливій частині КК України).

Звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути безумовним і умовним. Безумовне звільнення означає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності остаточно, безповоротно. Таке звільнення не ставиться в залежність від подальшої поведінки особи після ухвалення рішення про її звільнення. З цього погляду всі види звільнення від кримінальної відповідальності є безумовними, крім одного, а саме: звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності під умовою, що протягом року вона виправдає довіру колективу. В противному разі вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності за раніше вчинений злочин.

Залежно від того, на підставі якого правового акта здійснюється звільнення від кримінальної відповідальності, розрізняють звільнення:

1) у випадках, передбачених КК України;

2) на підставі Закону України «Про амністію»;

3) на підставі Указу Президента України «Про помилування».

Нарешті, від того, де в КК України передбачена підстава звільнення від кримінальної відповідальності, виділяють звільнення, передбачене:

1) у Загальній частині КК України;

2) в Особливій частині КК України.

У Загальній частині питання про звільнення від кримінальної відповідальності розглядаються в різних розділах. Так, добровільна відмова від доведення злочину до кінця - у Розділі III «Злочин, його види та стадії», а питання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі амністії і помилування - у Розділі XII «Звільнення від покарання та його відбування». Розділ IX «Звільнення від кримінальної відповідальності» передбачає п'ять видів такого звільнення, кожен з яких має свої передумови і підстави. Вони не можуть заміняти один одного або поєднуватися між собою, а застосовуються самостійно. Порядок же звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється Законом, насамперед КПК України.

Перелік посилань

1. Стаття 44 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року.

2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Ю.В. Александров, В.А. Клименко. - К.: МАУП, 2004. - C. 213.

3. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / П.Л. Фріс. - К.: Кондор, 2004. - C. 344.

4. Матюшенко Р. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям // Право України. - 2002. - № 8. - C. 99.

5. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М.І. Бажанов. - К.: Кондор, 2005. - C. 248.

6. Стаття 45 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року.

7. Матюшенко Р. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям // Право України. - 2002. - № 8. - C. 100.

8. Стаття 7-1 Кримінально-процесуального кодексу України № 1001-05 від 28 грудня 1960 року.

9. Стаття 72 Кримінально-процесуального кодексу України № 1001-05 від 28 грудня 1960 року.

10. Кримінальне право України: Підручник / М.І. Мельник. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - C. 410.

11. Стаття 286 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року.

12. Стаття 8 Кримінально-процесуального кодексу України № 1001-05 від 28 грудня 1960 року.

13. Кримінальне право України: Підручник / М.І. Мельник. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - C. 412.

14. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Ю.В. Александров, В.А. Клименко. - К.: МАУП, 2004. - C. 215.

15. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / П.Л. Фріс. - К.: Кондор, 2004. - C. 346.

16. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / П.Л. Фріс. - К.: Кондор, 2004. - C. 347.

17. Стаття 246 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року.

18. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Ю.В. Александров, В.А. Клименко. - К.: МАУП, 2004. - C. 217.

19. Уголовное право зарубежных государств: Учебное пособие / Под редакцией И.Д. Козочкина. - М.: Омега, 2003. - C. 563.

20. Уголовное право зарубежных государств: Учебное пособие / Под редакцией И.Д. Козочкина. - М.: Омега, 2003. - C. 564.

Список використаних джерел

1. Конституція України № 254к/96-ВР від 28 червня 1996 року // http://zakon.rada.gov.ua.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України № 1001-05 від 28 грудня 1960 року // http://zakon.rada.gov.ua.

3. Кримінальний кодекс України № 2001-V від 28 грудня 1960 року // http://zakon.rada.gov.ua.

4. Кримінальний кодекс України № 2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року // http://zakon.rada.gov.ua.

5. Конвенція ООН «Про попередження злочину геноциду та покарання за нього», ратифікована Україною 18 березня 1954 року // http://zakon.rada.gov.ua.

6. Конвенція ООН «Про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства», ратифікована Україною 25 березня 1969 року // http://zakon.rada.gov.ua.

7. Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» № 13 від 02 липня 2004 року // http://zakon.rada.gov.ua.

8. Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року // http://zakon.rada.gov.ua.

9. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року / За реакцією М.І. Мельника та М.І. Хавронюка. - К.: Каннон, 2001. - 1104 c.

10. Уголовное право зарубежных стран: Учебник / Ф.М. Решетников. - М.: Наука, 1989. - 493 c.

11. Уголовное право зарубежных государств: Учебное пособие / Под редакцией И.Д. Козочкина. - М.: Омега, 2003. - 576 c.

12. Кримінальне право України: Навчальний посібник / О.М. Омельчук. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 297 c.

13. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Ю.В. Александров, В.А. Клименко. - К.: МАУП, 2004. - 328 c.

14. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / П.Л. Фріс. - К.: Кондор, 2004. - 512 c.

15. Кримінальне право України: Підручник / М.І. Мельник. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 680 c.

16. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М.І. Бажанов. - К.: Кондор, 2005. - 480 c.

17. Дадерко Л. Практики обговорюють проект Кримінального кодексу України // Право України. - 1995. - № 1. - C. 91-98.

18. Шевченко Ю. До проекту нового Кримінального кодексу України // Право України. - 1995. - № 8. - C. 28-35.

19. Головко Л.В. Прекращение уголовного дела в связи с деятельным раскаянием // Законодательство. - 1999. - № 1. - C. 34-38.

20. Ваксян А.З. Освобождение от уголовной ответственности согласно общей части УК РФ // Гражданин и право. - 2000. - № 2. - C. 54-57.

21. Азімов М. Про умови та механізм звільнення від відповідальності члена організованого злочинного формування // Право України. - 2000. - № 2. - C. 64-70.

22. Ваксян А.З. Освобождение гражданина от уголовной ответственности и наказания // Гражданин и право. - 2000. - № 3. - C. 23-30.

23. Наден О. Підстави звільнення від кримінальної відповідальності за умови добровільної здачі наркотичних засобів: спірні питання // Право України. - 2001. - № 5. - C. 47-56.

24. Вырастайкин В. Добровольный отказ от преступления и явка с повинной // Российская юстиция. - 2001. - № 9. - C. 45-49.

25. Матюшенко Р. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям // Право України. - 2002. - № 8. - C. 99-101.

26. Йоффе М. Кримінально-правові та процесуальні аспекти звільнення від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків // Право України. - 2002. - № 10. - C. 67-70.

27. Михайлов В. Признаки деятельного раскаяния // Российская юстиция. - 2002. - № 12. - C. 12-17.