–озрахунок тунельноњ печ≥

–озрахунок гор≥нн€ природного газу та теплового балансу печ≥. ¬изначенн€ втрат тепла через обгороджуванн€.  ≥льк≥сть тепла, що аккумулюЇтьс€ або в≥ддаЇтьс€ футеровкою вагонетки.  онструктивний, тепловий та аеродинам≥чний розрахунок тунельноњ печ≥.

–убрика ѕроизводство и технологии
¬ид курсова€ работа
язык украинский
ƒата добавлени€ 13.04.2012
–азмер файла 577,9 K

ќтправить свою хорошую работу в базу знаний просто. »спользуйте форму, расположенную ниже

—туденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

–азмещено на http://www.allbest.ru/

«ћ≤—“

¬—“”ѕ

1. ¬»’≤ƒЌ≤ ƒјЌ≤ ƒЋя –ќ«–ј’”Ќ ≤¬

2.  ќЌ—“–” “»¬Ќ»… –ќ«–ј’”Ќќ  “”Ќ≈Ћ№Ќќѓ ѕ≈„≤

3. “≈ѕЋќ¬»… –ќ«–ј’”Ќќ  ѕ≈„≤

3.1 –озрахунок гор≥нн€ природного газу

3.2 “епловий баланс печ≥

3.2.1 ¬изначенн€ втрат тепла через обгороджуванн€

3.2.2 ¬итрати тепла на нагр≥в матер≥алу, а також що в≥ддаЇтьс€ матер≥алом при охолодженн≥

3.2.3  ≥льк≥сть тепла,що аккумулюЇтьс€ або в≥ддаЇтьс€ футеровкою вагонетки

3.3 јеродинам≥чний розрахунок печ≥

¬»—Ќќ¬ »

ѕ≈–≈Ћ≤  ѕќ—»ЋјЌ№

¬—“”ѕ

¬ипаленн€ - завершальна стад≥€ виробництва обпалених вогнетривких вироб≥в.

ƒл€ випаленн€ вироб≥в вогнетривких шамотних застосовують тунельн≥ печ≥ з арочним зведенн€м, €к≥ призначен≥ дл€ випаленн€ вироб≥в при температурах 1450 - 1700Ї— ≥ вищ≥ (високотемпературн≥ печ≥). ƒовжина печ≥ складаЇ 150м, ширина печ≥ в св≥тлу складаЇ 3,7м, висота в св≥тлу 2,1 м.

“унельн≥ печ≥ в≥днос€тьс€ до печей з рухомим складом. ¬они Ї пр€мим каналом (тунель) р≥зних розм≥р≥в. ”середин≥ тунел€ прокладений рейковий шл€х, ширина €кого залежить в≥д ширини печ≥. ¬агонетки подаютьс€ до печ≥ ≥ одна за одною, через певний пром≥жки час, проштовхуютьс€ в п≥ч штовхачем.  ожна вагонетка, пройшовши всю довжину тунел€, видаЇтьс€ з печ≥ з ≥ншого к≥нц€ при кожному проштовхуванн≥. “аким чином створюЇтьс€ безперервне перем≥щенн€ вагонеток в печ≥, поступовий п≥д≥гр≥в, випаленн€ ≥ охолоджуванн€ вироб≥в, що знаход€тьс€ на череню вагонетки.

ѕринцип роботи тунельноњ печ≥ пол€гаЇ в тому, що в довгому вузькому канал≥ печ≥ назустр≥ч газовому потоку в зон≥ п≥д≥гр≥ву ≥ випаленн€ ≥ назустр≥ч пов≥трю в зон≥ охолоджуванн€ рухаютьс€ з≥мкнут≥ вагонетки з виробами.

¬сю довжину печ≥ можна розд≥лити на окрем≥ зони, в €ких прот≥кають р≥зн≥ процеси. ѕ≥ч маЇ наступн≥ три зони: п≥д≥гр≥ву, випаленн€ ≥ охолоджуванн€. «она п≥д≥гр≥ву починаЇтьс€ в≥д сушила ≥ к≥нчаЇтьс€ на меж≥ ≥з зоною випаленн€. ѕаливо спалюЇтьс€ в зон≥ випаленн€, розташован≥й в середн≥й частин≥ печ≥, за допомогою спец≥альних пальникових пристроњв. ¬ ц≥й частин≥ печ≥ п≥дтримуютьс€ максимальн≥ температури, необх≥дн≥ дл€ випаленн€.

«она охолоджуванн€ служить дл€ охолоджуванн€ обпалених вироб≥в до 60--80∞ перед видачею вагонеток з печ≥ ≥ дл€ утил≥зац≥њ тепла, в≥дбираного в≥д роз≥гр≥тих вироб≥в.

1. ¬»’≤ƒЌ≤ ƒјЌ≤ ƒЋя –ќ«–ј’”Ќ ≤¬

1

ѕродуктивн≥сть печ≥, Gр≥к , т/р≥к

140667

2

«алишкова волог≥сть сирцю, %

0

3

Ѕрак випаленн€, %

2,5

4

¬трати при прокалюванн≥ (п.п.п.)%

3,1

5

ѕаливо - природний газ ƒашавського родовища

6

–обоча волог≥сть газу, %

1

7

ћаксимальна температура випаленн€, 0

1450

8

“ривал≥сть випаленн€ Z , год

48

9

“емпература навколишнього пов≥тр€, 0

25

10

“емпература газ≥в, що в≥дход€ть з печ≥, 0

500

11

“емпература пов≥тр€, що подаЇтьс€ на гор≥нн€ палива, 0

810

12

“емпература пов≥тр€, що в≥дбираЇтьс€ на сушку, 0

530

13

“емпература матер≥алу на вход≥ в п≥ч, 0

400

14

“емпература матер≥алу на виход≥ з печ≥, 0

100

15

–озмер вагонетки (l¬ x b¬), м

3х3,5

16

ћасова м≥стк≥сть вагонетки Gв , т

11,6

17

¬исота сад≥нн€ вироб≥в на вагонетку h0 , мм

990

18

„исло годин роботи печ≥ в р≥к Zгод , ч

8280

2.  ќЌ—“–” “»¬Ќ»… –ќ«–ј’”Ќќ  “”Ќ≈Ћ№Ќќѓ ѕ≈„≤

ѕродуктивн≥сть печ≥ 140667 т/год. “ривал≥сть випаленн€ 48 годин.

“аблиц€ 2.1- “емпературний граф≥к випаленн€.

≤нтервал температур, Ї—

“ривал≥сть випаленн€, годин

20∞— - 750∞—

4,6

750∞— - 1250∞—

7,6

1250∞— - 1450∞—

5,2

1450Ї— - 1450Ї—

8,2

1450 Ї— - 1250∞—

6,5

1250Ї— - 100Ї—

15,9

ѕриймаЇмо, що п≥ч працюЇ 365 дн≥в. √отовоњ продукц≥њ приймаЇмо 94 %, коеф≥ц≥Їнт використовуванн€ устаткуванн€ 97 %.

1.«находимо годинну продуктивн≥сть печ≥:

, т/год (2.13)

де Q-продуктивн≥сть печ≥;

n- к≥льк≥сть робочих дн≥в в роц≥;

t -к≥льк≥сть робочих годин в добу;

m- к≥льк≥сть придатноњ продукц≥њ в %;

k- коеф≥ц≥Їнт використовуванн€ устаткуванн€ в %.

т/год

2. ћ≥стк≥сть печ≥ буде р≥вна:

≈=–„ф , (2.14)

де – - годинна продуктивн≥сть печ≥, т/год;

ф - тривал≥сть випаленн€, год.

≈=16,28„48=781,44 т.

