Негласні слідчі дії як інститут кримінального процесу

Характеристика суб’єктів, уповноважених проводити негласні слідчі (розшукових) дій. Залучення громадян у слідчих діях. Порядок надання доручень на проведення негласної розшукової дії. Матеріально-правові, процесуальні та фактичні підстави проведення дій.

Рубрика Государство и право
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 12.04.2016
Размер файла 23,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом»

Хмельницький інститут

Імені Митрополита Київського і Всієї України, Предстоятеля Української Православної церкви Блаженнійшого Володимира

Кафедра комерційного та трудового права

Реферат

з

Кримінально-процесуального права

за темою:

«Негласні слідчі дії як інститут кримінального процесу»

Виконав:

Студент гр. БП-32

Жиловський Т.Я.

Науковий керівник:

Літвін Ю.І.

Хмельницький - 2015 р.

Вступ

У світлі прогресивних демократичних тенденцій гуманізації кримінального та кримінального процесуального права основні напрями реформування органів кримінальної юстиції, визначені в рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів», затвердженому Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311/2008, передбачають необхідність кардинальної перебудови вітчизняного кримінального процесуального законодавства. Враховуючи гостру суспільну й державну потребу в реконструкції та розбудові системи кримінальної юстиції, найбільш визначним досягненням, що ознаменувало діяльність Верховної Ради України шостого скликання, стало прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України (КПК України). Втілюючи визначальні гуманістичні ідеї, світові та європейські демократичні цінності у сфері забезпечення основних прав та свобод людини і громадянина, а також сучасний досвід правоохоронної діяльності провідних демократичних країн, новий Кримінальний процесуальний кодекс України пропонує виважену модель роботи повноважних державних органів щодо виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень. Головним здобутком нового кримінального процесуального закону слід вважати чіткий розподіл кримінально-процесуальних функцій між окремими учасниками кримінального судочинства та наявність системи стримувань і противаг, який забезпечуватиме вирішення завдань правосуддя. Проте найбільш революційним кроком законодавця стало впровадження у систему досудового розслідування негласних слідчих (розшукових) дій, що, по суті, є оперативними заходами, спрямованими на конспіративне отримання відомостей про підготовлювані та вчинені злочини з метою їх невідкладного припинення й розкриття.

1. Характеристика суб'єктів, уповноважених проводити негласні слідчі (розшукових) дій

Суб'єктами, уповноваженими на проведення негласних слідчих (розшукових) дій є: слідчі органів прокуратури (на час дії п. 1 розд. XI «Перехідні положення» Кримінально-Процесуального Кодексу [1]), органів внутрішніх справ, органів безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань (з дня початку його діяльності), а також уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України, які проводять негласні слідчі (розшукові) дії за письмовим дорученням слідчого, прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів слідчими під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.

При цьому під уповноваженим оперативним підрозділом слід розуміти оперативний підрозділ, який входить до складу державного органу, визначеного у ст. 246 Кримінально-Процесуального Кодексу, залучений за рішенням керівництва органу до здійснення або участі у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії, а під уповноваженою особою - співробітника (працівника) уповноваженого оперативного підрозділу, залученого за рішенням керівника до проведення або участі у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії, інші особи, залучені за рішенням слідчого, прокурора, оперативного підрозділу.

Слідчий може проводити негласні слідчі (розшукові) дії самостійно, спільно з уповноваженими оперативними підрозділами, залучати до їх проведення інших осіб, а також доручати їх проведення уповноваженим оперативним підрозділам (ч. 6 ст. 246 Кримінально-Процесуального Кодексу).

Порядок надання доручень на проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлюється Інструкцією про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні.

Слідчий, прокурор надсилає доручення керівнику органу, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення і у складі якого знаходяться орган розслідування та/або оперативні підрозділи, уповноважені на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ч. 6 ст. 246 Кримінально-Процесуального Кодексу).

Залежно від злочину, який розслідується, та статусу особи, щодо якої проводиться негласна слідча (розшукова) дія, інших чинників слідчий, за погодженням з керівником органу досудового розслідування відповідного рівня, може доручати проведення негласної слідчої (розшукової) дії керівнику іншого правоохоронного органу, у тому числі того, під юрисдикцією якого не знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, з обґрунтуванням такої необхідності.

У випадку коли матеріали оперативно-розшукової діяльності були використані як приводи та підстави для початку досудового розслідування, доручення на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, як правило, надається оперативному підрозділу, який виявив злочин, але враховуються його повноваження [2].

