- дотримання вимог вибухо- і пожежобезпечності в процесі експлуатації устаткування;

- виконання вимог гігієни і безпеки праці;

- зниження шкідливого впливу виробництва на людей і навколишнє середовище.

2. ЗАТ Ратнівський молокозавод, очолюваний директором містить у собі наступні структурні підрозділи: керування, цех теплової автоматики і вимірів, об'єднаний ремонтний цех, ремонтно-будівельний цех, ремонтно-механічний цех, транспортний ділянка, котельню припортового району, їдальню і допоміжні служби (ЖКО турбази, пральню, зелене господарство).

3. ЗАТ Ратнівський молокозавод, як підприємство має особливості:

- безупинний технологічний процес;

- високі вимоги до якості продукції, що випускається;

- технологічні процеси ведуться при високих параметрах середовища.

Характеристика потужності, стан устаткування

Робоча потужність по місяцям і за 2000 р. зведена в таблицю

Таблиця

Період року	1999 р. факт	2000 р.
		План	Факт	% виконання
Січень	190,7	117,8	118,1	100,3
Лютий	189,4	122,5	124,4	101,6
Березень	166,7	122,5	125,0	102,0
Квітень	140,9	122,5	125,0	102,0
Травень	154,4	94,8	98,1	103,5
Червень	142,7	34,0	35,0	102,9
Липень	140,5	21,7	22,1	101,8
Серпень	26,4	43,4	44,1	101,6
Вересень	189,9	35,3	37,3	105,7
Жовтень	194,7	41,9	42,6	101,7
Листопад	172,8	73,5	75,0	102,0
Грудень	114,1	74,3	75,4	101,5
За рік	151,5	75,3	76,7	101,9

Зменшення робочої потужності в порівнянні з 1999 роком відбулося з причини вилучення з величини робочої потужності резерву по відсутності.

На заводі мають місце небезпечні і шкідливі фактори, що підрозділяються на фізичні, хімічні, психофізичні і санітарно-гігієнічні.

Фізичні фактори:

- рушійні машини і механізми, пері вироби, що рухаються, заготівлі і матеріали;

- підвищена запиленість повітря;

- підвищена температура поверхонь устаткування, матеріалів;

- підвищеним рівень шуму на робочому місці;

- підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

- підвищена яскравість світла;

- підвищений рівень вібрації;

- підвищений рівень ультразвуку;

- знижений рівень освітленості;

- незахищені (необгороджені) рухливі елементи устаткування;

- відхилення від оптимальним норм температури, відносної вологості швидкості повітря в робочій зоні;

- іонізуюче випромінювання;

- робота поблизу необгороджених перелазів по висоті на 1,3 м вище;

- небезпека обвалення матеріалів, майна, інструмента і пристосування, складених з порушенням норм охорони праці.

Хімічні фактори:

- Зниження вмісту кисню в ємкостях;

- наявність в робочій зоні шкідливих хімічних речовин.

Психофізичні фактори:

- фізичні перевантаження;

- нервово-психічні перевантаження;

- підвищена напруга зору;

- робота в нічну зміну.

Санітарно-гігієнічні фактори:

- небезпека зараження інфекційними захворюваннями (у тому числі кишковими, шкірно-венеричними);

- небезпека зараження гепьмитозами.

Техніко-економічні показники

Загальне заощадження палива - 919 т.у.п. Питомі витрати палива близькі до розрахункових по нормативних характеристиках для фактичних умов роботи устаткування.

Таблиця. Витрати електроенергії на власні потреби

Показники	Один. Виміру	1999 р. факт	2000 рік	Економія +перевитрата, тис. кВтг
			План	факт
На виробіток ектроенергії	%	9,39	9,92	9,90	-94
На відпуск теплоенергії	кВтг / Гкал	39,79	40,08	40,05	-47

В порівнянні з 1999 роком витрати електроенергії на власні потреби збільшені на виробіток електроенергії - на 0,51% і на відпуск теплоенергії - на 0,26 кВтг / Гкал.

Таблиця. Резерви теплової економічності

№ пп	Показники	Резерв теплової економічності т.у.п.	+ збільшення - зменшення т.у.п.
		1999	2000
1	Питома витрата тепла на турбіни	244	151	-93
2	Температура свіжої пари	-	22	+22 -
3	Тиск свіжої пари	27	- 127	+100
4	Температура живильної води	-	-	-
5	Вакуум і температурний напір в конденсаторах	90	76	-14
6	Непланові пуски турбін	25	55	+30'
7	ККД брутто котлів	1211	834	-377
8	В т.ч. непланові пуски котлів	40	55	+15
9	Температура відхідних газів	517	381	-136
10	Коефіцієнт надлишку повітря	551	385	-166
11	Присоси по газовому тракту	-	13	+13
12	Хімічна та механічна неповнота згорання	103	-	-103
13	Сумарний резерв теплової економічності	1455	985	-470

У звітному році впровадження заходів з нової техніки не було через брак коштів.

У звітному році впроваджено ряд заходів для заощадження палива та електроенергії власних потреб: заміна парових калориферів для підігріву повітря перед повітропідігрівником на котлі №9 - на калорифери СО-110-02 - заощадження 50 т.у.п.

