Сировиготовлювач

Різець різьбонарізний, Т15К6

ШЦ 1

30.7

Точити фаску пов. 5 2,5х45°

Різець розточний, ц=45є, Т15К6

ШЦ 1

30.8

Точити фаску пов. 6 2,5х45°

Різець розточний, ц=45є, Т15К6

ШЦ 1

40

Шліфувальна

Шліфувальний верстат

40.1

Шліфувати пов. 1 L=1100 мм

Шліфувальний круг

40.2

Шліфувати пов. 2 L=25 мм

Шліфувальний круг

7.3 Розрахунок припусків розрахунково-аналітичним методом

Технологічний маршрут обробки поверхні (Ш20h6) складається з чорнового, чистового точіння та шліфування. Точіння проводять в трьохкулачковому патроні, що самоцентрується. Шліфування проводять на шліфувальному верстаті із застосуванням шліфувального круга.

Технологічний маршрут обробки будемо записувати в розрахункову таблиці 7.2. В таблицю також записуємо відповідні кожному технологічному переходу значення елементів припуску. Поле допуску заготовки відповідно до ГОСТ 2590-88 складає 700 мкм ( мм), що відповідає підвищеній точності класу Б.

Сумарне відхилення:

,

де - величина відхилення розташування (місцева або загальна), мкм; - величина відхилення розташування заготовки, мкм;  мкм/мм - величина питомого відхилення розташування;  мм - відстань від перерізу, для якого визначають величину відхилення розташування до місця кріплення заготовки, мм;  мм - допуск на діаметр базової поверхні заготовки, що використовується при центруванні, мм.

Тоді:

 мкм,

 мкм,

 мм.

Залишкове просторове відхилення:

,

де _ коефіцієнт уточнення (,).

Звідки знаходимо:

 мкм,

 мкм.

Похибка встановлення:

 мкм

Залишкова похибка встановлення:

.

Тоді:

 мкм,

мкм.

Розрахунок мінімальних значень припусків проводимо, користуючись формулою та записуємо до таблиці 7.2:



Графу таблиці 7.2 «Розрахунковий розмір» заповнюємо шляхом послідовного додавання мінімального припуску кожного технологічного переходу:

 мм;

 мм;

 мм;

 мм.

Записавши у відповідній графі розрахункової таблиці значення допусків на кожний технологічний перехід і заготовку, у графі «Найменший граничний розмір» визначимо їх значення для кожного технологічного переходу, округлюючи розрахункові розміри збільшенням їх значень. Округлення проводимо до такого ж знаку десяткового дробу, з яким дано допуск на розмір кожного переходу. Найбільші граничні розміри розраховуємо відніманням допуску до округленого найменшого граничного розміру:

 мм;

 мм;

 мм;

 мм.

Граничні значення припусків визначаємо як різниця найбільших граничних розмірів і - як різниця найменших граничних розмірів попереднього і виконуваного переходів:

 мм;

 мм;

 мм;

 мм;

 мм;

 мм.

Всього:

 мм;

 мм.

В даному випадку визначаємо номінальний припуск з врахуванням симетричності розташування поля допуску заготовки.

Таблиця 7.2 - Розрахунок припусків та граничних розмірів по технологічних переходах обробки поверхні Ш20h6

Технол. переходи обробки поверхні	Елементи припуску, мкм	мкм	, мкм	Граничні розміри, мм	Граничні значення припусків, мм
Заготовка	100	100	541	110	-	700	23,375	24,075	-	-
Точіння чорнове	60	60	32	6,6	2•752	84	21,615	21,699	2,376	1,76
Точіння чистове	30	30	2	0	2•153	33	20,111	20,144	1,555	1,504
Шліфування	10	20	-	-	2•62	13	19,987	20	0,144	0,124
3,388	4,075

Схема графічного розташування припусків та допусків на обробку поверхні Ш20h6 штока представлена на рисунку 7.1.

Рисунок 7.1 - Схема графічного розташування припусків та допусків на обробку поверхні Ш20h6 штока

7.4 Визначення режимів різання

Розрахунок режиму різання при чорновому точіння поверхні Ш20h6

Вихідні дані: оброблюваний матеріал - Сталь 12Х18Н9ТЛ; устаткування - токарно-гвинторізний верстат моделі 16К20; інструмент - прохідний різець з пластиною із твердого сплаву Т15К6.

Призначають подачу  мм/об. Вибирають період стійкості різця Т = 60 хв. і визначають швидкість різання за формулою:

 м/хв.,

де

Тоді:

 м/хв.

Розрахункове значення частоти обертання шпинделя, яке допускається стійкістю різця:

 об/хв.

З найближчих наявних на верстаті призначають  об/хв.

Тоді:

 м/хв.

 мм/хв.

Головна складова сили різання , яка визначає потужність, що витрачається на обробку.

, Н.

Для даних умов:

 Н.

Потужність, яка витрачається на точіння:

 кВт.

Оскільки ця потужність значно менша від ефективної потужності верстата, швидкість обмежується тільки економічною стійкістю інструмента.

На основі виконаних розрахунків остаточно приймають режим різання при чорновому точінні поверхні Ш20h6:  мм;  об/хв.;  мм/хв.;  об/хв.;  м/хв.;  Н;  кВт.

Розрахунок режиму різання при чистовому точіння поверхні Ш20h6

Вихідні дані: оброблюваний матеріал - Сталь 12Х18Н9ТЛ; устаткування - токарно-гвинторізний верстат моделі 16К20; інструмент - прохідний різець з пластиною із твердого сплаву Т15К6.

Призначають з наявних на верстаті подачу  мм/об. Вибирають період стійкості різця Т = 60 хв. і визначають швидкість різання за формулою:

 м/хв.,

де

Тоді:

 м/хв.

Розрахункове значення частоти обертання шпинделя, яке допускається стійкістю різця:

 об/хв.

З найближчих наявних на верстаті призначають  об/хв.

