Поетика казок братів Грімм

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Жанрові особливості німецьких казок

РОЗДІЛ ІІ. Сюжетні лінії та поетичне мовлення казок братів Грімм. Порівняльний аналіз оригіналу і перекладу казок: «Попелюшка» та «Червона шапочка»; Викриття невідповідностей перекладу деяких епізодів казок

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

У німецькій літературі багато славних імен казкарів, але два з них - Якоб і Вільгельм Грімм - осяяні особливим ореолом чарівності. Майже два століття тому вони видали три томи зібраних ними казок.

Якоб Грімм та його брат Вільгельм залишились живими в пам'яті німецького народу. Вони належать до числа тих великих братських пар ХІХ століття. Що їх особливо відрізняє - то це їх спільність як і в житті так і в творчості, яка продовжувалася з дитячих років і аж до самої смерті. В науковому світі їх будуть незмінно вшановувати не тільки за їх значний вклад в науку, але ще і за відверті вчинки; серед народу ж вони залишаться незабутніми, завдяки своїм и по сьогоднішній день загальнодоступним, цінним в цілому світі "Казкам братів Грімм".

Актуальність дослідження курсової роботи полягає в тому, що проблема творчих взаємозв'язків фольклору та літератури давно приваблює дослідників і набуває останнім часом нового наукового осмислення. Усе частіше з'являються праці, у яких ґрунтовно досліджені як прямий, так і опосередкований вплив усно поетичної традиції на окремі художні твори і на ідіостиль того чи іншого письменника. Фольклорні сюжети, мотиви, образи, жанрово-стильові форми завжди збагачували літературну творчість. Однак казки, записані братами Грімм все ж вивчені недостатньо. Саме тому великий інтерес становить дослідження німецьких народних казок, записаних братами Грімм.

Об'єкт дослідження - казки німецьких романтиків Якоба та Вільгельма Грімм.

Предмет дослідження - поетика казок братів Грімм.

Метою даної роботи було визначити особливості поетики казок братів Грімм.

Для виконання вищевказаної мети нами було поставлено наступні завдання:

· Вивчення поняття казки;

· Окреслення місця і ролі жанру казки у романтизмі та у творчості братів Грімм;

· Вивчення творчості братів Грімм;

· Порівняння оригіналу казок з деякими варіантами перекладів;

· Розглянути особливості поетичного мовлення братів Грімм;

Для успішного виконання поставлених завдань використовувались наступні методи досліджень:

· Порівняльний;

· Аналіз;

· Співставлення;

Робота складається зі змісту, вступу, двох розділів (перший - загальна характеристика жанру казки та її роль у творчості братів Грімм, другий - сюжетні лінії та поетичне мовлення братів Грімм. Порівняльний аналіз оригіналу і перекладу казок: «Попелюшка»; «Червона шапочка»; Викриття невідповідностей перекладу деяких епізодів казок), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи … сторінок.



РОЗДІЛ І. Жанрові особливості німецьких казок

Термін “романтизм” першочергово застосовувався в літературі, головним чином романо-германських народів, а пізніше охопив музику та образотворче мистецтво. Це дозволило трактувати романтизм як переважно художній напрямок. Однак вже в 19 ст. починають говорити про “романтичні тенденції” у філософії, “економічний романтизм”, “романтичні ілюзії” в соціалізмі, тобто трактувати його як загальнокультурний рух, а не лише напрямок чи стиль.

Те, що романтизм об`єднував різноманітні явища, напрямки, ускладнює виділення в ньому сталого інваріантного ядра. Однак існують фундаментальні фактори цілісності романтизму, що знайшли відображення у спільності його суттєвих ознак. Це передусім - спільність соціокультурної ситуації, спільність світосприйняття та світосвідомість.

Однак романтизм виник не на порожньому місці. Він мав попередників в особі Руссо (фр. Jean-Jacques Rousseau, *28 червня 1712, Женева -- †2 липня 1778, Ерменонвіль, поблизу Парижа), французький філософ-просвітник, письменник, композитор., який у століття Розуму заговорив про першочерговість чуттів, про своєрідність та неповторність кожної людини. В якості найважливіших джерел потрібно вказати також на філософію Фіхте (нім. Johann Gottlieb Fichte, 1762--1814) -- німецький філософ, представник німецької класичної філософії. з її абсолютизацією творчої свободи, й Шопенгауера (нім. Arthur Schopenhauer; *22 січня 1788, Данциг (нині Гданськ) -- †21 вересня 1860, Франкфурт-на-Майні) -- німецький філософ. з ідеєю сліпого, нерозумного бажання, що створює світ за своєю сваволею. Ці ідеї були цікавими та близькими романтикам, так само як шукання широкого кола музикантів, живописців, в творчості яких пробивалися паростки нового, відмінного від класицизму бачення світу та задач мистецтва (Жироде ( фр. Anne-Louis Girodet de Roussy-Trioson 5 січня, 1767, Монтаржи - 9 грудня, 1824, Париж )- французький художник доби класицизму, що перейшов на помірні позиції французького романтизму., Гро (фр. Antoine-Jean Gros; 16 травня 1771, Париж -- 26 червень 1835, Мёдон) -- французький художник-академіст, майстер історичного живопису і портретист., Бетховен)” [1, 27].