3.ѕриймаЇмо розм≥ри вагонеток: ширина 3,5м, довжина 3,0м. ¬≥дпов≥дно, ширина печ≥ в св≥тлу складатиме ¬=3,7м. ¬исота сад≥нн€ р≥вна 990мм. ¬≥дпов≥дно, висота печ≥ в≥д р≥вн€ поду вагонетки складе 1100мм. ¬ага сад≥нн€ на вагонетку G1=11,6 т.

4. ¬изначаЇмо довжину тунел€

L ,м (2.15)

де G1 - вага сад≥нн€, т;

l1 - довжина вагонетки, м.

L=м.

¬ибираЇмо стандартну п≥ч дл€ випаленн€:

ѕриймаЇмо довжину печ≥ р≥вну 150 м; до установки приймаЇмо 2 печ≥.

5.  ≥льк≥сть вагонеток, що знаход€тьс€ в печ≥

,шт (2.16)

шт .

6. Ўвидк≥сть перем≥щенн€ вагонеток:

н = , ваг/год (2.17)

н = ваг/год ,

тобто вагонетка виштовхуЇтьс€ з печ≥ кожна 1 година або кожн≥ 60 хвилин.

–озпод≥л зон по довжин≥ печ≥ наступний:

1) довжина зони охолоджуванн€ при ф охол=22,4 год (по прийн€тому режиму випаленн€)

L охол=, м (2.18)

L охол

ѕриймаЇмо 22 позиц≥њ, що складаЇ L охл= 71м.

2) довжина зони п≥д≥гр≥ву ≥ випаленн€

Lн= L - L охол , м (2.19)

Lн=150 - 71=79 м.

¬ид≥л€Їмо зону випаленн€, в €к≥й розм≥щуЇмо с≥мнадц€ть пар пальник≥в, €к≥ розташовуютьс€ через одну позиц≥ю один в≥д одного. ÷е визначаЇ довжину зони випаленн€

Lвип=17„3,22=54,74Ш55 м.

довжина зони п≥д≥гр≥ву:

Lп≥д=79-55=24 м.

7. ќб'Їм п≥чного каналу складе:

Vп=¬„Ќ„L (2.20)

Vп= 3,7„1,1„150=610,5 м3

8. ў≥льн≥сть сад≥нн€

g= , т/м3 (2.21)

g= т/м3

9. ѕитома продуктивн≥сть печ≥, в≥днесена до 1 м2 площ≥ поду вагонетки:

F=, (2.22)

де F=3,5„150=525 м2

F= т/м2„ч.

10. ѕродуктивн≥сть печ≥ складе :

с=–„24 , т/доб. (2.23)

с=16,28„24=390,7 т/доб.

11.  ≥льк≥сть вагонеток, що виход€ть з печ≥ р≥вно:

nc=1„ 24=24 ваг/доб.

«≥ставл€ючи результати розрахунку з практичними даними можна зробити висновок про те, що продуктивн≥сть печ≥ може бути п≥двищена за рахунок ущ≥льненн€ сад≥нн€ вироб≥в на вагонетки. ћ≥стк≥сть вагонетки може бути доведена до 11,2 т/ваг, а щ≥льн≥сть сад≥нн€ до 1,0 т/м3.

¬≥дпов≥дно до кривоњ випаленн€, а також по технолог≥чним властивост€м матер≥алу, що п≥ддаЇтьс€ теплов≥й обробц≥, приймаЇмо схему опалюванн€ печ≥ (рис.2.1), у в≥дпов≥дностей з €кою охолоджуванн€ вироб≥в виробл€Їтьс€ холодним пов≥тр€м ( температура 20∞—), вентил€тором, що подаЇтьс€, в к≥нц≥ зони охолоджуванн€; при цьому пов≥тр€, що маЇ температуру 500∞ —, в≥дбираЇтьс€ на сушку, а останн≥й, нагр≥тий до 780∞—, - на гор≥нн€; в≥дб≥р продукт≥в гор≥нн€ зд≥йснюЇтьс€ по каналах, розташованих по обидв≥ сторони печ≥ в зон≥ нагр≥ву, в зб≥рний канал, по €кому димов≥ гази пр€мують до димососу ≥ димар€. ƒл€ проведенн€ перев≥рочного теплового розрахунку печ≥ у в≥дпов≥дност≥ про вибраною конструкц≥Їю печ≥ ≥ схемою опалюванн€ дан≥ про матер≥али ≥ розм≥ри обгороджувань печ≥, а також про властивост≥ матер≥алу обгороджувань зводимо в таблиц≥.

1.трубопровод холодного пов≥тр€;

2.трубопровод в≥дбору пов≥тр€ на сушку;

3.отбор пов≥тр€ на гор≥нн€ палива;

4-5. сто€к≥в подач≥ газу ≥ пов≥тр€ до пальник≥в;

6. канал≥в в≥дбору димових газ≥в;

7. зб≥рний канал димових газ≥в

–исунок 2.1 —хема тунельноњ печ≥ дл€ обжита шамотних вироб≥в:

3. “≈ѕЋќ¬»… –ќ«–ј’”Ќќ  ѕ≈„≤

3.1 –озрахунок гор≥нн€ природного газу

“аблиц€ 3.1- —клад сухого газу %.

—Ќ4

2Ќ6

3Ќ8

4Ќ10

C5Ќ12

—ќ2

N2

?

97,97

0,303

0,101

0,101

-

0,303

1,21

100,0

ѕриймаЇмо вм≥ст вологи в газ≥ 1,0%. –озраховуЇмо склад сухого газу на вологий робочий газ

—Ќ4вл = —Ќ4с ,% (3.1)

—Ќ4вл=97,97„0,99=97,17%

2Ќ6вл=0,303„0,99=0,30%

3Ќ8вл=0,101„0,99=0,10%

4Ќ10вл=0,101„0,99=0,10%

2=0,303„0,99=0,3%

N2= 1,21„0,99=1,2%.

ќтриман≥ результати заносимо в таблицю.

“аблиц€ 3.2- —клад вологого робочого газу %:

—Ќ4

2Ќ6

3Ќ8

4Ќ10

2

6

3

8

4

1

C5H12

—ќ2

N2

Ќ2ќ

?

97,0

0,30

0,10

0,10

-

0,30

1,20

1,0

100,0

1.¬изначаЇмо теплоту згоранн€:

Qн=358,2—Ќ4+637,5—2Ќ6+912,5—3Ќ8+1185,5C4H10+

+1460,8C5H12, кƒж/нм3 (3.2)

Qн=358,2„97+637,5„0,3+912,5„0,1+1186,5„0,1=34745,4+191,25+91,25+ +118,65=35146,55 кƒж/нм3 =8368,23 ккал/нм3

ѕриймаЇмо теплотворну здатн≥сть даного газу Qн=8400 ккал/нм3

Qн=8400„4,18=35146 кƒж/м3

2.«находим теоретично необх≥дну к≥льк≥сть сухого пов≥тр€:

L0 =0,0476(2—Ќ4+3,5—2Ќ6+5—3Ќ8+6,5—4Ќ10+8—5Ќ12) ,нм3 /нм3 (3.3)

L0=0,0476(2„97+3,5„0,3+5„0,1+6,5„0,1)=0,0476(194+1,05+0,5+0,65)=9,34 нм3/нм3

3.¬изначаЇм к≥льк≥сть ≥ склад продукт≥в гор≥нн€ при =1 :

Vсо2=0,01(—ќ2+—Ќ4+2—2Ќ6+«—3Ќ8+4—4Ќ10)нм3/нм3 (3.4)

Vco2=0,01(0,3+97+2„0,3+3„0,1+4„0,1)=0,01(0,3+97+0,6+0,3+0,4)=0,986 нм3/нм3

VH2O=0,01(2—Ќ2+«—2Ќ6+4—3Ќ8+5—4Ќ102ќ+0,16d„L)нм3/нм3 (3.5)

VH2O=0,01(2„97+3„0,3+4„0,1+5„0,1+l,0+0,16„10„11,21)=

=0,01(194+0,9+0,04+0,5+1,0+17,94)=2,147 нм3/нм3

VN2=0,79„L+0,01„N2 нм3/нм3 (3.6)

