Психоаналіз як структуруючий чинник художньо-інтелектуальної системи Віктора Петрова-Домонтовича і осмислення суперечливих характерів постреволюційної доби
Філософські та історіософські параметри художнього та наукового дискурсів В. Петрова-Домонтовича. Психоаналіз як методологічна парадигма вивчення модерних текстів. Авторська інтерпретація суперечливих образів постреволюційної доби у романах письменника.
Рубрика | Литература |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.03.2011 |
Размер файла | 113,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Значно пізніше Шерех у своїх спогадах напише: «МУР був створений за засадою елітарності, однак далі додасть, що реалізувати її було дуже важко і “принцип елітарності ставав порожнім словом на папері” [58, 311]. З дипломатичних міркувань доводилося приймати в МУР майже всіх бажаючих літераторів. Наміри засновників (Віктора Петрова, Ігоря Костецького, Юрія Шереха, Юрія Косача, Івана Багряного та Івана Майстренка) і мова теоретичного вислову співвідносилися за принципом асиметрії. Щоб висловитися, засновники МУРу послуговувалися кліше часів Грушевського або Хвильового, або разом того й того часу.
Імперативні формули й заклики, яких у МУРі було не менше, якщо не більше, ніж за всю попередню історію української літератури та критики, поєднуються з таким же наказовим осудом декларативності й менторства. Загалом імперативність визначала дискурс МУРу: з одного боку, ми мусимо, маємо, повинні. З іншого -- мистецтво не мусить, не повинно, не має. Інакше кажучи, цей дискурс зароджувався як дискурс самообмеження. Він існував у ситуації повної свободи, поза будь-якою реальною цензурою, однак його суб'єкти продовжували самі собі вказувати на можливі межі дозволеного.
Подібні імперативність і роздвоєність між мистецтвом і суспільством спочатку були майже всеохопні. Творити для народу-нації, відображати її стан, долю й дух, однак у складній, істинно мистецькій формі -- ці ідеї на початковому етапі МУРу об'єднали всіх чи майже всіх його членів, а також домінували в інших творчих об'єднаннях.
Амбівалентність, бажання в якийсь спосіб примирити “народ” і “мистецтво” -- найхарактерніша риса епохи. Типова формула прозвучала на Першому з'їзді МУРу з уст Юрія Косача:
“Можна бути патріотом, але не обов'язково кричати про це в одах, посланіях і поученнях і місію письменника вбачати тільки в виконанні ним функцій Єремії, учителя чи прапороносця, бо не завжди ці функції є мистецтвом” [58, 312].
Гр. Шевчук (він же Шерех і Шевельов) у статті про Олену Телігу формулює свою ідею компромісу:
“Можна творити поезію високого патріотизму, ні разу не вживши слів батьківщина або вітчизна; можна пройняти творчість палкою любов'ю до України, ні разу не вживши слова Україна; можна писати пристрасні любовні поезії, не вживши слів любов чи кохання. Бо поезія -- не називає, а пориває [58, 313].
Отже, виходило, що досить зашифрувати свій патріотизм, сховати ідеологію в підтекст, щоб одержати “справжнє” мистецтво. Весь секрет чи рецепт полягав насамперед у тому, щоб естетизувати й модернізувати національний ідеал. Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Інтелектуальний роман початку ХХ ст. як один із яскравих феноменів літератури модернізму. Екзистенціалістська парадигма твору "Дівчина з ведмедиком", поліморфна природа образів. Методичні рекомендації до вивчення творчості Домонтовича у середній школі.
дипломная работа [81,2 K], добавлен 19.07.2012Роман-біографія В. Петрова в критиці та дослідженнях. Синтез біографічних та інтелектуальних компонентів роману. Функції цитат у творі В. Петрова "Романи Куліша". Композиційна організація тексту. Особливості творення образу П. Куліша. Жіночі образи.
дипломная работа [192,6 K], добавлен 10.06.2014Творчість видатних радянських сатириків Іллі Ільфа і Євгенія Петрова. Сутність бюрократизму як соціального явища. Своєрідність сатиричного погляду на проблему бюрократизму у фейлетонах І. Ільфа і Є. Петрова. Роль чиновників у сфері мистецтва і літератури.
курсовая работа [58,2 K], добавлен 09.04.2015Відображення відносин чоловіка і жінки в української та норвезької літературі. Психологічні особливості головних персонажів творів В. Домонтовича і К. Гамсуна. Закономірності побудови інтриги в прозі письменників. Кохання як боротьба в стосунках героїв.
дипломная работа [98,8 K], добавлен 23.03.2014Биографии Ильи Ильфа (Ильи Арнольдовича Файнзильберга) и Евгения Петрова (Евгения Петровича Катаева). Особенности произведений Ильфа и Петрова. Анализ романа "Двенадцать стульев". История создания романа. Анализ, история создания романа "Золотой теленок".
презентация [1,6 M], добавлен 21.11.2012Тенденції розвитку романтизму початку ХІХ ст. як літературно-естетичного явища. Світоглядно-естетичні засади байронізму. Польський романтизм як національна інтерпретація європейського художньо-естетичного досвіду доби. Основи творчості Ю. Словацького.
курсовая работа [124,0 K], добавлен 27.12.2015Представление прецедентных феноменов из романа И. Ильфа и Е. Петрова "Двенадцать стульев" в отечественной лексикографии. Прецедентные феномены, трансформированные Ильфом и Петровым для романа. Анализ использования прецедентных феноменов в СМИ.
курсовая работа [38,0 K], добавлен 30.05.2012Совместная творческая работа И. Ильфа и Е. Петрова. Средства сатирического изображения мещанского быта. Дилогия об Остапе Бендере. Специфика комического в романе и основные средства его создания. Смеховое слово в портретной характеристике Воробьянинова.
курсовая работа [96,6 K], добавлен 22.09.2016В.Г. Короленко - російський письменник з українською душею. Використання контрасту в творі для зображення контрасту в житті. Контраст образів та характерів у творі В.Г. Короленка "Діти підземелля". Протиставлення двох світів сучасності письменника.
курсовая работа [28,0 K], добавлен 06.11.2010Исследование сатирической стороны романов И. Ильфа и Е. Петрова "Двенадцать стульев" и "Золотой теленок". Виды юмора и сатиры, которые использовал автор, чтобы посмеяться или осмеять, одобрить или поиздеваться над тем или иным героем, или его поступком.
презентация [1,4 M], добавлен 18.12.2013