Генеза та функціонування числової символіки в поезії ХХ ст.

Отже, мотив дому, точніше бездомності, в поемі внутрішньо пов'язаний з «третьою темою» - з образом Гумільова.

"Во всех смыслах эта вещь занимала центральное место в ее творчестве, судьбе, биографии. Это была ее единственная цельная книга после первых пяти, т.е. после 1921 года. (...) В Поэме Ахматова реализовывала пушкинско-карамзинскую миссию поэта-историографа" [17;43].

ВИСНОВКИ

Символізм - літературний напрям, який виник у Франції в кінці ХІХ ст. В Росії він почав плідно розвиватися на початку ХХ ст.

Російський символізм перейняв від західного багато естетичних установок (орієнтація на ідеалістичну філософію; погляд на творчість, як на культово-обрядовий акт; мистецтво - інтуїтивне збагнення світу; висунення музичної стихії як праоснови життя і мистецтва; перевага віршотворчим і ліричним жанрам: увага до аналогій і "відповідностям" у пошуках світової єдності; звернення до класичних творів античності і середньовіччя у встановленні генеалогічної спорідненості); проте в процесі творчого оформлення в самостійну течію він знайшов істотну національну і соціальну своєрідність.

Російські поети не тільки по-своєму поглибили символізм як мистецтво слова, вони міцно пов'язали його з драматизмом і напруженістю епохи на рубежі 19 і 20 ст.

Російський символізм - багатогранне явище, що виникло в атмосфері глибокої соціальної і духовної кризи, яка і зумовила суперечливий стан мистецтва цієї епохи. До письменників-символістів відносяться: О.Блок, М.Цвєтаєва, А.Ахматова, Н.Гумільов, Мінський, Мережковський, Бальмонт, Брюсов та ін.

Характерні ознаки їхньої творчості - передача реальності через символи. Символ народжується там, де неможливо зобразити предмет. Він покликаний виразити алегоричне й невимовлене шляхом відповідностей між двома світами - світом зовнішнім і світом мрій та ідеалів. Цей дуалізм реального та ідеального - основа символічного світосприйняття. Таємниця, або Ідея, криється в глибині матеріальних речей. І символічна поезія, як говорить Ж. Мореас у своєму маніфесті, прагне втілити цю ідею, надати їй почуттєво збагненної форми. Причому ця форма не є самоціллю, вона має служити вираженню Ідеї.

Числовий символізм особливо яскраво представлений у творчості О.Блока (поема «Дванадцять») і А.Ахматової («Поема без героя»).

В поемі «Дванадцять» висвітлено події революції 1917 року. Головними героями в ній є дванадцять червоноармійців, які відображають у собі дванадцять апостолів революційної ідеї. Їм доручено велику справу - захищати революцію, хоча на їхній шлях лежить через кров, насилля та жорстокість.

За допомогою образу дванадцяти червоноармійців Блок розкриває тему пролитої крові, насилля в період великих історичних змін, тему вседозволеності.

«Апостоли революції» виявляються здатними вбивати, грабувати, порушувати заповіді Христа, але без цього, на думку автора, неможливо здійснити завдання революції.

Блок вважав, що шлях до гармонійного майбутнього лежить через хаос, кров.

«Поема без героя» А.Ахматової присвячена темі смерті її чоловіка Н.Гумільова в 1921 році. Всі дати і числа, які вміщено в творі, вказують на цю трагічну в її житті дату.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ахматова А. Поэма без героя // Лирика. - М., 1990.

2. Ахматова А.А. Собрание сочинений: В 2-х т. - М., 1996. - Т.2.

3. Белый А. Символизм как миропонимание. - М.: Республика,1994.

4. Бердяев Н. Самопознание. - М., 1990.

5. Блок А. Десять поэтических книг. - М., 1980

6. Блок А. Собрание починений: В 8-ми т. - Т.8. - М., 1963.

7. Вспоминания о серебряном веке. Москва, 1993.

8. Записне книжки Анны Ахматовой (1958-1966). - М.: Torino, 1996.

9. История русской литературы: XX век: Серебряный век. Москва, 1995.

10. Литературное наследие. Александр Блок. Новые материалы и исследования . - М.,2000. - Т.I.

11. Найман А.Г. Рассказы о Анне Ахматовой. - М., 1999.

12. Отголоски булгаковського романа в ташкентской драме Ахматовой // Творчество Михаила Булгакова: К столетию со дня рождения списателя. - К., 1992.

13. Русская поэзия XIX -- начала XX в., М., 1987

14. Русская поэзия XX века: Антология русской лирики первой четверти XX века. - Москва, 1991

15. Русская поэзия серебряного века: 1890-1917 Антология. - Москва, 1993

16. Три века русской поэзии. - М., 1968

17. Фарыно Е. «Поэма без героя» Ахматовой // Вторыэ ахматовские чтения. - М., 1990, - С. 35-49.

18. Цветаева М. Воспоминания о современниках. Дневниковая проза. - М.: Эллис Лак, 1994.

19. Школа классики: Серебряный век. Поэзия. - Москва, 1998.

20. Яковенко И.Г. Большая и малая традиции европейской культуры: к постановке проблемы // ОНС, 2005. - С.4-6.