Концептуалізація простору в художніх казках Германа Гессе

Відсутність дієслів сприйняття, які відображають позицію суб’єкта - ознака мінімальної суб’єктивності у відтворенні простору в художньому тексті. Префікси локальної семантики, що слугують для репрезентації тривимірності простору в казках Г. Гессе.

Рубрика Литература
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 07.02.2018
Размер файла 21,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Специфіка казок Г. Гессе полягає в існуванні двох типів хронотопу: реального (він є фундаментом, на якому вибудовується сюжетно-подієва канва тексту) та ірреального, фантастичного (вона приймає участь у трансформації простору). Межа між цими типами простору в світі казок німецького письменника дуже хитка, а переходи із одного в інший можуть відбуватися миттєво.

Застосування методів когнітивної лінгвістики до дослідження художніх текстів визначає становлення окремої маргінальної галузі на межі лінгвістики тексту, когнітології, поетики й літературознавства -- когнітивної поетики. Фундатором цієї галузі вважають Р. Цура [8]. Сьогодні проблематика когнітивної поетики розробляється у СІЛА та Великобританії [7, 9], у Німеччині [10, 11, 12], а також в Україні [1, 2, 3, 4, 5]. Когнітивна поетика ґрунтується на положенні про те, що «художня свідомість підпорядковується певним загальним когнітивним принципам, які накладають когнітивні обмеження на логіку поетичної уяви, побудову художнього дискурсу, формування і функціонування поетичних фігур» [11, с. 19].

Мінімальною суб'єктивністю у відтворенні простору є повна відсутність у тексті дієслів сприйняття, що відображають позицію суб'єкта. Суб'єктна позиція у зображенні конкретного типу простору має кілька способів вираження: приписування просторовим реаліям емоцій суб'єкта сприйняття; уособлення просторових реалій; перехід від абстрактного простору до простору сприйняття тощо.

Художній простір літературного тексту завжди заповнений і предметний. Поза предметами (у широкому значенні цього слова: будь-який опис пейзажу, інтер'єру) він не існує. Предмети визначають межі простору й організовують його структурно, наділяючи певного значимістю [6, с. 234]. На такому фоні зображення порожнього простору -- достатньо виразний авторський прийом.

Художній простір поділяється на певні частини, «наповнення» яких, власне, і показує нам, про який тип простору йдеться у конкретному тексті. У даній статті пропонується виділення трьох типів художнього простору в текстах художніх казок Германа Гессе -- реального (географічного), психологічного та фантастичного простору.

Просторова організація тексту стає організуючим елементом, довкола якого вибудовуються його непросторові характеристики. Скажімо, коли ми говоримо про рух по вертикальній вісі (верх -- низ), то зло й негативні емоції завжди розміщуються внизу, а добро та позитивні емоції відповідно зверху.

Оскільки художній простір дискретний, нерівномірний та неоднорідний у різних частинах, а також той факт, що його можна описати за допомогою різних опозицій (верх/низ, закритий/ відкритий, свій/чужий, близький/далекий, горизонтальний/вертикальний), свідчить про особливу значимість поняття межі.

Виражаючись термінами семантики можливих світів, важливо зазначити, що характерною властивістю фантастичного простору в казках Германа Гессе є нівелювання межі між дійсним світом та дійсним світом конкретного літературного тексту, це виражається у ігноруванні відношень доступності та нейтралізації просторових опозицій, котрі власне і розмивають чіткість цих меж.

Ірреальність пов'язана з абстрактними сутностями, які є результатом ментальної діяльності людини. Перебуваючи у фіктивному світі, люди- персонажі катетеризують об'єкти та їх властивості аналогічно до матеріального світу, тому в можливих світах сутності, що розглядаються, тотожні або подібні до істот чи неістот дійсного світу, тобто механізм катетеризації об'єктів фантастичного світу ґрунтується на асоціативному сприйнятті реального світу.

