Сучасний український парламентаризм

Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади в Україні. Роль парламенту в державі. Особливості Верховної Ради як парламенту. Загальні положення організації парламенту. Засідання Верховної Ради: порядок надання слова, прийняття рішень.

Рубрика Государство и право
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 25.11.2011
Размер файла 42,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

24

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

Розділ 1. Верховна Рада України -- єдиний орган законодавчої влади в Україні. Роль парламенту в державі. Особливості Верховної Ради як парламенту

Розділ 2. Особливості Верховної Ради як парламенту
2.1 Загальні положення організації парламенту
2.2 Сессії Верховної Ради
а) Розпорядок роботи
б) Чергові і позачергові сессії
в) Порядок денний сессії
2.3 Засідання Верховної Ради
а) Порядок надання слова
б) Прийняття рішень
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
парламент верховна рада
Сучасний парламент - це найвищий орган народного представництва, що виражає суверенну волю народу, покликаний регулювати найважливіші суспільні відносини головним чином шляхом ухвалення законів, здійснюючий контроль за діяльністю органів виконавської влади і вищих посадовців. Парламент володіє і багатьма іншими повноваженнями. Він формує інші самі найвищі органи держави, наприклад в деяких країнах обирає президента, утворює уряд, призначає конституційний суд, ратифікує міжнародні договори, укладені урядом, оголошує амністію і т.і. Конституционное право зарубежных стран/за ред. Чиркина В.Е. - М.: Юристъ, 1997г. с. 236
Нині парламенти діють у понад 160 країнах світу. За змістом діяльності вони є насамперед органами законодавчої влади, легіслатурами (від латинського Lex -- закон). Водночас у їх діяльності значне місце посідають й інші, окрім законодавчої, функції, зокрема представницька, установча, парламентського контролю, бюджет-но-фінансова, міжнародних зв'язків тощо.

Парламенти як інститути державної влади за формою є всенародними зборами (конгресами, асамблеями) або зборами представників народу (депутатів). Це своєрідні постійно діючі форуми, зібрання, на яких обговорюються і вирішуються найважливіші суспільні та державні справи- Вони мають різні назви -- Верховна Рада (Україна), Федеральні збори (Росія, Швейцарія), Конгрес (США), стортинг (Норвегія), альтинг (Ісландія), Генеральні кортеси (Іспанія), Генеральний конгрес (Мексика), кнесет (Ізраїль), Національні збори (Єгипет), Все-китайські збори народних представників тощо, -- але для усіх них властиві загальні принципи парламентаризму.

Сучасний парламентаризм характеризується наявністю кількох усталених видів парламентів, що різняться своїм статусом, порядком формування, структурою, функціями та іншими ознаками. Зокрема, за своїм статусом розрізняють парламенти президентських парламентських, і змішаних (напівпрезидентських, парламентсько-президентських) республік та монархій.

Статус парламентів країн з президентською формою правління визначається жорстоким розподілом влад в організації державної влади; це характерно для США та ряду країн Латинської Америки (Бразилія, Венесуела, Мексика та ін.). У цих країнах не існує інститутів розгарантією проти диктатури. Організація влади на засадах парламентаризму дає можливість залучити до участі в управлінні державою найбільш підготовлених дгія цього представників народу. Парламенти діють від імені народу, виражають його волю й інтереси.

На відміну від органів виконавчої і судової влади, органи законодавчої влади приймають свої рішення відкрито, публічно. Парламенти теж допускають помилки. Але безсумнівним є те, що без парламентів, без парламентаризму -- демократія неможлива. Тому питання нині полягає не у доцільності парламентаризму як такого, а у його вдосконаленні.

Розвиток сучасного українського парламентаризму здійснюється у руслі зазначених вище загальносвітових процесів і тенденцій. Одночасно йому властиві і певні національні особливості. Вони обумовлені не тільки специфікою сучасних соціально-економічних процесів і державного устрою України. Важливе значення тут мають також історичні передумови і традиції становлення українського парламентаризму.

Так як від роботи Верховної Ради залежить і наше із вами життя то тема цієї роботи являється актуальною, тому що саме від роботи і виконання депутатами своїх обов'язків залежить наше соціальне й матеріальне становище, як окремого громадянина так і всього народу.

Об'єктом цієї роботи являється законодавча гілка влади, тобто Верховна Рада України, яка є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Організація роботи парламенту є предметом моєї курсової роботи.

Ця тема в науковій літературі освячена и представлена такими

Відомими науковцями як: професор Тодика Ю.М., Тацій В.Я., Погорілка В.Ф., Шаповал В.М., Чиркин В.Е., Волков.В.Д., Гринюк Р.Ф., Щебетун И.С, Сташків Б.І.

Метою являється розкрити і описати роботу Верховної Ради України і депутатів.

