Охорона праці при проведенні технологічного процесу ГРП та шляхи його покращення

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

Реферат

На тему:

Охорона праці при проведенні технологічного процесу ГРП та шляхи його покращення

Вступ

Гідропіскоструминна перфорацію (ГПП) застосовують при розтині щільних колекторів, як однорідних, так і неоднорідних по проникності перед гідророзривом пластів для утворення тріщин у заданому інтервалі пласта, а також щоб зрізати трубу в свердловині при ремонтних роботах. При гідропіскоструминної перфорації руйнування перешкоди відбувається в результаті використання абразивного і гідромоніторного ефектів високошвидкісних піщано-рідинних струменів, що вилітають із насадок спеціального апарата - піскоструминного перфоратора, прикріпленого до нижнього кінця насосно-компресорних труб. Піщано-рідинна суміш закачується в НКТ насосними агрегатами високого тиску, змонтованими на шасі важких автомашин, підіймається з свердловини на поверхню по простору.

При гідропіскоструминної перфорації застосовується те ж обладнання, як і при гідророзриві пласта. Устя свердловини обладнується стандартною арматурою типу 1АУ-700, розрахованою на робочий тиск 70,0 МПа. Для прокачування піщано-рідинної суміші використовуються насосні агрегати, змонтовані на платформі важких вантажних автомобілів 2АН-500 або 4АН-700, розвиваючі максимальні тиску відповідно 50 і 70 МПа. При менших тисках використовують цементувальні агрегати, призначені для цементувальних робіт при бурінні. Піщано-рідинна суміш готується в піскозмішувальному агрегаті (2ПА; ЗПА та ін), який представляє собою бункер для піску ємністю 10 м³ з конічним дном. Крім того, агрегат забезпечений насосом 4НП (насос піскові) низького тиску для перекачування піщано-рідинної суміші. Бункер з усім обладнанням, змонтований на шасі важкого автомобіля.

Спеціальні робочі рідини завозять на свердловину автоцистернами або готують у невеликих (10 - 15 м³) ємностях, встановлених на санчатах. У обв'язку поверхневого обладнання монтують фільтри високого тиску, що попереджають закупорку насадок великими частками породи. В якості робочої використовують різні рідини, виходячи з умови її відносної дешевизни, запобігання погіршення колекторських властивостей пласта і відкритого фонтанування.

Склад рідини встановлюють в лабораторіях. Для цілей ГПП використовують воду, 5 - 6%-ний розчин інгібірованої соляної кислоти, дегазованої нафти, пластові стічні або солоні води з ПАВамі, розчин для промивання. У разі, якщо щільність робочої рідини не забезпечує глушіння свердловини, додають обважнювачі: крейда, бентоніт та ін.

Пропоную більш детально розглянути охорону праці при проведенні ГРП на конкретних прикладах.

1. Характеристика технологічного процесу що до шкідливості та небезпечності

техніка безпеки гідророзрив пласт

Гідравлічний розрив пласта внаслідок високих тисків становить певну небезпеку для персоналу, що здійснює процес. При роботі агрегатів виникає шум, що перевищує норми, а це значно ускладнює керівництво процесом і може привести до небажаних наслідків.

Агрегати, застосовувані при гідравлічному розриві пласта розраховані на тиск, що перевищує максимальне робоче.

Даному обладнанню: піскозмішувальні агрегати УСП - 50. автоцистерни АЦ- 10, насосні агрегати АСР - 1050, арматура устя 2АУ - 700 з елементами її обв'язки, блок маніфольдів 1БМ - 700, в процесі гідравлічного розриву пласта притаманні несприятливі умови виробничого середовища. Наявність раптово порушення технологічного процесу через небажаність та несвоєчасність флюїдопроявів, наявність вибухонебезпечних, шкідливих та отруйних речовин, недостатня механізація і автоматизація виконуваних трудоємних робочих операцій.

Під час виконання робіт на піскозмішувальних і насосних агрегатах при відсутності захисних перил і сіток, виникає загроза отримання травм через падіння в робочу частину бункера, а також падіння з робочих площадок за відсутності складальних огороджень. Виникає небезпека при роботі насоса АСГ -700 біля його гідравлічної та привідної частини, якщо відсутні спеціальні огородження та захисні щити.