Головною когнітивною стратегією у проналізованих текстах була визначена стратегія поділу простору на «зовнішній» (відкритий) та «внутрішній» (закритий). Композиційно художній простір може розподілятися не лише за параметром відкритий/закритий, а й за параметром верх/низ. Кожен із цих чотирьох параметрів має функцію забезпечення концептуального змісту тексту. Скажімо, відкритий художній простір зазвичай вербалізується пейзажними описами природи, хоча насправді він слугує лише фоном, який відображає внутрішній стан персонажа. Таким чином, художній простір впливає на репрезентацію зовнішнього (відкритого) простору в тексті, коли загальна обстановка, кольори та звуки насправді відображають внутрішні хвилювання персонажів. швидкість з якою пропливають хмаринки, пориви вітру, яскраве та тепле сонячне світло: «Wie tat sich da der Reichtum des Lebens auf! Wie wurde gelacht, wie wurde Beifall gerufen, gekrдht, geklatscht, gestampft, gewiehert! / Wunderbar lief das Wiesel, und zauberhaft sang die Lerche, prachtvoll marschierte der geblдhte Truthahn, und unglaublich flink kletterte das Eichhorn» [13, c. 179].

Закритий (внутрішній) простір побудований за іншим принципом. Такому типу простору властива певна закінченість та обмеженість у вимірі простору. Зазвичай він локалізується всередині приміщень або це можуть бути, наприклад, емоції та почуття людини, «замкнені» у межах людського тіла. У моделі внутрішнього простору змінюється не тільки об'єм, але й когнітивний зміст. Базові просторові категорії виражаються через умовні осьові виміри горизонтального та вертикального типів. Додатково сюди можна включити поняття «місткості» чи «контейнера».

Аналіз літературних текстів Германа Гессе показав, що закритий (внутрішній) простір у творах німецького письменника відповідає загальним принципам моделювання закритого простору. Цей простір має чіткі межі, що відповідають межам приміщень чи межам людського тіла. Він суб'єктивний, оскільки створений самою людиною, а тому часто є відображенням її характеру, способу життя чи світогляду. Людина -- центральний елемент такої системи, хоча у текстах Германа Гессе головні герої чи сам автор завжди прагнуть подолати межі внутрішнього простору, вийти за межі: «Mochte nun Sonne oder Regen sein, der Mutter Gesicht hold oder sauer, das Essen zart oder grob, solang der Zauber wдhrte, hatte dies alles keine Macht, keine Stimme, hatte gar keine Wirklichkeit, fand irgendwo im Wesenlosen statt, in einer Zeit, die nicht heute, an einem Ort, der nicht hier war» [14, c. 356].

Аналіз фантастичного простору казок Г. Гессе уможливив виділення наступних диференційних ознак: «відкритість», «закритість», «горизонталь», «вертикаль», «протяжність», «відсутність протяжності в просторі». Розглянемо нижче кожну із запропонованих ознак окремо.

За напрямом просторової топографії в аналізованих текстах було виділено горизонтальний та вертикальний простір. Горизонтальна орієнтація простору у літературному творі, перш за все, виражається в топосах «відкритого простору»: поле, океан, степ, пустеля. Вертикально художній простір у «можливих світах» Германа Гессе можна розкласти на три рівні: небесний світ або «верх» (небо, сонце), реальний, матеріальний світ або «середина» (земля, гори, річки, село) та підземний світ -- «низ» (земні надра, підземний світ).

Закритий та відкритий простір у літературному тексті номінує просторову локалізацію художньої дії. Закритість простору передбачає його обмеженість та неможливість виходу за визначені межі, відкритий простір -- це необмежена протяжність в усіх вимірах та напрямах. Закритий простір у художніх творах це, перш за все, зображення приміщень та будівель, в той час, як відкритий простір -- репрезентація природних та космічних площин.

Простір у літературному тексті здатний деформуватися, тобто може виходити за межі визначеного для нього кордону, тобто межі простору можуть розширюватися чи розтягуватися або навпаки звужуватися.

У «можливих світах» казок Германа Гессе ми зустрічаємо закритий та відкритий тип простору. Закритий простір репрезентується описами інтер'єрів, внутрішньої частини будівель, закритих ділянок тощо. Функцією закритого простору є фокусування уваги читача на якихось особливих рисах характеру персонажів чи на змінах, котрі відбуваються у його психологічному стані, оскільки відкритий простір спонукає до розсіювання уваги та втрати просторових орієнтирів.

Для розрізнення цих двох типів простору використовується поняття межі, яка поділяє художній простір відповідно на відкритий та закритий.

