Регулювання використання людських ресурсів Рівненської області

Загальна сума призначених субсидій за 2014р. становила 10783,5 тис.грн., з неї у міських поселеннях - 6749,5 тис.грн., у сільській місцевості - 4034 тис.грн. Середній розмір субсидії на одну сім'ю у грудні 2014р. становив 449 грн.

Сума нарахованих субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за 2014р. становила 42421,4 тис.грн. Перераховано організаціям, що надають населенню житлово-комунальні послуги, включаючи погашення заборгованості попередніх періодів, 39746,1 тис.грн. (93,6%).

Крім того, 8201 сім'ї (95,5% із числа тих, які звернулися) було призначено субсидії готівкою для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива на загальну суму 5598,7 тис.грн., з них у міських поселеннях - 533 сім'ям на суму 443,8 тис.грн., у сільській місцевості - 7668 сім'ям на суму 5154,9 тис.грн.

Середній розмір призначеної у грудні 2014р. субсидії цього виду на одну сім'ю становив 801 грн.

За 2014р. загальна сума субсидій готівкою, отриманих сім'ями для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, становила 5124 тис.грн.

За 2014р. населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги, включаючи погашення боргів попередніх періодів, 668,8 млн.грн. (96,6% нарахованих за цей період сум).

Заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг зменшилася у грудні 2014р. порівняно з листопадом 2014р. на 2,1% і на кінець грудня 2014р. становила 190,6 млн.грн., середній термін заборгованості за всі послуги склав 3,3 місяця.

У грудні 2014р. мали борг за 3 місяці та більше: за централізоване опалення та гаряче водопостачання - 62,3% власників особових рахунків, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - 27,2%, за газопостачання - 25,3%, за централізоване водопостачання та водовідведення - 13,9%, за вивезення побутових відходів - 13%.

2.3 Аналіз зайнятості населення Рівненської області

Аналіз стану ринку праці проводиться з метою виявлення характеру і тенденцій процесів, що відбуваються і своєчасного втручання при необхідності їх коригування. Основною базою такого аналізу є отримувана інформація Держкомстату України і перевірок суб'єктів господарювання державною службою зайнятості.

Аналіз стану ринку праці і зайнятості населення є невід'ємним і важливим елементом регулювання зайнятості.

Для детального аналізу зайнятості населення області спочатку проаналізуємо економічно активне населення.

Міжнародною організацією праці рекомендована система класифікації, відповідно з якою населення поділяється на економічно активне та економічно неактивне.

Економічно активне населення - це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельності безробітних, які на цей момент не мають роботи, але бажають її одержати.

З рис. 2.1 можна помітити що в області забезпечено позитивну динаміку розвитку економічно активного населення протягом 2010-2013 років. Якщо у 2010 році чисельність економічно активного населення становила 532,0 тис. осіб, то у 2013 році - 546,3 тис.осіб. Пропозиція робочої сили за цей період зросла на 2,7%.



Рис. 2.1 Економічна активність населення Рівненської області за 2010 - 2014 рр.

Соціально-економічна ситуація в країні, яка суттєво погіршилася, негативно вплинула на основні тенденції ринку праці як по Україні так і по Рівненській області.

Чисельність зайнятого населення у віці 15-70 років, у порівняні з 2013 роком зменшилась на 18,9 тис. осіб та становила 476,0 тис. осіб. Кількість зайнятих працездатного віку віку 429,8 тис. осіб, а за 2013 рік - 446,5 тис. осіб. (табл.. 2.5).

Таблиця 2.5

Чисельність зайнятого населення Рівненської області за 2010-2014 роки

	Зайняте населення
	у віці 15-70 років	працездатного віку
2010	471,2	426,3
2011	489,2	435,4
2012	492,5	442,1
2013	494,9	446,5
2014	476,0	429,8

Протягом 2010 - 2013 років було помітно зростання чисельності зайнятого населення в області, так у 2011 році чисельність зайнятих становила 489,2 тис. осіб, що на 18 тис. осіб більше ніж у 2010 році.