Аварійність

Основні дані про кількість аварій, відмов 1 і 2 категорій, розподіл їх за причинами та видами устаткування, аварійний недовідпуск енергії.

Аварії першої та другої категорії - відсутні.

Відмови першої категорії - відсутні.

Відмови другої категорії - 3 (три):

- по тепломеханічному устаткуванню - 3.

Причиною розриву згину екранної труби виявилось виникнення корозійного розтріскування металу згину по нейтральній зоні з концентратором напруги повздовжній рисці, котра проходила через нейтральну зону, та сприяла інтенсивному тріщиноутворенню в процесі тривалої експлуатації.

Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів

Споруди для очищення стічної води молокозаводу:

1. Механічної очистки: відстійник промислових та зливових стоків.

2. Фізико-механічної очистки для очищення стічної води. Потужність споруд фізико-механічної очистки становить - 1150 м² добу.

Обсяги нормативно-чистих стоків становлять - 1721,1 тис. м³.

Потужність системи оборотного водопостачання на кінець року становить 335,3 тис. м³/добу.

Використання оборотної води в 1999 році становила 122500 тис. м³.

Витрати на капітальний ремонт основних виробничих фондів природоохоронного призначення становлять 0,748 тис. грн., у тому числі:

- на охорону повітряного басейну 0,088 тис. грн.;

- на охорону водних ресурсів 18,279 тис. грн.

Середньорічна вартість основних фондів природоохоронного призначення становить 826 тис. грн.

Площа земель, що зайняті під діючий золовідвал - 24,48 га під діючі шлаковідвали №1 - 0,7 га, №2 - 7,5 га, всього - 32,68 га.

Рекультивація земель не проводилась.

Екологічні платежі за 2000 рік становлять: усього 680724,84 грн, у тому числі:

- за викиди в атмосферу - 677929,47 грн.

- за розміщення відходів - 2795,37 грн.

- з них понадлімітні платежі за викиди в атмосферне повітря - 17,37 грн.

Охорона водних ресурсів

Водоспоживання

Згідно дозволу на спеціальне водокористування джерелами водопостачання є:

- підземний водозабір - артезіанська свердловина №590, розташована на території підприємства;

- міськводогін - для господарське питних потреб підприємства. Водопостачання:

- дозвіл на спеціальне водокористування №Укр-2919 А / Чрк від 28.05.98 р. з терміном дії до 31.12.2000 року;

- індивідуальні норми водоспоживання та водовідведення розроблені та затверджені 25.03.1998 р. Ліміт на забір поверхневих та підземних вод встановлено в дозволі на спеціальне водокористування.

Водозабір поверхневої води складається з 3 забірних трубопроводів: 2 трубопроводи діаметром 800 мм; 1 трубопровід діаметром 1000 мм. Оголовки трубопроводів знаходяться на відстані 400 м від берега на глибині 6-8 м. Водозабір обладнаний 3 насосами 20Д-6 потужністю 2500 м²/год.

Технічний стан водозабору поверхневої води задовільний. В травні 2000 року проведено водолазне обстеження водозабірних оголовків. Водозабір не обладнаний спеціальними рибозахисними пристроями.

Артезіанська свердловина №590 знаходиться в робочому стані (діюча), але не використовується, знаходиться в резерві. Графік прокачки свердловини за 2000 рік в наявності Технічний паспорт на свердловину в наявності. Глибина свердловини Н=52 м, дебіт 0 = 2 м²год. На свердловині встановлений насос ЕЦВ.

Міськводогін включає водопровідну мережу на території підприємства та за його межами. Технічний стан водопровідної мережі задовільний.

На підприємстві розроблені протиаварійні заходи, а також план ліквідації наслідкі можливих аварій на водопровідних та каналізаційних мережах. Аварій на система водопостачання за звітний період не зафіксовано.

Облік водоспоживання ведеться за допомогою лічильників:

- з місьководогону: на І вводі - лічильником СТВ - 80, пікала вимірювання 2-100 м/го;

- клас точності виміру 2-5% (термін останньої повірки - листопад 2000 року); на II вводі лічильником ВТ - 80, шкала вимірювання 2,5 - 84 м/год, клас точності виміру 2-5% (термін останньої повірки - січень 1999 року); на III вводі - лічильником ВСКМ-40, шкала вимірювані:

- 0.16 - 16 м²год, клас точності виміру 2-5% (термін останньої повірки - березень 2000 року);

- облік річкової води (берегова насосна станція) - кореляційні ультразвукові витратам і ДРКС (3 шт.) шкала вимірювання 1-2800 м/год; клас точності виміру 2-5%: ДРКС-1069 (термі останньої повірки - липень 1999 року); ДРКС - 1125 (термін останньої повірки - вересень 1999 року). ДРКС - 1305 (термін останньої повірки - грудень 1999 року).

Свердловина №590 обладнана контрольне - вимірювальною апаратурою (лічильник С 1 - 80). Паспорт в наявності, повірка проводиться раз на 2 роки, (термін останньої повіркп листопад 2000 року).

Журнали ПОД-11 ведуться окремо на місьводогін, на артезіанські свердловини, річкову воду. Журнали ПОД -11 пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою.

ЗАТ «Ратнівський молокозавод» щоквартально звітується по формі 2-ТП (водгосп). Згідно із звітом кількість використаної води не перевищує ліміт використання води.