Тоді:

 м/хв.

 мм/хв.

Головна складова сили різання , яка визначає потужність, що витрачається на обробку.

, Н.

Для даних умов:

 Н.

Потужність, яка витрачається на точіння:

 кВт.

Оскільки ця потужність значно менша від ефективної потужності верстата, швидкість обмежується тільки економічною стійкістю інструмента.

На основі виконаних розрахунків остаточно приймають режим різання при чистовому точінні поверхні Ш20h6:  мм;  об/хв.;  мм/хв.;  об/хв.;  м/хв.;  Н;  кВт.



8. Автоматизація виробництва

На сучасному етапі в молочній промисловості широко використовуйся автоматизовані системи управління технологічними процесами. Поряд з локальними системами управління запроваджуються централізовані системи на базі ЕОМ.

В процесі виготовлення твердих сирів велику увагу приділяють дозріванню продукту в камерах дозрівання (сиросховищах). Тому в камерах необхідно підтримувати визначений температурний режим та вологість повітря.

Це може бути досягнуто шляхом впровадження автоматизованих установок кондиціювання повітря. Для цього в дипломному проекті розроблена локальна система управління процесом кондиціювання повітря в камері дозрівання.

8.1 Опис апаратурно-технологічної схеми

Система кондиціювання повітря складається з кондиціонера, який має змішувальну камеру №1 і №2, два калорифери, зрошувальну камеру і камеру дозрівання сирів.

Установка має два сезонних режими роботи «зимовий» і «літній».

Влітку закритий шибер 2к і клапани 4к, 7к, зволоження і одночасне охолодження повітря відбувається в форсунковій камері за рахунок вприскування води в потік повітря.

Взимку вмикається електродвигун 2д вентилятора VIII, повітря засмоктується у певному співвідношенні із оточуючого середовища із камери (повітря першої рециркуляції) дозрівання через шибер 2к в змішувальну камеру №1. Пройшовши через фільтр II у певному співвідношенні, повітря подається в калорифер першого підігріву, де підігрівається за рахунок пари, подача якоїрегулюється клапаном 4к.

Підігріте повітря далі попадає в форсункову камеру IV, де зволожуйся холодною водою, що вприскується через форсунки в потік повітря, температура якої підтримується холодильником, по якому циркулює розсіл. Подача води здійснюється клапаном 5к.

Потім насичене повітря проходить бризковідділювач V. В певному співвідношенні через другий калорифер і обвідний патрубок 6к суміш підігрівається і направляється в камеру дозрівання.

На рисунку 8.1 представленино опис структурної схеми системи автоматизації сировиготовлювача.

Рисунок 8.1 - Структурна схеми системи автоматизації системи

Згідно схеми, автоматизоване управління технологічним процесом ділянки, здійснюється з пункту управління, де розміщено щит управління і постійно знаходиться оператор-технолог (робітник).

На щиті управління сконцентровані технічні засоби, що дозволяють здійснювати контроль і регулювання параметрів.

Для управління об'єктами передбачені системи дистанційного, автоматичного і програмно-логічного управління.



8.2 Опис блок-схеми алгоритму управління

У відповідності з завданням розроблена блок-схема алгоритму програмно-логічного управління процесом пуску кондиціонера повітря, згідно якого по ініціативному сигналу «Пуск» система автоматизації повинна виконувати:

відкрити клапан подачі рециркуляційного повітря 2к і клапан подачі холодного повітря 1к в змішувальну камеру 31 (оператор 2-3);

ввімкнути електродвигун вентилятора і насоса 1д, 2д подачі холодоносія у форсунку (оператор 4);

отримати сигнал виходу на задане значення температури насиченого повітря (оператор 5);

включити 5к подачу холодної води у форсунки і клапан 4к, подачу холодоносія в калорифер першого підігріву (оператор 6-7). Перемкнути шибер 3к для регулювання співвідношення повітря підігрітого і не підігрітого;

отримати сигнал про зміну температури в камері дозрівання твердого сиру (оператор 8);

провести регулювання цієї температури, відкрити клапан подачі теплоносія в калорифер другого підігріву 7к і переключити 6к для певного співвідношення отепленого і не отепленого повітря (оператор 9-10);

сповістити про вихід на режим роботи.

8.3 Обґрунтування вибору системи технічних засобів автоматизації

При виборі системи автоматизації слід виходити з структурних і алгоритмічних особливостей, умов роботи і вимог до якості роботи проектованої системи. Для забезпечення таких вихідних даних необхідна локальність системи, однорідність апаратури, а також невелика інерційність об'єкта, велика частота збуджень, необхідність дистанційної передачі сигналів і високі вимоги до якості роботи. Виходячи з результатів аналізу цих даних, застосовується електрична система з урахуванням її великої дистанційності, малої інерційності, можливості автоматизації різноманітних параметрів, простоти установки живлення, а також зв'язку з УОК. На рисунку 8.2 приведена блок-схема роботи розроблених технічних засобів автоматизації.

Рисунок 8.2 - Блок-схема

8.4 Опис функціональної схеми системи автоматизації

Контроль температури повітря перед форсунковою камерою здійснюється манометричним термометром 4а-4в та вториним приладом 4д, який реєструє сигнал датчика. Регулювання температури повітря після бризковідділювача проводиться системою, що складається із манометричних датчиків температури 4а-4в та 46-4г, Пі-регулятора 4д, байпасних панелей 4н, 4м, 4п, для управління та ручного регулювання пневмопідсилювачів 4р, 4с, 4т, мембранних виконавчих механізмів 4ф, 4ц, 4ш та регулюючих органів шибера 3к та клапанів 4к, 5к. При зимовому режимі роботи ввімкнені всі складові даної системи регулювання. А влітку вимикають клапани подачі пари в калорифер першого підігріву 4к і шибера 3к перекривають для подачі повітря в калорифер, тобто проходить лише охолодження і насичення повітря. Регулятор 5а здійснює регулювання температури в камері дозрівання сиру влітку. Він отримує сигнал від манометричного датчика температури 6а-6в і датчика 4б-4г, регулююча дія через байпасну панель 5г і пневмопідсилювач 5д, мембранний виконавчий механізм 5е включає або виключає шибер 8к подачі повітря другої рециркуляції.