Для досягнення мети треба вирішити низку поставлених задач:

1.Визначити роль парламенту в державі

2. Визначити загальні положення організації парламенту

3. Визначити організацію сессії Верховної Ради

4. Визначити розпорядок роботи

5. Описати чергові і позачергові сессії

6. Визначити порядок денний сессії

7. Розібрати засідання Верховної Ради

8. Визначити порядок надання слова

9. Описати прийняття рішень

Джерелами данної роботи є твори таких авторів, як: професор Тодика Ю.М., Тацій В.Я., Погорілка В.Ф., Шаповал В.М., Чиркин В.Е., Волков.В.Д., Гринюк Р.Ф., Щебетун И.С, Сташків Б.І.

В даній роботі застосовувалась низка методів для вирішення поставленої проблеми: Метод аналіза використовувся для класифікації видів.

Структура даної роботи обусловлена цілями і задачами роботи і складається з вступу, основної частини і висновку. Основна частина складається з двух розділів. Перший розділ розповідає про Верховну Раду України, а другий описує саме організацію роботи парламенту.

1. Верховна Рада України -- єдиний орган законодавчої влади в Україні. Роль парламенту в державі

Нині в Украіні не існує інших органів законодавчої влади - загальнонаціональних або місцевих - крім Верховної Ради.

У системі розподілу влади обов'язковою складовою є законодавчий орган, який з додержанням спеціальної процедури приймає найважливіші юридичні акти, що мають вищу юридичну силу, -- закони; звідси й назва -- законодавча влада. Загальна традиційна назва таких органів -- парламент.

Основними функціями парламентів і їх палат вважаються представницька, законодавча, установча, парламентського контролю, фінансова зовнішньополітична та деякі інші; але всеж приоритетним і основним завданням парламенту будь-якої країни є створення і вдосконалення законів. Законодавча влада затверджує бюджет (тобто прибутки і видатки держави), контролює його виконання, має право контролю за діяльністю уряду. Характерними рисами діяльності парламентів є те, що вони формуються шляхом виборів, працюють на постійній основі протягом певного визначеного законом часу. Свої рішення парламенти приймають колегіально, шляхом голосування.

Верховна Рада України є загальнонаціональним органом державної влади, оскільки наділена правом представляти весь український народ - громадян України всїх національностей і виступати від імені свого народу.

Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій”.

За структурою розрізняють два види парламентів - однопалатні та двопалатні. Двопалатні (бікамерні), як правило, характерні для великих демократичних та федеративних держав (США, Велика Британія, Італія, Німеччина та ін.); однопалатні (монокамерні) парламенті переважно властиві унітарним державам з числа середніх і малих за розміром, а також країнам, які розвиваються.

Порядок організації і діяльності більшості парламентів (парламентська процедура) визначається, як правило, конституціями і регламентами, які приймаються самими парламентами або їх палатами. Ці документи регулюють організацію сесій, порядок проведення засідань, голосування і прийняття рішень, порядок підтримання порядку під час проведення засідань, процедури здійснення окремих парламентських функцій і повноважень.

2. Особливості верховної ради як парламенту

Значну увагу в характеристиці вищих органів держави приділяють парламентам, які розглядають як органи законодавчої влади, а іноді і як такі, що своєю діяльністю формально забезпечують функціювання і саме саме існування вищих інших органів держави. Відомо, цо немало конституцій було прийнято парламентами або за їхньою безпосередньою участю, і саме конституції утворюють правову основу для існування і функціонування всього державного механзму. Конституційне право зарубіжних країн, за ред. Шаповала В.М. - К.:АртЕк, 2000г. С127

Згідно Конституції український парламент має однопалатну структуру і називається Верховна Рада України. Верховна Рада є єдиним органом законодавчої влади в країні. До складу Верховної Ради входить 450 депутатів, 225 обираються по одномандатних округах, а 225 -- за списками кандидатів в депутати від політичних партій, виборчих блоків партій по багатомандатному виборчому округу на основі пропорційного представництва строком на 4 года Парламентарі обираються на основі загального, прямого, рівного виборчого права шляхом таємного голосування. Термін повноважень народних депутатів -- 4 роки. Можливо повторне обрання необмежене число раз (законом це не регламентується). Депутатом може бути вибраний громадянин, що має право голосу, проживаючий в Україні останні 10 років перед виборами і якому виповнився на день виборів 21 рік. Вибори у Верховну Раду повинні проводитися в останню неділю березня четвертого року повноважень парламенту. Найближчі вибори у Верховну Раду пройдуть 29 березня 1998 року. Проте Конституція передбачає можливість проведення дострокових виборів (ст. 77). Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р

На першій сесії після виборів депутати обирають Голову Верховної Ради України (спікера), першого заступника і заступника Голови (віце-спікерів). Голова Верховної Ради веде пленарні засідання, організовує підготовку питань до розгляду, підписує акти, прийняті Верховною Радою, організовує роботу апарату парламенту і виконує функцію представлення Верховної Ради у відносинах з іншими органами державної влади в Україні і органами влади інших країн.

