Листова продукція стану 2250 ВАТ "АМК"

Опис сортаменту продукції, обладнання й технології прокатки на стані 2250. Розрахунок режиму обтискань, швидкісного режиму прокатки та енергосилових параметрів на клітях "Дуо" та "Кварто", допустимих зусиль на клітях стану, часу нагрівання металу в печі.

Рубрика Производство и технологии
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 04.11.2011
Размер файла 1,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

5,599·106

1,866·106

У

7920

8,35·104

7,039·106

2,846·106

(4.15)

.

Визначаємо момент інерції нижньої поперечини:

(4.16)

Таблиця 4.2 - Розрахунок параметрів нижньої частини стійки.

b, см

h, см

х, см

F, см2

Fх, см3

Fх2, см4

Iсоб, м4

1

45

111

0

4995

0

0

5,129·106

2

14

15

63

210

1,323·104

0,833·106

0,004·106

3

7,5

24

43,5

180

0,783·104

0,341·106

0,009·106

4

7,5

24

-23,5

180

-0,423·104

0,099·106

0,009·106

5

15

25

43

375

1,612·104

0,693·106

0,02·106

6

15

30

-40,5

450

-1,822·104

0,738·106

0,034·106

У

6390

1,473·104

2,704·106

5,205·106

.

Таблиця 4.3 - Розрахунок параметрів верхньої частини стійки.

b, см

h, см

х, см

F, см2

Fх, см3

Fх2, см4

Iсоб, м4

1

46

22

0

3772

0

0

2,114·106

2

7

25

28,5

175

4,988·103

1,42·105

9·106

3

11

4

39

-44

-1,714·103

-6,69·104

0

4

4

5

38,5

-20

-0,077·103

-2,96·104

0

У

3883

2,502·103

4,56·104

2,123·106

Таблиця 4.4 - Розрахунок параметрів верхньої поперечини.

b, см

h, см

х, см

F, см2

Fх, см3

Fх2, см4

Iсоб, м4

1

42

35

37,5

1470

5,513·104

0,15·106

2,067·106

2

20

60

-10

1200

1,2·104

0,36·106

0,12·106

3

7

5

17,5

35

0,061·104

0

0,011·106

4

14,5

15

7,5

217,5

0,163·104

0,004·106

0,012·106

5

32,5

30

-5,5

975

5,363·104

0,073·106

2,949·106

6

14,5

15

7,5

217,5

0,163·104

0,004·106

0,012·106

7

40

40

35

1600

5,6·104

1,96·106

1,96·106

8

26,5

85

27,5

2253

-6,194·104

1,536·106

1,703·106

9

6,5

5

12,5

32,5

0,041·104

0

0,005·106

10

6,5

60

-40

390

-1,56·104

0,117·106

0,624·106

11

24,5

8

51

-196

-1,10·104

-0,001·106

-0,51·106

12

24,5

6

51

-196

-1,10·104

0,001·106

-0,51·106

13

10

8

44

-60

-0,26·104

0

0,116·106

У

7938

-5,04·104

2,275·106

8,324·106

Момент інерції нижньої поперечини:

Визначаємо напруження в поперечині:

(4.17)

(4.18)

[у] = 700кг/см2;G = 0,75 · 105МПа.

Для верхньої поперечини:

для нижньої поперечини:

.

Перевіряємо на це навантаження найбільш небезпечний переріз стійки:

(4.19)

409кг/см2 < 500 кг/см2

Розрахунок деформації станини.

Визначаємо розтягування кожної стійки:

(4.20)

Прогин двох поперечин від згибу:

(4.21)

Вертикальна деформація двох поперечин від перерізаючих сил:

(4.22)

де: К - коефіцієнт перерізу, К = 1,2

G = 0,75 · 105МПа

.

Сумарна деформація станини:

(4.23)

.

4.3 Розрахунок натискного механізму на деформацію

Крок різьби S = 24.

Зовнішній діаметр різьби d = 480 мм;

Внутрішній діаметр різьби d1 = d - 1,7S = 480 - 1,7 · 24 = 440 мм;

Середній діаметр dср = d - 0,75S = 480 - 0,75 · 24 = 262 мм.

Кут підйому різьби:

(4.24)

.

Допустиме напруження з'мяття гвинта можна приймати [у] = 120 ч 150МПа. Приймаємо [у] = 130МПа.

(4.25)

.

Напруження стискання в опорному кінці гвинта, який має найменший діаметр dн = 38мм.

(4.26)

.

Напруження кручення:

(4.27)

де: Мп - коефіцієнт тертя в п'яті натискного гвинта, Мп = 0,1

Мр - коефіцієнт тертя у різьби між гайкою та гвинтом, Мр = 0,1, тоді ц = 5є40' = 5,66

Висота натискної гайки: Н = 720 мм;

Кількість витків різьби: ;

Зовнішній діаметр гайки: D = 750 мм.

(4.28)

.

Напруження сміття між вітками різьби та гайки:

(4.29)

.

Напруження смяття по площі стискання гайки зі станиною:

5. Теплотехнічна частина

Початкові дані

Паливо коксо - доменна суміш з теплотою згорання Q =9600 кДж/м3

Температура підігріву повітря .

Температура газів що залишають піч .

Початкова температура металу, що нагрівається .

Задана температура нагріву метала .

Коефіцієнт витрати повітря .

Продуктивність печі .

Марка сталі нагріваємой заготівки .

Розміри заготівки .

5.1 Розрахунок горіння палива

Таблиця 1 - Склад коксового і доменного газу

Газ

Вогкість

Доменний

11,9

30,3

0,3

1,5

-

56

24

коксівний

3

8

28,9

57

-

3,1

22

Склад вологого газу

Склад вологих газів

Доменний газ,%

Разом -100%

Коксівний газ, %

Разом - 100%

Теплота згорання газів

Доменний газ

Коксівний газ

Склад змішаного газу

Позначимо частку доменного газу в змішаному газі через Х.

