Главная База знаний "Allbest" Менеджмент и трудовые отношения Оцінка і узагальнення інформації щодо використання методів прогнозування в процесі прийняття управлінських рішень та визначення шляхів оптимізації їх використання

Оцінка і узагальнення інформації щодо використання методів прогнозування в процесі прийняття управлінських рішень та визначення шляхів оптимізації їх використання

Характеристика змісту і алгоритму прийняття управлінських рішень. Сутність, різновиди та функції прогнозування при прийнятті рішень. Організація бухгалтерського обліку в системі прогнозування. Економічний аналіз у системі розробки управлінських рішень.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 30.08.2014
Размер файла 1,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

- управління транспортним забезпеченням зовнішньої торгівлі (морські, залізничні, повітряні, автомобільні перевезення); управління страховим захистом зовнішньоекономічних операцій підприємства (страхування зовнішньоекономічного ризику експортних кредитів страхування від валютного та кредитного ризиків під час здійснення зовнішньоекономічних контрактів);

- стратегічний менеджмент міжнародних підприємницьких проектів (бізнес-план, фінансовий план, інвестиційний, фінансовий аналіз проектів, залучення кредитних ресурсів для впровадження міжнародних підприємницьких проектів);

- оцінку ефективності економічного обґрунтування управлінських рішень, пов'язаних з менеджментом зовнішньоекономічної діяльності підприємства з урахуванням подолання підприємством економічних ризиків і небезпеки кризових явищ і ситуацій.

Для економічного обґрунтування управлінських рішень, які приймаються керівництвом підприємства з метою вибору оптимальних (ефективних) варіантів, для їх впровадження в ту чи іншу систему операційної або іншої структури підприємства необхідно зібрати показники (достовірну статистичну техніко-економічну інформацію) управлінської діяльності підприємства, використовуючи експертні оцінки менеджерів високої фахової кваліфікації [94].

На основі сформованого масиву достовірної техніко-економічної інформації будується статистична оптимізаційна економіко-математична модель показників економічного обґрунтування управлінських рішень на підприємстві. Така модель є набором параметрів, об'єднаних в єдине ціле регресійними рівняннями. Для отримання статистичних економіко-математичних моделей показників економічного обґрунтування управлінських рішень, їх оптимальних кількісних показників загальна методика проведення дослідження включає такі основні етапи:

- формування техніко-економічних параметрів підприємства з розподілом їх на: вихідні (показник економічного обґрунтування управлінських рішень ) і вхідні, що дає можливість вибрати основні ознаки і визначити фактори їх майбутньої моделі;

- дослідження підприємства, оцінка точності вимірів і реєстрація його техніко-економічних параметрів;

- обґрунтування обсягу вхідної статистичної інформації з метою отримання достовірних даних для дослідження підприємства;

- проведення дослідницько-статистичного експерименту зі збирання техніко-економічної інформації про об'єкт дослідження;

- статистичний аналіз одержаної інформації (побудова гістограм полігонів розподілу, перевірка гіпотези про нормальність емпіричного розподілу параметрів процесу дослідження та ін.);

- оцінка форми зв'язку;

- проведення багатофакторного регресійного аналізу (визначення коефіцієнтів регресії, залишкової дисперсії, відкидання незначних параметрів рівняння регресії, використовуючи багатоступеневий аналіз часткових коефіцієнтів кореляції і коефіцієнта багатофакторної кореляції, перевіряючи при цьому значущість коефіцієнтів регресії за Т-критеріями, адекватність рівняння регресії та ін.);

- одержання оптимальних значень показників від впровадження управлінських рішень на основі реалізації алгоритмів визначення оптимальних варіантів на комп'ютерній техніці за економіко-математичною моделлю;

- одержання реальних (прогнозних) оцінок приросту, що стосуються прибутку (обсяги виробництва продукції, її собівартості, послуг та ін.), з урахуванням якісних показників продукції в результаті впровадження на авіаційному підприємстві економічно обґрунтованих управлінських рішень в умовах подолання авіаційним підприємством економічних ризиків і небезпеки виникнення кризових явищ і ситуацій [94], [89].

З дослідження випливають висновки про те, що впровадження методології прийняття економічно обґрунтованих управлінських рішень на певному підприємстві створює умови для одержання максимального прибутку в результаті оптимізації комплексного механізму прийняття економічно обґрунтованих управлінських рішень, що і є на сьогодні основним завданням господарювання в Україні. При цьому необхідно активно впроваджувати механізми реалізації продукції не тільки на внутрішньому, а й на міжнародному ринку.

