Розробка дільниці з випуску модернізованих верстатів мод

Зростання похибки показань приладу може виникати у випадку ослаблення кріплення деталей, що входять у вимірювальний ланцюг, при виробітку робочої поверхні опорної п'яти 5 і надмірному зношуванні контактних поверхонь вимірювальних наконечників, у випадках ушкодження плоских пружин або виходу з ладу індикатора. Зношені поверхні варто відновити шляхом механічної обробки, непрацездатний індикатор і ушкоджені плоскі пружини замінити новими.

3. Технологічне проектування цеху

3.1 Вихідні данні

У дипломному проекті здійснюється реконструкція спеціалізованої механоскладальної дільниці з випуску модернізованих верстатів мод. СКФШ-98 з розширеними технологічними можливостями для копіювальношліфувальних робіт з річною програмою випуску 480 шт.

Вихідними даними для проектування є:

а) виробнича програма N=480 шт./рік.

б) експериментальна модель верстата для копіювальної обробки, креслення експериментального верстата, заводські технологічні процеси складання верстата та механічної обробки деталей «шпиндель» та «корпус».

в) перспективні технологічні процеси.

г) верстатоємність механічної обробки деталей виробу (сумарно) по типорозмірам верстатів за заводськими даними.

д) режим роботи проектної дільниці.

є) тип виробництва.

3.2 Проектна верстатоємність механічної обробки деталей та трудомісткість складання

Проектна верстатоємність механічної обробки деталей та трудомісткість складання машин для умов серійного виробництва визначається за заводськими даними з урахуванням коефіцієнта пожощення.

Проектну верстатоємність визначимо за формулою:

,

де Т_з - фактична заводська верстатоємність, г;

К_у - коефіцієнт пожощєння.

Коефіцієнт К_у визначається для деталі-представника, на яку розроблено технологічний процес, пронормовано. Порівнюючи отриману станкоємність Т_пр.п с заводською верстатоємністю Т_з.п, знайдемо К_у, який розповсюджується на решту деталей та виробів.

Розрахунок проектної верстатоємності наведен у таблиці 3.2.1

Таблиця 3.2.1 - Ррозрахунок проектної верстатоємності

Найменування	Верстатоємність по типорозмірам (моделям) верстатів, години.
	8544	16К20	6Р82	2Н118	3А228	3М151	3Б740
Верстатоємність заводська	540	6730	2760	4630	90	95	70
Коефіцієнт пожощення	0,68	0,68	0,68	0,68	0,68	0,68	0,68
Верстатоємність проектна	367	4576	1877	2361	61	65	48

3.3 Визначення потрібної кількості верстатів та коефіцієнта їх завантаження

Розрахунок потрібної кількості верстатів ведеться по кожному типорозміру.

Розрахункова кількість верстатів даного типорозміру:

,

де Т_шт-к - сумарний штучно-калькуляційний час річної кількості усіх деталей, що оброблюються на даному типорозмірі верстатів, години.

F_д - дійсний річний фонд часу роботи верстату при двозмінному режимі, F_д=2007 годин.

К_пер - коефіцієнт, що враховує можливе перевиконання норм робітником на даній операції, К_пер=1,2.

Розрахунок коефіцієнта завантаження обладнання:

,

де С_n - прийнята кількість верстатів, шт.

Середній коефіцієнт завантаження обладнання:

,

де УС_рі - розрахункова кількість усіх верстатів;

УС_ni - прийнята кількість усіх верстатів.

Завантаження обладнання по цеху або дільниці вважається нормальною, якщо для одиничного або дрібносерійного виробництва Кз=0,8-0,9; для серійного виробництва Кз=0,75-0,85; для крупносерійного та масового Кз=0,65-0,75.

Розрахунок потрібної кількості верстатів та коефіцієнт їх завантаження наведені у таблиці 3.3.1

Таблиця 3.3.1 - Розрахунок потрібної кількості верстатів та коефіцієнта їх завантаження

Найменування	Верстатоємність по типорозмірам (моделям) верстатів, години.
	8544	16К20Ф3	6Р82	PicoMill CNC	3А228	3М151	3Б740
Верстатом-ність проектна	367	4576	1877	2361	61	65	48
Розрахункова кількість верстатів Ср	0,15	1,9	0,78	0,98	0,03	0,03	0,02
Прийнята кількість верстатів Сп	1	2	1	1	1	1	1
Коефіцієнт завантаження Кз	0,15	0,95	0,78	0,98	0,03	0,03	0,02
Середній коефіцієнт завантаження	0,42

Завантаження стрічково-відрізного верстата мод. 8544 та шліфувальних верстатів мод. 3А228, 3М151, 3Б740 є не достатнім, треба догрузити ці верстати деталями з інших вузлів до Кз=0,75, тоді середній коефіцієнт завантаження буде дорівнювати 0,82.

3.4 Спеціалізація проектної дільниці

У дипломному проекті проектується дільниця цеху по випуску модернізованих верстатів мод. СКФШ-98 з розширеними технологічними можливостями для копіювальних робіт.

При створенні спеціалізованої дільниці цеха механічної обробки деталей, що входять до складу виробу, враховуються наступні фактори:

– на підставі класифікації деталей, що входять до складу виробу, визначають групу конструктивно та технологічно подібних деталей для обробки їх на спеціалізованій дільниці.

– на підставі відомостей о призначенні та технологічних можливостях верстатів розподіляємо загальну кількість типорозмірів верстатів по спеціалізованій дільниці.

– на підставі розроблених технологічних процесів механічної обробки деталей «шпиндель» та «корпус» складаємо шлях переміщення їх по дільниці.