Виникнення романтизму в Німеччині пов'язане із політичними подіями у Франції. Під час Великої революції патріархальні німці дивилися і осмислювали історичні події. В 1798 р. в Єнському університеті виникає гурток інтелектуалів (А. В. і Ф. Шлегель, Новаліс, И. Г. Фіхте, Ф. В. Шеллінг, Ф. Шлейермахер, Л. Тік), який проіснував лише до 1801 р., але встиг за цей час розробити філософсько-естетичну теорію романтизму.

Єнцям була притаманна утопія естетичного перетворення світу, ідеал пової універсальної культури, в якій зливаються мистецтво, філософія, наука і релігія, ідея загального символізму, романтичної іронії і т. д.

Орган Енських романтиків -- журнал «Атенеум» (1798-1800) -- став центром дослідів творців нового мистецтва. Публікації в ньому виходили головним чином у незрозумілому для прихильників раціоналістичної форми жанрі фрагмента, який виступив синтезом науки і мистецтва, формою, що долає усе догматичне, застигле, кінцеве.

Наступне покоління романтиків з'являється у Гейдельберзі. Викладачі цього університету А. фон Арнім і К. Брентано із 1805 до 1808 р. публікують збірку «Чарівна сопілка хлопчика», яка викличе великий резонанс в країні. Світова спільнота, та й самі німці, вперше побачили й оцінили чарівність народних балад про доктора Фауста, про щуролова з Гамельну та ін. Деякі з поезій, які увійшли до збірки, були авторськими, окремі створені за мотивами народних легенд.

Для позиції гейдельберзьких романтиків (Л. А. фон Арнім, К. Брентано, брати Грімм, Й. фон Ейхендорф) характерний традиціоналізм, звернення до національної старовини, фольклору. Вони створили наукові основи сучасної фольклористики та діалектології, виснували міфологічну школу в літературознавстві, яка в свою чергу насунула проблему народності мистецтва [ 21].

Незважаючи на виняткову складність та суперечливість, романтизм у цілому має ряд визначальних рис та ознак. Йому притаманні так звана світова скорбота, романтичні «два світи», підкреслений інтерес до внутрішнього світу людини, гротескно-сатиричне зображення дійсності та проникливе відтворення природи.

Відчуття «світової скорботи», в свою чергу, вело до романтичного відчуття двох світів - переконаності у цілковитому розладі мрії та реальності. У пошуках нових позитивних ідеалів романтики звертаються до історії та мистецтва, релігії і народної творчості, до природи та до екзотичних країн - до всього, що різко контрастує з безбарвністю та убозтвом сучасної дійсності [12, 376].

Загальновідомі заслуги романтиків в галузі захисту і прославлення фольклору - це вони дали кращі зібрання народних казок і легенд (брати Грімм), це вони звели в одну книгу пісенне багатство німецького народу («Чарівний ріг хлопчика» - пісенний збірник Арніма і Брентано). Вони піднесли казку і пісню. Пісня і казка існували як залишки більш давніх культур всередині культури нового часу [2, 84].

Значне місце у розвитку німецької літератури займають брати Якоб та Вільгельм Грімм. Їх видавницька діяльність супроводжувалася активною науковою роботою, а гуманістичні та демократичні прагнення вчених та письменників були втілені у їх фольклорно-літературній діяльності.

У 1812 р. вийшло перше видання «Kinder- und Hausmдrchen» («Дитячих та домашніх казок»), у 1815 р. - другий том, у 1819 р. - повторне видання (у двох томах), а у 1822 р. - третій том, що був заключним і містив у собі науковий коментар [8,184].

Безсумнівно, «Kinder- und Hausmдrchen» - найсамобутніший і один з найпопулярніших у літературі творів. У першому виданні казок, опублікованому на Різдво 1812р. у берлінському видавництві «Книготоргівля для реальних шкіл», було 86 текстів, у другому томі, який вийшов у 1815р., містилося 70 текстів, в останньому прижиттєвому виданні казок вже було 210 текстів, вони й принесли братам Грімм всесвітню славу. Перший переклад казок був здійснений данською мовою в 1816р., в 1821р. - голландською, в 1823р. - англійською, в 1830р. - французькою. Сьогодні казки братів Грімм перекладені понад 100 мовами світу, в тому числі й українською.

«Kinder- und Hausmдrchen» братів Грімм являють собою для кожного із нас невід'ємну частину нашого дитинства. Однак кількість людей, які знають про те, що ця праця була для братів скоріше науковою, як літературною, вже набагато менше. І надбанням зовсім не багатьох стали відомості про те, що казки, які не раз перевидавалися в нашій країні, і навіть ті, що вишли на батьківщині авторів, являють собою далеко не повну колекцію, яка була зібрана братами Грімм.

Причина всесвітньої популярності гріммівських казок полягає в тому, що брати Грімм зібрали, обробили і видали найтиповіші і найпопулярніші сюжети, які склали фундамент культури й літератури Європи. Сприяючись на величезний матеріал, вони виявили структуру казки , заклавши основи наукового підходу до дослідження казкових сюжетів. Брати Грімм першими створили літературно достовірний стилістичний взірець книжної народної казки, жанр якої один із дослідників творчості братів Грімм визначив як «гріммівський» [7,487].

У зібраних працях братів Грімм представлені казки, які відносяться до різних жанрів:

· чарівні казки ("Рапунцель", "Три зміїних листочка", "Пані Метелиця"), в яких розповідається про різні чудеса, перетворення, заклинання;

· казки про тварин ("Вовк і семеро козенят "," Бременські музиканти "), де, як у байках, тваринам додані ті чи інші риси людського характеру;

· побутові казки (" Гензель і Гретель "," Розумна дочка селянка ") - історії, в яких розповідається про різні випадки з реального життя.