Рівень зайнятості населення знизився з 59,6% у 2013 році до 57,2% у 2014 році. Рівень зайнятості серед працездатних осіб становив 62,7%, у 2013 році - 59,9% (рис.2.2). Зниження рівня зайнятості відбулось в усіх регіонах.

Рисунок 2.2 Рівень зайнятості населення Рівненської області

2010- 2014 рр., %

Серед зайнятого населення області переважають чоловіки, так у 2013 році серед зайнятого населення області у віці 15-70 років - 253,1 тис. осіб чоловіків, жінок - 241,8 тис. осіб, що на 11,3 тис. осіб більше (табл..2.6).

За місцем проживанням більша кількість зайнятого населення припадає на сільське населення. Чисельність зайнятого населення працездатного віку у 2013 році становила 446,5 тис. осіб, з них 204,2 тис. осіб - міське населення, 242,3 тис. осіб сільське населення, що на 38,1 тис. осіб більше ніж міського.

Хоч і зайнятість сільського населення переважає зайнятість міського є певні недоліки, а саме: орієнтація великих господарств на експорт, збільшення обсягів вирощування швидкоокупних і менш трудомістких технічних культур (які виснажують землю), монополізація в регіонах заготівлі призводить не лише до зростання цін на продовольство й недостатнього забезпечення внутрішнього ринку певними продуктами харчування, а і до постійного вивільнення зайнятих у сільському господарстві громадян і зниження їхніх доходів [18].

Агрохолдинги активно скорочують чисельність найманих працівників (забезпечуючи зайнятість лише п'ятої частини працездатного сільського населення [19] і знижують витрати на оплату праці.

Таблиця 2.6

Зайняте населення Рівненської області за статтю та місцем проживання у 2013 році

	Зайняте населення
	у віці 15-70 років	працездатного віку
всього	494,0	446,5
Жінки	241,8	209,6
Чоловіки	253,1	236,9
Міське населення	216,6	204,2
Сільське населення	278,3	242,3

За видами економічної діяльності найбільша частка зайнятого населення області припадає на сферу торгівлі, ремонту автомобілів та предметів особистого вжитку, вона становить 27,7 %, найменша на сферу будівництва - 4,8% (рис.2.3).



Рисунок 2.3 Структура зайнятості населення Рівненської області за видами економічної діяльності, %

Одним із негативних явищ сучасного ринку праці є переміщення частини зайнятого населення з офіційного сектора економіки до неофіційного, тіньового. Існування зайнятості в офіційно незареєстрованому секторі економіки, що передбачає приховування від обліку та оподаткування результатів дозволеної законодавством діяльності, об'єктивно зумовлене можливістю отримувати більші прибутки, ніж в легальному секторі, а також для певної категорії населення є основним джерелом доходу. За даними Держкомстату України рівень участі зайнятого населення у неформальному секторі економіки в Рівненському регіоні складає 45,5%, та займає друге місце серед всіх регіонів країни (див. Додаток В).

Серед зайнятого населення у неформальному секторі економіки 64,7% припадає сферам сільського, лісового та рибного господарств, 12,1% займає будівництво, 12,5% займає сфера оптової та роздрібної торгівлі, ремонт автотранспортних засобів та тимчасове розміщування й організація харчування, 10,7% - інші види економічної діяльності (рис.2.4).



Рисунок 2.4 Зайнятість населення Рівненської області віком 15-70 років у неформальному секторі економіки за видами економічної діяльності

У Рівненській області порівнюючи з іншими регіонами держави низька концентрація зайнятого населення, вона становить 2,6 % до загальної чисельності по країні (рис.2.5).

Рисунок 2.5 Концентрація зайнятого населення за регіонами у 2014 році, (%)

Проте рівень зайнятості населення Рівненської області у 2014 році порівнюючи з іншими областями є високим, та становить 57,2 %, тоді як найнижчий в Луганській області - 52,0% (рис.2.6).

Рисунок 2.6 Рівень зайнятості населення за регіонами у 2014 році,(%)

У зв'язку зі складною економічною ситуацією в країні, безробітних у нашій державі та й Рівненській області зокрема побільшало. Упродовж періоду проведення антитерористичної операції на сході України та анексії Криму сотні тисяч людей вимушено залишили місця свого проживання. Серед них як працездатні особи, так і діти, інваліди, особи похилого віку, тобто особливо вразливі категорії людей. Частина з них зупинилася в Рівному. До Рівненського обласного центру зайнятості звернулося 850 переселенців із Криму та Сходу, майже 300 з них працевлаштовані.

