Управління інтелектуальними активами

Аналіз стану світової системи інтелектуальної власності. Основні аспекти державної політики інтелектуальної безпеки України на сучасному етапі її розвитку. Визначення основних загроз у сфері інтелектуальної власності, рекомендації по їх нейтралізації.

Рубрика Государство и право
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 01.03.2014
Размер файла 23,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЛАН

ВСТУП

І. ВАЖЛИВІСТЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В ЕПОХУ ТЕХНОГЛОБАЛІЗМУ. ВСЕСВІТНЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ (ВОІВ)

ІІ. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ В УКРАЇНІ

ІІІ. ІНСТРУМЕНТИ ЗАХИСТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Останнім часом в нашій країні стосовно інтелектуальної сфери в різних колах все частіше використовується поняття інтелектуальної безпеки. І хоча воно знаходиться у стадії формування, під ним найчастіше розуміють стан захищеності інтелектуальної сфери країни. Поява цього поняття - наслідок поступового усвідомлення суспільством важливості інтелекту для гармонійного розвитку держави, забезпечення його конкурентоспроможності на світовій арені.

Проблема наразі полягає в тому, що інтелектуальна власність хоча і повинна приносити відчутний доход, однак не завжди забезпечує його на практиці. Необхідної умовою для отримання прибутку є використання власності, введення її у господарський обіг. Результати науково-технічної діяльності можуть бути представлені у вигляді ідеї, яка ще не має ніякого матеріального втілення. Законне введення у господарський обіг результатів науково-технічної діяльності, у тому числі й об'єктів інтелектуальної власності, є можливим лише після оформлення у встановленому державою порядку прав власності. Інакше захист від недобросовісної конкуренції, як і відносини із передачі прав з одержанням матеріальної користі, стають неможливими.

На жаль, більшість вітчизняних фахівців у галузях права та економіки не розуміють ще повною мірою значення внеску об'єктів інтелектуальної власності у процес виробництва і реалізації конкурентоздатної продукції за умов ринкової економіки та, відповідно необхідності їхньої правової охорони. Від розв'язання проблеми створення ефективної системи охорони інтелектуальної власності залежить міцність фундаменту для інноваційної моделі розвитку України, її модернізації, підвищення конкурентоспроможності у світовій соціально-економічній системі. А від цього, у свою чергу, - перспективи створення робочих місць у нових галузях, які визначають обличчя світової економіки ХХІ століття - економіки, що базується на знаннях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняття безпеки вживав ще старогрецький філософ Платон, маючи на увазі відсутність небезпеки або зла.

Аналізу усього спектру зазначених проблем в різних аспектах присвячені праці таких відомих науковців як І.І. Дахно «Патентно-лицензионная работа», «Патентоведение», О.А. Підопригора «Право інтелектуальної власності України», Г.О. Анрощук та Л.І. Работягова «Патентное право: правовая охрана изобретений». Інтелектуальна власність та інтелектуальна безпека на сучасному періоді їх розвитку представлена у роботах П. Крайнєва, В. Жарова, О. Святоцького, П. Цибульова, М. Грановської та багатьох інших.

Метою реферату є розгляд стану світової системи інтелектуальної власності, виявлення основних аспектів державної політики інтелектуальної безпеки України сучасному етапі її розвитку, визначення основних загроз у сфері інтелектуальної власності, вироблення практичних рекомендації по нейтралізації загроз.

І. ВАЖЛИВІСТЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В ЕПОХУ ТЕХНОГЛОБАЛІЗМУ. ВСЕСВІТНЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ (ВОІВ)

Процеси глобалізації глибоко пов'язані з поширенням науково-технічних досягнень у світі. У сучасному середовищі використання результатів науково-технічної діяльності на окремій території світу неможливе. Всі сторони світогосподарського розвитку органічно пов'язані між собою, тому природним є взаємопроникнення результатів наукових здобутків між різними регіонами Землі. Винахідники, що надають інформацію, зацікавлені у цьому процесі завдяки налагодженому механізму отримання плати за користування винаходом у вигляді роялті. У іншій країні, на іншому континенті, на іншому ринку, чи в іншій компанії ці здобутки мають можливість бути використаними з більшою користю, ніж стороною, що їх передає. Нові форми НТП також полягають у спільному створенні та використанні продуктів інтелектуальної власності міжнародними компаніями, у розробці та виконанні міжнародних науково-технічних програм. Інноваційний потенціал будь-якої країни може збільшуватися тільки на основі міжнародного науково-технічного співробітництва [8]. У зв'язку з цим у науку було введено поняття техноглобалізму, що являє собою планетарний процес інтернаціоналізації створення,освоєння, виробничого й комерційного використання, трансферу, поширення технологій [6]. Найбільш сприяє процесу поширення новітніх технологій їх комерціалізація. Як стверджує доктор Сал Кассис'є (США), комерціалізація технологій потребує трьох умов: значних за обсягом баз наукових і технологічних досліджень; венчурного капіталу, що готовий до вкладення в новий продукт; таланту менеджера, готового управляти таким капіталом. Однак, за його думкою, навіть у розвинутих країнах такі умови не завжди виконуються, і це приводить до необхідності втручання у цей процес як держави, так і міжнародних організацій [7].