3.5 Визначення площ відділень, служб, складів на проектує мій дільниці

Розрахунок виробничої площі механічної обробки:

,

де С_п - загальна прийнята кількість верстатів;

f - питома виробнича площа, f =10…12 м - для малих верстатів.

F_пр=1·10+2·10+1·10+1·10+1·12+1·10=72 (м);

Площа складу заготівок:

F_скл.з=0,1·F_пр=0,1·72=7,2 (м);

Площа складу готових деталей:

F_скл.г.д=0,1·F_пр=0,1·72=7,2 (м);

Площа дільниці складання:

F_скл=0,25·F_пр=0,25·72=18 (м);

Площа міжопераційних заділів:

F_м.з=0,1·F_пр=0,1·72=7,2 (м);

Плоша проїздів та проходів:

F_прох=0,1·F_пр=0,1·72=7,2 (м);

Загальна площа дільниці:

F_заг=160+7,2 +7,2 +18+7,2 +7,2 =206,8 (м);

Зведемо результати розрахунків у таблицю 3.5.1

Таблиця 3.5.1 - Розрахунок площі дільниці

Найменування	Площа, м2	Розташування відділень
		В технологічному потоці	Поза технологічним потоком
Дільниця механообробки	72	+	-
Дільниця складання	7,2	+	-
Склад заготівок	7,2	+	-
Між операційні заділи	18	+	-
Склад готових деталей	7,2	+	-
Магістральні проходи	7,2	-	+
ІТОГО	118,8

3.6 Визначення складу та чисельності робітників

Визначення складу та чисельності робітників наведено у організаційно-економічній частині.

3.7 Вибір виробничої будівлі

В якості виробничої будівлі приймаємо базову будівлю Мх7, тому що ніяких додаткових будівництв не потрібно.

3.8 Визначення виду та кількості транспортних засобів

Транспорт дільниці залишаємо базовий. Таким чином на дільниці розташовані два електромостових крана вантажопід'ємністю Q=30 т.

3.9 Система видалення стружки

Від верстатів стружка подається до збірних коробів або бункерів, що розташовані у проходах. За допомогою кранів, транспортерів, візків. При цьому використовуються транспортери стрічкові, пластинчасті, скребкові, інерційні, шнекові. Для видалення дрібної стружки використовується пневматичні транспортери. На токарних верстатах використовуються стружколоми, що подрібнюють витую стружку.

Із коробів та бункерів стружка вивозиться для переробки на електричних візках, автотягачами або транспортерами, що розташовані у тунелях.

Процес переробки стружки передбачає виконання наступних операцій: подрібнення витої стружки, та при значної кількості стружки - брикетування.

3.10 Склад дільниці, що проектується

До складу дільниці, що проектується належить: дільниця механічної обробки, складальна дільниця, склад заготівок, склад готових деталей. Необхідно також вказати, що основне загально цехове відділення та служби, а саме - заточне відділення, ремонтне відділення (ремонтна база механіка цеху), майстерня для ремонту пристосувань та інструменту, майстерня енергетика цеху, відділення для приготування та роздачі охолоджуючої рідини, інструментально-роздаточний склад, склад допоміжних матеріалів будуть також обслуговувати проектуєму дільницю по виробництву модернізованих верстатів мод СКФШ-98 з розширеними технологічними можливостями для копіювальношліфувальних робіт.

3.11 Компоновочно-планувальне рішення по проектній дільниці

Компоновка цеха, що реконструюється зображена у масштабі 1:400 з відображенням розмірів прольотів, кроків колон, виробничих та підсобних приміщень відображена на листі графічної частини проекту. На цьому листі також відображена план дільниці по виробництву блоків, що стежать у масштабі 1:100, з відображенням верстатів, складів заготівок та готових деталей, дільниці складання.

Обладнання, що використовується на дільниці приведено у таблиці 3.11.1

Таблиця 3.11.1 - Специфікація обладнання виробничої дільниці по випуску модернізованих верстатів мод. СКФШ-98

№	Найменування обладнання	Модель верстата	Кількість, шт.	Стисла технічна характеристика
1	Стрічково-відрізний	8544	1	D=355 мм, L=3000 мм, N=22 кВт
2	Токарно-гвинторізний	16К20Ф3	2	D=400 мм, L=1000 мм, N=15 кВт
3	Консольно-фрезерный	6Р82	1	LxB=320x1250 мм, N=7,5 кВт
4	Свердлильний	PicoMill CNC	1	LxB=450x160 мм, N=1 кВт
5	Кругло - шліфувальний	3М151	1	D=200 мм, L=700 мм, N=7,5 кВт
6	Плоско- шліфувальний	3А228	1	D=200 мм, L=200 мм, N=4,5 кВт
7	Внутрішньо - шліфувальний	3Б740	1	D=400 мм, N=7 кВт

4. Організаційно-економічна частина

4.1 Економічне обґрунтування проекту

Проект спеціалізованої дільниці з випуску модернізованих верстатів мод. СКФШ-98 з розширеними технологічними можливостями для копіювально-шліфувальних робіт виконано на базі механоскладального цеху №7 ЗАТ «НКМЗ» з метою покращення основних показників діяльності підрозділу.

Дана конструкція дозволить:

- зменшити верстатоємності виготовлення виробу на 32%;

- знизити витрати на заробітну платню за рахунок зменшення верстатоємності та скорочення кількості робітників;

- збільшити завантаження обладнання

Для цього потрібно близько 2 млн. грн., час окупності 2 роки.

4.2 Розрахунок капітальних витрат

Розрахунок вартості устаткування

Розрахунок економічної частини проекту проводиться за приведеною річною програмою випуску виробу (N=980 шт./рік). Розрахунок необхідної кількості устаткування та коефіцієнту завантаження по кожному виду устаткування наводиться у розділі технологічного проектування дільниці.