Не менш гострою є проблема зайнятості демобілізованих військовослужбовців, які більше року захищали нашу країну в зоні проведення антитерористичної операції. Станом на 2015 рік на обліку в службі зайнятості перебував 231 демобілізований військовослужбовець, в тому числі 171 учасник АТО. Працевлаштовані 14 демобілізованих, з них 8 - учасники АТО.

Відповідно до прогнозних даних майже 1500 демобілізованих повернеться із військової служби до постійного місця проживання на Рівненщину. Але ситуація на ринку праці області є дуже складною, адже на одне вільне робоче місце претендує 12 осіб, а в сільській місцевості цей показник інколи сягає понад 80 осіб.

Висновки до розділу 2

Проаналізувавши демографічні показники області, помітна позитивна демографічна ситуація в області, чисельність населення протягом з кожним роком зростає, так у 2014 вона становила 1161,2 що на 2,4 тис. осіб більше ніж у 2013році.

Кількість народжених осіб кожного року перевищує кількість померлих, спостерігається природний приріст населення, так у 2014 році він становив 2455 осіб. Негативним є те, що майже при однаковій чисельності народжених протягом усіх років спостерігається спад природного приросту населення.

Збільшення чисельності населення області відбулося за рахунок природного приросту (на 2440 осіб), водночас зафіксовано міграційне скорочення (на 84 особи).

Тенденція 2010-2013 років свідчила про стабілізацію в демографічній сфері (зокрема зростанням чисельності населення, покращенням міграційного балансу), а також збільшенням зайнятих економічною діяльністю, зменшенням кількості безробітних та зростанням економічної активності населення в регіоні. Проте соціально економічна ситуація 2014 року в Україні значно вплинула на стан ринку праці держави і області зокрема. З 2013 року помітне зменшення чисельності зайнятого населення

Кількість народжених осіб кожного року перевищує кількість померлих, спостерігається природний приріст населення, так у 2014 році він становив 2455 осіб. Негативним є те, що майже при однаковій чисельності народжених протягом усіх років спостерігається спад природного приросту населення.

Збільшення чисельності населення області відбулося за рахунок природного приросту (на 2440 осіб), водночас зафіксовано міграційне скорочення (на 84 особи).

Соціально-економічна ситуація в країні, яка суттєво погіршилася, негативно вплинула на тенденції ринку праці як по Україні так і по Рівненській області.

Чисельність зайнятого населення у віці 15-70 років, у порівняні з 2013 роком зменшилась на 18,9 тис. осіб та становила 476,0 тис. осіб. Кількість зайнятих працездатного віку віку 429,8 тис. осіб, а за 2013 рік - 446,5 тис. осіб.

Рівень зайнятості населення знизився з 59,6% у 2013 році до 57,2% у 2014 році. Рівень зайнятості серед працездатних осіб становив 62,7%, у 2013 році - 59,9%. Зниження рівня зайнятості відбулось в усіх регіонах.

Серед зайнятого населення області переважають чоловіки, так у 2013 році серед зайнятого населення області у віці 15-70 років - 253,1 тис. осіб чоловіків, жінок - 241,8 тис. осіб, що на 11,3 тис. осіб більше.

За місцем проживанням більша кількість зайнятого населення припадає на сільське населення. Чисельність зайнятого населення працездатного віку у 2013 році становила 446,5 тис. осіб, з них 204,2 тис. осіб - міське населення, 242,3 тис. осіб сільське населення, що на 38,1 тис. осіб більше ніж міського.

За видами економічної діяльності найбільша частка зайнятого населення області припадає на сферу торгівлі, ремонту автомобілів та предметів особистого вжитку, вона становить 27,7 %, найменша на сферу будівництва - 4,8%.

Одним із негативних явищ сучасного ринку праці є переміщення частини зайнятого населення з офіційного сектора економіки до неофіційного, тіньового.

