Походження держави

Формалізоване поняття "Східна деспотія", що володіє вищепереліченими ознаками, з певними підставами можна віднести до централізованої імперії Древнього Китаю, і царств Давнього Єгипту.

Давньосхідним суспільствам були відомі також і республіканські державні форми, в яких значну роль відігравали традиції примітивної племінної демократії, наприклад республіки в містах-державах -- Фінікії, Месопотамії. Не відрізнялися деякі східні держави і повним набором вищеперелічених формальних характеристик "східної деспотії".

Правителі Древньої Індії, наприклад, не мали в своєму розпорядженні необмежених законодавчих повноважень. Навіть у великій, відносно централізованій державі Маурьєв (IV - II вв. до н.е.) велике значення мали колегіальні органи державної влади, такі як дорадчий орган при царі -- раджасабха і рада сановників -- мантрипаришад. Однією з найбільш яскравих особливостей імперії Маурьєв було включення в неї напівавтономних республіканських державних утворень -- ган і сангх.

Таким чином, в своєму політичному розвитку країни Древнього Сходу пройшли в цілому загальний шлях -- від невеликих племінних утворень, номових міст-держав до гегемонії-царств, а потім до відносно централізованих імперій, як правило, полиетнічних, що створювалися за рахунок завоювання і анексії своїх сусідів.

Виступаючи як і всяка інша держава, знаряддям соціально-класового панування, давньосхідна монархічна держава була покликана в той же час виконувати функції, пов'язані з координацією розрізненого громадського виробництва, із забезпеченням насущних умов його розвитку. За відсутності або слабкому розвитку ринкових відносин держава з її адміністративно-командним апаратом виконувала особливі контрольно-регулюючі функції, що і забезпечувало виняткове місце і значення управляючої верхівки в східному суспільстві.

Отже, первинні держави -- це, як правило, абсолютні, деспотичні монархії. Іноді вони виникають у зонах поливного землеробства, що потребувало проведення значних громадських робіт (будівництво, експлуатація, захист іригаційних систем і т. ін.) і обумовлювало необхідність існування самостійної публічної влади, групи посадових осіб, які виконували адміністративні функції («общинні чиновники»).

Апарат держави формувався з органів управління родоплемінних об'єднань, а політичне панування було засноване на відправленні громадської функції, громадської посади. Основними факторами виникнення держав, заснованих на «азіатському» способі виробництва, були: необхідність забезпечення земельними угіддями, водою, іригаційними спорудами та іншим вільних хліборобів-общинників; об'єднання для цього значної кількості людей і територій, здійснення єдиного, централізованого керівництва суспільством.

Отже, особливості походження держав східного, азіатського, типу можна подати в такому узагальненому вигляді: 1) основу економічних відносин становила державна форма власності; 2) приватна власність не мала вирішального впливу на економіку; 3) державна влада мала деспотичний характер (на чолі - правитель-деспот), застосовувалося насильство; 4) управлінські функції виконував могутній чиновницький апарат, сформований з родоплемінної знаті; 5) значну частину державного апарату становила спеціальна бюрократія для збирання податків з величезної і комплексної системи зрошення; 6) відбулася сакралізація (освячення) влади, що призвела до застою і нерухомості в суспільстві, яке протягом сторіч не розвивалося (не знало сходження по лінії: рабовласництво, феодалізм, капіталізм). Наприклад, незважаючи на те, що держава в Китаї утворилася задовго до європейських держав (Греції і Риму), його суспільство не зазнало змін, окрім зміни царюючих династій, аж до початку XX ст.

Висновки

Питання про виникнення держави повною мірою можна віднести до числа "вічних". Явище держави ще в глибокій давнині приваблювало уми та примушувало замислюватися філософів та вчених на цим питанням. Чисельні теорії про виникнення держави отримали досить повний огляд в літературі. У кожному окремому суспільстві виникнення держави зумовлювалося своєрідним "набором" причин, бо виникнення держави у кожного народу має свої особливості, характеризується певними рисами які, своєю чергою, залежали від особливостей існування додержавного стану суспільства (географічних, кліматичних, етнічних, релігійних, виробничих тощо). Крім того, виникнення і формування держави - це суспільний процес, який має свою історію та відповідні стадії становлення.

Різноманітність теорій, які намагаються пояснити характер змін у соціальному житті при переході від природного до державно-правового стану суспільства, умови і причини виникнення держави, обумовлена суттєвими розбіжностями у світогляді авторів теорій, різним розумінням самої сутності і призначення держави, впливом відповідної історичної епохи, відсутністю і неможливістю абсолютного знання з даної проблеми. Але всі концепції мають певну пізнавальну цінність і сприяють відновленню більш достовірної картини генезису держави та права.

Отже, винайти загальну теорію виникнення держави, яка б відображала усі без виключення ознаки, які характерні для періодів усіх часів виникнення державоподібних утворень, досить складно, а більшість вчених вважають, що це взагалі не можливо.