Вартість устаткування визначається за прейскурантом оптових цін на металорізальні верстати або за даними підприємства. У балансову вартість устаткування, окрім прейскурантної вартості верстатів, входять витрати на транспортування та монтаж у цеху, витрати на які приймаються у розмірі 10-12% від вартості устаткування. Загальні витрати на устаткування приведені у таблиці 4.2.1

Таблиця 4.2.1 - зведена таблиця вартості устаткування

Модель	Кіль-кість, шт.	Маса одного верстата, кг	Потужність, кВт	Оптова ціна, грн.	Транспортні витрати, грн.	Балансова вартість, грн.	Амортизаційні відрахування
							%	грн.
8544	1	3300	2,8	148500	14850	163350	24	39204
16К20Ф3	2	3800	15	171000	17100	188100	24	45144
6Р82	1	2800	7,5	126000	12600	138600	24	33264
PicoMill CNC	1	150	1	6750	675	7425	24	1782
3А228	1	5140	4,5	231300	23130	254430	24	61063,2
3М151	1	5600	7,5	252000	25200	277200	24	66528
3Б740	1	3260	7	14670	1467	16137	24	3872,88
Всього	8	24050	45,3	1082250	108225	1190475	24	285714
Мостовий кран 50 т	1	2300	20	103500	10350	113850	24	27324
Всього по дільниці	9	38050	65,3	1712250	171225	1883475	24	452034

технологічний деталь цех верстат

Визначення вартості виробничої будівлі ділянки цеху

Загальна площа проектуємої дільниці складається з площ виробничого призначення та побутових приміщень і залежить від виробничої структури дільниці, кількості обладнання, габаритів виробів, що виготовляються, методів організації виробничого процесу і т.д.

Капітальні витрати на будівлю цеху (ділянки) визначаються по формулі

К_зд=S·h·Ц_з, (4.1)

де S - площа, що займає дільниця, м;

h - висота будівлі, м;

Ц_з - вартість 1 м будівлі, грн.

К_зд=207·12·90=223560 грн.

Витрати на інструмент та технологічне оснащення

При укрупнених розрахунках приймаються у відсотках від вартості технологічного обладнання та складають у середнє - та дрібносерійному виробництві загального машинобудування 6-15%.

, (4.2)

де С_{тех.обл} - балансова вартість технологічного устаткування, грн.

(грн.)

З цієї суми у вартість основних засобів включають 20-30% (на придбання дорогого інструменту і пристосувань терміном служби біліше одного року).

С_дор = 0,3·С_інстр; (4.3)

С_дор = 0,3·119047,5=35714,25 (грн.)

Витрати на виробничий інвентар

Витрати на виробничий інвентар укрупнено приймаються у розмірі 1-1,5% від вартості технологічного устаткування:

; (4.4)

(грн.)

Витрати на господарський інвентар

Витрати на господарський інвентар сумарно приймаються у розмірі 1-1,5% від первинної вартості всього устаткування:

 , (4.5)

де С_обл - балансова вартість виробничого та під'ємно-транспортного обладнання;

(грн.)

Всі розрахункові дані представлені в табл. 4.2.2

Таблиця 4.2.2 - Відомість капітальних витрат

Найменування основних фондів	Балансова вартість, грн.	Норма амортизації, %	Сумма амортизаційних відрахувань, грн.
1 Будівлі та споруди	223560	8	178848
2 Обладнання:
а) виробниче	1190475	24	285714
в) під'ємно-транспортне	113850	24	27324
3 Інструменти та пристосування коштовні	35714,25	40	14285,7
4 Інвентар:
а) виробничій	11904,75	40	4761,9
в) господарський	18834,75	40	7533,9
Всього:	1594338,75		518467,5

4.3 Розрахунок експлуатаційних витрат

Розрахунок кількості працівників ділянки

До працівників ділянки відносяться робочі (основні і допоміжні), керівники, фахівці і службовці.

За цеховою ознакою робочі підрозділяються на основних і допоміжних. До основних відносяться робочі, що виконують операції по безпосередньому виготовленню продукції свого цеху. Решта робочих відноситься до категорії допоміжних.

Розрахунок чисельності основних робочих

Для розрахунку чисельності основних виробничих робочих необхідно знати трудомісткість програми основного виробництва, дійсний фонд часу одного робочого, коефіцієнт виконання норм.

Трудомісткість програми ділянки складається з витрат праці на виробництво продукції в нормо-годинах по всіх виробах планованого періоду і розраховується по формулі:

, (4.6)

де N_вир - виробнича програма, шт.;

t_шт - трудомісткість одного виробу, години;

n - кількість видів виробу в програмі, шт.

(годин)

Обліковий склад основних виробничих робочих-відрядників може бути укрупнено розрахований по формулі:

, (4.7)

де Ф - ефективний фонд робочого часу в році, визначуваний по формулі:

, (4.8)

де Д - кількість робочих днів в році;

z - число робочого годинника в зміну, 8 ч;

К - коефіцієнт, що враховує невиходи робочих на роботу з регламентованих причин (0,1-0,2);

(годин);

(чол.)

Розрахуємо кількість робітників за операціями:

(чол.);

(чол.);

(чол.);

(чол.);

(чол.)

Таким чином, кількість основних виробничих робочих Р_с=12 чол. Кількість робітників-складальників Р_скл=4 чол. Таким чином, загальна кількість робітників Кількість робітників-складальників Р_заг=16 чол.

Розрахунок чисельності допоміжних робочих

До категорії допоміжних робочих відносяться робочі, що не беруть безпосередньої участі в здійсненні технологічних процесів при виготовленні основної продукції цеха, які зайняті обслуговуванням основного виробництва.