У багатьох казках прославляється хоробрість, винахідливість простої людини. Як і в російських казках, молодший брат, якого вважали нетямущим, виявляється найрозумнішим і домагається для себе всіх благ на землі, винахідливість простої людини, так, у казці "Золотий гусак" королем стає молодший з трьох братів - Дурень. Старий король поставив перед ним три умови, після виконання яких, Дурень одружився на королівській дочці. А все це стало можливим тільки тому, що він не був жадібним, поділився пирогом і вином з лісовиком, який йому сказав: "Від того, що в тебе серце добре, і ти хочеш зі мною поділитися, я нагороджу тебе щастям". Несправедливість, жорстокість суворо засуджується, і винних наздоганяє відплата. В "казці про ялівець" мачуха вбиває нелюбимого пасинка, і чарівні сили карають її за це смертю. Казка про Попелюшку відома у багатьох народів. У зборах братів Грімм історія її закінчується не просто торжеством Попелюшки і її весіллям - покарані її зарозумілі сестриці.

У казках про тварин діють, як і в казках інших народів, злий вовк, хитра лисиця, дурний осел, боягузливий заєць.

Дуже нескладна жартівлива історія розказана в казці "Бременські музиканти". Від своїх господарів втекли осел, собака, кіт і півень. щоб утворити квартет. Поєднання цих чотирьох голосів виявилося таким приголомшливим. Що вони зуміли прогнати розбійників з їх пристановища.

Кожне видавництво братів Грімм супроводжувалося передмовою та післямовою, які мали видатне наукове значення.

У передмові до першого видання підкреслювалося, що світ казок створюють люди праці, честі та справедливості - головним чином ремісники, рибаки, пастухи, люди природи, котрим далеке все, що знаходиться за межами цього життя. У казках «уся жива природа, сонце, місяць і зорі доступні» [8,173-175] .

Гріммівська казка є розповіддю чи історією, яку вирізняє «лаконізм і ємність вираження, насиченість багатозначними іменами, зв'язаними лише дієсловами»( О. Науменко) (род. 6 грудня 1949, Москва, СССР) -- радянська і російська актриса театру та кіно, народна артистка Росії.. У казках брaтів Грімм відсутні розгорнуті психологічні мотивування, описовість мінімальна, проголошується «буденність» дива, відсутні моралізуючи елементи. Їхнім казкам притаманна зрозумілість і простота викладу, доступність сприйняття. Цим здебільшого пояснюється і популярність «Дитячих та родинних казок». Водночас, даючи до видань своїх казок розлогі примітки, в яких були варіанти існуючих сюжетів, Якоб і Вільгельм заклали основи наукового підходу до публікацій пам'яток народної творчості, зробили важливий внесок у фольклористику [7,448].

Інтерес братів Грімм до фольклору виник не випадково. На той час Німеччина ще не була великою країною, якою бачимо її нині. Натомість на її території існувало багато невеличких держав. Народи, що їх населяли, особливо діячі культури, вже відчували прагнення розрізнених земель до єдності. Та як об'єднатись, не вирішивши питання, хто такі німці та чим вони відрізняються від інших націй? Щоб знайти відповідь на це питання, діячі культури звернулись до усної народної мови, історії, усної народної творчості [10,98].

Казка - один із основних жанрів устної народної творчості, це художнє оповідання фантастичного, пригодницького чи побутового характеру. Багато письменників і поетів слідували за принципами фольклорної казки, де є спорідненими краса земного буття і гіркота почуттів, люди, що зазнають лиха. Казки є частиною дитячих та підліткових вражень. Через казку діти всіх народів світу усвідомлюють для себе перші світоглядні моральні заповіді.

Народна і літературна казки мають такі особливості:

Народна	Литературна
Автор - колективний (народ)	Автор - конкретна особа
Є виконавці казок - казкарі.	Виконавця як такого немає.
Існує в усній формі.	Створюєтьсяя в письмовій формі.
Текст варіативний - кожна казка існує в декількох варіантах. (казкар може вносити зміни).	Текст незмінний (не допускається довільне внесення змін).
Образ героя типовий.	Образ героя індивідуалізований.
Набір сюжетів обмежений певними мотивами.	Сюжет не обмежений набором якихось мотивів (число варіантів нічим не обмежена).
Поетика традиційна, використовується обмежений набір зображально-виражальних засобів.	Поетика визначається творчою манерою автора.
Час створення визначити неможливо; за окремими ознаками можна встановити час побутування казки.	Час створення казки або відомо, або визначається з високим ступенем точності за прикметами часу в тексті.

[9,17-18].

Казки потрібні як дітям, так і дорослим. Свідчення того - Гаррі Поттер вигаданий персонаж і головний герой знаменитої серії романів англійської письменниці Джоан К. Ролінґ., новий казковий герой, яким захоплені не тільки діти. Усе можливо, навіть неможливе - цього вчать казки. Вони допомагають відволіктися від сірих буднів, дослухатися логіки почуттів, спонукають до вчинків, викривають неправду, показують нові щляхи; добро завжди перемагає зло, навіть якщо в героїв немає більше нічого, крім відваги.

Казки пов'язані з глибинами пам'яті. У них говорить дитинство, а десь на підсвідомому рівні і вся історія людства. Значення братів Грімм полягає в тому, що вони зуміли зв'язати різноманітні історії, що передавалися від покоління до покоління, в одне ціле, так, що перед нами, коли ми чуємо «Червону шапочку», а потім через роки розповідаємо її своїм дітям, постає ціла низка поколінь. Ми повертаємось назад, углиб століть, і знаходимо самих себе у дивному потоці часу [15,23].