Дизельні силові двигуни, які слугують приводами силових та насосних агрегатів під час роботи створюють підвищений шум та вібрацію, ідо значно перевищують допустимі норми, а це негативно впливає на стан людини і погіршує її працездатність.

Велику небезпеку для людини несуть роботи з кислотами, та їх приготування. При закачуванні в свердловину буферних рідин можливі опіки лужними розчинами та кислотами Надмірне підігрівання обв'язки устя може звести до розгерметизації, в наслідок чого відбудеться підсмоктування повітря і витікання технологічної рідини. Це приводить до погіршення роботи насосу і навіть виходу його з ладу, в зв'язку з чим буде зрив подачі рідини.

Збільшення робочих механізмів в машин, засоби пожежогасіння обладнують механізмами автоматизації, заміні людини машиною. Все це дає змогу зменшити фізичні навантаження на обслуговуючий персонал.

Однак з вирішенням проблеми полегшенням фізичного навантаження, являється проблема технологічного навантаження. З'являються складні пульти керування, тензометричні датчики, інфрачервоне і ультрафіолетове випромінювання, а з цим зростає навантаження на органи слуху і зору працюючих людей.

2. Технічні заходи з техніки безпеки передбачені в проекті

Агрегати для ГРП і ємності встановлені на віддалі від устя газової свердловини та розташовані так, щоб відстань між ними була не меншою одного метра і кабіни їх не обернені до гирла. Агрегати з'єднуються з устьовою арматурою спеціальними трубами високого тиску. На устьовій арматурі або на нагнітальних лініях с зворотні клапани. Насосні агрегати обладнані манометрами та запобіжними клапанами. Викид запобіжного клапана на насосі виведений під агрегат. Викидна лінія від затрубного простору до ємності обладнана засувкою і міцно закріплена хомутами.

Після закінчення обв`язки устя свердловини опресовують нагнітальні трубопроводи тиском, що в 1,5 рази перевищує очікуваний максимальний при ГРП. Під час гідравлічних випробувань обладнання і обв'язки устя свердловини і, обслуговуючий персонал потрібно віддалити від устя свердловини та нагнітальних трубопроводів за межі небезпечної зони. Під час нагнітання рідини в процесі ГРП перебування людей біля устя свердловини і нагнітальних трубопроводів забороняється.

Пуск агрегатів в роботу дозволяється лише після виведення людей, які не виконують робочі операції безпосередньо на агрегатах, за межі небезпечної зони. Вихлопні труби агрегатів та інших машин, що використовуються й гідро піскоструминній перфорації, обладнані глушниками -- іскрогасниками. Під час роботи агрегатів забороняється ремонтувати їх або кріпити обв'язку устя свердловини і трубопроводів. Перед від'єднанням трубопроводів від устьової арматури, слід закрити крани на ній і знизити тиск в трубопроводах до атмосферного.

Ділянку на якій буде проведення гідравлічного розриву пласта завчасно підготовлюють. Особливо важливим є збереження родючого ґрунту, який забруднюється відходами різного типу. Тому згідно до вимог ГОСТ 11.5.3.06 -85. Рекомендації по знятті родючого шару ґрунту при проведенні гірничих, геологорозвідувальних, будівельних і інших робіт здійснюється зняття родючого ґрунту.

Під час проведення гідравлічного розриву пласта агрегати повинні з'єднуватися з фонтанною арматурою 2АУ - 700 спеціальними трубопроводами з трубами високого тиску. Агрегати розміщують так, щоб кабіни були повернуті від свердловини механізми, пристрої й вимірювальні прилади, розміщені на агрегатах і потребуючому постійному спостереженні й відходу, повинні мати зручний і безпечний доступ. Всі частини, що рухаються, механізмів агрегату забезпечуються металевими огородженнями.

Площадки агрегатів, з яких обслуговується встаткування (двигуни, трансмісії насосів, маніфольди). Для підйому на платформу агрегату передбачаються сходи з поруччям або підніжки. Конструкція клапанних і циліндрових кришок насоса повинна забезпечувати зручність і безпека зміни клапанів, циліндрових втулок і поршнів насоса, Клапанні коробки гідравлічної частини насоса повинні захищатися кожухами.

Люки бункерів і цистерн повинні закриватися відкидними кришками й гратами. Ємності, призначені для кислоти, розділяються перегородкою. Гідравлічна частина насоса й маніфольда кислотних агрегатів має кислотостійке виконання.