частка коксівного газу:

,

тоді склад змішаного газу визначимо таким чином:

Газ

СО2

СО

СН4

Н2

N2

Вологість

склад

7,859

20,161

12,21

24,582

32,39

2,798

Разом - 100%

Перевірка:

Визначаємо витрати повітря, складу і кількості продуктів згорання

Теоретично необхідна кількість повітря, необхідне для спалювання 1м3 газу:

Дійсна кількість повітря:

Вихід продуктів згорання

При

При

На 1м3 продуктів згорання доводиться

Повітря

Газу

Таблиця 2- Витрата повітря, склад і кількість продуктів згорання

Беруть участь вгорінні

Продукти горіння

Паливо

Повітря

Склад

Палива

Кількість

реакція горіння

О2

N2

Усього

СО2

Н2О

О2

N2

Усього

%,м3

м3

м3

м3

м3

м3

м3

м3

м3

СО2

7,859

дим

-

176,014

222,801

7,859

-

208,41

СО

20,161

10,08

20,161

-

СН4

12,21

24,416

12,21

24,416

Н2

24,582

12,291

-

24,582

N2

32,392

-

-

-

С2Н4

0

-

-

-

Н2О

2,798

-

-

2,798

Ітого 100

46,787

176,014

222,801

40,227

51,797

208,41

300,43

21

79

100

13,39

17,241

69,369

100

49,127

184,815

233,941

40,227

51,797

2,34

217,21

311,57

21

79

100

12,91

16,624

0,751

69,714

100

Матеріальний баланс горіння палива на 1м3 газу за нормальних фізичних умов

Щільність змішаного газу

Де Мсо2,…..Мн2о- молекулярні маси компонентів змішаного газу.

Маса коксо - доменної суміші

Маса повітря

Щільність вологих продуктів згорання

Маса вологих продуктів згорання

Результати розрахунку зводимо в таблицю 3

Таблиця 3- Матеріальний баланс горіння палива

Прихід, кг

Витрати, кг

Нев'язка, %

Продукти згорання

0,3

0,3

Визначаємо температуру горіння палива

Визначення ентальпії продуктів згорання,

Таблиця 4 - Ентальпія продуктів згорання

склад

Частка газу

200 оС

400 оС

600 оС

800 оС

I 1м3

I частки газу

I 1м3

I частки газу

I 1м3

I частки газу

I 1м3

I частки газу

СО2

0,129

362

46,74

777

100,32

1237

159,71

1719,0

221,94

Н2О

0,166

303,5

50,45

623,7

103,69

964,7

160,38

1328,0

220,77

О2

0,0075

267,4

2,01

552

4,14

852

6,40

1162,0

8,72

N2

0,697

260,6

181,67

527

367,39

805

561,19

1095,0

763,36

Всего

1,0

-

280,87

-

575,54

-

887,68

-

1214,80

склад

Частка газу

1000 оС

1200 оС

1400 оС

1600 оС

I 1м3

I частки газу

I 1м3

I частки газу

I 1м3

I частки газу

I 1м3

I частки газу

СО2

0,129

2227

287,53

2746,4

354,59

3277

423,10

3816

492,69

Н2О

0,166

1713

284,78

2119

352,27

2540

422,26

2979

495,24

О2

0,0075

1480

11,11

1803

13,54

2130

15,99

2464

18,50

N2

0,697

1394

971,81

1700

1185,13

2012,4

1402,92

2329

1623,63

Всего

1,0

-

1555,23

-

1905,53

-

2264,27

-

2630,06

склад

Частка газу г

1800 оС

2000 оС

2200 оС

2400 оС

I 1м3

I частки газу

I 1м3

I частки газу

I 1м3

I частки газу

I 1м3

I частки газу

СО2

0,129

4361

563,06

4910

633,94

5464

705,47

6023

777,64

Н2О

0,166

3430

570,22

3890

646,69

4359

724,66

4724

785,33

О2

0,0075

2800

21,02

3143

23,60

3487

26,18

3838

28,82

N2

0,697

2647

1845,32

2970

2070,49

3296

2297,76

3621

2524,33

Всего

1,0

-

2999,62

-

3374,72

-

3754,07

-

4116,12

Визначимо ентальпію продуктів згорання при шуканій калориметричної температурі горіння.

де частка хімічного тепла палива, що доводиться з 1м3 продуктів згорання.

фізичне тепло, що вноситься на одиницю продуктів згорання підігрітим повітрям.

теж з підігрітим паливом,

По діаграмі I-t визначаємо

Розрахунок теоретичної температури горіння

При високих температурах СО2 і Н2О, що містяться в продуктах згорання починають дисоціювати.

Ці реакції протікають з поглинанням тепла, отже, to продуктів згорання знижуватиметься.

Ентальпія продуктів згорання

де

У першому наближенні задаємося значенням теоретичної температури приблизно на 100-150°С менше калориметричної температури горіння t=1870°C

Ступінь дисоціації СО2 і Н2О

Загальна ентальпія продуктів згорання з урахуванням дисоціації

Отримана крапка вище за криву на діаграмі і тому в другому наближенні приймаємо

Наносимо крапку на діаграму. Сполучаємо отримані точки прямої і на перетині з кривої діаграми отримуємо значення ентальпії що відповідає теоретичній температурі 1930 С0

Дійсна температура горіння

де пірометричний коефіцієнт

Для зварювальних зон методичних печей

5.2 Розрахунок часу нагрівання металу

Температура газів, які уходять, дорівнює ; середня температура у томильній зоні повинна буті на 50°С віще температурі нагрівання металу

Так як призначенням методичної зоні є повільний нагрів металу до стану пластичності, то температура центру метала при переході з методичної зони в зварювальну, повинна бути приблизно 400-500°С. Приймаємо 450°С.

Різниця температур між поверхнею та серединою заготівки для методичної зони може прийматися рівною (800-700) · S,

де S- прогріваєма товщина

у випадку двохстороннього підігріву

Приймаємо температуру поверхні заготівки у кінці методичної зони рівною 500°С

Визначення приблизних розмірів печі

Внутрішня ширина печі 4,51 м;

Висота печі в томільній зоні 1,2 м;

Висота печі в I зварювальній зоні 2,42 м;

Висота печі в II зварювальній зоні 2,66 м;

Висота печі на початку методичній зоні 1,35 м;

Висота печі в кінці методичній зоні 0,7 м;

Середня висота методичної зони 1,025

Середня висота робочого простору в зварювальній зоні 2,54 м;

Знаходимо ступінь розвитку кладки (на 1м довжині печі)

для методичної зони

для зварювальної зоні

для томильної зоні

Визначаємо ефективну товщину газового шару

в методичній зоні

в зварювальній зоні

в томильній зоні

Розрахунок часу нагрівання метала в методичній зоні

Парціальний тиск випромінюючих газів

По номограмам знаходимо ступінь чорноти газів на початку методичної зони (Тг=1000°С)

У кінці методичної зоні (Тг=1300°С)

Визначаємо коефіцієнт випромінювання в системі газ-кладка-метал по співвідношенню

у кінці методичної зони

Середній по довжині методичної зони коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням знаходимо по формулі

де відповідно температури газів на початку та у кінці методичної зони, °С;

відповідно температура поверхні металу на початку та у кінці методичної зони

Приймаємо середню температуру газів у методичній зоні рівною

Визначаємо температурній критерій

Для середньовуглецевої сталі при середній по перетену температурі метала

За додатком знаходимо , та

Визначаємо критерій Біо

По відомим значенням та Ві по номограмі для поверхні пластини знаходимо критерій Фур`є Fo=3,2.