На сьогоднішній день ні одна з знаних досі теорій не може охопити всю сукупність причин та умов виникнення держави. Представлені теорії констатують лише причини виникнення конкретних держав у даний проміжок часу, на певній території, місцевості, відображають розвиток якогось народу лише з притаманними йому рисами та особливостями, не враховуючи інших.

Проблеми виникнення, природи, сутності держави і права, їх функціонування, ролі і значення в житті суспільства, державно-правової дійсності і тенденцій її розвитку, політико-правових процесів і їх віддзеркалення в свідомості людей відносяться до числа найскладніших і ключових. Теоретичне осмислення цих проблем -- об'єктивна потреба і необхідна умова наукового управління суспільними процесами.

Нові дані, що з'являються в дослідженнях істориків і фахівців з політичної й правової антропології, значною мірою змінили наукові уявлення про походження держави, хоча в них. як і раніше, багато пробілів і неточностей. Так, Ханнес Віммер у своїй праці аналізує тільки ті підходи й теорії, які підтверджуються історичними й антропологічними даними.

Наявність багатої кількості теорій та концепцій виникнення держави вносить ще більшу плутанину, бо жодна з них не є одностайно визнаною, тією єдиною, згідно якої виникали і будуть виникати держави. Можливо проблематику даного питання було б вичерпано, якби у наявності вчених були достатні дані про той притаманний тільки їй проміжок часу, який передує виникненню кожної держави на цьому місці і серед цих людей з їхньою свідомістю та цінностями. Зі зміною будь-якої з цих ланок починається розвиток державності іншим шляхом у даної народності чи нації.

В цілому, з усього вище викладеного можна зробити висновок, що теорія держави і права, маючи у своєму розпорядженні обґрунтовані теорії виникнення держави, все таки до кінця не зможе розібратися, як же врешті - решт виникла держава. І це питання залишиться тим, на яке не можливо відповісти одностайно. Але їх будуть досліджувати, прагнучи з'ясувати істину, як і будуть з'являтися все нові теорії, так і досліджуватиметься питання виникнення держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. 0снови держави і права : Навч. посіб. / Гусарєв С.Д., Калюжний Р.А. та ін. - К.: Либідь, 1997.-208 с

2. 3абарний Г.Г., Калюжний Р.А., Шкарупа В.К. Основи держави і права : Навч. посіб. - К.: Вид-во Паливода А.В., 2009.- 240 с

3. Андрусяк Т.Г. Теорія держави і права. - Львів : Фонд " Право для України ", 1997.-236 с

4. Білозьоров Є. Юридична відповідальність як передумови правомірної поведінки особи : теоретичні аспекти // Право України.- 2006.- № 1.- С. 50-54.

5. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. К 69 Загальна теорія держави та права: Підручник. - Львів: «Новий Світ-2009», 2003-584 с.

6. Кондрат С.С. Правомірна поведінка та правопорядок : взаємозв'язок та взаємозумовленість // Держава і право : зб. наук, праць.- 2006.- Вип. 31.- С. 35-38.

7. Кондрат С.С. Юридично значуща поведінка : основні концепції : основні концепції та підходи до вивчення // Держава і право : 36. наук, праць. - 2005.- Вип. 30.-С 73-77.

8. Конституція України із змінами , внесеними Законом України від 8 груд. 2004 р. № 2222- IV : Офіц. видання. - К.: Міністерство юстиції України, 2006.- 124 с.

9. Основи держави і права України : Посіб. / За ред. Настюка М.І. - Вид. 2-е, доп. і випр.- Львів : " Вільна Україна", 1994.- 244 с

10. Приступа М.І., Олійник М.П.Основи держави та права : Посіб.- Хмельницький : " Поділля", 2010.- 190 с.

11. Рабінович П.М. Основи загальної держави і права : Навч. посіб. - Вид. 5-е.- К.: Атіка, 2009.- 176 с

12. Скакун О.Ф. Теорія держави і права ( Енциклопедичний курс ) : Підруч.- X.: Еспада, 2006.- 776 с

13. Теорія держави і права: Навч. Посіб. А.М. Колодій, Т33 В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков та інші.; За заг. Ред. С.Л. Лисенкова В.В., Копейчикова - К.: ринком Інтер, 2002-368 с. Бібліогр.: С.-358-364

14. http://referaty.com.ua/ukr/details/4534/

15. http://shpargalka.org.ua/r/1/1433.htm/

16. http://uareferats.com/index.pxp/referat/details/21617

17. http://pravo2.at.ua/publ/pravova_povedinka_pravoporushennja/1-1-0-28

18. Легуша С. Правова діяльність як категорії теорії права.// Право України. -2006. -№1. - С.19-22.

19. Бондаренко Л. питання цивільно-правової відповідальності юридичних осіб публічного права.// Право України. -2006. -№7. - С.100-103

20. Кінаш Я. Трансформація юридичної відповідальності як один із інструментів побудови демократичного суспільства.// Право України. -2011. - №8.-С.106-110.

Размещено на Allbest.ru