VN2=0,79„9,34+0,01„1,2=7,396 нм3/нм3

4.«агальна к≥льк≥сть продукт≥в гор≥нн€ складаЇ:

V=Vсо2 +Vн2о +VN2 (3.7)

V=0,986+2,147+8,868=12,4 нм3/нм3

5.¬изначаЇмо в≥дсотковий склад продукт≥в гор≥нн€:

—ќ2

Ќ2ќ

N2

¬сього: 100,0%

6.  оеф≥ц≥Їнт надлишку пов≥тр€, при €кому забезпечуЇтьс€ робоча температура в печ≥, визначаЇмо по формул≥

(3.8)

де —в - теплоЇмн≥сть пов≥тр€ при 7800— —в=1,3845 кƒж/(м3град);

—g tk - теплоутриманн€ газ≥в при температур≥ гор≥нн€ палива,

—g tk = ≥к= —g tg/з = ≥g/ з , ( 3.9)

де iд - теплоутриманн€ димових газ≥в при д≥йсн≥й температур≥ tд , €ку зазвичай приймають на 20-30 вище за температуру випаленн€ матер≥алу (tд=1450+20=14700—); з - п≥рометричний коеф≥ц≥Їнт гор≥нн€ палива, дл€ тунельних печей приймаЇтьс€ в межах 0,78-0,83 (приймаЇмо з=0,8).

“еплоутриманн€ димових газ≥в при д≥йсн≥й температур≥ гор≥нн€ палива визначаЇмо за правилом аддитивност≥, знаючи склад продукт≥в гор≥нн€ ≥ ентальп≥ю компонент≥в сум≥ш≥ при t=147000C [1, c 320]

≥g= 0,01(—ќ2—ќ2+ N2 N2+ Ќ2ќ ≥ Ќ2ќ) ( 3.9)

≥g =0,01(8,9 „3424,04 + 18,3„2713,24 +72,8„2119,08)=1942,07 кƒж/м3;

“од≥ теплоутриманн€ димових газ≥в при калориметричн≥й температур≥ гор≥нн€ палива складе

—g tk = ≥g/ з=1942,07/0,8= 2360,24 кƒж/м3;

 оеф≥ц≥Їнт надлишку пов≥тр€ за цих умов:

=1,2;

7.ѕриймаЇм влагоутриманн€ атмосферного пов≥тр€ d=10 г/кг сухого пов≥тр€ ≥ знаходимо теоретично необх≥дну к≥льк≥сть атмосферного пов≥тр€ з урахуванн€м його вогкост≥ :

Lo'= 1,016L0 нм3/нм3 , (3.10)

де Lo'-теоретично необх≥дна к≥льк≥сть атмосферного пов≥тр€;

L0- - теоретично необх≥дна к≥льк≥сть сухого пов≥тр€.

Lo'= 1,016„9,34=9,49 нм3/нм3

8.ƒ≥йсна к≥льк≥сть пов≥тр€ при коеф≥ц≥Їнт≥ витрати =1,2 :

L= „L0 нм3/нм3 (3.11)

сухого пов≥тр€ L= 1,2„9,34=11,21 нм3/нм3

атмосферного пов≥тр€ L'=1,2„9,49=11,39 нм3/нм3..

9.¬изначаЇм к≥льк≥сть ≥ склад продукт≥в гор≥нн€ при =1,2 :

Vсо2=0,01(—ќ2+—Ќ4+2—2Ќ6+«—3Ќ8+4—4Ќ10)нм3/нм3 (3.12)

Vco2=0,01(0,3+97+2„0,3+3„0,1+4„0,1)=0,01(0,3+97+0,6+0,3+0,4)=0,986 нм3/нм3

VH2O=0,01(2—Ќ2+«—2Ќ6+4—3Ќ8+5—4Ќ102ќ+0,16d„L)нм3/нм3 (3.13)

VH2O=0,01(2„97+3„0,3+4„0,1+5„0,1+l,0+0,16„10„11,21)=

=0,01(194+0,9+0,04+0,5+1,0+17,94)=2,147 нм3/нм3

VN2=0,79„L+0,01„N2 нм3/нм3 (3.14)

VN2=0,79„9,34+0,01„1,2=7,396 нм3/нм3

2=0,21 (-1 )L0 нм3/нм3 (3.15)

2=0,21 (1,2-1 )„9,34=0,392 нм3/нм3

10.«агальна к≥льк≥сть продукт≥в гор≥нн€ складаЇ:

V=Vсо2 +Vн2о +VN2 +Vо2 (3.16)

V=0,986+2,147+8,868+ 0,392=12,792нм3/нм3

11.¬изначаЇмо в≥дсотковий склад продукт≥в гор≥нн€:

—ќ2

Ќ2ќ

N2

ќ2

¬сього: 100,0%

8.—кладаЇмо матер≥альний баланс процесу гор≥нн€ на 100 нм3 газу при =1,2[таблиц€ 2.3].

“аблиц€ 3.3- ћатер≥альний баланс процесу гор≥нн€

Ќадходженн€

кг

%

¬итрати

кг

%

ѕриродний газ

ѕродукти гор≥нн€

—Ќ4=97„0,717

69,65

4,55

—ќ2=0,897„100„1,977

194,93

12,72

2Ќ6=0,3„1,356

0,41

0,03

Ќ2ќ=2,147„100„0,804

172,62

11,27

3Ќ8=0,1„2,020

0,2

0,01

N2=8,868„100„l,251

1109,390

72,4

4Ќ10=0,1„2,840

0,28

0,02

ќ2=0,392„100„1,429

56,02

3,66

—ќ2= 0,3„1,977

0,59

0,04

N2=1,2„l,251

1,5

1,10

Ќ2ќ= 1„0,804

0,8

0,05

ѕов≥тр€

ќ2= 197,9„1,2„1,429

336,44

21,95

N2=197,9„l,2„3,762„l,251

1007,98

72,31

Ќ2ќ=0,16„ 10„11,21„0,804

14,42

0,94

Ќев'€зка:

-0,69

-0,05

¬сього:

1532,27

100

¬сього:

1532,27

100

9. ¬изначаЇмо теоретичну, калориметричну ≥ д≥йсну температуру гор≥нн€. ƒл€ цього знаходимо теплоутриманн€ продукт≥в гор≥нн€.

кƒж/нм3 (3.17)

10.ѕо i-t д≥аграм≥ знаходимо теоретичну температуру tтeop=1735Ї—, ≥ калориметричну tкал.=1835∞—.

11.«находим iд :

i д=i общ.„? , (3.18)

де ? - коэффициент характеризуючий частку тепла, що корисно використовуЇтьс€ р≥вний ? =0,8.

iд=2834,4„0,8=2267,52 кƒж/нм3

t ƒ=1500 ∞—.

3.2 “епловий баланс печ≥

3.2.1 ¬изначенн€ втрат тепла через обгороджуванн€

1.ѕерша д≥л€нка

–озрахунок проводимо по д≥л€нках анал≥тичним методом. –озраховуЇмо питомий тепловий пот≥к q0 з поверхн≥ ст≥ни першоњ д≥л€нки за нормальних умов, прийн€вши температуру зовн≥шньоњ поверхн≥ ст≥ни 350—, а середню температуру охолоджуванн€ р≥вн≥й середн≥й температур≥ на д≥л€нц≥:

“од≥

(3.19)

Ќа дан≥й д≥л€нц≥ футеровка складаЇтьс€ з:

Ќормальний шамот s1=300мм, л1=0,7;

¬исокогл≥нозем≥ста цеглина s2=500мм, л2=1,3;

Ўамот легковагий s3=400, л3=0,4

“од≥

ќбчислюЇмо температуру на кордонах шар≥в кладки:

¬изначаЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

”точнюЇмо величину питомого теплового потоку:

”точнюЇмо температури на кордонах шар≥в:

”точнюЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

–озраховуЇмо коеф≥ц≥Їнти теплов≥ддач≥ в≥д зовн≥шньоњ поверхн≥ до пов≥тр€:

(3.20)

де

е -м≥ра чорноти, дл€ цегельних ст≥ною знаходитьс€ в прибудовах

0,9-0,98(приймаЇмо е=0,98).