Час нагріву металу у методичній зоні

Знаходимо температуру центру метала в кінці методичної зоні. Згідно номограмі для центру пластини при Fo=3,4та Ві=0,178 температурній критерій .

Температура центра сляба

Розрахунок часу нагрівання в I зварювальній зоні.

Знайдемо ступінь чорноти газів при

По номограмам знаходимо

Приймаємо температуру поверхні металу наприкінці І зварювальної зони, рівною 1000°С.

Приведень коефіцієнт випромінювання І зварювальної зони

Середню по пережиму температуру метала на качану І зварювальної (наприкінці методичної) зони

Температурній критерій для поверхні слябів

Так як при середній температурі метала

теплопровідність середньовуглецевої сталі , а коефіцієнт температуропровідності а=1,7·10-2м2/ч, то

Тепер по номограмі знаходимо критерій Фур`є Fo=1.5.

Розрахуємо час нагріву в І зварювальній зоні

Визначаємо температуру центру метала у кінці І зварювальної зоні. По номограмі при значеннях Ві=0,69 та Fo=1,5 знаходимо

Тоді

Розрахунок часу нагрівання у ІІ зварювальній зоні

Знаходимо ступінь чорноті газів при

По номограмам знаходимо

приймаємо температуру поверхні металу в кінці ІІ зварювальної зони, рівної 1250 0С .

Приведень коефіцієнт випромінювання ІІ зварювальної зоні

Середня температура метала на початку ІІ зварювальної зоні

Визначаємо температурний критерій для поверхні слябів в ІІ зварювальній зоні.

Визначаємо середню температуру металу.

теплопровідність середньовуглецевої сталі , а коефіцієнт температуропровідності а=1,9·10-2м2/ч.

Розрахуємо критерій БІО

По номограмі знаходимо Fo=1,2

Час нагрівання у ІІ зварювальній зоні

Температуру центру сляба наприкінці ІІ зварювальної зони визначаємо по номограмі при значеннях Ві=1,23 та Fo=1,2.

Визначення часу томління металу

Перепад температур по товщині металу на початку томильної зоні

Припустимий перепад температур наприкінці нагріву

Ступінь вирівнювання температур

При коефіцієнті несиметричності, рівному , критерій Fo для томильної зони згідно номограмам дорівнює Fo=0,6.

При середній температурі металу у томильній зоні

, а=1,·10-2м2/ч.

Час томління

Повний час перебування металу у печі складі

Будуємо діаграму нагрівання металу.

5.3 Розрахунок основних розмірів печі

Для забезпечення продуктивності 67,1 т/ч у печі повинно одночасно знаходитись наступна кількість металу

Вага однієї заготівки

Кількість заготівок, що одночасно знаходяться у печі

При дворядковому розташуванні заготівок загальна довжина печі складає

Ширина В=4,51м; площина поду .

Висоти зон печі залишаємо такими ж, що й були прийняті при попередньому розрахунку.

Довжину печі розподіляємо на зони пропорційно часу нагрівання.

Довжина методичної зони

Довжина І зварювальної зони

Довжина ІІ зварювальної зони

Довжина томильної зони

Напруження поду печі

Висновок: розрахункові розміри печі незначно відрізняються від діючої на стані 2250 печі. Різниця у розмірах пов'язана з тим, що вищевказаний розрахунок виконано на один тип заготівки, тоді як проектні розміри діючої печі розраховані на весь сортамент заготівки, яка нагрівається.

Для забезпечення збільшення виробництва продукції на 50% діючих агрегатах потрібна інтенсифікація нагрівання металу. Однак при інтенсифікації спостерігається велика витрата вогнетривів на ремонтування та збільшення угару металу при нагріванні, велике витрачання палива, тепло від якого не повністю використовується для нагрівання металу.

Для покращання використання палива, зменшення угару та кращого прогрівання слябів можуть використовувати наступні заходи.

Для підвищення інтенсивності нагрівання верхня зварювальна конструкція виконується з двох частин. Замість інжекційних пальників встановлюють більш економні пальники низького тиску

Керамічний рекуператор замінюють трубчатим, сучасної конструкції, виконаним з нержавіючого металу.

Для керування режиму роботи печі використовують автоматизовану систему, яка розроблена українським науково - виробничим підприємством „РЕКТ”.

З метою підвищення стійкості подових труб нагрівальних печей та отримання необхідної для комбінату пари, на печі встановлюють систему випарювального охолодження.

Для зниження окислення та зневуглецювання металу при нагріванні, збільшення стійкості печей, покрашення умов їх обслуговування та здешевлення нагрівання, температуру нагрівання металу у методичних печах перед прокатуванням потрібно зменшити до 1200°С.

Зниження витрат повітря на горіння (до 35%) зменшує загальну величину угару. При подальшому зниженні коефіцієнта витрачення повітря на нагрівання до 0,6 угар зменшується мало, а зі зниженням з 0,6 до 0,5 угар різко падає.

6. Економічна частина

6.1 Розрахунок штату виробничого робітництва

Штати виробничого робітництва визначаються виходячи з трудомісткості технологічних операцій, режиму роботи цеху, прийнятого графіка виходів з урахуванням тривалості робочої зміни.

На металургійних підприємствах звичайно застосовують безперервний тризмінний чотирьохбригадний режим роботи з тривалістю зміни 8 годин.

У одну і ту ж зміну бригада працює 4 дні, а потім відпочиває 48 годин. Щоденно одна з бригад вихідна, а інші три працюють, перекриваючи добу.

Розрізняють такі штати:

- Розстановочний (змінний);

- Добовий;

- Підмінний штат на вихідні дні;

- Підмінний штат на відпустку;

- Резерв на невиходи по поважним причинам;

- Списочний штат робочих.