Важливу роль у фантастичному типу простору текстів казок німецького письменника відіграє вертикальна вісь художнього простору. Наші спостереження показують, що «верх» часто асоціюється із позитивними подіями, скажімо, із персонажами відбуваються речі, які сприяють врівноваженню їх психологічного стану. «Низ» часто пов'язаний із подіями, що описують неприємні відчуття та переживання героя.

Така смислова навантаженість вертикальної осі художнього простору зумовлена підсвідомими асоціаціями читача із поняттями рай (верх) та пекло (низ), які конструюють опозицію добре -- погано.

Мовні маркери художнього простору в «можливих світах» не обмежуються номінацією реально існуючих показників місця дії. Окрім топонімічних позначень простору, лексичних одиниць, котрі функціонують в мові як просторові орієнтири, найбільш художньо релевантними виявляються не узуальні, а оказіональні орієнтири, створені автором досліджуваних у роботі текстів. художній казка гессе семантика

Основними характеристиками сприйняття простору вважаються: матеріальність, тривимірність, структурованість, антропоцентричність та суб'єктивність. Для репрезентації основних параметрів тривимірності простору в казках Германа Гессе слугують префікси локальної семантики. Ними можна виразити всі виміри простору:

- для вербалізації параметра «горизонталь» використовуються префікси, котрі номінують рух вперед (vor-, voran-, fort-) -- назад (zurьck-); вздовж (entlang-, vorbei-, vorьber-) та впоперек (ьber-, hinьber-)', рух, спрямований до орієнтира (an-, heran-, zu-, herzu-, hinzu-) -- рух, спрямований від орієнтира (ab-, davon-, fort-, ver-, weg-); зустрічний рух (entgegen-); рух по колу (um-, herum-, umher-). Розглянемо на прикладах із текстів, що аналізуються: маніфестація руху вперед -- «Dann kam eine gute, gangbare Strecke, sie lцsten ihr Seil und schritten eifrig voran» [13, c. 43]; руху вздовж -- «Nun aber zeigte sich, so weit zu sehen war, die ganze Fluh entlang ein kleines Steingesimse, zum Teil mit Gras bewachsen und eben bi'eit genug, um FuЯ hinter FuЯ darauf zu setzen» [13, c. 44]; рух, спрямований у напрямку від просторового орієнтира -- «Er sah ihr mit einem fast grausenden Erstaunen in die ruhigen Unschuldsaugen, und ehe er fortging, sagte er...» [13, c. 36].

- для номінації просторового параметру «вертикаль» у німецькій мові за допомогою локальних префіксів репрезентується рух суб'єкта вгору (auf-, herauf-, hinauf-): «Und als er spдt am Abend immer noch dort oben saЯ, stieg seine Herrin selber mit einer Ampel in der Hand zu ihm hinauf» [13, c. 20]; або рух вниз (ab-, herab-, hinab-, unter-, herunter-, hinunter-; nieder-, hernieder-): «...und der Pfad sank nach innen hinabwдrts wie in den Kelch einer ungeheuren Blume hinunter» [13, c. 161];

- просторовий параметр «глибина» (вміщення) актуалізується префіксами із значенням спрямованості руху всередину (ein-, herein-, hinein-): «Heimlich stach ihn der Stolz, daЯ er, der vaterlose Abenteuer, als Herr in eine befestigte rцmische Stadt eintritt» [14, c. 299] та рух назовні (aus-, heraus-, hinaus-, hervor-): «Jetzt kцnnte ich zum Beispiel ein hьbsches Lied singen von einem jungen Mдdchen, das kommt aus dem Wald heraus und bringt den Schnittern ihr Essen» [13, c. 57]; а також рух із семантикою «проходження крізь щось» (durch-, hindurch-): «Boten mit dem groЯen Liebesruf hatten alsbald nach der schrecklichen Stunde die benachbarten Gegenden durcheilt...» [13, c. 94].

Антропоцентричність художнього простору під час його опису мовновиражальними засобами -- дієсловами та префіксами -- виявляється в тому, що процеси, котрі відбуваються в природі (дощ, сніг, блискавка, рух небесних світил по горизонтальній осі тощо) вербалізується у казках Германа Гессе з точки зору перспективи спостереження їх людиною, а також засобами, що слугують для опису руху живих істот: «<.. > und wo Faldum gewesen war, da wogte weit und rauschend das unendliche Meer, und darьber gingen im Wechsel die Sonne und die Sterne hin» [13, c. 135]. Співставляючи себе із навколишньою дійсністю, людина вимірює її своїм власним масштабом, міра якого знаходиться у ній самій.