Розбіжностей даних в журналах первинного обліку і форми 2-ТП (водгосп) не виявлено.

Згідно з розрахунками затверджені ліміти використання води на 1998-2000 р.:

За використання води ЗАТ «Ратнівський молокозавод» в 1998-2000 р. згідно форми 2ТП - (водгосп) нараховано (грн.):

Рік	Річкова вода	Питна вода	Артезіанська вода
	Державний бюджет	Місцевий бюджет	Державний бюджет	Місцевий бюджет	Державний бюджет	Місцевий бюджет
1998	56374,76	14093,67	3723,49	931,13	-	-
1999	88975,98	22243,99	4751,27	1187,82	2,90	0,73
2000	90643.94	22660,99	4602,00	1150,50	-	-

Водовідведення

Кількість стічних вод згідно дозволу на спеціальне водокористування складає 2000 тис. м³ на рік. В 2000 році згідно форми 2-ТП(водгосп) скинуто 1600 тис. м².

Згідно договору №34/3980 від 2.02.00 в каналізаційну мережу Ратнівського ВУВК1 передбачений скид стічних вод в кількості 580 тис. м²рік. В 2000 році згідно форми 2-ТП(водгосп) скинуто 121,1 тис. м.

Згідно журналу ПОД-13 фактичні концентрації відповідно до встановлених складають:

Найменування	ГДК, мг/дм3	факт, мг/дм3
БСК5	5,8	2,63
Цинк	0,09	0,008
Хлориди	190	138,1
Сульфати	204	87,3
Азот амонійний	0,7	0,36
Нітрити	0,14	0,03
Нітрати	40,0	2,5
Нафтопродукти	0,6	0,09
Залізо	0,9	0,3
Завислі речовини	45	21,4
ХСК	65,3	39,1
Фосфати	2,4	0,34
Мінералізація	650	443

Облік кількості нормативно-чистих вод визначається розрахунковим методом за індивідуальними нормами водовідведення на одиницю продукції.

Облік кількості стічних вод, які скидаються в каналізаційну систему здійснюється за допомогою витратоміра ДМ 3583М з КСД-2 (термін останньої повірки 16.02.2000 р.). Результати вимірювань заносяться в журнал ПОД-11. Перекручень статзвітності по водовідведенню не виявлено.

Статистичний звіт по формі 2ТП-водгосп за 2000 рік ЗАТ «Ратнівський молокозавод» наданий своєчасно.

Для економії та раціонального використання свіжої води на підприємстві діє система зворотного водопостачання. Система зворотного водопостачання складається з: системи гідрозоловидалення, циркуляційної системи, системи теплопостачання міста. Загальна кількість оборотної води в системі в 2000 році згідно форми 2-ТП (водгосп) складає 122500 тис. м³.

Мийка автотранспорту проводиться на території транспортної дільниці, яка обладнана оборотною системою водопостачання. На мийці встановлено нафтовловлювач (2 шт.), після якого вода насосом повертається в цикл мийки. Один нафтовловлювач підлягає ремонту.

Система ГЗУ та система ЗГШ включає в себе:

- шнекові транспортери гранульованого шлаку;

- шлакові канали І і II черги;

- багерні насосні №1,2,3;

- смивні зрошувані насоси з системою трубопроводів;

- золоуловлювачі;

- шламову насосну і шламовий канал;

- шлакопроводи і золопровід (пульпопровід);

- насосні освітленої води №1.2.3 з системою трубопроводів і баком.

Аналіз форм статистичної звітності

ЗАТ «Ратнівський молокозавод» складає звіти по формі №14-МТП «Звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва» та №3-МТП «Звіт про залишки і витрати матеріалів.

Земельні ресурси

Охорона та використання земель.

Усі земельні ділянки ЗАТ «Ратнівський молокозавод» використовує за цільовим призначенням, але мають місце забруднення земель будівельними та побутовими відходами, неприйняття мір по боротьбі з бур'янами, так зокрема біля цеху ОРЦ (начальник цеху Невмержицький) влаштовані стихійні сміттєзвалища; біля цеху (начальник цеху Кініченко) не вжито заходів щодо боротьби з бур'янами.

Охорона та збереження зелених насаджень

Загальний стан насаджень

На території ЗАТ «Ратнівський молокозавод» та прилеглій до нього проростає 750 шт. дерев та 230 шт. чагарників. Територія підприємства благоустроєна та знаходиться в задовільному санітарному стані. Догляд за зеленими насадженнями проводиться. Роботи з утримання проводяться господарським відділом та цехами, до яких належить певна територія.

Відомчий інструментально-лабораторний контроль

В перевірених лабораторіях в наявності «Положенння про лабораторію» та посадові інструкції, затверджені керівництвом підприємства.

Фактична чисельність лабораторних підрозділів відповідає чисельності згідно штатного розкладу.

Повірка засобів вимірювальної техніки проводиться згідно затверджених графіків періодичність повірок виконується.

Лабораторним посудом, хімічними реактивами лабораторії забезпечені в достатній кількості.

Стабільність градуювальної залежності, побудова та оформлення градуювальних графіків виконується згідно НД.