У процесі визначення перспективи подальшого розвитку у даному напрямі встановлено, що державна стратегія має бути спрямована на вирішення проблеми прийняття економічно обґрунтованих управлінських рішень, що передбачає збільшення витрат на розвиток стратегічних галузей економіки, зміцнення недержавних форм власності, а також реформування оплати праці і податкової системи.

Управлінське рішення це соціальний акт, в якому в логічній формі (текстуальна модель) висловлені впливи управлінських ланок на суспільну систему (керовані об'єкти), що необхідні для досягнення поставлених цілей, забезпечення інтересів та задоволення відповідних потреб в управлінні.

Державні управлінські рішення це управлінські рішення, що приймаються вищими та центральними органами (та їх керівниками) з метою визначення і реалізації державних цілей, стратегії їх досягнення, основних функцій держави, державної політики, організації державної влади, вирішення інших проблем державного рівня та які задовольняють певним, наведеним далі ознакам.

Державно-управлінське рішення це:

1) Усвідомлено зроблений суб'єктом державного управління вибір цілеспрямованого впливу на соціальну дійсність, виражений в офіційній формі.

2) Владна воля держави, що набуває офіційно вираженої форми завдяки закріпленню її в державних актах, які видаються державним органом чи посадовою особою у відповідності з його компетенцією і в межах наданих повноважень.

Особливості управлінських рішень:

- правова форма;

- розробка на достовірній фактологічній основі;

- відповідність компетенції органу;

- несуперечливість приписів, що складають зміст рішення;

- ресурсне забезпечення завдань;

- адресність;

- можливість оцінки виконання визначених завдань тощо.

Етап прийняття і реалізації управлінського рішення охоплює:

- прийняття рішення (вибір одного, найбільш ефективного варіанта дій);

- доведення управлінських рішень до виконавців;

- складання плану реалізації управлінських рішень;

- організацію виконання управлінських рішень;

- контроль за виконанням управлінського рішення.

Управлінські рішення приймаються в установленому порядку, базуються на аналізі та оцінці можливих альтернатив, мають директивний (обов'язковий) характер; подібно до обміну інформацією рішення виступає як складова частина кожної з функцій управління; тому процес прийняття і здійснення рішень розглядаються як "наскрізний", що пронизує та об'єднує всі функції, як один із важливих зв'язуючи процесів в управлінні соціальною системою.

Основою вироблення і прийняття управлінських рішень є інформаційні процеси - пошук, передача і перетворення інформації в різних ланках системи управління. Від якості прийнятих рішень великою мірою залежить ефективність управління і діяльності організації в цілому

Ознаками високої якості управлінського рішення є:

- своєчасність (швидкість прийняття),

- надійність (обґрунтованість),

- економічність (мінімальна кількість ресурсів, що споживаються),

- кількісна визначеність,

- можливість чіткого контролю.

Основні функції управлінського рішення:

- спрямовуюча,

- забезпечуюча,

- організаційна,

- координуюча,

-стимулююча.

Табл. 3.1.

Етапи в процесі планування управлінського рішення*

Етап

Зміст

Етап 1

Цілепокладання (формування цілей). Чого саме ви хочете досягти? Це найважчий етап. Його не можна формалізувати. Особистість менеджера, керівника, управлінця, державного службовця проявляється в залежності від змісту цілей, які він реалізує.

Етап 2

Підбір, аналіз і оцінка способів досягнення поставлених цілей. Взагалі то можна діяти будь-якими способами. Проте, який з них виявиться найкращим, а які відкинуті як недоцільні

Етап 3

Складання переліку необхідних дій. Що конкретно треба зробити, щоб здійснити вибраний на попередньому етапі варіант досягнення поставлених цілей?

Етап 4

Складання програми робіт (плану заходів). В якому порядку краще всього виконувати намічені на попередньому етапі дії, враховуючи, що багато з них повязані між собою.

Етап 5

Аналіз ресурсів. Які матеріальні, фінансові інформаційні, кадрові ресурси знадобляться для реалізації плану? Скільки часу піде на його виконання ?

Етап 6

Аналіз розробленого варіанту плану. Чи вирішує розроблений план поставлені на попередньому етапі «завдання»? Чи витрата ресурсів влаштовує? Чи є пропозиції до поліпшення плану? Можливо варто повернутись до першого, другого чи інших етапів?

Етап 7

Підготовка детального плану дій. Необхідно деталізувати розроблений на попередніх етапах план, вибрати погоджені між собою терміни виконання окремих робіт, розрахувати необхідні ресурси. Хто буде відповідати за окремі ділянки роботи?