Гирлові арматури, застосовувана при гідравлічному розриві шарів і кислотній обробці шпар, має чотири відводи й запірні пристрої, що забезпечують можливість обпресування нагнітальних трубопроводів і промивання їх після накачування кислот. Вона виготовляється з високоміцних сталей. В арматури верхньої частини встановлюють манометр, що показує, із триходовим краном і підключають відвід до манометра, що реєструє.

Обв'язка насосного агрегату з гирловими арматурами при гідравлічному зриві шару й кислотній обробці шпар складається із труб, розрахованих на високий тиск.

Запірні арматури на трубопроводах обв'язки повинна бути легко керованої зусиллям однієї людини. Як запірні пристрої застосовують крани із циліндричною пробкою. їх установлюють пробкою нагору.

Поблизу гідравлічної частини насоса на нагнітальному трубопроводі розміщають запобіжний клапан з відвідною трубою для скидання рідини. Відвід від запобіжного пристрою, установленого на насосі, закривається кожухом і виводиться під агрегат.

Прийомний і нагнітальний трубопроводи надійно закріплюються на агрегатах із застосуванням гумових або дерев'яних «подушок».

Вихлопні труби двигунів агрегатів і інших машин забезпечуються глушителями з іскрогасниками й нейтралізаторами вихлопних газів і виводяться на висоту від платформи агрегату.

До проведення гідророзриву у глибинне насосних свердловинах необхідно вимкнути привід верстата-качалка, а на пусковому пристрої двигуна вивісити плакат «Не вмикати - працюють люди» .Балансир верстата-качалки слід демонтувати, або встановити в таке положення, яке дозволяє безперешкодно встановити заливну арматуру і обв'язати устя свердловини.

Перед проведенням гідро розриву талевий блок слід спустити, відвести в бік і закріпити до ноги спуско-підіймальної споруди.

Агрегати повинні з'єднуватись з устьовою арматурою спеціальними трубами високого тиску.

На устьовій арматурі, або на нагнітальних лініях повинні бути зворотні клапани.

Насосні агрегати, повинні бути обладнані манометрами та дистанційними датчиками тиску, зв'язаними із станцією управління.

Станція управління повинна бути обладнана системою автоматичної зупинки насосних агрегатів, у випадку перевищення тиску нагнітання величина допустимого тиску, заданого перед початком робіт на пульті управління даної системи. Значення допустимого тиску вказується у плані на ГРП.

Насосний агрегат, що під'єднується до між трубного простору, повинен бути обладнаний манометром та заводським запобіжним клапаном із каліброваною зрізною шпилькою заводського виготовлення, що розрахована на тиск обпресування експлуатаційної колони.

Викид від запобіжного клапана на насосі повинен бути закритий кожухом і виведений під агрегат.

Для заміру і реєстрації тиску під час гідро розриву до устьової арматури повинні бути під'єднанні датчики тиску, з'єднані кабелями із станцією управління.

Після закінчення обв'язки устя свердловини необхідно обпресувати нагнітальні трубопроводи тиском, що в 1,5 рази перевищує очікуваний максимальний тиск при ГРП.

Отже, підведемо короткий підсумок.

Під час проведення ГПП агрегати повинні з'єднуватися з фонтанною арматурою 1АУ - 700 спеціальними трубопроводами з трубами високого тиску.

Механізми, пристрої й вимірювальні прилади, розміщені на агрегатах і потребуючому постійному спостереженні й відходу, повинні мати зручний і безпечний доступ. Всі частини, що рухаються, механізмів агрегату забезпечуються металевими огородженнями.

Площадки агрегатів, з яких обслуговується встаткування (двигуни, трансмісії насосів, маніфольди), захищаються на висоту не менш 1 м. Для підйому на платформу агрегату передбачаються сходи з поруччям або підніжки.

Агрегати з'єднуються з устьовою арматурою спеціальними трубами високого тиску. На устьовiй арматурi або на нагнітальних стрічках є зворотнi клапани.

Насосні агрегати, обладнані манометрами та запобіжними клапанами. Викид запобіжного клапана на насосі виведений пiд агрегат. Викидна стрічка вiд затрубного простору до ємностi обладнана засувкою i мiцно закрiплена хомутами.

