Формування ідіостилю поезій Тараса Шевченка

Аналіз тропів як художніх засобів поетичного мовлення. Особливості Шевченкової метафори. Функції епітетів у мовленнєвій палітрі поезій Кобзаря. Використання матеріалів із поезій Тараса Шевченка на уроках української мови під час вивчення лексикології.

Рубрика Литература
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 11.09.2014
Размер файла 89,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Таким чином, працюючи над збагаченням словникового запасу учнів, не можна обмежуватися лише з'ясуванням значень слів, емоційного забарвлення і сфери вживання лексичних одиниць. Учні мають знати також у теоретичному і практичному аспектах закономірності сполучення слова з іншими словами, умови й особливості його використання. Отже, треба вчити не тільки розуміти слово, а й доцільно його вживати, в чому, до прикладу, можуть допомогти художні тексти українських письменників.

Успішне збагачення лексики учнів залежить і від процесу пізнання об'єктивної дійсності, усвідомлення того, що слово служить засобом художньої виразності. Можливе ж таке пізнання тільки через глибоке засвоєння основних теоретичних відомостей про лексику і її стилістичні можливості. А також через комунікативний підхід до вивчення мови.

О. Потапенко з приводу цього зазначає: «Комунікативний підхід до вивчення рідної мови передбачає її усвідомлення як засобу спілкування. Він спрямований на вдосконалення таких видів мовленнєвої діяльності, як аудіювання, читання, говоріння й письмо. У відповідності до цього підходу мовна теорія є засобом формування умінь, серед яких важливе місце відводиться вибору слова чи фразеологізму та доречному його застосуванню. Тому вчитель, особливо словесник, повинен формувати в школярів уміння й навички унормованого усного й писемного мовлення, ставлячи перед собою перш за все комунікативну мету, реалізація якої передбачає опору на принципи системності й комунікативності. Такий взаємозв'язок комунікативних і власне мовних системних принципів засвоєння мови найбільш доцільним вважається саме в лексиці і є найнеобхіднішим через те, що лексика пов'язана з позамовною дійсністю, зі світом предметів, явищ, понять, з культурно-історичним досвідом народу - носія мови [22, с. 192]».

Більшість слів української мови багатозначні. Засвоїти їх значення учень може лише в контекстуальному оточенні. Таким контекстом може бути словосполучення (крила орла, крила літака), речення і текст. В одному випадку для того, щоб значення слова було зрозумілим, достатньо мікроконтексту (рукав плаття і рукав ріки), в іншому значенні слово може реалізуватися в реченні. Однак найповніше й найточніше значення слова розкривається в тексті. Тому контекстуальний принцип особливо важливий у словниковій роботі та формуванні комунікативних умінь учнів.

Комунікативний аспект є найактуальнішим в сучасній лінгвістиці. Ознакою тексту є зв'язність, «завдяки якій він сприймається адресатом [20, с. 100]». Основною ж складовою тексту є слово - головна одиниця лексики української мови.

Слово - середовище функціонування звуків і морфем, виразник граматичних категорій. Доцільне використання слова сприяє реалізації комунікативної мети мовця. Тому цілеспрямоване, систематичне засвоєння знань про слова, вироблення вмінь ним користуватися є надзвичайно важливим при вивченні лексикології на уроках української мови.

Навчання лексикології підпорядковується таким пізнавальним і практичним завданням:

Пізнавальні завдання:

– формування наукового світосприйняття;

– засвоєння поняття про слово;

– розвиток у школярів семантичного погляду на слово, що є основою формування вмінь розрізняти лексичне і граматичне значення, встановлювати семантичні зв'язки між словами;

– формування вмінь виділяти функціонально-стилістичні особливості слів;

– виховання любові до рідної мови, прагнення оволодіти словниковим багатством української мови.

Практичні завдання:

– формування лексикологічних мовних і мовленнєвих умінь та навичок;

– збагачення словникового запасу студентів;

– спрямування роботи з лексикології на вдосконалення правописних і граматичних умінь і навичок;

– організація навчання лексикології як підґрунтя для роботи з розвитку зв'язного мовлення;

– удосконалення лексико-стилістичної нормативності мовлення учнів;

– попередження лексичних, лексико-стилістичних помилок.

Значення вивчення лексикології в ході вивчення української мови в ЗОШ полягає в тому, що вона:

– стимулює постійне збагачення словникового запасу;

– сприяє формуванню ознак культури мовлення, насамперед точності, чистоти, виразності, багатства, різноманітності, емоційності, образності;

– є передумовою якісного засвоєння мовних і мовленнєвих понять, зокрема лексичних, граматичних і стилістичних.

