Сутність концепції прийняття рішень і вирішення проблем та використання її положень в управлінській теорії та практиці

забезпечення відповідності ступенів очищення стічних вод проектним параметрам очисних споруд.

В основу формування покладено такі завдання:

ліквідація диспропорцій між потужностями водопроводів та потужностями каналізації з метою підвищення ефективності роботи очисних споруд;

завершення будівництва об'єктів високого ступеня будівельної готовності та введення їх у дію;

пріоритетне спрямування державних капіталовкладень на здійснення заходів щодо запобігання надходженню у водні об'єкти басейну неочищених сті
чних вод;

розв'язання проблеми зменшення обсягів осадів, що утворюються на очисних спорудах каналізації;

заміна аварійних каналізаційних мереж та спрацьованого обладнання очисних станцій.

З метою підвищення рівня експлуатації очисних споруд передбачається:

підтримка на державному рівні розроблення та впровадження сучаснихтехнологій очищення стічних вод;

запобігання надходженню на комунальні очисні споруди неочищених і недостатньо очищених промислових стічних вод, створення умов для ефективного контролю за їх надходженням;

розроблення і впровадження дієвих заходів щодо посилення контролю зазабрудненням поверхневих та підземних вод комунальними підприємствами.

3) упорядкування існуючого водовідведення на промислових об'єктах Довгострокові цілі:

повне припинення скидання у водні об'єкти неочищених та недостатньо очищених стічних вод промислових об'єктів;

забезпечення відповідності ступенів очищення стічних вод установленим нормативам та стандартам із застосуванням найкращих існуючих технологій;

удосконалення системи відведення шахтних вод Кривбасу з урахуванням альтернативних варіантів відводу та акумуляції шахтних вод;

Проміжні цілі:

науково-технічне обгрунтування системи відведення шахтних вод Кривбасу з урахуванням альтернативних варіантів відводу та акумуляції шахтних вод;

припинення скидання забруднених стічних вод у місцях, де їх обсяги істотно впливають на екологічний та санітарно-гігієнічний стан водойм;

забезпечення відповідності ступенів очищення стічних вод проектним параметрам очисних споруд.

Розробка альтернативних варіантів відводу та акумуляції шахтних вод Кривбасу та будівництво (реконструкція) очисних споруд на промислових об'єктах потребує підтримки на державному рівні в комплексі заходів щодо структурної перебудови економіки.

Для упорядкування існуючого водовідведення на промислових об'єктах передбачається:

застосування економічних та адміністративних засобів регулювання і стимулювання будівництва та реконструкції очисних споруд на промислових
підприємствах за рахунок власних коштів та інших джерел фінансування;

розроблення і впровадження сучасних методів переробки та утилізації відходів очисних споруд;

посилення контролю за достовірністю інформації про скидання зворотних вод;

-розроблення і впровадження системи ідентифікації порушників умов скидання промислових стічних вод до міської каналізації;

-сприяння оснащенню виробничих об'єктів засобами моніторингу за скиданням стічних вод;

удосконалення контролю за попереднім очищенням виробничих стічних вод;

проведення необхідних науково-дослідницьких робіт.

Для запобігання забрудненню водних об'єктів та підземних вод інфільтраційними модами накопичувачів промислових відходів (особливо токсичних) та міських звалищ, нафтопродуктами, отрутохімікатами тощо необхідно реалізувати природоохоронні заходи на особливо небезпечних накопичувачах відходів та стоків підприємств.

З метою забезпечення проведення цілеспрямованої екологічної політики щодо накопичувачів промислових відходів та стоків передбачається:

систематичне проведення інспекцій стану промислових гідроспоруд;

проведення необхідних науково-дослідницьких робіт.

Система аналогічних заходів має бути розроблена та впроваджена і щодо накопичувачів комунальних відходів та територій, забруднених нафтопродуктами, отрутохімікатами тощо.

4) упорядкування існуючого водовідведення на урбанізованих територіях

Довгострокові цілі:

повне припинення скидання в водні об'єкти неочищених поверхневих стічних вод на територіях міст та селищ міського типу.

Проміжні цілі:

припинення засмічення водних об'єктів;

припинення скидання забруднених стічних вод у місцях, де їх обсяги істотно впливають на екологічний та санітарно-гігієнічний стан водойм.