Етап 8

Контроль за виконанням плану, внесення необхідних змін. Контроль розглянемо окремим питанням

*Розроблено автором.

Для того, щоб бути ефективним (оптимальним або раціональним) , досягти якихось поставлених цілей, рішення має відповідати таким вимогам:

- бути реальним;

- містити механізм реалізації;

- готуватись, ухвалюватись та виконуватись в реальному масштабі часу;

- бути реалізованим;

- бути гнучким;

- передбачати можливості верифікації (перевірки істинності) і контроль за виконанням.

Вироблення і прийняття рішень один із найбільш важливих і складних процесів управлінської діяльності, в якому від кожного керівника в системі державного управління вимагається компетентність, висока оперативність, знання та навики використання методів і технологій управління.

При прийнятті управлінського рішення необхідно враховувати об'єктивно діючі закони управління, а саме:

1) залежність організаційних форм і методів управління від структури державного устрою, матеріально-технічної бази та умов управління;

2) збереження пропорційності й оптимального співвідношення всіх елементів системи державного (регіонального) управління;

3)єдності організаційно-методологічних основ на всіх рівнях державного управління;

4)єдності й підлеглості критеріїв ефективності, які застосовуються у процесах управління;

5)відповідності потрібного часу та часу, наявного в розпорядженні підчас вирішення завдань управління;

6)залежності ефективності вирішення завдань управління від обсягу та об'єктивності використаної інформації.

На основі прийнятого рішення керівник формулює конкретні завдання підлеглим (підрозділам), що беруть участь у досягненні мети. Виконання поставлених завдань здійснюється в процесі діяльності за безпосередньої участі керівника управління реалізацією рішення, в результаті чого у нього нагромаджується необхідний досвід, здійснюється вплив на ситуацію (якщо це можливо), що приводить до змін в елементах внутрішнього або зовнішнього середовища, а також вдосконалюється структура сил і засобів, покращуються їх якісні й кількісні характеристики.Виходячи із визначеної моделі формування управлінського рішення як варіант пропонується така послідовність вироблення раціонального рішення (див. рис 3.5).

Рис. 3.5 Процес вироблення раціональних рішень*

*Розроблено автором.

Для прийняття управлінських рішень застосовується диференціальний аналіз, як аналіз альтернативних варіантів. Концепція диференціальних витрат і доходів альтернативна концепції повних витрат і повної собівартості. Використовують цю концепцію при вирішенні тимчасових проблем (проблем альтернативного вибору), коли керівник змушений вибрати кращу з декількох можливих альтернативних моделей поведінки.

Для вибору кращого варіанта, як правило, порівнюють витрати і доходи та визначають прибуток (або збиток), що його забезпечує прийняття того або іншого варіанта рішення. Досвід показує, що при цьому немає необхідності порівнювати всі доходи і витрати кожного варіанта, адже частина з них будуть однаковими у всіх варіантах і не змінять загальної оцінки, а лише збільшать обсяг розрахунків. Тому для аналізу альтернативних варіантів рішення доцільно брати лише релевантні доходи і витрати, тобто такі, які можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення. Зміненими ж можуть бути лише доходи і виграти, які стосуються майбутнього, а ті, що мали місце в минулому, вже ніякими управлінськими рішеннями не можна змінити. Отже, минулі витрати не можуть бути релевантними[91], [94].

Прикладами релевантних витрат можуть бути:

а) майбутні маржинальні витрати;

б)приростні витрати різниця між витратами різних варіантів дій. Їх ще називають «додаткові», «диференціальні» або «інкрементні» витрати;

в) альтернативні витрати це втрачена вигода при виборі одного варіанта і відмові від іншого.Їх ще називають «можливі» витрати.

Диференціальними називають такі витрати і доходи, які становлять різницю між альтернативними варіантами. Але термін «диференціальні витрати» не завжди має те ж значення, що і термін «змінні витрати», хоча вони часто і збігаються. Диференціальні витрати можуть включати і деякі статті постійних витрат.

Маржинальні витрати завжди збігаються з поняттям «змінні витрати», а інколи з поняттям «диференціальні витрати». Терміни «приростні» та «релевантні» витрати звичайно означають те, що і «диференціальні витрати».

