Розробка автоматизованої системи керування лінією виготовлення кексів на приватному підприємстві "Вікторія"

Холодильне устаткування у вигляді шаф, збірно-розбірних камер, низько температури приладів і столів з охолоджуваними шафами, морозильників слід мити щодня гарячою водою і провітрювати.

До немеханічного устаткування відносять: виробничі столи, виробничі і мийні ванни, розрубу вальний стілець, стелажі, табурети, шафи і так далі.

Виробничі спити повинні мати рівну, гладку, міцну, неіржавіючу поверхню. Найгігієнічнішими є суцільнометалеві столи з неіржавіючої сталі або дюралюмінію, а також столи з дерев'яними кришками для оброблення тесту на кухні і в кондитерських цехах, які виконані з твердих норія дерева (дуб, береза, клен). Санітарними нормами допускається виготовлення кришок столів з полімерного матеріалу.

Металеві столи після кожної виробничої операції миють гарячою водою, а в кінці робочого дня миють з миючими засобами і обполіскують гарячою водою. Столи з дерев'яними кришками зачищають ножем і миють гарячою водою. Розрубувальний стілець заввишки 80 см і діаметром 50 см виготовляють з цілого дерева твердих порід (дуба, буку, ясена, клена) і встановлюють на ніжках заввишки 20 см. бічну поверхню розрубувального стільця після видалення кори забарвлюють світлою масляною фарбою, залишаючи нефарбованою верхню частину шириною 20 див. Після робота поверхню стільця рекомендується зачистити ножем, посипати сіллю і накрити чохлом, а бічну частину вимити гарячою водою. У міру зношуваний і появи глибоких карбів поверхню розрубувального стільця спилюють.

Виробничі ванни виготовляють двогніздими з неіржавіючої сталі дюралюмінію або чавуну з емальованою поверхнею. Розмір ванн не повинен перевищувати 1.000x700x450 мм.

Виробничі ванни для миття яєць в кондитерському цеху виготовляють чотирьохсекційними.

7.4 Техніка безпеки

Вимоги безпеки при експлуатації електромеханічного устаткування.

Працювати на електромеханічному устаткуванні дозволяється за наявності інструкції з експлуатації після перевірки його справності, наявності захисних засобів та заземлень і тільки особам, які пройшли навчання з експлуатації даного устаткування. Ремонтувати електромеханічне устаткування дозволено тільки електрикам і механікам.

Перед початком роботи необхідно перевірити наявність і справність заземлення та пускорегулювальної апаратури, наявність запобіжних кілець, решіток, штовхачів, санітарний стан машини, відсутність сторонніх предметів у робочій камері, надійність закріплення робочих органів.

Завантажувати та розвантажувати всі машини (за винятком машин для замішування тіста, нарізування хліба та гастрономії) потрібно на ходу додержуючись норм завантажування. Забороняється проштовхувати продукти та опускати руки в робочу камеру.

У разі заклинювання продуктів, машину необхідно зупинити і після повної її зупинки видалити продукт.

Санітарне оброблення машини здійснювати за повної зупинки, без використання кислот і лугів. Не можна мити машини із шланга.

Машини повинні відповідати сучасним вимогам виробничої естетики та безпеки праці, сприяти підвищенню продуктивності праці. Рухомі частини машин повинні бути закритими і мати блокування для запобігання дотику в процесі роботи. Матеріали, з яких виготовляють робочі органи машин повинні не вступати у взаємодію з хімічними речовинами продукту, не піддаватися корозії, не чинити шкідливої дії на організм людини, мають бути інертними до кислоти, жиру, вологи, запахів.

Якщо підчас увімкнення приводу в мережу двигун не працює, а дуже гуде, привід необхідно миттєво зупинити. Справний привід працює з невеликим шумом, а кожух, що закриває двигун, нагрівається дуже мало навіть за тривалої роботи. Поява сильного шуму чи стуку свідчать про несправність електродвигуна або редуктора. Необхідно натиснути на кнопку "Стоп", дочекатися повної зупинки робочих органів і тільки потім усувати несправності. Підчас роботи не залишати машину без нагляду.

Вимоги безпеки при експлуатації устаткування з електричним нагрівом.

На підприємствах громадського харчування найбільшого поширення набули теплові апарати з електронагріванням. У них відсутнє полум'я, тому зменшується небезпека пожежі, відпадає необхідність у відведенні продуктів горіння (газоходів), газопроводах і приміщеннях для зберігання скрапленого газу.

