Планування інновацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Інститут економіки і менеджменту

Кафедра менеджменту організації

Контрольна робота з дисципліни:

“Управління інноваціями”

Львів 2012

1. Види планування інновацій в організації

Система планування інновацій на інноваційному підприємстві включає комплекс різних планів, взаємодіючих один з одним і спрямованих на здійснення основних функцій і завдань планування. Істотними факторами, що визначають склад і зміст цього комплексу, виступають організаційна структура й профіль інноваційної діяльності підприємства, склад здійснюваних інноваційних процесів, рівень кооперації при їхньому проведенні, масштаби й сталість інноваційної діяльності. Види планів розрізняються по цілям, предмету, рівням, змісту й періодам планування.

За цільовою орієнтацією розрізняють стратегічне й оперативне планування інновацій.

Стратегічне планування як елемент стратегічного управління інноваціями полягає у визначенні місії організації на кожній стадії її життєвого циклу, формуванні системи цілей діяльності й стратегії поводження на ринках інновацій. При цьому проводяться глибокі маркетингові дослідження, масштабні прогнозні розробки оцінки сильних і слабких сторін організації, ризиків і факторів успіху. Стратегічне планування, як правило, орієнтовано на період п'ять і більше років. Воно спрямовано на створення нового потенціалу успішної діяльності підприємства.

Оперативне планування інновацій має на меті пошук і узгодження найбільш ефективних шляхів і засобів реалізації прийнятої стратегії розвитку підприємства. Воно передбачає формування продуктово-тематичного портфеля підприємства, розробку календарних планів, складання бізнес-планів по окремих проектах, виконання розрахунків необхідних ресурсів, засобів і джерел їхнього покриття тощо. Оперативне планування інновацій має своїм завданням реалізацію потенціалу організації у формі досягнутого прибутку, доходів, обсягів реалізації й ін.

Стратегічне й оперативне планування перебувають у діалектичній взаємодії й змістовно доповнюють один одного в єдиному процесі інноваційного менеджменту.

Предметна ознака характеризує обсяг планової роботи на підприємстві. Відповідно до поділу праці по предметній ознаці в окремі види планів виділяють планування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), виробництва, збуту, матеріально-технічного постачання, інформаційного забезпечення, фінансів, персоналу й інших предметних областей підприємства. Характер предметної області істотно впливає на склад використовуваної інформації, нормативну базу, періодичність і методи виконання планових розрахунків.

Планування повинне охоплювати всі сфери й ієрархічні рівні організації. Відповідно до прийнятої організаційної структури інноваційного підприємства розрізняють зведене або комплексне планування його діяльності у цілому, планування структурних одиниць (підрозділів, служб, відділів і лабораторій, виробництв, цехів і ділянок), планування окремих інноваційних проектів і індивідуальне планування діяльності виконавців. Кожний рівень планування відрізняється складом планованих параметрів, ступенем їхньої деталізації й методами розробки. Змістовний аспект у плануванні інновацій знаходить своє вираження в трьох видах планових розрахунків: продуктово-тематичному, техніко-економічному й об'ємно-календарному.

1. Продуктово-тематичне планування інновацій полягає у формуванні перспективних напрямків і тематики НДДКР, підготовці програм і заходів щодо відновлення продукції, удосконалюванню технології й організації виробництва на підприємстві. На виробничій стадії інноваційних процесів цей вид планування передбачає розробку й оптимізацію виробничих програм інноваційного підприємства і цехів.

2. Техніко-економічне планування включає розрахунки матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, необхідних для виконання номенклатурно-тематичних завдань, а також оцінку економічних результатів і ефективності інноваційної діяльності підприємства. Цей вид розрахунків включає фінансове планування, складання бізнес-планів, бюджетне планування й т.п.

3. Об'ємно-календарне планування інновацій полягає в плануванні обсягів робіт, завантаження підрозділів і виконавців; побудові календарних графіків проведення робіт з окремих проектів, всієї сукупності планованих робіт, завантаження встаткування й виконавців; розподілі робіт з окремих календарних періодів.