Між повними і диференціальними витратами є три важливих відмінності:

1) повна собівартість це сума всіх прямих та відповідної частки накладним витрат, що припадають на даний об'єкт калькулювання, а диференціальні витрати це лише ті елементи собівартості, які є різними в різних варіантах;

2) інформація про повні витрати забезпечується безпосередньо обліком собівартості, який і створено для визначення таких витрат в системному порядку на документальній основі. Для збирання ж даних про диференціальні витрати спеціальної системи обліку на регулярній основі немає, а їх рівень визначається розрахунковим шляхом аналізу ситуації, що може скластися прирізних варіантах рішень;

3) система обліку повної собівартості збирає і обробляє інформацію про минулі витрати, які вже понесені. Диференціальні витрати завжди відносяться до майбутнього і показують,якими можуть бути витрати при прийнятті того або іншого управлінського рішення.

Аналіз диференціальних витрат застосовують, як правило, при виборі альтернативного варіанта рішення.

Альтернативний вибір означає наявність декількох можливих варіантів поведінки, з яких керівник обирає той, який, на його думку, є кращим. У багатьох випадках такий вибір робиться інтуїтивно, на підставі власної ерудиції, досвіду, так званого «здорового глузду», без кількісного вимірювання і оцінки переваг та недоліків окремих варіантів. У той же час у багатьох випадках можна передбачити окремі наслідки кожної альтернативи, привести їх до кількісного виразу та порівняти одержані числові характеристики, що дає можливість об'єктивно оцінити кожен з варіантів та обрати кращий.

Аналіз більшості проблем альтернативного вибору включає такі етапи:

1) визначення проблеми (постановка задачі);

2) відбір можливих варіантів вирішення даної проблеми;

3) вимірювання і оцінка кількісних наслідків для кожного варіанту;

4) виявлення та дослідження наслідків, які не можуть бути виміряні кількісно, їх оцінка стосовно один одного та стосовно тих наслідків,що виражені кількісно.

ВИСНОВКИ

З дослідження випливають висновки про те, що впровадження методології прийняття економічно обґрунтованих управлінських рішень на певному підприємстві створює умови для одержання максимального прибутку в результаті оптимізації комплексного механізму прийняття економічно обґрунтованих управлінських рішень, що і є на сьогодні основним завданням господарювання в Україні. При цьому необхідно активно впроваджувати механізми реалізації продукції не тільки на внутрішньому, а й на міжнародному ринку.

Прийняття рішень є самою важливою справою в роботі керівника. Тому вчитися приймати рішення потрібно ще в процесі навчання, а не тоді, коли від керівника вже залежить доля підприємства. Тому зараз можна вчитися не тільки на власних помилках, але і на досвіді інших людей і організацій. Приймаючи рішення, потрібно усвідомлювати, що керівник розпоряджається не тільки своєю долею, але і долями працюючих у нього людей.

1. Управлінське рішення - це соціальний акт, в якому в логічній формі (текстуальна модель) висловлені впливи управлінських ланок на суспільну систему (керовані об'єкти), що необхідні для досягнення поставлених цілей, забезпечення інтересів та задоволення відповідних потреб в управлінні. Деякі рішення є багаторазово повторюваними і мають характер “рутинної” роботи, перетворюються в процедури з відпрацьованим алгоритмом, тоді як стратегічні рішення мають унікальний характер і вимагають істотної підготовки керівника, нестандартності в підході до вивчення проблемної ситуації, організації роботи груп експертів.

Один із загальних алгоритмів прийняття управлінського рішення може виглядати так: 1)ідентифікація проблеми, 2) визначення варіантів дій, 3) розрахунок можливого ефекту кожного з варіантів дій, 4) порівняння можливих наслідків кожного з варіантів дій, 5) вибір варіанту дій, який найбільш відповідає заданій цілі.

2. Прогноз - конкретний прогноз, думка про стан якого-небудь явища в майбутньому на основі спеціально наукового дослідження. Отже, прогнозування поширюється на такі процеси управління, які в момент розробки прогнозу вимагають урахування дій таких факторів, вплив яких не може бути повністю або однозначно визначено. Прогнози економічних явищ і процесів розробляють у вигляді якісних характеристик розвитку (загальної характеристики тенденцій і очікуваного характеру змін, а в найпростішому випадку -- твердження про можливість або неможливість настання яких-небудь подій) і кількісних оцінок прогнозованих показників, а також їх величин.