Апарати встановлюють згідно з правилами монтажу електроустаткування, вимогами безпеки праці та пожежної безпеки. Кожен апарат повинен мати свою електричну проводку, захисні та заземлювальні пристрої. Електричні контакти повинні бути щільно приєднані, прилади регулювання та безпеки закриті кожухами. Дверцята електричних шаф повинні мати ручки і щільно прилягати до жарової поверхні шафи.

У процесі роботи з тепловими апаратами необхідно дотримуватись обережності, тому, що робочі поверхні нагріваються до температури 300°С і вище. Не дозволяється працювати на апаратах з несправними пакетними перемикачами, терморегуляторами, манометрами та запобіжними клапанами. Заборонено ненавантажені камфори плит тримати ввімкненими на повну потужність, оскільки це призводить до деформації камфори. Категорично заборонено охолоджувати розігріті камфори водою.

Для економної витрати електроенергії необхідно дотримуватись технологічного процесу, своєчасно перемикати ступінь нагрівання. Не рекомендується заповнювати парогенератор водою понад норму, оскільки тривалість закипання котлів збільшується. Не використовувати технологічне устаткування для обігрівання приміщень. Не допускаються до експлуатації шафи зі знятими подовими листами.

Вимоги безпеки при експлуатації холодильного устаткування

Холодильне устаткування закріплюється наказом директора підприємства за певним робітником, який стежить за його правильною експлуатацією та технічним станом. Холодильне устаткування установлюють у приміщенні, в якому є вентиляція і температура повітря не перевищує 35°С, на мінімальній відстані від стін або іншого устаткування не менш, як 100 мм і так, щоб на нього не падали прямі сонячні промені.

Перед початком роботи перевірити чистоту устаткування та його справність зовнішнім оглядом та вмиканням холодильної машини. Не дозволяється користуватись обладнанням за відсутності заземлення, огородження обертових частин машини, кожухів електричних приладів, з несправними приладами автоматики, дверними затворами, нещільним приляганням дверей до дверного прорізу, у разі виникнення (в момент увімкнення машини) зайвого шуму, стукання, іскріння, протікання фреону.

Холодильне устаткування завантажувати продуктами після запуску машин та досягнення необхідної температури. Температура продуктів, які підлягають зберіганню повинна бути не вищою за температуру навколишнього середовища. Підчас завантажування враховувати граничні норми завантаження, продуктове сусідство, харчові продукти, що виділяють або сприймають запахи, відділити одні від одних, вмістити у закриту посудину або загорнути у поліетиленову плівку. Продукти не повинні щільно прилягати одні од одних, доторкатися до випарника, стінок обладнання. Полиці не дозволяється застеляти папером, картоном та іншими предметами, які погіршують циркуляцію повітря в шафі або камері. Двері холодильного обладнання потрібно відчиняти на короткий термін, а потім щільно зачиняти.

Нормальна робота холодильного устаткування залежить від товщини снігової шуби на випарнику або повітроохолоджувачі. При сніговій шубі, більшій як 3 мм, різко погіршується теплообмін і порушується нормальний режим роботи холодильної машини. Якщо снігова шуба видаляється автоматично, у міру утворення, то необхідно накопчену у піддонах воду періодично зливати.

У разі відсутності приладів автоматичного або напівавтоматичного від танення вимкнути холодильник, відчинити двері, вийняти продукти. Не дозволяється видаляти снігову шубу ножем та іншими гострими предметами. Це може спричинити пошкодження випарника і вихід з ладу холодильної машини. Після від танення холодильне устаткування промити теплим мильним розчином, а потім чистою водою. Після цього устаткування залишити для просушування та провітрювання.



7.5 Перша допомога при опіках

Термічні опіки шкіри - це опіки від окропу, гарячої пари, полум'я, розпеченого металу - іншими словами, від впливу на шкіру високих температур. При цьому клітини шкіри гинуть. Чим вище температура, тим глибше опік. Опік I ступеня - це почервоніння шкіри; опік II ступеня - утворення пухирів на шкірі; опік III ступеня - омертвіння шкіри; опік IV ступеня - омертвіння глибоких тканин. Тяжкість стану при опіках багато в чому залежить від площі ураження. Перша допомога - охолодити поверхню опіку холодною водою, щоб зупинити подальшу дію температури, а суб'єктивно - зменшити відчуття болю.На 10-15 хв охолодіть уражені ділянки холодною водою, льодом, снігом, а потім закрийте їх сухою антисептичної пов'язкою.

Опіки I ступеня після охолодження оброблюють 40%-м спиртом або одеколоном.