“од≥

ѕриблизно загальн≥ коеф≥ц≥Їнти теплов≥ддач≥ можна п≥драхувати по формул≥

(3.21)

“од≥

¬изначаЇмо розрахункову температуру зовн≥шньоњ ст≥нки:

–≥зниц€ м≥ж розрахунковою температурою зовн≥шньоњ ст≥нки ≥ прийн€тою ран≥ше не перевищуЇ ±50—. “ому розрахунок не повторюЇмо.

ѕитомий тепловий пот≥к з поверхн≥ ст≥ни

ѕоверхн€ ст≥нок першоњ д≥л€нки

де

l1 - довжина д≥л€нки l=70 м

H1 - висота тунел€1 Ќ=1,1 м

“од≥

¬трати тепла через ст≥нку на перш≥й д≥л€нц≥

¬изначаЇмо втрати тепла через зведенн€. –озрахунок виконуЇмо аналог≥чно розрахунку втрат тепла через ст≥нки. ќбчислюЇмо середню температуру на перш≥й д≥л€нц≥: tcр =3000

Ќа дан≥й д≥л€нц≥ футеровка складаЇтьс€ з:

ћагнез≥тохром≥това цегла s1=600мм, л1=1,5

Ўамот легковагий ЅЋ-0,8 s2=300мм, л2=0,7

Ўамот легковагий ЅЋ-1,3 s3=300, л3=0,8.

“од≥

«находимо температуру на кордонах шар≥в:

¬изначаЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

”точнюЇмо величину питомого теплового потоку:

”точнюЇмо температури на кордонах шар≥в:

”точнюЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

–озраховуЇмо коеф≥ц≥Їнти теплов≥ддач≥ в≥д зовн≥шньоњ поверхн≥ до пов≥тр€:

«агальний коеф≥ц≥Їнт теплов≥ддач≥:

¬изначаЇмо розрахункову температуру зовн≥шньоњ ст≥нки:

÷е значенн€ не перевищуЇ прийн€ту ран≥ше (tн=400—) температуру б≥льш н≥ж на ±50—.

Ўир≥ну зведенн€ визначаЇмо €к суму ширини каналу ≥ товщини ст≥н печ≥:

ѕоверхн€ теплопередач≥

¬трати тепла через зведенн€

¬трати тепла через п≥д вагонетки приймаЇмо р≥вним 16-20% в≥д втрат тепла ст≥нками ≥ зведенн€м:

ќбщие потери тепла на первом участке

2.ƒруга д≥л€нка

–озрахунок проводимо по д≥л€нках анал≥тичним методом. –озраховуЇмо питомий тепловий пот≥к q0 з поверхн≥ ст≥ни другоњ д≥л€нки за нормальних умов, прийн€вши температуру зовн≥шньоњ поверхн≥ ст≥ни 650—, а середню температуру охолоджуванн€ р≥вн≥й середн≥й температур≥ на д≥л€нц≥:

Ќа дан≥й д≥л€нц≥ футеровка складаЇтьс€ з:

Ќормальний шамот s1=100мм, л1=1,3;

¬исокогл≥нозем≥ста цеглина s2=400мм, л2=1,3;

Ўамот легковагий s3=400, л3=0,4

ќбчислюЇмо температуру на кордонах шар≥в кладки:

¬изначаЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

”точнюЇмо величину питомого теплового потоку:

”точнюЇмо температури на кордонах шар≥в:

”точнюЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

–озраховуЇмо коеф≥ц≥Їнти теплов≥ддач≥ в≥д зовн≥шньоњ поверхн≥ до пов≥тр€:

де

е -м≥ра чорноти, дл€ цегельних ст≥ною знаходитьс€ в прибудовах 0,9-0,98(приймаЇмо е=0,98).

“од≥

ѕриблизно загальн≥ коеф≥ц≥Їнти теплов≥ддач≥ можна п≥драхувати по формул≥

“од≥

¬изначаЇмо розрахункову температуру зовн≥шньоњ ст≥нки:

–≥зниц€ м≥ж розрахунковою температурою зовн≥шньоњ ст≥нки ≥ прийн€тою ран≥ше не перевищуЇ ±50—. “ому розрахунок не повторюЇмо.

ѕитомий тепловий пот≥к з поверхн≥ ст≥ни

ѕоверхн€ стен≥в першоњ д≥л€нки

ƒе l2 - довжина д≥л€нки l=15,0м

H2 - висота тунел€1 Ќ=2,1 м

¬трати тепла через ст≥нку на перш≥й д≥л€нц≥

¬изначаЇмо втрати тепла через зведенн€. –озрахунок виконуЇмо аналог≥чно розрахунку втрат тепла через ст≥нки. ќбчислюЇмо середню температуру на друг≥й д≥л€нц≥: tcр =10000

ѕот≥м знаходимо

“од≥

«находимо температуру на кордонах шар≥в:

¬изначаЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

”точнюЇмо величину питомого теплового потоку:

”точнюЇмо температури на кордонах шар≥в:

”точнюЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

–озраховуЇмо коеф≥ц≥Їнти теплов≥ддач≥ в≥д зовн≥шньоњ поверхн≥ до пов≥тр€:

«агальний коеф≥ц≥Їнт теплов≥ддач≥:

¬изначаЇмо розрахункову температуру зовн≥шньоњ ст≥нки:

÷е значенн€ не перевищуЇ прийн€ту ран≥ше (tн=800—) температуру б≥льш н≥ж на ±50—. Ўир≥ну зведенн€ визначаЇмо €к суму ширини каналу ≥ товщини ст≥н печ≥:

ѕоверхн€ теплопередач≥

¬трати тепла через зведенн€

¬трати тепла через п≥д вагонетки приймаЇмо р≥вним 16-20% в≥д втрат тепла ст≥нками ≥ зведенн€м:

«агальн≥ втрати тепла на друг≥й д≥л€нц≥

3.“рет€ д≥л€нка

–озрахунок проводимо по д≥л€нках анал≥тичним методом. –озраховуЇмо питомий тепловий пот≥к q0 з поверхн≥ ст≥ни трет≥й д≥л€нки за нормальних умов, прийн€вши температуру зовн≥шньоњ поверхн≥ ст≥ни 700—, а середню температуру охолоджуванн€ р≥вн≥й середн≥й температур≥ на д≥л€нц≥:

ќбчислюЇмо температуру на кордонах шар≥в кладки:

¬изначаЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

”точнюЇмо величину питомого теплового потоку:

”точнюЇмо температури на кордонах шар≥в:

”точнюЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

–озраховуЇмо коеф≥ц≥Їнти теплов≥ддач≥ в≥д зовн≥шньоњ поверхн≥ до пов≥тр€:

де

е -м≥ра чорноти, дл€ цегельних ст≥ною знаходитьс€ в прибудовах 0,9-0,98(приймаЇмо е=0,98).

“од≥

ѕриблизно загальн≥ коеф≥ц≥Їнти теплов≥ддач≥ можна п≥драхувати по формул≥

тепло вагонетка тунельний п≥ч

“од≥

¬изначаЇмо розрахункову температуру зовн≥шньоњ ст≥нки:

–≥зниц€ м≥ж розрахунковою температурою зовн≥шньоњ ст≥нки ≥ прийн€тою ран≥ше не перевищуЇ ±50—. “ому розрахунок не повторюЇмо.

