Специфіка конфлікту в трагедії Вільяма Шекспіра "Отелло"

Висновки

література конфлікт драматичний жанр

У ході даної роботи було досліджено поняття літературного конфлікту та його специфіку у трагедії Вільяма Шекспіра "Отелло".

У першому розділі курсової роботи розглядався конфлікт як літературне явище. Було встановлено, що конфліктом в літературі називають зіткнення між персонажами або між персонажами та середою, героєм і долею, а також протиріччя всередині свідомості персонажа чи суб'єкта ліричного висловлювання. Крім того, категорія конфлікту є центральною в поетиці драми. Саме через конфлікт можна побачити філософську основу такого роду літератури. Увесь механізм драматичної структури тримається на конфлікті і розгортається як поле його виявлення.

Далі були розглянуті види літературних конфліктів. Визначення внутрішнього конфлікту було сформульоване як зіткнення між певними ідеалами або принципами персонажу, що бореться не лише із оточуючими його подіями але і з самим собою. Цей конфлікт не має матеріального прояву, так як відбувається у душі героя. Іноді він може бути кимось або чимось спровокований. Зовнішній же конфлікт навпаки відображає протиріччя між персонажем твору та певними зовнішніми силами. Зовнішній конфлікт зазвичай є більш простим, але є ситуації коли він може переходити у внутрішній, формуючи інший, складний та багатогранний конфлікт.

Крім того, внутрішній конфлікт здебільшого зустрічається у трагедіях, тоді як зовнішній - у драмах.

Друга частина роботи представляє собою аналіз всесвітньо відомої трагедії Вільяма Шекспіра "Отелло", а саме специфіки конфлікту в ній. "Отелло" являє собою класичний приклад внутрішнього конфлікту. У цій трагедії відбувається зіткнення між ідеалами головного героя та суворою дійсністю, між коханням та почуттям обов'язку. В душі персонажа розгорається конфлікт на основі протиріч, створених зовнішніми силами.

"Отелло" не може розглядатися лише як драма ревнощів, так як ревнощі тут є лише похідними від набагато серйозніших проблем. Отелло мавр, і колір його шкіри не вписується у світ, що його оточує. Венеціанці зацікавлені у ньому лише у якості воїна. Це і є причиною того, чому він не може ввійти у венеціанське суспільство як гармонійна особистість. В цьому проявляється інший конфлікт трагедії - зіткнення людини і суспільства.

Але автор п'єси усе ж таки концентрує увагу на особистості Отелло. Дана робота доводить, що Вільям Шекспір був абсолютно вільним від расових стереотипів, адже "Отелло" є першим твором, де головний герой відрізняється своїм кольором шкіри від інших персонажів.

Крім того, дуже детально описується боротьба Отелло із самим собою, тобто його внутрішній конфлікт. На початку він намагається не вірити, потім змиритися. Але врешті решт цю війну із собою Отелло програє. Закінчується вона смертю головних героїв.

Загинув Отелло через те, що він був щирим та благородним. Він не міг побачити брехню у словах інших людей, бо не вмів брехати сам. У образі Отелло втілилося багато ідеалів епохи Відродження, а його самого можна назвати її типовим представником. Його розправа над дружиною та самосуд над собою демонструють зовсім не почуття власника і прикрість через свою помилку. Навпаки - він проявляє свою гідність та глибокий гуманізм. У зраді дружини він бачить руйнування усього чистого та світлого, що він мав у житті, мотив вбивства - не дати нікому спаплюжити його ідеали. Розуміння власної помилки також не дало Отелло продовжувати жити. Він кінчає життя самогубством, тим самим піднімаючись над суспільством, що не хотіло його приймати, і, ставлячи крапку у конфлікті із самим собою, що увесь час був для нього гіршим аніж смерть.

Список використаних джерел

1. Аникст А. История учений о драме// Теория драмы на Западе в первой половине 18-ого века. Эпоха романтизма. М. 1980

2. Аникст. А. История учений о драме// Теория драмы от Аристотеля до Лессинга. М. Наука. 1967

3. Аникст А. Шекспир: Ремесло драматурга. М. Современный писатель

4. Аникст А. Шекспир. М. Молодая гвардия. 1964

5. Белинский В. Горе от ума// Белинский В. Полное собрание сочинений

6. Бэнтли Э. Жизнь драмы. М. 1978

7. Большая советская энциклопедия. Т.13. М. 1973

8. Гинзбург Л. О психологической прозе. Л. 1971

9. Даль В. Тема// Даль. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4х томах. М. Русский язык. 1978-1980

10. Кормилов С. Конфликт// Литературная энциклопедия терминов и понятий. М. 2001

11. Метьюз Д. "Отелло" и человеческое достоинство// Шекспир в меняющемся мире. М. Прогресс. 1966

12. Поспелов Г. Трагический пафос. Сюжет и конфликт. Драматургические жанры// Введение в литературоведение. М. Высшая школа. 1976

13. Пушкин А. Тема// Пушкин А. Полное собрание сочинений. Т.8. М. 1965

14. Тимофеева Л. Основы теории литературы. М. 1971

15. Товмашевский Б. Теория литературы. Поэтика. М. 1996

16. Урнов Д., Урнов М. Шекспир, его герой и его время. М. Наука. 1964

17. Чернышевский Н. Эстетическое отношение искусства к действительности. 1855

18. Шведов Ю. Эволюция шекспировской трагедии. М. Искусство. 1969

19. Отелло, венеціанський мавр. Перевод на украинский язык Стешенко И.

Размещено на Allbest.ru