Залежно від періоду планування розрізняють плани довгострокові, орієнтовані на п'ять і більше років, середньострокові - до п'яти років і короткострокові, що охоплюють період часу до року.

Склад і сполучення різних видів планів у рамках окремої організації формуються виходячи із прийнятої в ній концепції планування інновацій. У вітчизняній і закордонній практиці знайшли широке поширення такі форми планування інновацій, як програмно-цільовий підхід, управління за цілями, системне управління, мережні методи управління тощо.

Стратегічне планування інновацій переслідує дві головні мети:

1. Ефективний розподіл і використання ресурсів. Це так названа "внутрішня стратегія". Планується використання обмежених ресурсів, таких, як капітал, технології, люди. Крім того, здійснюється придбання підприємств в нових галузях, вихід із небажаних галузей, добір ефективного "портфеля" підприємств.

2. Адаптація до зовнішнього середовища. Ставиться задача забезпечити ефективне пристосування до зміни зовнішніх чинників (економічні зміни, політичні чинники, демографічна ситуація й ін.).

Стратегічне планування ґрунтується на проведенні численних досліджень, зборі й аналізі даних. Це дозволяє мати постійний контроль за ринком. При цьому варто враховувати, що в сучасному світі обставини стрімко змінюється. Отже, стратегія повинна, бути розроблена так, щоб при необхідності її можна було замінити іншою.

Сполучення різних видів планових розрахунків утворить цілісні системи планування інновацій інноваційному процесі. Його здійснення поручається спеціальним плановим органам і менеджерам різних рівнів. Принципово розрізняють централізовані й децентралізовані системи планування інновацій. При централізованій системі виконання функції планування покладає на центральні органи планування інновацій. У великих спеціалізованих підприємствах, НДІ, конструкторських бюро зведене планування інновацій здійснюють функціональні служби (відділи або управління): економіки й планування розвитку підприємства, тематичного й календарного планування, зовнішньоекономічних зв'язків, маркетингових досліджень, збуту, фінансів, праці й заробітної плати, договорів і юридичного забезпечення, матеріально-технічного постачання, бухгалтерія й ін. Центральні планові служби в цьому випадку вирішують питання стратегічного, перспективного планування, а також зведених розрахунків і обґрунтувань у цілому по підприємству. Поряд із центральними службами в окремих функціональні й предметних (тематичних) підрозділах створюються планові підрозділи, що займаються переважно частками питаннями оперативного планування й контролю за ходом реалізації інноваційних процесів.

Централізована форма організації планування найчастіше реалізується на великих підприємствах з відносно стійким профілем діяльності й стабільних темпів технічного прогресу. При децентралізованій схемі планування інновацій покладає на планові служби й керівників підрозділів підприємств, спеціалізованих по тематичному принципу або відповідальних за окремі стадії інноваційного процесу: НДДКР, виробництво, збут, постачання та ін. У цьому випадку й стратегічне, і оперативне планування інновацій здійснюється роздільно по напрямках інноваційної діяльності.

Одне з найважливіших завдань організації планування інновацій полягає у взаємному узгодженні окремих планів у єдиний комплекс погоджених і строго субординованих планових завдань. У плануванні це завдання зветься координацією планів. Її виконання здійснюється різними процедурними й методичними прийомами. Розрізняють три види координації планів: за періодами, змістом й рівнем планування. Координація планів по періодах може здійснюватися двояким шляхом:

* сумарний або наростаючий підсумок по роках визначає значення планованого показника на кінець перспективного періоду;

* цільове значення планованого показника на кінець перспективного періоду розподіляється потім по окремих роках поточних планів. Координація приватних і зведених планів здійснюється двояким способом: спочатку розробляються приватні плани по тематичних напрямках інновацій або окремих частин інноваційного процесу (НДДКР, виробництво, збут, постачання та ін.), які інтегруються у відповідні зведені плани;

* спочатку розробляються на основі стратегічних рішень зведені плани, які потім дезінтегруються в приватні плани по напрямках інновацій і частинам інноваційного процесу (функціональним підрозділам підприємства).