Не рідко спалахують суперечки про те, чи можна Грімм вважати авторами літературних казок. Адже вони збирали готові народні твори. На це питання справді відповісти не просто. Адже, як повідомлялось, казкарі багато робил, щоб відшукати людей, які знають казки, записати від них ці унікальні історії, вивчити їх і опублікувати, намагаючись нічого у них не змінювати.

Брати Грімм аж ніяк не хотіли бачити у казці лише якесь повчання. Тим більше, що не всі нардні казки у моральному плані піідходили для дитячого читання. Тому брати, намагаючись «пристосувати» зібрані казки до дитячого рівня, змушені були переробляти окремі частини народних творів, а деякі й зовсім випускати з тексту. Це стосуєється насамперед тих уривків, де, на думку Якоба і Вільгельма, було надміру жорстокості або непристойності. Такі втручання у зміст зібраних казок брати Грімм почали, коли працювали над «малим» збірником казок у 1825 році. Німецькі брати-казкарі не просто записували готові народні твори, а майстерно їх обробляли. Особливо ретельно вони працювали над мовою казок, послідовністю викладу в них. У цьому й полягає авторство Грімм як казкарів. Якби не їхні літературні обробки, народні казки у тому вигляді, в якому вони існували в усній народній творчості, не мали б такої чарівної привабливості. Хоча самі брати Грімм оцінювали свій внесок надзвичайно скромно, назвавши, наприклад, свій збірник : «Дитячі і сімейні казки, зібрані братами Грімм». Вдячні читачі «виправили» цю помилку і протягом віків називають книжку інакше: « Казки братів Грімм».

Їхня заслуга і втому, що чарівні історії вже не сприймалися виключно як повчання та засіб виховання нерозумних дітей. Грімм переконали своїх сучасників, що і казки не гірше від звичайних творів «для дорослих» можуть красиво й мудро говорити про вічні питання людського життя: добро і зло, любов і ненависть, прекрасне і огидне [10,99].

Історія жанру казки у тому сенсі, в якому ми розуміємо її сьогодні, дуже тісно пов'язана з ім'ям братів Грімм. Якоб і Вільгельм Грімм почали збирати усні перекази казок в Касселі у людей середнього класу. Критики говорили, що ці казки не підходять для дітей. Щоб здобути прихильність аудиторії середнього класу, деякі деталі в казках були змінені. Поведінка мачухи Гензель і Гретель, ті їх батька була несумісна з колишнім образом батьків буржуазії.

Крім того, прямий сексуальний підтекст і посилання були змінені або опущені [13,20].

На думку Дж. Кемпбелла, Якоб і Вільгельм Грімм зібрали матеріали для «Дитячих та сімейних казок» у звичайних людей, які жили на фермах, в селах Касселя. Багато історій, які вони записали від друзів і знайомих. Вони записували навіть ті казки, які прийшли з Франції в німецькомовному варіанті, таких як Кіт у чоботях, Синя Борода, яка після першого видання була вилучена. Брати Грімм також вивчали середньовічні німецькі рукописи із колекцій часу Лютера [14,18].

РОЗДІЛ ІІ. Сюжетні лінії та поетичне мовлення казок братів Грімм. Порівняльний аналіз оригіналу і перекладу казок: «Попелюшка» та «Червона шапочка»; викриття невідповідностей перекладу деяких епізодів казок.

німецький казка грімм попелюшка

«У кожній казці є елементи дійсності», - писав В. І. Ленін [3,79]. Незважаючи на підкреслену фантастичність оповіді, на нібито повний відрив від логіки і фактів повсякденного життя, її турбот і проблем, на навмисну ??«несерйозність», в ній прямо або побічно відбивається життя народу, коло його інтересів, система цінностей, його ідеали, його культура. Незважаючи на «запрограмовану» невибагливість розповіді, в казках неважко знайти найжорсткіші життєві реалії, що відображають антагонізми бідності і багатства, влади і безправ'я.

Багато любителів фольклору відзначають велику кількість «жорстоких сцен» в гріммівских казках. З цим важко сперечатися, але не варто поспішати йти шляхом поспішних поверхневих умовиводів оскільки в казці відбивається душа народу, отже, їй, мабуть, не чужа ця жорстокість. Природа цього явища зовсім інша - просто в гріммівських казках нехай дещо більше, ніж в казках інших народів, знайшло своє відображення глибоко вкорінене, неясне і несвідоме відчуття присутності жорстокості в круговороті самого повсякденного життя, де кожну людину на кожному кроці підстерігає смерть, хвороба, нещасний випадок, великі і малі катастрофи, війни, стихійні лиха тощо [5,10].

