Мартенситностаріючі сталі. Машини для завантаження та вивантаження ракетного палива

Характерні риси та типове використання мартенситностаріючих сталей. Використання в ядерній діяльності. Машини для завантаження та вивантаження ракетного палива - використання, запобіжні заходи. Реакційні посудини, реактори та змішувачі. Види реакторів.

Рубрика Производство и технологии
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 05.04.2016
Размер файла 649,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мартенситностаріючі сталі

Чистий і свіжевиготовлений метал має блискучий сірий колір. Якщо цей метал було піддано старінню з метою підвищення міцності, його поверхня може бути покрита товстим темним оксидним шаром. Наявність темного оксидного шару на поверхні може також вказувати на те, що мартенситностаріючу сталь було піддано контрольованому окислюванню для підвищення її корозійної стійкості. Приклад виду зразка з термообробленої мартенситностаріючої стіли разом з виглядом контрольних зразків з нержавіючої сталі і цирконію наведено.

Характерні риси

Нижче наведені деякі фізичні властивості мартенситностаріючої стали. Густина: 8,0 г/см3 (приблизно в три рази вища густини алюмінію); точка плавлення: 1440 °С (приблизно в 2,5 рази вища, ніж в алюмінію); міцність при розтяганні: до термообробки: від 1000 МПа до 1170 МПа; після термообробки: від 2050 МПа до 2400 МПа; твердість; до термообробки: - за Роквеллом, HRC 30-35; після термообробки: за Роквеллом, HRC 55-60. Характерною особливістю хімічного складу мартенситностаріючої сталі є низький вміст вуглецю (< 0,03 %) у порівнянні з більшістю конструкційних сталей, а вміст нікелю - близько 18 %. Типовий хімічний склад мартенситностаріючих сталей наведено у таблиці 1.

Типове використання

Використання в ядерній діяльності. Завдяки своїй винятково високій міцності і, внаслідок цього, високої питомої міцності, деякі марки мартенситностаріючої сталі належать до групи небагатьох матеріалів, що придатні для виготовлення високошвидкісних роторів, що використовуються у газових центрифугах. Газові центрифуги, виготовлені з мартенситностаріючої стали, можуть використовуватися для збагачення урану. Мартенситнос- таріюча сталь використовується для виготовлення труби ротора і торцевих кришок, що прикріплюються до труби високоякісним зварюванням.

Використання в неядерній діяльності

Високоміцна мартенситностаріюча сталь, на яку поширюються специфікації Списку, знайшла застосування лише в деяких неядерних областях, оскільки вона відносно крихка в порівнянні з менш міцними марками мартенситностаріючої сталі. Високоміцні мартенситностаріючі сталі можуть застосовуватися у вигляді невеликих деталей у тих вузлах, де не існує ударних навантажень, наприклад, для виготовлення ріжучих крайок інструментів, матричних вкладишів для пресування металу і лиття під тиском. Мартенситностаріюча сталь також використовується в тензодатчиках і пристроях для виміру тяги ракет та інших великих сил.

Мартенситностаріюча сталь часто перевозиться в низькоміц- ному, нетермообробленому стані для того, щоб кінцевий споживач сам міг виготовити виріб з конфігурацією, що вимагається. Мартенситностаріюча сталь може перевозитися в різних формах, починаючи від готових оброблених конструкційних елементів і закінчуючи грубими заготівками. Форма, що викликає особливе занепокоєння з точки зору ядерного поширення, - це правильний циліндр, що може бути суцільним або пустотілим по своїй осі. Особливу увагу варто приділяти циліндрам з зовнішнім діаметром від 75 мм до 250 мм, довжиною від 150 мм до 1500 мм, суцільним або пустотілим з товщиною стінки від 0,5 мм до 50 мм. Такі форми найбільш придатні для наступного виготовлення компонентів роторів газових центрифуг і подібні поставки повинні ретельно вивчатися. Такий матеріал не класифікується як небезпечний і може бути зв'язаний у пучки і перевозитися аналогічно нержавіючій сталі, на яку він дуже схожий.

Запобіжні заходи

Мартенситностаріюча сталь - це сплав, що складається, головним чином, з заліза і нікелю. За винятком звичайних заходів техніки безпеки при поводженні з важкими вантажами, ніяких особливих запобіжних заходів не потрібно.

Деякі форми мартенситностаріючих сталей можуть бути використані при створенні ракетної зброї і у відношенні до них має бути встановлено експортний контроль.