На опіки II ступеня після обробки спиртом накладають стерильну пов'язку.

При опіках III-IV ступеня до втручання лікаря не відкривають і не проколюють пухирі, які утворюються; просто накладають стерильну пов'язку, не видаляючи з поверхні опіку залишків одягу. Одяг акуратно зрізають ножицями по краю обпаленої поверхні. Якщо потерпілий знаходиться у свідомості і немає явищ шоку, дають йому 2 таблетки анальгіну і негайно відправляють в лікувальну установу.

При великих опіках будь-якого ступеня необхідна госпіталізація. Якщо площа опікової поверхні велика настільки, що не представляється можливим покрити її пов'язками, обгортають потерпілого чистим простирадлом і укутують ковдрою.

У разі, якщо лікарська допомога затримується, при опіках II-IV ступеня навколишню шкіру очищують тампонами, змоченими нашатирним спиртом, видаляють, максимально дотримуючись стерильності, клапті шкіри, але великі бульбашки не можна чіпати. Забруднені ділянки очищують тампонами, змоченими перекисом водню. Обережно висушують ранову поверхню і покривають її стерильною пов'язкою з стрептоцідною емульсією або з фураціліновою маззю.

Якщо при термічних опіках обличчя обпеклися повіки, оброблюють уражену поверхню зеленкою.

Народна медицина радить спосіб лікування опіку - картоплею. Натерти на тертці свіжий картопля, покласти на ганчірку і прив'язати до хворого місця. Як тільки компрес нагріється, зняти його.

Спосіб лікування чаєм: заварити міцний чорний або зелений чай, остудити заварку до 15°С і поливати нею обпалені місця, перебінтовуючи їх. Постійно змочувати бинти заваркою, не даючи їм висихати. Робити так 10-12 днів.

7.6 Пожежна безпека

На кондитерському підприємстві зустрічаються різні види запалювання, вибухонебезпечних і горючих сумішей і найбільш частими причинами запалювання можуть бути: іскроутворення механічного походження, яке виникає при ударах металевих частин обладнання, потрапляння металевих предметів у дробарки та інше технологічне обладнання; падіння інструменту на металеву поверхню або бетонну підлогу; відкрите полум'я технологічного обладнання, паяльні лампи, місце спалювання відходів, електро-газозварювальні роботи, сірники і непогашені цигарки, теплове проявлення електричного струму, іскри або дуги короткого замикання, розряди статистичної і атмосферної електрики; перегрів підшипників при неправильному застосуванні змащеного матеріалу, їх несправність; недбале поводження з рослинними маслами, промасленими ганчірками.

Пожежна безпека підприємства забезпечується ще на стадії проектування і розробки генерального плану відповідно до вимог санітарно-гігієнічних і протипожежних правил (СН 245-71) і будівельних норм і правил (СН и П 11-89-80).

Важливим заходом пожежної безпеки на підприємстві є дотримання правил проведення робіт із відкритим вогнем, які необхідно виконувати в спеціально відведених місцях.

Витрати води на внутрішнє пожежегасіння приймається 5 л/с.

Розрахунковий запас води при 3-годинному пожежгасінні визначається з формули:

, м³

де: 3600 і 1000 - перевідні коефіцієнти відповідно годин в секунди і літрів в м³;

n₁ - потреба води на внутрішнє і n₂ - зовнішнє пожежегасіння (залежить від об'єму будівлі та ступеня вогнестійкості будівель і споруд).

Вимоги до улаштування шляхів евакуації і евакуаційних виходів із будівель і приміщень повинні відповідати СН и П 2.01.02-5 і СН и П 2.09.02-85.

Важливим заходом пожежної безпеки в електроустановках, є відповідний вибір типів і виконання електроприладів, електродвигунів та іншого електрообладнання із урахуванням навколишнього середовища та їх експлуатації.

Значна увага приділяється своєчасному сповіщенню про пожежу, для цього використовуються автоматичні пожежні сигналізації (АПС), охоронно-пожежні сигналізації (ОПС) і пожежний зв'язок.

Теплові оповіщувачі АТП-314, АТІП-3, ДТЛ, ПОСТ-1, МДПІ-028, ДСП-38. Чутливими елементами їх є спіралі, термопара та ін., які реагують на підвищену температуру навколишнього середовища.

Пожежну безпеку промислових об'єктів регулюють ГОСТ 12.1.004-85ССБТ «Пожарна безпека», типові правила пожежної безпеки для промислових підприємств і інструкції на окремих об'єктах.