ѕитомий тепловий пот≥к з поверхн≥ ст≥ни

ѕоверхн€ стен≥в першоњ д≥л€нки

де

l3 - довжина д≥л€нки l=29,6м

H3 - висота тунел€1 Ќ=2,1 м

“од≥

¬трати тепла через ст≥нку на перш≥й д≥л€нц≥

¬изначаЇмо втрати тепла через зведенн€. –озрахунок виконуЇмо аналог≥чно розрахунку втрат тепла через ст≥нки. ќбчислюЇмо середню температуру на трет≥й д≥л€нц≥: tcр =15000

ѕот≥м знаходимо

“од≥

«находимо температуру на кордонах шар≥в:

¬изначаЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

”точнюЇмо величину питомого теплового потоку:

”точнюЇмо температури на кордонах шар≥в:

”точнюЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

–озраховуЇмо коеф≥ц≥Їнти теплов≥ддач≥ в≥д зовн≥шньоњ поверхн≥ до пов≥тр€:

«агальний коеф≥ц≥Їнт теплов≥ддач≥:

¬изначаЇмо розрахункову температуру зовн≥шньоњ ст≥нки:

÷е значенн€ не перевищуЇ прийн€ту ран≥ше (tн=1150—) температуру б≥льш н≥ж на ±50—.

Ўир≥ну зведенн€ визначаЇмо €к суму ширини каналу ≥ товщини ст≥н печ≥:

ѕоверхн€ теплопередач≥

¬трати тепла через зведенн€

¬трати тепла через п≥д вагонетки приймаЇмо р≥вним 16-20% в≥д втрат тепла ст≥нками ≥ зведенн€м:

«агальн≥ втрати тепла на трет≥й д≥л€нц≥

4.„етверта д≥л€нка

–озрахунок проводимо по д≥л€нках анал≥тичним методом. –озраховуЇмо питомий тепловий пот≥к q0 з поверхн≥ ст≥ни четвертоњ д≥л€нки за нормальних умов, прийн€вши температуру зовн≥шньоњ поверхн≥ ст≥ни 700—, а середню температуру охолоджуванн€ р≥вн≥й середн≥й температур≥ на д≥л€нц≥:

“од≥

ќбчислюЇмо температуру на кордонах шар≥в кладки:

¬изначаЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

”точнюЇмо величину питомого теплового потоку:

”точнюЇмо температури на кордонах шар≥в:

”точнюЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

–озраховуЇмо коеф≥ц≥Їнти теплов≥ддач≥ в≥д зовн≥шньоњ поверхн≥ до пов≥тр€:

де

е -м≥ра чорноти, дл€ цегельних ст≥ною знаходитьс€ в прибудовах 0,9-0,98(приймаЇмо е=0,98).

“од≥

ѕриблизно загальн≥ коеф≥ц≥Їнти теплов≥ддач≥ можна п≥драхувати по формул≥

“од≥

¬изначаЇмо розрахункову температуру зовн≥шньоњ ст≥нки:

–≥зниц€ м≥ж розрахунковою температурою зовн≥шньоњ ст≥нки ≥ прийн€тою ран≥ше не перевищуЇ ±50—. “ому розрахунок не повторюЇмо.

ѕитомий тепловий пот≥к з поверхн≥ ст≥ни

ѕоверхн€ стен≥в першоњ д≥л€нки

де

l4 - довжина д≥л€нки l=11,4м

H4 - висота тунел€1 Ќ=2,1 м

“од≥

¬трати тепла через ст≥нку на перш≥й д≥л€нц≥

¬изначаЇмо втрати тепла через зведенн€. –озрахунок виконуЇмо аналог≥чно розрахунку втрат тепла через ст≥нки. ќбчислюЇмо середню температуру на четверт≥њ д≥л€нц≥: tcр =10500

ѕот≥м знаходимо

“од≥

«находимо температуру на кордонах шар≥в:

¬изначаЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

”точнюЇмо величину питомого теплового потоку:

”точнюЇмо температури на кордонах шар≥в:

”точнюЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

–озраховуЇмо коеф≥ц≥Їнти теплов≥ддач≥ в≥д зовн≥шньоњ поверхн≥ до пов≥тр€:

«агальний коеф≥ц≥Їнт теплов≥ддач≥:

¬изначаЇмо розрахункову температуру зовн≥шньоњ ст≥нки:

÷е значенн€ не перевищуЇ прийн€ту ран≥ше (tн=750—) температуру б≥льш н≥ж на ±50—.

Ўир≥ну зведенн€ визначаЇмо €к суму ширини каналу ≥ товщини ст≥н печ≥:

ѕоверхн€ теплопередач≥

¬трати тепла через зведенн€

¬трати тепла через п≥д вагонетки приймаЇмо р≥вним 16-20% в≥д втрат тепла ст≥нками ≥ зведенн€м:

«агальн≥ втрати тепла на четверт≥й д≥л€нц≥

5. ѕ'€та д≥л€нка

–озрахунок проводимо по д≥л€нках анал≥тичним методом. –озраховуЇмо питомий тепловий пот≥к q0 з поверхн≥ ст≥ни п'€тоњ д≥л€нки за нормальних умов, прийн€вши температуру зовн≥шньоњ поверхн≥ ст≥ни 400—, а середню температуру охолоджуванн€ р≥вн≥й середн≥й температур≥ на д≥л€нц≥:

« таблиц≥ 1 ≥ 3 знаходимо:

“од≥

ќбчислюЇмо температуру на кордонах шар≥в кладки:

¬изначаЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

”точнюЇмо величину питомого теплового потоку:

”точнюЇмо температури на кордонах шар≥в:

”точнюЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

–озраховуЇмо коеф≥ц≥Їнти теплов≥ддач≥ в≥д зовн≥шньоњ поверхн≥ до пов≥тр€:

де

е -м≥ра чорноти, дл€ цегельних ст≥ною знаходитьс€ в прибудовах 0,9-0,98(приймаЇмо е=0,98).

“од≥

ѕриблизно загальн≥ коеф≥ц≥Їнти теплов≥ддач≥ можна п≥драхувати по формул≥

“од≥

¬изначаЇмо розрахункову температуру зовн≥шньоњ ст≥нки:

–≥зниц€ м≥ж розрахунковою температурою зовн≥шньоњ ст≥нки ≥ прийн€тою ран≥ше не перевищуЇ ±50—. “ому розрахунок не повторюЇмо.

ѕитомий тепловий пот≥к з поверхн≥ ст≥ни

ѕоверхн€ стен≥в першоњ д≥л€нки

де

l5 - довжина д≥л€нки l=17,5м

H5 - висота тунел€1 Ќ=2,1 м

“од≥

¬трати тепла через ст≥нку на перш≥й д≥л€нц≥

¬изначаЇмо втрати тепла через зведенн€. –озрахунок виконуЇмо аналог≥чно розрахунку втрат тепла через ст≥нки. ќбчислюЇмо середню температуру п'€т≥й д≥л€нц≥: tcр =4000

ѕот≥м знаходимо

“од≥

«находимо температуру на кордонах шар≥в:

¬изначаЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

”точнюЇмо величину питомого теплового потоку:

”точнюЇмо температури на кордонах шар≥в:

”точнюЇмо середню температуру кожного шару ≥ в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти теплопров≥дност≥:

–озраховуЇмо коеф≥ц≥Їнти теплов≥ддач≥ в≥д зовн≥шньоњ поверхн≥ до пов≥тр€:

«агальний коеф≥ц≥Їнт теплов≥ддач≥:

¬изначаЇмо розрахункову температуру зовн≥шньоњ ст≥нки:

÷е значенн€ не перевищуЇ прийн€ту ран≥ше (tн=450—) температуру б≥льш н≥ж на ±50—.

Ўир≥ну зведенн€ визначаЇмо €к суму ширини каналу ≥ товщини ст≥н печ≥:

ѕоверхн€ теплопередач≥

¬трати тепла через зведенн€

¬трати тепла через п≥д вагонетки приймаЇмо р≥вним 16-20% в≥д втрат тепла ст≥нками ≥ зведенн€м:

«агальн≥ втрати тепла на п?€т≥й д≥л€нц≥

–езультати розрахунк≥в заносимо в таблицю 3.4.