Проведення лабораторного контролю ЦЛ технічної води

Згідно положення на ЦЛ цеха хімводоочистки покладається виконання контролю газо-водно-паливно-хімічного режиму роботи обладнання електростанції, а також загальний контроль за работою цеха хімводопідготовки шляхом проведення обстеження, аналізів.

Аналізи виконуються згідно «Правил техніки експлуатації електричних станцій та мережі».

Журнали відбору проб та результатів визначень - в належному стані.

Основні показники, що визначаються: хлориди, сульфати, рН, лужність, жорсткість. залізо, мідь, водень, метан, вуглекислий газ, кисень.

Проведення лабораторного контролю по паливу, мастилам

Згідно положення ЦЛ групою по паливу виконується вхідний контроль палива, мастил. Аналізи виконуються згідно «Правил техніки експлуатації електричних станцій та мережі».

Проведення лабораторного контролю по воді

Згідно положення ЦЛ групою по воді виконується аналіз фізико-хімічного складу стічних вод, хімічний аналіз ґрунтових вод та вод оборотних систем.

Графік контролю якості промзливних стічних вод узгоджений головним інженером і затверджений в міськсанепідемстанції.

Графік контролю якості ґрунтових вод затверджений головним інженером. Періодичність контролю - 1 раз в квартал за показниками: сухий залишок, вміст вуглекислоти, рН, хлориди. сульфати, лужність, іони кальцію, магнію.

Контроль за якістю засолених стоків виконується у разі їх скиду.

Журнали відбору проб та результатів аналізів є в наявності.

Відомості про виконання приписів попередніх перевірок

Попереднім актом від 1-5.11.1999 р. видано приписів 20, в т.ч. виконано 1 перенесено в даний акт 3.

Акт перевірки

Санітарно-промислова лабораторія по контролю за складом та обсягом забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві відсутня.

Згідно наказу керівника підприємства від 22.02.99 р. №63 контроль вмісту забруднюючих речовин у промислових викидах стаціонарних джерел здійснює виробничо-технологічний відділ. Виміри проводять два інженера відділу, в посадових інструкціях яких ці функції відображені.

Напрями науково-виробничої діяльності в галузі охорони праці:

- вплив умов праці на людину;

- боротьба з виробничим травматизмом;

- боротьба з професійними захворюваннями, отруєннями;

- виробниче освітлення: захист від неіонізуючого випромінювання;

- захист від іонізуючого випромінювання;

- захист від електричних і магнітних полів, електромагнітного випромінювання, електричного струму;

- захист від вібрації;

- захист від шуму;

- захист від пилу;

- захист від шкідливих хімічних речовин, у т. ч. отруйних парів і газів;

- мікроклімат у робочій зоні;

- боротьба з пожежами;

- боротьба з вибухами, раптовими викидами;

- боротьба з аваріями;

- безпека технологічних процесів;

- безпечність промислової продукції;

- безпека ведення робіт в галузях;

- виробнича санітарія;

- засоби індивідуального і колективного захисту;

- автоматизовані системи управління, апаратура і прилади;

- організаційно-правові питання охорони праці;

- соціально-економічні питання охорони праці, соціальне страхування;

- охорона навколишнього середовища, екологія;

- науково-технічна інформація про охорону праці;

- пропаганда досвіду з питань охорони праці, вивчення і обмін досвідом;

- навчання безпеки праці;

- міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.

3.2 Норми і правила з техніки безпеки і виробничої санітарії. Інструктаж і навчання працівників ЗАТ «Ратнівський молокозавод» правилам техніки безпеки і виробничої санітарії

Важливість створення системи управління охороною праці встановлюється міжнародними актами і договорами. Вона розглядається як необхідна гарантія забезпечення трудових прав працівників у сфері охорони праці. «Конвенція №155 МОП про безпеку та гігієну праці та виробниче середовище» (1981 р.) визначила систему організації охорони праці на національному та виробничому рівні. На роботодавців покладається обов'язок надавати робочі місця, механізми та обладнання, організовувати виробничі процеси, які відповідають встановленим нормативам і не загрожують здоров'ю працюючих, вживати заходів щодо створення відповідних служб, на які покладаються комплексні функції управління охороною праці; співпрацювати з представниками працівників шляхом надання необхідної інформації, проведення консультацій з охорони праці; попереджувати виникнення виробничого травматизму та проводити розслідування й облік нещасних випадків і професійних захворювань; проводити навчання працівників з питань охорони праці та ін.

Законодавство України відображає значну частину міжнародних стандартів з організації управління охороною праці на різних рівнях. Закон України «Про охорону праці» містить окремий розділ про організацію охорони праці, її управління на підприємствах, в установах, організаціях. Система управління охороною праці передбачає:

- створення роботодавцем відповідних служб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці;

- досягнення встановлених нормативів з охорони праці шляхом впровадження прогресивних технологій, додержання вимог при проектуванні, будівництві та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва;

- проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці та надання пільг і компенсацій за результатами їх проведення;

- проведення обов'язкових медичних оглядів певних категорій працівників, навчання з питань охорони праці з метою попередження виробничого травматизму;

- усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, здійснення їх розслідування й обліку та ін.