7.7 Охорона навколишнього середовища

Своєрідною характерною формою роботи галузей харчової промисловості являється те, що забруднюючи навколишнє середовище підприємства одержують для виробництва продукції вже забруднену сільськогосподарську сировину і матеріали, що в підсумку, позначається на якості готової продукції.

Збалансований і ефективний розвиток галузей харчової і переробної промисловості тісно пов'язаний з вирішенням комплексу екологічних проблем, які з одного боку не дають ефективно розвиватися виробничому процесу, а з іншого - їх вирішення є умовою підвищення екологічної стабільності регіонів розташування підприємств.

Виробничий процес пов'язаний з виділенням в навколишнє середовище пилу і надлишків тепла потребує прийняття заходів по їх локалізації.

Пил потрапляючи в атмосферу, знижує чистоту атмосферного повітря, понижує його ступінь прозорості, що веде до пониження прямої сонячної радіації і ультрафіолетового випромінювання.

Пил осідає на поверхню рослин, утруднює газообмін з навколишнім середовищем. Природно, що при потраплянні в організм пил шкідливо впливає на здоров'я людини. Накінець, пил вибухонебезпечний і представляє пряму загрозу життю людини.

Для запобігання викиду пилу в атмосферне повітря, проходить його очищення, шляхом пропуску повітря через фільтри, які за своєю конструкцією бувають різноманітні.

Найефективнішою боротьбою з пиловим забрудненням довкілля є вентиляція та кондиціювання повітря.

8. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

8.1 Техніко-економічне обгрунтування ефективності автоматизованої системи керування лінією виготовлення кексів

В сучасних умовах переходу країни до ринкової економіки, перед підприємствами, і зокрема перед підприємствами харчової промисловості постала проблема якнайбільш ефективного господарювання, яке визначається двома категоріями: соціальною та економічною.

Соціальна ефективність полягає у полегшенні праці робітників, підвищенні її безпечності і санітарно-гігієнічних умов, загального і культурного рівня.

На автоматизованому виробництві робітник - оператор має бути не тільки висококваліфікованим, але й володіти достатніми технічними знаннями, необхідними для керування автоматичними лініями і виявлення причин неполадок. Праця такого робітника стає більш змістовною, творчою і є різновидом інженерної праці. Тому автоматизація є одним з факторів стирання граней між розумовою і фізичною працею.

Економічна ефективність передбачає поліпшення таких важливих економічних показників виробництва, як продуктивність праці робітників, продуктивність технологічного устаткування, собівартість продукції, якість продукції та випуск продукції з одиниці площі.

Метою автоматизації є підвищення рентабельності виробництва тобто вироблення великої кількості продукції при одночасному зменшенні затрат на виготовлення кожного виробу. Автоматизацію можна впроваджувати у виробничі процеси, модернізуючи існуюче устаткування (існуючі універсальні верстати оснащують автоматичними пристроями) або проектуючи і впроваджуючи нові автоматичні лінії.

На сьогоднішній день рівень автоматизації ПП «Вікторія» не дозволяє вирішити поставлені питання. Відсутність системи обліку не дозволяє повною мірою контролювати обсяги готової продукції, сировини і напівфабрикатів. Проведення великої кількості операцій з застосуванням ручної праці зумовлює зниження якості продукції, зменшення кількості виробів і наявність браку. Тому пропонується замінювати застаріле обладнання новим, активно використовувати сучасні робототехнічні комплекси, проводити автоматизація виробництва шляхом використання ЕОМ з новим мікропроцесорним устаткуванням, що дозволить слідкувати за якістю продукції протягом всіх технологічних стадій процесу і здійснювати дистанційне керування процесом.

8.2 Планування НДДКР

Однією з основних цілей планування НДДКР є визначення загальної тривалості її проведення. Найбільш простішим, зручним та наглядним є стрічковий графік проведення НДДКР. Він представляє собою таблицю (табл.8.1), де перераховані назви видів робіт, посадові виконавці, трудомісткість, кількість виконавців та тривалість виконання кожного виду робіт.