“аблиц€ 3.4 - ¬трати тепла через футеровку печ≥

є

ƒовжина д≥л€нки

«она печ≥

≤нтервал печ≥

—ередн€ температура, ∞—

«овн≥шн€ температура, ∞—

¬трати тепла, кƒж/ч

ст≥ни

зведенн€

ст≥ной

зведенн€м

черенем вагонетки

всього

1

11,8

Ќагр≥ву

110-475

293

35

40

49421

69382

21385

140187

2

12,2

Ќагр≥ву

475-1450

963

65

80

123067

283616

73203

479885

3

55

¬ипалу

1450-1450

1450

70

115

305685

1155507

263015

1724207

4

51,4

ќхолодженн€

1450-600

1025

55

75

69678

224985

53039

347700

5

27,6

ќхолодженн€

600-200

400

40

45

59026

83852

25718

168596

«агальн≥ витрати тепла 211500,36 кƒж/ч

3.2.2 ¬итрати тепла на нагр≥в матер≥алу, а також що в≥ддаЇтьс€ матер≥алом при охолодженн≥

1. ¬итрата тепла на нагр≥в матер≥ал≥в

Qм= –(скtк - cнtн) к¬т, (3.22)

де tк - к≥нцева температура випаленн€, tк=1450Ї—;

ск - теплосодержание матер≥алу в к≥нц≥ нагр≥ву, ск=1,248 кдж/кг;

tн - початкова температура, tн=25Ї—;

cн - теплоЇмн≥сть сухоњ сировини, cн=0,837 кдж/кг;

– - секундна продуктивн≥сть печ≥, –=4,5 кг/сек.

Qм= 4,5„(1,248„1450 - 20„0,837)=29385 к¬т.

2. ¬итрата тепла на випаровуванн€ вологи:

Qвип=(2500 - 4,2 tн)Wвл к¬т, (3.23)

де Wвл- к≥льк≥сть вологи, випаровуваноњ з матер≥алу;

Wвл=4,5„1,03„ кг/сек;

2500 - прихована теплота паротворенн€, кƒж/кг;

4,2 - теплоЇмн≥сть води, кƒж/кг;

tн - температура вологих матер≥ал≥в, що поступають в п≥ч, Ї—.

Qвип=(2500 - 4,2 „20)„0,095=229,52 к¬т.

3. ¬трати тепла з продуктами гор≥нн€, що йдуть.

Qдим=Vдим „ iдим к¬т, (3.24)

де Vдым - об'Їм продукт≥в гор≥нн€; Vдым= V¬=12,4 нм3/нм3;

iдым - теплоутриманн€ димових газ≥в, що йдуть; iдым =275,5 кƒж/нм3;

Qдым=12,4„275,5=3416,2 к¬т.

3.2.3  ≥льк≥сть тепла,що аккумулюЇтьс€ або в≥ддаЇтьс€ футеровкою вагонетки

–озрахунок виконуЇмо за д≥л€нками. ѕриймаЇмо температуру зовн≥шньоњ поверхн≥ поду вагонетки , що дор≥внюЇ температур≥ зовн≥шньоњ поверхн≥ ст≥н на дан≥й д≥л€нц≥; температуру зовн≥шньоњ поверхн≥ футеровки вагонетки, що дор≥внюЇ температур≥ внутр≥шн≥й поверхн≥ футеровки печ≥ на в≥дпов≥дн≥й д≥л€нц≥.

¬итрата тепла на нагр≥в транспортуючих пристроњв

Qваг= (3.25)

де  =0,85;

gваг- маса футеровки вагонетки;

cваг - теплоутриманн€ шар≥в футеровки;

tсл - температура окремих шар≥в.

¬изначаЇмо суму теплових опор≥в окремих шар≥в кладки

R= (3.26)

де S- товщина шару, м;

S1=0,42 - шамотна цегла

S2=0,1 - легковаг шамотний.

бпп - коеф≥ц≥Їнт теплов≥ддач≥

бпп =10,5 ¬т/м2„ 

л - коеф≥ц≥Їнт теплопров≥дност≥, ¬т/м2„ 

¬изначаЇмо середн≥ температури шар≥в футеровки

tсер1=0,8„1450=1160 Ї—,

tсер2=0,5„1220=610 Ї—.

л1=0,115+0,000178„1160= 0,32 ¬т/м2„ ,

л2=0,23+0,00049„610=0,53 ¬т/м2„ .

R=

¬изначаЇмо температури першого ≥ другого шару футеровки

tн = 610 - (1450 - 10,5) „ 1,6 = 853,2 Ї—

t1сл = Ї—

t2сл = 0,5„1151,6 = 575,8 Ї—

¬изначаЇмо втрати тепла через перший шар футеровки

Q1сл= 1151,6 „ (0,32 +0,000134„1160)= 547,5 к¬т

¬изначаЇмо втрати тепла через другий шар футеровки

Q2сл= 575,8 „(0,53 +0,000148„610) = 357,15 к¬т

¬итрата тепла на нагр≥в транспортуючих пристроњв складе:

Qваг= 0,85„(547,5 + 357,15 )= 768,95 к¬т

Qневр=0,02„Qн к¬т (3,27)

Qневр=0,02„35146,55 =703 квт

7. —кладаЇмо р≥вн€нн€ теплового балансу

Qприх=Qгор+Qпов к¬т (3.28)

Qприх=6104+35146,55 =41251 квт;

Qрозх=Qм+Qвип+Qдим+Qкл+Qваг+Qневр к¬т (3.29)

Qрозх=29385+229,52+3416,2 +5875,1 +768,95 +703=40377,77 квт.

“аблиц€ 3.5 - “епловий баланс печ≥

Ќадходженн€ тепла

кƒж/ч

%

¬итрата тепла

кƒж/ч

%

“епло гор≥нн€ палива Qгор

126527,58

85,2

Ќагр≥в матер≥алу Qм

105786

72,2

‘≥зичне тепло пов≥тр€ Qвоз

21974,4

14,8

¬ипаровуванн€ вологи Qвип

826,272

0,58

¬трати тепла з продуктами гор≥нн€ Qдым, що йдуть

12298,32

8,28

¬трати тепла в оточуючу середовище через кладку ст≥н Qокр

21150,36

15,25

¬трати тепла на нагр≥в транспортуючих пристроњв Qваг

2768,22

1,86

Ќеврахован≥ втрати Qнеучт

2530,8

1,73

Ќев'€зка

+314,36

0,21

–азом

148503,6

100

–азом

148503,6

100

3.3 јеродинам≥чний розрахунок печ≥

јеродинам≥чний розрахунок печ≥ виробл€Їмо з метою визначенн€ розм≥р≥в газоход≥в, втрат напору при рус≥ газ≥в по п≥чним каналах, газопроводами, пов≥тропровод≥в ≥ подальшого вибору т€го видувних пристроњв.

як приклад, наводитьс€ аеродинам≥чний розрахунок лише зони п≥д≥гр≥ву ≥ випалу, так €к дл€ вибору димососа або димовоњ труби цього достатньо, а методика розрахунку ≥нших зон аналог≥чна.

–озрахунок розм≥р≥в димоход≥в

—хема руху димових газ≥в представлена на рис 3.1, що випливаЇ: димов≥ гази, що утворюютьс€ в зон≥ випалу, проход€ть по п≥чному каналу, заповненому вагонетками з осадкою вироб≥в, ≥ в≥дбираютьс€ за чотирьох парах канал≥в (з двох стор≥н печ≥) у к≥нц≥ зони п≥д≥гр≥ву. Ќад п≥ччю розташована пара горизонтальних колектор≥в (по одному з кожноњ сторони), €к≥ пот≥м з'Їднують в один загальний (зб≥рний) димох≥д. ѕо зб≥рному димоходу димов≥ гази надход€ть до димососи ≥ викидають в атмосферу.

