Участь юридичних служб у дисциплінарній практиці митних органів

Рішення товариського суду може бути оскаржене зацікавленими особами протягом 10 днів з дня його винесення до профспілкового комітету підприємства, який може залишити це рішення без змін, або скасувати його і повернути матеріали справи в той же товариський суд на новий розгляд, або припинити провадження по справі. Рішення товариського суду про накладення громадського стягнення діє протягом одного року. Якщо протягом року працівник не вчинив нового правопорушення або антигромадського проступку, він вважається таким, що не має громадського стягнення.

В окремих випадках накладення на працівника громадського стягнення має досить принципове значення. Так, відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України звільнення працівника за порушення трудової дисципліни можливе в разі застосування до нього дисциплінарних і громадських стягнень. Постало питання про те, які громадські організації мають право накладати громадські стягнення, що можуть бути враховані при розірванні трудового договору за цією підставою. Свого часу Пленум Верховного Суду України у пункті 23 Постанови від 6 листопада 1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснив, що при звільненні працівника за порушення трудової дисципліни можуть врахуватися ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.

Заохочення - важливий засіб впливу на посадових осіб митної служби і зміцнення службової дисципліни, що реалізується у формі заходів матеріального та морального стимулювання, які застосовуються до посадових осіб митної служби за сумлінне ставлення до своїх службових обов'язків.

Заохочення застосовуються до посадових осіб митної служби за сумлінне ставлення до своїх службових обов'язків. Норма цієї статті не враховує того, що Статут допускає можливість залучення посадових осіб митної служби до виконання роботи, яка виходить за межі їх повноважень. Однак те, що посадова особа сумлінно виконує не лише обов'язки, які вона зобов'язана виконувати згідно з вимогами актів законодавства, відомчих нормативно-правових актів та своєї посадової інструкції, а й інші завдання, свідчить тільки на її користь і тому заслуговує на заохочення.

Виходячи з викладеного, заохочувати посадових осіб митної служби треба за сумлінне ставлення до виконання ними не тільки своїх службових обов'язків, а й іншої роботи, наприклад у разі тимчасового переведення чи заміщення тимчасово відсутнього працівника, а також до виконання різного роду разових завдань, не пов'язаних з основною діяльністю цих осіб. Зрештою, підставою для заохочення може бути навіть вдалий виступ на конкурсі художньої самодіяльності, у спортивних змаганнях тощо.

Посадові особи митної служби у межах прав, наданих цим Статутом, заохочуються за зразкове виконання покладених на них службових обов'язків, бездоганну службу, активність та ініціативність, виявлені під час виконання своїх службових обов'язків.

За значні трудові досягнення та виявлення самовідданості, мужності, героїзму і відваги посадові особи митної служби можуть бути представлені до присвоєння почесних звань та нагородження державними нагородами.

Попередній розгляд питань, пов'язаних із нагородженням державними нагородами, здійснює утворена при Президентові України Комісія державних нагород та геральдики, Положення про яку затверджено Указом Президента України від 11.04.00 №583.

Стаття 14. До посадових осіб митної служби можуть бути застосовані такі види заохочень:

1) оголошення подяки;

2) нагородження грошовою премією;

3) нагородження цінним подарунком, іменним подарунком;

4) нагородження грамотою, почесною грамотою;

5) занесення прізвища до Книги пошани Державної митної служби або відповідного митного органу;

6) зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення;

7) нагородження відомчими відзнаками.

Щодо оформлення застосування заохочень наказами й занесення відомостей про заохочення до трудової книжки відповідають нормам частини другої статті 144 КЗпП. Крім того, занесення до трудової книжки відомостей про заохочення передбачено пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.93 за №110 (зі змінами).

Однак, на відміну від частини другої статті 144 КЗпП, не міститься норми щодо оголошення наказу про застосування заохочення в урочистій обстановці. Вона передбачає лише доведення відомостей про заохочення до відома колективу митного органу, не уточнюючи при цьому спосіб доведення, тобто, не виключає можливості оголошення наказу про заохочення в урочистій обстановці, але й не зобов'язує до цього. Незважаючи на це, оголошення наказу про заохочення в урочистій обстановці у будь-якому випадку є доцільним, оскільки це є додатковим позитивним стимулом як для заохочуваної особи, так і для всього колективу митного органу.

Іншою відмінністю є те, що вона не передбачає занесення відомостей про нагородження грошовою премією до трудових книжок працівників. Це виглядає не логічним, адже нагородження грошовою премією - це таке саме заохочення, як і решта. Крім того, ця обставина сукупно з попередньою фактично усуває видиму різницю між поточною премією як додатковим видом заробітної плати й премією, якою працівник нагороджується в порядку дисциплінарного заохочення.