Рівнева координація планів забезпечується прийнятої на підприємстві системою делегування повноважень, розвитком демократичних початків у менеджменті.

Плануванню інноваційних процесів через їхній творчий характер, персоніфікованої форми діяльності й результатів більшою мірою властива схема координації “знизу нагору”. Відомо, що дві третини американських компаній планують за такою схемою, а інші - на основі взаємодії всіх рівнів управління.

Формалізація процесів планування інновацій на підприємстві у кожній з перерахованих областей здійснюється специфічними методами й забезпечує змістовну координацію всіх служб і підрозділів у системі управління інноваціями.

2. Розрахункова частина

інноваційний планування поліетилен виробництво

Метою даної роботи є здійснення техніко-економічного обґрунтування доцільності розпочинання нового виду діяльності організації. З цією метою слід визначити основні показники економічної ефективності інноваційного проекту та прийняття рішення щодо доцільності здійснення капіталовкладень на основі проведених розрахунків.

Вихідні дані.

Підприємство "Оріана" планує впровадити бізнес-проект по виробництву поліетилену. Бізнес-проект характеризується такими вихідними даними (N=52):

термін реалізації інноваційного проекту - 7 років;

ціна поліетилену - (100*57 + 4500)=10200 грн. за тонну (з ПДВ);

обсяг реалізації - 1000 тон на рік;

для виробництва продукції підприємству необхідно здійснити такі витрати:

4.1) матеріальні витрати - 50% від виручки=0,5*(10200*1000)=5100000;

4.2) витрати на оплату праці - 5% від виручки=510000;

4.3) інші витрати:

4.3.1)витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговування, страхові платежі - (5*57 + 30) =315 тис. грн.;

4.3.2)відсотки за кредит - розраховуються;

4.4) підприємство також здійснює амортизаційні відрахування й відрахування на соціальні заходи (36,3%);

для реалізації проекту необхідно закупити такі основні фонди:

2 група - (10*57 + 300)=870 тис. грн.;

3 група - (2*57 + 20)=134 тис. грн.;

4 група - (10*57 + 1000) =1570тис. гри.;

5 група - (2*57+ 10) =124 тис. гри.;

для фінансування проекту (купівлі основних фондів) підприємство використовує кредит та власні кошти. Сімдесят відсотків вартості основних фондів фінансуються за рахунок кредиту, решта - за власні кошти;

процентна ставка по кредиту - 20%. Процентна ставка по депозитах - 17%;

для парних варіантів підприємство отримує кредит з розстрочкою платежів, для непарних - із регресією платежів.

Чиста теперішня вартість проекту - це різниця між дисконтованими грошовими потоками від реалізації бізнес-проекту та дисконтованими інвестиційними витратами. Грошові потоки від реалізації проекту складаються з чистого прибутку та амортизаційних відрахувань за даний період.

В загальному випадку чиста теперішня вартість проекту визначається за такою формулою:

де ГПt - грошові потоки в році t;

ВКt - вкладення в проект в році t;

t- термін виконання проекту;

d - ставка дисконту.

Доцільно приймати рішення про інвестування тих проектів, для яких

ЧТВ >= 0.

Внутрішня норма рентабельності (внутрішня ставка доходності) - це таке значення норми дисконту, при якому теперішня вартість грошових потоків від реалізації проекту дорівнює теперішній вартості інвестиційних витрат. Іншими словами, це значення норми дисконту, при якому чиста теперішня вартість проекту дорівнює нулю. Згідно з формулою (1), внутрішня норма рентабельності визначатиметься з рівняння:

де ВНР - внутрішня норма рентабельності, частка від одиниці;

За даним показником проект вважається економічно ефективним, якщо значення ВНР не є меншим за норму дисконту, яка приймалась в наших розрахунках при проведенні оцінки ефективності інвестицій (BHP>d).