–исунок 3.1 —хема димових газ≥в:

l1=33м; l2=1,5м; l3=2м; l4=1,5м; l5=1,5м; l6=1,5м; l7=2,5м; l8=5,4м; l9=1,5м; l10=3м; l11=1,5м;

¬изначаЇмо розм≥р≥в димоход≥в.

а) «находимо розм≥р канал≥в дл€ в≥дбору газ≥в з печ≥.

ќб'Їм в≥дход€ть продукт≥в гор≥нн€ при нормальних умовах (t=250C и –=101,3кѕа) становить:

ѕри температур≥ газ≥в, що в≥дход€ть з печ≥, що дор≥внюЇ њх об'Їму

ѕриймаЇмо швидк≥сть руху продукт≥в гор≥нн€ V=5м/с.

“од≥ поперечн≥ перер≥зи каналу

ƒ≥аметр каналу

ѕриймають температуру в горизонтальному зб≥рному колектор≥ t2=470∞C

“од≥

ѕоперечний перетин колектора

ƒ≥аметр колектора

ѕриймаютьс€ температуру димових газ≥в у зб≥рному димоход≥ t3= 440∞C

“одi

ѕоперечний перетин зб≥рного димоходу

ƒ≥аметр зб≥рного димоходу

б) –озрахуЇмо втрати напору.

¬≥дпов≥дно до умов роботи печ≥ температура димових газ≥в на початку зони п≥д≥гр≥ву складаЇ 500∞—, а в зон≥ випалу 1470∞—.

—ереднЇ спалюванн€ температури газ≥в у зон≥ п≥д≥гр≥ву.

–озраховуЇмо в≥льний перетин п≥чного каналу за умови, що воно зазвичай м≥стить 30-50% в≥д площ≥ поперечного перер≥зу. ѕриймаютьс€ його р≥вним 30%.

“од≥

Fср=0,3ХFп.к.=0,3Ќт¬т=0,3Х2,1Х3,3=2,08 м2

—ередн€ швидк≥сть газ≥в у п≥чному канал≥

ќп≥р садки в п≥чному канал≥

(3.30)

де

о - коеф≥ц≥Їнт опору садки,

о=0,48(г)

- щ≥льн≥сть димових газ≥в,

(з матер≥ального балансу) (3.31)

“од≥

ƒодатков≥ втрати напору, зумовлен≥ р≥зницею швидкостей газ≥в на початку та в к≥нц≥ д≥л€нки печ≥ 6:

ќп≥р геометричному натиску

(3.32)

ƒе l3 - висота п≥дйому газ≥в по каналах з печ≥ до горизонтального колектора, l3= 2м;

и - в≥дпов≥дно щ≥льн≥сть пов≥тр€ ≥ продукт≥в гор≥нн€ при нормальних умовах 1,29 кг/нм3, = 1,249 кг/нм3

“од≥

ѕосл≥довно визначаЇмо втрати напору за шл€хом руху димових газ≥в на подоланн€ м≥сцевих опор≥в hм ≥ опор≥в терт€ hтр:

(3.33)

(3.34)

ƒе о- коеф≥ц≥Їнт м≥сцевих опор≥в;

х0 - швидк≥сть газу у в≥дпов≥дному перер≥з≥, м/с;

л - коеф≥ц≥Їнт терт€;

l - довжина д≥л€нки, м;

ƒ - приведений д≥аметр газоходу,м.

–озрахунок hм ≥ hтр виконуЇмо в табличн≥й форм≥ (табл.9).

ƒл€ розрахунку опор≥в на шл€ху руху газ≥в необх≥дн≥ так≥ вих≥дн≥ дан≥:

ƒ≥аметр димовоњ труби ƒт=0,92 м;

¬исота труби lт=50 м;

—ередн€ температура димових газ≥в в труб≥ tT=∞C.

«агальн≥ втрати напору в систем≥:

hсум= hг+ hс+ hдод+hм+ hтр= -14,35+20,07+249+19,03+61,31=335,06 ѕа.

ѕриймаютьс€ запас тиску р≥вним 40% в≥д загальноњ суми опор≥в.

“од≥

ѕотр≥бний нап≥р, створюваний димососом (у перерахунку на t = 20)

ѕродуктивн≥сть димососа з поправкою на робочу температуру

«а номограмою перев≥р€Їмо, чи вистачаЇ розр≥дженн€, що утворюЇ димова труба, дл€ в≥дсмоктуванн€ димових газ≥в з установки. ” нашому випадку при середн≥й температур≥ газ≥в, що йдуть tср =350 ∞— ≥ висот≥ димовоњ труби hт = 50м розр€дженн€, створюване ц≥Їю трубою, складе. hт = 350 ѕа ѕотр≥бний натиск . hр = 1050,37м “аким чином, необх≥дн≥сть у встановленн≥ додаткових т€годувних пристроњв в≥дпадаЇ. ” випадку, €кщо т€ги, створюваноњ димарем, ви€витьс€ недостатньо дл€ просасувнн€ димових газ≥в через тепловий агрегат, номер димососа вибираЇтьс€ за номограмами. ѕот≥м з використанн€м цих номограм за номером димососа визначаЇмо продуктивн≥сть, повний тиск, частоту обертанн€ робочого колеса ≥ коеф≥ц≥Їнт корисноњ д≥њ. ƒал≥ розраховуЇмо необх≥дну потужн≥сть на валу димососа за формулою

ƒе Vt - продуктивн≥сть димососа при робоч≥й температур≥, м3/ч;

зд = 0,65 -   ƒ димососа;

зп = 0,95-   ƒ передач≥;

Ќастановна потужн≥сть

Nнаст = ЈNдв = 1,2Ј17,09=20,51

ƒе   - коеф≥ц≥Їнт запасу потужност≥ на пусковий момент залежно в≥д потужност≥.

“аблиц€ 3.6 - –озрахунок опор≥в на шл€ху руху газу

є

ќп≥р

Vп.г,

м3

F,

м2

х0

м/с

х20

2

с0,

кг/м3

t,

∞—

_“_

273

л

_l_

ƒ

ж

hвт,

ѕа

1

¬х≥д в канал в≥дбору газ≥в з печ≥

0,53

0,3

1,73

1,5

1,249

500

2,83

2.21

11,71

2

ѕоворот на 90∞в канал≥

0,53

0,3

1,73

1,5

1,249

500

2,83

0,39

2,07

3

¬х≥д в зб≥рний колектор

0,53

0,3

1,73

1,5

1,249

470

2,72

1,09

5,55

4

¬х≥д газу з 2 каналу

1,06

1,16

0,88

0,39

1,249

470

2,72

0,1

0,13

5

¬х≥д газу з 3 каналу

1,59

1,16

1,32

0,87

1,249

470

2,72

0,25

0,74

6

¬х≥д газу з 4 каналу

2,12

1,16

1,76

1,55

1,249

470

2,72

0,4

2,11

7

“ерт€ в зб≥рному колектор≥

2,12

1,16

1,76

1,55

1,249

470

2,72

0,04

10,0

2,11

8

¬х≥д в зб≥рний димох≥д

2,12

1,16

1,76

1,55

1,249

440

2,61

1,09

5,51

9

¬х≥д газу з 2 каналу

4,27

2,23

1,83

1,67

1,249

440

2,61

1,70

9,25

10

ѕоворот на 90∞

4,27

2,23

1,83

1,67

1,249

410

2,5

0,39

2,03

11

“ерт€ в зб≥рному димоход≥

4,27

2,23

1,83

1,67

1,249

410

2,5

0,04

7,1

1,35

12

ќп≥р шиберу

4,27

2,23

1,83

1,67

1,249

390

2,43

0,20

1,01

13

ѕоворот на 90∞до димососу

4,27

2,23

1,83

1,67

1,249

370

2,36

0,39

1,9

14

“ерт€ у димов≥й труб≥

4,27

0,659

2,06

2,12

1,249

350

2,28

0,03

54.3

9,83

15

¬их≥д газ≥в в атмосферу

4,27

0,659

2,06

2,12

1,249

310

2,14

1,06

6,01

¬сього

61,31

¬»—Ќќ¬ »