Таблиця 8.1

Планування НДДКР

№	Види робіт	Посади виконавців	Трудомісткість, люд-днів.	Кількість людей	Тривалість праці, дн.
1	Розробка та затвердження ТЗ на НДДКР	Керівник проекту	2	1	2
2	Видання ТЗ на НДДКР	Інженер-конструктор I категорії, технік	4	2	2
3	Збір інформаційних матеріалів	Провідний конструктор	4	1	4
4	Виконання аналітичного огляду стану питання на тему	Інженер-конструктор II категорії	3	1	3
5	Розробка структурних, функціональних схем, креслень загального вигляду	Інженер-конструктор І категорії, технік	20	2	10
6	Розробка принципіальних схем	Інженер-конструктор І категорії	6	1	6
7	Розробка монтажних схем	Технік	8	1	8
8	Розробка монтажних схем	Провідний конструктор інженер-конструктор І,ІІ категорії	18	3	6
9	Аналіз результату проведення НДДКР	Керівник проекту	1	1	1

Загальна календарна тривалість НДДКР дорівнює = 42 дні.

8.3 Розрахунок кошторисної вартості

Розрахунок кошторисної вартості будемо виконувати згідно статей витрат.

8.3.1 Стаття витрат «Заробітна плата науково-виробничого персоналу з відрахуваннями на соціальні потреби»

До цієї статті відноситься основна заробітна плата робітників, а також премії, що входять у фонд зарплати. Фонд основної заробітної плати розраховується виходячи з місячного фонду і тривалості виконання запланованої НДДКР. При розрахунку заробітної плати враховуються посадові оклади і тарифні ставки ПП «Вікторія» за 2013 р. Розрахунок основної заробітної плати приведений в табл. 8.2.

Таблиця 8.2

Розрахунок місячного фонду зарплати

Найменування посади	Кількість чоловік	Місячний посадовий оклад, грн.	Місячний фонд ЗП, грн.	Коеф. зайнятості	Сума, грн.
1. Керівник проекту	1	4800	4800	0,07	336,00
2. Провідний конструктор	1	3600	3600	0,23	828,00
3. Інженер - конструктор (1 категорії)	1	2420	2420	0,52	1258,40
4. Інженер - конструктор (2 категорії)	1	2300	2300	0,21	483,00
5. Технік	1	2200	2200	0,42	924,00
ВСЬОГО:	5				3829,40

Щомісячна заробітна плата посадової особи визначається як добуток коефіцієнта зайнятості на величину місячного фонду. Коефіцієнт зайнятості

,

де - трудомісткість робіт, виконуваних даним фахівцем (у людино-днях)

- тривалість виконання роботи,

= 42 дні.

К_{З кер.} = 3/42=0,07 К_{З ін.конс.ІІ кат} = 9/42=0,21

К_{З пров. к.} = 10/42=0,23 К_{З тех.} = 18/42=0,42

К_{З ін.конс.І кат} = 22/42=0,52

Фонд основної заробітної платні визначаємо за формулою:

,

де - суми місячних фондів, грн. ;

- тривалість виконання роботи, міс.

Тривалість виконання роботи в місяцях визначаємо за формулою:

,



де - кількість робочих днів у місяці;

- тривалість виконання роботи, днів.

Приймемо день, = 42 дні. Тоді Т_МР = 42/21 = 2 міс.

Визначаємо

Ф_ОЗП = Ф_МІС * Т_МР = 3829,40* 2 = 7658,80 грн.

Додаткова заробітна платня складає 12% від основної, тобто

Ф_ДЗП = 0,12 * Ф_ОЗП = 0,12 * 7658,80 = 919,05 грн.

Визначаємо відрахування, які виконують із заробітної платні. Їх розмір визначається в процентному відношенні від суми фондів основної та додаткової заробітної платні. Відрахування приймаються рівними 38,5% (пенсійний фонд, соціальні потреби, соціальне страхування на випадок безробіття, фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві).

Визначаємо відрахування:

Ф_{ПФ,СП,СББ,ССВНВ} = 0,385 * (Ф_ОЗП + Ф_ДЗП) = 0,385*(7658,80 + 919,05) =

3302,47 грн.

8.3.2 Стаття витрат «Витрати на відрядження»

До цієї статті калькуляції відносять всі витрати на відрядження (добові, квартирні, вартість проїзду усіма видами тарифного транспорту), зв'язані з проведенням робіт по темі, що калькулюється.

При плануванні даної НДДКР приймемо орієнтовно витрати на командировочні в розмірі 6% (що не перевищує нормативів) фонду основної заробітної плати науково-виробничого персоналу, зайнятого виконанням даної розробки:

грн.

8.3.3 Стаття витрат «Накладні витрати»

До накладних витрат відносяться: заробітна плата (з нарахуваннями) адміністративно-господарського персоналу, витрати по охороні праці і техніку безпеки, витрати на транспорт, витрати на ремонт, освітлення, опалення та інші витрати, що відносяться в однаковій мірі до всіх розроблених тем.