Цими робочими є слюсарі по ремонту устаткування, мастильники, шорники, налагоджувальники, кранівники, електромонтери, заточники, транспортні і інші робочі.

Розрахунок потреби допоміжних робочих проводиться на основі встановлених нормативів або укрупнено 20 - 30% від чисельності основних виробничих робочих (менше - для дрібносерійного і одиничного виробництва, більше - для масового виробництва).

Розподіл допоміжних робочих по групах проводиться по питомій вазі їх в загальному складі: слюсарі - ремонтники - 25 - 30%, слюсарі електрики - 12 - 13%, налагоджувальники - 30 - 35%, комірники - 6 - 8%, транспортні робочі - 20 - 25%.

Р_доп=0,25·16=4 (чол.);

Слюсарі-ремонтники Р=0,3·4=2 (чол.);

Слюсарі-електрики Р=0,12·4=1 (чол.);

Наладчики Р=0,1·4=1 (чол.);

Комірники Р=0,06·4=1 (чол.);

Транспортні робочі Р=0,2·4=1 (чол.);

Приймаємо Р_доп=6 (чол.).

Визначення чисельності інших категорій тих, що працюють

До цієї групи відносяться керівники, фахівці і службовці. При укрупнених розрахунках їх відношення до загального числа робочих (основних і допоміжних), при чисельності останніх не більше 200 чіл., можна прийняти наступним: керівники - 10%, фахівці - 2,5%, службовці - 1,6%.

В межах отриманої чисельності складається штатний розклад ділянки.

Керівники Р=0,1·22=3 (чол.);

Фахівці Р=0,025·22=1 (чол.);

Службовці Р=0,016·22=1 (чол.)

Загальна чисельність персоналу

Рзаг=Росн+Рдоп+Ркер+Рсл+Рфах; (4.9)

Рзаг=16+6+3+1+1=27 (чол.)

Розрахунок фонду заробітної плати

Фонд заробітної плати розраховується по категоріях працюючих, а потім зводиться до річного фонду заробітної плати ділянки.

Прямий фонд заробітної плати робочих - відрядників визначається за трудомісткості річної програми випуску виробів (деталей), годинної тарифної ставки робочого першого розряду тарифного коефіцієнта робіт.

Прямий фонд заробітної плати робочих - повременщиков розраховується виходячи з дійсного фонду часу роботи одного робочого, чисельності робочих - повременщиков, годинної тарифної ставки робочого - повременщика першого розряду і середнього тарифного коефіцієнта.

Сума премії розраховується на підставі діючого преміального положення в цеху, де студент проходив практику. Її розмір не повинен перевищувати 40% прямого фонду заробітної плати.

Доплата до прямої заробітної плати включає премії, доплати за роботу в нічний час, святкові і вихідні дні, за керівництво бригадою, навчання учнів і т. п. Укрупнено для основних робочих ці доплати приймають 35-40%, а для допоміжних -25-30%. При цьому приводиться шкала преміювання з показниками, за які виплачують премії.

Фонд заробітної плати є сумою основної і додаткової заробітної плати.

Результати розрахунків зведені у таблицю 4.3.1; 4.3.2; 4.3.3.

Таблиця 4.3.1 - Заробітна плата основних робітників

Найменування професій	Чисельність	Зокрема за розрядами	Середній розряд	Годинникова тарифна ставка	Трудомісткість	Фонд заробітної плати	Премії	Основна заробітна плата	Додаткова заробітна плата	Загальний фонд заробітної плати	Відрахування
		3	4	5					40%		30%		37,5%
Пілорізчик	2		2		4	4,80	2950	14160	5664	19824	5947,2	25771,2	9664,20
Токарі	4	1	2	1	4	5	7400	37000	14800	51800	15540	67340	25252,50
Фрезерувальники	2		1	1	4,5	5,25	3650	19162,5	7665	26827,5	8048,25	34875,75	13078,41
Свердлувальники	2		1	1	4,5	5,20	3700	19240	7696	26936	8080,8	35016,8	13131,30
Шліфувальники	2		1	1	4,5	5,25	2880	15120	6048	21168	6350,4	27518,4	10319,40
Разом	12						20580	104682,5	41873	146555,5	43966,65	190522,15	71445,81
Слюсарі-складальники	4	1	2	1	4	5,20	9800	9805,2	3922,08	13727,28	4118,18	17845,46	6692,05
Разом	16						30380	114487,7	45795,08	160282,78	48084,83	208367,61	78137,85

Таблиця 4.3.2 - Зарплата допоміжних робочих

Найменування професій	Чисельність	Зокрема за розрядами	Середній розряд	Годинникова тарифна ставка	Дійсний фонд	Фонд заробітної плати	Премії	Основна заробітна плата	Додаткова заробітна плата	Загальний фонд заробітної плати	Відраху-вання
		3	4	5					40%		25%		37,5%
Слюсарі-ремонтники	2		1	1	4,5	4,2	1850,4	7771,68	3108,672	10880,352	2720,088	13600,44	5100,165
Слюсарі-електрики	1			1	5	4,5	1850,4	8326,8	3330,72	11657,52	2914,38	14571,9	5464,4625
Слюсарі-наладчики	1			1	5	4,5	1850,4	8326,8	3330,72	11657,52	2914,38	14571,9	5464,4625
Разом	4							24425,3	9770,112	34195,392	8548,848	42744,24	16029,09
Комірники	1	1 розряд	1	4	1850,4	7401,6	2960,64	10362,24	2590,56	12952,8	4857,3
Транспортні робітники	1	2 розряд	2	4	1850,4	7401,6	2960,64	10362,24	2590,56	12952,8	4857,3
Разом	2							14803,2	5921,28	20724,48	5181,12	25905,6	9714,6
Всього	6							39228,5	15691,392	54919,872	13729,968	68649,84	25743,69