Машини для завантаження та вивантаження ракетного палива

Звичайний зовнішній вигляд

Дистанційні маніпулятори, що забезпечують передачу управляючих дій оператора дистанційному робочому органові та кінцевому захватові, придатні для здійснення дистанційних дій по операціям радіохімічного розділення та гарячих камер, такі як криті маніпулятори, здатні проникати на 0,6 м або більше крізь стінку гарячої камери (робота крізь стінку); або маніпулятори, що спромозі перекривати зверху стінку гарячої камери товщиною 0,6 м або більше (робота поверх стіни). Це можуть бути маніпулятори, що копіюють, або маніпулятори, що управляються за допомогою координатної ручки ("джойстик") або клавіатури.

Після виготовлення

Існує багато типів систем дистанційних маніпуляторів або телеоператорів, починаючи з дуже простих і закінчуючи дуже складними. Рівні складності залежать як від кількості зчленувань (ступенів рухливості) «руки» маніпулятора, так і від його системи керування. Одна з найпростіших систем являє собою механічно керований маніпулятор зі сферичним шарніром і захватом «Рука» проходить крізь металеву сферу, установлену у гнізді в стіні. Сфера може вільно повертатися, а «рука» може переміщатися вперед та назад або повертатися. Крім того, захват може відкриватися і закриватися. Використання таких маніпуляторів звичайно обмежується відносно тонкими стінками (менше 0,3 м). Найсучаснішим маніпулятором є "Піонер", що використовується на 4-му блоці Чорнобильської АЕС, який в деяких випадках (найбільш простих) здатний сам навіть приймати рішення. Простий маніпулятор при ускладненні рухів шляхом додання одного або кількох зчленувань в руці перетворюють на складніший маніпулятор. Можна збільшити складність руху, додавши одне або кілька зчленувань в «руці», таких як зап'ястний, ліктьовий і плечовий шарніри. Хоча маніпулятори, управляється механічно, у них є три зчленування і вони мають сім ступенів рухливості, включаючи захвати. Але і вони управляються механічно. Деякі маніпулятори встановлюються на мостовому крані або на транспортному засобі, здатному пересуватися на колесах або гусеницях. Додаткові можливості переміщення вимагають переходу з механічних систем на системи електричного управління або сервоманіпулятора. Застосовується також гідравлічне управління, радіоуправління і мікропроцесорні цифрові системи управління. Якщо простими маніпуляторами можна здійснювати візуальний контроль крізь захисні вікна, то для управління складними маніпуляторами використовуються кілька телевізійних камер з вбудованим освітленням. Іноді маніпулятори встановлюються попарно. У них різні можливості по підйому вантажу, починаючи з рівня приблизно 6,8 кг і закінчуючи сотнями кілограмів. Оператор може управляти маніпулятором за допомогою задаванокопіюючої руки, координатної ручки ("джойстика"), клавіатури на ЕОМ та сенсорного екрану. Маніпулятори повинні мати можливість ремонту без загрози радіоактивного забруднення.

Деякі маніпулятори оснащені робочою рукою, що до зап'ястя закрита герметичним гнучким гумовим або пластиковим захистом. Крім того, деякі маніпулятори оснащені додатковими лебідками для вантажів, що перевищують проектну піднімаючу здатність «руки». В інших маніпуляторів можна замінити їх звичайну «руку» на інші, здатні переміщати важкий вантаж. Стандартний двопальцевий захват може бути замінений спеціальними інструментами, наприклад, електричними свердлами, пилками, гайковими ключами, ножицями, шліфувальними і зварювальними пристроями. Оператор може управляти маніпулятором за допомогою задаючої та копіюючої «руки», координатної ручки («джойстика»), клавіатури або електроннопроменевої трубки та сенсорного екрана. На сучасних маніпуляторах часто використовується кілька керуючих станцій і працює кілька операторів. Наприклад, один оператор управляє робочою «рукою», другий - телевізійними камерами, а третій - краном або транспортним засобом, на якому встановлена робоча «рука». На більше складних маніпуляторах використовується технологія дистанційної робототехніки.

Типове використання

Використання в ядерній діяльності

Дистанційні маніпулятори застосовуються для поводження з високорадіоактивними компонентами, переміщення і ремонту встаткування в камерах та при інших необхідних операціях усередині екранованої гарячої камери, що використовуються для відділення плутонію від опроміненого реакторного палива, тобто на заводі по переробці відпрацьованого ядерного палива. На атомних електростанціях дистанційні маніпулятори використовуються для обігу з Радіоактивним матеріалом, інспектування й обслуговування встаткування, наприклад, для заміни трубок парогенераторів. На прискорювачах часток вони використовуються для заміни матеріалів між випробуваннями.