На збалансування і поширення доступності міжнародної системи власності спрямована діяльність Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) - спеціалізованої установи Організації Об'єднаних Націй. ВОІВ була створена Конвенцією ВОІВ у 1967 р. і одержала мандат від своїх держав-членів на сприяння охороні інтелектуальної власності у всьому світі шляхом співпраці між державами у взаємодії з іншими міжнародними організаціями. Стратегічна спрямованість, бюджет і діяльність ВОІВ визначаються її 184 державами-членами, які засідають у рамках асамблей, комітетів та інших директивних органів. Нині система інтелектуальної власності відіграє критичну роль у формуванні цифрової сфери, мережевого простору. ВОІВ розпочала виконання далекосяжної програми введення цифрового регламенту, що відображає вплив Інтернету та цифрових технологій на систему інтелектуальної власності. У цій програми порушено питання щодо застосування законів інтелектуальної власності до правил проведення торгових та фінансових операцій через Інтернет, дотримання авторських прав у глобальній мережі щодо торгових марок, патентів тощо.

Той факт, що інтелектуальна безпека є найважливішою складовою державної політики, обумовлений низкою причин.

· По-перше, належна державна політика в сфері інтелекту - передумова успішної реалізації стратегічних цілей держави.

· По-друге, ситуація, що сьогодні склалася в Україні, дає підстави говорити про недостатній рівень та неналежну якість інтелектуального забезпечення в різних сферах державної політики.

· По-третє, за своїми наслідками інтелектуальна криза може виявитися куди не безпечнішою, ніж, наприклад, військова, економічна або інформаційна, а її подолання може зайняти декілька десятиліть.

· По-четверте, складність, масштабність і глибина проблеми розвитку і збереження інтелекту виводить її (поряд з екологічними проблемами) у розряд найактуальніших проблем сучасності. Стан інтелектуальної сфери держави визначається, перш за все, кількістю і рівнем підготовки працездатних носіїв наукового інтелекту - підготовлених і працюючих за своєю спеціальністю вчених і людей з вищою освітою, в тому числі у найвищих державних управлінських структурах.

Загрози інтелектуальній сфері виходять як зсередини, так і ззовні. Усередині країни - від окремих фізичних і юридичних осіб (і держави в цілому), діяльність яких значно знижує, а іноді виключає ефективне використання ученими свого наукового інтелекту. Ззовні - діяльність інших держав, що «переманюють» висококваліфікованих фахівців, умисне занижують або дискредитують досягнення наукового інтелекту країни в світовій спільноті.

Від розв'язання проблеми створення ефективної системи охорони інтелектуальної власності залежить міцність фундаменту для інноваційної моделі розвитку України, її модернізації, підвищення конкурентоспроможності у світовій соціально-економічній системі. А від цього, у свою чергу, - перспективи створення робочих місць у нових галузях, які визначають обличчя світової економіки ХХІ століття - економіки, що базується на знаннях. Це і питання створення цивілізованого ринкового середовища, де і підприємці, і споживачі були б надійно захищені від недобросовісної конкуренції, пов'язаної з неправомірним використанням об'єктів інтелектуальної власності, виробництвом фальсифікованих товарів.

ІІ. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ В УКРАЇНІ

Творчість визначається як цілеспрямована інтелектуальна діяльність людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю. Країни з ринковою економікою давно усвідомили значення використання і належної охорони результатів творчої діяльності, об'єднуваних у понятті «інтелектуальна власність», для темпів соціального та промислового розвитку. В Україні цей інститут фактично переживає період становлення, оскільки радянська доктрина цивільного права ґрунтувалася на визнанні та регулюванні авторських прав авторів творів літератури і мистецтва, відкриттів, винаходів та раціоналізаторських пропозицій як таких, що мають головним чином відносний (зобов'язально-правовий), а не абсолютний характер. Відповідно, у радянському законодавстві не вживався термін «інтелектуальна власність». Вперше він був використаний у останні роки існування СРСР - у Законі СРСР від 6 березня 1990 р. «Про власність в СРСР».