Стаття 14 Статуту не передбачає також занесення до трудових книжок працівників і відомостей про зняття з них раніше накладених стягнень.

До прийняття Статуту заохочення за успіхи в роботі, а також дисциплінарні стягнення застосовувалися до посадових осіб митної служби в порядку, визначеному КЗпП. Про заохочення йдеться в статті 143 КЗпП. Що ж до дострокового зняття дисциплінарного стягнення, то це передбачено частиною другою статті 151 КЗпП. Ця стаття входить до групи статей (147 - 152), предметом правового регулювання яких є порядок застосування дисциплінарних стягнень. Відповідно до частини третьої цієї самої статті протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються. Усе це можна пояснити тільки тим, що за КЗпП дострокове зняття дисциплінарного стягнення заохоченням не вважається, інакше б виходило, що норми частин другої та третьої статті 151 КЗпП суперечать одна одній. З огляду на це підстав для занесення до трудової книжки працівника відомостей про дострокове зняття дисциплінарного стягнення досі не було.

З віднесенням зняття раніше накладеного стягнення до числа заохочень виникла парадоксальна ситуація. З одного боку, відомості про заохочення повинні бути занесені до трудової книжки працівника. З іншого боку, занесення до трудової книжки відомостей про зняття дисциплінарного стягнення розкриває факт застосування цього стягнення, тоді як відповідно до статті 38 Статуту до трудової книжки не заносяться відомості про застосування дисциплінарних стягнень. Саме тому, напевно, законодавець і визначив, що відомості про заохочення у вигляді зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення до трудової книжки не заносяться.

Таке рішення не позбавлене певних недоліків.

По-перше, виходячи з ієрархії заохочень, дострокове зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення має надзвичайно велику вагу. Незважаючи на це, відомості про нього, на відміну від відомостей про менш серйозні заохочення, до трудової книжки не заноситься, що виглядає нелогічним.

По-друге, цілком імовірною є ситуація, коли, крім дострокового зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення, посадова особа не матиме інших заохочень. У цьому разі її трудова книжка не міститиме взагалі ніяких відомостей про заохочення.

Висновки

Дисциплінарна практика є основним та найбільш дієвим механізмом забезпеченім законної діяльності державних службовців. Однак сучасний стан нормативно-правового регулювання дисциплінарної практики митних органів є незадовільним, не відповідає сучасним вимогам реформування державної служби. Вдосконалення правового регулювати дисциплінарної практики державних службовців є нагальною потребою. Забезпечити належне нормативно-правове регулювання можна шляхом створення дисциплінарного законодавства для державних службовців і прийняття єдиного нормативного акта, наприклад дисциплінарного кодексу, який би встановлював єдину процедуру дисциплінарного провадження, вичерпний перелік підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності чи надання заохочень та систему дисциплінарних стягнень та заохочень. Зазначений нормативно-правовий акт повинен бути єдиним дисциплінарним законом у сфері державної служби і має застосовуватись до державних службовців будь-яких категорій.

Список використаних джерел

1. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. - К.: Вид. дім «Ін Юре», 2002. - 668 с.

2. Габричидзе Б.Н. Чернявский А.Г. Служебное право: Учеб. для юрид. вузов. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко». 2003. - 620 с.

3. Державна служба в Україні: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / За заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. В.Б. Авер'янова. - К.: Вид. дім «Ін Юре», 1999. - 272 с.

4. Державне управління: Навч. посіб. / А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський, А.Ю. Расіна, Л.Ю. Гордієнко; За ред. А.Ф.МЕЛЬНИК. - К.: Знання-Прес, 2003. - 343 с.

5. Законодавство України про державну службу, - X.: Ксилон. 2001. - 172 с.

6. Ківаюв Св. Біла Л.Р. Державна служба в Україні: Підручник. - О.: Юрид. літ., 2003. - 368 с.

7. Маттовськті В, Я. Державне управління: Навч. посіб. - 2-і є вид., доп. та перероб. - К.: Атіка, 2003. - 567 с.

8. Ойоленський О.Ю. Державна служба: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2003. - 344 с.

9. Коментар Дисциплінарного статуту митної служби України. Єгоров О.Б., Мельник М.В., Будаков А.Ю. Київ панорама 2006 - 232 с.

10. Старітов Ю.Н. Служебное право: Учебник. - М.: Изд-во БЕК, 1996. - 698 с.

11. Хаеронюк М.І. Дисциплінарні правопорушення і дисциплінарна відповідальність: Навч. посіб. - К.: Атіка. 2003. - 240 с.

Размещено на Allbest.ru