Верховна Рада затверджує перелік своїх комітетів і обирає їх голів. Комітети повинні здійснювати законопроектну роботу, підготовку до розгляду різноманітних питань, віднесених до парламентської компетенції. Кожний депутат, відповідно до власного вибору, професійними інтересами працює в одному з парламентських комітетів. В кінці 1996 року колишні постійні депутатські комісії ще не були перетворені в комітети. У Верховній Раді діє поки 23 постійні комісії. Серед них комісії по правовій політиці і судово-правовій реформі, молоді, спорту і туризму, науці і народній освіті, культурі і духовності, законності і правопорядку, по міжнародних справах і ін.

Верховна Рада може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань. Для проведення розслідування з питань, що представляють суспільний інтерес, парламент створює за ініціативою не менше ніж 150 депутатів спеціальні слідчі комісії. Виходячи з концепції розділення влади висновки і пропозиції таких тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду.

Відповідно до Регламенту Верховної Ради (законом про внутрішнє функціонування парламенту), кожний народний депутат України має право, погодившися з особистими політичними поглядами і симпатіями, записатися для участі в роботі партійної фракції або більш широкого об'єднання депутатов--депутатской групі. Регламент встановлює норму в 25 депутатів для реєстрації депутатської фракції або групи И.Я. Тодоров, Э.А. Чередниченко. Стр. 57-58..

2.1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Порядок діяльності Верховної Ради України, її органів та

посадових осіб визначається Конституцією України,

Регламентом, законами України про постійні комісії Верховної Ради України, статус народного депутата України, іншими законодавчими актами.

Регламент Верховної Ради України має силу закону, який встановлює порядок скликання і проведення сесій Верховної Ради України, її засідань, формування органів державної влади, визначає законодавчу процедуру, порядок здійснення контрольної діяльності, процедуру окремих видів діяльності Верховної Ради, її органів і організацій, народних депутатів, посадових осіб та інші процедури, а також функції органів Верховної Ради України та її посадових осіб, які випливають з їх повноважень, встановлених Конституцією України.

Робота Верховної Ради України ведеться державною мовою.

У разі, коли промовець не володіє державною мовою, він має право виступати іншою мовою. Про свій намір виступити іншою мовою промовець завчасно повідомляє головуючого на засіданні у заяві на виступ, якщо бажає, щоб було забезпечено переклад його виступу на українську мову. Секретаріат Верховної Ради забезпечує переклад його виступу на українську мову.

Засідання Верховної Ради, її Президії, постійних та тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради є відкритими і гласними, за винятками, встановленими цим Регламентом і Законом України про постійні комісії Верховної Ради України. На засіданнях Верховної Ради можуть бути присутніми громадяни на визначених для них місцях і за попереднім записом, який веде Секретаріат Верховної Ради. Заявки на запис подаються не пізніш як за добу до засідання. За рішенням Верховної Ради, яке приймається після скороченого обговорення більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості, можуть проводитися її закриті засідання для розгляду конкретно визначених питань. На закритому засіданні Верховної Ради мають право бути присутніми Президент України, члени Кабінету Міністрів України, інші особи, уповноважені від органів, що мають право законодавчої ініціативи, а також особи, присутність яких визначена Президією Верховної Ради необхідною для розгляду відповідного питання.

Верховна Рада після можливого скороченого обговорення наприкінці закритого засідання приймає рішення щодо публікації, поширення протоколу, стенографічного бюлетеня та інших матеріалів цього засідання.

Верховна Рада не менш як 1/3 голосів або підписів депутатів від їх фактичної кількості може вимагати присутності на засіданні будь-якого державного службовця. Посадові особи, яких обирає, призначає чи затверджує Верховна Рада, викликаються безпосередньо, а підлеглі їм службовці викликаються через них, крім випадків, встановлених законом, коли вони викликаються безпосередньо.

Комісія Верховної Ради або її голова можуть запросити державних службовців, експертів, фахівців на засідання Верховної Ради, на яких розглядаються питання, що опрацьовуються цією комісією або стосуються її предметної діяльності. Державні службовці запрошуються через керівників відповідного органу, установи, організації. Особи, присутні на засіданнях Верховної Ради та її органів, повинні утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається на засіданні, і не порушувати порядок. У разі порушення порядку їх за розпорядженням головуючого на засіданні може бути випроваджено з приміщення, де відбувається засідання.

2.2 СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ

а) РОЗПОРЯДОК РОБОТИ

Верховна Рада проводить свою роботу сесійно. Відкриття сесії Верховної Ради оголошується головуючим на засіданні на початку першого пленарного засідання Верховної Ради, яке проводиться в перший день роботи сесії. Сесії Верховної Ради складаються з пленарних засідань Верховної Ради і засідань постійних та інших комісій Верховної Ради, що проводяться у період між пленарними засіданнями. Комісія Верховної Ради або її робоча група може проводити своє засідання одночасно з пленарними засіданнями Верховної Ради у тому разі, коли законопроект визнано невідкладним, чи за дорученням Верховної Ради, якщо в цей час пленарне засідання не пов'язане з прийняттям рішень, проведенням виборів, призначенням або затвердженням посадових осіб.

