Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії

Проникнення в організовану злочинну групу чи злочинну організацію - це негласна слідча (розшукова) дія, яка полягає у комплексі заходів спрямованих на впровадження співробітника уповноваженого органу або особи, яка конфіденційно з ним співпрацює, в організовану групу або злочинну організацію з мстою виявлення, попередження чи розкриття їх злочинної діяльності, а також впливу на членів кримінального середовища для припинення їх злочинної діяльності [8, c.338].

Введення негласного співробітника в організовані злочинні угруповання здійснюється за наявності відомостей про організовану злочинну діяльність. Введення штатного негласного працівника або іншої особи в злочинне середовище потребує проведення таких організаційних заходів, як підбір і підготовка кандидата на впровадження, оперативне прикриття особи, що виконує завдання із розкриття злочинної діяльності організованої злочинної групи чи організації та здійснення управління його діяльністю, матеріальне й технічне забезпечення негласної слідчої (розшукової) дії, адаптація особи, після завершення виконання спеціального завдання до життя у звичайних умовах. Для виконання поставленого завдання негласний співробітник під легендою прикриття може вступати в трудові, цивільно-правові та інші відносини. Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.1993 р. надає право використовувати з цією ж метою учасників організованих злочинних угруповань [2].

Виконання спеціального завдання як негласна слідча (розшукова) дія здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування або постанови прокурора із збереженням у таємниці достовірних відомостей про особу. Слідчий або прокурор, отримавши відомості про підготовлюваний, вчинюваний або вчинений членами організованого злочинного угруповання тяжкий чи особливо тяжкий злочин з урахуванням наявного часу визначає можливості уведення під легендою прикриття в конкретну організовану групу чи злочинну організацію штатного або нештатного негласного співробітника, особи, що на конфіденційній основі співробітничає з уповноваженими органами. На цьому етапі здійснюється відпрацювання спеціального завдання особі, що виступатиме виконавцем цієї негласної слідчої (розшукової) дії [6, c.231].

2.15 Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (експертизи)

Негласне отримання зразків для порівняльного дослідження є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає у виявленні, вилученні, фіксації (консервації) матеріальних носіїв юридично значимої інформації як об'єктів подальшого порівняльного дослідження з метою вирішення конкретних завдань досудового розслідування. негласне отримання зразків для порівняльного дослідження може бути проведене лише у випадку, якщо їх отримання у порядку, визначеному ст. 245 КПК, може завдати значну шкоду інтересам досудового розслідування. За змістом цієї норми закону збір зразків для порівняльного дослідження може відбуватися тоді, коли проведення експертизи з міркувань забезпечення конспіративності ведення досудового розслідування на цьому етапі його ведення недоцільно, оскільки може негативно вплинути на його хід. Сутність дій із негласного отримання зразків для порівняльного дослідження полягає у виявленні та фіксації необхідних зразків співробітниками уповноважених органів, достатніх для проведення порівняльного дослідження та отримання висновку спеціаліста. Це може бути вилучення відповідних об'єктів матеріального світу, зняття копій документів, їх фотографування тощо [5, c.431].

Негласне отримання зразків здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням прокурора, або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, у порядку, передбаченому КПК. За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, у якому зазначається кількість та опис певної речовини (рідини, матеріалу), взятої як зразок, умови, в яких відбувався збір зразка, застосовувані технічні засоби та їх характеристики тощо. До протоколу можуть додаватися предмети, документи, звуко- та відеозаписи, а також інші технічні носії інформації. Якщо втрачається необхідність зберігати таємницю щодо факту дослідження зразків, отриманих негласно, повторне отримання зразків здійснюється відкрито згідно з правилами КПК.

2.16 Використання конфіденційного співробітництва

Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених КПК.

Організація та проведення негласних слідчих (розшукових) дій у своїй переважній більшості пов'язана із використанням конфіденційного співробітництва. Конфіденційне співробітництво - це негласні відносини, що встановлюються уповноваженими органами з повнолітньою дієздатною особою (громадянином України, іноземцем або особою без громадянства) і на засадах добровільності та конспіративності використовуються для вирішення завдань кримінального провадження. Особи, що підтримують відносини із зазначеними органами, можуть надавати допомогу і сприяння, забезпечувати умови проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій, а також брати особисту участь у їх здійсненні. Правові засади відносин конфіденційного співробітництва визначаються законодавством України. Слідчий мас право використовувати інформацію, отриману від осіб, з якими встановлене конфіденційне співробітництво під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, або залучати їх до проведення таких дій [17, c.490].

Забороняється залучати до виконання негласних слідчих (розшукових) дій осіб із числа медичних працівників - стосовно осіб, які є їх пацієнтами, священнослужителів - стосовно їх прихожан, адвокатів - стосовно їх клієнтів, а також нотаріусів та журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру. Недотримання такої заборони під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій є підставою для визнання отриманих за їх результатами фактичних даних недопустимими доказами [17, c.503].

Висновки

Отже, роблячи висновки з усього вищевикладеного, слід підкреслити наступне: Кримінальний процесуальний кодекс України, прийнятий 13 квітня 2012 року, закріплює систему негласних слідчих (розшукових) дій, що забезпечуватимуть можливості органам досудового розслідування прихованого здобуття інформації про підготовлюваний або вчинений злочин. Негласні слідчі (розшукові) дії, закріплені главою 21 КПК.