В «зимовому» режимі роботи регулятор 6д сприймає сигнал від манодатчика температури повітря в змішувальній камері №2 6б-6г і 6а -6б і діє через байпасні панелі 6л, 6м, виконавчі мембрані механізми 6р, 6с на подачу теплоносія в калорифер другого підігріву і співвідношення повітря, що йде в калорифер по одному каналу. Програмнологічне управління процесом кондиціювання повітря здійснюється за допомогою мікропроцесорного контролера 8а, який через ряд перетворювачів зв'язаний з інформаційними і виконавчими пристроями системи.

Завдання на розробку АСУТП наведено в таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 - Завдання на розробку АСУТП

№	Обладнання	Кількість	Параметр	Система АСУТП	Місце контролю
				Вид системи	Характер контролю, регулювання	Додаткові вимоги
1	Змішувальна камера №1	1	Температура	Контроль Управління Регулювання	Автоматична і ручна дистанційна стабілізація	Світлова, звукова Дія на подачу	Щит -II- по місцю
2	Фільтр	1	Маса	Контроль Регулювання Управління	Покази, запис сигналіз. Стабілізація Автоматичне і ручне блокування	Світлова Дія на потік сиру	Щит -II- -II-
3	Калорифер	1	Температура	Контроль Регулювання Управління	Покази сигналіз.	Світлова, звукова	-II-
4	Форсуночна камера	1	Стан	Контроль Регулювання Управління	Покази стабілізація	Дія на подачу молока	-II-по місцю
5	Бризковід- дільник	1	Тиск	Контроль	Покази	Дія на подачу повітря	-II-
6	Змішувальна камера №2	1	Температура	Контроль Регулювання Управління	Автоматична і ручна дистанційна стабілізація	Світлова, звукова Дія на подачу	Щит -II-
7	Вентилятор	1	Температура	Контроль Регулювання	Покази, запис сигналіз. Стабілізація	Дія на подачу пари	Щит-II-По місцю
8	Насос	1	Маса	Регулювання Управління	Автоматичне і ручне блокування	Відкрити закрити	Щит-II-



Таблиця 8.2 - Заказна специфікація на пристрої і засоби автоматизації	Виробник	м. Київ	Завод Вимірювальних приладів м.Талін	Завод, ”Пищепромавтоматика” м.Одеса
	Кількість	2	1	2
	Тип	1858 УТВ-1	РП-160	ПИГ-2
	Найменування ітехніччна характеритика	Прилад електрометричнийдля завантаження продуктів в ємкостях. Діапазон дозування 0,002…1,клас точності0,5	Вторинний вимір, прилад, клас точності 1,0	Призначений для вимірювання і перетворення в стандартний пневматичний сигнал на підприємствах масломолочної та іншої промисловостях
	Місцевимірювання	Ваги на щиті	На щиті	На щиті
	Значення параметрів	500кг		0,1…10м
	Місце відбору сигналу	маса	витрати	рівень
	Позиції на схемі автоматизації	1а	2а	За 36 4а 46



„Тепло контроль”	„Тепло контроль”	Завод „Старорус прибор”
1	1	1
ТПТ-4	ТПТ-4	ЭРСУ-3
Термометр призначений для вимірювання температури рідини. Клас точності 1,5, глибина погруження термобалона L=200мм.	Клас точності 1, глибина погруження термобалона L=200мм.	Регулятор-сигналізатор рівня призначений для контролю рівня рідких електропровідних середовищ. Похибка спрацювання ±5мм, довжина вимірювання перетворювача 2м
На щиті	На щиті	На щиті
80°	-50° +50°	0,2-3 м
температура	температура	рівень
5а	6а	7а 7б



9. Заходи з охороні праці

9.1 Законодавство про охорону праці в Україні

Основною законодавчою базою в Україні з охорони праці є «Закон України Про охорону праці» та «Кодекс законів про працю України». їх доповнюють міжгалузеві та галузеві нормативні акти - це стандарти, правила, норми, положення, статути, інструктажі та інші документи, яким надано чинність правових норм.

Право на здоров'я та безпечні умови праці - невід'ємне право кожної людини. Важливим моментом в державній політиці України є її ставлення до питань захисту працюючого громадянина через прийняття нових законодавчих і нормативних актів про охорону праці, створення державних виконавчих структур для забезпечення ефективності їх виконання. Згідно з Законом України «Про охорону праці», охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини під час праці.

9.2 Фінансування заходів з охорони праці на ТОВ «Біла лінія»

Кошти фондів охорони праці в кінці календарного року не підлягають списанню або перерахуванню і переходять повністю на наступний календарний рік. Кошти фондів витрачаються виключно на заходи щодо створення безпечних здорових умов праці згідно з кошторисами витрат, які затверджуються і контролюються власниками коштів, а також відповідними службами Держнаглядохоронпраці.

Фінансування заходів з охорони праці здійснюється з фонду охорони праці підприємства, а у разі недостатності цих коштів на рахунок цього фонду відраховується частка прибутку підприємства, яка визначається рішенням трудового колективу підприємства. За відсутності прибутку і негайної потреби фінансування заходів з охорони праці необхідні кошти в фонд охорони праці підприємства переводяться з поточних рахунків виробничого фонду (рахунки основних і обігових коштів), що підвищує собівартість продукції.

Фонд охорони праці підприємства формується за рахунок відрахування 50 % коштів від суми штрафів за порушення норм та правил з охорони праці, які накладають на підприємство органи державного нагляду і спонсорських внесків. Сума максимального штрафу не повинна перевищувати 2 % від фонду заробітної плати працівників підприємства.