Серед зайнятого населення у неформальному секторі економіки 64,7% припадає сферам сільського, лісового та рибного господарств, 12,1% займає будівництво, 12,5% займає сфера оптової та роздрібної торгівлі, ремонт автотранспортних засобів та тимчасове розміщування й організація харчування, 10,7% - інші види економічної діяльності.

Розділ 3. Прогнозування використання людських ресурсів

Важливою рисою сучасної економічної системи є активний вплив держави на розвиток економіки. Для виконання функцій державного регулювання економічними процесами доцільним є прогнозування тенденцій розвитку багатьох економічних явищ, в тому числі і зайнятості населення. З метою попередження (запобігання) та розв'язання складних проблем необхідним є прогнозування тенденцій зайнятості на всіх рівнях управління.

Під прогнозом розуміють науково обгрунтоване судження про можливий стан суб'єкта у майбутньому. Процес розробки прогнозів називається прогнозуванням. Прогнозування - це складання прогнозу розвитку, становлення та проектування змін у певній сфері на основі вивчення відповідних даних.

У системі базових соціально - економічних прогнозів розвитку держави особливе значення мають показники зайнятості населення. Це зумовлене стійкою залежністю між динамікою зайнятості населення та параметрами розвитку економіки.

Прогнозування зайнятості населення представляє собою науково обгрунтоване передбачення змін чисельності, рівня, структури та інших показників зайнятості населення на відповідному рівні та на визначений період [33].

Основна ціль прогнозування зайнятості населення полягає в:

· науковому аналізі тенденцій зайнятості населення;

· варіантному передбаченні майбутнього розвитку ринку праці, що враховує як встановлені тенденції, так і поставлені цілі;

· обгрунтування напрямків розвитку сфери зайнятості для прийняття управлінських рішень.

Для прогнозу зайнятості населення Рівненської області використаємо метод екстраполяції на основі середньорічного абсолютного приросту, прогнозування здійснюється за формулою:

Чпр = УО + АПср* Т , де

Чпр - прогнозована (екстрапольована) чисельність,

ЧО - звітна (останній ) чисельність динамічного ряду,

АПср- середній абсолютний приріст, Т - кількість річних приростів

Даний метод передбачає вивчення статистичних тенденцій, змін тих чи інших кількісних характеристик сфери зайнятості населення у минулому.

Ступінь достовірності такого роду прогнозів у значній мірі аргументується вибором меж екстраполяції.

Для прогнозу використаємо дані наведені в табл.. 3.1.

Таблиця 3.1

Основні показники ринку праці Рівненської області 2010-2014 рр.

(тис.осіб)

	2010	2011	2012	2013	2014
Економічно активне населення	487,1	492,2	495,4	497,9	486,5
Приріст ЕАН	Х	+5,1	+3,2	+2,5	-11,4
Зайняте населення	426,3	435,4	442,1	446,5	429,8
Безробітне населення	60,8	56,8	53,3	51,4	56,7
Приріст безробіт.	Х	-4	-3,5	-1,9	+5,3
Середньомісячна заробітна плата	1959,76	2211,00	2575,48	2844,21	3033,26
Приріст сер. з.п.	Х	+251,24	+364,48	+268,73	+189,05

Спочатку розрахуємо середньорічний абсолютний приріст економічно активного населення: АПсрЕАН = (5,1+3,2+2,5-11,4)/4=-0,15 тис. ос.

Таким же чином розраховуємо середньорічний абсолютний приріст безробітного населення: АПсрб=(-4-3,5-1,9+5,3)/4=-1,03тис.ос.

Використовуючи метод екстраполяції розрахуємо прогнозовану чисельність економічно активного населення на 2015 та 2016 роки:

Чпр2015 = УО + АПср* Т = 486,5 + (-0,15 * 1 )= 486,35 тис.ос.

Чпр2016 = УО + АПср* Т = 486,5 + (-0,15 * 2) = 485,3 тис.ос.

Таким же чином розрахована чисельність безробітного населення див. табл.3.2.

Знайдемо прогнозовану чисельність зайнятих на 2015 рік:

Чпр.з.2015 = Чпреан-Чпрб =486,35-55,67 = 430,68 тис.ос.