Використання в неядерній діяльності

Дистанційні маніпулятори знайшли широке застосування в неядерних областях, небезпечних, потребуючих занадто великих зусиль або вихідних за рамки фізичних можливостей людини. Вони використовуються у космосі, наприклад, для збору та аналізу зразків з місячної поверхні, для дистанційного переміщення вантажів у космічних кораблях або на морі для підйому об'єктів з великих глибин, а також застосовуються у промисловості для безпечного обігу з небезпечними біологічними, хімічними і вибухонебезпечними речовинами, для підземних шахтних робіт та операцій у вакуумі або атмосфері інертного газу.

Упакування

Механічні маніпулятори, що задають та копіюють, транспортуються у вигляді єдиного блоку. «Руки» маніпуляторів, управляючі блоки і контрольні пристрої більш складних систем упаковуються роздільно. Запасні частини і спеціалізовані насадки для маніпуляторів також перевозяться окремо. Крани та транспортні засоби для маніпуляторів звичайно закупаються в інших компаніях. Маніпулятори і комплектуючі частини впаковуються в картонні коробки або дерев'яні ящики із прокладочним матеріалом. Іноді потрібен монтаж компонентів самої «руки» маніпулятора. комплектуючі частини впаковуються в картонні коробки або дерев'яні ящики із прокладочним матеріалом. Іноді потрібен монтаж компонентів самої «руки» маніпулятора.

Запобіжні заходи

Ніяких. Не потрібно ніяких запобіжних заходів при відкриванні транспортних контейнерів. Однак варто обережно поводитися із системою керування і контрольними блоками для запобігання ушкодження їхніх електронних компонентів.

Спеціальне устаткування для дистанційних маніпуляторів, що використовуються для поводження з високорадіоактивними матеріалами, може бути як украй простим, так і вкрай складним. Маніпулятори повинні мати можливість ремонту більшої частини компонентів маніпулятора без погрози радіоактивного забруднення. Деякі маніпулятори оснащені робочою «рукою», до зап'ястя закритою герметичним гнучким гумовим або пластиковим захистом. Маніпулятори можуть бути оснащені радіаційно-стійкими конструкціями, вкрай бажаними для ядерного використання, але корисними і для якої-небудь іншої області застосування. Сучасні дистанційні маніпулятори оснащуються декількома телевізійними камерами з метою надання інформації операторові про орієнтацію, глибину, розмір об'єкта і відстань. Звичайно камери можуть переміщатися (часто - чотири ступені рухливості), повертатися, панорамувати по горизонталі, по вертикалі, рухатися вперед та назад. Фокусна відстань і діафрагма можуть мати дистанційне керування. Часто вони можуть переміщатися більш незалежно і передавати операторові ортогональні зображення. Іноді застосовуються стереокамери. Крім того, для загального спостереження використовуються стаціонарні ширококутові об'єктиви. Маніпулятори оснащуються індивідуальними приводами для кожного зчленування. Це може бути сталевий тросик або металева стрічка, роликовий або сервомоторний привод. Джерелом\живлення для тросикових або роликових приводів може служитичабо електродвигун, або, у випадку механічної системи, фізичні дії самого оператора. У сервоманіпуляторних системах силовий зворотний зв'язок або відбиття зусиль дозволяє операторові'«відчути» переміщення і дії робочої «руки».

Реакційні посудини, реактори та змішувачі

Типове використання

Змішувач призначається для використання в хімічній, косметичній, харчовій та фармацевтичній промисловості при виготовленні різних суспензій, емульсій та розчинів. За вимогою замовника комплектується регулятором обертів мішалки, електронним блоком контролю температури. Тип мішалки - по замовленні (ромкова, зі скрепками, якорна, лопатна, проперлярна і так далі).

Технічні дані

Об'єм ємкості

60 л

Швидкість обертання мішалки

від 20 до 2000 об/хв(в залежності від типу мішалки та вимог замовника)ебований заказчика)

Потужність двигуна

від 0,5 до 2,0 кВт

Потужність ТЕНів

6-9 кВт

Напруга живлення 3-и фазне

380 В

Матеріал виготовлення деталей, що контактують з продуктом змішування

12Х18Н10Т

Реактор-змішувач РП-60

Принцип дії реактора-змішувача

Устаткування: 1, 2, 12, 14, 15, 17, 18 - насоси; 3 - реактор-змішувач; 4 - випарювач; 5-7 - реактори-витримувачі; 8 - скрубер; 9, 13 -холодильники; 10, 11 - сепаратори; 16 -трубчаста піч.