Спонукальна функція прогнозування зумовлює таку його особливість, як ефект впливу прогнозу на вихідні передумови передбачення. Ефект передбачення може бути як позитивним і прискорювати здійснення прогнозу, так і негативним, що гальмує його реалізацію, а іноді може супроводжуватися самознищенням прогнозу. Це зумовлено тим, що досягнення цілей прогнозу перебуває в прямій залежності від об'єктивних умов його здійснення. Якщо прогноз відповідає умовам розвитку об'єкта, то його реалізація на практиці буде успішною. І навпаки, невідповідність прогнозу цим умовам негативно вплине на його реалізацію. Таким чином, на взаємозв'язок умов здійснення прогнозу і його цілей впливає взаємозв'язок прогнозування і прийняття рішень. Рішення, як правило, приймаються на підставі даних прогнозування. У свою чергу, прийняті рішення впливають на результати здійснення прогнозів. Ось чому, щоб уникнути розбіжностей між прогнозуванням і прийняттям рішень, необхідне систематичне коригування прогнозу, в тому числі шляхом його порівняння з цілями розвитку об'єкта прогнозування та їх здійсненням.

3. Методи прогнозування -- це сукупність способів і прийомів розробки прогнозів, які дозволяють на основі аналізу даних ретроспективного періоду, зовнішніх і внутрішніх факторів впливу, а також їх кількісних змін здійснити переконливі передбачення стосовно майбутнього розвитку економіки чи суспільства в цілому.

Для прогнозування використовується статистична інформація, яка описує процеси за минулі роки, та проводиться експертна оцінка тенденцій змін макроекономічних показників. Об'єктами прогнозування є економіка, показники, витрати тощо. Для вибору методу прогнозування слід визначити мету й завдання прогнозу та період, на який він формується, врахувати специфіку об'єкта прогнозування, види, повноту та вірогідність вхідної інформації, а також ряд інших факторів.

4. Необхідність ведення управлінського обліку не визначається жодним законодавчим актом. Тим не менше, його роль в управлінні підприємством постійно зростає. Виникнення та етапи розвитку управлінського обліку підтверджують той факт, що на підприємстві він виконує функцію обслуговування інформаційних запитів різних груп користувачів.

Історично, роль управлінського обліку була пов'язана з підготовкою різноманітних звітів, що використовувалися для інформаційного забезпечення процесу вибору між конкуруючими альтернативами у процесі прийняття стратегічних, тактичних та поточних управлінських рішень.

5. Ряд провідних європейських вчених ще у минулому столітті усвідомлювали і визнавали необхідність прогнозування майбутнього на основі даних бухгалтерського обліку. Зокрема, наприкінці XIX ст. відомий італійський бухгалтер К. Гіділья писав: «Хоча неможливо відвернути шкідливі події або викликати чи прискорити події, корисні для господарства, однак необхідно передбачати ті й інші для того, щоб вживати заходів для послаблення впливу шкідливих фактів і робити все можливе для появи корисних».

За деякий час М.К. Уелсом в теорії обліку було виділено сім парадигм одна з яких ситуаційна, вбачає мету обліку не у реєстрації фактів господарського життя, а у розвитку прогностичної функції обліку. Метою якої є представлення інформації про всі суттєві події, які можуть бути використані у множині моделей прийняття рішень.

6. У сучасній ринковій економіці бухгалтерський облік усе більш поділяється на дві галузі: фінансовий облік і управлінський облік. Фінансовий облік вирішує проблеми взаємин підприємства з державою й іншими зовнішніми користувачами інформації про діяльність підприємства.

Фінансовий облік і особливо публічна фінансова звітність регламентуються міжнародними і національними стандартами, що забезпечують інтереси зовнішніх користувачів (кореспондентів) інформації. Управлінський облік складається із систематичного традиційного обліку і проблемного обліку, спрямованого на вироблення управлінських рішень в інтересах власників і адміністрації підприємства.

7. Управлінський аналіз включає у свою систему економічний аналіз, без якого керівництво підприємства не може здійснювати свою фінансову стратегію. Причому можливості керівництва в питаннях фінансового аналізу знов-таки ширше, ніж у зовнішніх користувачів інформації.

У техніко-економічних обґрунтуваннях будь - якої комерційної справи (бізнес-планах) використовуються методи як виробничого, так і фінансового аналізу. Так називаний маркетинговий аналіз також передбачає використання методів як виробничого, так і фінансового аналізу в системі маркетингу, тобто в керуванні виробництвом і реалізацією продукції, орієнтованому на ринок.

8. Результативність, ефективність і якість управлінських рішень досягаються тільки за умови дотримання певної послідовності їх підготовки, прийняття та реалізації. Для цього встановлюють порядок здійснення окремих операцій, пов'язаних зі збиранням, рухом, зберіганням, обробкою, аналізом інформації, забезпеченням нею структурних підрозділів і окремих виконавців, а також визначають інші дії, зумовлені потребою розв'язання певних завдань.