Розрахунок штату виробничого робітництва (для ділянки стану) приведений в таблиці .

Таблиця 6.1 - Розрахунок штату виробничого робітництва (для ділянки стану).

Професія

розряд

Тарифна ставка грн/ч

Кількість, чіл,

Обліковий штат.

На На зміну

На добу

3 підміною на вихідні дні

Резерв, чіл.

На відпустку

По ушанує. причині

Оператор: ПУ (обліковець)

2

1,83

2

6

8

2

1

11

ПУ-5

3

2,23

1

3

4

1

5

ПУ-6,ПУ-8,ПУ-9,9А,9Б

3

2,23

5

5

20

2

1

3

ПУ стану гор. прок.

7

3,84

3

9

12

1

13

ПУ стану гор. прок.

5

2,88

2

6

8

1

1

10

Вальцовщик стану гор. прок.

7

3,84

1

3

4

1

5

Вальцовщик стану гор. прок.

6

3,36

1

3

4

1

5

Вальцовщик стану гор. прок.

5

2,88

1

3

4

1

5

Вальцовщик стану гор. прок.

5

2,88

3

9

13

1

1

14

Правільщик прокату

4

2,51

4

12

16

2

18

Прибиральник відходів металург, вироб.

2

2,88

1

3

4

1

5

Разом

24

72

96

14

4

114

Добовий штат рівний розстановочному штату, помноженому на число робочих змін на добу.

Підмінений штат на вихідні дні є 4-ою бригадою (розстановочний штат і рівний 24 чол.). Тоді добовий штат з підміною на вихідні дні (повний розстановочний штат) рівний:

24+72=96 чіл.

Підмінений штат на відпустку залежить від тривалості тарифної відпустки робітництва.

Тривалість відпустки, сут.

38

40

42

Кількість робочих, чіл.

50

40

24

Визначаємо середню тривалість відпустки

Визначаємо підмінений штат на відпустки в частках від робочого часу

Тоді підмінений штат на відпустки від повного розстановочного штату складає:

Розподіл резерву на відпустку в кількості 14 чіл., необхідно виконати в пропорційній залежності від розстановочного штату

І т.д. для всіх розрядів

Резерв на невиходи з поважних причин (хвороба, виконання державних обов'язків, відпустка на навчання) приймаємо у розмірі 3-5% від повного розстановочного штату з урахуванням підміни на відпустки (приймемо 5%)

Обліковий штат визначається підсумовуванням повного штату розстановочного + резерв на відпустку + резерв на невиходи з поважних причин. Обліковий коефіцієнт для ділянки стана:

6.2 Розрахунок планового фонду зарплати виробничого робітництва ділянки стану

Фонд оплати розраховується на рік відповідно до законодавства, підприємство самостійно визначає форму і систему оплати праці.

На металургійних підприємствах використовується звичайно відрядно-преміальна система оплати праці.

Основою для розрахунку заробітної платні служать: тарифна сітка, тарифно-кваліфікаційний довідник, тарифні ставки.

Визначимо загальну кількість робітництва з таблиці 1 з однаковим розрядом.

Розряд

Кількість робочих, чол.

Тарифна ставка, грн/чол

7

18

3,84

6

5

3,36

5

29

2,88

4

18

2,51

3

28

2,23

2

16

1,83

Визначаємо середньозважену тарифну ставку

При безперервному чотирьохбригадному графіку роботи кількість відпрацьованого годинника на одне робітництво в рік складає:

З них години, відпрацьовані в вечірній час:

Години, відпрацьовані в нічний час:

Години, відпрацьовані в святковий час:

Визначаємо оплату праці за тарифом:

де: Ш - штат з підміною на вихідні дні

Доплата за роботу в нічний час(40%):

Тоді:

Доплата за роботу у вечірню пору (20%):

Тоді:

Доплата за роботу в святкові дні:

Тоді:

Доплата за переробку графіка:

Згідно законодавства норматив роботи на рік складає 2077 годин. Переробка графіка складе: 2190 - 2077=113 годин.

Тоді:

Премія складає 45% від тарифного заробітку:

Основна заробітна платня:

Додаткова заробітна платня складе:

Річний фонд оплати праці:

ФОП=3осн +Здоп

Середньомісячна заробітна платня одного робітника:

6.3 Розрахунок економічної ефективності від впровадження нового обладнання у листопрокатному виробництві

У спеціальній частині проекту я пропоную встановити відбиваючи екрани перед чорновою кліттю, які будуть сприяти зменшенню падіння температури сляба при транспортировці його до чорнової кліті, що дасть більш вищу температуру прокатки, отже зменшиться момент прокатки, а отже і кількість електроенергії яка необхідна для прокатки.

Найважливішим показником, який характеризує ефективність виробництва є собівартість продукції. Вона відображає поточні затрати на виготовлення і реалізацію продукції у грошовому вимірі.

Важливість цього показника складається у тому, що він є основним параметром, на котрий підприємство може впливати при плануванні прибутку.

При розрахунку собівартості після впровадження нового обладнання у моєму випадку треба ураховувати:

1) Установлення обладнання збільшує амортизаційні відрахування;

2) Зменшаться витрати електроенергії.

Для визначення планової собівартості для кожного виду продукції складається планова калькуляція. Вона установлюється при упровадженні нової техніки та удосконаленні технології.

При прокатуванні сляба с упровадженням технічних рішень витрати електроенергії зменшились на 470,89 кВт · г.

Визначаємо зміну собівартості продукції:

(6.1)

де: - витрати електроенергії, кВт · г; = 470,89 кВт · г (див. стор. );

Т - річний час роботи стану, год.;

Це - ціна 1 кВт електроенергії, грн..

(6.2)

де: Qр - річний випуск продукції, 511735 т.

Визначаємо відчислення на амортизацію:

(6.3)

де: К - капіталовложення в технічне рішення, грн.;

,

85 - довжина тепловідбивних екранів, м;

1764 - ціна одного метру екрану з встановленням.

СА1 - відчислення на амортизацію у базовий період, грн./т.

.

Витрати на 85 м екранів с урахуванням їх встановлення складають 1764 грн/м.

Ефективність виробництва вимірюється різними показниками (продуктивність праці, рентабельність, фондовіддача та ін.).