Матеріальні потоки: І - КГ або ВСА; ІІ - відновлювальне середовище; III - сірчистий газ; IV - бітум; V - вода; VI - масляний відгін; VII - сірка.

Кислий гудрон насосом Н-1 та прямогонний гудрон (відновлююче середовище) насосом Н-2 подаються у трійник змішування. Контактування відновлювального середовища, нагрітого до температури 200...250 єС та ВСК при 20...80 єС здійснюється у трубному реакторі-змішувачі 3, де інте-нсивне перемішування гетерогенної суміші забезпечується турбулентністю потоку. Реакційна суміш із реактора-змішувача з температурою 200...240 єС направляється до пустотілого апарату-випарювача 4 для руйнування газонафтової піни за рахунок багаторазового вільного розширення у об'ємі. Для попередження викиду піни із випарювача об'єм апарату забезпечує збільшення реакційної суміші в 15-20 разів. Перебування піни протягом 1...2 хв в випарювачі сприяє її повному руйнуванню.

Розкладання ВСК та сульфокислот завершується у реакторах-витримувачах 5-7 при температурі 260...300 єС протягом 20...30 хв.

Час витримки та температура у реакторах визначаються умовами утворення гомогенної бітумної маси. Підвід тепла у реактори-витримувачі 6, 7 відбувається за рахунок подачі насосом 15 циркулюючого через підігрівач 16 гарячого струму бітуму. Тривалість витримки реакційної суміші у реакторах 5-7 забезпечується циркуляцією продукту, що здійснюється насосами 14, 17, 18. Бітум, що отримується, спрямовується через холоди-льник 13 постачальнику.

Леткі продукти реакції - сірчистий ангідрид, сірка, водяна пара та масляний відгін - охолоджуються у скрубері 8 водою. Вода з низу скрубера виводиться з температурою, наближеною до температури кипіння, задля забезпечення мінімального розчинення у ній сірчистого ангідрида. Після скрубера леткі продукти доохолоджуються у холодильнику 9 та поступають у сепаратор 10, де сірчистий ангідрид відділяється від рідких продуктів, які повертаються у скрубер.

Висококонцентрований сірчистий ангідрид, що утворюється, можна використовувати при виробництві сульфатної кислоти, елементного суль-фуру, відправляти споживачам у вигляді сірчистого ангідриду. При пере-робці сірчистого газу у рідкий сірчистий ангідрид необхідне додаткове його осушування сульфатною кислотою. Залучення отриманого газу сумісно з H2S до виробництва елементної сірки чи сульфатної кислоти виключає додаткове осушування від вологи та очищення від вуглеводневих домішок.

Рідкі продукти поступають до сепаратора 11. Газоподібні продукти повертаються до скрубера 8, масляний відгін відкачується з установки, а вода насосом 12 подається на зрошення скрубера 8. У конусній частині сепаратора 11 декантують елементарну сірку та по мірі її накопичення виводитись із апарату.

Максимальній корозії може підлягати реактор 3, який треба виготовляти із кислотостійкої сталі. Однак його заміна не потребує великих затрат, так як це простий трубчастий змійовик. Глибоке перетворення сульфатної кислоти та сульфокислот у реакторі-змішувачі 3 зменшує корозію інших апаратів установки, які в основному, будуть підлягати корозії сірчистим ангідридом. Тому інші апарати треба виготовляти із сталі 0Х23Н28М3Д3Т і футерувати кислототривкою цеглою.

Види реакторів та їх зовнішній вигляд

На рис. 2 наведені схеми контактних апаратів, принцип дії яких заснований на фільтруванні газів через шар нерухомого каталізатора. На цьому принципі й заснована робота більшості контактних апаратів.

а) б) в)

Рисунок 2. - Схеми контактних апаратів: а) з металевою сіткою 2; б) з трубчастим каталізатором 2; в) з насипним шаром 3; Т1, Т2 - теплоносії

Причому каталізатор може виготовлятися у вигляді металевих сіток, натягнутих за ходом руху газу (рис. 2, а), трубчастих контактних апаратів (рис. 2, б) або у вигляді твердих тіл різної форми, розташованих на перфорованих решітках (рис. 2, в).