Початком становлення українського законодавства про інтелектуальну власність є прийняття Закону «Про власність», який містить спеціальний розділ «Право інтелектуальної власності». Першим спеціальним актом у цій галузі є Закон України від 21 квітня 993 р. «Про охорону прав на сорти рослин». Можна вважати, що саме він заклав початок формування системи спеціального законодавства України про інтелектуальну власність.

З ухваленням в 2003 році базового Закону України «Про основи національної безпеки України» на законодавчому рівні було визначено, що об'єктом національної безпеки є інтелектуальні ресурси суспільства, та визнано розвиток духовності, моральних засад, інтелектуального потенціалу одним із пріоритетних національних інтересів [4].

Стратегія національної безпеки України, затверджена Президентом України у 2007 році, серед принципів забезпечення національної єдності та захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз однією з провідних визначає конкурентоспроможність держави та економічного добробуту населення шляхом всебічного розвитку людського, науково-технічного, інноваційного потенціалів країни. Разом з тим зазначено, що серед низки викликів та загроз національній безпеці серйозною проблемою є некерований відтік за межі держави інтелектуальних та трудових ресурсів, у тому числі у формі трудової міграції [5]. Згідно з такими законами, як Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» [1], Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [2], Закон України «Про електронний цифровий підпис» [3] проводяться відповідні заходи в цій сфері. Змінено статус України зі статусу «Пріоритетної іноземної країни» щодо торговельних санкцій у зв'язку з порушенням прав інтелектуальної власності на статус країни, що належить до «Переліку країн пріоритетного спостереження» (Priority Watch List) в рамках списку «Special 301».

Порушення права інтелектуальної власності можливе:

· у формі дій (посягання на право інтелектуальної власності);

· у формі бездіяльності (невизнання права інтелектуальної власності органами, через які у встановлених законом випадках має проводитися легітимація результатів інтелектуальної, творчої діяльності);

· у змішаній формі (невизнання права інтелектуальної власності з наступним незаконним використанням тим же суб'єктом результатів чужої інтелектуальної, творчої діяльності).

Порушенням права інтелектуальної власності визнається також ввезення на митну територію України виробів (товарів), в яких використано об'єкти права інтелектуальної власності, що захищаються на території України, без дозволу суб'єкта права інтелектуальної власності, з порушенням цього права незалежно від того, захищалися чи захищаються ці об'єкти в країнах походження.

Водночас навіть за наявності ознак порушення права інтелектуальної власності, дії, які законом визнаються правомірними, порушеннями права інтелектуальної власності не визнаються.

Порушником права інтелектуальної власності може бути фізична або юридична особа. Вина порушника для кваліфікації дій чи бездіяльності як таких, що є порушенням права інтелектуальної власності, значення не має.

Матеріальним наслідком порушення права інтелектуальної власності є поява контрафактних виробів, тобто продукції (товарів), вироблених з використанням об'єкта права інтелектуальної власності і реалізованих в межах України з порушенням права на них. Контрафактними вважаються також вироби, які виготовлені законно, але розповсюджені з порушенням права суб'єкта інтелектуальної власності.

Низькі стандарти захисту інтелектуальної власності в Україні значною мірою визначаються браком кваліфікованих фахівців у цій сфері, позаяк вона вимагає досить великого обсягу специфічних знань. Нарешті, слід відзначити, що серед головних причин недостатнього рівня ефективності охорони інтелектуальної власності українських фізичних і юридичних осіб за кордоном фахівці найчастіше називають «відсутність у держави коштів на патентування та здійснення реєстраційних процедур за кордоном» (54,8% відповідей експертів), «низький рівень правової культури в країні» (46,6%), «відсутність належних знань й інформації про порядок захисту інтелектуальної власності за межами України» (45,2%).

ІІІ. ІНСТРУМЕНТИ ЗАХИСТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Найважливішим інструментом захисту інтелектуальної власності є ліцензування та патентування, тобто реєстрація та видача патентів і ліцензій на право користування товарними знаками, ноу-хау, комерційними таємницями, промисловими зразками різного роду, винаходами і відкриттями, найновішими технологіями виробництва специфічної та стандартизованої продукції та іншим інтелектуальним капіталом, що знаходиться у розпорядженні однієї компанії чи фірми.

