Основні мотиви в трагедії В. Шекспіра "Макбет"

Остаточна загибель Макбета ще тільки замишляється відьмами, коли він з'являється в їх володіннях і просить будь-яку ціну передбачити йому долю. Завершується це заклинання що важко метафорою, в якій втілена загибель світобудови.

... Нехай скарб зародків природи перетвориться на безладну суміш до тих пір, поки саме руйнування знемога до знемоги [26, с. 72].

У монолозі Макбета загибель «зародків» всього сущого асоціюється із загибеллю людяності в його душі. Він готовий знати майбутнє навіть ціною загибелі світобудови. Після побачення з відьмами Макбет позбавляється залишків людяності і докорів сумління.

У «готичної» фантастиці промов Гекати і «віщих сестер» виражена думка про існування в зовнішньому для людини світі якихось ще пізнаних законів, що впливають на його внутрішні спонукання. Страхітливі атрибути чаклунства: котел, зілля, заклинання, двозначні передбачення, огидні предмети, що символізують мерзенне і злочинне початок в житті, - все це створює похмуру морально-психологічну атмосферу, впливає на Макбета в моменти крайньої напруги, коли необхідно прийняти рішення, що визначає його подальшу долю.

Таким чином, чотири сцени «Макбета» мають самостійне значення. З одного боку, відьми служать уособленням пристрастей Макбета. Джерело Зла, що став рушійною пружиною трагедії, потрібно бачити не в підступних пророцтвах «віщих сестер», а в душі самого героя. Відьми висловлювала у виразну словесну форму задуми Макбета, які, можливо, раніше були ще недостатньо ясні для героя. Зустріч Макбета з відьмами служить поштовхом, що допомагає герою перейти зі сфери честолюбних мрій до активних дій. З іншого боку, показані темні образи відьом, що є реальними істотами і одночасно потойбічними силами, персоніфікуючими Зло, Відьми в трагедії - це породження пекельні не переносному, а в прямому сенсі. Вони мають на меті-підпорядкувати Макбета своїй волі. Двозначні поради, які вони йому дають, штовхають його на шлях спокуси. Пройшовши шлях від «невинності до прокляттю», Макбет, який бажав піднестися, перевернений зі своїх висот у безодню душевних мук. Відьми хотіли не перетворити Добро в Зло, а стерти межу між ними. Вони штовхають Макбета на шлях се поглиблюється розриву з людством. Разом з тим, протиборство Добра і Зла не є сюжетом трагедії. У центрі «Макбета» - протистояння не абстракцій, а людей, боротьба не за душу людини, а за королівський престол.

ВИСНОВОК

В трагедії В.Шекспіра «Магбет» використовувались мотиви, які мали відкритий та прихований зміст, тобто релігійні погляди - відкритим текстом, наслідки від жадібності - скритим. Але в тому та в іншому випадку В. Шекспір використовував певний нахил, який повинен сприяти на читача, як повчальна наука. А це означає, що автор мав навчально-повчальний мотив.

Як ми вже зазначали, що трагедія «Магбет» - це суміш ідеально створеної ідеї при використанні неординарних мотивів.

Якщо говорити конкретно про мотиви, які зазначені у трагедії В. Шекспіра «Магбет», то потрібно підкреслити, як автор вміло використовував присутність трьох відьом, а точніше мотив, котрий завдяки цими персонажами було створено. Крім того їхня роль та функція зробила саму трагедію надзвичайно містичною. Зокрема відьомських мотивів були зазначені і інші.

Мета роботи досягнута: визначили роль та функції мотивів у трагедії В. Шекспіра «Магбет» з погляду видатних літераторів та на основі власної думки. Мета роботи була досягнута завдяки поставленим завданням.

- надали поняття мотиву.

- показали різновидність мотивів,

- проаналізували ведучий мотив,

- дослідили інше значення мотиву.

- аналізуючи роботи літераторів, показали роль та функцію мотивів у трагедії В. Шекспіра «Магбет»,

- зробили самостійний аналіз і виразили власну думку стосовно мотивів у трагедії В. Шекспіра «Магбет».

Предмет дослідження: мотиви у літературному творі та їхня роль і функції,

Об'єкт дослідження: трагедія В. Шекспіра «Магбет».

Метод дослідження:

- теоретичний аналіз самого поняття «мотив» та його функціональних особливостей;

- використовуючи теоретичні знання, використовували метод практичного аналізу мотивів у трагедії В. Шекспіра «Магбет».

Підсумовуючи наше дослідження хотілось додати, що згідно самостійному аналізу в третьому розділі, що основними мотивами є релігійні та соціально-політичні.

Стосовно релігійних мотивів, то В. Шекспір показує читачеві, як релігійне ставлення може вплинути на життя людини на прикладі Макбета. На протязі дослідження саме релігійних мотивів головним індикатором цього факту є відьми. Хто такі відьми в даному випадку? Вони не є абсолютним злом, це дзеркало, яке відображає душу людини. Що нам показали відьми? Вони розкрили жадібну натуру Макбета. Згідно з цього ми бачимо, що автор в одному мотиві використовує два змісти, а саме релігійну інтонацію та виявлення людської натури.