Таблиця 4.3.3 - Зарплата керівників, фахівців, службовців

Посада	Чисельність	Оклад	Премія 40%	Зарплата	ФОТ	Відрахування 37,5%
		одного	всіх
Керівники
Начальник дільниці	1	1100	1100	440	1540	18480	6930
Ст. майстер	1	900	900	360	1260	15120	5670
Разом	2	2000	2000	800	2800	40080	15030
Фахівці
Технолог	1	800	800	320	1120	13440	5040
Службовці
Нормувальник	1	600	600	240	840	10080	3780
Разом	4	3400	3400	1360	4760	57120	21420

Витрати на основні та допоміжні матеріали

У групу матеріальних витрат на виробництво входять основні матеріали, покупні, напівфабрикати, комплектуючі вироби та допоміжні матеріали.

Витрати на основні матеріали визначаються, виходячи з річної потреби та прейскурантних цін.

Витрати на напівфабрикати, що придбані у порядку кооперації та на напівфабрикати власного виробництва визначаються виходячи з річної потреби та власних цін.

(4.10)

де N - потрібна кількість матеріалу, кг;

Цопт - оптова ціна матеріалу, грн.;

Цопт.отх - оптова ціна відходів, грн.

До отриманих витрат на матеріали і напівфабрикати повинні бути додані транспортні витрати (6-10% від прейскуранта вартості або базового заводу).

Розрахунок витрат на матеріали і напівфабрикати оформляється у відомості (табл. 4.3.4).

Таблиця 4.3.4 - Відомість потреби в основних матеріалах, купівельних виробах та напівфабрикатах

Найменування матеріалу	Потреба матеріалів, кг	Вартість матеріалів, грн.
	На один виріб	на программу	На один виріб	на программу
1. Сировина та матеріали
Шпиндель	0,44	431,2	1,76	1724,8
Корпус	7,3	7154	25,55	25039
Поворотні відходи
Шпиндель	0,26	254,8	0,11	107,8
Корпус	2,2	2156	0,66	646,8
2. Комплектуючі	15	14700	52,5	51450
Сума витрат на матеріали	65	63700	227,5	222950

Витрати на енергетичні потреби дільниці

Витрати на силову електроенергію для виробничих потреб

Витрати на силову електроенергію для виробничих потреб визначаються за формулою:

, (4.11)

де С_сил - ставка за один кВт/ч спожитої енергії, д.е/кВт-ч;

Э - витрата електроенергії в перебігу року, кВт/ч.

Витрата електроенергії в перебігу року розраховується по формулі:

(4.12)

де Ф_д - дійсний річний фонд часу роботи устаткування, ч;

К_з - середній коефіцієнт завантаження устаткування (згідно розрахунку устаткування);

К_с - коефіцієнт попиту, що враховує недовантаження і неодночасність устаткування роботи електродвигунів (приймається в межах 0,25 - 0,3);

N_уст - сумарна потужність встановленого обладнання, кВт.

(кВт/год);

(грн.)

Витрати на електроенергію для освітлення

Витрати на електроенергію для освітлення визначаються по формулі:

(4.13)

де 15 - середня годинна витрата електроенергії, кВт/ч на 1 м³ площі ділянки;

S_общ - площа ділянки, м²;

2500 - число годин освітлення в рік при двозмінній роботі;

1,05 - коефіцієнт, що враховує чергове освітлення.

(грн.)

Витрати на воду для виробничих потреб

У механічних цехах витрати на приготування охолоджуючих рідин визначаються виходячи з їх витрати в межах 14 - 18 м³ в рік на 1 верстат при двозмінній роботі, для однозмінної роботи 7 - 9 м³.

, (4.14)

де N - кількість верстатів;

С_в - тариф на воду.

(грн.)

Витрата води на побутові потреби розраховуються виходячи з витрат на господарсько-санітарні потреби 25 л на кожного працівника і число виходів кожного працівника в рік. Витрата води для душових приймаються 60 л на кожного працюючого в зміну.

, (4.15)

де n - кількість робочих днів на рік, n=257 днів;

С_в - вартість 1 м води, С_в=3,4 грн.

(грн.)

, (4.16)

(грн.)

Витрати на опалення ділянки

Витрати на опалення ділянки визначаються за формулою:

, (4.17)

де S - площа дільниці, м; N - кількість місяців опалювального періоду; Св - тариф на опалювання на поточний період часу, Св=6 грн.

(грн.);

Витрати на стисле повітря

Стисле повітря витрачається на обдування верстатів (для видалення стружки, обдування деталей після миття і під час складання, в пневматичних затисках і інструментах, а також в розпилювачах фарби). Річна витрата стислого повітря в кубічних метрах підраховується по формулі:

, (4.18)

де Н_ст - кількість приймачів даного найменування;

В_п - витрата повітря одним приймачем, м/рік;

К_зп - коефіцієнт використання приймача в зміну;

Ф_е - ефективний фонд робочого часу на рік, години.

(грн.)

4.4 Розрахунок суми загально виробничих витрат

Загальновиробничі витрати підрозділяються на постійні і змінні. До змінної частини ОПР відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, які змінюються прямо пропорційно до зміни об'єму виробництва. До постійних ОПР відносяться витрати, які залишаються незмінними при зміні об'єму виробництва. У свою чергу постійні ОПР можуть бути розподіленими на виробничу собівартість і нерозподіленими, включеними до складу собівартості реалізованої продукції. Фактична сума постійних ОПР розподіляється на виробничу собівартість пропорційно трудомісткості фактичного об'єму виробництва.