З метою забезпечення упорядкування існуючого водовідведенняна урбанізованих територіях передбачається:

перебудова системи водовідведення, обладнання мережі дощової каналізації спорудами уловлювання засмічуючих речовин у зливових водах;

- посилення контролю з боку природоохоронних органів за станом поверхні забудованих територій міст та своєчасним прибиранням сміття;

-створення під час реконструкції та забудови міст нових мереж дощової каналізації та їх спрямування до очисних споруд.

поліпшення якості питної води

Завдання якісного водопостачання питної води на території басейну Інгульця вимагає насамперед забезпечення якісного стану поверхневих та підземних водних об'єктів.

Реалізацію заходів ⁴- , , щодо поліпшення якості питної води необхідно здійснювати одночасно з виконанням інших заходів і програм, а саме:

Національної програми забезпечення населення України якісною питною водою, якою передбачається:

- забезпечення систем водопостачання населених пунктів устаткуванням і реагентами для поліпшення якості питної води;

- удосконалення галузевої системи моніторингу якості питної води;
перехід на використання альтернативних джерел постачання населення якісною питною водою з урахуванням регіональних особливостей (визначення можливостей і обсягів впровадження інфільтраційних водозаборів у басейні Дніпра, застосування індивідуальних та локальних пристроїв для доочищення питної води, виробництво води в пляшках і пакетах тощо);

- удосконалення економічних і правових засад функціонування водопровід ного господарства;

- програма поетапного оснащення житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води, якою передбачається впровадження приладів обліку споживання питної води з метою її раціонального використання;

-введення в дію Закону України про питну воду з метою нормативного забезпечення взаємовідносин між власниками комунальних споруд, виробниками послуг та їх споживачами.

природоохоронні заходи

Основна мета - поліпшення загального екологічного стану водних об'єктів басейну Інгульця, яке забезпечить стійке функціонування природних екосистем і гармонійний розвиток господарських комплексів у його басейні. Довгострокові цілі:

відновлення малих річок та основних притоків Інгульця шляхом створення водоохоронних зон та прибережних смуг, розчищення та упорядкування поряд з відповідними заходами водовідведення в їх водозбірних басейнах;

поліпшення гідрологічного, морфологічного і гідрохімічного режиму водоймищ та водотоків з метою створення умов для збалансованого розвитку
біоти та їх сталого використання;

сприяння збільшенню видового різноманіття тваринного світу та рослинності у водних об'єктах;

сприяння формуванню таких властивостей русла річок, берегів і прибережних смуг та зон, які забезпечували б можливість розвитку саморегулюючих біоценозів;

- впровадження ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території водозбору;

залуження сильно еродованих орних земель з переведенням їх до складу поліпшених сіножатей;

створення захисних лісонасаджень на ерозійно небезпечних землях;

вилучення із сільськогосподарського обороту непродуктивних земель підзалісення тощо;

збереження водовідтворювальної здатності ландшафтів, оптимізація їх структури та забезпечення екологічної рівноваги природних процесів шляхом досягнення оптимального співвідношення угідь різних типів у водозбірних басейнах річок. Проміжні цілі:

забезпечення виконання робіт, пов'язаних із створенням та упорядкуванням водоохоронних зон і прибережних смуг;

забезпечення контролю за дотриманням законодавства про режим використання прибережних смуг та водоохоронних зон ;

удосконалення системи моніторингу та контролю за станом водних об'єктів, водоохоронних зон та прибережних смуг, зон санітарної охорони тощо;

відновлення рослинного покриву на берегах водних об'єктів;

підтримання встановленого режиму на територіях водоохоронних зон та прибережних смуг;

розчистка русел;

берегоукріплення;

будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд.

рекультивація порушених земель

Довгострокові цілі:

забезпечення максимально можливого регулювання поверхневого стоку на порушених землях;

відновлення природних ландшафтів;

Проміжні цілі:

рекультивація порушених земель;

досягнення протиерозійної стійкості ландшафтів.

запобігання забрудненню підземних вод

Довгострокові цілі:

контроль стану підземних вод за якісними та кількісними складовими;

використання вод таким чином, щоб забезпечити їх стале та безпечне використання відповідними галузями господарства з гарантуванням сталого розвитку взаємопов'язаних елементів навколишнього природного середовища (рослинності, ландшафту тощо).

Проміжні цілі:

- запобігання забрудненню підземних вод у найбільш екологічно несприятливих районах;

- тампонаж маловодних, недіючих, покинутих свердловин.