За пропозицією Президії Верховної Ради, погодженою з Погоджувальною радою депутатських груп і фракцій Верховна Рада на початку кожної сесії після можливого скороченого обговорення визначає орієнтовну дату закриття даної сесії, а в кінці сесії - дату відкриття наступної.

Верховна Рада може доручити окремим комісіям Верховної Ради продовжити їх роботу після закінчення сесії. Головуючий на засіданні оголошує закриття сесії на підставі рішення Верховної Ради, прийнятого безпосередньо перед закриттям. У разі запровадження режиму воєнного, надзвичайного чи іншого стану, пов'язаного з обмеженням конституційних прав громадян, сесія Верховної Ради без прийняття спеціального рішення продовжується до його припинення. За звичайних обставин перший і третій тижні місяця сесійного періоду відводяться для пленарних засідань Верховної Ради, другий - для роботи комісій Верховної Ради, четвертий - для роботи депутатів у виборчих округах, їх самостійної роботи, пов'язаної із здійсненням депутатських повноважень, а також для роботи комісій за дорученнями Верховної Ради.

У сесійний період щотижнева робота Верховної Ради та її комісій починається у вівторок о 10 годині і закінчується у п'ятницю о 14 годині. У сесійний період чергові засідання Президії Верховної Ради проводяться в понеділок з 16 години. У сесійний період робочий день Верховної Ради та її комісій починається о 10 годині і триває до 18 години з перервою з 12 години до 12 години 30 хвилин і з обідньою перервою з 14 до 16 години.

Засідання Верховної Ради або її робочого органу може бути продовжено головуючим на засіданні понад визначений у ч.2 цієї статті робочий час не більше ніж на 15 хвилин. Інші одноразові зміни часу роботи можуть здійснюватися, якщо за це без обговорення проголосувала більшість депутатів від їх фактичної кількості. За звичайних обставин рішення про продовження пленарного засідання після 18 години приймається Верховною Радою не пізніш як на ранковому засіданні того ж дня.

б) ЧЕРГОВІ І ПОЗАЧЕРГОВІ СЕСІЇ

Президія Верховної Ради заздалегідь повідомляє депутатів про час скликання і місце проведення чергової сесії Верховної Ради. Постанова Президії Верховної Ради про скликання чергової сесії Верховної Ради публікується не пізніш як за 30 днів до її відкриття. Проекти законів, постанов та інші документи надсилаються депутатам не пізніш як за 10 днів до початку чергової сесії Верховної Ради, за винятком випадків, коли встановлені більш тривалі терміни.

У разі, коли до дати відкриття чергової сесії Верховної Ради Президія Верховної Ради не повідомляє депутатів про скликання чергової сесії Верховної Ради, депутати збираються самі на наступний день.

Позачергові сесії Верховної Ради скликаються за ініціативою осіб і органів, визначених Конституцією України. Мотивовані пропозиції про скликання позачергової сесії Верховної Ради, підписані ініціаторами, надсилаються Президії Верховної Ради з зазначенням питань і, за звичайних обставин, з проектами документів, розгляд яких пропонується; при цьому підпис депутата не може бути відкликано.

в) ПОРЯДОК ДЕННИЙ СЕСІЇ

Порядок денний чергової сесії Верховної Ради включає два розділи: перший - питання, які повністю підготовлені для включеннядо розкладу пленарних засідань Верховної Ради; другий - питання, підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комісіям Верховної Ради та відповідним органам.

До першого розділу порядку денного сесії Президією Верховної Ради за погодженням з Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій) включаються лише ті питання, документи щодо яких підготовлені згідно з вимогами цього Регламенту. Відповідні головні комісії Верховної Ради подають Президії Верховної Ради свої висновки щодо готовності закріплених за ними для підготовки і доопрацювання питань і пропозиції про включення їх до того чи іншого розділу порядку денного сесії.

Проект порядку денного сесії Верховної Ради готується Президією Верховної Ради спільно з Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій) і повідомляється депутатам не пізніш як за 10 днів до відкриття чергової сесії.

До проекту порядку денного чергової сесії регулярно включаються звіти органів, посадових осіб, які Верховна Рада відповідно створює, утворює, обирає, призначає чи затверджує (крім органів і посадових осіб судової влади).

За звичайних обставин до проекту порядку денного позачергової сесії вносяться лише ті питання, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання позачергової сесії. Пропозиції до проекту порядку денного сесії вносяться особами та органами, які мають право законодавчої ініціативи, не пізніш як за місяць до відкриття чергової сесії. Президія Верховної Ради організовує їх попередній розгляд, з тим щоб додержати визначений строк. Пропозиції до порядку денного сесії, внесені пізніш як за місяць до відкриття чергової сесії або під час чергової сесії, виносяться на розгляд Верховної Ради для включення до порядку денного сесії після їх попереднього розгляду.