Підвищувати ефективність виробництва це означає домагання намічених результатів при найменших витратах труда, матеріалів, енергії, грошових засобів на одиницю продукції, поліпшення і зниження витрат на її виготовлення.

Досягнення цих цілей на підприємстві, у цеху, на дільниці можливо шляхом удосконалення техніки та технології виробництва, ці шляхи тісно переплітаються меж собою.

Розраховуємо економічну ефективність:

(6.4)

.

Розрахунок собівартості продукції після введення організаційно - технічних заходів зводимо у табл. 6.2.

Таблиця 6.2 - Собівартість продукції після введення організаційно - технічних заходів.

Найменування статей витрат

Ціна

Базовий період

Розрахунковий період

На одиницю

На одиницю

Кількість

Ціна

Кількість

ціна

1

2

3

4

5

6

Півфабрикати: сляби спокійні

725,12

1,20000

870,14

1,2000

870,14

Разом задано:

725,12

1,20000

870,14

1,2000

870,14

Обрізь габаритна

343,00

0,177700

60,17

0,177700

60,17

Окалина

11,52

0,02300

0,26

0,02300

0,26

Угар

0,02300

0,02300

Всього відходів

0,20000

60,97

0,20000

60,97

Витрати по переділу

Електроенергія

136,00

0,08871

12,07

0,0706

11,32

Пар

50,22

0,03396

1,71

0,03396

1,71

Вода технічна

80,00

0,06789

5,43

0,06789

5,43

Газ доменний

6,99

0,2088

1,46

0,2088

1,46

Газ коксовий

56,65

0,01293

0,73

0,01293

0,73

Газ природний

312,66

0,06207

19,41

0,06207

19,41

Кисень технічний, 16 атм.

173,62

0,0181

0,31

0,0181

0,31

Стиснуте повітря

16,56

0,15260

2,53

0,15260

2,53

Вода деарирована

7910,00

0,00008

0,64

0,00008

0,64

Вода свіжотехнічна

526,00

0,00067

0,35

0,00067

0,35

Допоміжні матеріали

0,52

0,52

Амортизація

6,41

6,44

Змінне обладнання

3,58

3,58

Відходяще тепло

-0,86

-0,86

Капремонт

38,02

38,02

з/п основна і додаткова

6,14

6,14

Начислення на з/п (40,52%)

2,49

2,49

Ремонтний фонд

9,34

9,34

Утримання обладнання

7,79

7,79

Охорона праці

3,64

3,64

Другі цехові витрати

7,38

7,38

Транспортні послуги

0,59

0,59

Всього витрат по переділу

129,69

1298,99

Загальнозаводськи витрати (0,00)

0,00

0,00

Витрати на термообробку

12,82

12,82

Виробнича собівартість

951,68

950,98

7. Охорона праці та навколишнього середовища

7.1 Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих чинників на стані 2250

При експлуатації прокатного стану існують такі небезпечні зони: зона біля валків, біля обертаючихся шпинделів та з'єднльних муфт, переміщуючихся кранів. Характерна небезпека, з якою пов'язана робота прокатного стану - відлітання окалини та часток металу.

При експлуатації електричного обладнання з високою напругою, 380 В (електричний привід, електрообладнання підйомно - транспортних улаштувань, зварювальні апарати), існує небезпека ураження електричним струмом.

Метеорологічні умови на основних робочих місцях. Температура повітря у цеху не повинна перевищувати більш ніж на 5 °С температуру зовнішнього повітря, але не повинна бути вище 28 °С. Оптимальна відносна вологість повітря у холодний період 60 - 40% і не повинна перевищувати 80% . В теплий час року при температурі повітря 17 - 25 °С оптимальна відносна вологість допускається 80 - 70%. При більш високій температурі повітря допускається менша відносна вологість, так при температурі 28 °С вологість повітря не повинна перевищувати 55%. В холодний період року оптимальна швидкість повітря 0,2 - 0,5 м/сек, в літній час допускається швидкість повітря 0,3 - 1,5 м/сек.

Основними ділянками робочих місць з характерними професійними шкідливостями є нагрівальні печі, робочі кліті, листоправильні машини. При роботі на цих робочих місцях робочі піддаються тепловому опромінюванню. Основним джерелом теплового випромінювання є розпечений метал.

Ділянками робіт з професійними шкідливостями є також ділянки підвищеної загазованості та запиленості. Це ділянки нагрівальних печей, листоправильних машин, зачищення листів. Запиленість дуже шкідливо впливає на організм людини - дратує шкіру, очі, уші, може визвати специфічні професійні захворювання легень.

Надмірний шум та вібрація шкідливо впливають на здоров'я людей. Перевищування загального рівня шуму над припустимим на ділянці стану, на клітях - 5 дб. На зачисному обладнанні - 5 дб, на дільниці листовідділка - 11 дб, на дільниці різки на ножицях - 15 дб.

Вібрація спостерігається на дільниці зачищення листів, при роботі на машині зачищення. Дія вібрації викликає спазми сосудів, впливає на нервову систему, мишці, кісно - суглобний апарат, на зір.

Джерелами, які створюють електромагнітні поля високої частоти є неекрановані: індуктори, трансформатори, конденсатори. Може виникати випромінювання. Електромагнітні хвилі можуть викликати гострі та хронічні ураження нервової системи, системи кровотворення.

7.2 Заходи з техніки безпеки і труда

Запобіганню травм робочих передбачається :

- огородити з'єднальні шпинделі та муфти бар'єром та улаштувати площадки для обслуговування з перилами;

- огородити вільні кінці валків знімальними кожухами ;

- для безпечного доступу до механізмів кліті „Дуо" та „Кварто" передбачаються площадки зі сходами та перилами.

Запобіганню відлітання окалини з поверхні слябів передбачається :

- пристрій для гідрозмиву окалини, укрите кожухами, щоб запобігти розприскуванню окалини ;

- пристрій на перехідних містиках зі сторони руху розкату запобіжного щита у вигляді металевої сітки висотою не менш 1,8 м

Вантажопідйомні машини передбачається обладнати запобіжними улаштуваннями до яких відносяться :

- кінцевий вимикач, який обмежує підйом вантажу та хід механізмів ;

- обмежувачі вантажопідйомності;

- звукова та світлова сигналізація та блокувальні пристрої, які попереджують про небезпечні моменти при роботі крана ;

- гальма.

Для інформування про небезпеку передбачається використання сигналізації світлової, кольорової та звукової.

