Надзвичайні ситуації виникають при стихійних явищах (землетрусах, повені, зсувах тощо. п.) і за техногенних аваріях. У найбільшою мірою аварійність властива вугільної, гірничорудної, хімічної, нафтогазової і металургійної галузям промисловості, геологорозвідці, об'єктахкотлонадзора, газового і підйомно-транспортного господарства, і навіть транспорту. Відомості про НС техногенного характеру у РФ наведені у табл. 1.

Виникнення надзвичайних ситуацій з промисловою умовах й у побуті часто пов'язані з розгерметизацією систем підвищеного тиску (балонів і ємностей для зберігання або перевезення стиснутих, скраплених і розчинених газів, газо- і водопроводів, систем теплопостачання тощо. п.).

Причинами руйнації чи розгерметизації систем підвищеного тиску може бути: зовнішні механічні впливу; старіння систем (зниження механічної міцності); порушення технологічного режиму; помилки обслуговуючого персоналу; конструкторські помилки; зміна станугерметизируемой середовища; несправності в контрольно-вимірювальних, регулюючих і запобіжних пристроях тощо.

Руйнування чи розгерметизація систем підвищеного тиску залежно від фізико-хімічних властивостей робочої середовища можуть призвести до появи однієї чи комплексу вражаючих чинників:

- ударна хвиля (наслідки - травматизм, руйнація устаткування й несучих конструкцій тощо. буд.);

- загоряння будинків, матеріалів тощо. п. (наслідки -термічні опіки, втрата міцності конструкцій тощо. буд.);

- хімічне забруднення довкілля (наслідки - ядуха, отруєння, хімічні опіки тощо. буд.); небезпека техногенний надзвичайний захист

- забрудненню довкілля радіоактивними речовинами.

Надзвичайні ситуації виникають також у результаті не регламентованого збереження і транспортування вибухових речовин, легкозаймистих рідин, хімічних та радіоактивних речовин, переохолоджених і нагрітих рідин тощо. Результатом порушення регламенту операцій є вибухи, пожежі, протоки хімічно активних рідин, викиди газових сумішей.

Найбільшу небезпеку становлять аварії, на об'єктах ядерної енергетики, і хімічного виробництва. Так, аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильській АЕС перші ж дні після аварії призвела до підвищення рівнів радіації над природним тлом до 1000... 1500 разів у зоні близько станції і по 10...20 разів у радіусі 200...250 км. При аваріях усі продукти ядерного розподілу вивільняються як аерозолів (крім рідкісних газів з йодом) й поширюються у атмосфері залежно від сили та напрями вітру. Розміри хмари в поперечнику можуть змінюватися від 30 до 300 м, а розміри зон забруднення в безвітряну погоду може мати радіус до 180 км - при потужності реактора 100 МВт. Однією із найпоширеніших причин пожеж і вибухів особливо у об'єктах нафтогазового та хімічного виробництва та при експлуатації коштів транспорту є розряди статичної електрики. Статистична електрика - сукупність явищ, що з освітою і формуватимуться збереженням вільного електричного заряду лежить на поверхні й у обсязі діелектричних і напівпровідникових речовин. Причиною виникнення статичної електрики є процес електризації. У надзвичайні ситуації прояв первинних негативних факторів (землетрус, вибух, завалення конструкцій, зіткнення транспортних засобів тощо. п.) може викликати ланцюг вторинних негативних впливів (ефект "доміно") - пожежа, загазованість чи затоплення приміщень, руйнація систем підвищеного тиску, хімічне, радіоактивне і бактеріальне поєднання т. п. Наслідки (число травм і жертв, матеріальним збиткам) від дії вторинних чинників часто перевищують втрати від первинного впливу. Характерним прикладом є аварія на Чорнобильською АЕС. Причини, вигляд і наслідків від деяких аварій наведені у табл. 1. Основні причини великих техногенних аварій є:

- відмови технічних систем через дефектів виготовлення й порушень режимів експлуатації; багато сучасних потенційно небезпечні виробництва спроектовані отже ймовірність великої аварії ними дуже висока, і оцінюється величиною ризику 10 і більше;

- помилкові дії операторів технічних систем; статистичні дані показують, що як 60% аварій в результаті помилок обслуговуючого персоналу;

- концентрація різних виробництв з промисловою зонах без належного вивчення їх взаємовпливу;

- високий енергетичний рівень технічних систем;

- зовнішні негативні на об'єкти енергетики, транспорту, й ін.

Таблиця 1 Ї Причини і наслідки деяких аварій

Надзвичайні ситуації, зокрема аварії на промислові об'єкти, свого розвитку проходять п'ять умовних типових фаз:

- перша - накопичення відхилень від стану чи процесу;

- друга - ініціювання надзвичайного події (аварії, катастрофи чи стихійного лиха), причому розумітися під надзвичайним подією можна розуміти подія техногенного, антропогенного чи природного походження.