Іноді читача гріммівських казок спантеличує те, що деякі з них повторюють казки інших народів. Так, наприклад, серед казок братів Грімм є своя «Попелюшка», «Червона Шапочка», «Спляча красуня», тобто варіанти найвідоміших казок Шарля Перро. Але треба сказати, що наявність подібних сюжетів і мотивів - річ взагалі характерна для народної казки, та й для всієї народної поезії. Наведемо для ілюстрації кілька прикладів. Казку, дуже схожу на ту, що є в збірнику братів Грімм під назвою «Дівчина-дикунка», можна знайти в англійських казках, і там вона називається «Очеретяна шапка», у французьких їй відповідає «Дочка іспанського короля», в норвезьких - «Карі-замазура», в японських - «Хатікацугі »і т. д. Казку братів Грімм«Дівчина-Безручка» з достатньою точністю повторює словацька казка «Безрука дівчина», казку «Три горіха» - норвезька «Три тітоньки» і італійська «Ось тобі сім!», казку «Румпельштільцхен » - англійська «Том-Тит-Той», казка «Мужичок і чорт» дуже схожа на російську «Корінці та вершки», з тією лише різницею, що замість ведмедя в гріммівській казці обдуреним залишається рись. Природа цього явища все ще не вивчена досить глибоко і всебічно, так само як не вивчена ще до сих пір історія казки у різних народів. Цілком можливо, що в окремих випадках дійсно мало місце запозичення сюжетів, але настільки ж ймовірно й те, що тут не меншу роль зіграла культурно-історична спільність розвитку різних народів, навіть не пов'язаних один з одним, а також повторюваність кола життєвих та побутових ситуацій [5,10-11].

Стилістична обробка зберегла не тільки старовинні казкові сюжети, а й весь їх лад, композицію, характери і особливості мови. Мова гріммівських казок соковита, насичений різноманітними прислів'ями, приказками, влучними мовними порівняннями. В них збережені властиві народному мовленню висловлювання, образні характеристики, гра слів, типові для казкового стилю повторення, звуконаслідування. Як уже зазначалося вище, казки братів Грімм рідко починаються традиційним вступом: "Жив собі…", "В деякому царстві, у деякій державі…". Оповідачі рідко звертаються безпосередньо до слухачів, рідкісна сентенція наприкінці казки [20].

Мета всіх читань казок - чуттєве пробудження і зміцнення свого мислення в самому правильному сенсі цього слова основного [16,27]. Вільгельм Грімм, адаптовуючи казки для дітей, звертається до історії. Таким чином, він редагував роботи, тому виявити джерела походження казки важко. Таким чином, ми можемо говорити про побутові казки для дітей У дитячих і побутових казках братів Грімм існують різні форми оповіді - анекдоти, байки, привиди, пригоди і романтика, чари, смішні і моральні історії з кожної країни, великі і маленькі люди [16,33].

Брати Грімм збирали казки задля науки. На думку Андре Рельке [19,36], це пояснює літературний стиль написання казок братів Грімм.

У казках братів Грімм час не має значення: у казці "Спляча красуня" головна героїня прокидається через сто років такою ж красивою і молодою, якою вона була раніше. Герої казок братів Грімм володіють вічною молодістю [17,21]. Грімм працюють з жорсткими формулами, магією чисел та повторень. Магія та певний ритм повторюваних заклинань показують стиль казки братів Грімм [17,33]. В казках екстримальнісь виходить на передній план: особливо крайні контрасти, красиві і потворні, багаті і бідні, ліниві й працьовиті [17,35] .

У казці братів Грімм «Бременські музиканти» не відчувається заклику наслідування героїв. Власне, за своїм змістом вона - просто цікава пригодницька історія, в якій годі шукати якогось повчання. Бідолашні тварини, від яких господарі звичайно звільняються тим, що вбивають на старості літ, рятуються втечею. Слабосилі Кіт, Пес, Осел та Півень раптом нападають на лісових розбійників. Комічність цієї пригоди в тому, що багато сильніші від них волоцюги кинулись навтіки. Справді, хіба не злякаєшся, коли замість кота побачиш відьму, Собаки - зарізяку з ножем, Осла - взагалі якесь чорне чудовисько, а Півня сприймаєш за головного серед цієї нечисті! Герої казки - персонажі з «паралельними долями» (А.Бачаров), однотипні за своїми характеристиками. Індивідуалізовані зовнішньо, Кіт, Пес, Осел і Півень мають водночас і близькі риси. Вони швидко потоваришували і досить сміливо перемогли розбійників. У кожного з них свої звички, але це не заважає їм знайти спільну мову, Бо біда, як кажуть, навчить. То ж коли аналізувати характери цих персонажів, недоцільно говорити про кожен зокрема. Йдеться про груповий образ бременських музик, які вигадані й сприймаються як одне ціле.

Таблиця характеристики:

Характеристика персонажів	Прийоми творення персонажів
Сумні і слабосилі. Розумні, доброзичливі, дружні. Сміливі й рішучі, дотепні. Перелякані й легкодухі. Із симпатією.	Описи зовнішності: Кота, Пса, Осла і Півня. Спільний похід до Бремена. Напад на лісових розбійників. Ставлення розбійників до «музикантів». Авторське ставлення до «музикантів».

[10,101 - 102].

Звичайно, казки братів Грімм - не лише розважальні пригоди, позбавлені будь-якого повчання. І серед них багато творів виховного змісту, а в деяких моральні уроки подаються навіть жорстоко. Одначе не лише вони зазначають внесок Якоба і Вільгельма Грімм у розвиток світової літературної казки. Головне, що вони відкрили дорогу до народної казки, збудили творчу уяву, посилили роль гри і розкували ці твори від суворих приписів стриманих вихователів[10,101].

· Казка «Попелюшка»(«Aschenputtel»).

Епізод примірки кришталевої туфельки.

«…Da freuten sich die beiden Schwestern; denn sie hatten schцne FьЯe. Die дlteste ging mit dem Schuh in die Kammer und wollte ihn anprobieren, und die Mutter stand dabei. Aber sie konnte mit der groЯen Zehe nicht hineinkommen, und der Schuh war ihr zu klein; da reichte ihr die Mutter ein Messer und sprach:

«hau die Zehe ab: wenn du Kцnigin bist, so brauchst du nicht mehr zu FuЯ zu gehen!»