Термін «ліцензія» в перекладі з латинської (лат. licentia) означає дозвіл здійснювати яку-небудь діяльність і в зв'язку з цим використовується в найрізноманітніших сферах економіки. Продаж ліцензій дозволяє суттєво прискорити процес освоєння нового ринку і хоча б частково відшкодувати власні витрати на дослідження і розробки винаходів.

Охорона прав винахідника здійснюється й за допомогою патентів. Патент (від латинського patens - свідоцтво, грамота) - це документ, який засвідчує визнання державою технічного вирішення винаходом і закріплює за особою, якій він виданий (патентовласником), виключні права на його винахід. Патент видається державним патентним відомством винахіднику чи ж його правонаступнику (право на службовий винахід звичайно належить підприємцю) по його заяві, розглянутій у відповідності з процедурою, встановленою законодавством даної країни. Строк дії патенту також встановлюється національним законодавством (переважно 15 - 20 років). Виключне право патентовласника полягає в наданні йому монопольного права на застосування винаходу (це також називається штучною монополією). Практично усі крупні фірми мають патентні фонди або ж користуються послугами відповідних організацій. За оцінками спеціалістів, біля 80% інформації, яка знаходиться в патентах, неможливо знайти в будь-яких інших джерелах.

Торгова марка (trademark) - зареєстроване у встановленому порядку і оригінально оформлене художнє позначення, котре служить для розпізнавання товарів одних підприємств від однорідних товарів інших підприємств. Це оригінальні назви і слова, окремі види упаковок, художні композиції і малюнки в поєднанні з буквами, цифрами, словами чи без них. Для ідентифікації послуг застосовуються знаки обслуговування. Торгова марка повинна бути простою, виразною, легко запам'ятовуватися для того, щоб ця марка асоціювалась у споживача з одним визначеним виробником, з якістю, властивостями товарів чи надаваних послуг. Торгова марка не повинна бути схожою на марки інших підприємств і вводити в оману споживача товарів.

Промисловий зразок (industrial design) - нове художньо-конструкторське вирішення виробу, котре визначає його зовнішній вигляд, відповідає вимогам технічної естетики і дає позитивний ефект. За допомогою промислового зразка встановлюється монополія на форму (орнамент) продуктів праці.

Авторські права (copyright) поширюються на будь-які творчі витвори незалежно від форми, призначення і переваг витвору (лекції, доклади, статті, брошури, книги, технічні описи, інструкції по експлуатації, ілюстрації довільного вигляду, малюнки, плакати, фотографії і т.п.). Ці права означають, що без згоди автора чи його правонаступників ніхто не може ні в якому вигляді відтворювати або тим чи іншим способом використовувати охоронювані правом об'єкти. Авторські права охороняються національними законами, а на міжнародному рівні - Бернською конференцією 1886 року і Всесвітньою конвенцією 1952 року.

Наряду з патентними ліцензіями існують і безпатентні ліцензії на ноу-хау (know-how) - непатентовані науково-технічні досягнення і виробничий досвід конфіденційного характеру - власник яких володіє природною монополією на відміну від власника запатентованого об'єкту.

ВИСНОВКИ

Враховуючи усе вищезазначене, серед державних пріоритетів у сфері інтелектуального забезпечення вбачається доцільним виділити наступні:

- зміцнення взаємозв'язку науки і суспільства;

– реструктуризація мережі наукових організацій;

- якісне кадрове забезпечення і соціальна політика в науковій сфері;

- підвищення інноваційної активності;

- розвиток інформаційного забезпечення;

- міжнародна науково-технічна співпраця;

- вдосконалення нормативно-правової бази науки;

- належне фінансове забезпечення.

Серед заходів, які необхідно здійснити для регулювання процесу «витоку розумів», можна назвати наступні: продовжувати і розширювати співпрацю, у тому числі в рамках програм міжнародних організацій і зарубіжних фондів, упорядкувати давно тривалу підготовку нормативних документів у сфері регулювання прав на інтелектуальну власність. Щодо наукової діаспори за кордоном, не займатися активним поверненням учених назад, а пропонувати їм брати участь в розробці актуальних наукових проблем на користь країни, спрямовувати більш значні, ніж сьогодні, кошти на оновлення і розвиток лабораторної і приладової бази досліджень. Резерви підвищення таких витрат є, у тому числі за рахунок перегляду пріоритетів фінансування із бюджетних асигнувань.