Гази надходять в апарат зверху або знизу. При подачі газу знизу (під решітку) його швидкість не повинна перевищувати швидкість псевдо-зрідження каталізатора, тому що він може переходити в завислий стан. Позитивною якістю апаратів є простота конструкції, недоліком - відсутність теплообміну, що дозволяє в них проводити тільки ті реакції, які супроводжуються невеликими тепловими ефектами.

Для повноти протікання процесу в одному апараті може бути встановлено декілька шарів контактної маси (рис. 3). Багатошарові поличні контактні апарати найчастіше встановлюють, коли необхідно газ, який очищається, між шарами піддавати додатковій обробці (нагріванню, охолодженню, зволоженню тощо). Нагрівання чи охолодження газу проводять за допомогою теплоносіїв, вмонтованих всередині апарата між шарами каталізатора. Це дозволяє вести процес при оптимальному температурному режимі на кожній полиці. Для цієї ж мети застосовують трубчасті контактні апарати, де в трубках розташований каталізатор, а в міжтрубному просторі - теплоносій чи холодоагент.

Рисунок 3 - Багатошаровий контактний апарат: 1 - корпус; 2 - решітка; 3 - каталізатор; 4 - теплообмінники, які змонтовані між шарами каталізатора

Залежно від функціонального призначення контактні апарати з фільтрувальним шаром каталізатора мають декілька варіантів конструктивного виконання:

- реактори каталітичні з твердим каталізатором, розташованим в окремому корпусі (тип Ц);

- реактори термокаталітичні, в яких у загальному корпусі розташовані контактний вузол і підігрівник (тип ТК);

- реактори термокаталітичні, в яких у загальному корпусі розташовані контактний вузол і рекуператор тепла (тип КВ);

- реактори термокаталітичні, в яких у загальному корпусі розташовані підігрівник, контактний вузол і рекуператор тепла (тип ТКВ).

Характерним представником каталітичних реакторів типу К є каталітичний реактор, розроблений Дзержинським філіалом НІІОГазу. Каталізатор розташований в двох коаксіальних корзинах (рис. 4). Апарат відзначається великою питомою продуктивністю, малою металоємністю і простотою обслуговування, тому що завантаження і вивантаження каталізатора здійснюється без розбирання апарата.

В термокаталітичному реакторі типу ТК в одному корпусі знаходиться контактний вузол і підігрівач, що зменшує їх габарити, металоємність, спрощує виготовлення і обслуговування. Реактор, наведений на 5, розроблений у Німеччині. Він виконаний у вигляді насадки, яка надягається на верхню частину труби. В насадці використаний сотовий каталізатор 2 і підведений пальник 1 для підігрівання газу. Для кращого зміщування газу в корпусі встановлений змішувач 3.

Рисунок 4 - Реактор з двошаровою корзиною

Рисунок 5. - Конструкція реактора типу ТК (фірма „W.C.”, Німеччина): 1 - пальник; 2 - сотовий каталізатор; 3 - змішувач; 4 - патрубок підведення повітря на розбавлення.

Термокаталітичний реактор з пристроєм для рекуперації тепла, розроблений у Німеччині, наведений на рис. 6. Тут в одному корпусі розташовані контактний вузол 1 і рекуператор тепла 2 з клапаном аварійного скидання 3.

Газ, який підлягає очищенню, проходить міжтрубний простір рекуператора, де підігрівається, змішується з гарячим повітрям чи газами, які підігріваються у виносному нагрівачі до температури початку реакції, і надходить в каталізаторний блок. Очищений газ проходить патрубками рекуператора, віддає тепло свіжому газові, після чого викидається в атмосферу. Апарати випускаються п'яти типорозмірів продуктивністю від 5 до 25 тис. м3/год.

Рисунок 6 - Реактор типу КВ (Німеччина): 1 - контактний вузол; 2 - рекуператор тепла; 3 - клапан аварійний

Найчастіше в промисловості використовуються сучасні термокаталітичні реактори типу ТКВ, в яких в одному корпусі розташовані контак-тний вузол, підігрівач і рекуператор. На рис. 7 наведена схема реактора, розробленого проектним бюро охорони атмосфери „ПРОАТ” (Польща).

Рисунок 7 - термокаталітичний реактор середньої потужності (Польща): 1 - касети з каталізатором; 2 - пальник; 3 - теплообмінник

Забруднені гази надходять у трубчастий простір теплообмінника 3, підігріваються за допомогою пальника 2, змішуючись з газами, утвореними при спалюванні палива, після чого проходять через каталізатор 1, де відбувається розкладання домішок на нейтральні продукти. Очищений газ проходить міжтрубний простір теплообмінника, віддаючи тепло свіжому газові, і викидається в атмосферу.