Приймемо суму накладних витрат у розмірі 120% від основної заробітної плати основних робітників:

грн.

8.3.4 Стаття витрат „Витрати на утримання та експлуатацію обладнання”

На практиці стаття витрат „Витрати на утримання та експлуатацію обладнання” становить 30% від фонду основної заробітної платні працівників, зайнятих виконанням роботи.

Ф_ОБЛ = 0,3 * Ф_ОЗП = 0,3 *7658,80= 2297,64 грн.

8.3.5 Стаття витрат „Матеріали та комплектуючі вироби”

На цю статтю відносять вартість усіх матеріалів (основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, покупні напівфабрикати та інше, що необхідно для виготовлення пристрою, включаючи витрати на придбання і доставку їх на склад). Сума витрат на комплектуючі вироби визначається на основі кількості та відповідних цін. Дані представлені в табл. 8.3.



Таблиця 8.3

Матеріали та комплектуючі

№ п/п	Назва виробу	Кількість, шт..	Вартість, грн.*
1	Датчик температури	1	500,00
2	Датчик рівня	1	390,00
3	Живильник	1	720,00
4	Регулятор	1	670,00
5	Аналогово - цифровий перетворювач	1	1200,00
6	Сервопривід	1	1900,00
7	мікроконтролер	1	989,00
8	контролер	1	1112,00
	Всього	8	7481,00

* ціни взяті станом на 2013 рік (інформація з ПП «Вікторія»)

Після виконання всіх розрахунків починаємо складати кошторис витрат на виконання НДДКР (табл. 8.4), що є основним документом економічного розрахунку.

Таблиця 8.4

Кошторис витрат на виконання НДДКР

№	Назва статей витрат	Сума, грн.	% до підсумку
1	Заробітна платня основна	7658,80	32,08
2	Заробітна платня додаткова	919,05	3.85
3	Відрахування до пенсійного фонду, на соціальні потреби, на соц. страх. на випадок безробіття, до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві	3342,07	14.00
4	Всього зарплата з відрахуваннями	11919,92	49.94
5	Витрати на обладнання	2297,64	9.62
6	Витрати на відрядження	459,52	1.92
7	Всього прямих витрат	14677,08	61.49
8	Накладні витрати	9190,56	38.50
	Всього вартість за кошторисом	23867,64



8.4 Визначення собівартості системи

Для визначення собівартості розроблювальної системи застосовуємо метод планової калькуляції.

Основну заробітну платню можна визначити на основі даних трудомісткості виготовлення всіх деталей і середніх тарифних ставок робітників.

,

де - трудомісткість даного виду робіт;

- тарифна ставка.

S_ТАР.1= 1134*1,39 / 21*8 =9,39 грн /год.

S_ТАР.2= 1134*1,7 / 21*8 =11,47 грн /год.

S_ТАР.3= 1134*1,12 / 21*8 =7,56 грн / год.

Результати розрахунку заробітної платні представлені в табл. 5.5.

Додаткова заробітна платня становить 12% від основної зарплатні.

Відрахування приймаються рівними 38,5% (пенсійний фонд, соціальні потреби, соціальне страхування на випадок безробіття, фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві).

Витрати на утримання й експлуатацію устаткування становлять 30% від основної заробітної плати.

Цехові витрати приймаються рівними 70% від основної заробітної платні.

Загальнозаводські витрати лежать у межах 100% від суми основної заробітної платні.

Поза виробничі витрати складають 1-2% від суми виробничої собівартості.

Повна собівартість визначається як сума заводської собівартості та поза виробничих витрат.

Таблиця 8.5

Розрахунок заробітної плати

№	Вид робіт	Трудомісткість, нормо-год	Розряд	Тарифний коефіцієнт	Тарифна ставка, грн.	Заробітна платня, грн.
1 2 3	Монтажна Регулювальна Транспортна	18 35 2	4 6 2	1,39 1,70 1,12	9,39 11,47 7,56	169,02 401,45 15,12
	Всього					585,59

Результати розрахунку зведемо в таблицю планової калькуляції собівартості табл. 8.6.