До доручення слідчого, прокурора додається ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії чи постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

Доручення складається у двох примірниках на офіційному бланку органу досудового розслідування чи прокуратури відповідного рівня.

Доручення повинно бути мотивованим, містити інформацію, яка необхідна для його виконання, чітко поставлене завдання, що підлягає вирішенню, строки його виконання, визначати конкретного прокурора, якому слід направляти матеріали в порядку, передбаченому ст. 252 Кримінально-Процесуального Кодексу. Оперативний підрозділ не має права передоручати виконання доручення іншим оперативним підрозділам.

У дорученні також може визначатись порядок взаємодії між слідчим, прокурором і уповноваженим оперативним підрозділом, а також строки складання протоколів про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії або її проміжного етапу. Керівник органу відповідно до відомчих нормативно-правових актів визначає виконавця - оперативний підрозділ (оперативні підрозділи) [3].

Негласна слідча (розшукова) дія - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж доручається лише відповідним підрозділам органів внутрішніх справ та СБУ.

Прокурор має право заборонити проведення ще не розпочатої негласної слідчої (розшукової) дії, оформивши своє рішення вмотивованою постановою (статті 110, 246, 249 Кримінально-Процесуального Кодексу).

Прокурор зобов'язаний припинити подальше проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому відпала необхідність, та з інших підстав, викладених ним у постанові, що негайно надається керівнику органу, який проводить негласну слідчу (розшукову) дію за дорученням слідчого, прокурора, або слідчому, який проводить зазначені дії безпосередньо (статті 246, 249 Кримінально-Процесуального Кодексу).

Уповноважений оперативний підрозділ для виконання доручення слідчого, прокурора з урахуванням необхідності забезпечення умов для проведення негласних слідчих (розшукових) дій залучає на підставі свого завдання відповідні оперативні та оперативно-технічні підрозділи.

Уповноважені оперативні підрозділи не мають права виходити за межі доручень слідчого, прокурора (ст. 41 Кримінально-Процесуального Кодексу). Вони зобов'язані повідомляти їх про виявлення обставин, які мають значення для кримінального провадження або вимагають нових процесуальних рішень слідчого, прокурора.

Керівник органу, якому доручено виконання негласної слідчої (розшукової) дії, повинен негайно повідомити прокурора та слідчого про неможливість виконання доручення, його затримку з обґрунтуванням причини і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні доручення.

Контроль за дотриманням строків і повноти виконання доручення слідчого, прокурора здійснюється начальником уповноваженого оперативного підрозділу.

За результатами виконання доручення оперативний співробітник (працівник) складає рапорт із зазначенням результатів виконаного доручення, залучених при цьому сил і засобів, а також їх результатів.

Протокол та додатки до нього не пізніше 24 годин після складання надаються прокурору, зазначеному в дорученні. Матеріали, що можуть розшифрувати конфіденційних осіб отримання інформації, не надаються.

2. Залучення громадян у слідчих діях

Згідно зі ст. 275 Кримінально-Процесуального Кодексу під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Використання такої інформації здійснюється за умови гарантування безпеки особі, яка надає таку інформацію.

Сприяння осіб правоохоронним органам на конфіденційній основі є суттю агентурного методу, а він, у свою чергу, становить основний зміст як оперативно-розшукової діяльності, так кримінальної процесуальної в частині проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Цей метод полягає у безпосередньому функціонуванні різних категорій конфідентів у кримінальному середовищі. Це обумовлено замкнутістю такого середовища, блокуванням ним каналів витоку інформації про злочинну діяльність, суворою внутрішньогруповою дисципліною та конспірацією дій злочинців. Завдяки агентурному методу стають можливими одержання відомостей про «супротивника», досягнення цілей виявлення, запобігання й розкриття злочинів, документування злочинних дій. Без такої участі й такої допомоги неможлива успішна боротьба зі злочинністю, забезпечення безпеки суспільства, держави та особи.

Співробітництво осіб з правоохоронними органами повинно мати винятково добровільний характер. При цьому мотивація такого співробітництва може бути різною: і добровільне бажання безоплатно допомогти правоохоронним органам, яке ґрунтується на ідеологічних і моральних переконаннях, і передбачена законом можливість звільнення від кримінальної відповідальності у випадку співробітництва, активного сприяння розкриттю злочинів, відшкодування завданої шкоди, дійового каяття, і прагнення поліпшити умови свого утримування в кримінально-виконавчих установах, і помста, заздрість, конкуренція в злочинному середовищі, особисті симпатії та почуття подяки стосовно конкретного працівника правоохоронних органів, і прагнення до ризику, бажання завдати шкоди конкурентові по бізнесу тощо.