Для випадку аварії з виробництва у період підприємство або його частину переходить до нестабільне стан, коли чинник нестійкості: цей період може бути "аварійної ситуацією" - аварія ще відбулася, та її передумови очевидна. У цей час, часом ще довго можуть існувати реальна можливість то її запобігти, або істотно зменшити її масштаби;

- третя - процес надзвичайного події, під час яких відбувається безпосереднє вплив на людей, об'єкти і довкілля первинних вражаючих чинників; на підводному човні з виробництва у період відбувається вивільнення енергії, речовини, що може носити руйнівний характер;

- четверта - вихід аварії межі території підприємства міста і дію залишкових чинників поразки;

- п'ята - ліквідація наслідків і природних катастроф; усунення результатів дії небезпечних чинників, породжених аварією чи стихійним лихом; проведення рятувальних робіт у осередку аварії чи районі стихійного лиха й у прилеглих об'єкта постраждалих зонах.

5. Захист населення і території від виникнення техногенних небезпек

Попередження надзвичайних ситуацій - це комплекс заходів, які проводяться завчасно і спрямовані на максимально можливе зменшення ризику виникнення НС, а також на збереження здоров'я людей, зниження розмірів шкоди навколишньому природному середовищу та матеріальних збитків у разі їх виникнення.

Техногенні небезпеки погіршують здоров'я людей, призводять до травм або загибелі, матеріальних витрат і деградації природного середовища. Захист від техногенних небезпек здійснюється вдосконаленням джерел небезпек, збільшенням відстані між джерелами небезпек і об'єктами захисту, застосуванням захисних засобів (колективних та індивідуальних).

З метою запобігання або зменшення впливу на працюючих шкідливих і небезпечних виробничих чинників застосовують засоби колективного та індивідуального захисту. До заходів колективного захисту належать захисні пристрої. Це пристрої, що застосовуються для запобігання або зменшення впливу на працюючих вражаючих, небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Зокрема, захисні пристрої попереджують потрапляння людини в небезпечну зону. Небезпечною зоною вважається простір, у якому постійно діють або періодично виникають ситуації, небезпечні для життя і здоров'я людини.

Захисні пристрої поділяються на огороджувальні, блокувальні, захисні, спеціальні, гальмівні, автоматичного контролю і сигналізації, дистанційного управління.

Огороджувальні захисні пристрої - це фізична перепона, різноманітного роду кожухи, щити, екрани, козирки, планки, бар'єри. Вони можуть бути стаціонарні, пересувні, знімні, розсувні і т. п. Огородження повинне бути естетичним, не бути самонебезпечним, достатньо жорстким, щоб людина при втраті рівноваги могла на нього обпертися. Воно не повинне втрачати захисних властивостей при вібраціях, високих температурах тощо. Внутрішня поверхня огороджень фарбується в сигнальний колір. На зовнішню поверхню наноситься (вивішується) попереджуючий знак. При потребі спостерігати за процесом, огородження можуть виконуватися прозорими.

Блокувальні захисні пристрої забезпечують роботу робочих органів, пристроїв, механізмів і установок або доступ до них тільки в тому випадку, якщо вони знаходяться у визначеному заздалегідь заданому положенні, стані. Вони в основному застосовуються для запобігання аварійних і травмонебезпечних ситуацій. Наприклад, неможливість пуску якогось механізму без попереднього сигналу; неможливість доступу, скажімо, до струмоведучих частин, якщо з них не зняти напругу. Попереджуючі захисні пристрої забезпечують безпечну експлуатацію машин, пристроїв, установок шляхом обмеження небезпечного параметра (швидкості, ваги, температури, сили струму і т. д.), подальше зростання якого може призвести до руйнування устаткування або до нещасного випадку. Так, наприклад, від механічних перевантажень застосовують шпонки, шпильки, штифти і т. д.; від тиску - клапани, розривні мембрани; від переміщення - упори, кільцеві вимикачі; від сили струму - плавкі запобіжники, біметалічні й електромагнітні розщеплювачі і т. д.

Спеціальні пристрої характерні для певного обладнання. Наприклад, спеціальні уловлювачі в ліфтах, шахтах, підіймачах (ловити кабіну при розриві троса), дворуке вмикання пресів і т. д.

Гальмівні пристрої служать для уповільнення і припинення руху частин або самого устаткування при виникненні небезпечного фактора.