Для запобігання електротравматизму передбачається :

- огородити відкриті токові частини двигунів (колектори, щітки, кільця);

- ізолювати та захистити від механічного впливу підводи до обмотки статора електродвигуна;

- заземлити (занулити) кожухи електродвигунів, корпуса щитів управління (рис.7.1., рис.7.2.);

Рисунок 7.1- Схема заземлення.

Рисунок 7.2 - Схема захисного занулення.

Рисунок 7.3 - Схема захисного вимикання

- використовувати дистанційне управління процесом блокування та сигналізацією;

- застосувати улаштування - захисне вимикання, яке забезпечує в разі виникнення небезпеки для людини автоматичне вимикання ділянки електропостачання (рис.7.3).

В якості індивідуального захисту працівників від поразки
електричним струмом передбачається забезпечення працівників
захисними засобами :

- інструментом, який ізолює оперативні та вимірювальні штанги ;

- гумовими діелектричними рукавицями, ботами, брезентовими рукавицями;

- допоміжними засобами (килимами, ковпаками) ;

- очками, рукавицями, протигазами.

Для забезпеченню нормальних метеорологічних умов праці передбачаються заходи зі зменшення тепловиділення від обладнання. Для захисту від тепловипромінювання проектом передбачається :

- заміна конструкції нагрівальної печі (застосування вогнетривких матеріалів з малою теплопровідністю; захистом зовнішньої поверхні кладки теплоізоляційними матеріалами) ;

- застосування водяних завіс у вигляді суцільної пелени води, а також водоструміневою або водоповітряною завісою, які дозволяють зменшити дію тепловипромінювання з робочого вікна нагрівальної печі на 60 - 80%;

- обладнати завантажувальні вікна печей кришками та паровими завісами, які перешкоджають вибиванню вогню та газу з печі;

- екранування печей, тобто установка вздовж стін печі екрана-щита товщиною до 80 мм.

В якості індивідуального захисту працівників від теплових дій передбачається :

- спецодяг робочих виготовлений з матеріалу стійкого до дій теплового випромінювання, вологоємкого та гігроскопічного ;

- застосування спецодягу з металоізольованого або скляного та вогнетривкого матеріалу;

- забезпечити працівників брезентовими рукавицями , окулярами зі світофільтрами ;

- для захисту обличчя та зору - щитами з органічного скла або металевої сітки.

Ефективним засобом фізіологічного та гігієнічного характеру є організація питного режиму працівників.

Для відновлювання водно - солевого балансу передбачається постачання для працюючих підсоленої газованої води. Згідно із санітарними нормами передбачається :

- влітку до цеху постачати вітамінний білковий напій ;

- встановлювати більш питних фонтанчиків, розмішу їх у проходах цеху, в кімнатах відпочинку, з максимальною віддаленістю від робочого місця, приблизно на 70 м ;

- на випадок аварії центральної системи у цеху повинні бути ємності добового запасу води на питні нужди.

Передбачається улаштувати у цеху місця відпочинку для працівників, де встановлюють кабіни або лавки з опорами для спіни та ніг, повітряні души, установки газованої підсоленої води.

Основними засобами, які передбачаються зі спостереження над отруєнням газами є :

- застосування ефективної вентиляції, яка забезпечує нормальні умови повітряного середовища;

- застосування захисних засобів, захисних апаратів (респіратори, протигази, кислототривке взуття);

- видача працівникам нейтралізуючих засобів та спеціального харчування (молоко, кефір) за рахунок підприємства ;

- організація періодичного медичного огляду працівників ;

- здійснення встановлених законом з охорони праці спеціальних засобів та компенсацій за шкідливість роботи (зменшення робочого дня, збільшення продовження відпустки),

Заходи по зниженню запиленості повітря ;

- встановити форсунки водорозпилення в місцях утворення пилу ;

- встановити вентиляцію в заході місцевих отсосів біля РПМ - 1 та РПМ - 2 та на листовідділки;

- змивати водою пил з підлог, стін, конструкцій та обладнання;

- при прибиранні на ділянках листовідділки та термічних печей забезпечити робочих респіраторами для захисту органів дихання.

В якості індивідуального захисту робочих при роботі зі шкідливими речовинами передбачається забезпечення робочих халатами із щільної тканини, комбінезонами, резиновими фартухами. Для захисту органів дихання забезпечити робочих протигазами та респіраторами.

7.3 Виробнича санітарія

Згідно із санітарними нормами у цеху встановлено 1 автоматична установка газованої води, 5 питних фонтанчиків. Водопровідні крани, фонтанчики розміщують у проходах цеху з максимальною віддаленістю від робочого місця 70 метрів.

Влітку у цех постачаються вітамінні напої. Передбачається і профілактичне питне водопостачання - газована підсолена вода.

Один з основних засобів по забезпеченню нормальних умов праці є створення вентиляції. Вентиляція може бути природною (аерація) та штучною. Аерацію здійснюють за допомогою витягувальних ліхтарів та криши будинку станового прогону на висоті 19 метрів. Висота ліхтарів 1,75 метрів.

Природна вентиляція в прокатних цехах відбувається в результаті різниці температур зовнішнього і внутрішнього повітря, за рахунок дії вітру, що створює вітровий тиск. Повітря нагріте від устаткування, розжареного металу і нагрівальних пристроїв, піднімається вгору і виходить через вікна аераційних ліхтарів в даху будівлі.

Механічна вентиляція є доповненням до природної вентиляції і забезпечує створення нормальних метеорологічних умов на окремих робочих місцях шляхом подачі свіжого повітря. Тому основне число вентиляційних установок є припливним.

У цеху для попередження проникання у поміщення зовнішнього холодного повітря на воротах встановлюють повітряно-теплові завіси. В прогону воріт під кутом до потоку, який надходить у приміщення подають струмінь підігрітого (до 70 °С) повітря зі швидкістю до 12 м/с, в результаті на відстані від входу (до 20 м) створюється збільшений тиск теплого повітря.

На постах управління, у машинному залі, у травильному відділенні встановлена проточна (механічна) вентиляція. При кондиціонуванні повітря очищається від пилу та доводиться до необхідної температури та вологості.

Нормальний мікроклімат у кабінах кранів створюють шляхом теплоізоляції кабін та установки у них кондиціонерів.

На дільницях методичних печей, стану та різання встановлені кімнати відпочинку для робочих. Вони споряджені витягувальною вентиляцією, лавками, столами.