Табоиця 3.2

Прогнозовані показники ринку праці Рівненської області

	2015(прогноз.)	2016(прогноз.)
Економічно активне населення у тому числі:	486,35	486,2
- зайняте населення	430,68	431,56
- безробітне населення	55,67	54,64
Середньомісячна заробітна плата	3301,64	3570,02

З прогнозу видно, що при зменшенні чисельності економічно активного населення спостерігається позитивна тенденція збільшення чисельності зайнятого населення у прогнозованому періоді. За методом екстраполяції прогнозована чисельність зайнятого населення області у 2015 році очікується 430,68 тис.осіб, у 2016 - 431,56 тис.осіб.

Стратегія передбачає розширення кількості зайнятих людських ресурсів, відповідно це призведе до збільшення пририросту регіонального валового продукту, фонду заробітної плати, надходжень до Пенсійного фонду у формі сплати єдиного соціального внеску, доходної частини бюджетів (в частині сплати податку з доходів фізичних осіб, податку на прибуток тощо).

Розділ 4. Рекомендації щодо ефективного управління людськими ресурсами

Для удосконалення ефективного управління людськими ресурсами необхідно:

Таблиця 4.1

Програма пропонованих заходів

№	Назва заходу (рекомендації)	Обсяг та джерела фінансових ресурсів	Відповідальні за виконання	Терміни виконання
1	2	3	4	5
1	Забезпечити проведення марафонів професій, днів кар'єри, конкурсів знавців професій, Ярмарок професій та освітніх програм для молоді, виїзних акцій Мобільного центру професійної орієнтації, систематичне відвідування загальноосвітніх шкіл, в ході яких інформувати населення, у тому числі випускників загальноосвітніх навчальних закладів, про стан та перспективи розвитку ринку праці, дефіцитні та надлишкові професії на ньому, перспективи працевлаштування випускників навчальних закладів за окремими професіями.	Кошти державного бюджету, кошти місцевого бюджету	Виконавчі органи міської ради, міський центр зайнятості, навчальні заклади, роботодавці, громадські організації	Протягом 2015-2017 років
2	Продовжити роботу із запровадження форм професійного навчання безробітних, зокрема навчання за індивідуальними планами та програмами, стажування на робочих місцях, курси цільового призначення. Складати перелік професій із зазначенням конкретних вимог, які користуватимуться найбільшим попитом у довгостроковій перспективі.	Кошти державного бюджету, кошти місцевого бюджету	Міський центр зайнятості, навчальні заклади, роботодавці	Протягом 2015-2017 років
3	Сприяти реалізації проектів молодіжних громадських організацій спрямованих на проведення профорієнтаційних заходів у навчальних закладах міста	Кошти державного бюджету, кошти місцевого бюджету	Управління у справах сім'ї, молоді та спорту за участю міських молодіжних громадських організацій	Протягом 2015-2017 років
4	З метою легалізації зайнятості здійснювати широку інформаційно-роз'яснювальну роботу у засобах масової інформації щодо переваг легальної продуктивної зайнятості та соціальної незахищеності працівників - нелегалів.	Кошти державного бюджету, кошти місцевого бюджету	Міський центр зайнятості, роботодавці, соціальні партнери	Протягом 2015-2017 років
5	Проводити інформаційні семінари для роботодавців, ярмарки вакансій та міні-ярмарки за участю безробітних, роботодавців та соціальних партнерів.	Кошти державного бюджету, кошти місцевого бюджету	Міський центр зайнятості, роботодавці, соціальні партнери	Протягом 2015-2017 років
6	Здійснювати широку інформаційно-роз'яснювальну роботу щодо можливості організації підприємницької діяльності із залученням органів місцевого самоврядування, податкової інспекції, пенсійного фонду та інших представників державних установ.	Кошти державного бюджету, кошти місцевого бюджету	Виконавчі органи міської ради, міський центр зайнятості, податкова інспекція, пенсійний фонд, управління юстиції, тощо	Протягом 2015-2017 років
7	Організація оплачуваних громадських робіт з метою трудової адаптації та покращення матеріального становища безробітних	Кошти державного бюджету, кошти місцевого бюджету	Міський центр зайнятості, роботодавці	Протягом 2015-2017 років
8	Здійснювати моніторинг створення нових робочих місць	Кошти державного бюджету, кошти місцевого бюджету	Управління праці та соціального захисту населення	Протягом 2015-2017 років
9	Сприяти розміщенню в засобах масової інформації та на сайтах (управління, виконавчого комітету Рівненської міської ради та молодіжному) матеріалів з питань працевлаштування та профорієнтації.	Кошти державного бюджету, кошти місцевого бюджету	Управління у справах сім'ї, молоді та спорту за участю міських молодіжних громадських організацій	Протягом 2015-2017 років
10	Відстежувати процеси вивільнення та проводити інформаційно-роз'яснювальну роботу на підприємствах, в організаціях та установах з метою запобігання масовим звільненням працівників та попередження безробіття.	Кошти державного бюджету, кошти місцевого бюджету	Міський центр зайнятості, роботодавці	Протягом 2015-2017 років
11	Сприяти погашенню заборгованості із виплати заробітної плати на підприємствах, в установах та організаціях міста Рівного.	Кошти державного бюджету, кошти місцевого бюджету	Міська тимчасова комісія з питань погашення заборгованості із з. п., управління праці та соціального захисту населення	Протягом 2015-2017 років
12	Організовувати професійне навчання безробітних за конкретними замовленнями роботодавців як в навчальних закладах, так і безпосередньо на виробництві. Оперативно реагувати на запити роботодавців з питань підготовки кваліфікованих робітників та спеціалістів.	Кошти державного бюджету, кошти місцевого бюджету	Міський центр зайнятості	Протягом 2015-2017 років
13	Проводити роботу з роботодавцями щодо забезпечення бронювання якісних робочих місць для працевлаштування громадян, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці.	Кошти державного бюджету, кошти місцевого бюджету	Виконавчі органи міської ради, міський центр зайнятості	Протягом 2015-2017 років
14	Активізувати роботу інформаційного центру надання соціальних послуг особам з обмеженням фізичних можливостей, надавати профорієнтаційні послуги.	Кошти державного бюджету, кошти місцевого бюджету	Міський центр зайнятості	Протягом 2015-2017 років
15	Активізувати співпрацю центру зайнятості із засобами масової інформації щодо систематичного інформування населення про послуги державної служби зайнятості та соціальний захист на випадок безробіття	Кошти державного бюджету, кошти місцевого бюджету	Засоби масової інформації, міський центр зайнятості	Протягом 2015-2017 років