Проект порядку денного сесії, сформований відповідно до вимог, обговорюється і затверджується в цілому Верховною Радою більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості. Рішення про включення питання до ще не затвердженого в цілому порядку денного сесії приймається, якщо за нього проголосувало не менш 1/3 депутатів від їх фактичної кількості, за винятками, встановленими законом. Якщо за наслідками голосування Верховної Ради питання до порядку денного сесії не включено, то воно вважається відхиленим. Рішення про виключення питання з ще не затвердженого в цілому порядку денного приймається не менш як 2/3 голосів депутатів від їх фактичної кількості. Рішення про зміну чи виключення питання з затвердженого в цілому порядку денного приймається не менш як 2/3 голосів депутатів від їх фактичної кількості. У разі, коли з зазначеного питання є пропозиція Погоджувальної ради депутатських груп (фракцій), рішення щодо неї приймається без обговорення більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості. Більшістю голосів Верховна Рада може прийняти мотивоване рішення про відкладення розгляду питання затвердженого порядку денного сесії на наступну чергову сесію; таке рішення може прийматися не більше одного разу щодо одного і того ж питання порядку денного, за винятком питань про ратифікацію або денонсацію міжнародних договорів. Прийняття рішення з питання затвердження державного бюджету не може відкладатися на наступну сесію, якщо це за висновком Президента України призведе до перешкод в бюджетному регулюванні. Відкладене питання порядку денного може бути розглянуто на позачерговій сесії.

Питання про розгляд законопроекту (іншого акта) автоматично виключається з порядку денного сесії Верховної Ради у разі відхилення законопроекту (іншого акта) Верховною Радою, а також у разі офіційного опублікування прийнятого відповідного закону (чи введення в дію відповідного іншого акта).

2.3 ЗАСІДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ

а) ПОРЯДОК НАДАННЯ СЛОВА

Час, який надається для доповіді, не може бути менше 10 хвилин, співдоповіді - 5 хвилин і заключного слова - 3 хвилини.

Виступаючим у обговоренні надається час тривалістю 3 хвилини; для повторних виступів у обговоренні, для виступів за процедурою скороченого обговорення, а також для виступів щодо постатейного голосування проектів законів, інших актів, для заяв, внесення запитів, резолюцій, виступів в "різному" - 3 хвилин; для виступів щодо кандидатур, процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, запитань, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок - 2 хвилини.

Для надання слова всім промовцям з певного виду виступів, на більш тривалий час, ніж встановлено Верховна Рада приймає рішення без обговорення більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості. У разі необхідності головуючий на засіданні може на прохання окремого промовця та за згодою більшості депутатів, які взяли участь у голосуванні, продовжити йому час для виступу.

Якщо виступ промовця повторює те, що вже виголошували інші промовці під час обговорення даного питання, і головуючий на засіданні вважає, що Верховна Рада отримала з цього питання достатню інформацію, він може звернутися до промовця з проханням скоротити або закінчити виступ. За звичайних обставин час розгляду питання порядку денного не може перевищувати 45 хвилин, якщо інше не встановлене рішенням, прийнятим більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Верховна Рада може визначити загальний час ля обговорення питання, після акінчення якого головуючий на засіданні припиняє надання слова.

Якщо в ході обговорення з'ясується, що визначеного часу недостатньо, Верховна Рада без обговорення може прийняти процедурне рішення про збільшення часу для обговорення.

Для організації обговорення окремих питань порядку денного за зверненням головуючого на засіданні або на пропозицію, підтриману більшістю депутатів, які взяли участь у голосуванні. Погоджувальна рада депутатських груп (фракцій) може встановити сумарний час для виступу представників кожної депутатської групи (фракції) пропорційно кількісному складу відповідної депутатської групи (фракції), але не менше 10 хвилин. Внесений Погоджувальною радою депутатських груп (фракцій) такий погоджений регламент виступів представників від депутатських груп (фракцій) ставиться на голосування без обговорення і приймається більшістю голосів депутатів, які взяли участь у голосуванні.Списки промовців із зазначенням послідовності і тривалості виступу кожного депутата подаються на ім'я головуючого на засіданні уповноваженими представниками відповідних депутатських груп (фракцій). Якщо депутатська група (фракція) вичерпала свій сумарний час для виступів, головуючий відмовляє депутатам від цієї депутатської групи (фракції) в наданні слова. У цьому разі депутати можуть подавати пропозиції, але при цьому обгрунтування пропозиції не оголошується. Запис на виступ з трибуни з будь-якого питання порядку денного пленарного засідання в межах часу, здійснюється в день розгляду відповідного питання порядку денного на основі розкладу пленарних засідань сесії за особистою письмовою заявою народного депутата на ім'я головуючого на засіданні. У заяві вказується: від якої депутатської фракції (групи) або комітету уповноважений виступити народний депутат чи він виступає особисто. Заяви реєструютьсяАпаратом Верховної Ради кожного дня пленарних засідань з 9 до 18 години в журналі реєстрації встановленого зразка. Народному депутату повідомляється реєстраційний номер виступу, а інформація про черговість виступів заноситься до комп'ютерної бази даних і висвітлюється на інформаційному табло в залі засідань після оголошення головуючим про розгляд даного питання порядку денного.