Таблиця 8.6

Планова калькуляція собівартості

№	Назва статей витрат	Сума, грн.
1	Сировина та матеріали (за виключенням відходів)	7481,00
2	Основна заробітна платня	585,59
3	Додаткова заробітна платня	70,27
4	Відрахування до пенсійного фонду, на соціальні потреби, на соціальне страхування на випадок безробіття, до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві	225,45
5	Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	175,67
6	Цехові витрати	409,91
	Цехова собівартість	8947,89
7	Загальнозаводські витрати	585,59
	Виробнича собівартість	9533,48
8	Поза виробничі витрати	190,66
	Повна собівартість	9724,14
9	Плановий прибуток (15%)	1458,62
	Оптова ціна	11182,76
10	ПДВ (20%)	2236,55
	Всього	13419,31



8.5 Визначення поточних річних витрат

Розрахунок поточних витрат проводимо за допомогою методу прямого числення.

Заробітну плату обслуговуючого персоналу разом з відрахуваннями можна визначити за наступною формулою:

,

де - чисельність обслуговуючого персоналу, чол.;

- час, що витрачається на обслуговування системи, год./рік;

- середня годинна заробітна платня обслуговуючого персоналу, грн./год.;

- норматив додаткової заробітної платні, %;

- норматив відрахувань органам соціального страхування, %.

Проаналізувавши сферу застосування та принцип роботи системи, припускаємо, що система працює 365 днів на рік. На обслуговування цієї системи задіяна 1 людина-диспетчер (працює цілодобово 365 днів на рік) та 1 людина-оператор (працює по чотири години на день 252 робочих дні на рік), які мають допуск до роботи з електронним обладнанням.

Середня погодинна заробітна платня становить 9,47 грн. Норматив додаткової заробітної платні становить 12% від основної заробітної платні. Норматив відрахувань органам соціального страхування становить 38,5% від основної заробітної платні.

В аналогічній системі керування, що на даний час працює, залучено 2 людини до обслуговуючого персоналу: 1 людина-диспетчер (працює цілодобово 365 днів на рік) та 1 людина-оператор (працює по вісім годин на день 252 робочих дні на рік).

Підставивши значення, отримаємо:

грн.,

грн.

Норма амортизації визначається за ставкою 25% на рік

грн.,

грн.

Витрати на електроенергію, що споживається:

,

де - потужність, що споживається системою, кВт;

- дійсний фонд часу роботи системи, год./рік;

- тариф за електроенергію, грн./кВт;

- коефіцієнт використання потужності.

Підставивши значення у формулу, отримаємо:

грн.,

грн.

Витрати на поточні планові ремонти визначаються за формулою:

,

де - середні витрати на проведення одного поточного ремонту, грн./ремонт;

- кількість поточних планових ремонтів у рік.

Кількість планових поточних ремонтів у рік приймаємо рівною 1, виходячи з технічних характеристик системи. Тобто, для визначення витрат на поточні планові ремонти досить знайти :

,

де - вартість деталей, що замінюються за один ремонт, грн., та знаходиться за формулою:

(ціна елемента, грн.)(кількість елементів);

- заробітна платня ремонтних робітників, що знаходиться за формулою:

(час, що потрібен на ремонт)(середня годинна ставка

ремонтного робітника).

За умовою роботи системи для одного поточного планового ремонту необхідно 2 жорстких магнітних диски, вартість яких дорівнює 550 грн. за кожний.

Середня годинна ставка ремонтного робітника нехай 9,47 грн./год, час, що потрібен на ремонт - 2 години.

Підставивши значення у формулу, отримаємо:

грн.,



грн.,

грн.

Витрати на ремонт в аналогічній системі полягають в заміні складових датчика вимірювання температури. Ціна якого 1578 грн. На його заміну потрібно 3 години.

Розрахуємо ці показники за відомими вище формулами:

грн.,

грн.,

грн..

Витрати на поточний плановий ремонт аналогічної системи становлять1606,41 грн.

Таблиця 8.7

Порівняння річних витрат

№	Найменування статей витрат	Сума витрат по варіантам
		Аналог, грн.	Проект, грн.	Коефіцієнт ефективності
1	Заробітна платня обслуговуючого персоналу з відрахуванням	158297,96	143490,58	1,10
2	Амортизаційні відрахування	5000,00	3354,82	-
3	Витрати на споживання електроенергії	5302,25	6411,64	0,83
4	Витрати на плановий поточний ремонт	1606,41	1018,94	1,57
Всього	170206,62	154275,98	-
Ефективність складає	15930,64	-

Таким чином, експлуатаційні витрати нової системи нижче за аналогічну за рахунок економії заробітної плати і на поточний ремонт.



8.6 Термін окупності витрат

Розрахуємо термін окупності витрат за формулою:

роки

В₁ - витрати на виконання НДДКР, В₁ = 23867,64грн.;

В₂ - собівартість системи, В₂ = 13419,31грн.;

Е - річний економічний ефект від експлуатації системи, Е =15930,64 грн.