У лінгводидактичній літературі зауважується: «В умовах переходу вищої школи на стандарти європейської освіти особливої уваги набуває проблема формування високоерудованого, компетентного, творчого вчителя-словесника [Метод, с. 4]». При цьому дуже важливо зазначити, що розвитку ерудованості та творчості сприяють чимало чинників. І це не дивно, адже знати навчальний матеріал самому не означає вміти донести його до учнів. Учитель повинен не лише мати знання, хоч це й найперша умова викладу матеріалу на уроці, він має, крім цього, ще й уміти правильно застосовувати їх, повинен володіти практичними вміннями застосовувати інноваційні технології, знати специфіку методики та способи її реалізації, знати структуру уроку, його особливості тощо. Саме тому до лінгводидактичних засад вивчення лексикології належить також і вміння вчителя реалізовувати на уроках міжпредметні зв'язки.

У ході дослідження нами розглядається можливість взаємозв'язку української мови з літературою. Уміння вчителя-словесника використовувати літературний матеріал на уроках мови є важливим, адже певні речення з літературних творів - це не лише хороші приклади, а й гарний спосіб досягти ілюстрації матеріалу та виховної мети, поставленої на початку уроку.

Інша річ - правильно підбирати для прикладів літературний матеріал, тому деякі спостереження не будуть зайвими. За допомогою дослідженого матеріалу, а саме системи образних засобів в ідіостилі Тараса Шевченка, можна, наприклад, урізноманітнити уроки української мови при вивченні лексикології.

2.2 Використання матеріалів із поезій Тараса Шевченка на уроках української мови під час вивчення лексикології

Вивчаючи лексику, школярі засвоюють систему елементарних понять сучасної та історичної лексикології української мови. У шкільний курс включені такі лексико-семантичні поняття: лексичне значення, однозначні й багатозначні слова, пряме й переносне значення слова, омоніми, синоніми й антоніми. Окрім цього, у розділ «Лексика» входять поняття, що ознайомлюють учнів із лексичною системою української мови з погляду її походження, активного й пасивного запасу, сфери вживання. На основі цього програма передбачає такі поняття: загальновживані, діалектні та професійні слова, спільнослов'янські, власне українські, запозичені слова, застарілі слова (архаїзми, історизми) і неологізми.

«Лексичні поняття, відібрані для вивчення в школі і представлені в програмах і підручниках, в основному відповідають сучасному рівневі розвитку лексикології як науки, однак у навчальному процесі учні зустрічаються з явищами історичної лексикології. Такі лексичні поняття, як діалектизми, застарілі слова і неологізми, запозичені слова допомагають учням усвідомити, що лексика української мови виникла не одразу - вона формувалася протягом тривалого історичного періоду і є продуктом багатьох епох. Ці поняття формують в учнів розуміння мови як явища, що розвивається у тісному зв'язку з історією українського народу [21, с. 111]».

Ми ж детальніше зупинимося на вивченні образності слова, його прямого та переносного значення. Адже перш за все необхідно сформувати в учнів розуміння слова як мінімальної самостійної значеннєвої одиниці, як єдності звучання і значення (О. Потебня), як фонетичної, семантичної і граматичної єдності (А. Мейє), що служить засобом номінації. «Кожне слово становить собою органічне поєднання, сукупність лексичного і граматичного значень. Необхідно показати учням, що розвиток переносних значень у великої кількості слів нашої мови є наслідком асоціативного мислення людей, і це підтверджує теоретичне положення, що лексика нашої мови є системою [22, с. 193]».

Для того, щоб слово органічно вплелося в канву тексту, необхідна його відповідність певному мовному стилю, тобто певне слово повинне бути доречним у контексті. Про це не слід забувати на уроці, адже учні повинні бачити приклад, і добре, коли приклад вдалий. Щодо образності слів, то з прикладами нам допоможуть насичені тропами, зокрема, метафорами та епітетами, поетичні твори Тараса Шевченка.

ФРАГМЕНТ УРОКУ

Тема. Пряме й переносне значення слова (Урок № 1).

Мета:сформувати поняття про полісемію, пряме й переносне значення багатозначних слів; виробити в учнів уміння розрізняти пряме й переносне значення слова, уживати слова в прямому й переносному значеннях у художньому мовленні; помічати й виправляти лексичні помилки; розвивати увагу, логічне мислення та кмітливість, культуру усного й писемного мовлення, збагачувати, уточнювати й активізувати лексичний запас учнів; виховувати любов до рідного слова.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, «Кобзар» Тараса Шевченка, відеоапаратура для демонстрації слайдів із лексичним матеріалом.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Література:

1. Рідна мова: Підручник для 5 класу / Глазова О.П., Кузнєцова Ю.П. - К. : Освіта, 2005.