На виробництві можуть впроваджуватися й інші заходи з організації охорони праці. Ці заходи на підприємстві, в установі та організації закріплені спеціальних нормах, закріплених в КЗпП, Законі України «Про охорону праці» та в інших нормативно правових актах держави. Ці норми, об'єднані терміном «охорона праці», включають в собі норми і правила з техніки безпеки і виробничої санітарії. Відмінність норм з техніки безпеки від норм з виробничої санітарії визначається предметом, на регулювання якого спрямовані ті чи інші норми [7, c. 34].

Норми з техніки безпеки містять обов'язкові вимоги, яким повинно відповідати підприємство в цілому, виробничі приміщення, усі види обладнання і технологічні процеси з точки зору безпеки праці, попередження травматизму. Цими нормами передбачається встановлення різних огороджень, захисних пристроїв, проведення профілактичних випробувань, дистанційне управління, видача спеціальних індивідуальних засобів захисту, наприклад поясів, окулярів, екранів тощо.

Норми з виробничої санітарії містять обов'язкові вимоги щодо території підприємства, виробничих і побутових приміщеннь, робочих місць і технологічних процесів з точки зору гігієни праці і здоров'я працівників з метою попередження професійних захворювань. Вимоги в галузі виробничої санітарії стосуються розмірів, планування і конструктивних елементів виробничих будівель, вентиляції, опалення, водопостачання, каналізації, освітлення побутових приміщень, пунктів харчування, охорони праці тощо. Норми з виробничої санітарії передбачають також професії з шкідливими умовами праці, які повинні забезпечуватись спецмолоком, спецхарчуванням, спецодягом, спецвзуттям та іншими індивідуальними захисними засобами.

У своїй сукупності нормативні акти про охорону праці - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання. їх прийнято поділяти на державні міжгалузеві і галузеві норми. Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1994 р. №135 «Про порядок опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів по охороні праці» відповідним центральним органам державного управління доручено розробляти і затверджувати конкретні документи щодо організації нормотворчого процесу, планування і фінансування робіт, визначення базових організацій, які повинні займатися нормотворчою діяльністю з питань охорони праці.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 1994 р. Комітет по нагляду за охороною праці наказом від 16 березня 1994 р. затвердив Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних документів «Законодавство України по охороні праці», яке є обов'язковим для виконання усіма центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності.

Опрацювання проектів державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці здійснюється під керівництвом і за безпосередньою участю фахівців комітету по нагляду за охороною праці або органів державного санітарного, пожежного нагляду та нагляду за ядерною і радіаційною безпекою при розробленні нормативних актів з питань, що віднесені до їх компетенції.

Координацію роботи з підготовки проектів державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці покладено на Національний науково-дослідний інститут охорони праці, який надає методичну допомогу базовим організаціям міністерств і відомств, безпосередньо опрацьовує проекти нормативних актів про охорону праці.

У разі відсутності в нормативних актах, що приймаються органами державного нагляду за охороною праці, вимог, які необхідно виконувати для забезпечення техніки безпеки і виробничої санітарії на певних роботах, власник або уповноважений ним орган може вживати погоджені з органами державного нагляду за охороною праці заходи, що забезпечують безпеку праці і виробничу санітарію.

ЗАТ «Ратнівський молокозавод» зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці з урахуванням рекомендацій нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про працю.

З цією метою ЗАТ «Ратнівський молокозавод» забезпечує функціонування системи управління охороною праці, для чого створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій; розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань; організовує проведення атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення негативних чинників; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства; здійснює постійний контроль за додержанням працівниками правил з техніки безпеки і виробничої санітарії.

У колективному договорі ЗАТ «Ратнівський молокозавод» передбачено забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці, а також комплексні заходи щодо досягнень встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму і професійних захворювань.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я чинників, що визначають умови праці, власник зобов'язаний повідомити про це орган державного нагляду за охороною праці. За згодою працівників, яких це стосується, власник може звернутися до органу по охороні праці з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання програм щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог.

Орган державного нагляду розглядає мотивування власника, визначає повноту запланованої програми робіт і за наявності підстав може прийняти рішення про встановлення виключного порядку застосування відповідного нормативу з охорони праці з визначенням строків та умов тимчасового припинення чинності нормативного акта. Власник повідомляє відповідних працівників про рішення органу державного нагляду за охороною праці.

Фінансування охорони праці здійснює ЗАТ «Ратнівський молокозавод». На підприємстві створюються фонди охорони праці. Фонд охорони праці на підприємстві використовується тільки для виконання заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві.

Кошти галузевих і державних фондів охорони праці витрачаються на здійснення галузевих і регіональних програм з питань охорони праці, науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, що виконуються в межах цих програм, на сприяння становленню і розвитку спеціалізованих підприємств та виробництва, творчих колективів, науково-дослідних центрів, експертних груп, на заохочення трудових колективів і окремих осіб, які плідно працюють над розв'язанням проблем охорони праці.

До державного, регіональних і галузевих фондів охорони праці надсилаються поряд з коштами державного чи місцевих бюджетів, відрахуваннями підприємств та іншими надходженнями кошти, одержані від застосування органами державного нагляду штрафних, санкцій до власників, а також кошти від стягнення цими органами штрафу з працівників, винних у порушенні вимог щодо охорони праці. Працівники, на яких накладено штраф, вносять його в касу підприємства за місцем роботи.¹¹ Практикум: Болотіна Н.Б.,02р.-287с

У колективному договорі (угоді, трудовому договорі) сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому, ніж передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань і аваріям.

Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво, у стандартах на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей, повинні мати сертифікати, що засвідчують безпеку їх використання, видані у встановленому порядку.

Власник, який створив нове підприємство, зобов'язаний одержати від органів державного нагляду за охороною праці дозвіл на початок його роботи.

Забороняється застосування у виробництві шкідливих речовин, на які не розроблені гранично допустимі нормативи (концентрації), методика, засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсиологічної експертизи.

У разі надходження на підприємство нових небезпечних речовин або наявності такої кількості небезпечних речовин, яка вимагає вжиття додаткових заходів безпеки, власник зобов'язаний завчасно повідомити про це орган державного нагляду, розробити і узгодити з ним заходи щодо захисту здоров'я та життя працівників, населення та охорони навколишнього природного середовища [13, c. 61].

На власника також покладається обов'язок за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників.

Працівники із своїх коштів ніяких витрат на заходи щодо охорони праці не несуть.

Обов'язкові медичні огляди провадяться згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 р. №45.

Обов'язковим медичним попереднім та періодичним оглядам підлягають працівники, які приймаються на роботу або працюють у контакті з шкідливими речовинами та несприятливими виробничими чинниками; працівники усіх професій, що, додаються до Положення про медичний огляд працівників певних категорій.

Інструктаж і навчання працівників правилам техніки безпеки і виробничої санітарії. Додержання правил техніки безпеки і виробничої санітарії залежить не тільки від виконання власником або уповноваженим ним органом своїх обов'язків, а й від того, наскільки кожний працівник знає і виконує їх під час роботи. Законом України «Про охорону праці» на працівника покладається обов'язок знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства; проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди; співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці; особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-яких виробничих ситуацій, які створюють загрозу для працюючих.

Тому усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки при виникненні аварій згідно з Типовим положенням, затвердженим наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 4 квітня 1994 р. №ЗО із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 23 квітня 1997 р. №109.

Навчання та інструктаж працівників з питань охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці і провадиться з усіма працівниками в процесі їх трудової діяльності.

Перед перевіркою знань з охорони праці на підприємстві організуються заняття, лекції, семінари та консультації. Перелік питань для перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва складають члени комісії по перевірці знань з питань охорони праці, узгоджує служба охорони праці і затверджує керівник підприємства. У складі комісії по перевірці знань з питань охорони праці повинно бути не менше трьох осіб, які у встановленому порядку пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

Результати перевірки знань працівників ЗАТ «Ратнівський молокозавод» з питань охорони праці оформляються протоколом. Особам, які при перевірці знань показали задовільні результати, видаються посвідчення. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання і перевірку знань, забороняється.

Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань з охорони праці на підприємстві покладається на його керівника, а в структурних підрозділах - на керівників цих підрозділів. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники, на яких керівником підприємства покладені ці обов'язки.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж: з питань охорони праці провадиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на постійну чи тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади; з працівниками, які перебувають у відрядженні на підприємстві і беруть безпосередню участь у виробничому процесі; з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства; з учнями, вихованцями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики; з учнями, вихованцями та студентами в навчально-виховних закладах перед початком трудового і професійного навчання в лабораторіях, майстернях, на полігонах тощо.

Вступний інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці або особа, на яку наказом по підприємству покладено ці обов'язки, а з учнями в навчально-виховних закладах - особа, компетентна в питаннях охорони праці, на яку покладено ці обов'язки. На великих підприємствах окремі питання вступного інструктажу можуть висвітлювати відповідні фахівці.

Інструктаж провадиться в кабінеті охорони праці або приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання та наочних посібників за програмою, що розроблена службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма і тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства чи навчально-виховного закладу. Орієнтовний перелік для складання програми міститься в Типовому положенні.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в спеціальному журналі, а також у документі про прийняття працівника на роботу.

Первинний інструктаж провадиться на робочому місці до початку роботи з працівником, новоприйнятим на підприємство постійно чи тимчасово; з працівником, який переводиться з одного цеху виробництва до іншого; з працівником, який виконуватиме нову для нього роботу; з відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві; зі студентом, учнем чи вихованцем, який прибув на виробничу практику, перед виконанням ним нових видів робіт, перед вивченням кожної нової теми під час проведення трудового і професійного навчання в навчальних лабораторіях, класах, майстернях, на дільницях, під час проведення позашкільного навчання в гуртках та секціях тощо.

Первинний інструктаж провадиться індивідуально або з групою осіб спеціального фаху за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних актів про охорону праці, технічної документації і орієнтовного переліку питань первинного інструктажу.

Програма первинного інструктажу розробляється керівником цеху, дільниці, узгоджується із службою охорони праці і затверджується керівником підприємства, навчального закладу або їх відповідного структурного підрозділу.

Усі робітники, у тому числі випускники професійних навчальних закладів, після первинного інструктажу на робочому місці мають протягом 2-15 змін, залежно від характеру роботи та кваліфікації працівника, пройти стажування під керівництвом досвідчених, кваліфікованих робітників або спеціалістів, які призначаються наказом по підприємству. Керівник підприємства або структурного підрозділу має право звільнити від проходження стажування робітника, який має стаж роботи за своєю професією не менше трьох років, переміщується з одного цеху до іншого, де характер його роботи та тип обладнання, на якому він працюватиме, не змінюються.