Пристрої автоматичного контролю і сигналізації - це пристрій для передачі інформації з метою привернення уваги персоналу. Вони здійснюють контроль параметрів: тиск, температуру, швидкість, вологість і т. п.

Пристрої дистанційного управління - це пристрої для управління установкою та устаткуванням. За їх допомогою здійснюється управління обладнанням на відстані, людина при цьому перебуває за межами небезпечної зони.

Для попередження про можливу небезпеку застосовуються знаки безпеки. Вони поділяються на 4 групи:

- заборонні (форма знака кругла, ободок червоного кольору);

- попереджуючі (форма знака трикутна, ободок чорного кольору);

- приписувані (форма знака прямокутна, ободок зеленого кольору);

- вказівні (форма знака прямокутна, ободок синього кольору).

Носіями інформації про небезпеку є сигнальні кольори. Прийняті наступні основні кольори: червоний - "небезпека", "стоп". У червоний колір фарбуються: знаки, інструмент, техніка пожежної безпеки; вимикаючі пристрої; внутрішні поверхні кожухів, огороджень; частини, що рухаються, обертові частини (муфти, патрони і т. д.); аварійні крани, ключі, ручки і т. п.

Жовтий - "увага", попередження про можливу небезпеку. У жовтий колір фарбуються: попереджуючі знаки безпеки; елементи будівельних конструкцій, що можуть бути причиною нещасного випадку; елементи устаткування, що можуть бути причиною нещасного випадку; підйомно-транспортне устаткування; ємності і трубопроводи з небезпечними і шкідливими речовинами.

Зелений - "безпека", "дозвіл", показує, що шлях вільний. У зелений колір фарбуються: евакуаційні, запасні виходи; сигнальні лампи, табло пунктів першої допомоги; місця перебування аптечок, рятувальних засобів.

Синій колір несе в собі інформацію.

Білим кольором позначають межі проїзду, проходу, місць складання.

Крім колективних засобів захисту, існують ще й індивідуальні. Засоби індивідуального захисту поділяються на такі: шкіряного покрову тіла, рук, ніг, голови, обличчя, очей, органів слуху, дихання, падіння з висоти. Крім того, для захисту від електричного струму застосовуються діелектричні засоби захисту. При роботі на висоті, всередині ємностей, криниць і ям застосовують спеціальні захисні пояси зі страхувальним ланцюгом або мотузкою. Спеціальні засоби застосовуються також для захисту від іонізуючих, електромагнітних та інших випромінювань.

Висновок

Наша планета існує вже 4,5 млрд. років. Усе це величезний інтервал часу на її поверхні постійно відбувалися складні фізико-хімічні процеси, з'явилося життя, сформувалася атмосфера, що містить кисень, розвинулися складно організовані тварини рослини. Всі ці зміни надто повільно, розтягуючись па сотні мільйонів років. Вивчення катастрофічних явищ дозволяє пояснити тільки деякі особливості еволюції нашої планети. Нині наука і досягли такої високої рівня, що ми можемо передбачати багато природні катастрофи, а незабаром, безсумнівно, навчимося і попереджати їх. Проте, той самий технічний прогрес породив багато, у тому числі такий термін як "техногенна катастрофа".

Сьогодні технологічні катастрофи - це одне з глобальних проблем людства. Із кожним днем вони стають глобальнішими і потужними поруч із розвитком науку й техніки. Наслідки цих катастроф, здебільшого, необоротні. У "гонитві" за комфортом і багатством люди й не звертають уваги результати цієї гонки й існують самі ж страждають від цього. Уникнути цих катастроф невдасться, але можна зменшити їх кількість, за рахунок більш розумного і раціонального підходу людини до своєї діяльності.

Список використаної літератури

1. Петров С.В., Макашов В.А. Небезпечні ситуації техногенного характеру та захист від них - Москва: НЦ ЕНАС, 2008

2. Пряхін В.М. Безпека життєдіяльності людини в умовах мирного і воєнного часу - М.: Іспит, 2006

3. Російська енциклопедія з охорони праці

4. Русак О.Н., Мала К.Р., Занько Н.Г. Безпека життєдіяльності - Спб.: Изд-во "Лань", 2001

5. Сапронов Ю.Г. Безпека життєдіяльності - М.: Видавничий центр "Академія", 2006

6. Хван Т.А., Хван П.А. Безпека життєдіяльності - Ростов н / Д: Фенікс, 2000

7. Шлендер П.Е., Маслова В.М., Підгаєцький С.І. Безпека життєдіяльності - М.: Вузівський підручник, 2003

8. Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.

9. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.

10. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.

11. Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.

12. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посібник / За ред. В.С. Джигирея. - Львів, 1999. - 238 с.

13. Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом генерал-лейтенанта М.С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.

Размещено на Allbest.ru