Існує два методи вирішення рівняння (2), за допомогою яких можна знайти ВНР. Перший метод полягає у використанні спеціального фінансового калькулятора чи електронного процесора "Excel". Другий метод полягає у використанні такої формули:

де ЧТВ (d1) - мінімальне позитивне значення ЧТВ при ставці дисконтування d1;

ЧТВ (d2) - максимальне негативне значення ЧТВ при ставці дисконтування d2. Доцільно, щоб різниця між d2 і d1, була не більшою одного відсотка.

Одним із найпростіших методів оцінки ефективності інвестицій, який досить часто використовується на практиці, є термін окупності інвестицій. Він визначається як час, необхідний для того, щоб дисконтовані грошові потоки від біpнес-проекту зрівнялись з початковими інвестиціями в даний проект. Інакше кажучи, це час, коли ЧТВ проекту змінює знак з від'ємного на додатний. Згідно з формулою (1), термін окупності проекту знаходимо з такого рівняння:

де ТО - термін окупності проекту, роки.

Проект вважається ефективним, якщо термін його окупності є меншим за період його реалізації, тобто життєвий цикл.

Індекс прибутковості показує, у скільки разів сума дисконтованих грошових потоків проекту за весь період його реалізації перевищить теперішню вартість інвестиційних витрат. Для визначення індексу прибутковості проекту скористаємось такою формулою:

Необхідною умовою для прийняття рішення щодо інвестування окремого проекту є ІП >1.

На першому етапі проектування необхідно визначити витрати, пов'язані з виробництвом поліетилену підприємством "Оріана". Такі витрати розраховуються за економічними елементами на весь період реалізації бізнес-проекту. Сюди відносяться матеріальні витрати (за вирахуванням вартості поворотних відходів), витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизаційні відрахування та інші витрати.

Згідно з вихідними даними, матеріальні витрати (МВ) складають 50% від виручки від реалізації продукції (ВР) і є однаковими для всього періоду реалізації бізнес-проекту. Таким чином, щорічний обсяг матеріальних витрат підприємства становитиме:

МВ = 0,5 х ВР=0,5*10200000=5100000 грн.

Аналогічно розраховуються витрати на оплату праці (ОП): ОП = 0,05 х ВР=0,05*10200000=510000 грн.

Згідно з чинним законодавством, підприємство "Оріана" здійснює сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).

Таким чином, загальна сума відрахувань на соціальні заходи становить 36,3 % від суми основної і додаткової заробітної плати - загальних витрат на оплату праці.

ЄСВ = 0,363 х ОП=0,363*51000=185130 грн.

Таблиця 1 - Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації

Групи	Мінімально допустимі строки корисного використання, років
Група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом Група 3 - будівлі, споруди , передавальні пристрої Група 4 - машини та обладнання Електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані із ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані із ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень Група 5 - транспортні засоби	15 20 7 7

Річна сума амортизації (А) визначається як добуток первісної балансової вартості об'єкта основних фондів та норми амортизації (На):

Норма амортизації (На) для певної групи обладнання визначається із залежності :

Загальний обсяг річних амортизаційних відрахувань підприємства дорівнює сумі амортизаційних відрахувань по кожній групі основних фонді . Результати розрахунку амортизаційних відрахувань по інноваційному проекту підприємства «Оріанда» узагальнемо в табл.2.

Таблиця 2 - Розрахунок амортизаційних відрахувань по інноваційному проекту підприємства "Оріана", тис.грн.

Роки реалізації проекту	Амортизаційні відрахування	Всього
	2 група	3 група	4 група	5 група
1	57,94	6,70	224,35	17,72	306,71
2	57,94	6,70	224,35	17,72	306,71
3	57,94	6,70	224,35	17,72	306,71
4	57,94	6,70	224,35	17,72	306,71
5	57,94	6,70	224,35	17,72	306,71
6	57,94	6,70	224,35	17,72	306,71
7	57,94	6,70	224,35	17,72	306,71

2 гр.-На = 1/15*100=6,66; АВ=870*6,66/100

3 гр.-На = 1/20*100=5; АВ=134*5/100

4 гр.-На = 1/7*100=14,29; АВ=1570*14,29/100

5 гр.-На = 1/7*100=14,29; АВ=124*14,29/100

Для кредиту з розстрочкою платежів визначається річна сума виплат по кредиту (виплата основної суми й процентів за кредит) як сума кредиту поділена на процентний фактор теперішньої вартості аньюїтету (PVIFA). Наприклад, для семи років і процентної ставки 30% (PVIFA) = 3,6046. Тоді річна сума виплат по кредиту з розстрочкою платежів визначається як сума кредиту, поділена на 3,6046.