Повторний інструктаж: провадиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою - один раз у квартал, на інших роботах - один раз на півріччя. Він провадиться індивідуально або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

Позаплановий інструктаж провадиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; при зміні технологічного процесу, зміні або модернізації устаткування, приладів та інструменту, вихідної сировини, матеріалів та інших чинників, що впливають на охорону праці; при порушенні працівником, студентом, учнем або вихованцем нормативних актів про охорону праці, що може призвести або призвело до травми, аварії чи отруєння; на вимогу працівників органу державного нагляду за охороною праці, вищої господарської організації або державної виконавчої влади у випадку, якщо виявлено незнання працівником, студентом або учнем безпечних методів, прийомів праці чи нормативних актів про охорону праці; при перерві в роботі виконаних робіт більше як на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - не більше 60 днів.

Позаплановий інструктаж провадиться індивідуально або з групою працівників спільного фаху. Обсяг і зміст інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили необхідність його проведення.

Цільовий інструктаж провадиться з працівниками при виконанні разових робіт, не пов'язаних з їх безпосередніми обов'язками за фахом (навантаження, розвантаження, разові роботи за межами підприємства тощо); ліквідації аварії, стихійного лиха; проведенні робіт, на які оформляються наряд-допуск, дозвіл та інші документи; екскурсіях на підприємства; організації масових заходів з учнями та вихованцями (екскурсії, походи, спортивні змагання тощо). Проведення інструктажу фіксується нарядом-допуском або іншою документацією, що дозволяє проведення робіт.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт. Інструктажі завершуються перевіркою знань усним опитуванням за допомогою технічних засобів навчання, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж.

Про проведення всіх видів інструктажу, стажування та допуску до роботи особа, яка проводила інструктаж, робить запис до журналу. При цьому обов'язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Журнали інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

В разі необхідності інструктаж і стажування працівник може проходити у встановленому порядку на іншому спорідненому за технологією підприємстві, де є необхідні для цього умови та спеціалісти. Проведена в такому випадку робота фіксується у журналі на підприємстві, де відбувався інструктаж чи стажування, а працівнику видається відповідна довідка, що додається до особистої справи працівника на підприємстві, яке його відряджало.¹¹ Трудове право: Прокопенко В.І.-К.: Вен Турі,96р.,223с.

Примірник інструкції з охорони праці повинен бути виданий працівникові за його професією або вивішений на його робочому місці.

Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві. У спеціалістів виробництва перевіряються знання тих нормативних актів по охороні праці, виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Працівники, які показали незадовільні знання, повинні протягом одного місяця пройти повторну перевірку знань з питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві. Особи, які й при повторній перевірці знань показали незадовільні знання, працевлаштовуються згідно з чинним законодавством.

Керівники та інші посадові особи підприємств та об'єднань чисельністю понад 500 працюючих у випадках аварії чи катастрофи можуть проходити позачергове навчання та перевірку знань з охорони праці в науково-інформаційному та навчальному центрі охорони праці.

На підприємствах виробничої сфери з числом працюючих понад 50 чоловік власник зобов'язаний створити службу охорони праці, діяльність якої регулюється Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. При кількості працюючих менше 50 чоловік функції служби охорони праці можуть виконувати у порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

Спеціалісти з охорони праці мають право видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків; одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці; вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або виконують нормативи з охорони праці; зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці. Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише керівник підприємства.

Ліквідація служби охорони праці допускається лише у разі ліквідації підприємства.

3.3 Забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту

Для створення заходів щодо охорони праці ЗАТ «Ратнівський молокозавод» щорічно витрачає значні грошові та матеріальні кошти. Порядок і мета використання цих коштів визначаються в колективних договорах.

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих умовах, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Теплий спецодяг і спецвзуття (костюми ватні, куртки ватні, штани, валянки тощо) повинні видаватись працівникам з настанням холодної пори року. Час користування цим спецодягом (початок і кінець зимового періоду) встановлюється власником або уповноваженим ним органом спільно з профспілковою організацією з урахуванням місцевих виробничих і кліматичних умов.

Засоби індивідуального і колективного захисту видаються працівникам на час виконання тих робіт, для яких вони передбачені. Вони також можуть бути закріплені за певними робочими місцями і передаватись однією зміною іншій. У цих випадках спецодяг і засоби захисту видаються під відповідальність майстрів та інших осіб з адміністративно-технічного персоналу. Засобами захисту вважаються костюми ізолюючі, засоби захисту органів дихання, ніг, рук, голови, обличчя, очей, органів слуху, засоби захисту від падіння з висоти тощо.

Правом на одержання безоплатного спецодягу, спецвзуття і запобіжних засобів користуються також учні індивідуального і бригадного навчання, особи, які навчаються в професійних навчально-виховних закладах усіх рівнів акредитації під час виробничого навчання чи проходження практики, а також працівники, які тимчасово виконують роботу за професіями, щодо яких чинними галузевими нормами передбачене забезпечення працюючих спецодягом, спецвзуттям і захисними пристосуваннями.