Агрегати для ГПП i ємностi встановленi на вiддалi не менше 25м від устя газової свердловини та розташованi так, щоб вiдстань мiж ними була не меншою одного метра i кабiни їх не є оберненими до гирла.

Вихлопні труби агрегатiв та iнших машин, що використовуються при гiдро пiскоструминнiй перфорацiї, обладнанi глушниками -- iскрогасниками.

Конструкція клапанних і циліндрових кришок насоса повинна забезпечувати зручність і безпека зміни клапанів, циліндрових втулок і поршнів насоса. Клапанні коробки гідравлічної частини насоса повинні захищатися кожухами.

Люки бункерів і цистерн повинні закриватися відкидними кришками й ґратами. Ємності, призначені для кислоти, гуммуются й розділяються перегородкою. Гідравлічна частина насоса й маніфольда кислотних агрегатів має кислото стійке виконання.

Обв'язка насосного агрегату з гирловими арматурами при гідравлічному розриві шару й кислотній обробці шпар складається із труб, розрахованих на високий тиск.

Поблизу гідравлічної частини насоса на нагнітальному трубопроводі розміщають запобіжний клапан з відвідною трубою для скидання рідини. Відвід від запобіжного пристрою, установленого на насосі, закривається кожухом і виводиться під агрегат.

Прийомний і нагнітальний трубопроводи надійно закріплюються на агрегатах із застосуванням гумових або дерев'яних «подушок».

Вихлопні труби двигунів агрегатів і інших машин забезпечуються глушителями з іскрогасниками й нейтралізаторами вихлопних газів і виводяться на висоту не менш 2 м від платформи агрегату.

Перед проведенням гідро розриву талевий блок слід спустити, відвести в бік і закріпити до ноги спуско-підіймальної споруди.

Агрегати повинні з'єднуватись з устьовою арматурою спеціальними трубами високого тиску.

На устьовій арматурі, або на нагнітальних лініях повинні бути зворотні клапани.

Насосні агрегати, повинні бути обладнані манометрами та дистанційними датчиками тиску, зв'язаними із станцією управління.

Станція управління повинна бути обладнана системою автоматичної зупинки насосних агрегатів, у випадку перевищення тиску нагнітання величина допустимого тиску, заданого перед початком робіт на пульті управління даної системи. Значення допустимого тиску вказується у плані на ГПП.

Насосний агрегат, що під'єднуєгься до між трубного простору, повинен бути обладнаний манометром та заводським запобіжним клапаном із каліброваною зрізною шпилькою заводського виготовлення, що розрахована на тиск обпресування експлуатаційної колони.

Викид від запобіжного клапана на насосі повинен бути закритий кожухом і виведений під агрегат.

Для заміру і реєстрації тиску під час гідро розриву до устьової арматури повинні бути під'єднанні датчики тиску, з'єднані кабелями із станцією управління.

3.Розрахунок запобіжного клапану діафрагмового типу

Запобіжний клапан діафрагменного типу ( рис.1.1 ) встановлюється на нагнітальній лінії насоса для подачі метанолу типу ПТ і призначений для запобігання виникнення аварійної ситуації, травмонебезпечної ситуації у випадку перевищення тиском максимально припустимих значень. Він встановлюється додатково до перепускного клапану і забезпечує підвищений рівень безпечності експлуатації насосу для подачі метанолу. Діафрагми виготовляються із латуні Л62.

При розрахунку слід зазначити, що клапан повинен задовольняти умові стабільного перепуску рідини на рівні більшому за 0,0012 м³/с.

Рисунок1.1 - Запобіжний клапан діафрагмового типу

1 - запобіжне кільце; 2 - діафрагма; 3 - корпус; 4 - натискний стакан.