Запис на виступ з питання "Різне" здійснюється після оголошення головуючим на засіданні про перехід до розгляду цього питання. Черговість виступів формується: за допомогою електронної системи із застосуванням генератора випадкових чисел без урахування належності народних депутатів

України до депутатських фракцій (груп).

Черговість виступів з місця з будь-якого питання порядку денного пленарного засідання формується за допомогою електронної системи з урахуванням належності народних депутатів України до депутатських фракцій (груп) і визначається за допомогою генератора випадкових чисел з дотриманням почергових виступів представників різних депутатських фракцій (груп) у порядку зменшення відповідно до їхнього кількісного складу. Список народних депутатів, записаних на виступ з місця, висвітлюється на моніторах Голови Верховної Ради, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради, на моніторах пультів народних депутатів, а також на інформаційному табло електронної системи в залі засідань.

У списку бажаючих виступити прізвище одного і того ж народного депутата України з кожного виду запису на виступ може міститися лише один раз. Без запису на виступ з місця може надаватися слово для обгрунтування пропозицій або поправок, внесених у письмовій формі, якщо на цьому наполягає народний депутат або представник іншого суб'єкта права законодавчої ініціативи.

Без запису на виступ з місця за усним зверненням перед оголошенням припинення обговорення надається слово:

1) з мотивів голосування;

2) для оголошення процедурного питання;

3) для репліки;

4) для внесеної окремої думки народного депутата.

Для розгляду окремих питань порядку денного пленарного засідання Верховна Рада своїм рішенням може встановити інший порядок надання слова. Президент України, Прем'єр-міністр України або уповноважені ними особи, а також особи, затвердження, призначення яких на посади здійснюється Верховною Радою чи за її згодою, мають право в будь-який час брати слово для виступу з обговорюваного питання, якщо воно стосується кола їх діяльності, або для постановки відкладального питання та питання про неприйнятність, але не більше двох разів з одного питання на одному і тому ж засіданні.

Якщо особа, виступила з обговорюваного питання після припинення обговорення або після закінчення часу, відведеного для виступів, то обговорення вважається відкритим знову. Якщо такий виступ відбувся в ході обговорення, то депутатська группа (фракція), яка вичерпала свій час на обговорення питання отримує додатково 1/4 частину того часу, що їй надавався для виступів, але не менше 5 хвилин.

Кожна з депутатських груп (фракцій) має гарантоване право на постановку запитання доповідачу (співдоповідачу), а також на виступ одного свого представника з питання чи пропозиції, які мають ставитися на голосування.

Депутату, який вніс пропозицію чи поправку, на його прохання надається слово для виступу.

На пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозволу головуючого на засіданні. Головуючий на засіданні надає слово депутатам з дотриманням черговості, встановленої для промовців на підставі їх заяв про надання слова, з забезпеченням чергування виступів на підтримку і не на підтримку обговорюваної пропозиції та забезпеченням виступів від різних депутатських груп (фракцій) пропорційно їх кількісному складу, якщо інше не встановлено цим Регламентом. Головуючий на засіданні за погодженням з Верховною Радою може визначити іншу черговість виступаючих.

Депутату, який не зареєструвався слово для будь-яких виступів, крім заяви, не надається.

1. Депутат у будь-який момент може відмовитися від свого запису на виступ. Він може передати своє право на виступ іншому депутату або помінятися з ним чергою, повідомивши про це письмово Секретаріат Верховної Ради. У разі відсутності депутата в момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова, якщо не передав свого права на виступ.

Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання та надає слово для запитань депутатам від різних зареєстрованих депутатських груп (фракцій) по черзі на засадах рівності. Депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю. Виступаючим у обговоренні запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на засіданні.

1. Доповіді, співдоповіді, виступи не у скороченому обговоренні, заяви, запити виголошуються з трибуни.

2. За звичайних обставин виступ промовця не переривається.

3. Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської групи (фракції) зазначає і її назву.

б) ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

Рішення Верховної Ради з будь-якого питання приймається на її пленарному засіданні після його обговорення. Рішення Верховної Ради може прийматися без подальшого обговорення на пленарному засіданні, якщо жоден з народних депутатів України не заперечує на пленарному засіданні проти цього. Винесенню питання на розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради передує його підготовка у відповідних комісіях Верховної Ради, за винятком випадків, зазначених в цьому Регламенті.

