Підсумовуючи все вищесказане можемо сказати, що існує величезна кількість факторів, що ускладнюють кваліфікацію такого виду злочину як розголошення комерційної таємниці.

Висновки

В умовах науково-технічного прогресу інформація стає об'єктом специфічних суспільних відносин, що виникають з приводу її створення, накопичення, зберігання, обробки та використання, набуває товарного вигляду. Формування, обробка та використання інформаційних ресурсів здійснюється в процесі інформатизації різних галузей людської діяльності шляхом застосування сучасних інформаційних технологій.

Значення інституту комерційної таємниці для цивілізованих ділових відносин важко переоцінити. У країнах з налагодженим механізмом правового регулювання бізнесу він розроблений теоретично і практично. В Україні інститут комерційної таємниці поки що знаходиться на стадії становлення, і для вітчизняного законодавства його розробка актуальна як ніколи. Дана проблема існує не тільки і не стільки у високих сферах державних відносин, скільки у звичайному, повсякденному житті українського бізнесу. Відсутність достатнього правового регулювання негативно дається взнаки на динаміці розвитку приватного сектору економіки, знижуючи, наприклад, надходження інвестицій.

Варто також зауважити, що багато спеціалістів відмічають слабкість юриспруденції розвинутих країн відносно захисту підприємств від промислового шпіонажу. Дається взнаки відсутність достатньої кількості законів, які б забезпечували належний захист від викрадачів секретних знань і даних. Особи, які викрадають інформацію подібного роду, знаходяться у вигідному становищі, оскільки, як правило, ризикують отримати декілька місяців позбавлення волі за діяння, вчинивши які, військовий шпигун був би розстріляний. Винагорода ж за промисловий шпіонаж є значно більшою. Неадекватні закони обмежують суди і надають їм мало шансів у переслідуванні тих, хто займається діяльністю подібного роду.

Попри те, що на сучасному етапі розвитку міжнародних відносин створені відповідні міжнародно-правові механізми охорони комерційної таємниці, й правові норми щодо її захисту, які містяться в міжнародно-правових актах, стали невід'ємним елементом систем забезпечення інформаційної та економічної безпеки держав взагалі та збереження комерційної таємниці національних суб'єктів, зокрема [21, c. 115], здобутками економічного шпіонажу як сфери таємної діяльності по збиранню, аналізу, зберіганню і використанню особливо цінної конфіденційної інформації стають навіть захищені таким чином відомості, що становлять комерційну таємницю, як один з основних важелів балансування світового ринку та дієвий засіб запобігання порушенням нормальної конкуренції в міжнародних і національних масштабах .

Характерною рисою економічної політики розвинутих країн стає подальше співробітництво державних і недержавних структур для просування товарів своїх виробників на світових ринках. У її реалізації беруть участь спецслужби і приватні фірми. Застосовуються підкуп, шпіонаж, дезінформація та інші незаконні способи отримання інформації, що становить конфіденційний інтерес і комерційну цінність.

Не менш небезпечні тенденції в галузі інформаційної безпеки спостерігаються на внутрішньому українському ринку. Останнім часом збільшилося число протиправних посягань на конфіденційну інформацію, що належить комерційним організаціям.

Нова хвиля злочинів, як прогнозують криміналісти-аналітики, буде пов'язана з іншим, «цивілізованим», етапом боротьби корпорацій за сфери впливу. Замовні вбивства залишаться позаду, боротьба ж набуде вигляду замовних викрадень комерційної таємниці, крадіжок ноу-хау. Збитки в подібних випадках будуть вимірюватися (і вже вимірюються) мільйонами доларів.

Методика розслідування незаконного збирання та розголошення комерційної таємниці в умовах сьогодення є недостатньо розробленою у практичному і теоретичному аспектах. Першочерговою причиною цього є суперечливість національного законодавства, яке врегульовує інститут комерційної таємниці, встановлює кримінальну відповідальність за незаконне збирання та розголошення такого роду відомостей. Подібний стан законодавчої регламентації захисту від злочинних посягань у даній сфері, висока латентність даного виду злочинів, рідкі випадки звернення потерпілих до уповноважених органів, складнощі збирання доказів та деякі інші причини породжують існування мізерної кількості кримінальних справ, які порушуються за фактами незаконного збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю, за фактами розголошення комерційної таємниці, і, тим більше, справ цієї категорії, які доходять до суду.