Визначаємо діаметри розхідних отворів -запобіжного кільця Д_к при максимальному тиску, мм:

D_K=4ЧhЧф_зр/Р_Р (1.1)

де h = 0,3 мм - товщина діафрагми;

ф_зр= 226,5 МПа - межа міцності латуні Л 62 на зріз;

Р_р - розрахований тиск, при якому повинен здійснюватись розрив діафрагми, перевищує робочий тиск на 12,5%, при даному діаметрі втулки:

Р_р=1,125Р_роб (1.2)

Звідси,

Р_р =1,25Ч9,2 = 11,5 МПа;

Діаметри прохідних отворів запобіжного кільця:

D_K=4Ч0,3Ч226,5/11,5=23,63 мм

Пропускну здатність запобіжного клапану визначаємо за формулою:

G=5,03Ч10^-3ЧFЧ (Р _р- Р_н)Ч с_р (1.3)

де Р _р = 1 МПа - максимальний надлишковий тиск за запобіжним клапаном;

с_р - густина води: с_р = 1000 кг/м³;

F - площа поперечного перерізу, в проточній частині клапану, м²

Звідси,

G=5,03Ч10^-3Ч(3,14Ч0,0435²/4)Ч (11,5-1)Ч1000Ч 10⁶ = 0,0078 м³/с;

Отже пропускна здатність клапанів нас цілком задовольняє.

Визначимо пропускну здатність клапанів при робочому тиску Р_роб =10,6

Р_р=1,125Р_роб (1.4)

Звідси,

Р_р =1,25Ч10,6 = 13,25 МПа;

Діаметри прохідних отворів запобіжного кільця:

D_K=4Ч0,3Ч226,5/13,25=20,51 мм

Пропускну здатність запобіжного клапану визначаємо за формулою:

G=5,03Ч10^-3ЧFЧ (Р _р- Р_н)Ч с_р (1.5)

де Р _р = 1 МПа - максимальний надлишковий тиск за запобіжним клапаном;

с_р - густина води: с_р = 1000 кг/м³;

F - площа поперечного перерізу, в проточній частині клапану, м²

Звідси,

G=5,03Ч10^-3Ч(3,14Ч0,0435²/4)Ч (13,25-1)Ч1000Ч 10⁶ = 0,0091 м³/с;

Отже пропускна здатність клапанів нас цілком задовольняє.

4.Розрахунок запобіжного клапана

Підбір запобіжних клапанів проводиться згідно правил, основні вимоги яких полягають в наступному.

При установці запобіжних клапанів тиски, їх кількість, розміри і пропускна спроможність мають бути вибрані так, щоб не міг утворитися тиск, що перевищує робочий тиск 10 % - для тисків понад 60 кгс/см²; при працюючих запобіжних клапанах допускається перевищення тиску не більше ніж на 25 % робочого, за умови, що це перевищення передбачене проектом і відбите в паспорті трубопроводу. Так само враховується залежність чутливості запобіжних клапанів від тиску

Пропускна спроможність запобіжного клапана визначається по формулі:

де а - коефіцієнт витрати рідини, що проходить через клапан визначається експериментально для кожної конструкції клапана і записується в його паспорт;

Fкл -площа перетину клапана, рівна найменшій площі перетину в проточній частині клапана (перетин, що дроселює), мм²;

Р1 - максимальний надмірний тиск перед запобіжним клапаном, кгс/см²;

Р2 -надмірний тиск за запобіжним клапаном, кгс/см²;

-щільність робочого середовища при тиску і температурі робочій середовища перед клапаном, кг/см³;

В - коефіцієнт, визначуваний залежно від показника адіабатності процесу

При заданому масовому приході газу або рідини в систему формула (1) дозволяє визначити необхідний прохідний перетин клапана Fкл,

При виготовленні сідла і замикаючого органу запобіжних клапанів необхідно використовувати стійкі до корозії і ерозії різні сорти неіржавіючої сталі. Високу корозійну стійкість має фторопласт. При великому питомому тиску на замикаючий орган клапана наносять тонкий шар з твердих сплавів селліта і сормайта. Ресурс роботи запобіжних клапанів залежить від пружних властивостей матеріалу сідла і замикаючого органу. Цій вимозі добре задовольняють деякі сорти неіржавіючої сталі, ебоніт і тому подібне

Розрахунок часу спрацьовування запобіжних клапанів

Розрахунок часу спрацьовування запобіжних клапанів заснований на вирішенні системи диференціальних рівнянь, що описують перехідні процеси в клапані при його відкритті. Приймаючи рух замикаючого органу рівноприскореним з нульовою початковою швидкістю, час відкриття клапана можна визначити по формулі

де m_кл- маса замикаючого органу з приєднаними деталями, кг;

H_max-максимальний хід замикаючого органу, см;

F_кл- площа прохідного перетину клапана, см²;

R-сумарна сила опору руху замикаючого органу, кгс;

Рн-тиск налаштування, кгс/см².