9.3 Інструктаж з охорони праці на сирзаводі

Всі працівники, що приймаються на роботу, а також в процесі роботи, проходять на підприємстві «Біла лінія» навчання та інструктаж з охорони праці, вивчають правила надання першої долікарської допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правила поведінки при виникненні аварійних ситуацій або аварій. Працівники, що виконують роботи по обслуговуванню обладнання підвищеної небезпеки проходять обов'язкове курсове навчання з подальшим обов'язковим іспитом. Відповідальним за організацію навчання і перевірку знань на підприємстві покладають на його керівника, а в структурних підрозділах на керівників цих підрозділів. Контролює ці питання відділ охорони праці. Всі посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично (1 раз на 3 роки) проходять навчання та перевірку знань з охорони праці.

Інструктажі за часом та характером їх проведення поділяють на 5 видів: вступний, первинний, повторний або періодичний, позаплановий, цільовий.

Мета проведення - навчити працівника правильно і безпечно для себе і оточуючого середовища виконувати свої трудові обов'язки.

Вступний інструктаж - проводиться з усіма працівниками, які щойно прийнятті на роботу (постійну чи тимчасову), незалежно від їх освіти, стажу роботи, професії або посади.

Первинний - проводиться на робочому місці до початку роботи з новим працівником.

Повторний або періодичний інструктаж - проводять на робочому місці із усіма працівниками: 1 раз на півроку. Проводиться індивідуально або з групою працівників, що виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

Позаплановий інструктаж - проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті з охорони праці. Обсяг і зміст інструктажу визначається в кожному окремому випадку залежно від обставин, що спричинили необхідність його проведення.

Цільовий інструктаж - проводять із працівниками при виконанні разових робіт, що не пов'язані безпосередньо з основними роботами працівника та при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха.

9.4 Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів у цеху виробництва сиру

В даному дипломному проекті передбачається модернізація сировиготовлювача Я5-ОСЖ-10. У цеху працюють 6 спеціалістів, що обслуговують лінію. На робочому місці присутні такі шкідливі й небезпечні чинники: шум, вібрація, газо- та паровиділення, електронебезпека, механічні травми, тепловиділення та вологовиділення.

Мікроклімат

У дільниці пресування сиру системи припливно-витяжної вентиляції приєднуються до існуючих систем вентиляції виробничого корпусу

У відділку соління сиру і накопичення сиру згідно з технологічними вимогами передбачено технологічне кондиціювання повітря з установкою автоматичних імпортних кондиціонерів, які прикріпляються до стелі та підтримують необхідні внутрішні температури tвн=10…12 °С і відносну вологість повітря ц=75…85%.

Вентиляційні системи обладнані контрольно-вимірювальними приладами і засобами автоматизації згідно з вимогами розділу 9 СНиП 2.04.05-91. Відстань між повітрозбірними отворами та викидами в атмосферу витяжних систем прийняті у відповідності до п. 7.5 СНиП 2.04.05-91 і становить понад 10 м.

Зниження шуму від вентиляційних установок регулюється:

обмеженням швидкості робочого колеса вентилятора до 30 м/с;

обмеження швидкості руху повітря в повітроводах до 10-12 м/с з регулювальним балансуванням робочого колеса вентилятора та регулюванням підшипників;

ізолювання вентиляторів та повітроводів від будівельних конструкцій застосуванням віброізолюючих основ, гнучких вставок.

Шум

Одним з найбільш розповсюджених негативних факторів, які впливають на людину, являється шум. Він задає великої шкоди здоров'ю та виробничій діяльності людині. В результаті втоми, що виникає під дією шуму, збільшується кількість помилок при роботі, підвищується загроза виникнення травм, знижується продуктивність праці. Все це є однією з причин збільшення економічних витрат. В останній час спостерігається тенденція до постійного збільшення шуму на виробництві внаслідок зростання потужностей технологічного обладнання. Тому одним з найважливіших завдань є боротьба із шумом. Допустимі норми шуму для підприємства взяті згідно з ГОСТ 12.1.003-83.ССБТ. Для зменшення рівня шуму ставляться різні звукопоглинаючі пристрої (конструкції типу Є-01).

Вібрація

Основою профілактики вібраційної хвороби є застосування обладнання й інструментів з параметрами вібрації, що не перевищують норм відповідно до ГОСТ 12.1012-90, а також введення прогресивних технологій, виключаючи дію виробничої вібрації на робочих.

Освітлення

За видами джерела світла, що використовується, освітлення може бути природнім (сонячним), штучним (лампи розжарювання або газорозрядні) та суміщеним, тобто коли в світлі години доби використовують обидва джерела світла одночасно.

Електроосвітлення цеху по виробництву сиру забезпечує необхідну нормовану освітленість згідно з відомчими нормами ВНТП СПП-46-24.95 «Підприємства по переробці молока».

Встановлено світильники з люмінесцентними лампами, в складі готової продукції - світильники з лампами розжарювання. Управління освітленням здійснюється вимикачами по місцю.

Заходи з електробезпеки

Електропостачання проектуємої дільниці передбачається від існуючих мереж 0,4кВ головного виробничого корпусу.

Основні показники проекту наведені в таблиці 9.1.

Таблиця 9.1 - Основні показники проекту

Найменування	Кількість значень
Напруга, кВ - силових струмоприймачів - освітлення	0,38/0,2 2
Встановлена потужність (проектуємо), КВт	0,22

Для захисту персоналу від ураження електричним струмом передбачається захисне заземлення. Всі металеві частини силових та освітлювальних електроустановок, які не проводять струм, підлягають захисному заземленню шляхом приєднання їх до нульових робочих провідників та існуючої магістралі заземлення. В якості нульових захисних провідників використовуються кабельні лотки електропроводок, металеві конструкції будівлі та технологічного обладнання.