Перелік статей загальновиробничих витрат, їх розрахунок і розподіл на постійні і змінні зведений до таблиці 4.4.1

Таблиця 4.4.1 - Розрахунок суми загально виробничих витрат

Стаття витрат	Зміст витрат та нормативи для укрупнених розрахунків	Посилання на розрахунок	Сума
1Експлуатація обладнання	Змінна частина а) вартість допоміжних матеріалів (змащувальних, оптиральних и др.), визначається з розрахунку 500 грн. В рік на одиницю обладнання	Спр * 500	4000
	б) сума витрат на енергію, воду, пар, газ для приведення верстатів до руху		39162,51
2 Поточний ремонт устаткування, транспортних засобів, цінних інструментів	Постійна частина а) основна та додаткова заробітна плата робітників, що зайняті ремонтом устаткування оборудования (наладчиков, слюсарів, електриків та інш.)	Табл. 4.3.2	42744,24
	б) відрахування до позабюджетних фондів (37,5% від основної та додаткової ЗП)	Табл. 4.3.2	16029,09
	Змінна частина в) послуги інших цехів з ремонту устаткування (6-10% від вартості обладнання)	Табл. 4.2.1	71428,5
3 Амортизація обладнання, транспортних засобів, інструментів.	Постійна частина	Табл. 4.2.2	327323,7
4 Вартість малоцінних та швидкозно-шуваних інструментів та пристосувань	Змінна частина 0,5-1% від вартості обладнання	Табл. 4.2.2	11904,75
5 Витрати на експлуатацію транспорту	Постійна частина а) Основна та додаткова заробітна плата транспортних працівників	Табл. 4.3.2	12952,8
	б) відрахування до позабюджетних фондів (37.5% від їх зарплати)	Табл. 4.3.2	4857,3
	в) вартість допоміжних матеріалів (2-3% від вартості транспортних засобів)	Табл. 4.2.2	2277
	Змінна частина г) Вартість послуг транспортних цехів 1 грн. за тону продукції		63,7
6 Утримання цехового персоналу	Постійна частина а) заробітна плата керівників, фахівців, службовців.	Табл. 4.3.3	57120
	б) відрахування до позабюджетних фондів	Табл. 4.3.3	21420
7 Утримання будівель, споруд, інвентарю	Постійна частина а) загально цехові енерговитрати		40290,98
	б) витрати на допоміжні матеріали (2-3% від вартості будівлі)	Табл. 4.2.2	4471,2
8 Поточний ремонт будівель та споруд	Постійна частина Приблизно 3% від вартості будівлі	Табл. 4.2.2	6706,8
9 Амортизація будівель, інвентарю та інших фондів	Постійна частина	Табл. 4.2.2	191143,8
10 Витрати по раціоналізації та винахідництву	Постійна частина 15-50 грн. на одного працівника		675
11 Витрати на охорону праці	Постійна частина 100-150 грн. на одного працівника		2700
Разом, в т.ч.		857271,37
Змінна частина		126559,46
Постійна частина		730711,91

%ОПР=%

4.5 Розрахунок калькуляції собівартості продукції

Склад статей калькуляції може бути змінений відповідно до прийнятого на базовому підприємстві або фірмі. Паливо й енергія для технологічних потреб ураховується в калькуляції, якщо такий же облік є на базовому підприємстві або фірмі. У протилежному випадку вони входять до складу кошторисів загальновиробничих витрат

Калькуляцію собівартості продукції оформимо у вигляді таблиці 4.5.1

Таблиця 4.5.1 - Калькуляція собівартості продукції

Найменування статей	Базовий варіант	По проекту	Зменшення (-), збільшення (+)
1 Сировина та матеріали (за відрахуванням відходів)	232	227,5	-4,5
2 Основна заробітна плата виробничих робітників	195	163,55	-31,45
3 Додаткова заробітна плата виробничих робітників	58,5	49,07	-9,43
4 Відрахування на соцстрах	95,06	79,73	-15,33
5 Загальновиробничі витрати	880	874,77	-5,23
6 Загальна виробнича собівартість	1460,56	1394,62	-65,94
7 Адміністративні витрати	125,52	125,52	0
8 Витрати на збут	34,87	34,87	0
9 Разом операційних витрат	1620,95	1555,01	-65,94
10 Прибуток (25-30% від п. 9)	400,56	466,5	+65,94
11 Оптова ціна (9+10)	2021,51	2021,51	0
12 НДС (20% від п. 11)	404,3	404,3	0
14 Відпускна ціна (11+12)	2425,81	2425,81	0

Для обґрунтування зниження собівартості порівняємо проектний та базовий варіант по кожній статті витрат.

Вивільнення робочих за рахунок зниження працеємності:

; (4.19)

(чол.)

Економія по заробітній платні:

Ез=ДР·З_пр·12·1,38·0,9 (4.20)

де З_пр - середня заробітна платня виробничих робітників;

0,9 - коефіцієнт, що враховує виплати з фонду матеріального заохочення.

Ез=3·1085·12·1,38·0,9=48512,52 (грн.);

Загальна економія коштів складає:

Е=Ем+Ез=4005+48512,52=52517,52 (грн.)

4.6 Розрахунок ефективності проекту

Розрахунок прибутку та рентабельності

Розрахунок прибутку і рентабельності здійснюється виходячи з прогнозованих об'ємів виробництва (у рік), цін на одиницю продукції, виробничої собівартості і суми адміністративних витрат і витрат на збут, що склалися.