Вербалізація суб'єктивності простору безпосередньо відображається у казках німецького письменника. Це полягає у використанні спеціальних лексичних засобів, котрі актуалізують простір як складову частину сфери суб'єкта. Доказом цього слугують своєрідні мовні маркери -- префікси hin- та her-, які вважаються дейктичними елементами і виражають позицію мовця, з точки зору якого оцінюється процес переміщення: «Da begann die StraЯe zu steigen, der Bach bog sich zur Seite, und eine steinerne Brьcke fьhrte hinьber» [13, c. 118]. Завдяки даним компонентам у німецькій мові фіксується місцеположення мовця, а також його перспектива бачення руху.

Другою функцією поняття межі художнього простору (окрім диференціації простору на відкритий та закритий, що було розглянуто вище) є уможливлення виділення такого поширеного у текстах Г. Гессе семантичного різновиду просторових відношень як ВМІСТИЛИЩЕ. Характерними ознаками даного типу просторового відношення є його вербалізація за допомогою лексем, які містять семи «місткості», «наявності внутрішньої частини», «заповненості» чи «незаповненості», «пустоти». На матеріалі казок німецького письменника вживалися, зокрема, такі лексеми: прийменники in/aus, inmitten, innerhalb у своєму просторовому значенні: «...dann verging alle Hдrte in ihrem Herzen und sie kьЯte ihn vorsichtig, daЯ er nicht erwache» [13, c. 70]; «...und alles warbeladen mit den schцnsten Blumen aus Gдrten und Treibhдusern» [13, c. 111]; прикметники -- leer, voll, innen: «Aber in sich innen fьhlte er ein Wesen, das nicht Bild war, dem folgte er, und das Wesen in ihm konnte zuzeiten sprechen...» [13, c. 160]; «...und mцchte ihm gern ein KцnigsschloЯ und einen Sack voll Goldstьcke schenken...» [13, c. 67].

До цієї групи лексем відносяться також дієслова зі значенням «наповнення вмістом/виймання вмісту» -- leeren, fьllen, erfьllen тощо: «Er leerte ein paar Becher von dem sьЯen, цlfarbigen Zypernwein und begab sich frьher als die andern nach Hause» [13, c. 16]; «Diese Gottheit, und noch andre, haben sich meiner Kinderjahre angenommen und haben mich, lange schon ehe ich lesen und schreiben konnte, mit morgenlдndischen, uralten Bildern und Gedanken so erfьllt...» [там само, c. 197]; іменники, що номінують місткості -- die Fьlle, der Becher, das Glas та інші. «Eine ganze Weile sang ich munter zu, bis ich auf hцren muЯte vor lauter Fьlle...» [13, c. 58--59]; «Der ging auf Augustus zu, nahm ihm sorglich das volle Glas aus den Hдnden...».

Розглянемо уривки з просторовими прийменниками, де поняття ВМІСТИЛИЩЕ може метафорично виражатися як у реальних (Trдnen іт Auge), так і в абстрактних сутностях (in Trauer versunken war): «Wenn du an deinen Freund, den armen Kцnig im Kriege denkst, so denke nicht an ihn, wie er auf dem Lager saЯ und in Trauer versunken war, sondern denke an ihn, wie er mit Trдnen im Auge und mit Blut an den Hдnden gelдchelt hat!» [13, c. 109]; прийменник inmitten: реальні сутності -- «Der Monte Giallo stand inmitten eines Kreises von schцnen und berьhmten Bergen wenig bekannt und ungeliebt» [там само, c. 38], абстрактні сутності -- «Er empfand <...>, daЯ er auch inmitten des Lebens ein Einsamer und gewissermaЯen ein Zuschauer und Fremdling bleiben wьrde...» [13, c. 49]. Наведені речення демонструють нам концептуалізацію понять емоційної сфери людини (in Trauer versunken war), реального географічного простору (stand inmitten eines Kreises von schцnen uns berьhmten Bergen), фізіологічних процесів (mit Trдnen im Auge) та абстрактних термінів (er wih'de inmitten des Lebens bleiben).