Заходи з пожежної безпеки

Будівля цеху відповідає ІІ ступеню вогнестійкості. У відповідності з класифікацією виробництва по вибухопожежній і пожежній небезпеці відноситься до категорії Д.

Протипожежна безпека досягається використанням конструкцій та матеріалів, ясі мають необхідну межу вогнестійкості та забезпечують будівлі необхідну ступінь вогнестійкості згідно СНиП 2.01.02-85 «Протипожежні норми» і СНиП 2.09.02-85 «Виробничі споруди».

В будівлі передбачені протипожежні заходи як архітектурним рішенням планування приміщень, так і використанням інженерних мереж і систем.

Внутрішнє планування приміщень забезпечує повну і безпечну евакуацію людей. Двері в приміщеннях передбаченні шириною не менше 800 мм, з відкриванням їх в бік евакуаційних виходів. В доступних місцях встановлюються вогнегасники та обладнується пожежний щит з набором необхідних інструментів та інвентарю.

Загальна потрібна розрахункова кількість води на гасіння пожежі залежить від витрат води на зовнішнє (від гідрантів) і внутрішнє (від внутрішніх пожежних кранів) гасіння та визначається за формулою:

G = k·t·(n1 + n2),

де k = 3,6 - перевідний коефіцієнт для переведення годин в секунди і літри в м3;t - тривалість гасіння пожежі, год.;n1 і n2 - витрати води відповідно на внутрішнє і зовнішнє пожежогасіння, л/с.

Техніка безпеки при експлуатації обладнання

Для безпечної експлуатації установки щодо пожежної безпеки виконуються наступні вимоги:

дотримання всіх частин установки режиму роботи відповідно паспортних даних і технологічного регламенту;

оснащення установки пристроями для запобігання накопичення статичної електрики;

дотримання терміну своєчасного змащування відповідними мастилами, для запобігання підвищенню температури підшипників;

установлення на обладнанні граничних норм завантаження, швидкості переробки;

дотримання своєчасного проведення оглядів, профілактичного випробування і планово-попереджувального ремонту.

Для роботи на обладнанні може бути допущений персонал, який пройшов навчання і ознайомився з правилами безпечної експлуатації.

Перед пуском сировиготовлювача необхідно перевірити правильність складання всіх деталей обладнання і впевнитись у відсутності сторонніх осіб біля машини. Кнопка вмикання електродвигуна має бути змонтована поблизу сировиготовлювача. Підходи до кнопки не можна захаращувати сторонніми предметами. Електродвигун має бути заземленим.

Забороняється працювати на даному обладнанні при наявності сторонніх шумів, при підвищеній вібрації сировиготовлювача, зношенні підшипників, виявленні у ванні сторонньої рідини.

Починати розбирання сировиготовлювача можна тільки після повної його зупинки. Вузли і деталі розбирати і складати можна лише за допомогою призначених для цієї мети інструментів і пристроїв. Застосовувати випадкові предмети заборонено.

Не дозволяється використовувати сировиготовлювач із значно зношеними гумовими прокладками.

В цеху повинно бути чисто, не допускається наявність бруду та слизькості. Робоче приміщення повинно бути добре освітленим, але так, щоб світло не заважало зору.

Пропозиції щодо покращення умов праці

забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами положеннями та інструкціями;

контроль за відповідність нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, технологічних процесів;

забезпечення працюючих колективними та індивідуальними засобами захисту від шкідливих та небезпечних факторів виробництва, лікувально-профілактичним харчуванням, миючими засобами;

рекомендується принцип матеріального заохочення працівників, які сумлінно ставляться до виконання виробничих обов'язків і беруть активну участь у підвищенні безпеки та поліпшення умов праці.



10. Заходи цивільної оборони

10.1 Консервація обладнання у харчовій промисловості

На підприємстві може так статися, що обладнання не може працювати на повну потужність, і вимушене тимчасово припинити експлуатацію частини основних засобів. Однак припинення експлуатації обладнання, машин, транспортних засобів може зробити їх непридатними, тому необхідно нести певні витрати для збереження основних засобів у належному технічному стані.

Організаційні основи та порядок підготовки до консервації, проведення консервації та розконсервації основних виробничих засобів підприємств визначає «Положення про консервацію основних виробничих фондів підприємств». Це положення обов'язкове для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а також засновані на державній власності. Для інших підприємств це положення має рекомендаційний характер.

Консервація основних фондів підприємств - це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більше як три роки) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.

Основні засоби підприємств можуть бути законсервовані, якщо за техніко-економічним обґрунтуванням подальше використання їх у виробництві визнано тимчасово недоцільним. Консервація, утримання та розконсервація основних засобів підприємства здійснюються згідно з проектом консервації, який повинен бути затверджений:

органом, уповноваженим управляти його майном, - для підприємств, заснованих на державній власності;

власником (власниками) за погодженням із міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади (за галузевим принципом) - для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, або з Мінекономіки, якщо підприємство займається діяльністю, що стосується кількох галузей економіки;

власником (власниками) - для решти підприємств.

Також регулюють порядок консервації основних засобів підприємств Постанова «Про порядок консервації основних фондів і тимчасового виведення з експлуатації виробничих потужностей підприємств, що виготовляють товари легкої промисловості», Постанова «Про порядок консервації основних фондів і тимчасове виведення з експлуатації виробничих потужностей підприємств, що виготовляють товари лісової та деревообробної промисловості» та «Положення про порядок консервації і розконсервації об'єктів будівництва».

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Отже, на вартість об'єктів основних засобів, які знаходяться на консервації, амортизація не нараховується.