Голосування здійснюється депутатами особисто в залі засідань Верховної Ради або у відведеному для таємного голосування місці біля залу для засідань. Пропозиція або проект акта, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. Таке відхилення проекту акта заноситься до протоколу пленарного засідання як рішення Верховної Ради і у разі необхідності оформляється відповідною постановою Верховної Ради, якщо інший спосіб відхилення не вимагається законом.

Закон України, постанова Верховної Ради та інше рішення (крім процедурного або зазначеного в законі окремо) вважаються прийнятими, якщо після їх обговорення на пленарному засіданні за них проголосувала більшість від фактичної кількості народних депутатів України, повноваження яких визнані і не припинені достроково у встановленому законом порядку.

Рішення про прийняття, зміну і доповнення до Конституції України вважається прийнятим, якщо після його обговорення за нього проголосувало не менш як 2/3 депутатів від складу Верховної Ради, визначеного в Конституції. Голосування з цих питань проводиться поіменно.

Рішення про застосування заходів для забезпечення присутності депутатів на засіданнях Верховної Ради та її органів, а також про перенесення дати чи часу засідання приймаються більшістю голосів депутатів, присутніх на засіданні, незалежно від їх кількості.

Рішення з процедурних питань приймаються більшістю голосів депутатів, які взяли участь у голосуванні (тобто подали голоси "за", "проти" або "утримався"), за винятком випадків, прямо зазначених в Регламенті і законах.

Рішення з процедурних питань приймаються після їх обговорення за скороченою процедурою. Процедурними вважаються питання, що стосуються визначення способу розгляду питань на засіданні Верховної Ради, а також зазначені в Регламенті як такі. Процедурні питання не потребують їх попередньої підготовки в комісіях Верховної Ради. Якщо виникає сумнів, чи запропоноване до розгляду питання є процедурним, рішення про це без обговорення приймається Верховною Радою більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості.

Прийняття рішень з процедурних та організаційних питань роботи Верховної Ради, спрямованих на одноразове відхилення від закріплених у Регламенті положень, можливість прийняття яких зазначена в Регламенті, здійснюється без обговорення, більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості; такі рішення можуть прийматися без попередньої підготовки в комісіях Верховної Ради. Верховна Рада може скасувати своє рішення з дотриманням законодавчої процедури чи, відповідно, процедури прийняття інших актів крім випадків, зазначених в законі.

У ході розгляду законопроекту чи іншого питання переголосування пропозицій чи поправок здійснюється Верховною Радою після проведення нового обговорення; при цьому допускається проведення обговорення за скороченою процедурою, крім випадків прийняття рішень щодо Конституції, коли обговорення проводиться в повному обсязі.

Рішення Верховної Ради, включаючи питання щодо персонального обрання, призначення, затвердження, надання згоди на призначення на посади чи до складу колегіальних органів або відкликання чи звільнення з посади, припинення повноважень посадових осіб (чи колегіальних органів) приймаються шляхом відкритого фіксованого (поіменного) голосування картками за допомогою електронної системи підрахунку голосів, крім випадків, передбачених чинним законодавством України. Відкрите голосування за допомогою електронної системи підрахунку голосів здійснюється у режимі фіксації (в тому числі роздрукуванням) персональних результатів голосування кожного депутата.

Рішення про обрання на посаду судді безстроково приймається шляхом відкритого фіксованого голосування більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України. Поіменне голосування проводиться за пропозицією будь-кого з депутатів, підтриманою не менш як 1/3 депутатів, які взяли участь у голосуванні. На голосування ця пропозиція ставиться першою серед інших пропозицій щодо способу голосування. Дані про результати поіменного голосування роздруковуються відразу після голосування і надаються Секретаріатом Верховної Ради уповноваженим представникам депутатських груп (фракцій) за їх зверненням, а також депутатам для ознайомлення за їх зверненням. Дані про результати поіменного голосування заносяться до стенографічного бюлетеня засідання, якщо Верховна Рада не менш як 2/3 голосів депутатів від їх фактичної кількості не прийме іншого рішення.

Верховна Рада не може приймати рішення про введення в дію законів, постанов та інших актів, які суперечать Конституції України, ратифікованим міжнародним договорам чи угодам та чиним законам.

Висновок

Підбиваючи загальний ітог пройденої роботи треба зазначити що всі цілі роботи достигнуті і задачі виконані.

На сьогоднішній день парламенти є рушійним фактором демократичного розвитку держав і гарантією проти диктатури. Організація влади на засадах парламентаризму надає можливість залучити до участі в управлінні державою найбільш підготовлених до цього представників народу. Парламенти діють від імені народу, виражають його волю та інтереси. На відміну від органів виконавчої і судової влади, органи законодавчої влади приймають свої рішення відкрито, публічно. І хоча не можна не визнати, що й парламенти припускаються помилок, але ж безсумнівним є те, що без парламентів, без парламентаризму існування демократії неможливе. Тому питання сьогодні полягає не в доцільності парламентаризму, а в його вдосконаленні. Розвиток сучасного українського парламентаризму здійснюється у руслі загальносвітових процесів і тенденцій. Одночасно йому притаманні й певні національні особливості, які зумовлено не тільки специфікою сучасних соціально-економічних процесів і державного устрою України, але й історичними передумовами та традиціями становлення парламентаризм в нашій державі. В даній роботі були розглянуті у загальних рисах функції та принципи роботи парламентів, з акцентом на парламентській процедурі (відповідно до обраної теми роботи