Для практичних розрахунків приймають:

69225

Розрахунок часу спрацьовування запобіжного клапана необхідно виконувати при його установці в системах, де можливе різке підвищення тиску, наприклад при роботі насосів великої продуктивності у складі гідросистем.

Розрахунок запобіжного клапана на герметичність

Проблема герметичності запобіжних клапанів є найбільш гострою при їх експлуатації. Для забезпечення герметичності клапана його замикаючий орган необхідно притиснути до сідла силою F₀, причому

де fc- площа поверхні контакту замикаючого органу з сідлом см²;

qгерм - питомий тиск на поверхню сідла, що гарантує герметичність, кгс/м².

для визначення q_герм при тиску на вході в запобіжний клапан р800 кгс/см² залежно від ширини В ущільнюючій поверхні в місці контакту сідла, клапана і матеріалу.

5.Техніка безпеки при проведенні робіт з ГРП

При проведені та розробці гідравлічного розриву пласта потрібно виконувати та дотримуватися вимог по техніці безпеки, згідно нормативних документів.

До нормативних документів відносяться: „Галузеві інструкції по безпечному і безаварійному проведенню робіт, „Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском", „Правила безпеки в нафто газовій промисловості" і ін.

Перед розміщенням технологічного обладнання потрібно провести правильний вибір території, а потім раціональне розміщення обладнання.

Під керівництвом інженерно - технічного працівника спеціальна бригада здійснює розміщення технологічного обладнання і обв'язки його з устям свердловини. Роботи ведуться згідно до спеціально розробленого плану, який затверджений головним інженером на підприємстві.

Гідравлічний розрив пласта здійснюють під керівництвом інженерно-технічного працівника за затвердженим планом.

Агрегати для гідророзриву шару встановлюють на відстані не менш 10 м від устя шпари так, щоб відстань між ними було не менш 1 м, а кабіни не були звернені до устя шпари.

Перед проведенням гідравлічного розриву шару талевий блок опускають в низ, відводять убік і прикріплюють до ноги піднімального спорудження. На насосних шпарах відключають привод верстата-качалки, загальмовують редуктор і вивішують плакат «Не включати - працюють люди». Балансир верстата-качалки демонтують або встановлюють у положення, при якому він не буде зажати монтажу гирлових арматур і виконанню робіт з обв'язки устя шпари.

Під час монтажу напірних трубопроводів і обв'язки устя шпари на гирлових арматурах або нагнітальних лініях установлюють зворотні клапани, а на насосах - запобіжні пристрої (таровані мембрани) і манометри. Використання імпульсних трубок дозволить розташувати манометри на відстані, безпечному для спостереження за їхніми показаннями.

Якщо при гідравлічному розриві шару можливе виникнення тиску, вище припустимого для експлуатаційної колони даної шпари, то проводиться пакетування колони. До початку накачування в шпару рідини для гідравлічного зриву перевіряється справність насосних агрегатів і іншого встаткування, правильність і надійність їхньої обв'язки й з'єднання з гирловими арматурами шпари. Перевіряється справність гирлової й запірної арматур, зворотних клапанів, а також приладів для виміру й реєстрації тиску.

Нагнітальні трубопроводи піддають обпресуванню на тиск, у півтора разу більше очікуваного максимального тиску при гідравлічному розриві шарів. При проведенні гідравлічного випробування трубопроводів люди повинні бути вилучені за межі небезпечної зони. Необхідно передбачити надійний зв'язок між керівником робіт і персоналом, що обслуговує агрегати.

Агрегати включають тільки після видалення людей, не зв'язаних безпосередньо з виконанням робіт в агрегатів, за межі небезпечної зони. Під час накачування й продави рідини при гідророзриві шарів знаходження людей біля устя шпари й у нагнітальних трубопроводів забороняється.

При роботі агрегатів забороняється ремонтувати їх, кріпити обв'язку або усувати пропуски в запірних арматурах.

Перед від'єднанням трубопроводів від гирлових арматур на ній закривають крани.

Залишки рідини розриву з ємностей агрегатів і автоцистерн зливають у каналізацію або спеціальну ємність.