Щодо соціально-політичного мотиву, то ми бачимо, як головний герой Макбет ставиться до соціального статусу. Спрага до влади, жадання не просто багатого,а знатного життя і тому подібне. Тобто знову ми бачимо перепліт із жадібністю.

В. Шекспір не використовував у трагедії «Магбет» однозначні мотиви. Кожен з них сплітався з іншим. Але завдяки цим мотивам автор показує читачеві, що треба бути обережними зі своїми бажаннями, адже вони здійснюються.

Хоча, в даному випадку основний мотив трагічний, як і в творах «Король Лір», «Ромео і Джульєтта».

Англійський драматург випробував на собі вплив всього комплексу вироблених епохою Відродження гуманізму навчань і традицій, які наклалися на його власні уявлення про релігію, науці, творчості, національної історії.

Думається, що творчість Шекспіра, незважаючи на пріоритет індивідуальної свідомості в епоху Ренесансу, необхідно розглядати в тісному зв'язку зі своїм часом і опорою на національно - історичну літературну традицію, слід також говорити про оновлення і свідомої переробки традиційних культурних досягнень з урахуванням конкретно - історичної ситуації, що загалом було притаманне творчості письменників Відродження: Данте, Боккаччо, Рабле, Аріосто, Тассо, Чосеру і т.д.

ЛІТЕРАТУРА

1. Арістотель. Етика. - М, 2004.

2. Бем А. До з'ясуванню історико-літературних понять // Известия / ОРЯС АН. 1918. Т. 23. Кн. 1. 231 с.

3. Біблія. Російське біблійне товариство. - М., 2005.

4. Блок А.А. Записні книжки. 1901-1920. С. 84-85

5. Блум Х. Західний канон (гл.Шекспір ??як центр канону) / Іноземна література, № 12. - М., 1998.

6. Веселовський О.М. Історична поетика. М., 1989

7. Вступ до літературознавства. Літературний твір: основні поняття і терміни: Уч. Посібник / під ред. Л.В. Чернець. - М.: Вища школа; «Академія», 1999. - 556 с.

8. Гаспаров Б.М. Літературні лейтмотиви: Нариси російської літератури ХХ століття. М., 1994. С. 30-31.

9. Гаспаров Б.М. Літературні лейтмотиви. М., 1994. С. 301-302

10. Гете І.В. Про мистецтво. М., 1957. С. 350-351.

11. Комарова В.П. Метафори і алегорії в творах У. Шекспіра. Л., 1989.

12. Лосєв А.Ф. Естетика Відродження. - М., 1978.

13. Макіавеллі Н. Государ. - М., 2006.

14. Монтень М. Досліди. - М., 2006.

15. Музикальний енциклопедичний словник. М., 1990. С. 357.

16. Пропп В.Я. Морфологія казки. Л., 1928.

17. Путілов Б.М. Веселовський і проблеми фольклорного мотиву // Спадщина Олександра Веселовського: Дослідження і матеріали. СПб., 1992. С. 84, 382-383.

18. Роттердамскій Е. Діатриба, або Міркування про свободу волі. В кн.: Похвала дурості. - М., 2000.

19. Силантьєв І.В. Теорія мотиву у вітчизняному літературознавстві та фольклористиці. Нарис історіографії. Новосибірськ, 1999; Він також. Мотив в системі художнього оповідання. Проблеми теорії та аналізу. Новосибірськ, 2001.

20. Тинянов Ю. Літературний факт. - М.: Вид-во «Вища школа», 1993. - 320с.

21. Томашевський Б. Поетика: Короткий курс. М., 1996. С. 71.

22. Томашевський Б. Поетика. С. 108.

23. Щемелева Л.М., Коровін В.І., Пєсков А.М, Турбін В.М. Мотиви поезії Лермонтова / / Лермонтовська енциклопедія. М., 1981. С. 290-312.

24. Халізєв В.Є. Теорія літератури. М., 2007. - 405 с.

25. Шекспір У. Дві трагедії («Гамлет», «Макбет»): на англ. мова / Уклад. А.Т. Парфьонов. М., 1985.

26. Шекспір В. Зібрання творів: у 4 т. Т. 1. Гамлет; Макбет; Король Лір:Трагедії. М., 2001

27. Короткий енциклопедичний словник за редакцією Кожевнікова // Ел. Ресурс ресурс: < http://feb-web.ru/feb/izvest/1994/04/944-075.htm

28. Коротка літературна енциклопедія У 9 т. - М.: Сов. енциклопедія, 1962-1978 // Ел. ресурс: < http://feb-web.ru/feb/kle/default.asp

29. Літературознавчий словник-довідник / За редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю.І. Коваліва. - К.: ВЦ «Академія», 2006 - 753с. // Ел. ресурс: < Literatyroznavchuj slovnuk-dovidnuk.djvu

Размещено на Allbest.ru