8.7 Техніко-економічні показники

Техніко-економічні показники розробленої системи наведено в таблиці 8.8.

Таблиця 8.8

Техніко-економічні показники

Найменування показника	Показники
	Значення для системи	Значення для аналога	Відносний показник якості
Технічні показники
Напруга живлення, В	22010%	22010%
Тип системи	розподілена	централізована
Гнучкість структури системи	можлива	відсутня
Максимальна похибка визначення температури, 0С	± 0,5	± 1	0,5
Напрацювання до відмови, год	11000	-	-
Споживана потужність, Вт	786	650	1,2
Економічні показники
Кошторисна вартість НДДКР, грн.	23867	-	-
Собівартість системи, грн.	13419	-	-
Ціна системи, грн.	16102	20000	0,80
Експлуатаційні витрати:	154275	170206	0,90
· Заробітна плата обслуговуючого персоналу з відрахуваннями	143490	158298	0,90
· Амортизаційні відрахування	3354	5000	0,67
· Витрати на споживання електроенергії	6411	5302	1,2
· Витрати на плановий поточний ремонт	1019	1606	0,63
Річний економічний ефект за експлуатаційними витратами, грн.	15930	-	-
Термін окупності, роки	2,34	-	-



ВИСНОВКИ

В дипломному проекті було розглянуто автоматизовану систему керування лінією виготовлення кексів на ПП «Вікторія». Дана частина технологічної лінії включає в себе дозування рецептур, замішування тіста, його формування, випікання, охолодження, глазурування та фасування.

Розглянуті основні стадії виробництва, технологічні машини і агрегати, які використовуються у виробництві даного типу виробів. Визначено параметри, які регулюються при виробництві кексів. Вибрані і реалізовані технічні засоби для автоматизації даної лінії

Були розглянуті можливі небезпечні місця на технологічній лінії з точки зору охорони праці і заходи щодо їх уникнення в аварійних ситуаціях. Також розглянуті питання, які стосуються екологічної безпеки навколишнього середовища.

Зроблено оцінку надійності розробленої системи. Напрацювання на відмову становить 11000 годин. Виконані необхідні економічні розрахунки. Повна собівартість НДДКР складає 23867 грн., ціна - 16102 грн.

Розраховано економічний ефект, після впровадження сучасних засобів автоматизації та визначений термін окупності автоматизованого комплексу - 2,34 роки.

Розроблено структурну та принципову схеми, та алгоритм їх роботи.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Сирохман І.В. Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення: навч. пос. (для студентів вищих навчальних закладів) / І.В. Сирохман, В.М. Загородня.- К.: Центр учбової літератури,2009.-544с.

2. Олейникова А.Я., Магомедов Г.О. Проектирование кондитерських предприятий: Учебник - 2-е узд., расшир.и доп.- СПб.: ГИОРД,2005.-416 с.:ил.

3. Миценко І.М. Умови праці на виробництві. - Кіровоград: КРД, 2006р. - 324 с.

4. Дружинин Г. В. Надежность автоматизированных систем. Издание третье, переработанное и дополненное. - М.: Энергия, 1977г. - 98 с.

5. Емельянов А.И., Конкин О.В. Проектирование систем автоматизации технологических процессов. Справочное пособие по содержанию и оформлению проектов. - М.: Энергоатомиздат, 1983г.

6. Методичні вказівки до виконання економічної частини дипломного проекту для студентів технічних спеціальностей, Мельничук Л.С.-Житомир, ЖДТУ, 2012.- 60с.

7. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред.С.Ф. Покропивного. - КНЕУ, 2000. - 528 с.

8. Проектирование кондитерських предприятий с основами САПР/Л.И. Пучкова, А.С.Гришин, И.И.Шаргородский, В.Я.Черних,.-М:Колос,1993.-224с.:ил.

9. Портал харчової промисловості [Електронний ресурс]: стаття /

10. Сучасне вітчизняне глазурувальне устаткування. Попович М.Г., Ковальчук О.В. Теорія автоматичного керування: Підручник. - К.: Либідь, 2007. - 544с.

11. Електронний каталог пристроїв [Електронний ресурс]

12. Сборник технологических нормативов по производству мучных кондитерских и булочных изделий. «Сборник рецептур» - М.: Легкая промышленность и бытовое обслуживание, 1999.

13. Бедрій Я.І. Охорона праці: Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2008. -322 с.

Размещено на Allbest.ru