Знаючи величину процентної ставки по кредиту можна розподілити цю суму між виплатою основної суми та процентів за кредит.

Для кредиту з регресією платежів частина основної суми боргу, що сплачується щороку, визначається як сума кредиту, поділена на період його надання. Розрахунок виплат основної суми та процентів за кредит узагальнимо в табл. 3.

Таблиця 3 - Розрахунок виплат по кредиту з розстрочкою платежів, тис, грн.

Показники	Роки реалізації проекту
	1	2	3	4	5	6	7
Загальна сума виплат, в тому числі	748488,04	748488,04	748488,04	748488,04	748488,04	748488,04	748488,04
виплата основної суми	208888,04	250665,65	300798,78	360958,53	433150,24	519780,29	623736,35
виплата відсотків за кредит	539600,00	497822,39	447689,26	387529,51	315337,80	228707,75	124751,69

Розрахунок собівартості виробництва поліетилену за економічними елементами представимо в табл.3.

Таблиця 4 - Витрати на виробництво поліетилену підприємством "Оріана", тис. грн.

Економічні елементи витрат	Роки реалізації проекту
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й
Матеріальні виграти за вирахуванням вартості поворотних відходів	5100000	5100000	5100000	5100000	5100000	5100000	5100000
Витрати на оплату праці	510000	510000	510000	510000	510000	510000	510000
Відрахування на соціальні заходи	185130	185130	185130	185130	185130	185130	185130
Амортизація основних фондів та нематеріальних активів	306710	306710	306710	306710	306710	306710	306710
Інші витрати (витрати на збут продукції, страхування майна, сплата відсотків за кредит тощо)	846310,00	804532,39	754399,26	694239,51	622047,80	535417,75	431461,69
Всього	6948150	6906372	6856239	6796079,506	6723888	6637257,751	6533301,694

Використовуючи вихідні дані, а також результати проведених вище

розрахунків, можна визначити грошові потоки від реалізації бізнес-проекту по виробництву поліетилену. Такі грошові потоки складаються з чистого прибутку та амортизаційних відрахувань. При розрахунку грошових потоків ПДВ приймається на рівні 16,67% від ціни, а ставка оподаткування - на рівні 21%. Результати розрахунку грошових потоків узагальнимо в табл. 5.

Таблиця 5 - Грошові потоки від реалізації бізнес-проекту по виробництву поліетилену, тис. грн.

Показники	Роки реалізації проекту
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й
Доход від реалізації продукції (з ПДВ)	10200000	10200000	10200000	10200000	10200000	10200000	10200000
Податок на додану вартість	1700340	1700340	1700340	1700340	1700340	1700340	1700340
Витрати на виробництво продукції	6948150,00	6906372,39	6856239,26	6796079,51	6723887,80	6637257,75	6533301,69
Прибуток від реалізації продукції	1551510,00	1593287,61	1643420,74	1703580,49	1775772,20	1862402,25	1966358,31
Податок на прибуток (21%)	325817,1	334590,3977	345118,355	357751,9037	372912,1621	391104,4722	412935,2444
Чистий прибуток	1225692,90	1258697,21	1298302,38	1345828,59	1402860,04	1471297,78	1553423,06
Амортизаційні відрахування	306,71	306,71	294,30	294,30	294,30	294,30	294,30
Грошові потоки	1225999,61	1259003,92	1298596,68	1346122,89	1403154,33	1471592,07	1553717,36

Для розрахунку теперішньої вартості грошових потоків від реалізації бізнес-проекту необхідно визначити ставку дисконтування. Таку ставку доцільно приймати на рівні середньозваженої вартості капіталу. Середньозважена вартість капіталу (СВК) визначається за формулою:

де qi - частка і-го виду капіталу в загальній структурі джерел фінансування проекту, частка від одиниці;

Wi- вартість і-го виду капіталу, %;

n - кількість джерел фінансування бізнес-проекту, одиниць.