Підготовка та прийняття рішень в управлінні, складність завдань управління вимагає застосування системного підходу до підготовки і реалізації управлінських рішень. У цілому, процес підготовки, прийняття і реалізації управлінського рішення включає такі три етапи: виявлення цілей, розробка і прийняття рішень, організація виконання і контроль.

9. Однією із невирішених раніше частин загальної проблеми, якій присвячується робота, є необхідність реформування політики прийняття управлінських рішень на підприємствах з визначенням того, що така необхідність, насамперед, базується на принципах прийняття економічно обґрунтованих управлінських рішень і їх оптимальних варіантів на рівні, достатньому для їх упровадження.

Управлінські рішення приймаються в установленому порядку, базуються на аналізі та оцінці можливих альтернатив, мають директивний (обов'язковий) характер; подібно до обміну інформацією рішення виступає як складова частина кожної з функцій управління; тому процес прийняття і здійснення рішень розглядаються як "наскрізний", що пронизує та об'єднує всі функції, як один із важливих зв'язуючи процесів в управлінні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України. Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. (зі змінами та доповненнями).

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV (зі змінами та доповненнями).

3. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV(зі змінами та доповненнями).

4. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999р. № 966-ХІV (зі змінами та доповненнями).

5. Податковий кодекс України, прийнятий Верховною Радою України від 2 грудня 2010 року № 2756 ? VI.

6. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291.

7. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р., №242; Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за №750/4043).

9. Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит". / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - 3-є вид. перероб. і доп. - Житомир: ПП "Рута", 2001.-512с.

10. Наказ Міністерства статистики України “Про затвердження типових форм первинного обліку” від 29 грудня 1995 року № 352.

11. Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку” від 29 грудня 2000 року № 356.

12. Порядок застосування типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності в складі нематеріальних активів”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 листопада 2004 року № 732.

13. “ Бухгалтерський облік в бюджетних установах ” : Підручник // За заг. ред. КМЕУ , Київ 2003, за ред. Професора Р. Т. Джоги К.: КНЕУ, 2003, 483 с.

14. Абрамов В. І., Арутюнов В. Х. Методологія системного підходу та наукових досліджень (дослідницькі та інноваційні процеси в державній службі): Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 178 с

15. Головко В.І., Шаманська В.М. Фінансово-економічна діяльність підприємства: контроль, аналіз та безпека. - К.: Центр навчальної літератури, 2009.

16. Теорія економічного аналізу : навч.посібник / Г. І. Купалова. -К.: Знання, 2008. - 639 с.

17. Аудит Монтгомери: Пер. с англ. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. - 542 с.

18. Бестужев-Лада И.В.; «Рабочая книга по прогнозированию»/Редкол.: (отв. ред.). -М.: Мысль, 1982. - 430 с.

19. Біла О. Г. “ Фінансове планування і прогнозування” - Львів: Каменяр, 2011. - 312 с.

20. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Ринкова економіка: основні поняття і категорії. Навчальний посібник. - 2-ге вид. - К.: Знання-Прес, 2008.

21. Базилевича В.Д. Економічна теорія: політекономія: практикум: навч. посіб. - К.: Знання, 2010.

22. Білуха М. Т. Курс бухгалтерського обліку. - К.: 2000.- 692с.

23. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. - Житомир: ЖІТІ, 2000: 608 с.

24. Бутинець Ф. Ф., Усач Б. Ф. та ін. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. - Житомир: ПП «Рута», 2001. - 416 с

25. Википедия [Електронний ресурс], - Режим доступу http://ru.wikipedia.org/wiki/Заглавная страница

26. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник. - 3-е изд. -М.: Экономистъ, 2003.-528с.

27. Воронкова В.Г. Соціально-економічне прогнозування: навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2009. - 288с.

28. Гальчинський А.С. Теорія грошей. -- К.: Основи. -- 2001. 413с.

29. Глоссарий.ru [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.glossary.ru/cgi-bin/gl_sch2.cgi?RPwujtunowuigtol - заголовок з екрану

30. Голов С, Зубілевич С. Система професійної підготовки бухгалтерів і аудиторів у Великобританії // Бухгалтерський облік і аудит. - 2001. -. С 13-16.

31. Городянська Л.В. Відтворення основних засобів на підприємствах України: теорія і практика обліку та аналізу: [монографія] / Городянська Л.В. ? К: КНЕУ, 2008. ? 224 с.

32. Грабовецький Б. Є. “ Економічне прогнозування і планування ” . Навчальний посібник . К. : Центр навчальних літератур 2003, -- 188 с.,

33. Грабовський Б.Є. Економічне прогнозування і планування: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 188 с.