У зимовий період після тимчасової зупинки робіт проводять пробне прокачування рідини, щоб переконатися у відсутності пробок у трубопроводах. Забороняється підігрівати систему нагнітальних трубопроводів відкритим вогнем.

При гідравлічному розриві шарів із застосуванням кислоти й лужних розчинів слід дотримуватися додаткових вимог правил техніки безпеки, викладені нижче.

Виконання процесу і запуск агрегатів в експлуатацію можливе тільки після усунення людей, які не виконують роботи біля агрегату і не пов'язані з процесом, за межі безпечної зони. При закачуванні рідини біля нагнітальних трубопроводів і устя свердловини знаходження людей заборонено. Забороняється також під час роботи ремонтувати агрегати, кріпити обв'язку, або усувати пропускання в запірній арматурі. Перед тим як від'єднувати трубопровід від устьової арматури тиск в ньому потрібен рівнятися до атмосферного, а на арматурі закривають вентилі.

Згідно „Інструкції по експлуатації" насосних агрегатів, потрібно дотримуватись правил техніки безпеки:

1.До експлуатації насосних агрегатів допускаються не молодші 18 років, які пройшли ввідний і первинний інструктаж з техніки безпеки.

2.Обслуговуючий персонал, який не знає принципи і правила експлуатації обладнання, до роботи не допускається.

3.Перед запуском агрегату перевіряється стан запобіжного зрізного штифта від запобіжного клапана нагнітального маніфольду. Запобіжний штифт повинен відповідати максимальному робочому тиску агрегату.

4.Під час роботи не допускати перевищення робочого тиску.

5.Під час роботи слідкувати за контрольно-вимірювальними приладами.

6.Забороняється очищення або мащення деталей агрегату під час роботи.

1.Гідравлічна частина насосу і зубчата муфта повинні бути надійно огороджені.

8.Рух агрегату-тальки з пустим замірним баком.

6.Протипожежні заходи запропоновані в проекті

Горючими речовинами для горіння в момент виникнення пожеж та вибухів є газ, конденсат, інгібітори, які поступають в атмосферу при витівках через негерметичні з'єднання. Окислювачем служить кисень повітря, а джерелом запалювання - відкритий вогонь, іскри від електрообладнання, іскри при неправильному користуванні інструментом або при використанні іскронебезпечного інструменту, застосування електрообладнання та джерел освітлення у невибухонебезпечному виконанні, при курінні в заборонених місцях. Тому головна вимога протипожежного захисту -суворе та неухильне дотримання правил техніки безпеки на об'єктах газової промисловості, в тому числі і на пунктах відліку газу і конденсату.

Причинами пожежі можуть бути:

Порушення технологічних процесів виробництва.

Недотримання вимог нормативних документів.

Несправність обладнання і неякісний його ремонт.

Невідповідність обладнання категорії виробництва.

Порушення протипожежного режиму, виробничої і трудової дисципліни.

Перелік категорій робочих приміщень по вибухо і пожежонебезпеці приведено в таблиці 5

Таблиця 5. Класифікіція робочих приміщень по вибухо і пожежонебезпеці.

Дільниці	Категорія виробництва по пожежонебезпеці ( по БН і П 2.09.02-85)	Клас по вибухо і пожежонебезпеці ( по ПУЕ)	Середовище
Устя газових свердловин	АA	0	Природний газ і вуглеводневий конденсат
УППГ: Площадка сепарації газу	А	0	Природний газ і вуглеводневий конденсат
Площадка підігрівачів	А	0	Природний газ і вуглеводневий конденсат
Площадка ємностей освоєння і факельних сепараторів	АA	0	Природний газ і вуглеводневий конденсат
Метанольно-інгібіторне господарство	А	0	Пари метанолу інгібітору
Повітряна компресорна	AДA	-	-
Дренажні ємності	А	0	Насичені вуглеводні
Очисні споруди	А	0	Вуглеводні

Перелік пожежо-небезпечних речовин, які використовуються у технологічних процессах приведено в таблиці 5

Таблиця 5-Характеристика пожежо та вибухонебезпечних речовин.