Das Mдdchen hieb die Zehe ab, zwдngte den FuЯ in den Schuh, verbiЯ den Schmerz und ging heraus zum Kцnigssohn. Da nahm er sie als seine Braut aufs Pferd und ritt mit ihr fort. Sie muЯten aber an dem Grabe vorbei; da saЯen die zwei Tдubchen auf dem Haselbдumchen und riefen:

«rucke di guck, rucke di guck,

Blut ist im Schuck (Schuh):

Der Schuck ist zu klein,

die rechte Braut sitzt noch daheim.»

Da blickte er auf ihren FuЯ und sah, wie das Blut herausquoll. Er wendete sein Pferd um, brachte die falsche Braut wieder nach Haus und sagte, das wдre nicht die rechte; die andere Schwester sollte den Schuh anziehen. Da ging diese in die Kammer und kam mit den Zehen glьcklich in den Schuh, aber die Ferse war zu groЯ. Da reichte ihr die Mutter ein Messer und sprach:

«hau ein Stьck von der Ferse ab: wenn du Kцnigin bist, brauchst du nicht mehr zu FuЯ zu gehen».

Das Mдdchen hieb ein Stьck von er Ferse ab, zwдngte den FuЯ in den Schuh, verbiЯ den Schmerz und ging heraus zum Kцnigssohn. Da nahm er sie ... Als die Hochzeit mit dem Kцnigssohn sollte gehalten werden, kamen die falschen Schwestern, wollten sich einschmeicheln und teil an seinem Glьck nehmen. Als die Brautleute nun zur Kirche gingen, war die дlteste zur rechten, die jьnste zur linken Seite: da pickten die Tauben einer jeden das eine Auge aus. Hernach, als sie herausgingen, war die дlteste zur linken und die jьngste zur rechten: da pickten die Tauben einer jeden das andere Auge aus. Und waren sie also fьr ihre Bosheit und Falschheit mit Blindheit auf ihr Lebtag gestraft»[18,88-89].

«…Зраділи обидві сестри - ноги у них були дуже гарні. Старша відправилася в кімнату, щоб приміряти туфельку, і мати була теж з нею. Але ніяк не могла вона натягнути туфельку на ногу: заважав великий палець, і туфелька виявилася їй мала. Тоді мати подала їй ніж і каже:

«А ти відріж великий палець; коли станеш королевою, все одно пішки ходити не доведеться».

Відрубала дівчина палець, натягнула насилу туфельку, закусила губи від болю і вийшла до королевича. І взяв він її собі в нареченої, посадив на коня і поїхав з нею. Але проїжджатючи мимо могил два голубка на горіховому деревці заспівали:

«Глянь-но, подивися,

А черевик-то весь в крові,

Черевичок, як видно, тісний,

Це не твоя наречена».

Подивився королевич на її ногу, бачить - кров з неї тече. Повернув він коня, привіз самозвану наречену додому і сказав що це наречена не справжня, - нехай, мовляв, надіне туфельку інша сестра.

Пішла та в кімнату, стала приміряти, влізли пальці в туфельку, а п'ята виявилася занадто велика. Тоді мати подала їй ніж і каже:

«А ти відріж шматок п'яти: коли будеш королевою, пішки тобі все одно ходити не доведеться».

Відрубала дівчина шматок п'яти, всунула насилу ногу в туфельку, закусила губи від болю і вийшла до королевича. І взяв він її собі в нареченої, посаліл на коня і поїхав з нею.

Коли прийшов час бути весілля, з'явилися і віроломні сестри, хотіли до неї прилеститися і розділити з нею її щастя:

І коли весільний поїзд вирушив до церкви, сиділа старша по праву руку, а молодша за ліву, і ось виклювали голуби кожної з них по оку. А потім, коли поверталися назад з церкви, сиділа старша по ліву руку, а молодша за праву, і виклювали голуби кожної з них ще по оку. Так от були вони покарані за злобу на все своє життя сліпотою»[6,78-80].

У великій німецької казкової книзі "Mein grosses Mдrchenbuch", адаптованої для дітей, також вносяться зміни:

«…Als die Diener schlieЯlich an Aschenputtels Haus kamen, begannen sich die Schwestern gleich zu streiten, welche von ihnen den Schuh zuerst probieren dьrfe, Doch die erste hatte zu lange Zehen, und als sie nach langer Zeit endlich aufgab, frohlockte die zweite schon insgeheim. Aber ach, alles Drьcken und Zwдngen war vergeblich, ihre Ferse war zu grob»[18,88].

«…Коли, нарешті, слуги проходили повз будинок Попелюшки, сестри почали сперечатися, кому з них спочатку приміряти туфельку. Однак, у одній були дуже довгі пальці, і коли вона через час, нарешті здалася, інша вже таємно раділа. Але, на жаль, все старання були марні, її п'ята була занадто велика» [6,79].

Не тільки в епізоді «примірки туфельки», а й «у від'їзді Попелюшки до палацу» до принца автори прибирають жорстокі моменти.

«…Jetzt erst erkanten die Schwestern die Geheimnis ¬ volle Fremde, die sie auf dem Ball an der Seite des Prinzen gesehen hatten. Da knieten sie voll Reue und Scham nieder und baten Aschenputtel um Verzei ¬ hung fьr all die Bosheiten, die sie ihr angetan hatten. Aschenputtels Schцnheit wurde nur noch von der Reinheit und Unschuld ihres Herzens ьbertroffen. «Ich Verzeihe euch gerne, sag ¬ te sie, doch nun muss ich gehen. Der Sohn des Kцnigs erwartet mich im Schloss[18,89-90].

