Загальні вимоги до побудови системи управління охороною праці в певній галузі. Проблеми профілактики виробничого травматизму

Така класифікація причин виробничого травматизму є досить умовною. Причинами виробничого травматизму та професійних захворювань, як показують результати розслідування, слід вважати групу взаємодіючих чинників, що пов'язані з організацією виробничої діяльності яка може спричиняти різний негативний вплив на організм людини. Здебільшого, виробничі нещасні випадки та професійні захворювання носять не однопричинний, а багатопричиннй характер.

Заходи щодо профілактики виробничого травматизму. Застосування запобіжних та блокувальних пристроїв

З метою профілактики виробничого травматизму в галузі, передбачається проведення системи організаційних і технічних заходів, що запобігають діям шкідливих та небезпечних виробничих чинників на організм людини.

Під організаційними заходами розуміють правильну організацію праці та робочих місць, дотримання відповідного режиму праці та відпочинку, проведення якісного навчання та інструктажів. Сюди слід віднести: постійний нагляд і контроль за дотриманням вимог законодавчих актів, огородження об'єктів, небезпечних зон, облаштування проходів і проїздів, забезпечення системи освітлення та санітарно-побутового обслуговування працюючих та ін.

Під технічними заходами розуміють заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки. Заходи з виробничої санітарії передбачають організаційні, гігієнічні та санітарно-технічні заходи, що запобігають дії шкідливих виробничих чинників. Це створення комфортного мікроклімату шляхом влаштування відповідних систем опалення, вентиляції, кондиціонування повітря; теплоізоляція конструкцій будівлі і технологічного устаткування; заміна шкідливих речовин та матеріалів нешкідливими; зниження рівнів шуму та вібрації; встановлення раціонального освітлення; забезпечення необхідного режиму праці та відпочинку, санітарного та побутового обслуговування тощо.

До заходів з техніки безпеки належать: розроблення та впровадження безпечного устаткування; механізація та автоматизація технологічних процесів; використання запобіжних пристосувань, автоматичних блокувальних засобів; впровадження систем автоматичного регулювання, принципово нових нешкідливих та безпечних технологічних процесів та ін.

Для ліквідації небезпечного виробничого фактора у джерелі його утворення служать запобіжні засоби. Запобіжні пристрої призначені для зупинки (відключення) обладнання у випадках, коли певний контрольований параметр (тиск, температура, електрична напруга тощо) може з різних причин у процесі роботи виходити за встановлені межі, створюючи при цьому аварійну ситуацію. Запобіжні пристрої потрібні для попередження аварій і поломок окремих частин обладнання і пов'язаною з цим небезпекою травматизму. При порушенні встановлених параметрів запобіжні пристрої спрацьовують автоматично, відключаючи відповідне обладнання чи його вузол.

Запобіжні пристрої надзвичайно різноманітні по призначенню і конструктивному устрою і встановлюються майже на всіх видах обладнання. Запобіжними пристроями можуть бути муфти, обмежувачі вантажопідйомності, зрізні штифти та шпильки, регулятори частоти обертання (для запобігання механічним перевантаженням устаткування), кінцеві вимикачі, упори, спеціальні пристрої для зупинення рухомої частини обладнання (для запобігання переміщенню частин машин за встановлені межі), запобіжні пластини (на різних гідравлічних та пневматичних системах), пружинні і гідравлічні обмежувачі вантажопідйомності (на підйомних кранах).

У випадку відсутності захисного пристрою для відімкнення чи попередження можливості появи джерела небезпеки використовуються блокувальні пристрої. Блокування дозволяє виключити можливість проникнення людини в небезпечну зону чи ліквідувати небезпечний фактор при проникненні людини в небезпечну зону. Блокувальні пристрої поділяються на механічні, електричні, фотоелементні, радіаційні, пневматичні, гідравлічні та комбіновані. Блокувальні пристрої за конструктивним виконанням поділяють на муфти, штифти, клапани, шпонки, мембрани, пружини, сильфони і шайби.

Блокувальні пристрої призначаються, наприклад, в конструкціях машин для запобігання аваріям. За допомогою блокувального пристрою можна: призупинити роботу певного приводу, якщо з нього знято огородження, запобігти відкриттю дверей у приміщенні з високою концентрацією шкідливих речовин, якщо в ньому вийшла з ладу вентиляція тощо.

Причини пожеж на галузевих об'єктах

Причинами виникнення пожеж на галузевих об'єктах можуть бути конструктивні недоліки та порушення експлуатації систем опалення, електрообладнання та електроустаткування, інженерних комунікацій, дефекти обладнання; організаційні порушення режимів технологічних процесів, похибки при виконанні технологічних процесів, необережні дії персоналу та низький рівень їх кваліфікації, порушення правил поводження з вогнем і т. д.

Безпосередньою причиною пожеж є поява того чи іншого компоненту, який бере участь к процесі горіння у тих випадках, коли це недопустимо з точки зору вимог пожежної безпеки. Аналіз обставин пожеж дає підстави стверджувати, що основною причиною їх виникнення є людський чинник.

Всі причини пожеж можна об'єднати у дві великі групи, що пов'язані:

1 група - з недопустимою, з точки зору пожежної безпеки, появою горючого середовища в умовах, де є джерело вогню (розрив трубопроводів в котельнях, що працюють на рідкому паливі, підтікання паливних ліній, аварійний стан обладнання, викиди бітуму при варінні і т. д.);

2 група - з недопустимою появою джерел вогню при наявності горючої суміші і окисника.

До найбільш розповсюджених і характерних причин пожеж на об'єктах можна віднести:

– недосконалість технологічних процесів;

– порушення режимів роботи технологічного та інженерно-технічного обладнання;

– недоліки монтажу та порушення експлуатації електрообладнання, електропроводки, електроапаратури;

– недоліки в облаштуванні та обслуговуванні опалювальних систем;

– недопустиме підвищення температури речовин, що обробляються до температури самозаймання;

– порушення режиму зберігання, транспортування та обробки самозаймистих речовин;

– розряди блискавки, занесення високих потенціалів у виробничі приміщення;

– накопичення електростатичних розрядів;

– поява горючого середовища в умовах, де є джерело займання;

– недбале ставлення до вимог нормативних документів та до своїх обов'язків;

– незнання правил та норм пожежної безпеки, низький рівень кваліфікації;

– необережне поводження з вогнем;

– навмисний підпал та ін.

Тяжкість впливу негативних та шкідливих чинників, пов'язаних з пожежами, зумовлена зростанням енергонасиченості виробництв, збільшенням щільності інженерних комунікацій, підвищенням рівня температур та тиску в технологічному устаткуванні, що збільшує масштабність пожеж та тяжкість їх наслідків. Причиною зростання жертв на пожежах стає те, що технічні можливості державної пожежно-рятувальної служби значно відстають від сучасних вимог щодо засобів пожежогасіння та рятування людей.

Процес неконтрольованого горіння супроводжується появою у навколишньому середовищі значної кількості токсичних речовин, небезпечних та шкідливих для організму людини, що знаходяться в зоні його впливу.

Небезпеку для організму людини в умовах пожежі становлять:

ь відкрите полум'я - температура пожежі становить 1100-1300°С. Тривалість часу, протягом якого людина може переносити критичні температури становить 10-15 секунд;

ь наявність токсичних продуктів горіння - за токсичністю продуктів горіння матеріали поділяються на надзвичайно небезпечні; високо небезпечні; помірно небезпечні і мало небезпечні;

ь оксид вуглецю - спричиняє найбільшу кількість жертв через те, що червоні кров'яні тільця втрачають здатність забезпечувати організм людини киснем через створення в організмі карбоксігемоглобіну;

ь дим - втрата видимості через задимлення створює загрозу для евакуації людей, особливо якщо матеріали мають високу димоутворюючу здатність;

ь низька концентрація кисню - небезпечним під час пожежі є концентрація кисню до 14-16%. При 10-12% смерть настає протягом кількох хвилин.

ь нагріте повітря - вдихання розігрітого до 60°С повітря призводить до некрозу верхніх дихальних шляхів та опіків легеневої тканини. Вдихання нагрітого під час пожежі повітря понад 100°С призводить до втрати свідомості, а відтак загибелі вже через декілька хвилин.

ь руйнування будівельних конструкцій, які в умовах пожежі втрачають вогнестійкість і міцність, що призводить до травмування чи загибелі людей.

Аналіз можливих небезпечних і шкідливих чинників в умовах пожежі допомагає розробити структуру заходів щодо забезпечення ефективного функціонування системи пожежної безпеки для кожного конкретного виробничого об'єкту.

Профілактика пожеж має зводитись переважно до різноманітних форм впровадження у виробничу практику таких умов, засобів і заходів, які унеможливлюють появу неконтрольованого процесу горіння або вибуху.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002р.

2. Закон України «Про пожежну безпеку», - К., 1994.

3. Кодекс законів України про працю. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 1040с.

4. Рекомендації щодо побудови системи управління охороною праці на виробництві, затверджені Наказом МНС України 27.06.2006 № 398

5. Гандзюк М.П. Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник / За ред. Гандзюка М.П. - К.: Каравела, 2003. - 405с.

6. Грищук М.М. Основи охорони праці: Підручник. М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Острозька академія». - К.: Кондор, 2005. - 238с.

7. Лапін В.П. Основи охорони праці: Навчальний посібник. - Львів: ЛБІ НБУ, 2004. - 142с.

8. Москальова В.М., Филипчук В.Л., Кусковець С.Л., Турченюк В.О. Охорона праці у питаннях і відповідях: Навч. посібник / За редакцією Москальової В.М. - Рівне: НУВГП, 2011. - 444с.

9. Охорона праці в Україні: Нормативні документи / Упоряд. О.М. Роїна, Ред. О.А. Кривенко. - 2-ге вид., випр. і доповн. - К.: КНТ, 2006. - 418с.

10. Ярошевська В.М. Охорона праці в галузі: Навчальний посібник. - Київ: ВД «Професіонал», 2004. - 286с.

11. http://pidruchniki.ws/1584072038897/bzhd/ohorona_pratsi_-_moskalova_vm

12. http://studentbooks.com.ua/content/view/1327/76/

Размещено на Allbest.ru