У цеху передбачається як природне освітлювання так і штучне. На виробничім ділянках природне освітлення здійснюється через вікна у стінках будинку та через ліхтарі будинку. В якості штучного освітлення у цеху застосовують лампи ДРЛ (ртутні лампи високого тиску) та лампи глибоко випромінювальні. Застосовують комбіноване освітлення цеху, також передбачене аварійне освітлення. Так як цех закрите приміщення, то чищення світильників робиться 2-4 рази на місяць. Згідно Сніп 11 - 4 - 79 освітленості - Е = 500 лк при комбінованій системі освітлення.

До захисту з боротьбою виробничого шуму відносять:

- застосування спеціальних амортизуючих прокладок при скріпленні вузлів обладнання;

- застосування звукоізолюючих та звукопоглинаючих матеріалів при будівництві приміщень для операторів постів керування;

- застосування індивідуальних засобів захисту (антифони, беруші для захисту органів слухання).

Запобіганню вібрації передбачується:

- на ділянці зачищення металу установити агрегати вибіркового зачищення;

- забезпечити робітників індивідуальними засобами захисту (віброрукавицями, вібровзуттям);

- для робітників кожні 1 - 1,5г робити короткогодинні перерви у роботі з активною гімнастикою рук.

По захисту від електромагнітних полів передбачається:

- встановлювати екрани, які повністю укривають високочастотну установку;

- високочастотною установкою управляти дистанційно;

- заземлити металеві частини улаштувань, металеві екрани, системи водоохолодження;

- в якості індивідуального захисту застосувати екранований костюм, взуття з металевими підошвами, металеву каску, захисні окуляри;

- при роботі на високочастотних установках застосовувати інструмент з діелектричними рукоятками.

7.4 Заходи з пожежної безпеки

Прокатний цех по пожежній небезпеці відноситься до категорії Г, також до першого ступеню вогнетривкості з межами вогнетривкості 1 година.

В прокатному виробництві основні процеси характеризуються споживанням великої кількості паливних газів, а продукція та відходи виробництва знаходяться у розжареному стані; протипожежна техніка має актуальне значення.

В якості засобів з пожежної безпеки передбачається :

1. Установити протипожежний провід з пожежними гідро кранами, які встановлюються на висоті 1,35 метрів від рівня підлоги (витрати води 10 м3/год);

2. Для гасіння паливно - змащювальних матеріалів у маслопідвалах, на кранах, у машинному залі встановити вуглекислотні вогнегасники типу ОУ - 2, ОУ - 5 ;

3.Для гасіння твердих паливних речовин встановити хімічні пінні вогнегасники типу ОП - 5.

Кількість вогнегасників: ОХП - 7 од., ОУ - 5 - 3 од., УП - 1М - 1 од., ящики з піском - 3 од.

Для доступу на дах встановлені пожежні металеві сходи шириною 0,6 метрів.

У цеху розроблено план евакуації людей на випадок виникнення пожежі.

Для повідомлення пожежних підрозділів про виникнення у цеху пожежі передбачається телефонна та спеціальна електрична пожежна сигналізація (ЕПС).

При розрядах атмосферної електрики виникають пожежі, руйнуються будинки, виникають ненавмисні нещасні випадки з людьми. Заходи по захисту від блискавки:

- установити на будинку цеху блискавковідвід ;

- застосувати заземлення (поверхні, комбіновані) ;

- від заносу високих потенціалів підземні металеві комунікації привводі в захисний об'єкт з'єднати з заземлювачами захисту від електрообладнання.

7.5 Заходи по захисту навколишнього середовища

У процесі виробництва чавуна, сталі, прокату утворюється велика кількість відходів у вигляді шкідливих газів, пилу, шлаків, стічних вод. В прокатному виробництві пил та гази утворюються при роботі нагрівальних печей та на дільницях зачищення слябів та готових листів, на ділянці прокатування металу.

Для очищення газів від пилу передбачено:

- установити циклони, інерційні пиловловлювачі, осаджувальні камери або фільтри (матерчаті, масляні, електричні), які забезпечують високу ступінь очищення від великих та малих фракцій пилу;

- для очищення повітря від пилу установлювати відцентрові скрубери;

- для очищення газу від хімічних з'єднань установити насадочний або безпосадочний абсорбер, де процес очищення виробляється за рахунок розпилення рідини по усьому перетину апарату.

Для зниження водоспоживання, а також зменшення кількості сточних вод необхідно удосконалити технологічний процес виробництва товстих листів. Передбачається упровадити сухі методи очищення газів, застосувати повітряне охолодження агрегатів, регенерацію технологічних мастил. Зменшення кількості стічних вод також передбачається досягнути шляхом створення безстічних схем очищення та упровадженням наукових норм вироблення.

8. Цивільна оборона

На ВАТ „АМК” у виконання постанови Кабінету Міністрів України „Про єдину державну систему попередження і реагування на надзвичайні становища техногенного характеру” і розпорядження начальника ЦО оборони міста Алчевська на ВАТ „АМК” створені групи для ліквідації наслідків НС, призначені керівники цих груп. З особовим складом цих груп проведені тренування по оповіщенню, збору і по практичних діях з ліквідації НС.

У розділі цивільної оборони приведені можливості НС у цеху 2800 та заходи що до їхньої ліквідації. У листопрокатному цеху 2800 можуть виникнути наступні види аварій:

- зупинка вентилятора на печі через припинення подачі електроенергії;

- припинення подачі води на елементи охолодження нагрівальних печей;

- повне припинення подачі електроенергії в цех;

- завалення стріхи виробничого будинку.

У разі припинення роботи вентилятора на печі у цеху може утворитись гримуча суміш, яка може привести до вибуху, тобто до руйнування конструкцій і агрегатів та травматизму обслуговуючого персоналу. Для запобігання цієї НС потрібно передбачити у листопрокатному цеху 2800: наявність швидкодіючих клапанів, а також електрифікованих засувок від резервного постачання; наявність резервного постачання з автоматичним вмиканням; наявність резервного двигуна вентилятора. При звуковому сигналі на щіті загоряється сигнальна лампа червоного кольору (відсутність подачі повітря). У цьому випадку усі особи повинні залишити цех. Потрібно приступити до аварійного припинення печі: закрити вентилі на пальниках №1 відповідно до аварійного припинення печі, закрити засувки №5, 7 і встановити за засувкою №7 заглушку, викликати чергового слюсаря і електрика, повідомити начальника цеха і диспетчера комбінату, після ліквідації аварії приступити до пуску печі відповідно до БТІ для робітників і ІТП цеху.