На роботах, пов'язаних із забрудненням тіла, видається мило у кількості 400 грамів на місяць. При негативному впливі на шкіру людини шкідливих речовин безоплатно видаються змивачі або знешкоджуючі речовини.

Перелік робіт і професій, робота на яких дає право працівникам на одержання мила, змиваючих і знешкоджуючих речовин, встановлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим органом.

Для змивання бруду під час роботи і після її завершення повинні бути обладнані умивальники з рушниками або повітряними осушувачами рук.

Медичними установами визначений докладний перелік токсичних речовин, для нейтралізації яких працюючі повинні вживати молоко. Молоко є продуктом профілактичного харчування, який підвищує опір організму негативним чинникам виробничого середовища, нормалізує деякі обмінні процеси і функції організму. Виходячи з визначеного переліку власник підприємства або уповноважений ним орган за погодженням з профспілковим комітетом затверджує перелік професій і робіт, при виконанні яких працівникам повинно видаватись молоко.

На роботах з особливо шкідливими умовами праці працівникам видається лікувально-профілактичне харчування. Перелік професій і посад, робота на яких дає право на безоплатне лікувально-профілактичне харчування, а також раціони і правила видачі цього харчування затверджуються в централізованому порядку.

3.4 Нагляд і контроль за додержанням законодавства про охорону праці. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про охорону праці. Будь-яке законодавство, особливо законодавство про охорону праці, ефективне тоді, коли воно неухильно виконується усіма зацікавленими учасниками відносин. Для здійснення цієї мети держава уповноважила відповідні органи та інспекції, які здійснюють свої повноваження в двох правових формах: шляхом нагляду і шляхом контролю.

Під наглядом слід розуміти правову форму здійснення захисної функції по додержанню законності в трудових правовідносинах, відповідності дій власника підприємства або уповноваженого ним органу приписам трудового законодавства. Нагляд є особливою правозастосовною діяльністю. Орган, що здійснює нагляд, може вказати на допущені порушення, заявити подання щодо їх усунення, але не покарати, оскільки орган по нагляду не має відомчих повноважень щодо організації, яка перевіряється.

Контролем визнається організаційно-управлінська діяльність, що здійснюється вищими відомчими органами, профспілками, трудовими колективами, Радами народних депутатів. Контроль як перевірка дій власника або уповноваженого ним органу проводиться з точки зору не тільки відповідності цих дій трудовому законодавству, а й їх доцільності і ефективності, врахування передового досвіду організації роботи у галузі, в даній місцевості.

Хоча нагляд і контроль - різні поняття, завдання і мета їх здійснення є єдиними. Вони спрямовані на забезпечення законності, попередження правопорушень та їх усунення. Відмінність між ними в основному полягає в компетенції органів, що здійснюють ці функції, методах і формах їх роботи.

Вищим державним органом, що здійснює державне управління охороною праці, є Кабінет Міністрів України. Він розробляє і забезпечує реалізацію Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, визначає функції загальних та галузевих міністерств щодо охорони праці та встановлює порядок створення і використання фондів охорони праці.

Міністерство праці і соціальної політики України здійснює державну експертизу умов праці, визначає порядок та проводить контроль за якістю і своєчасним проведенням атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам з охорони праці.

Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють органи Генеральної прокуратури України; Комітет по нагляду за охороною праці; Державний комітет України з ядерної та радиаційної безпеки України; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Прокуратура здійснює свої повноваження на підставі Закону України від 5 листопада 1991 р. «Про прокуратуру» незалежно від будь-яких органів державної влади і посадових осіб. Діяльність прокуратури підконтрольна тільки Верховній Раді України.

Виконуючи функції нагляду, зокрема за точним виконанням законодавства про охорону праці, прокурор має право безперешкодно входити у державні чи громадські установи, підприємства, міністерства, відомства; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки; вимагати для перевірки накази, розпорядження, інструкції та інші акти; одержувати інформацію про стан законності та заходи щодо її забезпечення тощо. В разі виявлення порушень закону прокурор має право опротестовувати видані акти; порушувати кримінальну справу, дисциплінарне провадження та провадження про адміністративне правопорушення; давати приписи або вносити подання про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється й прокурор.

Комітет по нагляду за охороною праці підпорядкований Міністерству праці та соціальної політики України. Його очолює голова, який за посадою є заступником міністра праці та соціальної політики України. Комітет діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. №328. Він не залежить від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і Рад народних депутатів.

Основними завданнями Комітету по охороні праці є: комплексне іііуправління охороною праці на державному рівні; здійснення державного нагляду за додержанням у процесі трудової діяльності вимог законодавчих і нормативних актів щодо безпеки, гігієни праці й виробничого середовища; проведення експертизи проектної документації і видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об'єктів і засобів виробництва тощо.

Для виконання своїх функцій Комітет по охороні праці створює територіальні управління та інспекції. Державний нагляд за охороною праці здійснюють державні інспектори та посадові особи комітету і територіальних управлінь, яких в Україні створено 10. Управління, в свою чергу, поділяються на інспекції по охороні праці, яких в територіальному управлінні від 9 (Карпатське територіальне управління, що об'єднує 3 області) до 31 інспекції (Донецьке територіальне управління - 1 область).