Згода громадян на встановлення співробітництва з правохоронними органами оформлюється, як правило, у письмовій формі у вигляді угоди чи контракту і може мати постійний або тимчасовий характер, а сама участь громадян у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій може мати, залежно від їх бажання та характеру виконуваних завдань, гласний або негласний характер [4].

Сприяння громадян може здійснюватись і на безконтрактній основі. Згода на співробітництво у цих випадках встановлюється:

а) з особистої бесіди з прокурором, слідчим або співробітником оперативного підрозділу;

б) виконання офіційного завдання, що дозволяє усвідомити його зміст і роль у ньому відповідної особи;

в) багаторазового виконання доручень або прохань, які дають підстави для висновку про характер виконуваних дій.

Можна виділити два основні напрями використання допомоги громадян.

Перший напрям - це залучення (раніше найбільш часто вживалося інше поняття - «вербування») і використання громадян як негласних співробітників.

У другому напрямі залучення громадян до сприяння слід виділити два різновиди використання їх допомоги: 1) залучення з метою використання їх пізнань, умінь і навичок та 2) залучення з метою використання громадян як осіб, що фіксують дії осіб, щодо яких проводяться негласні слідчі (розшукові) дії, що дозволяє надалі залучати їх як свідків.

Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру (ч. 2 ст. 275 Кримінально-Процесуального Кодексу).

3. Підстави проведення слідчих дій

слідчий дія розшуковий

У теорії кримінального процесу підстави проведення процесуальних дій, у тому числі слідчих (розшукових) (як гласних, так і негласних) та прийняття процесуальних рішень прийнято поділяти на три групи: матеріально-правові, процесуальні та фактичні [2].

Матеріально-правовою підставою проведення негласних слідчих (розшукових) дій є тяжкість злочину, з розслідування якого здійснюється кримінальне провадження.

Отже, зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частин, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту (ч. 2 ст. 264 Кримінально-Процесуального Кодексу) та установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 Кримінально-Процесуального Кодексу) можуть бути проведені при розслідуванні злочинів будь-якої тяжкості.

Усі інші негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно у кримінальних провадженнях щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 2 ст. 246 Кримінально-Процесуального Кодексу).

Проведення негласних слідчих (розшукових) дій при розслідуванні кримінальних проступків не допускається (ст. 300 Кримінально-Процесуального Кодексу).

Процесуальною підставою здійснення негласних слідчих (розшукових) дій є відповідне рішення, прийняте суб'єктом кримінального провадження в межах його компетенції.

Так, зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частин, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту (ч. 2 ст. 264 Кримінально-Процесуального Кодексу) та спостереження за річчю або місцем (ст. 269 Кримінально-Процесуального Кодексу) проводиться на підставі постанови слідчого або прокурора.

Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 Кримінально-Процесуального Кодексу) здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування або постанови прокурора.

Контроль за вчиненням злочину (ст. 271 Кримінально-Процесуального Кодексу) проводиться виключно на підставі постанови прокурора (ч. 4 ст. 246 Кримінально-Процесуального Кодексу).

Усі інші негласні слідчі (розшукові) дії проводяться на підставі ухвали слідчого судді.

Слід зазначити, що установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 Кримінально-Процесуального Кодексу) та спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 Кримінально-Процесуального Кодексу) у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами I, II, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини КК, можуть бути розпочаті до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді (ч. 1 ст. 250 Кримінально-Процесуального Кодексу) [5].

Усі інші негласні слідчі (розшукові) дії, які проводяться за ухвалою слідчого судді, не можуть бути розпочаті без постановлення такого рішення.

Фактичними підставами проведення негласних слідчих (розшукових) дій є відомості про реальну можливість отримати в результаті їх здійснення доказів, які мають значення для кримінального провадження. Згідно з ч. 2 ст. 246 Кримінально-Процесуального Кодексу усі без винятку негласні слідчі (розшукові) дії проводяться лише у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.

Рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий, прокурор викладає в постанові, яка крім підстав, передбачених ст. 246 Кримінально-Процесуального Кодексу, повинна містити:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) КК України;

3) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія;

4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії;

5) відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію;

6) обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;

7) вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.

Якщо негласна слідча (розшукова) дія здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, слідчий або прокурор складають клопотання про дозвіл на її проведення [6].