Важливим параметром вербалізації процесу сприйняття категорії простору є поняття руху, яке трактується відносно суб'єкта як зміна місцезнаходження суб'єкта. Релевантними факторами сприйняття руху, які відображені у казках Германа Гессе, нами були виділені такі: носій руху; простір, у якому він переміщується; спрямованість руху; швидкість переміщення та спосіб, яким здійснюється рух.

На відміну від реального (географічного) простору персонажі казок Германа Гессе переміщаються як звичайним способом: «Frohlockend betrat er den schmalen Steig und ging behend und leicht wie eine Ziege voraus» [409, c. 44], так і фантастичним: «Der Kimigsbote setzte sich und ritt auf dem Vogel. «SchlieЯe die Augen!» befahl der Vogel, und er tat es, und sie flogen durch die Finstemisses Himmels lautlos» [13, c. 100].

Розглянемо на прикладі аналізу уривка із казки Г. Гессе «Der Dichter»: «Als er sehr lange gewandert war, erreichte er die Quelle des Flusses und fand in groЯer Einsamkeit eine Bambushьtte stehen, und vor der Hьtte saЯ auf einer geflochtenen Matte der alte Mann, den er am Ufer bei dem Baumstamm gesehen hatte. Er saЯ und spielte die Laute, und als er den Gast sich mit Ehrfurcht nдhern sah, erhob er sich nicht, noch grьЯte er ihn, sondern lдchelte nur und lieЯ die zarten Finger ьber die Saiten laufen, und eine zauberhafte Musik floЯ wie eine silberne Wolke durch das Tal, daЯ der Jьngling stand und sich verwunderte und in sьЯem Erstaunen alles andere vergaЯ, bis der Meister des vollkommenen Wortes seine kleine Laute beiseite legte und in die Hьtte trat. Da folgte ihm Han Fook mit Ehrfurcht und blieb bei ihm als sein Diener und Schьler» [13, c. 289--290].

Зазначений фрагмент Гессе описує події, які відбувалися в області простору перед бамбуковою хатиною в лісі. Мовне позначення вказаної області простору вимагає відповідних засобів вербалізації, в даному випадку словосполучення із лексемою die Hьtte: er fand eine Bambushьtte stehen, vor der Hьtte saЯ... der alte Mann, bis der Meister... in die Hьtte trat.

Аналіз особливостей мовного вираження просторових відношень у даному уривку дозволив виділити їх наступні типи:

дії об'єкта в просторі: erreichte er die Quelle des Flusses und fand... in groЯer Einsamkeit eine Bambushьtte stehen;

переміщення об'єкта в межах одного просторового орієнтира всередину іншого: der Meister... in die Hьtte trat, da folgte ihm Han Fook',

перебування об'єкта в просторі орієнтира: er saЯ und spielte die Laute, er... lieЯ die zarten Finger ьber die Saiten laufen, der Jьngling stand...

На основі аналізу даного прикладу можна побачити, що розгляд ситуації просторової локалізації вимагає наявності у локативній фразі функціонально-семантичних ролей семантичного об'єкта, який виражається іменниками (der Mann, der Gast, der Jьngling, der Meister, der Diener, der Schьler), займенниками (er, ihn, ihm)', семантичного предиката, який репрезентується дієсловами руху (laufen, flieЯen, treten, folgen та ін.), дієсловами дії (spielen, grьЯen, lдcheln та ін.); локалізатора. який у даному прикладі вербалізу- ється прийменниками (auf, an, ьber, durch, in, bei)', та просторового орієнтира, що виражається іменниками (die Hьtte, die Bambushьtte).

Для номінації просторових локусів автор вживає іменники die Quelle des Flusses, die Bambushьtte, die Hьtte, das Ufer, das Tal.

Локалізація подій виражається іменниками, до семантичної парадигми яких відноситься позначення місця, у якому щось відбувається: житлові будинки, адміністративні будівлі, географічні поняття тощо: «Das Land Dschou stieЯ im Westen an die Lдnder der mongolischen Barbaren, und seine Residenz Fong lag mitten in einem unsicheren Gebiet. das von Zeit zu Zeit den Ьberfдllen und Raubzьgen jener Barbarenstдmme ausgesetzt war. Darum muЯte daran gedacht werden, den Grenzschutz mцglichst zu verstдrken und namentlich die Residenz besser zu schьtzen» [13, c. 223]; «<...> vielleicht gabes nicht bloЯ in Venedig, sondern in ganz Italien. Mailand nicht ausgenommen, keine seltsamere und possierlichere Figur» [там само, c. 8].