До адміністративних витрат відносяться:

- витрати на зміст апарату управління і службові відрядження;

- витрати на зміст основних засобів і нематеріальних активів загально-господарського призначення;

- витрати за консультативні послуги;

- витрати на зв'язок;

- витрати на врегулювання суперечок в судових органах;

- плата за розрахунковий-касове обслуговування;

- інші витрати загальногосподарського призначення.

Для спрощення розрахунків величину адміністративних витрат приймемо у розмірі 8 - 10% від виробничої собівартості.

До витрат на збут відносяться:

- витрати на упаковку;

- витрати на тару;

- оплата праці працівникам, що забезпечують збут;

- витрати на передпродажну підготовку товару;

- витрати на відрядження служби маркетингу;

- транспортні витрати, пов'язані з реалізацією продукції;

- витрати на гарантійний ремонт;

- інші витрати, пов'язані із збутом продукції.

Орієнтовну суму витрат на збут приймемо у розмірі 2-3% від виробничої собівартості.

Таблиця 4.6.1 - Розрахунок прибутку

Показники	Сума, грн.
1 Виручка від реалізації продукції (ціна виробу х на програму випуску)	2377293,8
2 НДС (1/6ВРП)	396215,63
3 Чистий прибуток (п. 1 - п. 2)	1981078,17
4 Собівартість реалізованої продукції (виробнича собівартість всієї програми)	1366727,6
5 Валовий прибуток (п. 3 - п. 4)	614350,57
6 Адміністративні витрати	123009,6
7 Витрати на збут	34172,6
8 Фінансовий від операційної діяльності (п. 5 - п. 6 - п. 7)	457168,37
9 Податок на прибуток (30% від п. 8)	137150,51
10 Чистий прибуток (п. 8 - п. 9)	320017,86

Рентабельність продукції = Чистий прибуток / Собівартість реалізованої продукції ·100; (4.21)

Рентабельність продукції = (320017,86/1366727,6)·100=23,4%

Рентабельність виробництва визначається по формулі:

(4.22)

де П_ч - чистий прибуток від виробництва і реалізації продукції, грн.;

А_У - сумарна величина амортизації основних виробничих фондів, грн;

К - величина капвкладень на створення нових ОПФ для реалізації проекту, грн.;

ОС - вартість оборотних коштів (при укрупнених розрахунках 25-30% від вартості основних фондів, грн.)

(%) (4.23)

Окупність капітальних витрат

Розрахунок періоду окупності виконується по формулі

, (4.24)

де ПО - період окупності вкладених засобів за інвестиційним проектом;

К - сума коштів, що інвестуються, направляються на реалізацію, складається з капітальних вкладень;

П_ч - чистий прибуток;

А_У - сумарна амортизація основних виробничих фондів.

(р)

Коефіцієнт зростання продуктивності праці

Коефіцієнт зростання продуктивності праці розраховується по формулі:

, (4.25)

Т_пр, Т_баз - проектна і базова трудомісткість продукції.

Розрахунок фондовіддачі, фондомісткості і фондоозброєності

Показник фондовіддачі розраховується по формулі:

(4.26)

де П_В - випущена за рік продукція, грн.;

Ф_ос - вартість основних виробничих фондів, грн.

, (4.27)

Показник фондомісткості Ф_е є зворотним показником фондовіддачі і визначається по формулі:

(4.28)

Показник фондоозброєності Ф_В є зворотним показником фондовіддачі і визначається по формулі

, (4.29)

де Р_сп - облікова чисельність виробничих робочих.

(грн./люд)

Показники економічної ефективності проекту зводимо до таблиці 4.6.2

Таблиця 4.6.2 - Показники економічної ефективності проекту

Показники	Од. вимірювання	Значення
Прибуток	тис. грн.	320,017
Рентабельність продукції	%	23,4
Рентабельність виробництва	%	42
Період окупності	рік	1,9
Зростання продуктивності праці	%	1,47
Фондовіддача	Грн. у рік / грн.	1,49
Фондоємність	Грн. / грн. у рік	0,67
Фондоозброєність	Грн. / люд	59049,58
Загальна економія засобів	тис. грн.	52,517

Розрахунок критичного об'єму (точки беззбитковості)

Аналіз беззбитковості проводять в алгебраїчній або в графічній формі. Графік взаємозв'язку між витратами, об'ємом та прибутком підприємства має вид графіка беззбитковості.

Залежність доходів, змінних, постійних витрат та реалізації продукції можна представити у вигляді формул.

Виручка:

, (4.30)

де Ц_вир - вартість за одиницю продукції, грн.;

N - програма виготовлення та реалізації продукції.

(грн.)

Змінні витрати на весь об'єм випуску:

, (4.31)

де З_вир - змінні витрати на одиницю продукції;

(грн.)

Прибуток операційний:

, (4.32)

Р, адміністративних витрат та витрат на збут.

(грн.)

В точці беззбитковості ОП=0. Виручку у точці беззбитковості можемо представити у вигляді як множення об'єму в точці беззбитковості та ціни одиниці продукції. В цьому випадку вищенаведена формула має наступний вигляд:

; (4.33)

(шт.)

Критичний об'єм виробництва та реалізації можна розрахувати не тільки в натуральному, але й в вартісному виразі.

Економічний сенс цього показника - виручка, при котрій прибуток виробництва дорівнює нулю: якщо фактична виручка підприємства більше критичного значення, воно отримує прибуток, в протилежному випадку - збиток.

Графік беззбитковості наведено на рисунку 4.6.5.1.

Рисунок 4.6.5.1 - Графік беззбитковості

Висновки: в результаті проведеної реконструкції механоскладального цеху та змін у технологічному процесі механічної обробки деталей-представників модернізованого верстата мод. СКФШ-98 з розширеними технологічними можливостями для копіювально-шліфувальних робіт, зменшилась собівартість продукції. Факторами, що вплинули на зниження собівартості, є зниження витрат на заробітну платню за рахунок зменшення верстатоємності та скорочення кількості робітників.