34. Гуцайлюк З.В . Облік фінансових результатів // Бухгалтерський облік і аудит. 2010.-С 13-16.

35. Данилевский Ю. А. Аудит: Вопросы и ответы. - М.: Бухгалтерский учёт, 2007.-112 с.

36. Данилевский Ю. А. Практика управлінського обліку: Учебное пособие. - М: Финансовая газета, 2004.-96 с.

37. Додж Р. Краткое руководство по стандартам и нормам аудита: Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, ЮНИТИ, 2008. - 240 с.

38. Економічна бібліотека [Електронній ресурс] Режим доступу: http://www.study.lviv.ua/3111/3146.html

39. Жила В. Г. Облік і аудит: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2002. - 96 с.

40. Завгородній В. Організація АРМ бухгалтера з обліку і аудиту готової продукції, відвантаження і реалізації // Бухгалтерський облік і аудит. - 2001.-№5.-С 21-24.

41. Завгородній В. П. Налоги и налоговый контроль в Украине. - К.: А.С.К., 2000.-639 с.

42. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. Фінансовий словник. -- 3-тє вид., випр. та доп. -- К.: Знання. -- 2004. -- С. 587.

43. Загородній А. Г., Партии Г. О. Бухгалтерський облік: Основи теорії та практики: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: «Знання», КОО, 2003.

44. Загородній А. Г., Партии Г. О. Бухгалтерський облік: Основи теорії та практики: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: «Знання», КОО, 2003.

45. Заруба А. Д. Банківський менеджмент та аудит. - К.: Лібра, 2000. - 224 с

46. За ред. В.Д. Базилевича.Экономическая теория: политэкономия: Учебник / - М.: Рыбари; К.: Знання, 2009.

47. Зубілевич С. Аудиторська діяльність в Україні: Проблеми становлення і перспективи розвитку // Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. - С 1-18.

48. Шарманська В.М. Бухгалтерський облік і судово-бухгалтерська експертиза Навчально-методичний посібник. - К.: Геопринт, 2006.

49. Зубілевич С. Я., Голов С. Ф. Основи управлінського обліку. - К.: Ділова Україна, 2009. - 374 с

50. Иванов А.И. Малявина А.В. Разработкауправленческихрешений. - М.: МАЭП, 2000.т.5,7,8,10,14.

51. Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків: Затверджено постановою № 69 Правління Національного банку України від 19.02.2001.

52. Кабушкин. Н.И. Основыменеджмента: Учеб. Пособие/- 5-е изд., стереотип. - Мн.: Новоезнание, 2002. - 336 с.

53. Савицька Г.В., Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. вид. «Знання», 2005. - 668с.

54. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. Посіб. - К.: Знання-Прес, 2008. - 535 с.

55. Касьяненко В. О., Старченко “ Моделювання та прогнозування економічних процесів” // Конспект лекцій : Навчальний посібник , 2006; с. 185.

56. Кім Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення: [навч. посіб.] / Кім Г., Кім Ю.Г., Сопко В.В. ? вид. 2-ге, перероб. та допов. ? К.: Центр навчальної літератури, 2010. ? 480 с.

57. Коблянська О.І. Фінансовий облік : Навч. посіб. -- 2-е вид., випр. і допов. -- К.: Знання, 2007. -- 471 с.

58. Колпаков В. М. Теория и практика принятияуправленческихрешений: Учеб. пособие. - 2-е изд., перераб. и доп. -- К.: МАУП, 2004. --504 с.: ил. -- Библиогр.: с. 247--251.

59. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. К.: Знання, 2000.

60. Кравченко Ю.И., Цыба Т. Е. Прогнозирование и планирование макроэкономики: Уч. пособие - Кременчуг, 2002. - 189 с.

61. Кривовязюк І. В. “Антикризове управління підприємством ” : Навчальний посібник для студентів ВНЗ К.: Кондор, 2008; 366 с.

62. Кузьминский А. Н. и др. Практические решения: Практическое пособие. - К.: Учетинформ, 2002.-283 с.

63. Лишиленко О.В. “ Бухгалтерський управлінський облік ” Навчальний посібник . --- Київ : Видавництво, Центр навчальної літератури, 2004; 254 с.

64. Мисака Г.В. Бухгалтерські та податкові аспекти фінансового лізингу. // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць. - 2007. - Випуск 12. - С.369-380.

65. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. - М.: Дело, 2012. - 704 с.

66. Мних Є. В. Економічний аналіз. - К., 2003.

67. Мусіяка Т. Проблеми становлення грошово-кредитної системи України // Банківська справа. 2000. - №5.