Заходи щодо охорони підземних вод і ліквідації джерел їх забруднення, у тому числі перших від поверхні водоносних горизонтів, забезпечуються виконанням запланованих заходів за іншими напрямами реалізації ,л^, 3 метою запобігання забрудненню підземних вод передбачається:

розроблення і введення в дію системи ідентифікації та удосконалення контролю за всіма існуючими і вірогідними джерелами забруднення підземних вод із створенням відповідної інформаційної бази даних;

дослідження та оцінка техногенного навантаження на підземні води, їх захищеності, якісного стану;

організація системи моніторингу.

Виняткова суспільна актуальність і доцільність визначаються такими факторами:

- Інгулець відіграє важливу роль у водозабезпеченні значного регіону України;

надмірне антропогенне навантаження порушило природну рівновагу, різко знизило якість водноресурсного потенціалу та спричинило кризовий екологічний стан багатьох територій у басейні Інгульця;

розв'язання комплексної проблеми екологічного оздоровлення басейну необхідно здійснювати на якісно новому рівні відповідно до радикальних змін характеру природокористування та стратегії розвитку економіки країни;

результати позитивного розв'язання проблеми матимуть високу екологічну, економічну та соціальну ефективність;

подальше затягування розв'язання проблеми завдає істотної шкоди природному середовищу, здоров'ю населення та суспільству в цілому;

* необхідність концентрації значних сил і ресурсів, довгочасний характер проблеми та її масштабність у зв'язку із значною територією басейну зумовлюють очевидну необхідність участі в її розв'язанні всіх областей, що розміщені в басейні, багатьох галузей господарства та громадськості.

Виконання завдань має бути важливою складовою формування та реалізації екологічної політики України на її шляху до сталого розвитку та інтегрування у світове співтовариство.

ОСНОВНА МЕТА

- це довгостроковий організаційно-економічний документ, що визначає стратегію і шляхи розв'язання однієї з найважливіших загальносуспільних проблем - екологічного оздоровлення водних об'єктів басейну Інгульця та поліпшення якості питної води, яка є важливою складовою екологічної політики суспільства, орієнтованої на створення безпечних умов життя людини та відновлення природного середовища.

Основною метою є відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистеми Інгульця, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення та захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження.

Головними передумовами формування стратегії є усвідомлення того, що:

розв'язання проблеми екологічного оздоровлення басейну Інгульця та поліпшення якості питної води є одним із невідкладних суспільно значущих завдань;

збереження тенденції до погіршення екологічного стану водних об'єктів басейну в майбутньому може загрожувати біологічно-генетичною деградацією населення, що проживає на території басейну і негативно позначитися на економічних показниках розвитку господарства;

- в умовах напруженого водогосподарського балансу і несприятливого екологічного стану в басейні, що історично склалися внаслідок структурних деформацій господарського комплексу і недосконалої водоохоронної діяльності, неможливе екологічно безпечне використання водних ресурсів без коригування існуючої екологічної політики;

- структурну перебудову господарського комплексу необхідно провадити з гарантуванням екологічної безпеки населення та відновлення навколишнього середовища;

-незадовільний екологічний стан водних об'єктів поряд з недосконалими технологіями водопідготовки є головною причиною погіршення якості питної води та зумовлює фактори поширення різних захворювань і погіршення здоров'я населення;

-забруднення водних джерел не повинно становити загрозу для здоров'я людини;

-необхідне поетапне впровадження (замість принципу реагування) превентивних заходів до охорони та відновлення водних ресурсів. Забезпечення постійного і стабільного економічного розвитку території басейну, збалансованості процесів використання і відтворення водних ресурсів можливо досягти за рахунок:

реалізації природоохоронної політики, спрямованої на зменшення антропогенного навантаження на природні, у тому числі й на водні, об'єкти;

впровадження екологічно безпечного використання водотоків та водоймищ;

забезпечення пріоритету екологічних критеріїв, показників та вимог над економічними;

застосування басейнового, комплексного та програмно-цільового підходів до раціонального використання водних ресурсів на засадах визнання факту їх обмеженості і забрудненості внаслідок діяльності людини.

5. Розрахунки та фінансування заходів

Розв'язання проблем екологічного оздоровлення басейну та поліпшення якості питної води в умовах дефіциту бюджетних асигнувань і формування в країні ринкової економіки можливе за умов:

удосконалення механізму екологічного регулювання на засадах раціонального поєднання ринкових і адміністративних важелів та механізму реалізації заходів

впровадження поетапного реалістичного підходу до розв'язання проблем з визначенням пріоритетних дій та їх цільової спрямованості;

мобілізації місцевих ресурсів та ініціатив;

посилення ролі громадської думки у прийнятті рішень з важливих екологічних питань.

МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМИ І КОНТРОЛЬ ЗА її ВИКОНАННЯМ

Реалізація забезпечується за допомогою цілеспрямованої державної системи, яка включає в себе:

а) законодавчо-правову базу;

б) економічний механізм;

в) організаційний механізм;

г) контроль за виконанням Програми.

1. Законодавчо-правова база

Для удосконалення законодавчо-правової бази необхідно:

забезпечити впровадження прийнятих та підготувати нормативно-правові акти щодо:

здійснення державного моніторингу вод;

стимулювання працівників спеціально уповноважених державних органів та громадських інспекторів, які здійснюють охорону і контроль у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

розробки і затвердження нормативів гранично допустимого скиду та переліку забруднюючих речовин, що нормуються;

визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них;

режиму зон санітарної охорони водних об'єктів;

- видачі дозволів на будівельні, днопоглиблювальні, вибухові роботи, видобування піску, гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;

відшкодування збитків водокористувачам, завданих припиненням права або зміною умов спеціального водокористування;

переліку промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів (їх частин);

користування землями водного фонду;

- складання паспортів басейнів річок;

-справляння платежів за спеціальне водокористування;

погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування;

фінансування природоохоронних заходів з оздоровлення басейну Інгульця та поліпшення якості питної води за рахунок державного бюджету, місцевих бюджетів в межах коштів, передбачених у відповідних бюджетах, та позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища.

Економічний механізм

В Україні у процесі проведення еколого-економічних реформ встановлено ціни за використання природних ресурсів, запроваджено економічну відповідальність за забруднення навколишнього природного середовища, у тому числі водних об'єктів. Здійснюєнться цільове бюджетне фінансування природоохоронних заходів з Державого бюджету України по спеціальному розділу "Охорона навколишнього природного середовища". Сформовано систему позабюджетних фондів. Створено умови для мобілізації і акумулювання на добровільній основі фінансових ресурсів для здійснення природоохоронних заходів щодо забезпечення якості водних ресурсів в екосистемі басейну Інгульця, залучення інвестицій для організації фінансового забезпечення розроблення і реалізації басейнових еколого-інвестиційних програм і проектів.

Тобто йдеться про створення основ економічного механізму, здатного забезпечити акумулювання коштів і цільове фінансування заходів Програми за раціональною організаційною схемою, взаємозв'язок усієї управлінської, науково-технічної та господарської діяльності підприємств, установ та організацій, спрямованої на раціональне використання природних ресурсів та ефективну охорону навколишнього природного середовища.

Організаційний механізм

На основі визначених завдань і робіт Мінекобезпеки щорічно забезпечує розроблення та подання заінтересованим міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та обласним державним адміністраціям переліку найважливіших природоохоронних заходів щодо оздоровлення Інгульця і поліпшення якості питної води.

Мобілізацію і акумулювання на добровільній основі коштів підприємств, установ та організацій, добровільних внесків та інших коштів буде вирішено під час реалізації програми, шляхом створення державно-громадського благодійного фонду.

Організаційна робота щодо виконання визначених заходів і робіт покладається на Мінекобезпеки та його місцеві органи з розмежуванням напрямів і видів робіт та джерел фінансування між спеціально уповноваженими державними органами у галузі охорони і раціонального використання відповідних природних ресурсів.

Контроль за виконанням. Виконання заходів, що фінансуються за рахунок державного бюджету, контролюється міністерствами і іншими центральними органами виконавчої влади, яким виділені асигнування на зазначену мету. Міністерства і інші центральні органи виконавчої влади несуть відповідальність за встановлення договірних цін на виконання робіт, що фінансуються з Державного бюджету України по розділу "Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека".

Міністерства і інші центральні органи виконавчої влади, відповідальні за виконання природоохоронних заходів, щоквартально подають Мінекобезпеки, Мінфіну і Мінекономіки інформацію про хід виконання заходів, передбачених у цьому розділі, та використання коштів на цю мету за встановленою формою.

Контроль і аналіз виконання завдань, що фінансуються за рахунок державного бюджету та інших джерел, у тому числі власних коштів підприємств, позабюджетних екологічних фондів, має забезпечувати Мінекобезпеки за участю спеціально уповноважених державних органів у галузі охорони і раціонального використання відповідних природних ресурсів за напрямами і видами робіт.

Реалізація стратегічної мети досягається впровадженням комплексу узгоджених і взаємопов'язаних водоохоронних, правових, економічних, організаційно-технічних та інших заходів, які детально розробляються на кожному етапі реалізації Програми із застосуванням програмно-цільових методів та відповідних інформаційних технологій.

Програма має багатоцільовий характер, оскільки переслідує декілька взаємопов'язаних стратегічних цілей. Складність структури, масштаби завдань,
які мають вирішуватися, довгостроковий характер передбачуваних інвестиційних циклів зумовлюють тривалий період її реалізації (до 2010 року).

Передбачається поетапне досягнення стратегічних цілей: на період до 2005 року - здійснення першочергових заходів екологічного оздоровлення басейну Інгульця, які по закінченні першого етапу мають уточнюватись уповноваженими органами виконавчої влади; термін остаточної реалізації визначається економічними спроможностями держави щодо її фінансування.

Науково-технічне забезпеченняекологічного оздоровлення річок Інгулець та Саксагань має здійснюватися за такими основними напрямами:

- залучення нових технологій по демінералізації шахтних вод з вилученням корисних речовин і розробкою рішень щодо їх утилізації;

-відродження і підтримання сприятливого гідрологічного стану річок в басейні Інгульця;

- поліпшення водогосподарської ситуації на землях Інгулецької зрошувальної системи;

-створення ефективної регіональної системи екологічного моніторингу із застосуванням сучасних засобів інформатики;

-прогнозування змін гідрогеологічного середовища на окремих техногенно-напружених ділянках басейну р.Інгулець методом моделювання;

- створення геоінформаційної системи екологічного менеджменту в басейні Інгульця.

Розроблення науково-технічних засад виконання завдань та заходів Комплексної програми по басейну Інгульця має здійснюватись під управлінням Мінекоресурсів установами зацікавлених міністерств, інших органів виконавчої влади та підприємствами гірничодобувної галузі.

ОРІЄНТОВНІ РОЗРАХУНКИ ВАРТОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ ТА ДЖЕРЕЛА її ФІНАНСУВАННЯ

Екологічне оздоровлення басейну Інгульця повинно здійснюватися як на основі виконання цієї, так і державних галузевих, регіональних та місцевих екологічних програм, за рахунок коштів обласних та місцевих бюджетів, позабюджетних фондів, власних можливостей господарських органів усіх форм власності.

Враховуючи необхідність визначення повного комплексу заходів екологічного оздоровлення басейну Інгульця та поліпшення якості питної води для визначення їх ефективності та врахування в проектах річних планів розвитку галузей економіки з дотриманням басейнового принципу планування та управління відповідно до Водного кодексу України, передбачається ключення заходів, затверджених або розроблених програм в обсягах, віднесених до басейну Інгульця.

Зважаючи на те, що запобігання або зменшення шкідливого впливу виробництва на стан водних об'єктів є невід'ємною складовою частиною технологічного процесу, з урахуванням його досконалості та екологічної спрямованості, необхідно забезпечити взаємоузгодженість управління природоохоронною та господарською діяльністю. У зв'язку з цим передбачається:

- стимулювати включення водоохороннії та водозберігаючих заходів до загальних програм розвитку галузей виробництва, що сприятиме зменшенню обсягів сукупних витрат;

-забезпечити врахування стратегіїу прийнятті рішень щодо розвитку галузей господарства, у розробленні природоохоронних заходів, що необхідно вжити на окремих об'єктах - забруднювачах поверхневих та підземних вод.

- створення геоінформаційної системи екологічного менеджменту в басейні Інгульця.

Розроблення науково-технічних засад виконання завдань та заходів Комплексної програми по басейну Інгульця має здійснюватись під управлінням Мінекоресурсів установами зацікавлених міністерств, інших органів виконавчої влади та підприємствами гірничодобувної галузі.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ

Для забезпечення реалізації Програми передбачається удосконалення законодавчої бази та розробка нормативно-правових актів, що стосуються раціонального використання водних ресурсів, зменшення рівня забруднення річок та водойм басейну р. Інгулець, антропогенного навантаження на їх екосистеми, зниження ризику для здоров'я людини, збереження та відтворення біологічного різноманіття.

Регулювання водних ресурсів України здійснюється відповідно до діючого Водного кодексу України, до якого у 2000 р. внесені зміни та доповнення.

З метою забезпечення охорони водних ресурсів, забезпечення їх відтворення та інтеграції законодавства України до законодавства ЄС, передбачається внести додаткові зміни до Водного кодексу України, розробити Інструкцію щодо видачі дозволів на спеціальне водокористування, розробити нові нормативи справляння зборів за використання водних ресу ісів та порядок їх справляння, удосконалити но мування скидання забруднюючих речовин до водних об'єктів та перелік забруднюючих речовин, які дозволено скидати до водних об'єктів.