Це клопотання повинно відповідати вимогам, зазначеним у ст. 248 Кримінально-Процесуального Кодексу, та матеріалам кримінального провадження, які надаються лише на вимогу слідчого судді для підтвердження необхідності проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 248 Кримінально-Процесуального Кодексу у клопотанні повинно бути зазначено:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) короткий виклад обставин злочину, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання;

3) правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) КК України;

4) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;

5) обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину;

6) вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення;

7) обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в іншій спосіб;

8) відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;

9) обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.

До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.

У клопотанні слідчого, прокурора, а в подальшому - в ухвалі слідчого судді не зазначається уповноважений оперативний підрозділ, який має виконувати негласну слідчу (розшукову) дію, крім випадків, коли установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу та спостереження за особою, річчю або місцем розпочате до постановлення ухвали слідчого судді.

Клопотання слідчого про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії потребує погодження його прокурором.

Розгляд та погодження прокурором клопотання слідчого про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії здійснюється невідкладно з моменту надходження. Прокурором вивчаються матеріали кримінального провадження, які є підставою для прийняття рішення про погодження клопотання. Відмова в погодженні клопотання приймається у формі постанови і не виключає повторного звернення слідчого після отримання додаткових доказів або усунення недоліків, вказаних прокурором у рішенні.

Клопотання слідчого, погоджене прокурором, або клопотання прокурора про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії направляється для прийняття рішення до слідчого судді, яким згідно зі ст. 247 Кримінально-Процесуального Кодексу виступає голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Слідчий суддя зобов'язаний розглянути це клопотання протягом шести годин з моменту його отримання. Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання (ч. 1 ст. 248 Кримінально-Процесуального Кодексу).

Відповідно до ч. 2 ст. 248 Кримінально-Процесуального Кодексу слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

1) вчинено злочин відповідної тяжкості;

2) під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчинили злочин.

Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених Кримінально-Процесуального Кодексу, а також містити відомості про:

1) прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням;

2) злочин, у зв'язку із досудовим розслідуванням якого постановляється ухвала;

3) особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;

4) вид негласної слідчої (розшукової) дії та відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;

5) строк дії ухвали (ч. 4 ст. 248 Кримінально-Процесуального Кодексу).

Постановлення слідчим суддею ухвали про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу [6].

Ухвала слідчого судді щодо відмови в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не оскаржується.

У постанові слідчого, прокурора про прийняття рішення щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у клопотанні до слідчого судді про дозвіл на проведення такої слідчої дії, а також в ухвалі слідчого судді зазначається строк її проведення. Цей строк визначається залежно від виду конкретної дії, необхідності отримання відомостей одноразово чи протягом певного часу, у межах, визначених статтями 246, 249 Кримінально-Процесуального Кодексу.

Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії, яка здійснюється не на підставі ухвали слідчого судді, може бути продовжений:

- прокурором, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням, - до вісімнадцяти місяців;

- керівником органу досудового розслідування, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його або слідчого рішенням, - до шести місяців;

- начальником головного, самостійного управління МВС, Центрального управління СБУ, головного управління, управління МВС, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу СБУ в межах компетенції, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до дванадцяти місяців;

- Міністром внутрішніх справ України, Головою СБУ, головою органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, головою державного бюро розслідувань, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, до вісімнадцяти місяців.

У випадках, коли негласна слідча (розшукова) дія проводиться на підставі ухвали слідчого судді, то строк дії такої ухвали не може перевищувати два місяці (ч. 1 ст. 249 Кримінально-Процесуального Кодексу).

Якщо слідчий, прокурор вважає, що проведення негласної слідчої (розшукової) дії слід продовжити, то слідчий за погодженням з прокурором або прокурор має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про постановления ухвали згідно з вимогами ст. 248 Кримінально-Процесуального Кодексу. При цьому слідчий, прокурор повинні надати додаткові відомості, які дають підстави для продовження негласної слідчої (розшукової) дії.

Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, дозвіл на проведення якої дає слідчий суддя, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбачені ст. 219 Кримінально-Процесуального Кодексу. У разі якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи.

Прокурор зобов'язаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому відпала необхідність (ч. 5 ст. 249 Кримінально-Процесуального Кодексу).

Висновки

Безперечним досягненням нового КПК України є прийняття усталених стандартів роботи правоохоронних органів країн розвинутої демократії, серед яких США, Великобританія, ФРН, де досудове розслідування злочинів здійснюється із використанням гласних і негласних методів роботи. Згідно з нормами нового КПК України досудове розслідування у кримінальних справах також здійснюватиметься гласними і негласними методами.