68. Наукова бібліотека «Буковина» [електронний ресурс] - Режим доступу:http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,36/cati,93/id,1119/ - Заголовок з екрану

69. Новіков Б. В., Сініок Г. Ф., Круш П. В. “ Основи адміністративного менеджменту ” : Навчальний посібник К., Центр навчальної літератури, 2004, -560 с.

70. Організація бухгалтерського обліку: [навч. посіб.] / За ред. В. С. Леня ? К.: Центр учбової літератури, 2008. ? 696 с.

71. Осовська Г.В. Основи менеджменту: Навч. посібник, для студентів вищих навчальних закладів. -- К.: «Кондор», 2003 [Електронний ресурс] Режим доступу: http://library.if.ua/book/3/404.html

72. Пашута М. Т. , Калина А. В. “ Прогнозування та макроекономічне планування ” : Навчальний посібник, К: МАУП, - 2005. -№ 2. - с. 127-192.

Режим доступу: http://library.if.ua/book/72/5247.html Заголовок з екрану.

73. Робертсон Джек К. Учет: Пер. с. англ. - М.: «Контакт», 2011. - 496 с.

74. Рудницький В. Методологія і організація управлінського обліку. - Тернопіль: «Економмічна думка», 2004. - 192 с.

75. Савченко В. Облік використання активів і фінансово-господарських операцій // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008.

76. Симановский А.Ю. О направлениях и инструментах денежной политики // Деньги и кредит. 2004. - № 12.

77. Сопко В. В. Бухгалтерський облік: Навч. пос. - К.: КНЕУ, 2000. - 578 с

78. Сопко В., Балченко С . “ Економічне прогнозування і планування” Навч. пос. - К.: КНЕУ, 2000. - 578 с

79. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - Л.: ЛБІ НБУ, 2000.

80. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: [підруч.] / Ткаченко Н. М. ? 3-тє вид. допов. і перероб. ? К.: Алеута, 2010. ? 926 с.

81. Український центр політичного менеджменту [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=22&c=219 - заголовок з екрану

82. Усач Б. Ф. Контроль і ревізія: Навч. посібник. - К: Знання-Прес, 2001.

83. Учет основних средств SAP: [Електронний ресурс] // http://www.sap.com/cis/pdf/am_func.pdf

84. Фатхутдинов Р.А. Разработка управленческого решения: Учебник для вузов. - 2-е изд., доп. - М.: З А О «Бизнес-школа» «Интел-Синтез» 2001. - 272 с.

85. Філософський словник/ За ред. В.І. Шинкарука. - 2. вид., перероб. І доп. -К.: Голов. ред. УРЕ, 1986.- 800с.

86. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник. - К.: Академвидав, 2005. - 608 с.

87. Цвєткова Н. І. “ Сучасна організація обліку та складання звітності для прийняття управлінських рішень ” // Бухгалтерський облік і аудит , -- 2008, К.: Знання, с. 14-31.

88. Чацкіс Ю. Д. Організація бухгалтерського обліку: [навч. посіб.] / Ю. Д. Чацкіс, О. А. Гейєр, О. А. Наманчук, І. О. Власова ? К.: Центр учбової літератури, 2011. ? 564 с.

89. Чуйкин А.М. Разработкауправленческихрешений: Учебноепособие / Калинингр. ун-т. - Калининград, 2009. - 150 с.

90. Чумаченко М. Г. Економічний аналіз. - К.: КНЕУ, 2001.

91. Шишкова Г.А. Менеджмент (Управленческиерешения): учебно-методический модуль/ Министерство образования РФ. Российский государственный гуманитарный университет. Факультет управления; М.: ИздательствоИпполитова, 2002. -352 с.

92. Шурпенкова P. K. Бухгалтерський облік у галузях народного господарства: Навч. посібник. - Л.: Львівський банківський інститут НБУ, 2003.

93. Шурпенкова P. K. Бухгалтерський облік у галузях народного господарства: Навч. посібник. - Л.: Львівський банківський інститут НБУ, 2003.

94. Юкаева В.С. Управленческие решения. - М.: Изд. Дом « Дашков и К», 2010. - 658 с.

95. Ющенко В., Лисицький В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні.К.: Скарби,1998. - 288с.

Додатки

Додаток А

Додаток Б

Структура управління на підприємстві (приклад №1)

Додаток В

Структура управління на підприємстві (приклад №2)

Додаток Г

Додаток Д

Додаток Е

Додаток Є

Додаток Ж

Размещено на Allbest.ru

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены