Схема автоматичного управління автомата для наповнення оболонки фаршем марки В6-ФБС

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

Розробка схеми автоматичного управління автоматизації бункера активного вентилювання зерна.

Дзівіцький Олександр Геннадійович - Мелітополь, ВСП «МК ТДАТУ», 2015.

Курсовий проект: пояснювальна записка ? 33 аркушів, 6 розділи, 1 таблиця, 1 рисунок, використане 17 джерел літератури, графічна частина проекту - 1 аркуш формату А1.

Мета: Навчитися розробляти схеми автоматичного управління, підбирати до неї апарати управління та захисту.

У курсовому проекті приведено опис технологічного процесу, складено вимоги до схеми автоматичного управління автоматизації бункера активного вентилювання зерна. Розроблена схема автоматичного управління, виконані необхідні розрахунки та вибрані електродвигун, пускозахисна апаратура і інші засоби автоматизації. Виконаний розрахунок надійності схеми автоматичного управління. Приведені заходи з монтажу електрообладнання.

Розглянуті питання з техніки безпеки при роботі з електрообладнанням.



ЗМІСТ

Вступ

1. Опис технологічного процесу

2. Опис схеми електричної принципової

3. Розрахункова частина

3.1 Вибір двигуна

3.2 Вибір автоматичного вимикача

3.3 Вибір електромагнітного пускача

3.5 Вибір трансформатора напруги

3.6 Вибір резистора до сигнальної лампи

3.7 Розрахунок надійності схеми автоматичного управління

4. Монтаж електрообладнання

5. Техніка безпеки при експлуатації електрообладнання

Заключна частина

Список літератури



ВСТУП

Активне вентилювання зерна застосовують для сушіння насіннєвого зерна, для тимчасової консервації зерна охолодженням та аерації насіння при тривалому зберіганні.

Активне вентилювання - це різновид конвективного способу сушіння продукту. Особливість такого способу полягає в досить низьких температурах агенту сушіння, що не призводить до теплового травмування зерна. При цьому нерухомий достатньо товстий шар зерна продувається потоком повітря, який поглинає вологу із зерна доти, поки не настане гігроскопічна рівновага зерна та повітря. Наприклад, при температурі 200С для вологості зерна 14% відповідає відносна вологість повітря 65%.

Обладнання для активного вентилювання зерна може функціонувати залежно від ефективності процесу сушіння трьома різними способами.

Перший спосіб полягає в продуванні звичайного повітря навколишнього середовища через шар зерна. У цьому випадку тривалість сушіння значно збільшується. Відомо, що зберігання вологого зерна досить обмежене. Наприклад, при зберіганні зерна вологістю понад 18% протягом 6…8 діб починається його псування. Ось чому такий спосіб функціонування обладнання для активного вентилювання зерна не знаходить широкого застосування.

Другий спосіб полягає у використанні устаткування для вентилювання зерна як сушарок періодичної дії. Агент сушіння попередньо підігрівається до 45…50С. У цьому випадку відносна вологість повітря, що продувається становить 15…30%, що відповідає 5…8% зрівноваженої вологості зерна. Так при висушуванні зерна початковою вологістю 25% нерівномірність вологості становить 12%, а прошарки зерна, що прилягає до внутрішнього циліндра, висушується до вологості 3…4%. Тому для підвищення рівномірності сушіння зерна його необхідно перемішувати під час сушіння. Це здійснюється шляхом пересипання зерна з одного бункера в інший один два рази за період сушіння залежно від початкової вологості зерна.

Найдоцільнішим способом сушіння зерна активним вентилюванням є третій спосіб, який передбачає продувати шар зерна повітрям з відносною вологістю, яка відповідає або трохи нижча за зрівноважену вологість зерна. Відомо, що нагрівання повітря на 1оС знижує його відносну вологість приблизно на 5%, то достатньо нагріти повітря навіть вологістю 100% на 7оС, щоб вологість агрегатна сушіння становить 65%. При такому способі функціонування обладнання для активного вентилювання зерна нерівність сушіння майже відсутня, а тривалість сушіння не досягає допустимих строків зберігання вологого зерна. Така схема реалізована у вітчизняному устаткуванні для активного вентилювання зерна бункерами БВ - 6, БВ - 12,5, БВ - 25, БВ - 50 та бункерами К - 878 фірми "Пектус" (НДР). Бункер активного вентилювання зерна типу БВ - 25 має вмістимість по насіневій пшениці 25 тонн. Встановлена потужність електроспоживачів бункера БВ - 25 становить 41,5 кВт, в тому числі підігрівників повітря 36 кВт при подачі повітря 5600м/год.



1. ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

Активне вентилювання зерна застосовують для сушіння' насіннєвого зерна, для тимчасової консервації зерна охо­лодженням та аерації насіння при тривалому зберіганні. Бункер для активного вентилювання має зов­нішній і внутрішній циліндри з перфораціями. Простір між циліндрами заповнюється зерновою масою. У внутрішній циліндр вентилятором подається агент сушіння, який про­ходить через теплообмінник. Для створення підпору у вну­трішньому циліндрі розташований поршень, який встанов­люється відповідно до рівня зерна в бункері. Така схема реалізована у вітчизняному устаткуванні для активного вентилювання БВ-25, БА-40 та бункерах фірми «Пектус».

Активне вентилювання -- це різновид конвективного способу сушіння. Особливість такого способу полягає в досить низьких температурах агенту сушіння, що не призводить до теплового травмування зерна.



2. ОПИС РОБОТИ СХЕМИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ПРИНЦИПОВОЇ

Розглянемо технологічну схему проведення активного вентилювання зерна бункером БВ-25. Робота здійснюється слідуючим чином. Норія 1 (рис.4.9.) завантажує зерно у бункер 2, який має циліндричну форму і виконаний із штампованих перфорованих секцій. Зерно засипається між внутрішнім і зовнішнім циліндрами, де здійснюється вертикальне і горизонтальне (радіальне) повітророзподілення. В центрі бункера встановлена перфорована повітророзподільча труба 3, в середині якої переміщується поршень - заслінка 4. Розвантажується бункер самопливом через люк 5. Вентилятор 6 проганяє повітря через електрокалорифер 7 і подає його в масу зерна. Повітря пронизує шар зерна від внутрішнього циліндра до зовнішнього і відбирає надлишкову вологість. Електрокалорифер 7 вмикається в роботу при вологості зовнішнього повітря більше 65% і підігріває повітря лише на 5…6 оС.

Схема живлення і захисту електроспоживачів бункера активного вентилювання зерна зображена на рисунку 4.10.

Живиться система активного вентилювання зерна бункера БВ - 25 від стандартного джерела живлення змінного струму частотою 50 Гц на напругу 0,4 кВ по чотирьохпровідній системі. В якості ввідного апарата використовується роз'єднувач QS типу Р16-3СВ2000У3, який призначений для створення видимого розриву в електричному колі при обслуговуванні установки.

Для захисту електродвигунів від коротких замикань ми використовується автоматичні вимикачі QF1…QF3 типу ВА51Г25 із комбінованими розчіплювачами. Для захисту нагрівної системи ЕК від коротких замикань автоматичний вимикач QF4 типу ВА51-31 із електромагнітними розчіплювачами. Для захисту кола керування від коротких замикань автоматичний вимикач SF типу ВА51 - 10. Для дистанційного керування електроспоживачами установки та захисту від надмірного зниження напруги джерела живлення використовуються електромагнітні пускачі КМ1…КМ5 типу ПМЛ.

3. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

3.1 Вибір електродвигуна

Згідно з даними нашої робочої машини вибираємо електродвигун.

- тип вентилятора: В-06-300-5А

- номінальна потужність - Р_н =3кВт

- номінальний струм - I_н = 6.7А

- номінальна частота обертання - n_н = 1410 об/хв

- коефіцієнт корисної дії - з=72%

- коефіцієнт потужності - соs? =0,83

- кратність пускового моменту - К_пуск ( М_пуск/М_ном) =2,0

- кратність пускового струму - К_і =7,0

- кратність максимального моменту - К_макс (М_макс/М_ном) = 2,2

- момент інерції ротора - Ј = 8,7· 10^-3кг·м²

- маса -m =23кг

Вентилятор В-06-300-5А

Застосовуються в системах кондиціонування, вентиляції та повітряного опалення виробничих, громадських і житлових будівель, а також для інших санітарно-технічних і виробничих цілей.

Вентилятори осьові В-06-300-4, В-06-300-5, В-06-300-6,3, В-06-300 8 В-06-300-10, В-06-300-12, 5 загальнопромислового виконання призначені для переміщення повітря і інших газових сумішей, агресивність яких по відношенню до вуглецевої сталі звичайної якості не вище агресивності повітря з температурою від -40 ° до + 40 ° С, не містять пилу і інших твердих домішок у кількості більше 10 мг / м3, а також липких речовин і волокнистих матеріалів. Вентилятори осьові з різнорідних металів В-06-300-5А, В-06-300-6,3А призначені для переміщення газопаровоздушних сумішей I, II А, IIВ категорій.

Вентилятори В-06-300 призначаються для експлуатації в макрокліматичних районах з помірним (У) і тропічним (Т) кліматом 2-ої категорії розміщення по ГОСТ 15150.

3.2 Вибір та перевірка автоматичного вимикача

Автоматичний вимикач призначений для пропуску струму в номінальному режимі і відключенні його при короткому замкненні, перевантаженні, для не частих вимикань та вимикань електричних кіл.

Вибір автоматичного вимикача виконують за такими умовами:

а) за типом або серією;

б) за номінальною напругою з умови:

,(6)

380 В. > 660 В.

де Uн.дв - номінальна напруга автоматичного вимикача, В;

Uм - номінальна напруга мережі, В;

в) за номінальним струмом з умови:

,(7)

25 А. > 6,7 А.

де Ін.ав - номінальний струм автоматичного вимикача, А;

г) за номінальним струмом теплового розчіплювача з умови:

,(8)

10 А. > 8,37 А.

де Ін.р - номінальний струм теплового розчіплювача, А;

1,25 - коефіцієнт який враховує роздріб за струмом спрацювання теплового розчіплювача;

д) за ступенем захисту від струму обслуговуючого персоналу та потрапляння під корпус сторонніх твердих тіл, потрапляння в нього води; за кліматичним виконанням і категорією розміщення.

Користуючись довідниковою літературою [Л - 3], [Л - 10], [Л - 11], вибираємо автоматичний вимикач:

- тип автоматичного вимикача ВА51Г25-340010Р20УХЛ3

- номінальна напруга - U_{ном.авт}, = 660В

- номінальний струм - І_{ном.авт}, = 25А

- номінальний струм розчіплювача теплового - І_.р.т,=10А

- струм спрацювання електромагнітного розчіплювача- І_спр.р.м =14I_.р.тА

Перевірку автоматичного вимикача виконують за такими умовами:

а) за умови не спрацювання автоматичного вимикача при запуску електродвигуна;

б) по номінальній в ПУЭ кратності тривалого допустимого струму дроту і струму розчиплювачів;

в) по чутливості автоматичного вимикача до однофазного струму коротко замкнення;

г) по максимальним вимикаючим здібностям автоматичного вимикача;

д) за селективністю спрацювання автоматичних вимикачів ввімкнених в одне коло.

За недостатністю необхідних вихідних даних використовується перевірка автоматичного вимикача тільки за умовою не спрацювання при запуску електродвигуна.

Перевірка на не спрацювання автоматичного вимикача при запуску електродвигуна за умовою:



Iвідс.р.м ? 1,5 Iп.дв, (9)

350 А. > 70,35 А.

де Iвідс.р.м - струм відсічки електромагнітного розчіплювача автоматичного вимикача;

1,5 - коефіцієнт, який враховує роздріб по струму спрацювання автоматичного вимикача;

I п.дв - пусковий струм електродвигуна, А.

Струм спрацювання електричного розчіплювача Iвідс.р.м, А визначаємо за формулою:

Iвідс.р.м = Квідс. • Iн.р, (10)

Iвідс.р.м = 14 • 25 = 350 А.

де Квідс. - стандартна кратність струму відсічки електромагнітного розчіплювача;

Iн.р - номінальний струм теплового розчіплювача автоматичного вимикача, А.

3.3 Вибір електромагнітного пускача

Електромагнітний пускач призначений для дистанційного пуску безпосередньо приєднаних до мережі, зупинки і реверсу трифазних асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором..

Вибір електромагнітного пускача виконують за такими умовами:

- за типом або серією;

- за номінальною напругою з умови:



,

,(5)

де Uн.п - номінальна напруга магнітного пускача, В;

-за номінальним струмом з умови:

,

,(6)

Ін.п - номінальний струм автоматичного вимикача, А;

-за номінальною напругою котушки магнітного пускача з умови:

Uн.п ? Uкк,

(7)

де Uкк - номінальна напруга кола керування, В;

ПМЛ 1100О4

ПМЛ- серія електромагнітного пускача

1-величина пускача за номінальним струмом головного кола І_н =10А

1- магнітний пускач нереверсивний, без теплового реле,

0-виконання за ступенем захисту від впливу навколишнього середовища і наявністю кнопок ІP00,

0-Із (пускачів з номінальним струмом 10А і 25А)

О4-кліматичне виконання і категорія розміщення.



3.5 Вибір трансформатора напруги

Трансформатор напруги призначений для перетворення напруги до величини зручною для вимірювання, а також для відділення ланцюгів вимірювання та релейного захисту від первинних ланцюгів високої напруги.

Трансформатори напруги вибираються:

-за номінальною напругою за умовою

(11)

де Uн.тс. - номінальна напруга трансформатора напруги, В;

U_м. - номінальна напруга електромережі, В;

-по вторинному навантаженні

(12)

де S_ном- номінальна потужність трансформатора напруги в обраному класі точності;

S₂ - Сумарне навантаження вимірювальних приладів приєднаних до трансформатора напруги.

120ВА>160ВА

Трансформатор ОСМ-0,16 220/42

ОСМ- серія трансформатора

0,16- номінальна потужність



3.6 Розрахунок резистора до сигнальної лампи HL

В якості сигнальних ламп використовують лампи номінальною напругою меншою за значення напруги кола керування, до якого їх підключають.

Для того щоб ці лампи не вийшли з ладу, необхідно знизити напругу, яка до них подається, до значення номінальної напруги лампи.

Використання для кола сигналізації понижуючого трансформатора нераціонально із-за значної його вартості, тому для цієї мети використовують резистор. Його підключають послідовно з сигнальною лампою, і напругою частково на ньому гаситься.

Для правильного вибору резистора виконують необхідні розрахунки.

Розрахунок резистора до сигнальної лампи виконуємо таким чином.

Визначаємо напругу, яку необхідно згасити на резисторі U_R, за формулою

(13)

де U_kk - напруга кола керування, В;

U_л - номінальна напруга сигнальної лампи.

Визначаємо струм, який протікає в колі сигнальної лампи

(14)

де Р_л - потужність сигнальної лампи, Вт;

U_л - номінальна напруга сигнальної лампи.

Визначаємо величину опору резистора R, Ом, за формулою

(15)

де U_R- напруга, яку необхідно загасити на резисторі, В;

I_л - струм, який протікає в колі сигнальної лампи, А.

Визначаємо потужність, яка розсіюється на резисторі P_R,Вт, за формулою

(16)

де I_л - струм, який протікає в колі сигнальної лампи, А;

R - опір резистора, Ом.

За результатами проведених розрахунків опору резистора (R) і потужності, яка розсіюється на резисторі (PR), виконують вибір резистора за такими умовами:

(17)

де - потужність вибраного резистора за довідковою літературою, Вт;

7,5 Вт>3,664 Вт,

Р_R - розрахункова потужність резистора, Вт.

(18)

де - опір вибраного резистора за довідковою літературою, Ом;

R - розрахунковий опір резистора, Ом.

Згідно розрахункових умов вибираємо резистор ПЄВ-7,5-2,4кОм ± 10%

3.7 Розрахунок надійності схеми автоматичного управління

автоматичний управління автоматизація електродвигун

Надійність визначають як властивість об'єкта виконувати задані функції, зберігаючи на протязі часу значення встановлених експлуатаційних показників у заданих межах.

Розрахунок надійності схеми при проектуванні носить оцінюючий характер із-за невисокої точності початкових даних.

При розрахунку визначають найбільш важливі для практичної мети параметри надійності:

а) інтенсивність відмов схеми автоматичного керування;

б) час напрацювання на відмову;

в) вірогідність безвідмовної роботи.

Визначається інтенсивність відмов схеми автоматичного керування , 1/год, за формулою

(19)



де- сума інтенсивності віднов усіх елементів схеми керування (окрім електродвигуна), 1/год.

Наприклад для автоматичного вимикача

Таким чином робимо і інші розрахунки

Таблиця 1. Визначення інтенсивності відмов схеми автоматичного управління

Елементи,які входять в схему керування	Кількість	Інтенсивність відмов елемента , 1/год·10-6,	Результативна інтенсивність відмов , 1/год,
Магнітний пускач	5	10	50
Автоматичний вимикач	5	0,22	1,1
Тумблер	2	0,15	0,3
Кнопка розм.-замк	6	0,05	0,3
Лампа сигнальна	4	1	4
Трансформатор	1	2,5	2,5
Запобіжник	1	0,5	0,5
Резистор	1	0,05	0,05
Всього			58,75

Визначається час напрацювання на відмову Т_напр.,год., за формулою

(20)

де - інтенсивність відмов схеми автоматичного керування, 1/год.

Визначається вірогідність безвідмовної роботи схеми Р_(t), за формулою

(21)

Де k - поправочний коефіцієнт, який враховує вплив зовнішнього середовища;

- інтенсивність відмов схеми автоматичного керування, 1/год.;

t_x - час роботи для якого визначається параметри надійності, год.

Нормальна функціональність пристроїв автоматики вважається при забезпеченні наступних показників надійності: вірогідність безвідмовної роботи P(t)=0,75…0,999; час напрацювання на відмову Тнапр.=320…20000 год.(12;35-36).

З того що Тнапр. =17021,27 год., а P(t)=0,84 буде забезпечена нормально функціональність пристроїв автоматики.



4. МОНТАЖ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ

Устаткування для подрібнення м'яса і м'ясопродуктів, перемішування, дозування і формувань надходить із заводів-виготовлювачів в зібраному вигляді і не вимагає складальних операцій при його монтажі.

Монтаж технологічного обладнання зводиться в основному до транспортування з при об'єктного складу в зону монтажу; такелажу всередині монтажної зони; розпакуванні, розконсервації ; установці на фундамент або залізобетонне перекриття і вивірки в горизонтальній і вертикальній площинах ; випробуванню на холостому ходу.

Устаткування до місця установки переміщують механізований ним способом відповідно до ППР. Попередню вивірку обладнання на фундаменті виробляють при вільному обпиранні на підкладки, а остаточну - при затягнутих гайках фундаментних болтів. Після правильно виконаної регулювання і затягування болтів машина повинна рівномірно спиратися на всі пакети підкладок, що перевіряють обстукуванням молотком. При цьому звук повинен бути чистим, без деренчання.

Після остаточної вивірки встановлення обладнання на фундаменті сталеві підкладки прихоплюють електродугової зварюванням і підливають цементним розчином. Кріплення обладнання на фундаменті має бути надійним і міцним. Підливку необхідно проводити не пізніше 48 год. після здачі монтажною організацією письмового повідомлення. Проводять її в присутності представителя монтажної організації. Висота підливи між низом обладнання (рами, плити, станини ) і поверхнею фундаменту допускається в межах 40-80 мм. Якщо обладнання має в основі ребра жорсткості, то зазначений розмір слід вважати від низу виступає ребра.

У правильно затягнутих з'єднаннях пластина щупа товщиною 0,03-0,05 мм не повинна проходити ні в одному з стиків прокладок глибше 3-5 мм. Затяжку фундаментних болтів виконують рівномірно навхрест з тим, щоб опорна частина машини була щільно притиснута до фундаменту по всій площі зіткнення.

Монтаж технологічного обладнання проводять у відповідності з планом розташування обладнання і установкою його по осях і позначок.

Встановлене технологічне обладнання вивіряють за допомогою інвентарних регульованих підкладок, металевих підкладок або регульованих гвинтів. Місця для встановлення підкладок і регулюючих гвинтів обладнання на поверхні підлоги повинні бути попередньо очищені, вирівняні за рівнем і мати розміри, що перевищують величину підкладок не менше ніж на 25 мм з кожного боку. Площина підкладок, прилягаючим до обладнання і поверхні фундаменту або чистої підлоги, не повинна мати опуклостей, задирок, забоїн. Під регулюють гвинти в містах їх спирається на підлогу укладають сталеві підкладки. Кількість підкладок в пакеті не повинно перевищувати 5 штук, включаючи тонколистові, застосовувані для остаточним вивірки.

Підкладки встановлюють з обох сторін кожного фундаментного болта по можливості ближче до нього. Підкладки під легке обладнання можна встановлювати з одного боку фундаментного болта.

Горизонтальність установки машин перевіряють за несучою плиті у двох взаємно перпендикулярних напрямках, вертикальність - по обробленим поверхням рівнем і схилом. При вивірки установки машини відхилення осей і відміток по горизонталі і вертикалі не повинні перевищувати: головних осей машини в плані 10 мм; фактичної висотної позначки встановленої машини - 10 мм; машини від горизонталі - 0,3 мм на 1 м.

Згідно вимог ПУЕ 86-5.3.1-8 електродвигуни і апарати повинні бути встановлені в такий спосіб щоб вони були доступні для огляду і заміни, а також по можливості для ремонту на місці установки. Якщо електроустановка містить електродвигун і апарати масою 100 кг і більше то повинні бути передбачені пристосування для їх такелажу.

Частини електродвигуна, що обертаються і частини, що з'єднують електродвигуни з механізмами (муфти, шківи) повинні мати огородження від випадкових торкань. Електродвигуни встановлюють так, щоб на їх обмотки не потрапляла вода, масло, емульсії тощо, а вібрація обладнання, фундаментів і частин споруд не перевищувала допустимих значень. Проходи між фундаментами або корпусами електродвигунів, електродвигунами і частинами приміщення або обладнання повинні бути не менше 1 м. Допускається звуження проходів між виступаючими частинами машин і будівельними конструкціями до 0,6 м на довжині не більше 0,5 м.

Відстань між корпусом електродвигуна і стіною приміщення або між корпусами, а також між торцями сусідніх двигунів при наявності проходу з іншого боку повинна не менше 0,3 м при висоті двигунів до 1 м і не менше 0,6 м при висоті понад 1 м. Ширину проходу між електродвигунами і фасадом пульта або шафи керування роблять не меншою 2 м, а між корпусом двигуна і торцем пульта або шафи - 1 м. Електродвигуни, за винятком тих, що мають ступінь захисту не менше IP44, повинні бути установлені на відстані не менше 1 м від конструкцій приміщень, виконаних із горючих матеріалів.

Зовнішні проводи або кабелі, що приєднуються до електродвигунів, встановлених на віброізолюючих основах, на ділянці між нерухомою і рухомою частинами основи, повинні мати гнучкі мідні жили.

Електродвигуни змінного струму напругою до 1000 В вмикають без сушіння, якщо обмотка статора має опір не менше 0,5 МОм при температурі 10-30 °С. При меншому значенні опору ізоляції сушать струмом. Сушіння обмоток припиняють, якщо опір ізоляції незмінний протягом трьох годин.

Монтаж автоматичних вимикачів

Відповідно до вимог правил електробезпеки, автоматичні вимикачі (автомати), як і інша електрика в квартирі встановлюються у приміщеннях, які повинні бути надійно захищені від дощу, снігу та інших зовнішніх впливів. Установка автомата - досить складний процес і роботи по його монтажу повинні проводитися фахівцем - електриком з дотриманням технології монтажу.

Автоматичні вимикачі встановлюються в спеціальний електрощит, при цьому їх закріплюють на DIN-рейку. ДІН-рейка - це виріб для закріплення різного електроустаткування, отримала широке поширення за універсальність та зручність у - експлуатації. Вимикачі закріплюються на рейці обов'язково вертикально, з розташуванням «викл» у верхній частині.

Перед монтажем необхідно провести ретельний огляд автомата на предмет можливих пошкоджень корпусу. Рекомендується також кілька разів поклацати вимикач, перевірити роботу механізму «вкл-викл». Відразу ж перед установкою потрібно перевірити маркування автомата, порівняти її з параметрами підключається до електричної мережі.

Безпосередньо до мережі під'єднується за допомогою мідного дроту або шин. Підведення напруги до пристрою здійснюється тільки з верхньої сторони. В окремих випадках допускається підведення напруги знизу за умови дотримання додаткових заходів електробезпеки. Відповідно до вимог Правил пристрою електроустановок автомати приєднуються до мережі так, щоб гвинтові гільза була без напруги при викрученою пробці. При використанні одностороннього харчування, токоподающий провідник приєднується до нерухомих контактів вимикача.

Сучасні методи монтажу системи автоматизації засновані на максимальній індустріалізації базуються на використанні стандартних і нормованих виробів (щитів, шаф, пультів і т.д.), які виготовляються в серійному або масовому виробництві, а також у виготовленні монтажних блоків, вузлів на спеціалізованих підприємствах з використанням високопродуктивного обладнання. В цьому випадку монтаж ведуть великими блоками і вузлами, що дозволяє механізувати і скоротити об'єм робіт безпосередньо на місці монтажу.

Модернізація і монтаж окремих систем автоматики на діючих підприємствах виконують служби експлуатації систем автоматики або електричного цеху підприємства. Системи автоматики, які поставляються в комплекті з технологічним обладнанням монтують на верстатобудівних заводах.

Не дивлячись на різницю в об'ємі робіт, структур технічного оснащення монтажних організацій і підрозділів існує єдиний принцип організації робіт.

Перед початок монтажних робіт здійснюється підготовка виробництва, яка являється важливою умовою виконання робіт у встановлений термін при високій якості.

Підготовка виробництва включає:

1) розробку технічних документацій (приступати до роботи можна тільки після отримання проекту затвердженого замовником);

2) оформлення договору на виробництві робіт, в якому визначені вартість і терміни виконання робіт;

3) підготовку фронту робіт (тут виявляють наявність і комплектність апаратури і матеріалів, яких до початку монтажу повинно бути не менше 80% всієї кількості передбаченої проектом);

4) встановлюють терміни закінчення будівельних робіт, доставки монтажного або ремонтного технологічного обладнання для здачі його під монтаж систем автоматики;

5) складання плану виконання робіт в якому визначають перелік і послідовність виконання організаційних і технічних заходів, які забезпечують раціональне розміщення робітників і розміщення матеріально-технічних ресурсів;

6) план виробництва складають з врахуванням застосування передової форми організації праці і сучасних технологічних методів встановлення і обладнання.

Монтаж системи автоматики складається з заготівельних, підготовчих і монтажно-збірних робіт.

Заготівельні роботи виконують в механічних і електромонтажних цехах або в майстернях монтажної або відповідної організації поза будівельною площадкою.

Заготівельні роботи ведуть одночасно з будівельними і оздоблювальними роботами (звичайно до початку монтажно-збірних робіт). В заготівельні роботи входять виготовлення нестандартних засобів автоматики, виготовлення монтажних виробів і монтажних деталей (штуцерів, болтів); додаткова обробка стандартних виробів, виготовлення металічних конструкцій для встановлення апаратури і пристроїв автоматики на обладнанні і будівельних елементах; збірка монтажних вузлів комплектуючих з різних деталей виробів і приладів; комплектування і збірка монтажних блоків, які складаються з окремих вузлів.

Підготовка роботи виконується на будівельно-монтажній площадці одночасно з будівельними і оздоблювальними роботами. До підготовчих робіт відносяться виготовлення фундаментів і установка металоконструкцій для щитів, шаф, пультів, виконавчих механізмів і т.д.



5. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ

Особам з оперативно-ремонтного персоналу, обслуговуючим електроустановки, експлуатовані без місцевого оперативного персоналу, при огляді електроустановок, оперативних перемикань, підготовки робочих місць і допуск бригад до роботи і т.п. відповідно до цих Правил та "ПТЕ електроустановок споживачів" надаються всі права і обов'язки оперативного персоналу.

Вид оперативного обслуговування, кількість осіб з оперативного персоналу в зміну чи на електроустановці визначаються особою, відповідальною за електрогосподарство, за узгодженням з адміністрацією підприємства (організації) і вказуються в місцевих інструкціях.

2. До оперативного обслуговування електроустановок допускаються особи, знають оперативні схеми, посадові і експлуатаційні інструкції, особливості обладнання і пройшли навчання і перевірку знань відповідно до вказівок цих Правил.

3. Особи з оперативного персоналу, що обслуговують електроустановки одноосібно, та ті старші в зміні чи бригаді, за якими закріплена ця електроустановка, повинні мати групу з електробезпеки не нижче IV в установках напругою вище 1000 В і III в установках напругою до 1000 В.

4. Оперативний персонал повинен працювати за графіком, затвердженим особою, відповідальною за електрогосподарство підприємства чи структурного підрозділу.

У разі потреби з дозволу особи, котрий стверджував графік, допускається заміна одного чергового іншим.

5. Особа з оперативного персоналу, прийшовши на чергування, має прийняти зміну від попереднього чергового, а після закінчення роботи здати зміну наступному черговому у відповідності з графіком.

Припинення чергування без здачі зміни забороняється. У виняткових випадках залишення робочого місця допускається з дозволу вищого особи з оперативного персоналу.

6. Під час приймання зміни оперативний персонал зобов'язаний:

а) ознайомитися зі схемою і станом та режимом роботи устаткування на своїй дільниці особистим оглядом в обсязі, встановленому інструкцією;

б) одержати від чергового, який здає зміну, про обладнання, за яким необхідно вести ретельний нагляд для попередження аварії або неполадок, і про обладнання, що перебуває в ремонті або резерві;

в) перевірити і прийняти інструмент, матеріали, ключі від приміщень, засоби захисту, оперативну документацію та інструкції;

г) ознайомитися з усіма записами та розпорядженнями за час, що минув з його останнього чергування;

д) оформити прийомку зміни записом у журналі, відомості, а також на оперативній схемі підписами особи, що приймає зміну, і особи, що здає її;

е) доповісти старшому зміни про початок чергування та про неполадки, помічених під час прийняття зміни.

7. Приймання і здача зміни під час ліквідації аварії, виконання перемикань чи операцій по включенню і відключення устаткування забороняється.

При тривалому часу ліквідації аварії здача зміни здійснюється з дозволу адміністрації.

8. Приймання і здача зміни при забрудненому обладнанні, неприбраному робочому місці і дільниці, яку обслуговує забороняється.

Прийняття зміни, коли устаткування несправне чи є відхилення від нормального режиму його роботи, допускається тільки з дозволу особи, відповідальної за дану електроустановку, або вищого особи, про що робиться відмітка в оперативному журналі.

9. Особа з оперативного персоналу під час свого чергування є відповідальним за правильне обслуговування та безаварійну роботу всього устаткування на дорученій йому ділянці.

10. Старший по зміні з оперативного персоналу одноосібно або спільно з адміністрацією підприємства, цеху, дільниці зобов'язаний виконувати вимоги диспетчера енергосистеми, інспектора та чергового підприємства "Енергонагляд" щодо зниження електричного навантаження і скорочення витрати електроспоживання, вимоги диспетчера енергосистеми про переключення окремих ліній при аварійному становищі в енергопостачальній організації.

11. Старший по зміні з оперативного персоналу зобов'язаний негайно повідомити диспетчера енергопостачальної організації про аварії, які спричинили відключення однієї або кількох ліній електропередачі, що живлять підприємство.

Список осіб, які мають право проведення оперативних переговорів з енергосистемою, визначає особа, відповідальна за електрогосподарство, і передає у відповідну оперативну службу підприємства електричних мереж.

12. При порушенні режиму роботи, пошкодженні чи аварії електроустаткування оперативний персонал зобов'язаний самостійно і негайно за допомогою підлеглого йому персоналу вжити заходів до відновлення нормального режиму роботи і повідомити про події безпосередньо старшому зміни або особі, відповідальній за електрогосподарство.

У разі неправильних дій оперативного персоналу при ліквідації аварії вищестояще особа зобов'язана втрутитися аж до відсторонення чергового і прийняти на себе керівництво і відповідальність за подальший перебіг ліквідації аварії.

13. Оперативний персонал зобов'язаний проводити обходи та огляди устаткування і виробничих приміщень на закріпленій за ним ділянці.

Огляд електроустановок можуть виконувати одноосібно:

а) особа з адміністративно-технічного персоналу з групою з електробезпеки V в установках напругою вище 1000 В і з групою IV в установках напругою до 1000 В;

б) особа з оперативного персоналу, що обслуговує дану електроустановку, з групою з електробезпеки не нижче III.

Список осіб з адміністративно-технічного персоналу, яким дозволяється одноосібний огляд, встановлюється розпорядженням особи, відповідальної за електрогосподарство.

14. При огляді розподільних пристроїв (РУ), щитів, шинопроводів, збірок напругою до 1000 В забороняється знімати попереджуючі плакати й огородження, проникати за них, стосуватися струмоведучих частин і обтирати або чистити їх, усувати виявлені несправності.

15. Особам з оперативного персоналу, обслуговуючого виробниче електрообладнання (електродвигуни, електропечі тощо) та електротехнічну частину різного технологічного устаткування до 1000 В, дозволяється одноосібно відкривати для огляду дверцята щитів, пускових пристроїв, пультів управління та ін.

16. При огляді електроустановок напругою вище 1000 В одноосібно забороняється: проникати за огорожі, входити в камери РУ, виконувати будь-які роботи. Камери слід оглядати з порога або стоячи перед бар'єром.

Огляд камер закритих розподільних пристроїв (ЗРП) з входом за огорожу при необхідності дозволяється виконувати тільки особі з групою з електробезпеки не нижче IV за умови, що в проходах відстань від підлоги складає: до нижніх фланців ізоляторів - не менше 2 м, до неогороджених струмоведучих частин - не менше 2,5 м при напрузі до 10 кВ, не менше 2,75 м при напрузі до 35 кВ, не менше 3,5 м при напрузі 110 кВ і не менше 4,2 м при напрузі 150 - 220 кВ. Перелік таких осередків і камер визначається розпорядженням особи, відповідальної за електрогосподарство.

При відстанях менше вказаних вхід за огорожі дозволяється тільки в присутності другої особи з групою не нижче III при дотриманні вимог таблиці Б2.1.1.

17. Огляди, виявлення і ліквідація несправностей в електроустановках без постійного чергового персоналу виробляються централізовано виїзним персоналом, що здійснює нагляд і роботи на об'єкті (чи групі об'єктів), періодичність яких встановлюється відповідальним за електрогосподарство, залежно від місцевих умов. Результати оглядів фіксуються в оперативному журналі.

18. Особи, які не обслуговують дану електроустановку, допускаються до огляду з дозволу особи, відповідальної за електрогосподарство підприємства, цеху, дільниці.

19. Двері приміщень електроустановок (щитів, збірок тощо) мають бути постійно замкнені.

Для кожного приміщення електроустановки має бути не менше двох комплектів ключів, один з яких є запасним. Ключі від приміщень РУ не повинні пасувати до дверей комірок і камер.

20. Ключі повинні перебувати на обліку у оперативного персоналу. В електроустановках без постійного оперативного персоналу ключі повинні перебувати на пункті керування у старшого по зміні особи з оперативного персоналу. Ключі слід видавати під розписку:

а) на час огляду особам, яким дозволено одноособовий огляд, та особам з оперативно-ремонтного персоналу, в тому числі і не перебувають у зміні, при виконанні ними робіт в електроприміщеннях;

б) на час виконання робіт за нарядом чи за розпорядженням відповідального керівника робіт, виробнику робіт або наглядачеві.

Ключі видаються під час оформлення допуску і підлягають поверненню щоденно після закінчення роботи разом з нарядом.

При виробництві робіт в електроустановках без постійного оперативного персоналу ключі підлягають поверненню не пізніше наступного дня після закінчення робіт.

21. Особисті ключі для входу в електроприміщення дозволяється мати тільки особам з оперативного персоналу, які приймають і здають зміну по телефону.



ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

В даному курсовому проекті було розроблено схеми автоматичного управління автомата для наповнення оболонки фаршем марки В6-ФБС.

Описали технологічний процес автомата для наповнення оболонки фаршем. Приведені вимоги до складання електричних схем.

Приведений детальний опис електричної принципової схеми, вказані всі елементи схеми та пояснення принципу роботи.

В курсовому проекті виконаний ряд розрахунків, завдяки яким було обрано електродвигуни АИР100S4У3, обрано автоматичний вимикач ВА51Г25-340010Р20УХЛ3 і зроблено перевірку його надійності. Також обрано електромагнітний пускач: ПМЛ 1100О4 та трансформатор напруги ОСМ-0,16 220/42.

Виконано розрахунок резистора ПЄВ-7,5-2,4кОм ± 10% до сигнальної лампи, яку використовують в схемах управління різними технологічними процесами для сигналізування про вмикання, вимикання електричних двигунів в роботу, або при виникненні аварійних режимів роботи електрообладнання.

Зробили перевірку надійності схеми автоматичного управління та довели її надійність. Привели таблицю інтенсивності відмов схеми автоматичного управління.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Алехина Л.Т. Технология переработки мяса и мясных продуктов: підручник / Л.Т. Альохіна, А.С. Большаков, В.Г. Боресков - М.: Агропромиздат, 1988 - 576с.

2. .Бородин И.Ф. Основы автоматики: підручник / И.Ф.Бородин -М. Колос, 1970 - 327 с.

3. Барласов Б.З. Наладка приборов и средств автоматизации: підручник / Б.З. Барласов, В.И. Ильин - М.: Высшая школа, 1975 - 350 с.

4. Ганкин М.З. Комплексна автоматизація та АСУТП водогосподарських систем: підручник / М.З. Ганкин - М.: Агропромиздат, 1991 - 432 с.

5. Глебовіч А.А. Електропереобладнання машини і електропривод: підручник / А.А. Глебович, Я.П. Шичков - М.: Колос 1984 - 208 с.

6. Дьяков В.Ч. Типовые расчеты по электрооборудованию: Метод, пособие / В.Ч. Дьяков - М.:Выс.шк., 1985 - 143 с.

7. Зюзин А.Ф. и др. Монтаж эксплуатация и ремонт электрооборудования промышленных предприятий и установок: підручник / А.Ф. Зюзин - М.: Высшая школа, 1986 - 415 с.

8. Згодін А.Ф. Монтаж, експлуатація і ремонт електрообладнання виробництв і установок: підручник / А.Ф. Згодін, Н.З.Понамов, А.Ш. Вишток. Ученик - М.: Высшая школа, 1980 - 367 с.

9. Кащенко П.С.. Курсовое и дипломное проектирование: навчальний посібник - Київ: Аграрна освіта, 2008 - 502 с.

10. Клюев А.С. Автоматическое регулирование: підручник / А.С. Клюєв - М.: Высшая школа,1986 - 351 с.

11. Князевский Б.А. Охрана труда в електроустановках: підручник / Б.А. Князевський - М.: Энергия, 1977 - 319 с.

12. Кунин Р.З.,Прудников Н.И. Защитное отключение электроустановок,

– Л.:Колос, 1984 - 63 с.

13. Мартиненко Н.Н. Курсовое и дипломное проектирование по комплексной электрофикации и автоматизации: метод. вказівки / Н.Н. Мартиненко, А.П.Тищенко- М.: Колос, 1978 - 223 с.

14. .Найфельд М.Р. Заземление и другие защитные меры. - М.: Энергія,

– 1975 - 104 с.

15. Паспорт автомата - наповнювача В6-ФБС.

16. Правила устройства электроустановок. - М.: Энергоатомиздат, 1986 - 640 с.

17. М.С. Омаров ОБОРУДОВАНИЕ ДЛЯ ПРОИЗВОДСТВА КОЛБАС учебное пособие, Павлодар, -205с.

Размещено на Allbest.ru