На період консервації основні засоби приводяться до стану, який забезпечує збереження технологічного обладнання, будов, споруд, а також безпеку персоналу та охорону навколишнього середовища. Процес консервації та подальше утримання об'єктів основних засобів, які знаходяться на консервації, потребують від підприємства витрат: матеріальних; витрат на оплату праці персоналу, який обслуговує об'єкти; амортизацію основних засобів, які беруть участь у роботах, пов'язаних із консервацією чи утриманням законсервованих об'єктів тощо. Враховуючи, що законсервовані об'єкти не беруть участі у господарській діяльності підприємств, тобто не пов'язані безпосередньо з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), перелічені витрати треба класифікувати як інші витрати.

З метою оподаткування прибутку підприємств у «Законі про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що у разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля, при цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.

У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 або передачі його до складу невиробничих фондів за рішенням платника податку балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.

Отже, за основними фондами групи 1, починаючи з кварталу, наступного за кварталом, у якому такі основні фонди були переведені на консервацію, нарахування амортизації припиняється. Після розконсервації, починаючи з наступного кварталу, нарахування амортизації поновлюється і балансова вартість розконсервованого об'єкта збільшує балансову вартість групи 1 основних фондів.

У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2, 3, 4 з будь-яких причин (крім продажу) балансова вартість таких груп не змінюється. Отже, порядок нарахування амортизації за основними фондами 2, 3, 4 груп при переведенні їх на консервацію не змінюється. Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на утримання основних фондів, які знаходяться на консервації.

Розглянемо організацію обліку основних фондів, які перебувають на консервації, обліку витрат, що їх несе підприємство для здійснення консервації, а також відображення таких операцій у фінансовій звітності і податковому обліку.

Консервація - комплекс заходів, спрямованих на тривале зберігання основних виробничих фондів у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю у майбутньому відновлення їх функціонування. Консервація основних фондів здійснюється у тому разі, коли у певний період часу їх використання у виробничому процесі є недоцільним, проте підприємство не виключає можливості їх використання згодом у власній господарській діяльності. Консервація основних виробничих фондів та їх тимчасове виведення з виробничого процесу, а також розконсервація здійснюються з дотриманням процедур і є частиною звичайної діяльності підприємства. Розглянемо питання обліку витрат на підприємстві недержавної форми власності.

Об'єкти основних фондів, які тимчасово виводяться з експлуатації, не втрачають статусу основних засобів (фондів) і тим більше не відчужуються підприємством, тобто не змінюють власника. Як і до консервації, об'єкт основних засобів обліковується в «Інвентарній картці обліку основних засобів», додатково оформляється акт про тимчасове виведення основних фондів з виробничого процесу та їх консервацію.

сировиготовлювач виробництво автоматизація

10.2 Технічна карта консервування даного виду обладнання

Пакування та консервація сировиготовлювача повинно забезпечувати зберігання виробу на місці не менше 12 місяців від дня консервації.

У випадку зберігання сировиготовлювача більше встановленого терміну, потрібно провести його переконсервацію.

Вертикальний резервуар із теплообмінною рубашкою, ріжуче-вимішувальний механізм із мішалками, вертикальні вали, реверсивний привід, патрубки для подачі молока й інших вихідних компонентів, пристрій для відбору сироватки і вивантаження сирного зерна, опори та інші роз'ємні частини консервуються без упаковки.

Дрібні складові одиниці та деталі, що ідуть із сировиготовлювачем пакуються в ящики по ГОСТ 10198-71.

Контрольно-вимірювальні прилади, скло, та інші дрібні деталі сировиготовлювача повинні бути упаковані в ящики типу 3, виготовлені по ГОСТ 2991-69, які кладуться в основний ящик і закріплюються в ньому за допомогою сталевої стрічки Н-0540 ГОСТ 3560-73 і дерев'яними брусками.

В місцях доторкання деталей і складових частин сировиготовлювача ящиком, сталевою стрічкою чи розпірними дерев'яними брусками для зберігання нанесеної фарби чи оброблених поверхонь від пошкоджень повинні бути підкладені м'які прокладки.

Експлуатаційні та технологічні документи повинні бути завернуті в спеціальний папір по ГОСТ 8273-75, упаковані у пакети із поліетиленової плівки по ГОСТ 1035-4-73 і вкладені в карман, розташований на внутрішній стороні бокової стінки основного ящика.

Для зварювання монтажних стиків, передбачених монтажними кресленнями, разом із сировиготовлювачем поставляється необхідна кількість електродів. Електроди повинні бути загорнуті в поліетиленову плівку по ГОСТ 10354-73 і упаковані в ящики, що виготовлені по ГОСТ 2991-69 при цьому вага упакованого ящика не повинна перевищувати 50 кг.

Потрібно забезпечити зберігання сировиготовлювача на площадках під навісом. Ящики повинні зберігатись в складських приміщеннях.

Поверхні деталей і складальних одиниць сировиготовлювача, що не мають лакового покриття, підлягають консервації з метою захисту від корозії по ГОСТ 13168-69.

Всі робочі поверхні повинні бути покриті солідолом УС-2 по ГОСТ 1033-73 чи пластичним змащуванням ПВК по ГОСТ 19537-74 без бар'єрної упаковки.

Табличка маркування сировиготовлювача виготовляється по ГОСТ 12969-67 з тонколистової сталі і кріпиться і кріпиться до нього сваркою. Місце кріплення таблички згідно креслень. Форма таблички - прямокутна, розмір 125x80 мм по ГОСТ 12972-1-67. Напис на табличці повинен бути виконаний по ГОСТ 12971-67. Зміст маркування по ГОСТ 27-00-37-71.

Місце роз'ємів усіх вузлів у розібраному вигляді повинні бути промаркіровані.

Потрібний час для консервування окремих частин сировиготовлювача наведена в таблиці 10.1.

Таблиця 10.1 - Тривалість консервування частин сировиготовлювача

Назва	Кількість одиниць, шт.	Тривалість консервування однієї одиниці, чол·год.
Вертикальний резервуар	1	1
Мішалка	2	0,2
Головний вал	2	0,1
Сопло подачі продукту	8	0,05

Підрахуємо загальний час консервування:

Т=1+2*0,2+2*0,1+8*0,05+0,3+4*0,1+0,3+0,5+0,5=4 год.