2. «Кобзар» Тараса Шевченка.

ХІД УРОКУ

ІV. Опрацювання нового матеріалу.

1. Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 208 - 209.

2. Виконання вправ 446 (письмово), 447 (усно).

V. Формування знань, умінь та навичок

Диктант із коментуванням.

Запишіть речення - уривки з поезій Тараса Шевченка. Підкресліть слова, вжиті в переносному значені, поясніть це значення.

– А я візьму сльози - лихо виливати; затоплю недолю дрібними сльозами, затопчу неволю босими ногами.

– В того доля ходить полем - колоски збирає; а моя десь, ледащиця, за морем блукає.

– Все нічка покрила. Все покрила темнісінька, як діточок мати.

Слово вчителя.

Слова з переносним значенням найчастіше вживаються в художній літературі. Вони збагачують нашу мову, роблять її емоційнішою та образнішою. Переносне значення слів може бути викликане метафорою, метонімією та синекдохою. Сьогодні ми з вами ознайомимося з метафорою. (Потрібно пояснити учням значення терміна та разом записати його в зошити. Ми не подаємо пояснення його, оскільки робили це на початку дослідження).

Практична робота

Ну а тепер, аби зрозуміти, що собою являє метафора, попрацюємо з прикладами.

Завдання: запишіть словосполучення та підкресліть ті, які вжиті в переносному значенні.

Дерева виростають; стогне хуртовина; ходить чоловік; вкралося горе; прийшла весна;правдою торгують; воля виростала; зима впала; прийшли вісті; картоплю продають.

VІ. Підбиття підсумків уроку

Закріплення вивченого матеріалу

1. Прочитайте уривок із «Кавказу» Тараса Шевченка від початку до слів «Не понесе слава бога, / Великого бога». Випишіть у зошити метафори. Із словосполученнями серце оживає та не вмирає воля складіть по три речення.

2. Запишіть віршові рядки та підкресліть метафори.

Чимало літ перевернулось,

Води чимало утекло;

І в хутір лихо завернуло,

І сліз чимало принесло.

Поясніть, за якою ознакою відбулося перенесення. Складіть такі речення, де б ці слова вживались у прямому значенні. Поясніть різницю між ними.

Заключна бесіда

- Що нового ви дізналися на уроці?

- Де можна застосувати ці знання?

За допомогою системи образних засобів поетичних творів Тараса Шевченка можна урізноманітнити урок мови, на якому учнів ознайомлюють з епітетами, адже у віршах Кобзаря їх чимало, та й при залученні таких вартісних поетичних рядків учням буде простіше зрозуміти роль епітетів та їхні функції в мовленні.

Для цього пропонуємо частину уроку, у якій, власне, і буде представлена модель вивчення епітетів як засобів увиразнення мови. Зупиняємося лише на частині уроку, тому що інша його частина не стосується нашого дослідження.

ФРАГМЕНТ УРОКУ

Тема. Пряме і переносне значення слова.

Мета: ознайомити учнів з поняттями прямого та переносного значення слів та сформулювати вміння попрактикуватися їх застосовувати; навчити школярів вирізняти переносні значення слів у поезіях Тараса Шевченка; розвивати спостережливість; виховувати патріотизм та шанобливе ставлення до української мови.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: тлумачний словник, «Кобзар» Тараса Шевченка, картки, відеоапаратура для демонстрації слайдів із лексичним матеріалом.

ХІД УРОКУ

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу.

Розповідь учителя

Художнє означення, що виділяє й образно змальовує якусь характерну рису чи ознаку людини, предмета чи явища, а також викликає певне емоційно-оцінне ставлення до них, називається епітетом. Щоб ви краще зрозуміли, порівняйте: золотий перстень ізолоті руки. Поясніть, у чому відмінність між словосполученнями. Так, золоті руки - це вислів про руки працьовитої людини, яка може зробити будь-яку справу гарно тощо.

У нашій мовіепітети використовуються дуже часто. Тому їх слід уміти вирізняти з-поміж інших, розуміти значення та вміти правильно вживати.