При повному припиненні подачі води на елементи охолодження нагрівальних печей потрібно: організувати виробничий персонал на виконання аварійних робіт; персоналу діяти згідно з інструкцією аварійної зупинки нагрівальних печей; повідомити диспетчера комбінату та керівництво цеху; діяти відповідно до ПЛА. Заходи що до порятунку людей і ліквідації аварії при припиненні подачі води на елементи охолодження нагрівальних печей: увімкнути систему аварійного оповіщення; викликати газо рятувальників; відключити агрегати, які у даній ситуації можуть стати небезпечними; необхідно провести аварійну зупинку печі ; евакуювати робітників з місця аварії.

Повне припинення подачі електроенергії в цех може статись у разі: перепаду подачі електроенергії; при ушкодженні електромережі; при аварійному відключенні електроенергії; при порушенні ТБ обслуговуючим персоналом. Можливі наслідки: припинення діяльності цеху; травматизм обслуговуючого персоналу, вихід із ладу устаткування. Міри запобігання: профілактика роботи електромережі й устаткування; проведення роз'яснювальних робіт з ТБ. При відключенні електроенергії на цех потрібно: організувати аварійне освітлення, організувати виробничий персонал на виконання аварійних робіт; забезпечити вихід персоналу на виконання аварійних робіт. Також потрібно негайно приступити до аварійного припинення роботи печі, повідомити диспетчера комбінату, начальника та електрика цеху; через енергодиспетчера з'ясувати причину і час відключення; після подачі електроенергії приступити до пуску печі відповідно до БТІ для робітників та ІТП цеху.

У разі завалення стріхи виробничого будинку можливі наслідки - вихід із ладу устаткування та травмування виробничого персоналу. Щоб запобігти цієї НС необхідно періодично оглядати, обстежувати і ремонтувати конструкційні елементи будинків і споруджень. У разі завалення стріхи необхідно: повідомити про аварію начальника цеха, диспетчера; видалити з небезпечної зони сторонніх осіб; виставити знаки небезпеки; діяти відповідно до ПЛА. Заходи що до порятунку людей: довгим гудком або окриком повідомити про небезпеку осіб, що знаходяться поблизу від місця завалення; особи, що знаходяться у небезпечній зоні повинні її покинути; майстер і бригадир зміни повинні повідомити про завалення начальника цеху; відключити від постачання агрегати, що знаходяться в небезпечній зоні; при необхідності приступити до аварійного припинення печі.

Висновок: виконання заходів щодо попередження виникнення надзвичайних ситуацій і вміла дія персоналу цеху при ліквідації можливих надзвичайних ситуацій забезпечить стійку роботу цеху в заданому режимі і дозволить уникнути матеріальних і людських втрат.

Висновок

Для досягнення мети проекту у спеціальній частині провели оцінку ефективності застосування відбиваючих екранів. В результаті впровадження екранів падіння температури зменшилось на 20°С. В результаті цього знизилось зусилля прокатки, що привело до зменшення моментів прокатки.

Проведений розрахунок свідчить, що у результаті впровадження відбиваючих екранів потужність при прокатці зменшилась на 470 кВт · ч.

У механічній частині визначені напруження та стріла прогину валків менше допустимих значень, напруження та сумарна деформація станини та деформація натискного механізму теж менше допустимих значень.

В теплотехнічні частині було проведено розрахунок горіння палива, часу нагрівання металу, а також розрахунок основних розмірів печі.

У економічній частині розробили собівартість продукції, яка склала 950,98 грн/т у порівнянні з базовою собівартістю 951,68 грн/т. Також розрахували економічний ефект, який склав 536480 грн.

Перелік посилань

1. Бровман М.Я. И др. Усовершенствование технологии прокатки толстых листов. - М.: Металлургия, 1986 г.

2. В.А. Квивандин, Ю.П. Филимонов. Теория и конструкция металлургических печей, ч.1 - М.: Металлургия, 1986 г.

3. Маринченко В.А. Вопросы рационального использования электроэнергии в прокатных цехах. - М.: Металлургия, 1962 г.

4. Обработка металлов давлением: Сборник трудов./ Центральный научно - исследовательский институт чёрной металлургии им. М. П. Бардина, - М.: Металлургия, 1970 г.

5. Обработка металлов давлением: Научные труды/ Днепропетровский металлургический институт - М.: Металлургия, 1967 г.

6. Метс А.Ф., Штец К.А., Бельгольский Б.П., Щенилов Ф.И. «Организация и планирование предприятий чёрной металлургии». М.: Металлургия, 1986.

7. Бринза В.И., Зиньковский М.М. «Охрана труда в прокатном чёрной металлургии». М.: Металлургия, 1982.

8. Производство полосовой и листовой стали. Васильев Я.Д., Сафьян М. М. издательское объединение «Вища школа», 1975 г.

9. Производство толстолистовой стали. Темат. Отрасль. Сб./ дОнец. НИИ чёрной металлургии, 1976 г.

10. Прокатка толстых листов/ [П.И. Полухин, В.М. Клименко, В.П. Полухин и др.] - М.: Металлургия, 1984 г.

11. Рациональнее режимы прокатки толстых листов/ Ю.В. Коновалов, К. И. Саврамский, А. П. Парамонин, В.Я. Тишков. - К.: Техника, 1988 г.

12. Сафьян М.М., Чернер М.И., Воропаев А.П. и др. «обработка металлов давлением». М.: Металлургия, 1971 г.

13. Снижение материальных и энергетических затрат на производство листовой стали: Тематический сборник научных трудов/Донец. НИИ чёрной металлургии - М.: Металлургия, 1990 г.

14. Теория прокатки: справочник/ Под ред. Зюзина В.И. - М.: Металлургия, 1982 г.

15. ТИ - ПГЛ - 035 - 140 Производство толстолистовой стали га стане 2800.

16. ТИ - 229 - МЦ40 Эксплуатация и учёт стойкости прокатных валков.

17. Хензель А., Шпиттель Т. Расчёт энергосиливох параметров в процессах обработки металлов давлением: Справочник/ пер. с нем. Б.А. Прудковского, С.М. Тихонова: Под. ред. Полухина - М.: Металлургия, 1982 г.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.