Необхідною умовою для впровадження пропонованої програми заходів є обґрунтування її соціально-економічної ефективності (табл.4.2)

Таблиця 4.2

Обґрунтування соціально-економічної ефективності пропонованих заходів

Назва пропонованого заходу	Ефект
	економічний	соціальний
Всі запропоновані заходи	В результаті очікується збільшення кількості зайнятого населення, що призведе до до збільшення пририросту регіонального валового продукту, фонду заробітної плати, надходжень до Пенсійного фонду у формі сплати єдиного соціального внеску, доходної частини бюджетів (в частині сплати податку з доходів фізичних осіб, податку на прибуток тощо), зменшення безробіття що призведе до зменшення виплат суми допомоги по безробіттю.	Зменшення рівня безробіття, підвищення рівня життя, соціальна захищеність працюючого населення, самовираження і самоствердження через суспільно-корисну працю, а також ступінь задоволення в доходах своїх потреб при певному рівні соціально-економічного розвитку суспільства, розвиток суспільства, задоволенні матеріальних і духовних потреб .

Загальні висновки

Отже зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Зайнятість населення - найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. Зайнятість об'єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв'язків.

Рівненщина відноситься до областей України, що має надлишок трудових ресурсів. При цьому, хоча система освіти і зазнала змін за роки незалежності України, однак ці зміни не забезпечили повну відповідність навчальних програм потребам регіонального ринку праці.