Як підсумок, відмітимо, що Верховна Рада України - український парламент - є єдиним органом, який належить до законодавчої гілки державної влади в нашій державі. Його конституційний склад становлять 450 депутатів, які обираються на загальних, рівних, прямих виборах строком на чотири роки. Кожен депутат незалежно від того, як він був обраний, представляє у парламенті народ України в цілому, а не лише виборців свого округу чи прихильників його політичної партії. Верховна Рада України працює сесійно. Це означає, що робочий рік парламенту поділений на два періоди (сесії), розмежовані так званими "парламентськими канікулами". У свою чергу, сесії поділяються на періоди, протягом яких відбуваються пленарні засідання парламенту, на яких Верховна Рада України обговорює різноманітні питання і приймає відповідні рішення, депутати працюють у парламентських комітетахта у виборчих округах.

Список використаної літератури

1. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р.

2. Конституційне право України/за ред.професора Тодики Ю.М., професора Журавського В.С. - К., 2008г.

3.. Конституційне право України / за ред. Тація В.Я., Погорілка В.Ф., Тодики Ю.М. - К., 2007г.

4. Конституційне право України/за ред. Професора Погорілка В.Ф.- К., 2007г

5. Конституційне право зарубіжних країн/за ред. Шаповала В.М. - К.,АртЕк, 2010г

6. Конституционное право зарубежных стран/под ред. Чиркина В.Е. - М.: Юристъ, 1997г.

7. Конституційне право України як галузь права/ за ред. Тодики Ю.М. - Х., 1995г

8. Теорія держави та права/ за ред. Копєйчикова В.В., Колодія А.М., Лисенкова С.Л. - К., Юрінком Інтер, 2008г.

9. Конституційне право України/ за ред. Кравченко В.В. - К., 2002г.

10. Конституционное право Украины/ сост.: Волков.В.Д., Гринюк Р.Ф., Щебетун И.С. - Донецк, 2010

11. Конституційне право України/ за ред. Сташківа Б.І.-Чернігів, 2007г.

12. Конституційне право зарубіжних країн/ за ред. Георгіца А.З.- Чернівці, 2000г.

13. Конституционное право/ под ред.И.Я. Тодорова, Э.А. Чередниченко

14. Органи державної влади/ за ред. Погорілка. В.Ф. - К., 2007г.

15. Регламент Верховної Ради України вiд 27.07.1994

Размещено на Allbest


Подобные документы

  • Поняття та система функцій Верховної Ради України. Представницька місія в системі парламенту. Загальна характеристика законодавчої функції ВРУ. Установча функція як напрямок діяльності парламенту. Особливості і форми здійснення парламентського контролю.

    контрольная работа [32,2 K], добавлен 06.09.2016

  • Функції та принципи роботи парламенту - єдиного органу, який належить до законодавчої гілки державної влади. Його Конституційний склад. Організація роботи Голови ВРУ, народного депутата, депутатських фракцій, комісій та комітетів Верховної Ради України.

    курсовая работа [44,8 K], добавлен 01.12.2010

  • Вибори як визначальний захід у формуванні Верховної Ради. Віковий ценз депутатів. Організаційно-правова форма діяльності Верховної Ради. Вплив трансформаційних процесів соціуму на організацію та функціонування Верховної Ради України на початку ХХІ ст.

    реферат [32,5 K], добавлен 20.09.2010

  • Порядок формування Верховної Ради України та робота її апарату. Функції та компетенція, форми та методи роботи Верховної Ради. Організація роботи комітетів. Проекти законодавчих актів та законодавчі пропозиції, що вносяться на розгляд суб'єктами права.

    курсовая работа [51,7 K], добавлен 14.06.2011

  • Склад Верховної Ради України. Офіційний статус народного депутата України. Вибори народних депутатів України. Права і обов’язки народних депутатів України. Внутрішня організація Верховної Ради України. Компетенція Верховної Ради України. Основні завдання

    курсовая работа [43,1 K], добавлен 24.12.2004

  • Організація, повноваження, порядок діяльності комітетів Верховної Ради України. Роль комітетів в державному апараті. Комітети як організаційні форми діяльності Верховної Ради. Список комітетів ВРУ. Діяльність парламентських комітетів в зарубіжних країнах.

    курсовая работа [34,3 K], добавлен 09.12.2010

  • Місце Верховної Ради України в системі державної влади України. Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. Призначення Всеукраїнського референдуму про довіру Президентові. Прийняття Конституції країни 28 червня 1996 року та її вдосконалення.

    курсовая работа [35,8 K], добавлен 18.04.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.