мартенситностаріючий сталь реактор паливо

Запобіжні заходи

При поводженні із реакторами та змішувачами потрібно обережно поводитися із відповідними суспензіями, технічними деталями для уникнення можливих випадків загрози життю та здоров'ю людини.

Список використаних джерел

1. Справочник по ракетному топливу. - М., 1990. - 180 с.

2. Применение, перемищение и контроль качества ракетного топлива / Ред. О.М Миркин. - М., 1989. - 147 с.

3. Золотаревский В.С. Механические свойства металлов. - М.: МИСИС, 1999. - 398 с.

4. Лахтин Ю.М., Леонтьева В.П. Материаловедение. - М.: Машиностроение, 1990. - 528 с.

5. Коваленко О.А. Новые материалы. - Учебное пособие. - Алчевск: ДГМИ, 2003. - 234 с.

6. Гольдштейн М.И., Грачев С.В., Векслер Ю.Т. Специальные стали. - М.: Металлургия, 2000.

7. Физический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 2001, с. 920-922.

8. Киселев А.Н., Чечеров К.П. Использование реакторов. Бюллетень по атомной энергии, №. 10/2001, с. 20-25.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Розгляд основних характеристик біоетанолу та методів його отримання. Гідратація етилену, спиртове зброджування, гідроліз целюлозовмісної сировини, застосування первапорації. Перспективи використання, напрямки виробництва біоетанолу як палива в Україні.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 10.04.2013

  • Характеристика і стан прокатного виробництва України і використання ресурсозберігаючих технологій. Основна продукція цеху холодного прокату для виробництва широких листів з нержавіючих і легованих сталей. Принцип дії сімнадцятироликової правильної машини.

    отчет по практике [173,0 K], добавлен 02.12.2010

  • Типові технологічні процеси за участю газоподібних і твердих реагентів (система газ - тверда речовина). Класифікація промислових печей (реакторів) за джерелом теплової енергії; способом нагрівання; технологічним призначенням; способом завантаження.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 24.10.2011

  • Исходные данные для расчета жидкостного ракетного двигателя. Выбор значений давления в камере и на срезе сопла, жидкостного ракетного топлива (ЖРТ). Определение параметров ЖРТ и его продуктов сгорания. Конструктивная схема, система запуска двигателя.

    курсовая работа [2,7 M], добавлен 07.09.2015

  • Выбор твердого ракетного топлива и формы заряда ракетного двигателя, расчет их основных характеристик. Определение параметров воспламенителя и соплового блока. Вычисление изменения газового потока по длине сопла. Расчет элементов конструкции двигателя.

    курсовая работа [329,8 K], добавлен 24.03.2013

  • Мережі з ізольованою нейтралью. Компенсація ємнісного струму замикання на землю. Типи дугогасильних реакторів та їх характеристика. Вибір потужності дугогасильних реакторів. Місця установки дугогасильних реакторів. Схеми включення дугогасильних реакторів.

    дипломная работа [101,3 K], добавлен 23.02.2009

  • Мартенівське виробництво сталі. Видалення з металу домішок. Розрахунок горіння палива в мартенівській печі. Визначення основних розмірів робочого простору печі. Тепловий баланс печі. Витрата палива по періодах плавки та визначення їх тривалості.

    курсовая работа [491,6 K], добавлен 30.04.2014

  • Общая характеристика и особенности утилизации отходов ракетного топлива, в состав которого входит нитрат аммония. Понятие, сущность, классы, состав и баллистические свойства твердого ракетного топлива, а также его и описание основных методик утилизации.

    курсовая работа [56,9 K], добавлен 11.10.2010

  • Ознайомлення з історією розвитку хімічного підприємства. Опис організації технологічного процесу виготовлення вибухових речовин, боєприпасів, ракетного палива та детонаційних систем. Принцип дії молоткової дробарки матеріалів середньої твердості.

    отчет по практике [959,4 K], добавлен 03.10.2014

  • Вуглезавантажувальні вагони як основні машини для обслуговування коксових печей. Пересування вуглезавантажувального вагона на коксовій батареї. Процес завантаження коксової камери шихтою. Експлуатація гідравлічних приводів механізмів шиберів, телескопів.

    дипломная работа [2,7 M], добавлен 10.03.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.