Практична робота

Прочитайте уривок із вірша «Думка («Нащо мені чорні брови»)» Тараса Шевченка, записаного на дошці. Випишіть підкреслені словосполучення. Визначте, у прямому чи переносному значенні вжито прикметники.Аргументуйте свою думку.

Нащо мені чорні брови,

Нащо карі очі,

Нащо літа молодії,

Веселі дівочі?

Літа мої молодії

Марно пропадають,

Очі плачуть, чорні брови

Од вітру линяють.

Робота в групах «Дослідження»

(робота з поезіями Тараса Шевченка)

Виписати з поданих віршових текстів словосполучення, у яких уживаються епітети. Поясніть лексичне значення виділених слів.

1. Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.

І забудеться самотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України.

2. Не китайкою покрились

Козацькі очі,

Не вимили біле личко

Слізоньки дівочі:

Орел вийняв карі очі

На чужому полі,

Біле тіло вовки з'їли, -

Така його доля.

Лексична гра «Хто перший?»

Для цієї гри учитель повинен мати аркуш паперу із завданнями, а команди гравців - набори карток, на яких написані словосполучення-відповіді. Набори карток відрізняються один від одного кольором і кладуться в окремі конверти. Одержавши конверти, гравці виймають із них картки й розкладають перед собою на парті. Учитель читає зі свого аркуша завдання, наприклад: «Знайдіть словосполучення, якими описується небо». Усі учасники гри відшуковують картки з відповідними словосполученнями і кладуть на столі перед учителем. Виграє та команда, яка перша відшукала правильні відповіді.

Завдання для вчителя

Словосполучення-відповіді для гравців

1. Знайдіть словосполучення, у яких характеристика предметів та явищ подається шляхом уживання слів у переносному значенні.

Дніпр широкий / живуща кров / верби високі / срібний перстень/ дух живий/ слізоньки дівочі /Сибір неісходима / орлинії крила / чужому полі / біле личко / синімморем / правдап'яна / дуб кучерявий / козак молоденький / поле веселеє / несите око / крадене добро / карі очі / навчене око / твердими руками

2. Знайдіть слова, ужиті в прямому значенні.

Дніпр широкий / живуща кров / верби високі / срібний перстень/ дух живий/ слізоньки дівочі /Сибір неісходима / орлинії крила / чужому полі / біле личко / синімморем / правдап'яна / дуб кучерявий / козак молоденький / поле веселеє / несите око / крадене добро / карі очі / навчене око / твердими руками

Гра розвиває в учнів навички швидкого розпізнавання прямих і переносних значень слів, виховує увагу, тренує пам'ять, а також сприяє збільшенню словниковий запас учнів.

Кожен учитель повинен знати, що лексикологія має свій об'єкт дослідження і свою систему понять. Окрім лексичних понять, шкільна програма включає фразеологічні, граматичні, синтаксичні, семантичні тощо. Усі ці напрями ознайомлення з багатством слова та вивчення української мовиможна також урізноманітнити та зробити цікавішими з допомогою прикладів, узятих із широкого пласту віршової палітри українського поета Тараса Шевченка.

Висновки до розділу 2

У ході нашого дослідження лінгвістичною основою роботи в навчанні лексики учнів визначена системна спрямованість на зміст таких основних понять, як «слово», «значення слова», «функціонування слова»: осмислення слова як основної одиниці мови, системні відношення в лексиці, зв'язки слова з іншими компонентами мовленнєвого процесу; розуміння значення слова як складної багатоаспектної категорії, усвідомлення функціонування слів, що передбачають їх взаємодію з текстом і мовленнєвою ситуацією.

Ефективність і результативність навчання лексики забезпечується створенням методичної системи, що ґрунтується на кращих здобутках лінгводидактики, формування необхідних лексичних умінь і навичок - ефективними способами реалізації методичних принципів, методів і прийомів навчання мови.

Не зайвим при цьому буде й використання міжпредметних зв'язків. Під час уроків української мови, зокрема, вивчення лексикології, матеріал, який подається учням, слід урізноманітнювати та насичувати прикладами. Найкращими помічниками вчителя-словесника в цьому випадку стануть художні твори українських письменників. Яскраві, колоритні, емоційно насичені, цілісні, вони не лише вдало проілюструють теоретичний матеріал, а й дадуть змогу учням повноцінно осмислити роль та місце лексичних засобів увиразнення в нашій мові.

ВИСНОВКИ

У сучасному мовознавстві інтенсивно досліджуються питання поетичної мовотворчості. Зокрема, акцентовано увагу на студіюванні типологічних особливостей поетичної мови, описі та аналізі тих її сторін, які функціонально виступають як певне загальне досягнення, що має на меті створення естетично орієнтованих знаків. Важливим аспектом вивчення поетичної мовотворчості є з'ясування тієї ролі, яку вона відіграє в організації образної моделі дійсності - художньо-мовної картини світу, а також яким чином відображає ідіостиль письменника.

Працюючи над цим дослідженням, ми виконали низку поставлених завдань, у результаті чого досягли мети.

У ході роботи були опрацьовані теоретичні засади теми, а також з'ясовані особливості художньо-поетичного мовлення. Яскраво виражена ж неповторність характеру того чи іншого мовлення залежить від того, з якою мірою повноти письменник використовує лексичний запас національної мови, наскільки вміло він користується всіма її мовленнєвими шарами, починаючи з функціональних стилів літературної мови й закінчуючи образними засобами мовного увиразнення. Усе це разом складає ідіостиль письменника, вимальовує неповторний та притаманний лише йому стиль художнього змалювання словом подій, явищ, людей тощо.

У ході аналізу системи образних засобів в ідіостилі Тараса Шевченка стало зрозумілим, що він добирає зі скарбниці нашого мовного багатства саме ті виражальні одиниці, через які йому вдається максимально доступно, харизматично, а головне - чітко описати та передати реальну дійсність, думки про життя, поставити загострені (актуальні й наразі) проблемні питання українського суспільства.

Поклавши в основу своїх художніх образних засобів народно-розмовну і фольклорну мову Черкащини, Тарас Шевченко утверджував українську художню літературу, а разом з нею і нову літературну мову на традиціях уже існуючих зразків (насамперед ново- , але якоюсь мірою і староукраїнських), мовно-художній образності фольклору інших слов'янських і неслов'янських літературних мов, образах античної міфології та давнього українського літописання.

Метафоризація та персоніфікація в поетичній мові Кобзаря - художній прийом, а також спосіб мовомислення поета. Використання митцем саме цих тропів - це засіб передачі його власної філософії, світовідчування та поетичної концепції світу, що сягає глибин народного світогляду. У конкретно-життєвому зображенні дійсності важливу роль відіграють власне засоби образності мови, якими Тарас Шевченко користується не скупо, а навпаки - широко, навіть об'ємно, не боячись десь перебільшити. Його поетичному мовленню вони допомагають надати ту словесну форму, яка в змозі повноцінно окреслити конкретні уявлення письменника про ті чи інші предмети, вислови та явища, а також висловити своє ставлення до них.

Слід зазначити, що компаративні тропи, до складу яких входять метафори, дуже тісно пов'язані один з одним. Один змістовий зв'язок може мати різне відтворення. Для поетичних рядків Кобзаря характерне розширення варіативних засобів, часто метафоризація видозмінюється порівняннями або ж навпаки.

Якщо ж характеризувати метафору як таку, що притаманна саме Тарасу Шевченку, то слід зазначити, що в нього побутова, загально-розмовна метафора співіснує з поетичною, індивідуальною, проста - з розгорнутою. Якщо виділити в образах такі різновиди (чи модифікації), як метафора - символ - знак, то легко помітити рухливість між ними. В основі метафори лежить категорійний зсув, метафора замінює предмети значеннями та поняттями, поглиблюючи розуміння реальності. Вона семантична, акцентує увагу на значенні, скорочує мовлення, часто виступаючи в ролі предикативного атрибута, тим часом як символ узагалі виходить за межі реальності. Відтак, у поета часто образ стає символом, якщо починає виконувати певну функцію в житті окремої особистості, соціуму, держави й усього людства; символ імперативний. Метафора ж Кобзаря часто виступає тонкою, але наскрізною лінією сюжетного задуму та тематичного смислу конкретної поезії.

У ході дослідження нами також проаналізовано й історію виникнення та розвитку теорії епітета, сучасні визначення художнього означення, наявні класифікації тропа. У зв'язку з відсутністю уніфікованої дефініції епітета, яка б ураховувала такі його характеристики, як емоційність, оцінність, образність, експресивність, що передбачають актуалізацію як денотативного, так і конотативного компонента в його семантичній структурі, епітетом в ідіостилі Тараса Шевченка вважаємо стилістично маркований атрибут, що містить естетичну оцінку зображуваних явищ, є засобом виразності, емоційності, образності та функціонально реалізується як експресема.

Ідіолект митця визначається характерною єдністю і внутрішнім зв'язком усіх використовуваних мовних засобів, головно й епітетів.