Висновок: консервація дозволяє зберегти обладнання для подальшої експлуатації. Загальний час консервування всього обладнання складає 4 год. Якщо працюватимуть 2 працівника, то вони виконають всю роботу (4 год./2) за 2 год.



11. Охорона довкілля

Охороні навколишнього середовища в нашій країні приділяють велику увагу, тому що стрімкий розвиток промисловості став сильно впливати на навколишнє середовище (на стан повітря, ґрунту, річну і озерну воду), що може загрожувати стійкому існуванню рослинного і тваринного світу.

Харчова промисловість України - одна із провідних галузей економіки країни. Розвиток харчової промисловості потребує подальшої інтенсифікації технологічних процесів, зменшення витрат палива, електроенергії на їх здійснення, витрат металів й інших конструкційних матеріалів на виготовлення машин та апаратів, а також покращення екологічної ситуації в нашій країні.

У процесі модернізації обладнання найбільший економічний ефект дають ті рішення, які спрямовані на раціональне використання сировини й матеріалів (природних ресурсів), впровадження матеріалозберігаючої техніки та технології і зменшення впливу на екологію країни.

Введення в експлуатацію цеху по виробництву сиру з точки зору забруднення навколишнього середовища не впливає на екологічну обстановку в районі його розміщення. Цех по виробництву сиру, що проектується, є другорядним джерелом забруднення атмосфери, яке не впливає негативно на її стан. Основними викидами забрудників від технологічних процесів є викиди теплових та водяних парів.

Для кращого розсіювання забрудників від витяжних систем викид витяжних повітроводів слід розміщувати на висоті 1,5…2 м вище рівня покрівлі.

У зв'язку з тим, що основним забрудником у виробництві є викиди тепла і водяних парів, то очищення витяжного повітря не потрібне.

Передбачена безвідходна технологія виробництва. Відходи пакувальних матеріалів збираються в контейнерах на спеціально передбаченому майданчику та вивозяться на міське звалище відповідно договору з комунальною службою міста.

Джерелом водопостачання передбачені існуючі водопровідні мережі проммайданчика. Вода за хімічними та бактеріологічними показниками відповідає ГОСТ 2874-82 «Вода питна».

Каналізаційний стік від виробництва твердих сирів поступає до зовнішньої каналізаційної мережі підприємства.

Враховуючи сучасну безвідходну технологію, до каналізаційних мереж попадають стоки тільки від миття обладнання. Зокрема, жироутримуючі стічні води до попадання до загального стоку піддаються попередньому очищенню на існуючій жироловці. Після комплексного очищення стічні води не мають шкідливих домішок.

Санітарно-захисна зона промислового майданчика, яка становить 50 м, озеленена деревами та кущами, які мають фітонцидні властивості, що позитивно впливає на навколишнє середовище.

Аналіз та зіставлення видів та рівнів впливу на навколишнє середовище організуючого підприємства показує, що прийняті в проекті заходи по застосуванню прогресивних технологічних процесів та обладнання, утилізація відходів виробництва дозволяє зробити висновок про екологічну безпеку виробництва при дотримуванні адміністрацією всіх діючих норм та правил, зв'язаних з екологічною безпекою об'єкта.

В результаті модернізації обладнання по виготовленню сиру підвищилася продуктивність, передбачена безвідходна технологія виробництва, стічні води не містять шкідливих домішок. В результаті покращилася екологічна ситуація на підприємстві та в регіоні.



Висновки

Метою дипломного проекту було покращення техніко-економічних показників роботи сировиготовлювача Я5-ОСЖ-10, шляхом проведення його модернізації.

Сутність модернізації полягає у зміні конструкції завантажувально-розвантажувального пристрою. Створення пристрою для відбору сироватки і вивантаження сирного зерна у вигляді забірної та зливної труб, з'єднаних через золотниковий елемент, дозволяє розмістити в одному пристрої вузли для відбору сироватки і вивантаження сирного зерна, що дає можливість використовувати один привід.

Запропонована конструкція дозволяє проводити інтенсивний відбір сироватки самопливом, без зупинки мішалок і застосування насосу. Таким чином відбувається підвищення надійності роботи сировиготовлювача за рахунок виключення технологічних операцій осадження сирного зерна і подальшого дроблення пласту, зменшення втрат сирного зерна та поліпшення його якості, зниження енергозатрат і собівартості виробленої продукції.

Крім того, дана конструкція дозволяє покращити санітарну обробку сировиготовлювача і зменшити витрати миючих засобів та води за рахунок повного беззалишкового спорожнення сировиготовлювача.



Список використаної літератури

1. Сурков, В. Д. Технологическое оборудование предприятий молочной промышленности [Текст] / В.Д. Сурков. -- М. : Пищевая промышленность, 1983. -- 432с.

2. Гальперин, Д. М. Технология монтажа, наладки и ремонта оборудования пищевых производств [Текст] / Д. М. Гальперин, Г. В. Миловидов. -- М. : Пищевая промышленность, 1990.

3. Купчик, М. П. Основи охорони праці [Текст] / М. П. Купчик, І. Ф. Степанець. -- К., 2000. -- 416 с.

4. Томбаев, Н. Л. Справочник по оборудованию предприятий молочной промышленности [Текст] / Н. Л. Томбаев. -- М. : Пищепромиздат, 1972. -- 543 с.

5. Золотим, Ю. П. Оборудование предприятий молочной промышленности [Текст] / Ю. П. Золотим, М. Б. Френклах, Н. Г. Пашутин. -- М. : Агропромиздат, 1985. -- 270 с.

6. Ростороса, Н. Л. Курсовое и дипломное проектирование предприятий молочной промышленности [Текст] / Н. Л. Ростороса, П. В. Мордвинцева.-- М. : Пищевая промышленность, 1976. -- 297 с.