Після реконструкції механоскладальна дільниця маємо наступні показники:

– рентабельність продукції 23,4%;

– рентабельність виробництва 42%;

– період окупності вкладень 1,9 роки;

– фондовіддача 1,49 грн. на рік / грн.;

– загальна економія коштів 52,517 тис. грн.

Висновок

При виконанні дипломного проект було спроектовано спеціалізовану дільницю з випуску модернізованих верстатів мод. СКФШ-98 з розширеними технологічними можливостями для копіювально-шліфувальних робіт.

У технологічній частині:

- розроблено технологічний процес складання даного вузла, перевірений на технологічність, обраний та обґрунтований метод досягнення точності при складанні, обрана організаційна форма складання.

– для деталей шпиндель та корпус розроблені прогресивні технологічні процеси з використанням сучасного обладнання та прогресивного ріжучого інструмента, що дозволило зменшити верстатоємність одиниці виробу, та зменшити частку заробітної платні у собівартості продукції, за рахунок зменшення кількості робітників

– розроблені розрахунково-технологічні карти для обробки на верстаті з ЧПК та карти налагодження для деталей шпиндель та корпус.

У конструкторсько-технологічній частині:

- розроблено засіб активного контролю для круглошліфувального верстата, що дозволяє скоротити допоміжний час, за рахунок контролювання оброблюємих розмірів безпосередньо під час їхньої обробки.

У організаційно-економічній частині розрахована та обґрунтована економічна доцільність даного проекту.

Перелiк посилань

1. Маталин А.А. Технология машиностроения. - Л.: Машиностроение. Ленингр. отд-ние, 1985. - 496 с.

2. Горбацевич А.Ф. Курсовое проектирование по технологии машиностроения. - Минск: Вышейш. шк., 1983. - 256 с.

3. Егоров М.Е. Технология машиностроения: Учебник/ М.Е. Егоров. В.Л. Дмитриев, В.И. Дсменьтьев; Под ред. М.Е. Егорова. - М.: Высш. шк. 1976. -536 с.

4. Курсовое проектирование по технологии машиностроення/Л.В. Ху-добин и др. - М.: Машиностроение. 1989. - 288 с.

5 Технология машиностроения/ А.А. Гусев и др. - М.; Машиностроение. 1986. - 480 с.

6. Технология машиностроения. Т. 1. Основы технологии машиностроения /Под ред. A.M. Дальского. - М.: Изд-во МГТУ им. Баумана, 2001. - 594 с.

7. Технология машиностроения. Т.2. Производство машин /Под ред. Г.Н. Мельникова. - М.: Изд-во МГТУ им. Баумана, 2001. - 640 с.

8. Новиков Н.П. Основы технологии сборки машин и механизмов. - М.: Машиностроение, 1980. - 592 с.

9. Сборка и монтаж изделий в машиностроении; Справочник: В 2 т./ Под ред. B.C. Корсакова. В.К. Замятина. - М.: Машиностроение, 1983. - Т. 1. - 480 с.

10. Солонин И.С. Расчет сборочных и технологических размерных цепей/ И.С. Солонин, СИ. Солонин - М: Машиностроение, 1980. - 110 с.

11. Размерный анализ технологических процессов/ Под общ. ред. И.Г. Фридлендера. - М.: Машиностроение, 1987. - 141 с.

12. Общемашиностроительные нормативы времени на слесарно-сборочные и сборочные работы при сборке машин (серийное производство). - М.: Машиностроение, 1968. - 235 с.

13. Механизация и автоматизация сборки в машиностроении. - М.: Машиностроение, 1985. - 272 с.

14. Метоические указания к курсовому проектированию по дисциплинам «Технология машиностроения» и «Технологи автоматизированного произвоства» / Сост.: И.Н. Иванов, М.И. Плехнова, А.Г. Косенко. - Краматорск: КИИ, 1993. - 100 с.

15. Методические указания к курсовому и дипломному проектированию «Расчёты размерных цепей для обеспечения точности изготовления и сборки по методам полной и неполной взаимозаменяемости» / Сост. А.П. Мартынов - Краматорск: ДГМА, 2003 - 39 с.

16. Марочник сталей и сплавов / Сост. В.Г. Сорокин, А.В. Волосников М.: Маиностроение 1989. - 640 с.

17. Егоров М.Е. «Основы проектирования машиностроительных заводов» М.: Машиностроение 1969. - 480 с.

18. Когут М.С. Механоскладальні цехи та дільниці у машинобудуванні. - Львів: Львівська політехніка, 2000. - 352 с.

19. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. - М.: Энергоиздат, 1982. - 799 с.

20. Охрана труда в машиностроении: Учеб. для вузов. - М.: Машиностроение, 1983. - 432 с.

21. Экономическая эффективность новой техники и технологии в машиностроении / Г.М. Великанов, В.А. Березин, Э.Г. Васильева и др. - Л.: Машиностроение, 1981. - 256 с.

22. Робочі процеси високих технологій у машинобудуванні: Підручник для студентів вищих навчальних закладів (Лист Міністерства освіти і науки України від 15.12.03 р. №1/11-5220). / А.І. Грабченко, М.В. Верезуб, Ю.М. Внуков, П.П. Мельничук, Г.М. Виговський / За редакцією А.І. Грабченка. - Житомир: ЖДТУ, 2003. -451 с.

23. Коваленко В.С. Лазерная технология; Учебник, - К.: Выща шк. Головное изд-во, 1989. - 280 с.: ил.

Размещено на Allbest.ru