Розмаїтий персонажний світ Тараса Шевченка живе виключно в координатах авторських оцінок, створених за допомогою епітетів. Епітетні конструкції, функціонуючи в поетичному тексті майстра слова як художні мікрообрази, створюють уявлення читача про зовнішні риси ліричного персонажа, його портретні деталі, інтелектуальні особливості та емоційно-психологічний стан.

Традиційний естетичний канон Тараса Шевченка, змодельований за допомогою художніх означень, активно інтегрується в сучасний контекст в етнопсихологічному аспекті. Епітет стає ідентифікатором фрагмента попереднього культурного досвіду етносу в єдності його перцептивних, когнітивних і афективних характеристик.

Множина конкретних епітетів у поетичному доробку Тараса Шевченка формує складну систему взаємопов'язаних, перехресних лексико-семантичних полів. Крім того, поезія митця - буцімто відкрита динамічна нелінійна система - перебуває в постійному діалозі із сучасністю. Завдяки сучасним інтерпретаціям, новим прочитанням вона має можливість безперервного обміну енергією й інформацією з актуальним культурним контекстом. Оскільки можливість такого обміну існує в кожній точці системи, рецепція образних засобів ідіостилю Тараса Шевченка забезпечує безперервність вибору альтернатив розвитку всієї системи поетичного тексту майстра слова.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бандура О. М. Мова художнього твору : нарис / Бандура О.М. - К. : Дніпро, 1964. - 121 с.

2. Бондаренко І. В. Формули звертання як фактор ідіолекту поезії Т. Г. Шевченка / І. В. Бондаренко // Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях студентської молоді «Родзинка - 2008» / Х Всеукраїнська студентська наукова конференція. - Черкаси : Вид-во ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. - С. 7 - 10.

3. Виноградов В. В. О языке художественной прозы / В. Виноградов. - М. : Наука, 2000. - 267 с.

4. Галич О. А. Теорія літератури : підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти / О. А. Галич, В. М. Назарець, Є. М. Васильєв. - К. : Либідь, 2001. - 488 с.

5. Девидсон Д. Что означают метафоры // Теория метафоры : сб. науч. тр. / Д. Девидсон. - М. : Прогресс, 1990. - 204 с.

6. Демченко В. В. Метафора як засіб відображення мовної
картини світу в поезіях Т. Г. Шевченка [Електронний ресурс] :
матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних
ідей «УРОК». - 2012. - 7 с. - режим доступу : http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/38485/

7. Дидактичні структури уроків, їх зміст та методичне забезпечення в початкових класах. Сучасні вимоги до уроків: Методичне керівництво до навчально-виховної практики / [Г. П. Коваль, Н. І. Деркач, Я. А. Пасічник, З. О. Захарчук]. - Рівне : Знання, 1997. - 159 с.

8. Дима Г. М. Про переклад епітетів Т. Г. Шевченка / Г. М. Дима // Світова велич Тараса Шевченка : тези доп. респ. міжвуз. наук. конф., присвячені 150-річчю з Дня народження Т. Г. Шевченка, 17-19 березня 1964 р. - К. : Вид-во Київського університету, 1964. - С. 65-66.

9. Дудченко М. Поэтическая метафора и способы ее воссоздания в украинских стихотворных переводах (на материале украинских стихотворных переводов англоязычной поэзии) : автореф. дисс. канд. филол. наук. / М. Дудченко. - К. : Наук. думка, 1978. - 31с.

10. Єрмоленко С. С. Про деякі структурно-функціональні характеристики темпоральних мікрополів / С. С. Єрмоленко // Мовознавство. - 2003. - № 4. - С. 38 - 47.

11. Єрмоленко С. Я. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор / За ред. С. Я. Єрмоленко. - К. : Либідь, 2001. - 224 с.

12. Ільїн В. С. Курс історії української літературної мови / В. С. Ільїн - Вип. V : Мова творів Т. Г. Шевченка. - К. : Рад. школа, 1957. - 70 с.

13. Інноваційні технології навчання методики української мови у вищих навчальних закладах та середніх освітніх закладах : навч. посіб. для студ. філол. спец. вищ. навч. закладів / [О. І. Потапенко, Г. І. Потапенко, Л. П. Кожуховська та ін.] ; за заг. ред. О. І. Потапенка - К. : Міленіум, 2006. - 142 с.

14. Кіс Т. Формування метафоричної парадигми у процесі еволюції базової метафори / Т. Кіс // Мовознавство. - 2000. - №4 - 5. - С.52 - 59.

15. Коцюбинська М. Х. Образне слово в літературі : питання художніх тропів / М. Х. Коцюбинська. - К. : Вид-во АН УРСР, 1960. - 188 с.

16. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту : навчальний посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. / І. М. Кочан. - К. : Знання, 2008. - 423 с.

17. Крайнікова Т. Мова художнього твору / Т. Крайнікова // Українська мова та література. - 2002. - № 17 - 19. - С. 13 - 16.

18. Левченко Г. Місце Шевченка в історії української літературної мови / Г. Левченко. // Наукові записки : зб. філологічного факультету, 2001. - № 1. - С. 329 - 332.

19. Лесин В. М. Літературознавчі терміни : довідник / В. М. Лесин. - К. : Рад. школа, 1985. - 251 с.

20. Лінгводидактика (курс лекцій) : навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів / [О. І. Потапенко, Л. П. Кожуховська, Т. І. Товкайло, Т. В. Чубань]. - К. : Міленіум, 2005. - 402 с.

21. Методика вивчення української мови в школі / [О. М. Бєляєв, В. Я. Мельничайко, М. І. Пентилюк, Г. Р. Передрій, Л. П. Рожило]; за. ред. О. М. Бєляєва. - К. : Рад. школа, 1987. - 325 с.

22. Методика навчання української мови в ДВНЗ та середніх освітніх закладах. Кредитно-модульний курс : навч.-метод. посіб. / [О. І. Потапенко, Г. І. Потапенко, Л. П. Кожуховськата ін.] ; за заг. ред. О. І. Потапенко. - К. : Міленіум, 2006. - 332 с.

23. Мірошниченко А. Авторська концепція художнього твору: онтогенез і експансія (на матеріалі англомовної та французької україніки) / А. Мирошниченко. - Запоріжжя : ЗДУ, 2003. - 283 с.

24. Некрасова Е. А. Олицетворение как элемент художественного идиостиля (фрагменты сопоставительного анализа) / Е. А. Некрасова // Стилистика художественной литературы. / Отв. ред. А. Н. Кожин. - М. : Наука, 1982. - С. 34 - 36.

25. Огієнко І. Творець української літературної мови / І. Огієнко // Урок української. - 2003. - № 5 - 6. - С. 17 - 20.

26. Пахаренко В. Художнє слово : короткий нарис практичної стилістики : порадник для вчителя української літератури / В. Пахаренко // Українська мова та література. - 2001. - № 40. - С. 9 - 16.

27. Пентилюк М. І. Аналіз тексту на уроках мови / М. І. Пентилюк // Дивослово. - 1999. - №3. - С. 21 - 23.

28. Пентилюк М. І. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах / М. І. Пентилюк. - К. : Ленвіт, 2000. - 264с.

29. Пентилюк М. І. Українська мова : підручник-комплект / М. І. Пентилюк, О. В. Іващенко. - К. : Ленвіт, 2001. - 352 с.

30. Підкамінна Л. В. Епітет Т. Г. Шевченка : ґенеза, структура і сучасна мовна рецепція : автореф. дис. на здоб.наук. ступ.канд.філол. наук / Л. В. Підкамінна. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. - 21 с.

31. Підкамінна Л. В. Метафоричні епітети у поезії Т.Г. Шевченка / Л.В. Підкамінна // Наукові записки: зб. наук. статей НПУ
імені М.П. Драгоманова. - К. : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2001. - С. 213 - 217.

32. Плющ М. Сучасна українська літературна мова / М. Плющ. - К. : Вища школа, 1998. - 252 с.

33. Похилевич Т. Д. Роль тропів у психологізації розповіді у художньому тексті (на матеріалі романів Т. Гарді) / Т. Д. Похилевич // Іноземна філологія : респ. міжвід. наук. зб. Львівського держ. університету ім. І. Франка // Актуальні проблеми лінгвостилістики. - Львів : Світ, 1991. - С. 116 - 120.

34. Привалова С. Лексичні засоби поетичної мови / С. Привалова // Українська література в загальноосвітній школі. - 2008. - № 9. - С. 19 - 24.

35. Редін П. О. Смислова інтерпретація тексту у вимірі лінгвокомунікативної компетенції / П. О. Редін // Вивчаємо українську мову та літературу (науково-методичний журнал). - 2012. - №6 - С. 36 - 37.

36. Русанівський В. М. У слові - вічність (Мова творів Т. Шевченка) / В. М. Русанівський. - К. : Наукова думка, 2002. - 240 с.

37. Рыбникова М. А. Избранные труды / М. А. Рыбникова.- М. : Изд-во АПН РСФСР, 1958. - 248 с.

38. Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / О. Селіванова. - Полтава : Довкілля, 2006. - 716 с.

39. Сидяченко Н. Курс загальної лінгвістики / Н. Сидяченко. - К. : Основи, 1998. ? 324с.

40. Соловей Є. Нові дослідження про метафору / Є. Соловей. // Рад. літературознавство, 1973. - №2. - С.82 - 87.

41. Степанець А. В. Методика вивчення лексики та фразеології в школі / А. В. Степанець // Вивчаємо українську мову та літературу (наукова-методичний журнал). - К. : Видавнича група «Основа». - 2012. - № 19 - 20. - С. 8 - 19.

42. Сучасна українська літературна мова : Лексика і фразеологія [за заг. редакцією академіка І.К. Білодіда]. - К. : Наук. думка, 1973. - 479 с.

43. Ткаченко О. А. Мистецтво слова : вступ до літературознавства : підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів / О. А. Ткаченко. - К. : ВПЦ «Київський університет», 2003. - 448 с.

44. Українська мова : Енциклопедія / редкол. : В. М. Русанівська (співгол.) та ін.; НАHУ; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови. - К.: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2000. - 752 с.

45. Чабаненко В. А. З мовотворчої спадщини Кобзаря / В.А. Чабаненко // УМЛШ. - 1979. - № 3. - С. 21 - 25.

46. Чапленко В. Українська літературна мова. Її виникнення і розвиток (XVII ст. - 1917 р.) / В. Чапленко. - Нью-Йорк, 1955 - С. 97 - 120.

47. Шепілова Н. І. Т. Шевченко у вимірі українського поетичного слова / Н. І. Шепілова // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2006. - № 5. - С. 2 - 5.

48. Шухорова А. На шляху до істини / А. Шухорова // Українська мова та література. - 2005. - № 38 - 39. - С. 17 - 19.

49. Ющук І. П. Українська мова : підручник для студентів філолог. спец. вузів / І. П. Ющук. - К. : Либідь, 2004. - 640 с.

Художня література

1. Тарас Шевченко. Кобзар / Тарас Шевченко. - К. : Дніпро, 1985. - 640 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Які жінки зустрічалися на життєвому шляху поета, як вплинули вони на його світогляд. Твори Тараса Шевченка, які присвячені жінкам. Прекрасний світ інтимної лірики Кобзаря, його сердечні пристрасті і розчарування. Образ Шевченкової ідеальної жінки.

    разработка урока [21,5 M], добавлен 29.03.2014

  • Україна як iсторичний момент у творчостi кобзаря. Україна як предмет ліричного переживання поета. Поезія Тараса Шевченка давно стала нетлінною і важливою частиною духовного єства українського народу. Шевченко для нас-це не тільки те, що вивчають, а й те,

    дипломная работа [44,0 K], добавлен 03.02.2003

  • Передумови написання циклу "В казематі" Т. Шевченка, його композиційна організація та жанрово-стильова мозаїка. Використання фольклорних мотивів у циклі. Символіка фольклорних образів. Специфіка художніх особливостей поетичної спадщини Тараса Шевченка.

    курсовая работа [395,0 K], добавлен 10.06.2015

  • Вже більше ста років пройшло як перестало битися благородне, мужнє серце геніального поета революціонера Тараса Григоровича Шевченка. Але світлий образ великого Кобзаря безсмертний, як і сам народ, що породив його.

    реферат [28,0 K], добавлен 05.02.2003

  • Велич титанічного подвигу Т. Шевченка як основоположника нової української літературної мови. Аналіз особливостей інтерпретації Шевченка, історичних постатей його творчої спадщини. Здійснення безпомилкових пророцтв Кобзаря. Релігійний світогляд Шевченка.

    курсовая работа [76,6 K], добавлен 24.02.2014

  • Дитинство та юнацькі роки Т. Шевченка, знайомство з народною творчістю, поява хисту до малювання. Рання творчість та життя Тараса перед засланням, після арешту і на засланні. Аналіз творчості Шевченка, відображення думок і настроїв українців його часу.

    реферат [21,7 K], добавлен 18.11.2010

  • Вплив поезій Т. Шевченка на творчість П. Куліша. Історичний контекст творчості митців. Могутній емоційний потенціал творчості Шевченка. Доля Куліша - доля типової романтичної людини. Народні розміри у творах поетів. Наслідування Шевченка Кулішем.

    курсовая работа [52,5 K], добавлен 22.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.