7. Красов, Б. В. Монтаж и ремонт оборудования предприятий молочной промышленности [Текст] / Б. В. Красов.-- М. : Пищевая промышленность, 1973. -- 305 с.

8. Медведев, А. М. Охрана труда в мясной и молочной промышленности [Текст] / А. М. Медведев, И. С. Анципович, Ю. Л. Виноградов. -- М. : Агропромиздат, 1989. -- 256 с.

9. Липатов, Н. Л. Руководство к лабораторним и практическим занятиям по курсу оборудования предприятий молочной промышленности [Текст] / Н. Л. Липатов. -- М. : Пищевая промышленность, 1978. -- 287 с.

10. Волчков, И. И. Сепаратори для молока и молочних продуктов [Текст] / И. И. Волчков. -- М. : Пищевая промышленность, 1975. -- 223 с.

11. Твердохлеб, Г. В. Технология молока и молочных продуктов [Текст] / Г. В. Твердохлеб, 3. X. Диланян, Л. В. Чекулаева. -- М. : Агропромиздат, 1991. -- 463 с.

12. Абалмасов, Г. Ф. Примеры и задачи по курсу технологического оборудования предприятий молочной промышленности [Текст] / Г. Ф. Абалмасов, Т. А. Боушев, Ф. М. Тарасов. -- М. : Машиностроение, 1966. -- 285 с.

13. Соколов, А. А. Основы расчета й конструирования машин й аппаратов пищевых производств [Текст] / А. А. Соколов. -- М. : Пишепромиздат, 1960. -- 431 с.

14. Киркач, Н. Ф. Расчет й проектирование деталей машин [Текст] / Н. Ф. Киркач, Р. А. Баласанян. -- X. : Основа, 1981. -- 276 с.

15. Павлище, В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин [Текст] / В. Т. Павлище. -- К. : Вища школа, 1993. -- 556 с.

16. Медведєв, І. Г. Економічне проектування впровадження нової техніки на підприємствах м'ясної і молочної промисловості [Текст] / І. Г. Медведєв. -- К. : ІДСО, 1995. -- 152 с.

17. Бабичев, В. В. Охорона праці і техніка безпеки в торгівлі і громадському харчуванні: Підручник для студентів торгово-економічних і комерційних вузів [Текст] / В. В. Бабичев, Г. Ф. Сорокін. -- К.: ІЗМН, 1996. -- 224 с.

18. Будорагіна, Л. В. Производство кисломолочных продуктов [Текст] / Л. В. Будорагіна, Н. К. Ростроса -- М. : Агропромиздат, 1986. -- 151 с.

19. Домарецький, В. А. Екологія харчових продуктів [Текст] / В. А. Домарецький, Т. П. Златєв. -- К. : Урожай, 1993. -- 192 с.

20. Казаков, Н. Ф. Технология пищевого машиностроения: Учебник для ВУЗов по специальности ”Машины и аппараты пищевых производств“ [Текст] / Н. Ф. Казаков, Г. А. Мартынов. -- М. : Машиностроение, 1982. -- 296 с.

21. Супрунчук, В. К. Конструкционные материалы и покрытия в продовольственном машиностроении: Справочник [Текст] / В. К. Супрунчук, З. В. Островский. -- М. : Машиностроение, 1984. -- 328 с.

22. Трегуб, В. Г. Проектирование, монтаж и эксплуатация систем автоматизации пищевых производств [Текст] / В. Г. Трегуб, А. П. Ладанюк. -- М. : Легкая и пищевая промышленность, 1981. -- 362 с.

23. Дьяченко, П. Ф. Технологія молока і молочних продуктів [Текст] / П. Ф. Дьяченко, М. С. Коваленко, А. Д. Гріщенко, А. И. Чеботарев -- М. : Харчова промисловість, 1974.

24. Дьяченко, П. Ф. Новий спосіб виділення білка із знежиреного молока: сб. реф. науч. работ [Текст] / П. Ф. Дьяченко. -- М. : ВНИМИ, 1955.

25. Евдокимов, І. А. Реальні мембранні технології [Текст] / І. А. Евдокимов, Д. Н. Володин, А. С. Бессонов, М. С. Золотарева // Молочна промисловість. -- 2010. -- № 1.

26. Клепкер, В. М. Використовування білків молока при виробництві сиру і сирних виробів [Текст] / В. М. Клепкер // Молочна промисловість. -- 2008. -- № 8.

27. Манилов, С. В. Дослідження впливу денатурованих сироваткових білків на властивості низькокалорійних молочнобілкових продуктів: дис. канд. техн. наук: 05.18.04 [Текст] /С. В. Манилов. -- Кемерово : Кемеровський технологічний інститут харчової промисловості, 2009.

28. Молочников В. В., Виробництво і використовування білків молочної сироватки: оглядова інформація [Текст] / В. В. Молочников, П. Г. Нестеренко. -- М. : Мясомолпром, 1983.

29. Попкова, Г. Ю. Сирні вироби і нові технології [Текст] / Г. Ю. Попкова, А. А. Могильний // Молочна промисловість. -- 2008. -- № 8.

30. Ростроса, Н. К.Виробництво молочнобілкових продуктів на основі сумісної коагуляції казеїну і сироваткових білків [Текст] / Н. К. Ростроса, П. Ф. Дьяченко. -- М. : Мясомолпром, 1974.

31. Храмцов, А. Г. Довідник майстра по промисловій переробці молочної сироватки [Текст] / А. Г. Храмцов, С. В. Василисин // Легка і харчова промисловість. -- 1983.

32. Остерман, Л. А. Методи дослідження білків і нуклеїнових кислот. Електрофорез і ультрацентрифугування [Текст] / Л. А. Остерман. -- М.: Наука, 1981.

33. Практична хімія білка [Текст] / пер. з англ.; під ред. А. Дарбре. -- М. : Мир, 1989.

Размещено на Allbest.ru