Дослівний переклад:

Тільки тепер дізналися сестри таємничу незнайомку, яку вони бачили на балу з принцом. Вони на колінах, соромлячись, попросили вибачення у Попелюшки за всі злі вчинки.

«Я вас прощаю, - сказала вона, - а тепер я повинна йти. Принц чекає мене в палаці».

Німці усвідомлюють жорстокості, описувані в казках, але вони навмисно не згадують про них в красивому дитячому виданні.

· Казка «Червона Шапочка» («Rotkдppchen»)

Епізод викриття вовка.

«... Frau schnarcht, du muЯt doch sehen, ob ihr etwas fehlt. Da trat er in die Stube, und wie er vor das Bette kam, so sah er, daЯ der Wolf darin lag. «Finde ich dich hier, du alter Sьnder -, sagte er -, ich habe dich lange gesucht». Nun wollte er seine Bьchse anlegen, da fiel ihm ein, der Wolf kцnnte die GroЯmutter gefressen haben, und sie wдre noch zu retten: «schoЯ nicht, sondern nahm eine Schere und fing an, dem schlafenden Wolf den Bauch aufzuschneiden». Wie er ein paar Schnitte getan hatte, da sah er das rote Kдppchen leuchten, und noch ein paar Schnitte, da sprang das Mдdel heraus und rief: «Ach, wie war ich erschrocken, wie war's so dunkel in dem Wolf seinem Leib!» Und dann kam die alte GroЯmutter auch noch lebendig heraus und konnte kaum atmen. Rotkдppchen aber holte geschwind groЯe Steine, damit fьllten sie dem Wolf den Leib, und wie er aufwachte, wollte er fortspringen, aber die Steine ??waren so schwer, daЯ er gleich niedersank und sich tot fiel» [18,129-130].

«…Проходив в ту пору повз будинок мисливець і подумав: "Як, все ж, стара сильно хропе, треба буде подивитися, може, їй треба чим допомогти". І він увійшов до неї в кімнату, підходить до ліжка, зиркнув, а там вовк лежить: «А-а! Ось ти де, старий грішник!» -Сказав він. «Я вже давненько тебе розшукую». І він хотів, було вже націлюватися в нього з рушниці, та подумав, що вовк, можливо, з'їв бабусю, а її можна ще врятувати, він не став стріляти, а взяв ножиці і почав розпорювати черево сплячому вовку: Зробив він кілька надрізів, бачить - просвічує червона шапочка, надрізав ще, і вискочила звідти і стара бабуся, жива-живесенька, - ледве віддихатися. А червона Шапочка притягла скоріше великих каменів, і набила вони ними черево вовкові. Тут прокинувся він, хотів було втекти, але камені були такі важкі, що він негайно впав, тут йому і кінець настав» [6,89 - 90].

За змістом казки в оригіналі і в книзі "Mein grosses Mдrchenbuch" однакові. Редактори дитячого видання порахували потрібним залишити жорстокі епізоди покарання вовка:

«…Wie er eir paar Schnitte getan hat ¬ te, da sah er das rote Kдppchen leuchten, und noch ein paar Schnitte, da sprang das Mдdchen heraus und rief:-Ach, wie war ich erschrocken, wie war's so dunkel in dem Wo! F seinem Leib!-Und dann kam die atte GroЯmutter auch noch leben-dig heraus und konnte kaum atmen. Rotkдpp ¬ chen aber holte geschwind groЯe Steine, damit fьllten sie dem Wolf dem Leib, und wie er auf ¬ wachte, wollte er fortspringen, aber die Steine ??waren so schwer, dass er gleich tot umfiel» [18,129].

Але наші автори змінили даний епізод більш добрим варіантом:

«… Невже це бабуся так хропе? Зайду-но, подивлюся.

Увійшов до хати - нема бабусі. Лежить на її ліжку вовк, сховався її ковдрою і спить.

- Ось де ти мені попався, старий розбійник! - Сказав мисливець. Підняв він свою рушницю і прицілився в вовка.

І раптом чує: кричать з вовчого черева бабуся й Червона Шапочка:

- Мисливець, мисливець, звільни нас!

Взяв мисливець ножиці і розрізав вовкові черево, а звідти вилізли бабуся й Червона Шапочка.

- Ах, як я злякалася, - сказала Червона Шапочка, - Як темно і тісно було нам у вовка в череві. Спасибі тобі, мисливець» [6,89 - 90].



ВИСНОВКИ

Казка - один із основних жанрів устної народної творчості, це художнє оповідання фантастичного, пригодницького чи побутового характеру. Багато письменників і поетів слідували за принципами фольклорної казки, де є спорідненими краса земного буття і гіркота почуттів, люди, що зазнають лиха. Казки є частиною дитячих та підліткових вражень. Через казку діти всіх народів світу усвідомлюють для себе перші світоглядні моральні заповіді. Казка зародилася як жанр усної народної творчості, але згодом трансформувалася і стала невід'ємною частиною творчості авторської. В різних країнах, у різні часи покоління митців зверталися до чарівного світу казки, що є необхідним для гармонійного розвитку особистості, не тільки дитини, але й дорослого, бо без надії і мрії неможливо прожити життя.