¬ результат≥ проведеноњ роботи визначили, що дл€ випаленн€ вироб≥в вогнетривких шамотних застосовують тунельн≥ печ≥ з арочним зведенн€м, €к≥ призначен≥ дл€ випаленн€ вироб≥в при температурах 1450 - 1700Ї— ≥ вищ≥ (високотемпературн≥ печ≥). «а допомогою конструктивного розрахунку визначили: довжина печ≥ складаЇ 150м, ширина печ≥ в св≥тлу складаЇ 3,7м, висота в св≥тлу 2,1 м, ширина печ≥ в св≥тлу складатиме ¬=3,7м. ¬исота сад≥нн€ р≥вна 990мм. ¬≥дпов≥дно, висота печ≥ в≥д р≥вн€ поду вагонетки складе 1100мм. ¬ага сад≥нн€ на вагонетку G1=11,6

¬ робот≥ виконано розрахунок гор≥нн€ природного газу (Ќев'€зка:-0,05),

“акож наведено тепловий розрахунок печ≥, де розрахувано надходженн€ та витрати тепла, %нев'€зки складаЇ 0,21%

¬ п≥дрозд≥л≥ аеродинам≥чний розрахунок печ≥ визначили розм≥ри газоход≥в, втрати напору при рус≥ газ≥в по п≥чним каналам, газопроводам, пов≥тропроводам ≥ п≥д≥брано т€го видувн≥ пристроњ.

ѕ≈–≈Ћ≤  ѕќ—»ЋјЌ№

Ћевченко ѕ. ¬. –асчеты печей и сушил силикатной промышленности / Ћевченко ѕ. ¬. - ћ. ¬ысш.шк, 1968 - 367 с.

–оговой ћ.». –асчеты и задачи по теплотехническому оборудованию предпри€тий промышленности строительных материалов/ –оговой ћ.».,  ондакова ћ.Ќ., —огановский ћ.Ќ. - ћ: —тройиздат, 1975 - 320 с.

“еплотехнические расчеты установок силикатной промышленности \ [под ред. ƒ.Ѕ., √инзбурга и ¬.Ќ. «имина] - ћ.: —тройиздат, 1961.- 492 с.

ћетодические указани€ к практическим зан€тий, по курсу "“епловые процессы и аппараты силикатной технологии? / [сост. Ё.ћ. —ардак] -ƒнепропетровск: ƒ’“», 1979. - 40 с.

Ћукь€ненко I. Ќ. ѕеч≥ та сушарки керам≥чноњ промисловост≥ / Ћукь€ненко ≤. Ќ., ћосковченко B.I., Ўельдько I.M -  ињв: ƒержбудвидав ”–—–, 1961.-199 с.

ћамыкин ѕ.—. ѕечи и сушила огнеупорных заводов / ћамыкин ѕ.—, Ћевченко ѕ.¬., —трелой  . . - ћ5: ћеталлургиздат, 1963. - 290 с.

–азмещено на Allbest.ru


ѕодобные документы

  • “ехн≥чна характеристика електричноњ шахтноњ печ≥, призначенноњ дл€ р≥зних вид≥в терм≥чноњ обробки деталей. –озрахунок часу нагр≥ванн€ деталей ≥ визначенн€ продуктивност≥ печ≥ (повного циклу процесу). –озрахунок втрат тепла склеп≥нн€ й ст≥нок печ≥.

    контрольна€ работа [902,2 K], добавлен 25.04.2010

  • ќгл€д конструкц≥й ≥ндукц≥йних печей. ѕлавка в печ≥ з основною та кислою футеровкою. ”стр≥й ≥ндукц≥йноњ тигельноњ печ≥, трансформаторний принцип передач≥ енерг≥њ ≥ндукц≥Їю в≥д первинного ланцюга до вторинного. ѕ≥дб≥р розм≥р≥в, тепловий розрахунок печ≥.

    курсова€ работа [376,7 K], добавлен 06.07.2015

  • ћартен≥вське виробництво стал≥. ¬идаленн€ з металу дом≥шок. –озрахунок гор≥нн€ палива в мартен≥вськ≥й печ≥. ¬изначенн€ основних розм≥р≥в робочого простору печ≥. “епловий баланс печ≥. ¬итрата палива по пер≥одах плавки та визначенн€ њх тривалост≥.

    курсова€ работа [491,6 K], добавлен 30.04.2014

  •  амерна терм≥чна п≥ч з нерухомим подом: теплообм≥н в робочому простор≥ печ≥. √еометричн≥ параметри випром≥нюванн€, ступ≥нь чорноти газу, коеф≥ц≥Їнт випром≥нюванн€ системи "газ-кладка-метал". ¬идатков≥ та прибутков≥ статт≥ теплового балансу печ≥.

    курсова€ работа [458,6 K], добавлен 15.04.2010

  • “еплов≥ та конструктивн≥ схеми скловарних установок. –озрахунок регенеративноњ ванноњ печ≥ дл€ вар≥нн€ побутового скла. ќбс€г ≥ склад продукт≥в гор≥нн€. “епловий баланс варочноњ частини. “ехн≥ко-економ≥чн≥ показники роботи печ≥ та економ≥€ палива.

    курсова€ работа [1,3 M], добавлен 09.12.2014

  • «агальна характеристика секц≥йних печей. ќбірунтуванн€ вибору методу математичного моделюванн€. –озрахунок гор≥нн€ палива, теплообм≥ну у робочому простор≥, нагр≥ву металлу. јлгоритм розрахунку теплового балансу ≥ визначенн€ витрати палива по зонах печ≥.

    дипломна€ работа [1,1 M], добавлен 20.05.2015

  • –озробка печ≥ з арочним склеп≥нн€м дл€ випаленн€ цеглини.  онструкц≥њ п≥чних вагонеток. —адка ≥ розвантаженн€ вироб≥в. –озрахунок аеродинам≥чних, технолог≥чних ≥ конструктивних параметр≥в печ≥ дл€ випаленн€ керам≥ки. “епловий баланс зони охолодженн€.

    курсова€ работа [840,6 K], добавлен 13.07.2015

  •  онструкц≥€ та основи роботи двохванноњ сталеплавильноњ печ≥, паливний, матер≥альний та тепловий баланс. «ам≥на непродуктивних мартен≥вських печей, зразковий розрахунок двохванноњ сталеплавильноњ печ≥ та ≥нтенсивн≥сть продувки металу техн≥чним киснем.

    курсова€ работа [240,9 K], добавлен 24.12.2010

  • “епловий розрахунок конвективноњ тунельноњ сушильноњ установки: параметри гор≥нн€ палива; визначенн€ тривалост≥ суш≥нн€, розм≥ру установки. √рафоанал≥тичний розрахунок статики реального процесу суш≥нн€ в сушильному тунел≥. ¬иб≥р допом≥жного устаткуванн€.

    курсова€ работа [2,2 M], добавлен 09.12.2010

  • “ехнолог≥чн≥ параметри та режим роботи обертових печей дл€ випалюванн€ вапн€ку. –озрахунок процесу гор≥нн€ вуг≥лл€ та необх≥дноњ к≥лькост≥ пов≥тр€ дл€ п≥дтриманн€ заданоњ температури. ѕараметри матер≥ального ≥ теплового балансу. ¬изначенн€ розм≥р≥в печ≥.

    курсова€ работа [260,6 K], добавлен 20.11.2012

–аботы в архивах красиво оформлены согласно требовани€м ¬”«ов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
–екомендуем скачать работу.