Сучасні виробничі процеси часто змінюються, що потребує від працівників, окрім спеціалізації, ще й здатності пристосовуватися до сучасного управління, а також безперервного навчання і підвищення кваліфікації. Така ситуація вимагає творчого переосмислення можливостей установ ринку праці і структур організаційного забезпечення для оперативного реагування на ці можливості. Визначальним чинником для корегування системи підготовки кадрів повинні бути інтереси роботодавців регіону. Тому необхідним є, з одного боку, забезпечення системного моніторингу кадрових потреб роботодавців регіону, з другого боку - корегування структури професійної підготовки у відповідності із виявленими потребами, а також допомога молоді у питаннях вироблення ефективної поведінки не тільки на регіональному, але й на національному та глобальному ринках праці.

Низький рівень трудових доходів та їх невиправдана диференціація неминуче призводять до кризи мотивації трудової діяльності, наслідком якої стає низька трудова активність, неповне використання трудового потенціалу, зниження ролі праці та її повне чи часткове виключення з основних життєвих цінностей.

Структура зайнятості населення повинна бути продуктивною, раціональною, ефективною та завжди вдосконалюватися, залежно від того, які конкретно структурні зміни можуть максимізувати соціально-економічний добробут населення регіону.

В області існують величезні можливості для підвищення рівня зайнятості - розвиток приватного підприємництва, малого бізнесу, сфери послуг, фермерства, всієї ринкової інфраструктури.

З метою вдосконалення структури зайнятості необхідно вирішити такі завдання: боротьба з молодіжним безробіттям; подолання регіональної диференціації в рівнях зайнятості; допомога безробітним, що не мали роботи протягом тривалого періоду часу.

Основні шляхи вирішення проблем низької зайнятості мають охоплювати низку заходів, зокрема: приведення законодавства у відповідність до міжнародних норм і принципів; запровадження механізмів захисту внутрішнього ринку праці; реалізацію регіональної програми зайнятості; сприяння стабільній діяльності стратегічно важливих підприємств; зниження податків для підприємств за умови збереження робочих місць (для компенсування витрат на прийом нових працівників); забезпечення збереження ефективно функціонуючих робочих місць та створення нових; створення сприятливих умов для розвитку малого бізнесу та підприємницької діяльності безробітних; надання державою пільгових кредитів для виплати зарплати додатково зайнятим на виробництві, які за розміром будуть дорівнювати зарплаті; легалізацію тіньової зайнятості.

Список використаних джерел

1. Управління трудовими ресурсами : Навч. посіб. для студ. / Г. В. Осовська, О. В. Крушельницька; Наук.-метод. центр вищ. освіти. - Житомир, 2000. - 303 c.;

2. Конституція України:чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 1 вересня 2013 р. (офіц. текст).- Київ:Вид. дім "ПАЛИВОДА А. В.", 2013;

3. Ринок праці: Навч. посібник. /Безтелесна Л.І., Юрчик Г.М .- Рівне: НУВГП, 2012. - 270 с.;

4. Закону України "Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 14, ст. 170;

5. Ринок праці: Навч. посібник./ Петюх В.М. -- К.: КНЕУ, 1999. -- 288 с.;

6. Рынок труда: [Учебник]. / [ред. В.С. Буланов] - М.: Екзамен, 2000. - с.448;

7. О содержании понятий «трудовые ресурсы» и «рабочая сила» /Вопросы экономики / Рофе А. - 1995. - №5. - с. 9-16.

8. Кодекс законів про працю україни з постатейними матеріалами (за станом законодавства та постанов Пленуму верховного суду України на 1 серпня 2000р.)/ Відп. ред. Товстенко О.П. - Юрінком Інтер, 2000р.

9. Електронний ресурс: Державне регулювання зайнятості населення в Україні, [Ел. ресурс]. - Режим доступу: http://www.bestreferat.ru/referat-212076.html.

10. Основи економічної теорії Підручник/За науковою ред. проф. Федорченка В. Г , Ніколенко ЮМ., Діденко О.М., Денисенко М.П., Ружинський М.М.- К.: Алерта, 2005р.

11. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посіб. / М. Б. Махсма. - К. : Атіка, 2005. - 304 с.

12. Проблема неформальної зайнятості в Україні / Держава та регіони / Большая О. В. - 2007. - №1. - С 45-49.