Негласні слідчі дії - це різновид слідчих (розшукових) заходів, тобто дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, відомості про факт і методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК. Негласні слідчі дії проводять у разі, якщо відомості про злочин і особу, яка його вчинила, неможливоотримати іншим способом. Аналіз положень КПК свідчить про те, що такі слідчі дії проводять без відома особи, щодо якої їх здійснюють. Негласними слідчими діями, відповідно КПК України, є аудіо-, відеоконтроль особи; накладення арешту на кореспонденцію; огляд і виїмка кореспонденції; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; зняття інформації з електронних інформаційних систем; обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу; спостереження за особою, річчю або місцем; аудіо-, відеоконтроль місця; контроль за вчиненням злочину; виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації; негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження.

Суб'єктами проведення негласних слідчих (розшукових) дій є: слідчий суддя, слідчий, що веде досудове розслідування, прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, керівник органу досудового розслідування, оперативний підрозділ, що виконує доручення слідчого на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Суб'єктами проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою забезпечення їх організації та здійснення може використовуватись допомога та сприяння осіб, що співпрацюють із правоохоронними органами на засадах конфіденційного співробітництва. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій може приймати слідчий, прокурор, а також, у передбачених законом випадках, слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.

Метою проведення негласних слідчих (розшукових) дій є пошук та фіксація фактичних даних, що підлягають використанню у доказуванні на досудових та судових стадіях кримінального провадження, також для розшуку осіб, що безвісно зникли, або переховуються від органів досудового розслідування та суду або ухиляються від відбування кримінального покарання. Проведенням негласних слідчих (розшукових) дій також забезпечується розшук предметів, документів, що можуть використовуватись у кримінальному провадженні як докази.

Список використаних джерел

Кримінальний процесуальний кодекс України, від 13.04.2012 р., № 4651-VI .

Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність», від 18.02.1992 р., № 2135-XII.

Басай В.Д. Актуальні проблеми кримінального процесу та криміналістики: Навчальний посібник для підготовки магістрів - правознавців / Міністерство освіти і науки України. Прикарпатський університет ім. В.С.Стефаника. - Івано-Франківськ: «Плай», 2002. - 349 с.

Дідоренко Е. Деякі проблеми теорії та практики кримінального процесу // вісник Академії правових наук України: Право. - Харків, 2003. - 720 с.

Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. / за ред. Гончаренко В.Г., Нора В.Т., Шумила М.Є. - Х.: Право, 2012. - 844 с.

Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Навч. Посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 576 с.

Кримінально-процесуальне право України: підручник / Ю.М. Грошевий, В.М. Хотенець, О.Г. Шило, О.В. Капліна та ін. / за ред. Ю.М. Грошевого та В.М. Хотенця. - Х.: Право, 2000, - 455 с.

Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За загальною редакцією професорів В.Г. Гончаренка, В.Т.Нора, М.Є. Шумила. - К.: Юстініан, 2012. - 1328 с.

Кримінальний процес : підручник / за ред. Ю.М. Грошевого та О.В.Капліної. - Х. : Право, 2010. - 608 с.

Кримінальний процес України: Навчальний посібник для підготовки до іспиту / За заг. ред. Ю.П. Аленіна. - Х.: ТОВ «Одіссей», 2010. - 328 с.

Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.: Істина, 2007. - 456 с.

Літвінова І. Ф. Забезпечення недоторканості житла чи іншого володіння особи в кримінальному процесі / Літвінова І. Ф. - К. : О. С. Ліпкан, 2012. - 230 с.

Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальна регламентація слідчих дій: / Л.М.Лобойко, А.П.Черненко. - Дніпропетровськ: Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2006. - 168 с.

Озерський І.В. Кримінальний процес України: Навчальний посібник / М-во освіти і науки України. Міжгалузевий ін-т. управління. - К., 2003. - 399с.

Скулиш Є. Негласні (розшукові) слідчі дії за новим кримінально проіесуальним законодавством. Вісник національноїакадемії прокуратури України, - 2012, - 23 с.

Стахівський С. М. Слідчі дії як засоби збирання доказів: [наук.-практ. посіб.] / Стахівський С. М. - К. : Атіка, 2009. - 64 с.

Тацій В.Я. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За загальною редакцією В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова; «Право»: 2012, - 1432 с.

Удалова Л.Д. Кримінальний процес України: загальна частина: Конспект лекцій / МВС України. НАВСУ. Кафедра кримінального процесу. - К., 2001. - 100 с.

Удалова Л. Д. Практикум з кримінального процесу: [навч. посіб.] / Удалова Л. Д., Рожнова В. В., Шпотаківська О. В. - К. : КНТ, 2010. - 360 с.

Фаринник В. Негласні слідчі (розшукові) дії // ЮВУ №26, - 10.07.2012, - 4 с.

Чаплинський К. О. Тактика проведення окремих слідчих дій: / Чаплинський К. О. - Дніпропетровськ : Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2006. - 308 с.

Размещено на Allbest.ru