Процесуалізація оперативно-розшукової діяльності є наслідком пошуків законодавчого вирішення проблем розбудови ефективного механізму протидії злочинності. Детальна правова регламентація кожної із визначених законом негласних слідчих (розшукових) дій, установлення процесуального керівництва прокурором над досудовим розслідуванням, забезпечення повноцінного судового контролю за організацією інтрузивних дій, процесуальні гарантії ознайомлення зацікавлених сторін з результатами їх провадження є беззаперечними аргументами у суперечці на користь того, що негласні слідчі (розшукові) дії не можуть виступати інструментом безпідставного кримінального переслідування. Адже встановлені процесуальним законом засади організації та здійснення реально забезпечують винятковість їх проведення та можливість усебічного контролю з боку як держави, так і об'єкта переслідування. Отримана інформація може набути статусу доказів лише згідно з рішенням суду під час розгляду матеріалів кримінального провадження, за умови дотримання встановленого законом порядку його здійснення, перевірки та оцінки прокурором.

Поєднання у системі слідчих дій гласних і негласних методів здобуття інформації про підготовлювані та вчинені злочини при одночасному посиленні конституційних гарантій прав і свобод особи повинно стати ефективним інструментом протидії злочинності, що слугуватиме вирішенню завдань кримінального судочинства у масштабах всієї країни та стане запорукою високого рівня правопорядку в державі.

Cписок використаної літератури

1. Кримінально-Процесуальний Кодекс України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

2. Фаринник, В. Негласні слідчі (розшукові) дії [Текст] / В. Фаринник // Юрид. вісн. України. - 2012. - 30 черв. - 6 лип. (№ 26). - С. 4.

3. Підюков, П. Роль і місце негласного провадження у кримінально- процесуальному доказуванні [Текст] /П. Підюков, Я. Конюшенко//Акад. упр. МВС. -2010.-№ 3. - С. 133-143

4. Меживой, В. П. Забезпечення конфіденційності відомостей про негласних співробітників ОВС під час проведення оперативної закупівлі зброї [Текст] / В. П. Меживой // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності / Донец. ін-т внутр. справ. - Донецьк, 2008. - № 1.-С . 205-216.

5. Бочковий, О.В. Проблемні питання отримання судового дозволу на проведення негласних оперативно-розшукових заходів, що обмежують конституційні права громадян [Текст] / О. В. Бочковий // Вісн. Луган. держ. ун-ту внутрішніх справ. - 2008. - Ч. 2, спецвип. 1. - С.126-132.

6. Сськов, С.В. Практика реалізації контрольних повноважень суду щодо надання дозволів на проведення зняття інформації з каналів зв'язку [Текст] / С. В. Єськов // Вісн. Луган. держ. ун-ту внутр. справ ім. Е. О. Дідоренка. - 2010. -№ 3. - С. 138-143.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика суб'єктів, уповноважених проводити негласні розшукові дії. Залучення громадян та оформлення згоди на встановлення співробітництва з правохоронними органами. Підстави проведення слідчих дій: матеріально-правові, процесуальні та фактичні.

    реферат [23,1 K], добавлен 13.04.2015

  • Поняття негласних слідчих дій, їх система та підстави проведення. Порядок отримання дозволу на проведення розшуку та строк його дії. Негласні слідчі (розшукові) дії, що проводяться у кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.

    курсовая работа [37,8 K], добавлен 26.01.2015

  • Загальна характеристика підстав, умов та порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи.

    курсовая работа [42,1 K], добавлен 06.11.2014

  • Значення забезпечення прав і свобод учасників кримінального судочинства під час провадження слідчих дій. Перелік суб’єктів, які мають право на забезпечення безпеки. Незаконні слідчі дії та основні законодавчі заборони під час проведення судового розгляду.

    реферат [35,7 K], добавлен 09.05.2011

  • Соціальна, правова і дійова сутність оперативно-розшукової діяльності, фактичні й формальні підстави для її проведення; джерела одержання відомостей. Процесуальні форми ОРД: заведення, продовження і припинення оперативно-розшукових справ, строки ведення.

    реферат [29,1 K], добавлен 03.03.2011

  • Криміналістична характеристика хабарництва. Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування. Проведення окремих слідчих дій в залежності від складності ситуацій. Використання спеціальних пізнань (призначення і проведення експертних досліджень).

    реферат [30,2 K], добавлен 19.04.2011

  • Питання, пов’язані з взаємодією основних учасників досудового розслідування з боку обвинувачення, суду при підготовці та проведенні негласних слідчих (розшукових) дій. Розробка пропозицій щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України.

    статья [22,6 K], добавлен 21.09.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.