13. Ринок праці і зайнятість /Під ред. М.І.Долішного, Златопольський О.Ф. - Львів: ІРД НАН України, 2000. - 268с.

14. Зайнятість населення України: зміни і тенденції / Г.І. Чепурко. - К.: Інститут соціології НАНУ, 2007. - 11 с.

15. Офіційний сайт Головного управління статистики у Рівненській області. - Режим доступу: http://www.rv.ukrstat.gov.ua/ .

16. Офіційний сайт Державної служби зайнятості України. - Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/control/uk/index .

17. Офіційний сайт Рівненської міської ради та її виконавчого комітету. Управління праці та соціального захисту населення. - Режим доступу: http://www.mlsp.gov.ua/control/uk/index .

18. Пояснювальна записка до проекту Постанови Верховної Ради України «Про Концепцію реформування земельних відносин»

19. Згортання працевитратних напрямків рослинництва (льонарство, хмелярство та ін.) призвели до суттєвого скорочення найманої праці у рослинництві. Скорочується і кількість підприємств найменш прибуткового тваринництва, яке водночас є найбільш працемісткою галуззю АПК.

20. Соціально-економічна статистика / Рощик І.А.: Навч. посібник. - Рівне: НУВГП, 2010. - 338 с.

21. Неформальна зайнятість населення України в сучасних умовах/ І.В. Ангелко // Український соціум. - 2010. - №3. - С.124-132.

22. Неформальний сектор економіки: підходи до визначення поняття / Л. Ткаченко // Економіка України. - 1999. - №4. - С.33-39.

23. Питання оптимізації регулювання зайнятості в умовах відкритої економіки України / Н. В. Руденко // Зовнішня торгівля: право та економіка. -- 2007. -- №6.--С. 120--127.

24. Зайнятість населення в системі соціально-економічних показників / Т. М. Кіліна // Економіка та держава. -- 2008. -- № 8. -- С. 106--108.

25. Розробка стратегії зайнятості населення України (на прикладі Львівської області) / О. І. Іляш // Вісн. Донецьк, нац. ун-ту. -- Сер. В : Економіка і право. -- 2003. -- Вип. 1. -- С. 41--50.

26. Економіка праці та соціально-трудові відносини : навч. посіб. / Н. І. Єсінова. -- К.: Кондор, 2004. -- 432 с.

27. Трудова зайнятість -- важлива складова соціальної політики / І. Гнибіденко // Праця і зарплата. -- 2007. -- № 47. -- 19 груд.

28. Основи економіки праці : навч. посіб. / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова. -- 3-тє вид. -- К. : Знання-Прес, 2002.-- 387 с.

29. Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2003. - № 3. - С. 181-186.

30. Стратегія регулювання зайнятості населення України. Теорія і практика / А.Є. Ачкасов. - Житомир : Житомир, 2002. - 362 с.

31. Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації: [монографія/за ред. Д.Г. Лук'яненка]. - К: КНЕУ, 2001. - 538с.

32. Регіональні ринки праці: аналіз та прогноз/ Під ред. М.І. Долішнього. - Львів: ДПА Друк, 2000. -264с.

33. Безтелесна Л.І., Юрчик Г.М. Державне регулювання зайнятості : [підручник] - Рівне: Національний університет водного господарства та природокористування, 2006. 210 с.

Додаток А

Класифікація категорій зайнятого населення

Додаток Б

Середньомісячна номінальна заробітна плата за видами економічної діяльності у 2014 році

Вид діяльності
Усього	3033
Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство	2658
Промисловість	4369
Добувна промисловість і розроблення кар'єрів	4219
Переробна промисловість	2988
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	7343
Водопостачання; каналізація, поводження з відходами	2716
Будівництво	3333
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів	2174
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність	3080
Тимчасове розміщування й організація харчування	1510
Інформація та телекомунікації	2832
Фінансова та страхова діяльність	4254
Операції з нерухомим майном	2278
Професійна, наукова та технічна діяльність	2352
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування	2035
Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування	3312
Освіта	2618
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги	2258
Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок	2502
Надання інших видів послуг	2255

Додаток В

Рівень участі зайнятого населення у неформальному секторі економіки за регіонами

Размещено на Allbest.ru