Наявні згадування у вітчизняній і зарубіжній літературі з приводу розглядуваної тематики стосуються, здебільшого, рекомендацій щодо забезпечення збереженості та нерозповсюдження інформації, що становить комерційну таємницю; деякою мірою висвітлюються питання кримінально-правової, кримінологічної та криміналістичної характеристик подібних злочинів.

Отже, розроблення окремої методики розслідування незаконного збирання і розголошення комерційної таємниці є актуальним завданням.

З цією метою необхідно дослідити механізм вчинення злочинів даного виду, узагальнити сучасний зарубіжний і вітчизняний досвід їх розслідування, основи організації і управління розслідуванням; проаналізувати існуючі і надати нові пропозиції щодо вдосконалення криміналістичних рекомендацій щодо організації і тактики проведення окремих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів на початковому та подальшому етапах розслідування, системи тактичних і технічних засобів, способів і прийомів ефективного розкриття, розслідування і попередження незаконного збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю, а також розголошення комерційної таємниці.

Список використаної літератури

1. Конституція України / ВВР, 1996, № 30, ст. 141.

2. Кримінальний кодекс України / ВВР, 2001, № 25-26, ст. 131.

3. Кримінальний кодекс України. - К.: Атіка, 2002. - 160 с.

4. Господарський кодекс України / ВВР, 2003, № 18, ст. 144.

5. Господарський кодекс України. - К.: ВЕЛЕС, 2004. - 164 с.

6. Закон України «Про державну таємницю» / ВВР, 1994, № 16, ст. 93.

7. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» / ВВР, 1996, № 36, ст. 164.

8. Закон України «Про захист економічної конкуренції» / ВВР, 2001, № 12, ст. 64.

9. Закон України «Про інформацію» / ВВР, 1992, № 48, ст. 650.

10. Кодекс України про адміністративні правопорушення / ВВР, 1984, № 51, с. 1122.

11. Sіxth Unіted Nаtіоns Cоngress оn Рreventіоn оf Crіme аnd the Treаtment оf Оffenders. - New Yоrk, 1981. - Р. 68-69.

12. Sіxth Unіted Nаtіоns Cоngress оn Рreventіоn оf Crіme аnd the Treаtment оf Оffenders. - New Yоrk, 1986. - Р. 13.

13. Международное частное право: Учеб. / Л.П. Ануфриева, К.А. Бекяшев, Г.К. Дмитриева и др.: Отв. ред. Г.К. Дмитриева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М., 2004. - 320 с.

14. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. - К.: Каннон, А. С. К., 2001. - 1104 с.

15. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. С.С. Яценка. - К. : А. С. К., 2002. - 936 с.

16. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. В. М. Коссака. - К.: Істина, 2004. - 976 с.

17. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / За відповід. ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Т. 1. - 832 с.

18. Никифоров Г.К., Азнакаев Г.Н. Защита коммерческой тайны. - К.: Юринформ, 1994. - 88 с.

19. Носік Ю. Міжнародно-правова охорона комерційної таємниці // Право України. - 2004. - № 11. - С. 131-132.

20. Олейников В.В. Делайте бизнес надёжным и безопасным. - Рыбинск, 1997. - 448 с.

21. Радутний О. Кримінальна відповідальність за незаконне збирання, використання або розголошення комерційної таємниці // Право України. - 2002. - № 3. - С.110-113.

22. Радутний О.Е. Інформація як предмет злочину (на прикладі аналізу окремих складів) // Проблеми законності. Вип. 37: Респ. міжвід. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 1999. - С. 181-189.

23. Радутный А.Э. О субъекте преступления, предусмотренного ст. 148-7 УК Украины / Актуальні проблеми юридичної науки: Тези доп. та наук. повідомлень Наук. конф. молодих учених та аспірантів / За ред. проф. М. І. Панова. - Харків: Нац. юрид. акад.. України, 2000. - С. 82-85.

24. Салтевський М.В. Криміналістика (у сучасному викладі): Підручник. - К.: Кондор, 2005. - 588 с.

25. Скригонюк М.І. Криміналістична термінологія: Навчальний посібник. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2003. - 125 с.

26. Степанов И. Шпиономания или обыкновенный промышленный шпионаж? // Бизнес и безопасность. - 1997. - № 5. - С. 2-3.

27. Ткачук И.Б. Коммерческая тайна: организация защиты, расследование посягательств. - М.: Щит-М, 2000. - 165 с.

28. Цивільний кодекс України / ВВР, 2003, № 40-44, ст. 356.

Размещено на Аllbest.ru