Розрахунок теперішньої вартості грошових потоків для всіх років реалізації проекту узагальнимо в табл.5.

Таблиця 6 - Теперішня вартість грошових потоків від реалізації бізнес-проекту

Показники	Роки реалізації проекту
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й
Грошові потоки	1225999,61	1259003,92	1298596,68	1346122,89	1403154,33	1471592,07	1553717,36
Ставка дисконту, %	0,191
Теперішня вартість грошових потоків	1029386,746	1259003,9	768668,3569	609316,99	511601,17	1259003,92	1298596,6
Теперішня вартість грошових потоків наростаючим підсумком	1029386,746	2288390,7	3057059,028	3666376,02	4177977,2	5436981,11	6735577,8
Баланс ГП на кін.пер	-2698000	-1668613	-409609	359059	968376	1479977	2738981	4037578

Для визначення ВНР використовується формула (3). Для цього спочатку необхідно визначити ставки дисконтування, при яких ЧТВ змінює своє значення із позитивного на негативне (d1 i d2), а також значення ЧТВ при цих ставках дисконтування.

Чиста теперішня вартість проекту :

ЧТВ=6735577,8-2698000=4037577,8грн

Термін окупності:

ТО=12*(2698000-(1029386+1259003))/768668=6,39

Індекс прибутковості:

ІП=6735577,8/2698000=2,49

Розрахуємо внутрішню норму рентабельності :

Якщо ставка дисконту становить 44 то ЧТВ = 21190

Якщо ставка дисконту становить 45 то ЧТВ = -30654

ВНР=0,44+((21190-(0,45-0,64))/(21190-(-30654))=44,41

Висновки

В цій роботі ми здійснили техніко-економічне обґрунтування доцільності реалізації інноваційного проекту в організації . З цією метою ми визначити основні показники економічної ефективності інноваційного проекту та прийняття рішень щодо доцільності капіталовкладень.

Оцінка економічної ефективності бізнес-проекту підприємства «Оріана» провели за допомогою методів, які враховують вартість грошей в часі. До таких методів відносять:

- чиста теперішня вартість грошових потоків (ЧТВ)

- внутрішня норма рентабельності (ВНР)

- термін окупності інвестицій (ТО)

- індекс прибутковості проекту ( ІП).

Отже, на основі розрахунків показників економічної ефективності , можна зробити висновок, що витрати грошей та часу в інноваційний проект є доцільними, оскільки термін окупності 3 роки і 6,39 місяць, підприємство «Оріана» окупить витрати понесені на здійснення даного виду діяльності.

Список використаної літератури

1. Василенко О.В Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: ЦУЛ, 2003. - 440 с.

2. Говоруха Ж.А. Питання розвитку інноваційної діяльності підприємств України // Актуальні проблеми економіки. - №8(74). - 2007. - С.107 - 114.

3. Гриньов Б.В., Бубенко П.Т., Гусєв В.А. Проблеми формування інноваційної системи в Україні // Економіка і прогнозування -2004, № 3, -с. 21-24.

4. Крылов Э.И., Власова В.М., Журавкова И.В. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 606 с.

5. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Статистичний збірник, К.: Державний комітет статистики України, 2004. - 360 с.

6. Федулова Л., Пашута М. Розвиток національної інноваційної системи України // Економіка України. -2005, № 4. -с.35-47.

7. Цигилик І.І, Кропельницька С.О., Мозіль О.І., Ткачук І.Г. Економіка і організація інноваційної діяльності: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2004. -128 с.

Размещено на Allbest.ru