Концепт подієвості містить велику кількість значень, які описують те, що відбувається з людьми та предметами: процеси, ситуації, стани, дії, зміни положень тощо. Невеликий обсяг художніх казок Германа Гессе передбачає передовсім опис подій, які відбуваються із персонажами творів. Це зумовило виділення деяких різновидів просторових відношень в аналізованих текстах:

- характеристика статичності суб'єкта в просторі: «Der Monte Giallo stand inmitten eines Kreises von schцnen und berьhmten Bergen wenig bekannt und ungeliebt» [13, c. 38] «Es war einmal ein Vater, der hatte zwei Sцhne» [13, c. 250]. Тут ми часто зустрічаємо конструкції «одного разу» «жили-були» та інші, які є характерними для структури казок, а також дієслова на позначення статичності: sein (бути), stehen (стояти), liegen (лежати);

- локалізація стану суб'єкта: «Die Leute von Faldum lebten frцhlich in der Stadt und in den vielen Tдlern <.. .>» [13, c. 131];

- локалізація стану оточуючого середовища: «Aber rote Beeren waren in den Bьschen reif <.. .>» [там само, c. 144]; «<...> die kleinen Kanдle lagen unbeweglich <...>» [13, c. 10];

- функціонування предмета в просторі: «Hoch ьber Stadt und Land leuchteten die Felsen des Berges. sein gewaltiger Schatten wanderte mit jedem Tage ьber das Land, seine Bдche und Strцme verkьndigten unten das Kommen und Schwinden der Jahreszeiten, der Berg war der Hort und Vater aller geworden» [13, c. 130];

- рух у просторі та зміна місцеположення: «Ich ging erschцpft dem Hдuschen entgegen, nicht so verzweifelt, wie ich hдtte sein mьssen <...>» [13, c. 175]; «Im Frьhling seiner Kindheit lief Anselm durch den grьnen Garten» [там само, c. 143]; «Er zog den Stuhl mit dem FuЯ ein wenig nдher zu sich, spitzte seinen -- kьnstlerbleistift, nahm das Skizzenbuch auf die Knie und fing an zu zeichnen» [13, c. 188];

- локалізація зорового та слухового сприйняття суб'єкта: «Da sah er, daЯ er am Rande eines Waldes stand, und unter ihm in der ersten Morgenhelle die glдnzende Ebene, daЯ ihr Licht ihn blendete» [13, c. 100];

- локалізація відношень між суб'єктами: «Obwohl nun das Frдulein Margherita <.. > hochmьtig und harten Herzens war, hatte sie doch zu ihrem Zwerg viele Zuneigung <...>» [13, c. 12];

- присутність/відсутність об'єктів у просторі: «Damit trat der alte Mann in den schmalen Schatten des Baumes und war alsbald verschwunden, und Han Fook, der ihn vergebens suchte und keine Spur von ihm mehr fand <...>» [13, c. 50].

Проведений аналіз дозволяє констатувати, що просторові відношення реалізують у реченнях різні пропозиції (номінативність, акціональність, характеризацію, стан). При цьому ми спостерігаємо логічне виділення певних компонентів мовного висловлювання.

Список літератури

1. Бєлєхова Л.І. Словесний образ в американській поезії: лінгвокогнітивний аспект: Монографія / Лариса Іванівна Бєлєхова. - [вид. 2-ге, доп. і перероб.] - М.: ООО «Звездопад», 2004. - 376 с.

2. Бєлова А.Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: сучасний стан вивчення проблеми / А.Д. Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу: 36. наук. пр. - К.: КНУ ім. Т.Г. Шевченка. 2001. - № 5. - С. 15-21.

3. Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози: когнітивна та комунікативна динаміка (на матеріалі французької романістики середини XX сторіччя): дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.05 / Олена Марківна Кагановська. - К, 2003. - 502 с.

4. Кагановська О. М. Теорія можливих світів в аспекті авторсько-персонажного подання: співвідношення імплікації та експлікації / О.М. Кагановська // Вісник Черкаського університету. Серія філологічні науки, - Вип. 15. - С. 125-134.