Брати Грімм збирали та опубліковували народні казки, які до того часу усно переказувалися. Поштовхом до написання казок стали народні перекази . Перш ніж закінчити розповідь про роботи і заслуги братів Грімм в зборі казок, нам варто звернути увагу на те, що вони ніколи не заявляли, що опублікували німецькі казки чи навіть тільки казки німецького походження, тим більше що деякі із їх помічників походили із гугенотських емігрантських сімей і тому тут можна допустити французький вплив. Збірки незмінно називалися просто "Дитячі та сімейні казки, зібрані братами Грімм" без зазначення "німецькі", яке по праву мають їх подальші праці, як "Німецькі передання", "Німецька граматика", Стародавності германського права" и "Німецький словник".

Всього за декілька десятиліть «Дитячі та сімейні казки» стали оригінальною народною книжкою далеко за межами Німеччини. Навіть за кордоном казки, зібрані и опубліковані братами Грімм, залишились жити в народі. Вряд чи найдеться ще така людина, що не чула про казки «Червона шапочка» чи «Білосніжка» та інші.

У зібраних працях братів Грімм представлені казки, які відносяться до різних жанрів:

· чарівні казки ("Рапунцель", "Три зміїних листочка", "Пані Метелиця"), в яких розповідається про різні чудеса, перетвореннях, заклинаннях;

· казки про тварин ("Вовк і семеро козенят "," Бременські і вуличні музиканти "), де, як у байках, тваринам додані ті чи інші риси людського характеру;

· побутові казки (" Гензель і Гретель "," Розумна дочка селянська ") - історії, в яких розповідається про різні випадки з реального життя.

В історії німецької літератури немає, мабуть, іншого прикладу такої пильності, терпіння і старанності, з якою Якоб і Вільгельм Грімм вислуховували людей з народу і дослівно записували їхні розповіді. Той факт, що в їхніх збірках спливають деякі образи, вже відомі нам по збірникам казок, які існували до братів Грімм, доводить тільки, що споконвічна властивість народної казки - приживатися і передається з вуст в уста, від покоління в покоління. Усюди і скрізь, незалежно від часу і місця. Де тільки добро прагне, нарешті, перемогти зло, щоб зробити всіх людей задоволеними та щасливими.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Берковский Н. Я.Эстетические позиции немецкого романтизма // Литературная теория немецкого романтизма: Документы.- Л.,1934.

2. Берковский Н. Я. Романтизм в Германии/ Н. Я. Берковский. - Л.: Наука, 1973. - 472с.

3. В. И. Ленин. Полн. собр. соч., т. 27, с. 79.

4. В. Н. Богословский, А. Ф. Головенченко, А. С. Дмитриев, Н. П. Козлова, Б. И. Колесников, В. А. Миловидов, Е. Г. Петраш, Е. А. Петрова, В. Г. Прозоров, Н. А. Соловьева, Л. В. Спицына, Б. Ф. Стахеев. М.: Высшая школа, 1991. 637 с.

5. Герстнер Г. Братья Гримм / Пер. с нем. Е. А. Шеншина; Предисл. Г. А. Шевченко. -- М.: Мол. гвардия, 1980. -- 271 с.

6. Гримм Я., Гримм В. К. Сказки ( Пер. С нем. Г. Петникова; Худож. М. Соркин) // братья Гримм. - Т.: Юлдузча, 1987. - 464 с.

7. Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.1.: А-К/ За ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. - Тернопіль: навчальна книга - Богдан, 2005. - 824с.

8. Карельский А. В. От героя к человеку: Два века западноевропейской литературы / Карельский А.В.. - М., 1990. - 538 с.

9. Литература в таблицах и схемах. - М.: Рольф. 2001. С. 17-18

10. Ситченко А., Пронкевич О. Відкриваючи дорогу до казки / А. Ситченко, О. Пронкевич. - «Дивослово». - 1995. - №12. - С. 97 - 103

11. Скурла Герберг. Братья Гримм: Очерк жизни и творчества / пер. с нем. / Предисл. А. Гугнина. / Г.Скула. - М.: Радуга, 1989.

12. Українська літературна енциклопедія. - К., 1990.

13. Bluhm, Lothar Die Brьder Grimm und der Beginn der Deutschen Philologie. - Hildesheim: Weidmann, 1997.

14. Campbell, Joseph. Der Flug der Wildgans, - Basel: Sphinx Vlg., 1990. - 286 S.

15. Deutschland. -2005. - №6. - S.18 - 23.

16. Dinges, Ottilie. Mдrchen in Erziehung und Unterricht. - Kassel: Erich Rцth Verlag, 1986. - 243 S.

17. Lьhti,Max. Das europдische Volksmдrchen: Form und Wesen. - 11., unverдnd. Auflage. - Tьbingen: A. Francke Verlag. 2005. - 144 S.

18. “Mein grosses Mдrchenbuch“. Redaktion: Laura Cosnici. Bearbeitung: Manuela Eder, Neuauflage, 2000. Verlag Kaiser

19. Rцlleke, Heinz. Neue Erkenntnisse zum Beitrдgerkreis der Grimmschen Mдrchen. In: Volksdichtung zwischen Mьndlichkeit und Schriftlichkeit / v. L. Rцhrich u. E. Lindig Hrsg., - Tьbingen: Artemis Verlag,
1989, - S. 83-91

20. http://sochinenie.blogspot.com/2011/01/blog-post_5666.html

21. http://www.ukrlit.vn.ua

22. http://uk.wikipedia.org

Размещено на Allbest.ru