Речовина	Температура, 0С	Межі вибуху, 0/0 по об'єму
	Спалаху	Самозапалюванн	Концентрацій ний об'єм, 0/0	Температура, 0С
Бензин АИ-98 АИ -93	-39 -39	255 255	0,75 0,75	39 39
Бітум нафтовий	-	285-351	-	-
Ацетилен	-	335	2,5-81	-
Дизельне паливо	71	310	-	-
Нафaта	23	310	-	-
Метан	-	537	5,0	15,0

Для забезпечення пожежної безпеки необхідно:

1. Утримувати виробничі об'єкти в чистоті і систематично очищувати їх від відходів виробництва.

2. Всі горючі і легкозаймисті речовини та матеріали зберігати у спеціально відведених місцях (на відстані не менше 50 м від бурової), які можуть бути забезпечені всіма протипожежними засобами.

3. При прийомі особи на роботу її слід ознайомити з правилами техніки безпеки.

4. По кожному об'єкту видобутку, транспорту, буріння і переробки нафти і газу повинен бути розроблений оперативний план дій при пожежі.

Для гасіння пожеж застосовують як ручні засоби, так і механізовані. До ручних приладів відносяться гідропульти-відра, гідропульти-костилі, ручні пожежні насоси, різні вогнегасники. Для отримання піни служать пересувні та стаціонарні апарати, які поділяються на дві категорії: періодичної і безперервної дії (механізовані засоби). До апаратів періодичної дії відносяться піногони, а безперервної дії - піногенератори типу ПГ-25, ПГ-50 та ПГ-100.

На території технологічних установок повинні бути 3 щита (1щит на 5000 м²) з пожежним інвентарем (відра, лопати, ломи, вогнегасники, ящики з піском). Крім того, на цих підприємствах повинна бути організована безвідмовно діюча пожежна сигналізація та пожежний водопровід з гідратами. Для швидкого виявлення пожеж існує система попередження про пожежу і електропожежна сигналізація, радіо і телефонний зв'язок.

Перелік первинних засобів пожежогасіння приведене в таблиці 5.3

Таблиця 5.3. Первинні засоби пожежогасіння.

Назва приміщення	Площа, яка захищається	Типи первинних засобів пожежогасіння	Кількість, шт
Насосна станція з прилягаючим газопроводом	100 м2 станції	Вуглекислотні вогнегасники типу ОУ-8 Пінні вогнегасники, хімічні, повітрянопінні типу ОХП-10 або ОВП-10, або ОВП-100	5 25
Жилі приміщення	50	-пінні вогнегасники ОХП-10	1

Висновок

Отже, ми з'ясували, що під час обслуговування насосних агрегатів, виникає небезпека одержання пошкоджень при падінні із висоти у випадку несправності площадок із огорожами, які складаються та драбинами.

Також існує небезпека одержання травм від неогороджених рухомих частин і механізмів обладнання, небезпека одержання травм від гострих країв, шорсткості промислового обладнання, а також несправності інструменту.

Небезпечними факторами ГПП є також процеси, що супроводжуються застосування в обладнанні високих тисків.

Як фактори впливу на людину при проведенні ГПП, можна виділити:

- незадовільні мікрокліматичні умови;

- ураження органів дихання і слизових оболонок токсичними продуктами;

- травмування робітників обертовими елементами устаткування;

- опіки працюючих при контакті з кислотами та лугами;

- шум і вібрація при експлуатації устаткування.

- ураження електричним струмом, можливе при пошкодженні ізоляції електрообладнання, порушенні технологічного обслуговування електроустаткування, несправності автоматики і засобів контролю;

- утворення вибухо- та пожежонебезпечних газоповітряних сумішей у повітрі робочої зони, оскільки практично усі наявні на установці продукти - горючі речовини;

- Дизельні силові двигуни, які слугують приводами силових та насосних агрегатів під час роботи створюють підвищений шум та вібрацію, що значно перевищують допустимі норми, а це негативно впливає на стан людини і погіршує її працездатність.

Література

1. Г.С. Лутошкин. Сбор и подготовка нефти газа и воды, М., Недра 1989, 319с.

2. Г.С. Лутошкин, И.И.Дунюшкин. Сборник задач по сбору и подготовке нефти, газа и воды на промыслах. М., Недра 1995, 563 с.

3. Л.И. Борщенко. Подготовка газа и конденсата к транспорту. М. Недра, 1987, 443 с.

4. В.Ф.Медведев. Сбор и подготовка нефти и воды. М. Недра 1973, 621 с.

Размещено на Allbest.ru