Потребує, також, удосконалення Земельний кодекс України, яким передбачено інше трактування умов надання водних об'єктів в оренду та встановлення прибережних захисних смуг навколо водних об'єктів та річок України.

Для удосконалення економічного механізму природокористування необхідно внести зміни до запровадженого механізму справляння зборів за використання водних ресурсів та їх використання за цільовим призначенням у відповідності до басейнового принципу. Враховуючи рекомендації Світового банку та законодавства ЄС необхідно ліквідувати надані водокористувачам пільги, для чого необхідно внести зміни до Порядку справляння зборів за використання водних ресурсів та встановити нормативи зборів, які б відповідали специфіці водокористувачів і дали б можливість у повному обсязі забезпечити водоохоронні заходи в басейні р.Інгулець.

НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

З метою вирішення зазначених завдань та науково-технічного обгрунтування конкретних природоохоронних заходів програми доцільно розширити масштаби робіт щодо їх науково-дослідницького, нормативно-правового та методичного забезпечення, удосконалення системи моніторингу, менеджменту тощо.

Розроблена комплексна програма науково-дослідних робіт з екологічного оздоровлення басейнів річок Інгулець та Саксагань за участю Мінекоресурсів, Міжгалузевої лабораторії геоекологічних проблем Криворізького басейну НАН України та Мін-промполітики, МОЗ, Держводгоспу, Державної геологічної служби, науково-дослідних та проектних організацій, державних адміністрацій Кіровоградської, Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей, Криворізького міськвиконкому та зацікавлених підприємств.

6. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Дейл Карнеги “Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей” - Донецк, “Сталкер”, 1999.

2. Ф.Тейлор "Основы научного менеджмента" - Москва, "Прогресс", 1992

3. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. “Основы менеджмента” - Москва, “Дело”, 1992

4. Плешков Я.Ф. Регулювання річного стоку. Л.: Гідрометеовидат, 1972.-508с.

5. Лапшев М.М. Розрахунки водовипусків стічних вод. М.: Будвидат, 1977.-87с.

6. Родзіллєр І.Д. Прогноз якості води водоймищ-накопичувачів стічних вод. М.: Будвидат, 1984.-263с .

7. Недрига В.П. Гідротехнічні спорудження (довідник проектувальника). М.: Будвидат, 1983.-543с.

8. Караушев О.В. Методичні основи оцінки і регламентування антропогенного впливу на якість поверхневих вод. Л.,1987.-285с.

10. Методичні основи оцінки і регламентування антропогенного впливу на якість поверхневих вод. Л.:Гідрометеовидат, 1983.

11. Водний кодекс України. Постанова Верховної Ради України від 6.06.1995 р.

12. Концепція поліпшення екологічного становища гірничовидобувних регіонів України. Постанова KM України від 31.08.1999 р. № 1606.

13. Ю.Євтушенко М. Ю., Захаренко М.О., Шевченко П.Г. Оцінка виливу техногенних навантажень на екологічний стан водогосподарської системи річок Інгулець і Саксагань з урахуванням щорічного скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу. К.:НАНУ Національний аграрний університет. Інститут гідробіології.2001.

14. Тарасевич В. М. Економічна теорія. Підручник. Київ. 2006.- глава 17 стор. 344).

15. Єщенко П.С. , Ю.І. Палкін. Сучасна економіка. Київ. 2005. - 325 с.

16. «Бизнес-ликбез» «Тайм-менеджмент. Модная «штучка» или нужда?» // Газета «Губернская неделя». - 3.07.2007. - №15.- С. стр. 6.

17. Тарасов В.К. Персонал-технология: //Отбор и подготовка менеджеров. Ленинград. 1989. 367 С.

18. Зиновьев Ф.В., Гаврилов А.Г. , Зиновьев И.Ф. //Исскуство управлять. Симферополь. 1992. 106 С.

19 .Завадський Й.С. Практикум. //Проектування системи управління та менеджменту. Київ. 1994. 205 С.

20. Сацков Н. Я. //Методы и приемы деятельности менеджера и бизнесмена. 1993. 399 С.

21. Ніколенко Ю.В. //Основи економічної теорії. Підручник. Київ. 2001. -279 с.

22. Поль Самуельсон - Лауреат Нобелівської премії, професор США. //Економіка. -1993. - С . стр. 493.