5. Ніконова В.Г. Трагедійна картина світу в поетиці Шекспіра: [монографія] / Віра Григорівна Ніконова. - Дніпропетровськ: Вид-во ДУЕП, 2007. - 364 с.

6. Топоров В.Н. Пространство и текст / В.Н. Топоров // Текст: семантика и структура. - М.: Наука, 1983. - С. 227-284.

7. Freeman М. The Body in the World: A Cognitive Approach to the Shape of a Poetic Text / Margaret Freeman // Cognitive Stylistics: Language and Cognition in Text Analysis. - Amsterdam, Philadelphia, 2002. - 234 p.

8. Tsur R. Towards a Theory of Cognitive Poetics / Reuven Tsur. - Amsterdam; N. Y.: North-Holland, 1992. - 573 p.

9. Turner M. The Literary Mind: The Origins of Thought and Language / M. Turner. - Oxford: Oxford University Press, 1996. - 197 p.

10. Vater H. Einfьhrung in die Raum-Linguistik / Heinz Vater // Kцlner linguistische Arbeiten - Germanistik; 24. - [2. ed.] - Hьrth-Efferen: Gabel, 1991. - 107 S.

11. Vater H. Einfьhrung in die Textlinguistik. Struktur und Verstehen von Texten / Heinz Vater. - [3. Aufl.]. - Mьnchen: Wilhelm Fink Verlag, 2001. - 223 S.

12. Wenz K. Raum, Raumsprache und Sprachrдume: zur Textsemiotik der Raumbeschreibung / Karin Wenz (Hrsg.). - Tьbingen: Narr, 1997. - 257 S.

13. Hesse H. Die Mдrchen / Hermann Hesse. - Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag, 2006. - 288 S.

14. Hesse H. Sдmtliche Werke in 20 Bдnden und einem Registerband. B. 9: Mдrchen, Legenden, Ьbertragungen, Dramatisches, Idyllen / Hermann Hesse // Volker Michels (Hrsg.). - Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag, - 678 S.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Жизнь и творчество немецкого романиста, поэта, критика и публициста Г. Гессе. Вступление в литературное общество, первый роман. Автобиографичность произведений Гессе, противоречие между природой и духом, телом и сознанием как основная тема его романов.

    презентация [7,6 M], добавлен 22.03.2013

  • Казкові оповідання: жанрові особливості. Відмінність та особливості побудови семантичного простору у казках "Червоний Капелюшок" Шарля Перро та "Вовк" Марселя Еме: макроситуації та персонажі. Зіставлення структури концепту "вовк" у досліджуваних казках.

    дипломная работа [74,8 K], добавлен 04.02.2016

  • Понятие мифопоэтики и ее литературный архетип. Особенности исследования мифологемы хаоса и природы в исследуемом романе. Изучение мифологического мышления Германа Гессе на уроках литературы в школе, структура и содержание урока по данной тематике.

    курсовая работа [50,1 K], добавлен 27.06.2016

  • Традиційний підхід до вивчення простору в художній літературі. Специфіка художнього простору у постмодерному романі. Позаміський простір, міські хронотопи в романі Ю. Андруховича "Рекреації". Простір "реальної" та підземної Москви в романі "Московіада".

    дипломная работа [85,7 K], добавлен 07.11.2010

  • Герман Гессе как одна из самых сложных фигур западноевропейской культуры XX века. Краткий анализ книги "Процесс" Ф. Кафки. "Голодарь" как одно из самых прекрасных и трогательных сочинений Франца. Краткая характеристика проблематики толкования Кафки.

    реферат [29,5 K], добавлен 09.04.2014

  • Особливості побутової психології людини, що яскраво зображені у казці Людвіга Тіка "Білявий Екберт". Просторовий аналіз статичних образів дому, кімнати, горища у казці німецького письменника. Відображення простору як філософської категорії мрії.

    творческая работа [17,5 K], добавлен 22.11.2010

  • Міжнародний характер і типологічна подібність чарівних казок слов'ян. Типологія антигероя в чарівних казках слов'ян. Образ змія. Баби - Яги. Кощея Безсмертного. Система міфологічних культів у контексті трактування типології антигероя.

    курсовая работа [26,6 K], добавлен 07.06.2006

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.