інтелектуальний власність безпека загроза

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України № 80/94 -- ВР від 5 липня 1994 р. «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» // Відомості Верховної Ради України. -- № 31. -- 1994. -- Ст. 286.

2. Закон України № 376912 від 23 грудня 1993 р. «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» // Відомості Верховної Ради України -- № 7. -- 1994. -- Ст. 32.

3. Закон України № 852 - IV від 22 травня 2003 р. «Про електронний цифровий підпис» -- Відомості Верховної Ради України -- № 36. -- 2003. -- Ст. 276.

4. Закон України № 964-ІV - ВР від 19 черв. 2003 р. «Про основи національної безпеки України» // Офіц. вісн. України. -- 2003. - № 29. -- С. 38.

5. Указ Президента України №105/2007 «Про Стратегію національної безпеки України» від 12 лют. 2007 р.: // Офіц. вісн. України. -- 2007. -- № 11. -- С. 7.

6. Бочан І.О. Глобальна економіка : підруч. / І.О. Бочан, І.Р. Михасюк. -- К.: Знання, 2007. -- 403 с.

7. Мине Грейди. Революция в злектронном бизнесе: какими будут компании и рынки в XXI веке / Грейди Мине, Давид Шнайдер ; [пер. с англ.] -- М. : Альпина Паблишер, 2001.-- 280 с.

8. Поручник А.М. Інноваційний потенціал України та його реалізація в міжнародному науково-технічному співробітництві. // Міжнародна економічна політика. -- № 1. -- 2004. -- С. 124--128.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Сутність інтелектуальної власності та види її порушень. Аналіз сучасного стану системи охорони інтелектуальної власності в Україні. Виявлення недоліків та проблем в законодавчій базі. Державна політика у сфері правової охорони інтелектуальної власності.

    курсовая работа [222,8 K], добавлен 25.11.2012

  • Суть інтелектуальної власності - закріплених законом прав, які є результатом інтелектуальної діяльності в науковій, літературній, художній, промисловій галузях. Міжнародно-правові акти з питань інтелектуальної власності та державна система управління нею.

    реферат [300,6 K], добавлен 11.10.2011

  • Етапи становлення державної системи охорони інтелектуальної власності в Україні, її структура та установи. Ефективність захисту прав у сфері інтелектуальної власності. Міжнародні установи і законодавство з питань у сфері охорони промислової власності.

    курсовая работа [60,8 K], добавлен 09.07.2009

  • Інноваційний розвиток, його роль та вплив на економічне зростання. Проблеми і перспективи розвитку системи охорони інтелектуальної власності України. Функціонування патентної системи. Структура державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

    реферат [93,4 K], добавлен 14.02.2013

  • Інститут інтелектуальної власності. Економіко-правовий зміст та структура інтелектуальної власності. Аналіз правотворення у сфері інтелектуального розвитку країни. Пріоритетні напрями оптимізації правового регулювання сфери інтелектуальної діяльності.

    реферат [44,3 K], добавлен 27.09.2014

  • Філософсько-правовий аспект інтелектуальної власності в сучасному світі. Дослідження особливостей розвитку феномену постмодерну. Обґрунтування нових напрямів інтелектуальної власності. Сучасний етап розвитку інноваційних відносин в українській державі.

    статья [31,6 K], добавлен 11.09.2017

  • Роль і значення інтелектуальної власності в суспільстві. Сучасний стан законодавчої бази в сфері інтелектуальної власності в Україні, його проблеми, співвідношення з правом власності на річ, перспективи розвитку та рекомендації щодо її вдосконалення.

    реферат [47,6 K], добавлен 17.10.2009

  • Поняття інтелектуальної власності. Загальні відомості про патентну інформацію та документацію. Відповідальність за порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності. Міжнародні договори, конвенції та угоди у сфері інтелектуальної власності.

    учебное пособие [1,2 M], добавлен 12.12.2011

  • Право інтелектуальної власності в об'єктивному розумінні, його основні джерела та види. Ключові об'єкти та інститути права інтелектуальної власності. Суб’єктивні права інтелектуальної власності. Поняття і форми захисту права інтелектуальної власності.

    презентация [304,2 K], добавлен 12.04.2014

  • Стадія ґенези права інтелектуальної власності. Розгалуження авторського права і промислової власності. Основні властивості інтелектуальної власності та її пріоритетне значення. Удосконалення системи патентного права. Поняття терміну "товарний знак".

    реферат [23,2 K], добавлен 15.07.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.